CC BY
69
K^/Ju /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.1/.4-053.2:616.89-008.486.1 ПАКУЛОВА-ТРОЦЬКА Ю.В., НЯНЬКОВСЬКИЙ С.Л.
Льв/вський нацюнальний медичний унверситет мен/ Данила Галицького
ПРОБЛЕМИ СОМАТИЧНОТ ПАТОЛОГИ В Д|ТЕЙ 3 РОЗЛАДАМИ АУТИЧНОГО СПЕКТРА
Резюме. Розлади аутичного спектра (РАС) — комплексне порушення, що виникае вна^док порушення розвитку головного мозку i характеризуешься вираженим всебiчним дефщитом сощально'1 взаемодП та сплкування, а також обмеженими нтересами й обсесивно-компульсивними станами. Поширет у попу-ляцПз частотою 1: 63. Бльшсть осб з РАСмають супутш соматичш проблеми, частота яких вища, шж у цлому в популяци. Алергологiчна та гастроентерологiчна патология може суттево погiршувати прояви РАС. Виявлення й усунення соматичних проблем покращуе функцюнування людей з РАС. При об-стеженш 21 дитини з РАС виявлено поширену соматичну патологт (атотчний дерматит, запори, порушення харчово'1 поведнки ^ як на^док, порушення фЬзичногорозвитку) та и вплив на поведнку дтей. Намiчено подальшi напрямки вивчення соматичних проблем у дтей з РАС. Ключовi слова:розлади аутичного спектра, соматична патология.
Розлади аутичного спектра (РАС) — це широкий спектр рiзних форм розладiв, об'еднаних спгльними характеристиками, а саме труднощами у побудовi со-цгальних стосункгв, спглкуванш та особливою стерео-типнгстю поведгнки [1].
За даними провщних свгтових оргашзацш, що займаються питаннями РАС, останшми роками кгль-кгсть людей iз такою патологгею неухильно зростае i сьогоднг становить 1 % вщ усього населення планети. За даними американского центру з контролю i про-фглактики захворювань, в 1 iз 88 американських дгтей дiагностовано РАС. Сучаснi британськi статистичнi дат свщчать, що за останнi п'ять роюв збгльшилась не лише кгльюсть дiтей iз РАС, але й спостерггаеться збгльшення на 15 % кглькостг дiтей, у якгх е поведгн-ковi, емоцiйнi та сощальш проблеми. За даними 2014 року, в США частота датей iз РАС становить 1 : 63. Ргз-ке зростання кiлькостi дгтей iз РАС порiвняно з ми-нулим роком можна пояснити змгною дгагностичних критерпв, оскгльки з сгчня 2014 року вже працюють дгагностичш критери DSM-5 [12]. Проте кгльюсть людей гз РАС в Украшг залишаеться невщомою через вщсутнгсть статистики, дгагностичш проблеми та усг гншг труднощг, закономгрно притаманнг державг, яка тгльки недавно усвщомила г визнала наявнгсть дано! проблеми. У СРСР, як вщомо, аутизму не було: дгти з аутизмом, якг досягли повнолгття, просто отримували дгагноз «шизофренгя». Статистичних даних в Украшг за 2014 ргк щодо даного питання практично немае, а
гснуючг цифри не тгльки не вщображають реальний стан справ, а й суперечать одне одному. Так, напри-клад, за даними МОЗ, в Украшг офгцгйно проживае 3200 людей гз РАС. Насправдг, говорять практично всг представники громадських оргашзацгй, реальнг цифри значно вищг [2].
Останшми роками проводиться багато дослг-джень, присвячених можливому вивченню природи РАС гз метою розробки стратеггй корекцГ! поведгнко-вих та гнших порушень. Було помгчено, що бгльшгсть осгб гз РАС мають супутнг соматичнг проблеми, частота яких вища, нгж у цглому в популяци [8, 12, 15].
Детальна оцгнка, що проводилась центрами США з контролю г профглактики захворювань, показала, що в дгтей з аутизмом набагато вища схильнгсть, нгж очгкувалося, до таких вивчених клгнгчних проблем, як алерггчна патологгя (атопгчний дерматит, бронхг-альна астма), вушнг та респграторнг шфекци, шлун-ково-кишковг проблеми, сильнг болг голови, мггренг
Адреси для листування з авторами: Пакулова-Троцька Ю.В. E-mail: [email protected] Няньковський С.Л. E-mail: [email protected]
© Пакулова-Троцька Ю.В., Няньковський С.Л., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
та судоми. Подальшi докладнi клшГчнГ дослщження, проведенi в США, бвроп й АзГ!, пщтвердили, що кль Hi4Hi cynyTHi захворювання дуже поширенi у дГтей i пiдлiткiв i3 дiагнозом РАС [3, 7, 13, 18].
