CC BY
38
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL
МЕЖДУНАРОДНЫЙНЕВРОЛОГИЧЕСКИЙЖУРНЛЛ ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ
/TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК 616.714.1-007.61-053.2-07
КИРИЛОВАЛ.Г., ТКАЧУКЛ.1., М1РОШНИКОВ О.О., ЮЗВА О.О.
ДУ «1нститутпед/атрИ акушерства i пнекологИНАМН Укра'ни» м. Ки'в, Укра'на
ДИФЕРЕНЩАЛЬНА Д|АГНОСТИКА МАКРОЦЕФАЛИ
■ W ■ V
(МЕГАЛЕНЦЕФАЛ1И) У Д1ТЕИ
Резюме. Статтю присвячено nроблемi диференщальног дiагностики макроцефали в нейропедiатричнiй практищ. На пiдставi анал1зу сучасно'1 лтератури наведено детальний опис клтчно'(картини, пiдходiв до дiагностики та лкування сташв, що супроводжуються макроцефалieю. Особливу увагу в статтi придлено питанню поеднання макроцефали з генетичними захворюваннями у дтей. У даний час дана проблема мало висвтлена як у закордоннШ, так i втчизнянШ лiтературi. При обстеженш пацieнтiв з макроцефалieю у фахiвцiв мае бути насторожетсть щодо генетичних синдромiв, що можуть лежати в основi захворювання. Наведено клЫчний приклад дитини з макроцефалieю, у якоИ було дiагностовано рiдкiсне генетичне захворювання — синдром Сотоса. Ключовг слова: макроцефалгя, розлади аутистичного спектра.
До кишки дитячо! психоневрологи ДУ «1нститут педатри, акушерства i пнекологи НАМН Украши» часто звертаються батьки пащенлв, яи мають затримку психо-мовного та сощального розвитку, рiзноманiтнi порушення поведшки. Нерщко у дтей з подабними скаргами даагнос-туються розлади аутистичного спектра (РАС), у тому числ вторинш стосовно генетичних захворювань. За нашими спостереженнями, у таких пащенлв частим симптомом е збшьшення розмiрiв голови — симптом, що може становити значну щннють для диференщально! дiагнос-тики. Вiдомо, що макроцефатя е достатньо поширеним i гетерогенним патологiчним станом, що з'являеться при значнiй кiлькостi рiзноманiтних захворювань. На сьогодш чiткi алгоритми ведення пащенлв iз макроцефалiею вщ-сутш як в Укра!ш, так i за кордоном. У нашiй робота ми спробували проаналiзувати макроцефалiю як прояв порушення розвитку мозку у дггей з розладами аутистичного спектра, а також пщходи до диференщально! дiагностики даного стану.
Макроцефалiя визначаеться як збшьшення по-тилично-фронтально! окружност голови (ОГ) бшьш шж на 2 стандартних вiдхилення (8Б) для даного вшу та стаи (тобто > 97-го перцентиля). Деякi авто-ри пропонують вважати макроцефал1ею збiльшення окружносл голови бiльше шж на 2,5 (бiльше 99,6-го перцентиля) [1, 2].
Причиною аномального збшьшення розмГрГв голови може бути збшьшення исток черепа або структур, що зна-
ходяться в черепнш коробцi (паренмми головного мозку, кров^ лiквору).
Уперше класифiкацiя макроцефалiй у дггей була роз-роблена в 1986 р. DeMyer [3] та доповнена у подальшому Bodensteiner et Chung в 1993 [4] та Williams у 2008 [1]. Класифшащя базуеться на етюлош розладу, а також наяв-ностi супутнгх вад розвитку, порушень метаболiзму та змiн головного мозку при нейровiзуалiзацii.
