CC BY
25
УДК: 597-1.044
Гарайда В.М., науковий сшвробггаик лабораторп розведення коропа1, Особа I.A., к.с.-г. наук, старший науковий сшвробггаик вщдшу молекулярно-генетичних та бiохiмiчних дослщжень2, Шрус P.I., старший науковий сшвробггаик1, Грициняк I.I., академiк НААН, директор2. © 1Льегеська дослгдна станщя 1нституту рибного господарства НААН Украгни 21нститут рибного господарства НААН Украгни, м. Кигв
Б1ОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ФЕНАРОНУ У
РИБНИЦТВ1
Продуктивтсть вирощуваног риби значною мгрою залежить в1д оптимального забезпечення природног та штучног кормовог бази. З метою ттенсифжацп виробництва рибогосподарськог продукцИ та покращення гг якост1 до складу використовуваних комбжормгв додають бюлоггчно активт речовини, зокрема жири, складш протегни, втамши, мжро- та макроелементи тощо. Тому виникае потреба збереження властивостей цих компонент1в комбжормгв. У зв'язку з цим актуальною проблемою на сьогодт е виб1р речовин, яш володтимуть високими антиокиснювальними властивостями i, одночасно, не накопичуватимуться у вирощувальних ставах, не проявлятимуть токсичног дИ на оргатзм риб та тддаватимуться швидюй елiмiнацiг, що знизить ризик накопичування гх у гстiвних частинах тыа риби. Одшею з таких речовин е фенарон - 4^дрокси-3,5-ди-третбутилфешлпротонова кислота.
У статтi розглянуто бiологiчнi особливостi застосування фенарону у рибництвi. Зокрема, проаналiзовано вплив додавання фенарону до складу комбiкормiв коропа на стан метаболiчних процеЫв в його органiзмi. Показано динамк вмкту загального протегну, жиру та сухог речовини у скелетних м 'язах коропа при його вирощувант. Крiм того, подано параметри токсичностi фенарону для цьоголток коропа. Проведено аналiз гематологiчних показниюв коропа тсля годiвлi комбжормом, до складу якого додано фенарон. Вивчено вплив антиоксиданту фенарону на рибогосподарсью показники.
Ключовi слова: фенарон, короп, параметри токсичностi, обмт речовин. УДК: 597-1.044
Гарайда В.М., научный сотрудник лаборатории разведения карпа1, Особа И.А., к.с.-г. наук, старший научный сотрудник отдела молекулярно-генетических и биохимических исследований2, Пирус Р.И., старший научный
сотрудник1, Грициняк И.И., академик НААН, директор2. 1Львовская опытная станция Института рыбного хозяйства НААН Украины 2Институт рыбного хозяйства НААН Украины, г. Киев.
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ФЕНАРОНА В РЫБОВОДСТВЕ
Продуктивность выращиваемой рыбы в значительной степени зависит от оптимального обеспечения естественной и искусственной кормовой базы. С целью интенсификации производства рыбной продукции и улучшения ее
© Гарайда В.М., Особа I.A., Шрус Р.1., Грициняк 1.1., 2014
45
качества в состав используемых комбикормов добавляют биологически активные вещества, в частности жиры, сложные протеины, витамины, микро- и макроэлементы и т.п. Поэтому возникает потребность сохранения свойств этих компонентов комбикормов. В связи с этим, актуальной проблемой на сегодня является выбор веществ, которые будут обладать высокими антиоксидантными свойствами и, в то же самое время, не будут накапливаться в выростных прудах, не будут проявлять токсичного действия на организм рыб и будут поддаваться быстрой элиминации, которая снизит риск их накопления в съедобных частях тела рыбы. Одним из таких веществ является фенарон - 4-гидрокси-3,5-ди-третбутилфенилпропионовая кислота.