В опублжованш доповiдi Американсько! асоща-цГ! педаатрГ!, зазначено, що «особи, як забезпечують сyпровiд i догляд, повинн знати, що проблемна по-ведiнка у пацieнтiв з РАС може бути головним або единим симптомом соматичних захворювань, вклю-чаючи i деякi шлyнково-кишковi розлади». Негативна поведшка у людей iз РАС часто мае соматичне походження, що можна виявити пщ час обстеження, i пщдаеться лiкyванню або може бути керованою за допомогою вщповщно! медично! допомоги [3].
Дослщження, опублжоваш протягом останнiх 12 мсяцгв, пщтверджують зробленi ранiше висновки про значне поширення соматичних порушень при РАС. Якщо ранiше РАС трактували виключно як прояв по-рушення розвитку нервово! системи i поведiнковi розлади (тому вони перебували в сферi компетенции пси-х1атрГ1 та неврологи), то у даний час все частше РАС визнаеться як розлад усього органiзмy, в основГ якого лежить дефщит комуткацГ!, сощально! взаемодй, об-межена/стереотипна поведшка та шшГ характернi по-ведiнковi осо6ливостГ, якГ ранiше вщносили до РАС, але е зовнГшнГм проявом комплексного процесу. У той час як подальшi дослщження тльки на шляху до з'ясування точних причин, чому у деяких дiтей, як типово розвивались, можуть розвинутися РАС або чому деякi виходять Гз РАС тсля певного втручання, зараз добре вщомо, що конкретнГ медичнГ проблеми пов'язаш з тяжкГстю стану i що успГшне виршення цих супутнГх захворювань часто призводить до значно-го полГпшення загального функцГонування [12, 17, 23].
Бюмедичш порушення, виявлеш сьогоднГ у людей Гз РАС, включають (але не обмежуються цим): нейро-запалення, порушення Гмунно! регуляцГ!, аномальну кишкову флору, вегетативну дисфункщю, оксидатив-ний стрес та мГтохондрГальну дисфункцГю — кожен Гз цих сташв може мати патологГчнГ наслщки i негативно впливати на поведшку та неврологГчне функцГонування [4, 10].
1снують докази, що свщчать про ГмуннГ дисфунк-цГ1 у людей Гз РАС. Результати численних дослщжень вказують на ненормальну Гмунну функцГю, в тому числГ на хронГчну нейрозапальну реакцГю [17, 20].
КГлька посмертних i прижиттевих дослГджень ви-явили хронГчнГ запальш процеси в клькох дглянках мозку. Також у численних дослГдженнях знайдено кореляцГю мГж рГвнем Гмунно! дисфункцГ! i тяжкГстю симптомГв РАС [10]. Щ спостереження нагадують зна-хщки, характернГ для Гнших запальних i автоГмунних захворювань, в яких пщвищений рГвень цитокГнГв та автоантитгл пов'язаний Гз патогенезом нейрозапален-ня, нейротоксичност та пошкодження нейронГв, що в результат! дае поведГнковГ й когштивш порушення, наприклад, розсГяний склероз або ВШ-шдуковану неврологГчну дисфункцГю [21, 23].
Виявлеш при РАС результати хротчного запа-лення та Гмунно! дизрегуляцГ! у всГй центральнГй не-
рвовш системГ супроводжуються змГнами в аналГзах сироватки кровГ, що вказують на значну поширенють порушень регулящ! Гмунних механГзмГв. Люди з РАС часто демонструють ГмуннГ порушення у вигляд змь ни профглю цитокГнГв, автоантитл, змГни функцГ! Гмунних клГтин та анормальну активацГю тучних кль тин [1, 3, 17, 20]. Якщо звертати увагу на Гмунолопчш змши, виявленГ у людей Гз РАС, то найчастше можна Гстотно полегшити деякГ з основних симптомГв роз-ладу i полГпшити загальне функцГонування пащенпв [14, 16, 22].
