CC BY
62
Випадок ¡з практики / Case Report
УДК 616.341-008-053.34+376.36 DOI: 10.22141/2224-0551.13.0.2018.131190
Завгородня Н.Ю., Лук'яненко О.Ю., Ж<ипр Н.О., Гайдар Ю.А. ДУ «1нститутгастроэнтерологи НАМН Укра'/ни», м. Дн!про, Укра/на
Overlap-синдром це^акп з атиповим аутизмом у дитини: клЫчний випадок
For cite: Zdorov'e rebenka. 2018;13(Suppl 1):S107-S111. doi: 10.22141/2224-0551.13.0.2018.131190
Резюме. Устатт1 наведет дат лтературних джерел ; власне спостереження оуеНар-синдрому цел1-акПз атиповим аутизмом у дитини. Розглянуто питання етюпатогенетичного зв'язку глютензалеж-них захворювань ; розлад1в аутистичного спектра. Проанал1зовано особливост1 кл1тчного фенотипу у випадку поеднання шлунково-кишкових прояв1в цел1акП та характерних для розлад1в аутистичного спектра симптом1в. Акцентовано увагу на труднощах штерпретацп та оцнки гастронтестинальних симптом1в у хворих з псих1чними розладами. Обговорено поЫдовтсть проведення скритнгових тест1в для виключення цел1акПу хворих з розладами аутистичного спектра за наявност1 або в1дсутност1 га-стро1нтестинально'1 симптоматики.
Ключовi слова: цел1атя;розлади аутистичного спектра; дти
Целiакiя (celiac disease, CD), за визначенням 6в-ропейсько! сшлки дитячих гастроентеролопв, ге-патолопв i нутрищолопв (ESPGHAN), — це iMyro-опосередковане системне захворювання, шдуковане впливом глютену та шших проламтв, що виникае у генетично схильних оаб i характеризуеться при-сутнютю варiабельноI комбшаци глютензалежних клшчних проявiв, наявнiстю специфiчних антитш, HLA-DQ2 або HLA-DQ8 гаплотипiв та ентеропатп
[1]. За даними систематичного обзору та метаан^зу Prashant Singh та сшвавт. (2018), поширенiсть цель акп, пщтверджено! морфологiчно, у свт варiюе вщ 0,3 % у Швденнш Америцi до 0,8 % у кра!нах бвропи
[2]. Спостертаеться зростання глобально! пошире-ностi целiакп з 0,6 % (1991-2000 рр.) до 0,8 % (2001— 2016 рр.) iз значним переважанням поширеносп хвороби серед дiтей порiвняно з дорослими (0,9 % проти 0,5 % вщповщно). У зв'язку з мшливютю та ва-рiабельнiстю клтчних проявiв целiакu, можливiстю безсимптомного перебяу бiльшiсть випадкiв захворювання лишаються своечасно недiагностованими, що значно попршуе якiсть життя та прогноз переб^ захворювання у цих пацiентiв [3].
Популяцшне дослiдження, проведене у Швецп, до якого ввiйшли 10 903 хворих на целiакiю дiтей, продемонструвало, що порiвняно з загальною по-пyляцiею дiти з целiакiею мають 1,4-кратне пщви-щення ризику розвитку псих1чних розладiв [4]. Ди-тяча ц^аюя визнана фактором ризику виникнення тривожних станiв, розладiв поведiнки, харчування, настрою, синдрому дефiцитy уваги та гшерактив-ностi, штелектуально! недостатностi, розладiв аутистичного спектра (autism spectrum disorder, ASD). Машфестац1я психiчних порушень зазвичай ви-переджае появу гастроштестинальних симптомiв. Серологiчний скринiнг, проведений серед 382 гга-лiйських дiтей з ASD дошкгльного вiкy, встановив поширешсть целiакiI 2,62 %, що перевищувало показник загально! педiатричноI популяцп. Практично половина з цих дггей не мала жодних шших симптомiв чи факторiв ризику, пов'язаних iз CD [5]. Jonas F. Ludvigsson та сшвавт. (Швец1я, 2013) у когорт з 40 018 пащенпв виявили асоцiацiю ASD з позитивними CD-специфiчними серологiчними тестами й продемонстрували 1,5-2-кратне збгль-шення ризику формування ASD у хворих на CD з
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Завгородня Наталя ЮрП'вна, кандидат медичних наук, завщувач в1дд1лу дитячо'"' гастроентерологГ(, ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН Укра(ни», пр. Слобожанський, 96, м. Дн1про, 49074, Укра'на; e-mail: nzavgorodni75@gmail.com; контактний телефон: +38 (067) 982-71-70.