В статье рассмотрены биологические особенности применения фенарона в рыбоводстве. В частности, проанализировано влияние добавления фенарона в состав комбикормов карпа на состояние метаболических процессов в его организме. Показана динамика содержания общего протеина, жира и сухого вещества в скелетных мышцах карпа при его выращивании. Кроме того, представлены параметры токсичности фенарона для сеголеток карпа. Проведен анализ гематологических показателей карпа после его кормления комбикормом, в состав которого добавлен фенарон. Изучено влияние антиоксиданта фенарона нарыбохозяйственные показатели.
Ключевые слова: фенарон, карп, параметры токсичности, обмен веществ.
UDC: 597-1.044
Garaida V.M., research scientist of the carp breeding laboratory1, Osoba I.A., Cand. Agr. Sien., senior research scientist of thedepartment of molecular-genetic and biochemical studies2, Pirus R.I., senior research scientist1, Hrytsyniak I.I., academician of the NAAS, director2.
1Lviv research station of the Institute of Fisheries of NAAS of Ukraine 2 Institute of Fisheries of NAAS of Ukraine
BIOLOGICAL PECULIARITIES OF FENARON APPLICATION IN
FISH FARMING
The productivity of the cultured fish significantly depends on the optimal provision of natural and artificial food base. To intensify the production of fish and improve their quality, the formulated fish feeds are enriched biologically active substances such as fats, complex proteins, vitamins, micro- and macroelements, etc. Therefore, there is a need for preserving the properties of these components in the formulated feeds. In this regard, the pressing problem for today is the selection of substances, which will have high antioxidant properties and, at the same time, will not accumulate in fish ponds, will not have toxic effect on fish organism, and will be rapidly eliminated that will reduce the risk of their accumulation in the edible parts of fish body. One of such substances is fenaron - 4-hydroxy-3,5-di-tert-butyl-phenylpropionic acid.
The article examines the biological peculiarities of fenaron application in fish farming. In particular, we have analyzed the effect after adding fenaron to the composition of carp formulated feeds on the state of metabolic processes in its organism. The dynamics of the content of total protein, fat, and dry substance in carp
46
skeletal muscles during its rearing has been shown. Moreover, we have provided the parameters of fenaron toxicity for young-of-the-year carp. An analysis of the hematological indices of carp after feeding them with the formulated feed with added fenaron has been performed. We have studied the effect of the antioxidant fenaron on fish-technological parameters.
Key words: fenaron, carp, parameters of toxicity, metabolism.
Вступ. Забезпечення високого piBra продуктивност рибогосподарсько! дiяльностi зумовлене рядом фактоpiв екзогенного та ендогенного характеру. Насамперед це гiдpохiмiчний та гщробюлопчний стан вирощувальних ставiв. ^iM того, важлива роль належить комбжормам, яю згодовують рибг Вiдомо, що до складу природних та штучних комбiкоpмiв, яю споживае риба, входить значна кшькють полiненасичених жирних кислот, складних проте!шв, вiтамiнiв, мiкpо- та макpоелементiв. Окpемi з наведених компонентiв здатнi легко пщдаватися окисним процесам, що, як наслщок призводить до деструктивних змш та втрати !х якiсних властивостей. Як наслщок - виникае проблема збереження властивостей цих компонент комбiкоpмiв. Таким чином юнуе потреба у вибоpi речовин, якi характеризуватимуться високими антиокиснювальними властивостями, не накопичуватимуться в ставах, не проявлятимуть токсично! Ail на оргашзм риб та пщдаватимуться швидкiй елiмiнацil, що знизить ризик накопичування !х у !спвних частинах тiла риби.
До групи штучно синтезованих антиокислювачiв входить фенарон, iнфоpмацiя про вплив якого на обмшш процеси в оpганiзмi риб i, вiдповiдно, на продуктившсть !х вирощування вiдсутня, що i визначае актуальнiсть наших дослщжень. Тому метою нашо! роботи було показати параметри токсичност антиоксиданту фенарону, пpоаналiзувати вплив додавання фенарону до комбiкоpмiв коропа на пеpебiг окремих метаболiчних пpоцесiв в його оргашзмг
Матер1али i методи. Дану роботу виконували на базi Дослiдного господарства «Великий Любшь» Львiвськоl дослщно! станци 1нституту рибного господарства НААН. Дослщження проводили на двох групах коропа: контрольнш та дослiднiй. Пеpшiй грут риб згодовували стандартний гранульований комбжорм, дpугiй - стандартний гранульований комбжорм, до складу якого включили фенарон.