Харчова та ресшраторна алерпя, в тому числГ явнГ атопГчнГ прояви та харчова непереносимють, пошире-нГ при РАС. КрГм того, встановлено, що алерпчш ри-нГти викликають посилення симптомГв РАС у бгльше нГж половини обстежених датей, у той же час лжуван-ня алергГ! часто призводить до полГпшення таких по-ведГнкових проявГв, як тривожшсть, гГперактивнГсть i дратГвливГсть, що зазвичай пов'язують з «аутизмом як таким» [3, 7, 8, 13].
Пащенти, як мають в анамнезГ алерпчш та ато-пГчнГ прояви, швидше за все, страждають вщ харчо-во! чутливостГ, не обумовлено! целГаюею [5, 6, 19]. Оскльки дГти з РАС практично у два рази частше, нГж контрольна група датей, страждають вщ атопГ! та алергГ!, необхщно враховувати можливу чутливють (непереносимГсть) до глютену у них, особливо якщо е симптоми подразненого кишечника. Слщ зазначити, що Carrocio i спГвавт. (2013) [5] виявили, що основою пстолопчно! картини чутливостГ до пшенищ, не обумовлено! целГакГею, була шфшьтрацГя еозинофглами слизових оболонок. ГГстологГчнГ показники у вигля-дГ щгльно! шфшьтращ! еозинофглами слизових були знайдеш у великого вщсотка дГтей з аутизмом. Встановлено, що щ показники значно нижчГ у датей, якГ перебувають на безглютеновш дает [6, 19].
В останньому систематичному оглядГ з Кохранв-сько! бГблГотеки щодо безглютеново! i безказешо-во! дГет для осГб Гз РАС, опублжованому у 2009 рощ, йдеться про необхщнють великомасштабних, високо-якГсних рандомГзованих контрольованих дослГджень. Однак Гз доказово! бази вже юнуючих дослГджень був зроблений висновок, що «дета не може нашкодити i давати користь», а також був визначений позитивний ефект вщ цГе! дГети, пов'язаний зГ зниженням загаль-них аутичних рис, сощально! ГзоляцГ! та полшшенням здатностГ до комунГкацГ! й штеракщ!. ОстаннГм часом огляд лтератури про переваги безглютеново! дети при РАС виявив, що «хоча це i не остаточне затверджен-ня, але бшьшють опублГкованих дослГджень показу-ють статистично значущГ позитивнГ змши виявлених симптомГв при дотриманнГ дети» [3, 19].
Зв'язок мГж РАС i автоГмунними розладами вивча-еться в багатьох дослщженнях, що демонструють ви-соку частоту автоГмунних сташв при РАС i виявляють залежнють мГж титрами рГзних автоантитл в сироват-цГ кровГ i тяжкГстю симптомГв. Наприклад, автоанти-тла до рецепторГв фолГево! кислоти можуть вщграва-ти патологГчну роль у деяких випадках щюпатичного аутизму через !х негативний вплив на метаболГзм фо-
KëiHi4Ha пeдiaтpiя I Clinical Pediatrics
лieво'ï кислоти в мозку, a тaкож вщомо'Г yчacтi в iншиx нeйpодeгeнepaтивниx cиндpомax. Обтяжeний ciмeй-ний aнaмнeз щодо aвтоiмyнниx зaxвоpювaнь зусфь чaeтьcя знaчно чacтiшe y дiтeй з РАС, шж y цiломy в популяцИ [4, 10, 21]. Поeднaння циx peзyльтaтiв зму-сило бaгaтьоx доcлiдникiв i лiкapiв пpипycтити, що aвтоiмyннi мexaнiзми можуть бути знячимим пятоло-гiчним фaктоpом для людeй iз РАС [1У, 20]. Кpiм того, cпоcтepiгaючи зa пaцieнтaми, яю cтpaждaють вiд зя-пaльниx aбо aвтоiмyнниx зaxвоpювaнь i отpимyють тepaпiю цитокiнaми, cтae зpозyмiло, що iмyннa дизpe-гyляцiя можe впливaти та повeдiнкy, нacтpiй, у цшо-му m iндивiдyaльнicть пaцieнтa тa m його когнiтивнi функцИ. Звepнeння увяги нa пepифepiйнi iнфeкцiйнi пpоцecи (нaпpиклaд, у шлунково-кишковому тpaктi, пpиноcовиx пaзyxax), знижeння aвтоiмyнниx peaкцiй aбо тepaпiя пpeпapaтaми, що змeншyють зaпaлeння, 4acro пpизводить до змeншeння повeдiнковиx ropy-шeнь i покpaщeння когнiтивниx функцш [3, 4, 1У].