For correspondence: Zavhorodnia Natalia, PhD, Head of the Department of pediatrics gastroenterology, State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Slobozhanskii Avenue, 96, Dnipro, 49074, Ukraine; e-mail: nzavgorodni75@gmail.com; phone: +38 (067) 982-71-70.
характерними змiнами слизово! оболонки тонкого кишечника та 3-кратне пiдвищення ризику у пащ-енпв з незмшеною слизовою та позитивними серо-лопчними тестами [6]. Обсервацiйне дослiдження, проведене в Колумбшському унiверситетському медичному центру показало, що хворi з ASD ста-новлять переважну бiльшiсть серед пащентш без це-лiакii, прихильних до безглютеново! дieти, що може свщчити про ii кориснiсть для цих хворих, незважа-ючи на недостатнють доказiв и ефективностi [7].
За даними епщемюлопчних дослщжень, у 20— 70 % дiтей, хворих на ASD, виявляються гастро-штестинальш симптоми, серед яких найчастiше спостертаються метеоризм, здуття живота, дiарея, запор [8]. Тяжкють шлунково-кишкових проявiв у дгтей з ASD зазвичай корелюе зi ступенем вира-женостi симптомiв основного захворювання, але в певних випадках гастроiнтестинальнi розлади мо-жуть не дiагностуватися через нетиповий переб^ або труднощi у спiлкуваннi з невербальними пащ-ентами [9].
Наявнють зв'язку ASD та CD е приводом для дискусш науковцiв протягом 40 роюв. На сьогоднi питання «чи мають ASD спiльнi з CD або вщмшш патогенетичнi молекулярш мехашзми?» залиша-еться остаточно не визначеним. Пдвищена iмунна реактивнiсть хворих з ASD до глютену пояснюеть-ся гiпотезою змшено! проникностi слизово! оболонки кишечника (leaky gut) внаслщок CXCR3-асоцiйованого MyD88-залежного вившьнення зонулiну, дезштеграцп щшьних контактiв, тдви-щення парацелюлярного транспорту токсичних (аа31—43) та iмуногенних (аа56—87) пептвддв глiа-дину [10], а також безпосередньою здатнiстю фраг-ментiв глiадину пiдвищувати збудливiсть нейронiв [11] та шдукувати запальну вiдповiдь в нервовш тканинi. Дiти з ASD, що супроводжуються гастро-iнтестинальними симптомами, характеризуются вiрогiдним пщвищенням TLR4-залежноi продукцй прозапальних мукозасоцiйованих цитокiнiв (штер-лейкiн-5, -15, -17) та експресп гена зонулшу [12]. На вiдмiну вiд американських дослiдникiв Jan Jozefczuk та ствавт. не виявили серологiчних маркерiв по-рушення iнтестинального бар'еру у хворих з ASD, а продемонстрували, що 27,3 % хворих на ASD ре-агують на глютен продукщею антитш до нативного глiадину (AGA IgG), 5,2 % — продукщею антитш до неврально! трансглутамiнази 6 (anti-TG6) при вiдсутностi CD-специфiчних антитш [13]. У досль дженнi Nga M. Lau та спiвавт. також встановлено, що дгти з аутизмом характеризуються пщвищенням IgG до глiадину, не асоцiйованим з пщвищенням антитш до тканинно! трансглутамiнази 2 та гапло-типом HLA-DQ2/DQ8 [14].
Через вщсутнють достатньо! доказово! бази ряд авторiв вважають, що рутинний скриншг на целiа-кiю та глютен-асоцшоваш захворювання в уск па-щенпв з ASD на даний момент не е достатньо об-Грунтованим та економiчно ефективним [15, 16]. На сьогодш дiти з захворюваннями аутистичного спек-
тра не входять до перелiку асоцiйованих iз CD ста-нiв, рекомендованих для проведення обов'язкового скринiнгу на CD, згщно з дiагностичним алгоритмом, запропонованим ESPGHAN у 2012 роцi [1].