Параметри токсичностi фенарону визначали експериментально в умовах акваpiальноl шляхом введення через зонд препарату в piзних дозах з використанням крохмального клейстеру.
1нтер'ерш ознаки дослщжуваних груп риб визначали за вмктом жиру, протешу та сухо! речовини у скелетних м'язах за методами, запропонованими Лиманським (1984): вмкт жиру у дослщжуваних зразках визначали методом екстракци, вмкт протешу - за допомогою метода Кельдаля на автоаналiзатоpi, вмiст сухо! речовини визначали шляхом поступового висушування зpазкiв при постшнш темпеpатуpi (100-105°С) до отримання стабшьно! маси наважки. Розраховували вмкт сухо! речовини за piзницею початково! та кшцево! мас.
47
Концентрацш бшка сироватки кровi визначали рефрактометрично, а сшввщношення окремих бiлкових фракцiй за допомогою методу електрофорезу у полiакриламiдному гелi. Для цього кров вщбирали iз серця риб за допомогою пшеток Пастера у пробiрки типу Eppendorf без присутност антикоагулянта для отримання сироватки шляхом вщстоювання li при t° +4°С [1]. Концентрацш гемоглобшу в кровi визначали гемощанщним методом по Дервiзу Г.В., Воробйову А.М. Для цього кров вщбирали у пробiрки з гепарином [2].
Результати дослщження. Для виключення впливу факторiв екзогенного характеру контрольна та дослщна групи риб вирощувалися у дослщних ставах з максимально наближеним гiдрохiмiчним та гiдробiологiчним режимами, яю контролювалися впродовж всього перiоду вирощування. Так, за хiмiчним складом води дослщш стави практично не вiдрiзнялися, оскiльки в них одне джерело водопостачання ^чка Верещиця). Середовище було слабо лужним на початку л^а (рН 7,4-7,8) iз зростанням до лужного (рН 8,0-8,2) вл^ку тд час штенсифжаци фотосинтетичних процесiв. Окиснення оргашчних сполук, якi визначали за показником перманганатно! окиснюваностi, було незначним протягом всього перюду, та коливалося в дiапазонi 7,5-15,9 мг О/л. Кисневий режим ставiв впродовж всього вегетацшного перiоду контролювався, та був задовшьним. Слiд зазначити, що основш показники гiдрохiмiчного режиму вiдповiдали нормативним значенням щодо вирощувальних ставiв.
Контроль гщробюлопчного режиму експериментальних ставiв показав, що зоопланктон був представлений в основному гшлястовусими, веслоногими рачками та коловертками. Крiм того у пробах зустрiчалися планктонш форми хiрономiд та рачки Ostracoda, проте !х бюмаса та чисельнiсть були незначними.
Шсля закiнчення вегетацiйного перiоду ми отримали наступнi результати вирощування коропа при додаванш до складу комбiкорму фенарону (табл.1).
Таблиця 1
Результати вирощування коропа при згодовуванш йому _комбжорму, збагаченого фенароном__
№ ставу Площа, га виловлено Рибопродуктившсть, кг/га Згодовано
Загальна маса, кг К-сть екз. Середня маса, г % виходу кг кг приросту
контроль
11 0,11 68,0 132 515 80 618,0 289 4,2
дослщ
20 0,11 79,6 135 590 82 723,6 289 3,6
Як видно з отриманих результат, згодовування коропам комбiкорму, до складу якого включено фенарон, призводило до пщвищення рибопродуктивностi практично на 17 %. Крiм того, спостерiгалося зростання середньо! маси риби на 14,5 % та вихщ И з вирощування на 2 %. На нашу думку, це зумовлено кращим збер^анням поживних елеменив комбiкорму за рахунок вмкту у ньому антиоксиданта фенарону, з подальшим включенням 1х в обмш речовин пщдослщно! риби, що i спричинило покращення И росту.