Шлyнково-кишковi pозлaди чacто зycтpiчaютьcя пpи РАС i можуть бути пов'язaнi з пpоблeмaми по-вeдiнки, ceнcоpною гiпepчyтливicтю, поpyшeннями сну, тpивогою i дpaтiвливicтю [5, У, 9, 11].
Рeзyльтaти мacштaбного попyляцiйного досль джeння, пpовeдeного цeнтpaми США з контpолю i пpофiлaктики зaxвоpювaнь, покaзaли, що дiти з РАС пpоявляли у двa paзи чacтiшe, нiж дiти з cиндpомом дeфiцитy yвaги тa гiпepaктивнicтю, нeздaтнicть до ня-вчaння aбо iншi зaтpимки в pозвиткy, мяли 4acri поноси aбо колiти ^отягом остяннього pокy. Цi кишко-вi симптоми виявлялися в ciм paзiв чacтiшe у дiтeй iз РАС, нж у нeйpотиповиx дiтeй [1б, 1B, 22].
3a оcтaннi юлькя pокiв cпоcтepiгaeтьcя вce бiльшe визняння того, що зaxвоpювaння шлунково-кишко-вого тpaктy (a caмe пiдвищeнa пpоникнicть кишeч-никя, дiapeя, зaпоp, гacтpоeзофaгeaльний peфлюкc, нeдоcтaтнicть тpaвниx фepмeнтiв, дизбaктepiоз) впливяють ня фyнкцiонyвaння оciб iз РАС [У, 19, 24].
Шщодявш доcлiджeння тякож виявили, що ня вiдмiнy вiд знячно пошиpeного paнiшe пepeконaння шлунково-кишковя диcфyнкцiя у дггей iз РАС можe нe бути пов'язяня з ïx xapчовими звичкями i дieю мe-дикaмeнтiв [11, 1б].
Стiйкa коpeляцiя шлyнково-кишковиx cимптомiв iз тяжкicтю РАС покaзye, що дин з тяжчою фоpмою РАС, iмовipно, мяють cepйознi шлyнково-кишковi поpyшeння. В оciб iз РАС ^ояви шлунково-кишко-виx пpоблeм можуть посилити ябо зяпустити «яутич-ну» повeдiнкy, тяку як a^e^ й aвтоaгpeciя, дpaтiвли-вicть, дивнi пози тя pyxM [12, 14, 15].
Слщ мяти ня yвaзi, що вeгeтaтивнi pозлaди e xapa^ тepними для РАС, тому зaxиcнi пози тя peaкцïï, що зязвичяй нaявнi у нeйpотиповиx дiтeй з aбдомiнaль-ними болями, можуть бути слябо виpaжeнi у людeй iз РАС [3, У].
Ан^з бaктepiaльноï флоpи у фупи людeй iз РАС чясто покaзye нaявнicть aномaльниx бaктepiй, яю вiдcyтнi у здоpовиx людeй, a тякож мiгpaцiю бaктepi-aльниx ввддв до нeтиповиx чястин кишкового тpaктy. Мeтaболiчнi бiоxiмiчнi змiни в ce4i у людeй iз РАС
тякож пiдтвepджyють нaявнicть aномaльноï м^о-флоpи кишeчникa, що знaxодитьcя в aнaлiзax кялу i зpaзкax ткянин клубово! кишки [15, 1б].
У пaцieнтiв iз РАС cпоcтepiгaютьcя eндотокceмïï i, як покязують доcлiджeння, piвeнь бaктepiaльно'ï ток-ceмïï у тaкиx людeй коpeлюe з тяжкicтю cимптомiв РАС [У].
3pозyмiло, що бiль i нудотя помiтно впливяють ня ^crpm, когнiтивнi функцИ, повeдiнкy, включяючи сощяльну зaцiкaвлeнicть i комyнiкaцiю. Ввяжяють, що xpонiчнe зaпaлeння тя iнфeкцïï шлунково-кишко-вого тpaктy шляxом викиду в ^овообк' пpозaпaльниx цитокiнiв пpямо впливяють ня повeдiнкy, включяю-чи зaнeпокоeння, вплив ня мотивaцiю i сощ^зяцго, нeпpийняття новиx cитyaцiй, дотpимaння pyтинниx i повтоpювaниx дiй (pитyaлiв). Сaмi пaтогeни ябо ж iмyннi мeдiaтоpи взaeмодiють з пepифepичними нepвовими зaкiнчeннями в шлунково-кишковому тpaктi ябо вeгeтaтивнiй нepвовiй cиcтeмi i тим сямим впливяють ня функцИ мозку [9, 11].