Залежно вiд етюлош умовно видшяються такi типи макроцефали:
1) мегаленцефал!я — збiльшення паренмми мозку;
2) гiдроцефалiя — збшьшення вмюту лiквору;
3) гiперостоз — збшьшення розмiрiв кiсток черепа [1]. У закордоннш лiтературi термiни «макроцефалия»
та «мегаленцефалiя» часто використовують як синошми. Таким чином, пiд макроцефалiею переважно розумiють збiльшення розмiрiв голови за рахунок паренхiми головно-
Адреса для листування з авторами: Кирилова Людмила Григор1вна
Украхна, 04050, м. Кшв, вул. Платона Майбороди (Манульського), 8 ДУ «1нститут педаатри, акушерства i пнекологи НАМН Украши», ввдщлення психоневрологН для дггей з перинатальною патолопею та орфанними захворюваннями E-mail: kirilova.lg@yandex.ru
© Кирилова Л.Г., Ткачук Л.1., М1рошников О.О.,
Юзва О.О., 2016 © «М1жнародний неврологiчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
го мозку [1]. У нашш роботi ми розглянемо переважно ма-кроцефалiю як результат збшьшення пареними головного мозку. Методи нейров!зуал!зацй можуть дати додаткову iнформацiю для оцшки розмiрiв головного мозку, однак найбтьш зручним i надшним методом диагностики макро-цефалii е вимiрювання окружной! голови.
Вимiрювання потилично-фронтальноi' окружностi голови проводиться шляхом накладення сантиметровоi' стр!чки позаду по найбiльш виступаючiй частиш по-тилично! кiстки, а спереду — по лiнii надбрiвних дуг. Сантиметрова стрiчка, що використовуеться для вимiру окружностi голови, не повинна розтягуватись. Планове вимiрювання окружностi голови проводять в!д народжен-ня до трирiчного вiку [5]. При оцшщ окружностi голови повиннi бути враховаш статура, а також етнiчна прина-лежнiсть пацiента [6].
Вимiрювання потилично-фронтально1 окружностi голови у новонароджених може бути нешформативним до 3—4-1 доби життя за наявностi кефалогематом, швiв або пiсляпологових змiн конфйурацй голови. У дггей бтьш старшого вку похибки вимiрювання можуть виникати внасл!док густого волосся, дефектiв або гшертрофй кусток черепа [7].
Запiдозрити в дитини макроцефалш можна за наяв-ностi хоча б одного в!дхилення розмiру ОГ i подальшого прогресивного наростання, тобто переходу з одного перцентильного рiвня на iнший порiвняно з вiковою нормою, або за наявност приросту ОГ > 2 см/мю для д!-тей у вщ до 6 мiсяцiв [8]. При пiдозрi на макроцефалiю необх!дний детальний збiр анамнезу та проведення фь зикального обстеження, при необхщносл — проведення нейровiзуалiзацii.
У бшьшосл випадкiв ретельний збiр анамнезу та даш огляду дозволяють встановити причини збшьшення розмiрiв голови у дитини. Наприклад, низький вiк гестаци при народженш може вказувати на можливий розвиток пдроцефали. У певних випадках огляд може дати необх!дну шформацш для подальшо'х' диференщ-ально1 дiагностики. Зокрема, наявнiсть на шкiрi дитини тгментованих плям кольору кави з молоком потребуе виключення нейрофiброматозу 1-го типу та туберозного склерозу.
При обстеженш дитини з макроцефалiею сл!д звернути увагу на так! ключовi моменти.
1. Чи насправд! розм!ри голови е збiльшеними? Ви-мiрювання потилично-фронтально1 окружност голови повинно проводитися ретельно, з урахуванням зазначених вище вимог. Паралельно проводиться вим!рювання маси тла та зросту. Окружнють голови може шод! перебувати у межах нормальних перцентил!в, але бути аномальною пор!вняно з масою та зростом.
2. Чи доступш дан! кшькох посл!довних вим!рювань окружност голови (у тому числ! при народженш)? Чи вщбуваеться посл!довне збшьшення перцентил!в, у межах яких знаходиться окружнють голови? Подабне збшьшення необов'язково е ознакою патолопчного стану та може бути присутшм при доброякюнш шмейнш пдроцефали, однак у поеднанш з шшими симптомами може бути ознакою збшьшення внутршньочерепного тиску.