48
Важливими рибогосподарськими та фiзiолого-бiохiмiчними показниками виступають вмкт жиру, протешу та сухо! речовини у скелетних м'язах коропа, оскшьки вони мають особливу значимють для забезпечення цшого ряду бюлопчних процеЫв у його органiзмi. Особливо враховуючи той факт, що пiд час зимового голодування оргашзм коропа для забезпечення сво1х енергетичних та пластичних потреб використовуе накопиченi протягом весняно-л^нього перiоду власнi бiлки, лiпiди та мжроелементи [3, 4]. Крiм того, даш показники використовують у плануванш рацiону вирощувано! риби. Також сумарне значення вмкту жиру, протешу та сухо! речовини у скелетних м'язах прийнято використовувати як яккш показники м'яса риби.
Результати дослщження показниюв штер'еру двох вiкових груп коропа при згодовуванш 1м комбiкорму збагаченого фенароном представлеш у таблицi 2.
Таблиця 2
Вмкту жиру, протешу та сухот речовини у скелетних м'язах коротв при
згодовуванн1 Тм комб1корму, до складу якого додано фенарон, % __(М±т, п=6)_
Групи риб Показники штер'еру
вм1ст жиру вм1ст протешу вм1ст сухо! речовини
цьоголггка 1,77 ± 0,597 14,58 ± 0,204 21,27 ± 0,281
дволита 3,57 ± 0,624 17,23 ± 0,447 23,78 ± 0,122
Широкий дiапазон функцш кровi, як одше! з диференцшованих реактивних тканин органiзму, визначае И шдикаторну роль в аналiзi стану риби [3]. Так, вмют бшюв у сироватцi кровi вiдображае функщональний стан органiзму на момент визначення та здатний сигн^зувати про змши останнього, що е важливою передумовою як планування годiвлi, так i загалом ведення господарсько! дiяльностi [3]. Тому при згодовуванш коропам комбжорму, до складу якого було додано фенарон, ми провели аналiз концентраци вмюту бiлка та спiввiдношення окремих бшкових фракцiй у сироватцi кровi експериментальних груп риб, результати якого подано у таблиц 3.
Таблиця 3
Концентращя бшка та стввщношення окремих б1лкових фракц1й у сироватщ кров1 двол1ток коропа при згодовуванш йому комбжорму,
БСК □, г% Альбумши, % Глобулши,% Сума, % А/Г
а Р1 Р2 у1 у2 альбумши глобулши коефП □
контроль
3,32 ± 37,40 ± 1,37 17,89 ± 7,28 ± 18,20 ± 2,81 ± 16,42 ± 37,40 ± 62,60 ± 0,60 ±
0,160 0,95 0,33 0,66 0,17 0,40 1,37 1,37 0,04
дослщ
4,17 ± 35,00 ± 1,57 21,78 ± 7,81 ± 19,70 ± 4,18 ± 11,53 ± 35,00 ± 65,00 ± 0,54 ±
0,20 0,87 0,41 0,85 0,23 0,59 1,57 1,57 0,04
□ - бшок сироватки кровц
49
□ □ - альбумшо-глобулшовий коефщент
Бшковий обмш е одшею з основних метабол1чних систем, що визначае ф1зюлого-бюх1м1чний гомеостаз оргашзму, тому синтез бшк1в ввдграе важливу роль у процесах росту та розвитку коропа [3, 5, 6]. У дослщно! групи риб встановлено зростання концентраци глобулмв в основному за рахунок а-, та угфракцш (РП 0,005), яю вдаграють важливу роль у формуванш та забезпеченш ошрносп оргашзму. За вмктом альбумшово! фракци не встановлено в1рогщних вщмшностей м1ж дослщною та контрольною групами риб. Концентращя бшка сироватки кров1 була дещо вищою в контроле проте ця вщмшшсть не становила в1рогщних значень.