3нaxодять вce бiльшe докaзiв, що мiтоxондpiaльнa диcфyнкцiя, поpyшeння мeтaболiзмy cipковмicниx aмiнокиcлот i високий piвeнь оксидятивного cтpecy e cпiльними для людeй iз РАС [20].
Знячний вiдcоток пaцieнтiв iз РАС дeмонcтpyють мapкepи яномяльного мiтоxондpiaльного eнepгeтич-ного мeтaболiзмy, тaкi як пiдвищeнi piвнi ляктяту, т-pyвaтy й мятну в кpовi, ce4i i спинномозковш piдинi, a тякож дeфiцит rapm™^ в cиpовaтцi кpовi. У бшь-шоcтi випaдкiв цeй яномяльний eнepгeтичний обмiн нe пов'язяний iз жвною вpоджeною мiтоxондpiaль-ною xвоpобою ябо iншим пepвинним поpyшeнням обмiнy peчовин. Тому висунуто пpипyщeння, що ^и РАС поpyшeння мiтоxондpiaльниx фyнкцiй e толщ-ком iмyнно'ï дисфункцИ [20, 22, 25].
Мета pоботи — визнaчeння чястоти cомaтичниx пpоблeм у ipym дiтeй iз РАС з подяльшою pозpоб-кою peкомeндaцiй щодо ïx усутення, a тякож можли-вою коpeкцieю повeдiнковиx pозлaдiв i покpaщeння фyнкцiонyвaння пaцieнтa.
Maтepiaли тa методи
Нями пpовeдeно aнкeтyвaння з викоpиcтaнням cпeцiaльно pозpоблeно'ï aнкeти для бятьюв 21 дити-ни з РАС, зягяльний огляд, консультаций cпeцiaлicтiв (aлepголог, гacтpоeнтepолог).
Peзyльтaти
Основною пepeшкодою пpи вивчeннi питань, якi стосуються оcобливоcтeй дiтeй iз РАС, e даможли-вicть cтвоpити одноpiднi фупи поpiвняння, оcкiльки кожня особя мae cвiй, нeповтоpний, iндивiдyaльний нaбip повeдiнковиx, комyнiкaтивниx i cомaтичниx пpоблeм.
У доcлiджeннi бpaлa учясть 21 дитиня, iз ниx 2 да-вчинки та 19 xлопчикiв, вiк пaцieнтiв — 4,5—1б pокiв.
Пepeбiг вaгiтноcтi та пологiв у мaтepi був обтя-жeний у половинi випадюв (зaгpозa викидня, гоcтpe pecпipaтоpнe зaxвоpювaння, вiдшapyвaння плaцeнти, aкyшepcькa допомогя, зятяжш pоди). Чiткого зв'язку
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Примтка: * — згдно з Постановою Кабнету MiHicrpiß Укра/ни вд 22.10.2004 р. № 1591 «Про затвер-дження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» (¡з зм'шами, внесеними згдно з Постановою КМ № 873 вд 26.06.2007р.).
Таблиця 1. Харчова цннсть рацюнудтей, народжених ¡з РАС
Показник Бшки, г/добу Жири, г/добу Вуглеводи, г/добу Енерпя, ккал/добу Об'ем, мл/добу
Тваринш Загальш Рослинш Загальш
Фактично 26 ± 4 49,0 ± 4,2 11,0 ± 0,9 71,0 ± 2,8 263,0 ± 8,1 1662,5 ± 52,5 1475 ± 75
Норма* 37,5 60,6 16,3 63,5 229,3 1731,2 1500
з тяжюстю стану дитини та особливютю перебяу ва-птносп та полопв нами не встановлено, що узгоджу-еться з даними шших авторiв.
Фiзичний розвиток Bcix дгтей при народженш вГд-повГдав нормГ. На момент огляду фГзичний розвиток (зрют, маса тгла) 8 дгтей вщповщав вшу, у 9 дгтей по-казники були нижчГ за середн (менше 2 8), у 4 дгтей — вище за норму (понад 2 8).
Зважаючи на харчовГ порушення як психолопчно-го, так i оргашчного генезу, що притаманнГ практично вам дГтям Гз РАС у рГзних поеднаннях, можна зро-бити висновок, що у мГру росту та розвитку дитини з РАС поглиблюються порушення ïï фГзичного розвитку. Ступшь порушення корелюе з тяжшстю РАС i обсягом корекцiйноï допомоги, яку отримуе дитина.