Незважаючи на суперечливiсть висновкiв дослщ-никiв, бiльшiсть науковцiв одностайна у визнант присутностi глютен-асоцiйованих захворювань у певно! частки хворих з ASD. Ретельний диференщ-ально-дiагностичний пошук гастроштестинальних та екстраiнтестинальних проявiв дозволить свое-часно дiагностувати глютензалежнi захворювання у дгтей з ASD.
Для шюстрацп наводимо клiнiчний випадок дiа-гностики целiакfi у дитини з аутизмом.
Хлопчик, 2009 року народження, надшшов до вщ-дшення дитячо! гастроентерологп ДУ «1нститут га-строентерологп НАМН Укра!ни» у лютому 2018 року з1 скаргами на запори з вщсутшстю самостшного ви-порожнення протягом 5 д1б, 1 раз на 2 тижн1 спосте-р1галось блювання тсля прийому !ж1 без порушень загального самопочуття, пщвищення апетиту.
Анамнез захворювання. Запори спостертаються з 6-го мюяця життя, пiсля введення прикорму. Скар-ги на перiодичне блювання — з Зычного вiку.
Анамнез життя. Народився вщ друго! ваптносп, що перебiгала без ускладнень; других полопв шляхом кесарського розтину (першi пологи — мертво-народжена дитина), з масою тiла 4000 г, зростом 55 см, з ощнкою за шкалою Апгар 8—9 балiв. На грудному вигодовуваннi перебував до 4 мю., потiм переведений на штучне вигодовування адаптова-ною сумшшю. На першому роцi життя у фiзично-му та психомоторному розвитку не вщставав: сидiти почав з 6 мю., стояти, тримаючись за опору, з 8 мю., ходити — з 11 мю., гулшня та лепет вчасно. Маса тша в 1 рiк — 10,8 кг, зрют — 78,5 см. На третьому роцi життя з'явились симптоми затримки мовного розвитку, порушення комушкативних здiбностей. З вiдповiдними скаргами мама звернулася до невролога у квита 2013 року (вж дитини — 4 роки 1 мю.). Встановлено дiагноз «когнгтивна недостатнють, за-гальний недорозвиток мовлення». З 14.10.2014 по 20.10.2014 обстежений у КЗ «Дншропетровська кль нiчна психiатрична лжарня» ДОР, дiагноз змiнено на «атиповий аутизм з помiрною когштивною недо-статнiстю ^84.1)».
Об'ективний стан. Загальний стан дитини при надходженш у вщдшення середньо! тяжкостi за ра-хунок диспептичного синдрому, психоневролопч-них розладiв. Фiзичний розвиток середнш, iндекс маси тша = 16,22 (+0,25 SD). Шкiра блiда, чиста, помiрно волога. Тургор м'яких тканин збережений. Шдшюрно-жирова клiтковина розвинена достатньо, розподшена рiвномiрно. Шериферичнi лiмфа-тичнi вузли не збiльшенi. У легенях дихання везику-лярне. Серцевi тони гучнi, ритмiчнi. Живiт м'який, помiрно здутий, безболiсний. Шечiнка не збшьшена. Селезiнка не збiльшена. Сечовидшення вiльне, без-болiсне. Дефекацiя утруднена, болюна, кал типу 2 за Бристольською шкалою.