3. Чи присутт у дитини фактори ризику, що можуть бути пов'язат з розвитком макроцефалй, зокрема недо-ношенiсть, субдуральт або iнтравентрикулярнi кровови-ливи, перенесет меншпти, вродженi аномал!! розвитку, наявнють у сiмейному анамнезi генетичних синдромiв, аутизму, макроцефал!!?
4. Чи е у дитини симптоми тдвищеного внутршньо-черепного тиску? У випадку наявност симптомiв п!дви-щення внутрiшньочерепного тиску необидно провести обстеження за допомогою метода нейровiзуалiзацii, на-даючи перевагу магттно-резонанснш томограф!! (МРТ).
5. Чи е у дитини затримка розвитку, чи були в анамнезi судоми, втрата навичок, змiни поведшки, iншi невроло-гiчнi проблеми?
6. Вимiряйте окружнiсть голови батьив i члешв ро-дини. Вiдсутнiсть у дитини невролопчно! симптоматики за наявностi збшьшено! окружностi голови може св!дчити про наявнють найбтьш поширено! причини макроцефалй у дитячому вiцi — доброякюно! шмейно! макроцефал!!.
7. Пiд час огляду звертаемо увагу на специфiчнi озна-ки, що можуть вказувати на етюлогш макроцефал!!:
— дисморф!зм;
— порушення росту (наприклад, прискорений р!ст тiла при синдром! Сотоса);
— прояви нейроширних захворювань (наприклад, нейроф!броматозу або туберозного склерозу);
— груб! риси обличчя або шш1 прояви хвороб накопи-чення (наприклад, мукополюахаридозу);
— наявнiсть вогнищево! невролопчно! симптоматики, патологй очного дна;
— ознаки пiдвищеного внутрiшньочерепного тиску;
— наявнють гепатоспленомегалй, що може вказувати на хвороби накопичення або патологи системи кров1 (наприклад, таласем!!) [2].
Пренатально макроцефалiя д!агностуеться за допомогою ультразвукового дослщження (УЗД) i визначаеться як збiльшення розм1ру ОГ бiльше 2 стандартних вщхилень або вище 98-го перцентиля для даного гестацшного в1ку (оцiнка гестацшного вку проводиться шляхом вирахо-вування дня в!д останньо! менструац!! або за довжиною стегново! кютки). Пренатальна д!агностика макроцефал!! е ускладненою внаслщок невiдповiдностi м1ж пренаталь-ними та постнатальними кривими росту ОГ вщносно в1ку. Вимiрювання ОГ плода е орiентовними, оск!льки у л!те-ратурi в!дсутн1 ч1тк! нормативнi показники з урахуванням стаи, раси або еттчно! приналежност!
П!дх!д до оц!нки внутршньоутробно! макроцефал!! включае врахування !нших фетальних б!ометричних параметр!в (наприклад, довжина исток, окружнють ту-луба) в!дносно гестацшного вку, анамнестичних даних (с!мейна макроцефал!я, спор!днен! шлюби) та вим!рю-вання ОГ у батьив, брат!в i сестер. За наявност! !нших ультрасонограф!чних аномалш плода (наприклад, дис-генез!я мозолистого т!ла, вади розвитку кори, гшерте-лоризм, збшьшення нирок, пол!дактил!я, недорозвиток к!сток) можна думати про синдромальну макроцефал!ю. Бшьша, н1ж необх!дно для даного гестац!йного в!ку, ОГ, окружнють живота i довжина трубчастих к!сток можуть вказувати на синдроми передчасного розвитку (Сотоса,
У!вера). Окружнють голови у межах 2—2,5 SD для даного гестацшного вку, але без наявних стигм дизембрюгенезу може св!дчити про шмейну макроцефалш. При щдозр! на внутршньоутробну макроцефалш доцльно провести карютипування та МРТ головного мозку плода [8].