Розлади харчовоï поведГнки притаманнi всГм дгтям Гз РАС, але для високофункцюнуючих осГб i при на-данш адекватноï корекцiйноï допомоги щ порушення можна зменшити. Найпоширенiшi розлади — одно-манiтне харчування (наприклад, дитина споживае тгльки картопляне пюре чи тгльки хл16 та ш.), проблеми з пережовуванням жг (результат сенсорних пору-шень), знижений апетит, пакофапя.
ПроаналГзувавши харчовий рацюн дгтей Гз РАС, ми вГдзначили, що об'ем ж, яку споживали дГти з РАС, у середньому вщповщав рекомендованому за в1-ком, проте якГсний склад суттево вГдрГзнявся вГд ре-комендацш. При аналГзГ забезпечення цих дГтей хар-човими шгредГентами нами був зроблений висновок: мали мюце дефщит тваринних бглюв (18,5 ± 3,5 %), надлишок вуглеводГв (16,5 ± 2,5 %) та жирГв (18 ± 2 %). Калоршнють спожшга жг була надмГрною у 8 дГтей, достатньою у 4 дгтей, недостатньою в 10 дгтей. Сшв-вГдношення бглкГв, жирГв i вуглеводГв у дГтей Гз РАС було порушено i становило в середньому 1 : 1,54 : 6,7 за нормою 1 : 1 : 4 (табл. 1).
Отже, аналГзуючи денне меню-розкладку та порГв-нюючи його з рекомендованими нормами харчуван-ня для дгтей згГдно з Постановою Кабшету МшютрГв Украши вГд 22.10.2004 р. № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» (1з змшами, внесеними згГдно з Постановою КМ № 873 вщ 26.06.2007 р.), можна зробити висновок, що для дгтей 1з РАС характерним е одноманГтне харчування, дефщитне щодо 61лк1в, з надлишком вугле-вод1в та жирГв. Таке харчування не вщповщае вжовим потребам i е незбалансованим, тому потребуе корек-цГï. Такий стан переважно обумовлений порушеною харчовою поведгнкою, яку часто складно, а подекуди практично неможливо змГнити. КрГм того, для таких
дГтей необхГдно виключати або виявляти такГ супутш проблеми, як лактазна недостатнГсть, непереноси-мГсть глютену та казешу.
За результатами наших дослщжень, найпоширеш-шими скаргами з боку шлунково-кишкового тракту були запори — у 17 дгтей (81 %), болГ в животГ — 14 дГтей (67 %). Про наявнють болю вербальш д1ти повь домляли самостГйно, у невербальних це виявляли на основГ типовоï змГни поведГнки.
АлергГчнГ прояви в груш обстежуваних нами дгтей були на момент огляду або в анамнезГ у 18 дгтей (86 %), серед них шюрш прояви (атотчний дерматит) — у 18 осГб (86 %), ресшраторш алергози (алергГчний ринГт, бронхГальна астма) — у 6 осГб (29 %).
Отже, у дгтей Гз РАС формуеться патолопчне коло: порушення харчовоï поведГнки — змГни фГзичного розвитку — порушення з боку шлунково-кишкового тракту — алергГчнГ прояви.
Висновки
1. Бгльшють дгтей з РАС мають порушення з боку шлунково-кишкового тракту та алергГчнГ прояви, що впливають на к сошальну адаптацго й якГсть життя.
2. 1снуе необхгднГсть комплексного обстеження дГтей Гз РАС для вчасноï дГагностики соматичноï па-тологïï та ïï корекцИ.
3. Доступ до медичних послуг для дГтей Гз РАС е обмежений через поведшковГ проблеми дгтей i пси-хологГчнГ проблеми батьюв, а саме неусвГдомлення ними наявносп соматично! проблеми, що трактуеть-ся як прояв основного захворювання.
4. Вчасне виявлення та корекцгя соматично'1 патологИ у дГтей Гз РАС дае можливють покращити к функцГонування, зменшуючи поведГнковГ проблеми та збгльшуючи можливостГ до навчання та сошалГзацИ.
Шляхи для подальшого вивчення — впроваджен-ня дГетично'1 та медикаментозно'1 корекцИ виявлено'1 соматично'1 патологИ (пробГотики, сорбенти, проти-грибковГ, протигельмштш препарати) i вивчення ïï можливого впливу на функцГонування дгтей Гз РАС.