Психологiчний статус. Шродуктивний контакт вщсутнш. Увага не ф1ксована. Дитина не реагуе на свое 1м'я, проста вербальн1 шструкцп не виконуе. Словарний запас обмежений. Мовлення погано розб1рливе, стерте. Порушена та недостатньо кому-н1кативна функц1я мовлення: використовуе склади зам1сть сл1в, речення не формуе, словосполучення утворюе погано. Шорушення комушкацп близьке до сощально! дезадаптацп. Невербальна комушкац1я також порушена та не використовуеться для пояс-нення сво!х потреб (не використовуе жеспв, м1м1ки). Шовед1нка дитини з елементами рухово! розгаль-мованосп, плесканням в долон1, не утримуеться на м1сц1. Часом спостер1гаеться негатив1зм, може вияв-ляти емоц1йн1 реакци: гн1в, страх, роздратован1сть, виражен1сть яких може бути значною, до самотрав-мування. Хода хитка. В штелектуальному розвитку вщм1чаеться пом1рне вщставання, когниивний де-ф1цит. Ш1знавальна ц1кав1сть значно редукована, ви-б1ркова. Кругоз1р обмежений. Шроте вм1е читати по складах, рахувати до 100. Шорушень сну немае. Шорушення харчово! поведшки у впгляд1 пщвищеного апетиту (вщсутнють вщчуття насичення). 1грова по-ведшка дитини характеризуеться несощал1зованю-тю, нефункщональнютю. Активно протестуе проти р1зноман1тних змш у повсякденному розклад1 жит-тя, маршрупв прогулянок, оточуючих умов.
Дат лабораторных та тструментальних методiв обстеження
Загальний анал1з кров1 вщ 06.02.2018: гемогло-бш — 114 г/л; еритроцити — 4,1 Т/л; кольоровий по-казник — 0,83; тромбоцита — 308 г/л; лейкоцити — 3,6 г/л; швидюсть осiдання еритроципв — 8 мм/год; сегментоядернi — 60 %; еозинофши — 1 %; лiмфо-цити — 38 %; моноцити — 1 %; гематокрит — 35 %.
Бюх1м1чний анал1з кров1 вщ 06.02.2018: загальний бшок — 69 г/л; бшрубш загальний — 7,0 мкмоль/л; аланшамшотрансфераза — 11,2 Од/л; аспартатамшотрансфераза — 16,5 Од/л; лужна фосфатаза — 203,9 Од/л; гамма-глютамштранс-пептидаза — 13,1 Од/л; амшаза — 25,6 Од/л; сечо-вина — 3,66 ммоль/л; креатинш — 56,7 мкмоль/л; глюкоза кровi — 4,8 ммоль/л; залiзо сироватки — 13,8 мкмоль/л; натрш — 139 ммоль/л; калш — 4,3 ммоль/л; хлор — 103 ммоль/л, кальцш сироватки загальний — 2,31 ммоль/л (нижня межа норми).
^А до тканинно1 трансглутамшази вiд 06.02.2018: шдекс позитивностi — 10,63 (норма — < 1,0).
IgGдо гльадину вщ 06.02.2018: 21,3 Од/мл.
Антитла до ендом1з1ю А вщ 10.02.2018 у титрi 1 : 100 (перевищуе 10 норм).
Загальний анал1з сеч1 вщ 06.02.2018: прозора; пи-тома вага — 1007; реакц1я нейтральна; бшок не знай-дений; глюкоза не знайдена; лейкоцити — 2—4 в полi зору (п/зору); ештелш плаский — 2—4 в п/зору; дiастаза сечi — 94,8 Од/л (норма — до 360 Од/л).
Копрограма вщ 06.02.2018: м'язовi волокна перетравлен та неперетравленi — помiрноi юлькосп, нейтральний жир — «—» , мила — «—». Аналiз калу на яйця гельмiнтiв негативний.
Ультразвукова дiагностика оргатв черевног по-рожнини вщ 06.02.2018: дисхол1я, п1дсилений судин-ний рисунок печ1нки, дифузн1 змши пщшлунково! залози.
Генотипування алелей локусу HLA-DQA1 та HLA-DQB1 головного комплексу пстосумюност1 людини II класу вщ 12.02.2018: DQA1*0501 позитив-ний; DQB1*0201-03 позитивний; DQB1*0302 нега-тивний.
Фiброгастродуоденоскоniя вщ 07.02.2018: ката-ральна гастропат1я, катаральна дуоденопат1я; уреаз-ний тест негативний; рН 1,0, взята бюпс1я в антрум1 та позацибулинному простор1.
Патоморфологiчний висновок: нормальна псто-структура слизово! оболонки антрального вщщлу шлунка.
Патоморфологiчний висновок бюптату слизовог оболонки дванадцятипалог кишки (ДПК) та поза-цибулинного вiддiлу ДПК: тотальна атроф1я кишко-вих ворсинок (тяжкого ступеня); гшерплаз1я крипт (рис. 1); пщвищена кшьюсть м1жештел1альних л1м-фоцит1в (б1льше 30 л1мфоципв/100 еп1тел1альних кл1тин); сплощення покровного ештелш (рис. 2).