У випадку пренатально д!агностовано! макроцефал!! проводиться виб!р тактики ведення вагiтностi та по-лог1в. Кесарський розтин показаний у випадках ОГ плода > 40 см. За наявност перинатально! макроцефал!! фгзюлопчт пологи можуть становити небезпеку внасл!док невiдповiдностi м1ж розм!рами таза ваптно! та розм!ром голови плода [9].
При постнатальнш д!агностиц! макроцефал!! необ-х!дно перш за все диференцшвати доброякют стани, що не потребують додаткового лiкуБання, в!д макроцефал!!, що е проявом певних захворювань. У 61льшост1 ви-падк!в при скаргах батьк!в на зб!льшення розм!р!в голови у дитини д!агностуються доброяк!сна, або так звана шмейна макроцефалш [1].
Несиндромальна, або доброякюна, макроцефал!я е станом, при якому зб!льшення розм!р!в головного мозку не пов'язане з будь-якими шшими вадами розвитку або серйозними патолопчними станами. Можуть бути наявними певш зм1ни рис обличчя, вторинш в!дносно зб!льшення розм!р!в голови. Щ зм1ни можуть включати виступаючий або високий лоб, дол!хоцефальну форму голови, шод1 — пом!рний гшертелоризм, трикутну форму обличчя [1].
Макроцефалш у склад! специф!чних генетичних син-дром!в зазвичай супроводжуеться затримкою ф!зичного або псих!чного розвитку, порушеннями поведшки або наявнютю супутнк вад розвитку. Сукупнють специф!чних вад розвитку формуе специф!чний фенотип, що дозволяе затдозрити певний генетичний синдром. Однак сл!д в!др1зняти генетичт синдроми, що обов'язково супрово-джуються макроцефал!ею, в!д таких синдром!в, при яких макроцефал!я присутня 1нод1 або р!дко [1, 2].
Доброякюна шмейна макроцефалш — найбшьш по-ширена причина макроцефал!! у д!тей [10]. Д1ти, у яких д!агностуеться даний стан, народжуються з окружнютю голови у межах високих нормальних перцентил!в та нор-мальним розм!ром тулуба i к1нц1вок. Протягом першого року життя ОГ збшьшуеться до розм!р!в, бшьших за 2 стан-дартних в!дхилення. ОГ може збшьшуватися в!д 0,6 до 1 см на тиждень (пор!вняно з нормальним 0,4 см/тиждень) [11]. Швидк!сть приросту ОГ, як правило, вповшьнюеться п1сля 6-го м!сяця життя. У дано! категор!! д!тей в!дсутн1 невро-лог1чн1 порушення при обстеженш, психолопчний роз-виток в!дпов!дае вку. При вщсугаосл патолопчних зм1н шмейна мегаленцефал!я може бути п!дтверджена за допо-могою кривих У!вера [12]. Якщо ОГ дитини знаходиться в межах норми при оцшщ за кривими У!вера, в!дсутня необхiднiсть проведення нейрорадюлопчного обстежен-ня. При проведент нейровiзуалiзац!i може бути виявлене розширення супратентор!альних л!кворних простор!в, розширення м1жп1вкульно!' щшини. Однак у данш груЛ д!тей незначна зовшшня г!дроцефал!я е нормою. Л!кворш простори, як правило, нормал!зуються до 3-4-р!чного вку. До критер!!в даагностики шмейно'! макроцефал!!, як!
були вперше розроблет DeMyer, в!дносяться: 1) в!дсут-н1сть аномалш розвитку черепа, обличчя або вроджених вад розвитку, що дозволяють !дентиф!кувати генетичний синдром; 2) в!дсутн1сть структурних зм1н головного мозку при нейровiзуалiзац!i; 3) наявнють одного з батьив або брата чи сестри з макроцефал!ею, або макроцефал!я, що може бути простежена у декшькох поколшнях [3].
Пов!домляеться також, що у невеликого в!дсотка (приблизно 6,5 %) д!тей !з доброяк!сною шмейною макро-цефал!ею спостеркаються незначна затримка псимчного розвитку або проблеми у навчанш, тому цей стан може розглядатися як фактор ризику виникнення проблем !з розвитком [3].