Список лператури
1. Романчук О.1. Розлади спектра аутизму в запитаннях та eidnoeidßx/ Романчук О.1. — Львiв: Колесо, 2009. — 163 с.
2. Опрос «Аутизм в Украине сегодня»: три проблемы — специалисты, дiагностика, чиновники: http://cwf.com.ua/ru/news/ news-feed/1280-opros-autizm-v-ukraine-segodnya-tri-osnovnye-problemy-spetsialisty-diagnostika-chinovniki]
3. Сопутствующие медицинские заболевания при расстройствах аутистического спектра: http://www.autismtreatment. org.uk/wp-content/uploads/2013/07/Medical-Comorbidities-in-Autism-Spectrum-Disorders-2013.pdf
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
4. Ashwood P., Krakowiak P., Hertz-Picciotto I. Elevated plasma cytokines in autism spectrum disorders provide evidence of immune dysfunction and are associated with impaired behavioral outcome // J. Brain, behavior, and immunity. — 2001. — № 25(1). — P. 40-45. Doi: 10.1016/j.bbi.2011.08.007.
5. Carroccio A., Mansueto P., Iacono G. Non-Celiac Wheat Sensitivity Diagnosed by Double-Blind Placebo-Controlled Challenge: Exploring a New Clinical Entity // The American Journal of Gastroenterology. — 2012. — № 107(12). — P. 1898-1906. Doi: 10.1038/ ajg.2012.236.
6. Chandler S., Carcani-Rathwell I., Charman T. Parent-Reported Gastro-intestinal Symptoms in Children with Autism Spectrum Disorders // Journal of Autism and Developmental Disorders. — 2013. — № 1. — P. 2737-2747. Doi: 10.1007/s10803-013-1768-0.
7. Chen B, Girgis S., El-Matary W. Childhood autism and eosinophilic Colitis // J. Digestion. — 2010. — № 81(2). — P. 127-129. Doi: 10.1159/000252765.
8. Chen M.-H., Su T.-P., Chen Y.-S. Comorbidity of allergic and autoimmune diseases in patients with autism spectrum disorder: A nationwide population-based study // Research in Autism Spectrum Disorders. — 2013 — № 7(2). — P. 205-212. Doi: 10.1016/j. rasd.2012.08.008.
9. Emanuele E., Orsi P., Boso M. Low-grade endotoxemia in patients with severe autism // Neuroscience letters. — 2010. — № 471(3). — P. 162-165. Doi: 10.1016/j.neulet.2010.01.033.
10. Frye R.E., Melnyk S., MacFabe D.F. Unique acyl-carnitine profiles are potential biomarkers for acquired mitochondrial disease in autism spectrum disorder // Translational Psychiatry. — 2013. — № 3(1). — P. 220. Doi: 10.1038/tp.2012.143.
11. Gorrind P., Williams K.C., Lee E.B. Gastrointestinal dysfunction in autism:parental report, clinical evaluation, and associated factors//Autism. Research. — 2012. — № 5(2). — P. 101-108. Doi: 10.1002/aur.237.
12. Isaksen J., Bryn V., Diseth T.H. Children with autism spectrum disorders: The importance of medical investigations // European Journalof PaediatricNeurology. — 2012. — № 17(1). — P. 68-76.
13. Jyonouchi H. Autism spectrum disorders and allergy: observation from a pediatric allergy/immunology clinic // Expert Review of Clinical Immunology. — 2010. — № 6(3). — P. 397-411. PMID: 15870662.
14. Kose S., Erermis S., Ozturk O. Health Related Quality of Life in children with Autism Spectrum Disorders: The clinical and demographic related factors in Turkey // Research in Autism Spectrum
Disorders. — 2013. — № 7(2). — P. 213-220. http://dx.doi/ Doi: 10.1155/2014/160783.
15. KushakR.I., Lauwers G.Y, WinterH.S. Intestinaldisaccha-ridase activity in patients with autism. Effect of age, gender, and intestinal inflammation //Autism. — 2011. — № 15(3). — P. 285-294. Doi: 10.9758/cpn.2015.13.2.188.
16. MazureK M.O., Vasa R..A., Kalb L.G. Anxiety, Sensory Over-Responsivity, and Gastrointestinal Problems in Children with Autism Spectrum Disorders // Journal of Abnormal Child Psychology. — 2012. — № 1. — P1-12. Doi: 10.1007/s10802-012-9668-x.
17. McDougle C.J, Carlez,on W.A. Neuroinflammation and Autism: Toward Mechanisms and Treatments // Neuropsycho-pharmacology. — 2013. — № 38(1). — P. 241-242. Doi: 10.1038/ npp.2012.174.