При завершенш дослщу було проведено дослщження окремих гематолопчних показниюв дослщжуваних груп риб (табл. 4).
Таблиця 4
Аналп гематолопчних показникчв дволггок коропа при
згодовуванш йому комбiкорму збагаченого фенароном (п=9, М±т)
Гематокритне число Гемоглобiн, г% Еритроцити
млн./мкл. сумарна резистентнiсть
конт роль
27,7 ± 1,33 7,27 ± 0,18 1,46 ± 0,09 1,96 ± 0,11
дослвд
27,9 ± 1,89 7,31 ±0,53 1,42 ± 0,09 2,16 ±0,14
З отриманих результат1в гематолопчних дослщжень випливае, що додавання до складу комбжорму фенарону спричинило пщвищення резистентност еритроцит1в практично на 9,3 %, при цьому практично не викликало змши концентраци гемоглобшу. Показник гематокритного числа також знаходився практично на однаковому р1вш як в контрольно!, так \ в дослщно! групи риб.
Висновки. У результата згодовування коропам комбжорму, до складу якого включено антиоксидант фенарон ми констатували пщвищення рибопродуктивност практично на 17 %. Кр1м того, спостер1галося зростання середньо! маси риби на 14,5 % та виходу И з вирощування на 2 %. Можливо, це спричинене кращим збер1ганням поживних елеменив комбжорму за рахунок вмюту у ньому антиоксиданта, з кращим подальшим включенням !х в обмш речовин пщдослщно! риби, що \ спричинило покращення И росту. Останне пщтверджуеться ч1ткою позитивною динамжою показниюв штер'еру в процес вирощування дослщжувано! риби.
Анал1з концентраци вмюту бшка та стввщношення окремих бшкових фракцш у сироватщ кров1 дослщно! групи коропа показав в1рогщне зростання концентраци глобулЫв в основному за рахунок а-, та угфракцш. Кр1м того, додавання до складу комбжорму фенарону спричинило пщвищення резистентност еритроцит1в.
50
Л1тература
1. Мауер Г. Диск электрофорез. Теория и практика электрофореза в полиакриламидном геле / Г. Мауер. - М.: Мир, 1971. - 248 с.
2. Дервиз Г. В. Определение гемоглобина фотоелектроколориметром ФЕК-М. / Г.В. Дервиз, А.И. Воробьев // Лабораторное дело. - 1959 - №3.
3. Особа I.A. Концентращя бшка та стввщношення окремих бшкових фракцш у сироватщ кровi однорiчок коротв рiзного генезу / I.A. Особа, I.I. Грициняк, G.G. Басалкевич, P.I. Шрус // Науково-техшчний бюлетень 1нституту бюлогп тварин i ДНДК1 ветпрепаратiв та кормових добавок. - 2011. - Вип. 12, №1,2. - С. 53-56.
4. Остроумова И. Н. Биологические основы кормления рыб / И.Н. Остроумова. - СПб., 2001. - 372 с.
5. Грициняк I.I. Вмют бшюв у скелетних м'язах цьогол^ок коротв в кшщ лггнього i зимового перiодiв / I.I. Грициняк, Л.П. Головач // Наук.-техн.бюл. 1н-т бюл.тварин та ДНДК1 ветпреп. та корм. добавок. - Львiв, 2006. - Вип. 7, №3-4. - С. 26-28.
6. Пилипець А. Бiохiмiчний склад, синтетичш i енергетичш процеси у скелетних м'язах коропа рiзного вiку наприкiнцi лiтнього i зимового перiоду: автореф.дис. на здобуття наук.ступеня канд.с.-г. наук / А. Пилипець. - Львiв, 2003. - 16 с.
Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.
51