Макроцефал!я, що супроводжуеться прискореним зростом окружност голови без ознак шдвищення вну-тршньочерепного тиску та вогнищево! невролопчно'! симптоматики, може виникати при непрогресуючому розширенш субарахно!дальних простор!в у поеднант з розширенням шлуночив або без нього. Такий стан у ль тератур! отримав назву «доброякюне збшьшення субарах-но'!дальних простор!в у немовлят» ^enign enlargement of the subarachnoid spaces in infancy — BESS or BESSI), або «доброякюна г!дроцефал!я немовлят», або «доброякюна зовшшня г!дроцефал!я».
Причина цього стану на сьогодш остаточно не в!дома, однак, можливо, вш пов'язаний !з затримкою розвитку парасаптальних канал!в твердо! оболонки, як! у маленьких д!тей вiдповiдальнi за резорбцш л!квору (оск!льки к!льк!сть павутинних ворсинок у цьому в!ц! е малою). Прискорене зростання голови може тривати до вку 12—18 м1с., а пот1м, як правило, стабшзуеться у вигляд! макроцефал!!. Нейровкзуалкзацш при даному стан! виявляе пом!рне зб!льшення 61чних i третього шлуночк!в, розширення субарахно!дальних простор!в над лобними частками та си-метричне розширення м1жп1вкульно! щ1лини i сiльвiево! борозни. Немовлята з BESS мають п!двищений ризик виникнення субдурально! гематоми, спонтанно або тс-ля незначно! травми, в результат! розтягування к!ркових вен. На сьогодт бшьшють дослщниив вважають даний стан доброякюним та прогностично сприятливим [13]. У той же час отримаш останшм часом дан! св!дчать про те, що розширення субарахнощальних простор!в, нав!ть за вщсутносп невролопчно'! симптоматики, може бути ранньою ознакою порушень псих!чного розвитку [14].
У досл!джент Shen et al. було проведено обстеження головного мозку 55 д!тей вком понад 24 м1с. (середнш вк — 32,5 м1с.) за допомогою МРТ. Метою дослщження був пошук ранн!х маркер!в розвитку розлад!в аутистичного спектра у д!тей. Серед обстежених д!тей 33 мали високий ризик розвитку РАС, оскхльки у них були старший брат чи сестра з цим захворюванням. Д!ти були обстежеш за допомогою МРТ трич! у в1ц1 6—9 мюящв, 12—15 та 18—24 м1сяц1в. Серед 10 д!тей, у яких в подальшому розвинувся РАС, ус! мали зб!льшений об'ем р!дини у зовшшнк л1к-ворних просторах, що виявлявся вже у вщ1 6—9 мюящв та залишався зб!льшеним у 12—15 i 18—24 м1сяц1. Кр!м того, д!ти, як! згодом захвор!ли на РАС, мали значно 6!льш1 об'еми всього головного мозку п!д час ус!х трьох обстежень [14]. Натом!сть в !ншому великому проспективному досль
дженнi окружност голови у немовлят з високим ризиком розвитку РАС протягом перших 3 роив життя не було встановлено, що швидкГсть росту голови е предиктором розвитку РАС [15].
Стосовно поеднання макроцефали та розладГв аутис-тичного спектра у свиовш лiтературi накопичено значну кшьюсть фактiв. Макроцефалiя спостерiгаеться у 15—35 % дГтей Гз РАС. Вважаеться, що макроцефалГя при РАС вщ-сутня при народженш, але розвиваеться шсля 1,5—2 роив. У вщ близько 4 роив розмГри голови таких дГтей зазвичай вгдповщають середшм у популяци [16]. У лонптудному дослГдженш встановлено, що середнш загальний об'ем мозку у дней з РАС помГрно збГльшуеться у ранньому ди-тинствГ та згодом зменшуеться в дошкольному вод на вщ-мшу вщ дГтей, яи нормально розвиваються. Зменшення загального об'ему мозку при РАС у шзньому дитинствГ вГдбуваеться в основному через зниження росту обсягу бгло! речовини твкуль мозку [17].