18. MemariA., Ziaee V., Mirfaz,eli F. Investigation of Autism Comorbidities and Associations in a School-Based Community Sample // Journal of Child and Adolescent Psychiatric Nursing. — 2012. — № 2(2). — P. 84-90.
19. Millward C., Ferriter M., Calver S.J. Glutenee diets for autistic spectrum disorder// The Cochrane Library. — 6(2): CD003498.
20. Palmieri L., Persico A.M. Mitochondrial dysfunction in autism spectrum disorders: Cause or effect?//Biochimica et Biophysica Acta (BBA)-Bioenergetics. — 2010. — № 17(6). — P. 1130-1137.
21. Saxena V., Ramdas S., Ochoa C.R. Structural, Genetic, and Functional Signatures of Disordered Neuro-Immunological Development in Autism Spectrum Disorder // PloS one. — 2012. — № 7(12). — e48835. Doi: 10.1371/journal.pone.0048835.
22. Schieve L.A., Gonzalez V., Boulet S.L. Concurrent medical conditions and health care use and needs among children with learning and behavioral developmental disabilities, National Health Interview Survey, 2006—2010 // Research in developmental disabilities. — 2012. — № 33(2). — P. 467-476. Doi: 10.1007/s10995-012-1004-0.
23. Suzuki K., Sugihara G, Ouchi Y. Microglial activation in young adults with autism spectrum disorder//Arch. Gen. Psychiatry. — 2013. — № 70(1). — P. 49-58. Doi: 10.1371/journal.pone.0048835.
24. Whiteley P., Shattock P., Knivsberg A.-M. Gluten- and casein-free dietary intervention for autism spectrum conditions // Frontiers in Human Neuroscience. — 2012. — № 6. — P. 344. Doi: 10.3389/fnhum.2012.00344.
25. Yap I.K., Angley M., Veselkov K.A. Urinary metabolic phe-notyping differentiates children with autism from their unaffected siblings and age-matched controls // Journal of Proteome Research. — 2010. — № 9(6). — P. 2996-3004. CD003498.
OTpuMaHO 26.01.16 ■
Пакулова-Троцкая Ю.В., Няньковский С.Л. Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
ПРОБЛЕМЫ СОМАТИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ У ДЕТЕЙ С РАССТРОЙСТВАМИ АУТИЧЕСКОГО СПЕКТРА
Резюме. Расстройства аутического спектра (РАС) — комплексное нарушение, возникающее вследствие нарушения развития головного мозга и характеризующееся выраженным всесторонним дефицитом социального взаимодействия и общения, а также ограниченными интересами и об-сессивно-компульсивными состояниями. Распространены в популяции с частотой 1 : 63. Большинство лиц с РАС имеют сопутствующие соматические проблемы, частота которых выше, чем в целом в популяции. Аллергологическая и гастроэнтерологическая патология может существенно ухудшать проявления РАС. Выявление и устранение соматических проблем улучшает функционирование людей с РАС. При обследовании 21 ребенка с РАС обнаружена распространенная соматическая патология (атопический дерматит, запоры, нарушенное пищевое поведение и, как следствие, нарушение физического развития) и ее влияние на поведение детей. Намечены дальнейшие направления изучения соматических проблем у детей с РАС.
Ключевые слова: расстройства аутического спектра, соматическая патология.
Pakulova-Trotska Yu.V., NiankovskyiS.L.
Lviv National Medical University named after Danylo
Halytskyi, Lviv, Ukraine
PROBLEMS OF SOMATIC PATHOLOGY IN CHILDREN WITH AUTISTIC SPECTRUM DISORDERS
Summary. Autistic spectrum disorders (ASD) — a complex deviation that is caused by developmental disorders of the brain and is characterized by severe comprehensive deficit of social interaction and communication, as well as restricted interests and obsessive-compulsive states. Incidence in the population is 1 : 63. Most of people with ASD have concomitant somatic problems, whose incidence is higher than in the population as a whole. Allergological and gastroenterological diseases may significantly worsen ASD manifestations. Detection and elimination of physical problems improves functioning of people with ASD. An examination of 21 children with ASD found the most common somatic pathology (atopic dermatitis, constipation, impaired feeding behavior and, as a result, deviations of physical development) and its influence on children's behavior. Directions for further study of physical problems in children with ASD were determined.
Key words: autistic spectrum disorders, somatic pathology.