Встановлено клш1чний д1агноз «цел1аюя, типова форма, перюд активних прояв1в. Латентна зал1зо-дефщитна анем1я 1-го ст. Атиповий аутизм з пом1р-ною когн1тивною недостатнютю».
Обговорення
Наведений нами кл1н1чний випадок е яскравим прикладом тзньо! д1агностики цел1акл у симптом-ного пащента. Особлив1стю кл1н1чного фенотипу захворювання у представленого хлопчика е поед-нання (overlap) гастроштестинальних прояв1в цель акп з характерними для ASD симптомами (дефщит сощального сп1лкування та взаемодп, повторюваш
Рисунок 1. Слизова позацибулинного в1ддту дванадцятипало/ кишки хворого. Тотальна атрофiя кишечних ворсинок (позначена стрлкою чорного кольору). Подовження крипт (позначено стрлкою червоного кольору). Спiввiдношення довжини ворсинок до глубини крипт менше 3: 1. Третя ступнь за Маршем. Забарвлення гематоксил'ш-еозином, х 100
Рисунок 2. Слизова позацибулинного в1ддту дванадцятипало/ кишки хворого. Тотальна атрофiя кишечних ворсинок (позначена стрлкою
чорного кольору), ¡нф1льтрац1я сплощеного ептелю ворсинок л'мфоцитами р1зного розм'ру (бльш 30/100 ептелюцилв) (позначено стрлками червоного кольору). Третя ступнь за Маршем. Забарвлення гематоксилн-еозином, х 200
патерни поведшки й дiяльностi, рестриктованють штереав). Саме труднощi у вербальнш i невербаль-нш комунiкацГi, а також змши сприйняття болю у хворих з ASD зазвичай ускладнюють iнтерпретацiю та оцшку симптомiв з боку шлунково-кишкового тракту. Тому слiд пам'ятати, що спонтанне погр-шення невербально! поведшки дитини (ажитацiя, тривога, агресiя, самотравматизацiя, порушення сну) може бути альтернативною ознакою гастрош-тестинальних розладiв й стимулом до пошуку супут-ньо! патологи [17].
Манiфестацiя клiнiчних симптомiв при аутизмi звичайно вiдбуваeться у вщ1 18—30 мiсяцiв. При-близно 30 % дгтей, хворих на ASD з типовим ран-шм розвитком, демонструють регресiю, або втрату сошальних, комунiкативних, моторних навичок на першому роцi життя [18]. Шлунково-кишковi симптоми приеднуються пiзнiше або супроводжу-ють манiфестацiю психоневрологiчних розладiв. У нашому випадку дебют сшциФГчно! симптоматики спостертався на третьому роцi життя, а гастрош-тестинальнi прояви передували появi психоневро-лопчно! регресп й мали чгткий зв'язок з вжовими змiнами харчування, що може свщчити на користь целiакГi. Таким чином, тривалють персистенцГi га-строiнтестинальних симптом!в, зв'язок ЗСх появи з машфесташею основних прояв1в ASD, особливос-тями харчування та вжом дитини повинш братися до уваги при плануванш диференцiйно-дiагностич-ного пошуку.
Розвиток системних (позакишкових) прояв!в при целiакГi мае сп1льн1 з ураженням жрвово! системи при ASD патогенетичнi механiзми [11], тому вщсут-н1сть типово! гастроiнтестинально! симптоматики у хворого з ASD не виключае ймов1рност1 поеднання цих захворювань, що вимагае проведення скритн-
гових дослщжень для виключення целiакГi у цих хворих. Зпдно з консенсусом з дiагностики целiакi! ESPGHAN, тестом жршо! ланки для асимптомних хворих з ASD може бути HLA-генотипування [1].
В описаному нами клшчному випадку практично 10-кратне пщвищення рiвнiв анти-TG2 та анти-ендомiзiальних антитш було достатнiм дiагностич-ним крш^ем для встановлення дiагнозу целiакГi. Виявлення CD-специфiчних гаплотипiв тдтверди-ло дiагноз. Результати морфологiчного дослщження слизово! позацибулинного вщдшу дванадцятипало! кишки надали безсумшвш докази присутностi спе-цифiчних змш слизово! (тотально! атрофп кишечних ворсин, гшерплази крипт, iнтраеmтелiально! лiмфоцитарно! шфшьтрацп).