ПГд час аналГзу оцшки даних штерктально! електро-енцефалографГ! (ЕЕГ) у перюд бадьорост та сну дггей Гз РАС (з судомами в анамнезГ або без них) О. Уа1уо й а1. виявили епГлептиформнГ змГни на ЕЕГ у 154 Гз 220 дГтей. Було встановлено, що регресивш розлади спектра аутизму мають зв'язок Гз патолопчною епГлептиформною активнютю у головному мозку. Виявлено вГрогГдну асо-цГацГю мГж регресивними формами РАС та скроневою локалГзащею епГлептиформно! активностГ, а також м1ж нерегресивними РАС та локалГзацГею епГлептиформно! активностГ в каудальних вщдтах головного мозку. КрГм того, в останнГх дослГдженнях було встановлено фенотип регресивного РАС, а саме поеднання скронево! локалГза-ци епГлептиформно! активностГ на ЕЕГ та макроцефали. Також при проведенш МРТ у даних дГтей було виявлено зменшення товщини кори право! скронево! частки [18].
За результатами дослщження, в якому було проаналГзо-вано 5225 пацГентГв Гз РАС, частота макроцефали серед них становила 15,7 %, переважно серед пацГентГв раннього вку з низьким рГвнем Гнтелекту. ЗбГльшення об'ему головного мозку виявлено у 9,1 % серед 1158 МРТ-обстежень [19].
На сьогодш як основш патофГзюлопчш механГзми збГльшення розмГрГв мозку у дГтей Гз РАС розглядаються такГ: пГдвищений нейрогенез, глюгенез, збГльшений синаптогенез, порушення мираци нейронГв, зниження апоптозу, зниження пруншгу [20].
Важливу роль у процесах дозрГвання та диферен-цГювання мозкових клГган вГдГграють метаболГти по-лшенасичених жирних кислот — простагландини (ПГ). Дослщження показують !х вплив на процеси формування дендритних вщростив, синаптичну пластичнють, житте-дГяльшсть нейронГв [21—23].
ВажливГсть простагландину Е2 для забезпечення раннього нейрогенезу (11-15-та доба ембрюнального розвитку) пщтверджуеться пщ час проведення експеримеилв на мишах [24]. В експериментах при нестачГ ПГ Е2 були виявлеш порушення розвитку багатьох мозкових структур. Хоча до кГнця не вщомий механГзм впливу ПГ Е2 на розви-ток мозкових структур, але е гшотези, що вони впливають на WNT-сигнальний шлях розвитку головного мозку — один Гз внутрГшньоклГтинних сигнальних шляхГв, що
регулюе eM6pioreHe3 i диференцшвання клiтин [25]. Wong et al. в дослщженнях показали, що ПГ E2 може виявляти модулюючиий вплив на WNT-гени, що вщображаеться при нейруляци та пролiферацii нейроектодермально! трубки [25]. Медааторш бглки WNT-сигнального шляху необхщш для пролiферацü первинних нервових клггин ирково! мщаци та синаптогенезу [27—29].
Враховуючи той факт, що WNT-сигнальний шлях е регуляторним щодо диференцiювання нервових кл1тин, !х пролiферацii та м^аци п1д час розвитку, то ПГ E2-залежне порушення регуляци цим шляхом може призвести до аномальних зм1н у структур! головного мозку, ирково! ектопй', формування нейронних м1н1-колон, що проявля-ються мегаленцефалiею та лежать в основ! аутистичних розладiв [30]. Необхщне подальше вивчення механiзмiв впливу або взаемозв'язку м1ж ПГ E2 та WNT-сигнальним шляхом, порушення яких проявляеться у вигляд розладв аутистичного спектра.