Таким чином, пацieнти з ASD е групою пщви-щеного ризику щодо поеднання з целiакiею. У дiтей з ASD слщ придiляти особливу увагу своечасному виявленню та штерпретацп гастроiнтестинальних та шших симптомiв з метою виявлення кишко-вих та позакишкових проявiв глютензалежних захворювань. Тестом першо! ланки для дiагностики целiакi! у симптомних хворих з ASD може бути ви-значення CD-специфiчних серологiчних маркерiв, при вiдсутностi характерно! гастроiнтестинально! симптоматики рекомендовано визначення CD-специфiчних HLA-гаплотипiв.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту штереав при пiдготовцi дано! статтi.
1нформац1я про фшансування: фiнансування не отримувалось.
Iнформацiя про внесок кожного з автор1в
Н.Ю. Завгородня — концепцiя роботи, аналiз ль тературних джерел i клiнiчних даних, узагальнення матерiалiв, написання тексту, оформлення для пу-блжацп.
0.Ю. Лук'яненко — збiр та аналiз лiтературних джерел i клшчних даних, написання тексту.
Н.О. Жипр — збiр та аналiз клшчних даних, на-писання тексту.
Ю.А. Гайдар — пщготовка та оформлення !лю-стративного матерiалу.
References
1. Husby S, Koletzko S, Korponay-Szabo IR, et al. European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition guidelines for the diagnosis of coeliac disease. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2012 Jan;54(1):136-60. doi: 101097/MPG.0b013e31821a23d0.
2. Singh, P, Arora, A, Strand, TA, et al. Global prevalence of celiac disease: systematic review and meta-analysis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2018 Mar 15. pii: S1542-3565(17)30783-8. doi: 101016/j. cgh.2017.06.037.
3. Hill ID, Fasano A, Guandalini S, et al. NASPGHAN clinical report on the diagnosis and treatment of gluten-related disorders. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2016 Jul;63(1):156-65. doi: 10.1097/ MPG.0000000000001216.
4. Butwicka A, Lichtenstein P, Fris n L, Almqvist C, Larsson H, Ludvigsson JF. Celiac disease is associated with childhood psychiatric
disorders: a population-based study. J Pediatr. 2017May;184:87-93. el. doi: 10.1016/j.jpeds.2017.01.043.
5. Calderoni S, Santocchi E, Del Bianco T, et al. Serological screening for Celiac Disease in 382 pre-schoolers with Autism Spectrum Disorder. Ital J Pediatr. 2016 Nov 16;42(1):98. doi: 10.1186/ s13052-016-0308-x.
6. Ludvigsson JF, Reichenberg A, Hultman CM, Murray JA. A Nationwide Study of the Association Between Celiac Disease and the Risk of Autistic Spectrum Disorders. JAMA Psychiatry. 2013 Nov;70(11):1224-30. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2013.2048.
7. Blackett JW, Shamsunder M, Reilly NR, Green PH, Lebwohl B. Characteristics and comorbidities of inpatients without ce-liac disease on a gluten-free diet. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2018 Apr;30(4):477-483. doi: 10.1097/MEG.0000000000001071.
8. Chaidez V, Hansen RL, Hertz-Picciotto I. Gastrointestinal problems in children with autism, developmental delays or typical development. Journal of autism and developmental disorders. 2014 May;44(5):1117-1127. doi: 10.1007/s10803-013-1973-x.
9. Kang DW, Adams JB, Gregory AC, et al. Microbiota Transfer Therapy alters gut ecosystem and improves gastrointestinal and autism symptoms: an open-label study. Microbiome. 2017 Jan 23;5(1):10. doi: 10.1186/s40168-016-0225-7.
10. Sapone A, Lammers KM, Casolaro V, et al. Divergence of gut permeability and mucosal immune gene expression in two gluten-associated conditions: celiac disease and gluten sensitivity. BMC Med. 2011 Mar 9;9:23. doi: 10.1186/1741-7015-9-23.
11. Gerace E, Resta F, Landucci E, et al. The gliadin peptide 3143 exacerbates kainate neurotoxicity in epilepsy models. Sci Rep. 2017 Nov 9;7(1):15146. doi: 10.1038/s41598-017-14845-4.
12. Rose DR, Yang H, Serena G, et al. Differential immune responses and microbiota profiles in children with autism spectrum disorders and co-morbid gastrointestinal symptoms. Brain Behav Immun. 2018 Mar 20. pii: S0889-1591(18)30078-3. doi: 10.1016/j. bbi.2018.03.025.
13. Jzefczuk J, Konopka E, Bier a JB, et al. The Occurrence of Antibodies Against Gluten in Children with Autism Spectrum Disorders Does Not Correlate with Serological Markers of Impaired Intestinal Permeability. J Med Food. 2018 Feb;21(2):181-187. doi: 10.1089/ jmf.2017.0069.
14. Lau NM, Green PH, Taylor AK, et al. Markers of celiac disease and gluten sensitivity in children with autism. PLoS One. 2013 Jun 18;8(6):e66155. doi: 10.1371/journal.pone.0066155.
15. Batista IC, Gandolfi L, Nobrega YK, et al. Autism spectrum disorder and celiac disease: no evidence for a link. Arq Neuropsiquiatr. 2012 Jan;70(1):28-33. doi:10.1590/S0004-282X2012000100007.
16. Lionetti E, Francavilla R, Pavone P, et al. The neurology of coeliac disease in childhood: what is the evidence? A systematic review and meta-analysis. Dev Med Child Neurol. 2010 Aug;52(8):700-7. doi: 10.1111/j.1469-8749.2010.03647.x.
17. Wasilewska J, Klukowski M. Gastrointestinal symptoms and autism spectrum disorder: links and risks — a possible new overlap syndrome. Pediatric Health Med Ther. 2015 Sep 28;6:153-166. doi: 10.2147/PHMT.S85717.
18. Ruggieri VL, Arberas CL. Autistic regression: clinical and aetiological aspects. Rev Neurol. 2018 Mar 1;66(S01):S17-S23. (in Spanish).
OTpuMaHO 12.04.2018 ■
Завгородняя Н.Ю., Лукьяненко О.Ю., Жигирь Н.А., Гайдар Ю.А. ГУ «Институт гастроэнтерологии НАМН Украины», г. Днепр, Украина
Оуег!ар-синдром целиакии с атипичным
Резюме. В статье приведены данные литературных источников и собственное наблюдение оуег1ар-синдрома целиакии с атипичным аутизмом у ребенка. Рассмотрены вопросы этиопатогенетической связи глютен-зависимых заболеваний и расстройств аутистического спектра. Проанализированы особенности клинического фенотипа в случае сочетания желудочно-кишечных проявлений целиакии и характерных для расстройств аутистического спектра симптомов. Акцентировано
аутизмом у ребенка: клинический случай
внимание на трудностях интерпретации и оценки га-строинтестинальных симптомов у пациентов с психическими расстройствами. Обсуждена последовательность проведения скрининговых тестов для исключения целиакии у детей с расстройствами аутистического спектра при наличии или отсутствии гастроинтестинальной симптоматики.
Ключевые слова: целиакия; расстройства аутистическо-го спектра; дети
N.Yu. Zavhorodnia, O.Yu. Lukyanenko, N.O. Zhigir, Yu.A. Gajdar
State Institution "Institute of Gastroenterology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Overlap syndrome of celiac disease with
Abstract. The article presents literary data and case report of the overlap syndrome of celiac disease with atypical autism in a child. Issues of etiopathogenetic association of gluten-related diseases and autistic spectrum disorders are considered. We have analyzed the features of clinical phenotype when gastrointestinal manifestations of celiac disease are combined with specific symptoms
atypical autism in a child: case report
of autistic spectrum disorders. Attention was focused on the difficulties in interpreting and evaluating gastrointestinal symptoms in patients with mental disorders. The diagnostic screening algorithm for celiac disease in children suffering from autism spectrum disorders with or without gastrointestinal symptoms is discussed. Keywords: celiac disease; autism spectrum disorder; children