Незважаючи на вщсутнють ч1тко встановленого зв'язку м1ж макроцефалiею та РАС, останш дослщження повщо-мляють про те, що пащенти з поеднанням даних ознак часто е носгями певних мутацш. Зокрема, результати до-слщжень серед си6л1нг1в, як1 страждають вщ РАС та мають макроцефалiю, показали часте виявлення мутацш гена PTEN (10q25.2) [31]. Також опублюэвано кглька кл1н1чних випадив поеднання макроцефалй' з РАС у дней з мутащею гена PTEN [32]. Останнiм часом видглено окрему нозо-лог1чну одиницю — «синдром макроцефалй'/аутизму», пов'язаний з геном PTEN. Мутаци в геш PTEN верифь куються у 22 % дггей з поеднанням РАС, макроцефалй' та епглептичних нападiв. Таким чином, пошук мутаци даного гена е необхщним дослщженням при поеднанш макроцефалй з РАС, особливо за наявност у пацiента епглептичних нападiв [33].
Також мутаци у геш PTEN е вщповщальними за роз-виток синдрому Баньяна — РаМ — Рувалкаба — захво-рювання, що характеризуеться макроцефалiею, високим зростом, розумовою вщсталютю та р1зними шырними проявами, зокрема наявнiстю л1пом, гемангюм, шгмент-них плям на шк1р1, пiгментацiями на статевому членi у хлопчиив, пiгментацiею макули [34].
Макроцефалия зустрiчаеться також при шших захво-рюваннях, асоцiйованих з мугацiями гена PTEN. Дана група захворювань мае загальну назву PTEN hamartoma tumor syndromes (PTEN-асоцшоваш синдроми з пухли-нами i гамартомами). До них, кр1м синдрому Баньяна — РаМ — Рувалкаба, належать синдром Ковдена (множинш гамартоми шири, слизових оболонок, внутр1шн1х органiв i залоз) i Лермит — Дуклос (диспластична ганглюцитома мозочка) [35, 36]. Ген PTEN кодуе бглок-супресор росту пухлин, який дiе на фермент фосфоiнозитид-3-кiназу, який бере участь в регуляци клиинного циклу, ангiогенезу i кл1тинно! пролiферацii [37].
Синдром Сотоса (синдром церебрального гиан-тизму) — це рщысне генетичне, у 61льшост1 випадив спорадичне (описаш сiмейнi випадки захворювання з автосомно-домшантним типом успадкування) захворювання, що характеризуеться надшрним збiльшенням показниив соматичного розвитку протягом перших 2—3
роив життя, специф1чними рисами обличчя та затримкою психомовного розвитку. Поеднання даних ознак у дитини дозволяе встановити клшчний диагноз «синдром Сотоса». При синдром! Сотоса також спостертаеться пренатальна макроцефал1я [38].
Синдром Бекв1та — Вщеманна розвиваеться внасл!док еп1генетичного дефекту 11p15, характеризуеться макро-сом1ею, дефектами передньо! черевно! ст1нки та макро-глос1ею. Додатковими критер1ями синдрому е нашчки на мочках вух та округл! втиснення на заднш поверхш потилиц!, в!сцеромегал!я, гем!г!пертроф!я, неонатальна гшогл!кем!я, аномал!! нирок i схильн!сть до ембрюналь-них пухлин. Г!перглос!я та вщсутнють характерних для синдрому Сотоса фенотипових ознак дозволяе легко ди-ференцшвати ц! синдроми. За наявноста значно! схожост! фенотип1в диференц!альна дагностика проводиться за до-помогою молекулярно-генетичного досл!дження мутац!й NSD1 та 11p15 [39].
Також значна схож!сть спостер!гаеться м1ж синдромами Сотоса та Увера. Для синдрому У!вера характерними е макроцефал!я (у 83 % пащентав), макросом!« у поеднанн! з гшертелоризмом, округлим обличчям, збтьшеним юст-ковим в!ком, ширними розтяжками, камподактил!ею. У пац!ента п!д час проведення нейров!зуал!зац!! можуть виявлятися исти прозоро! перегородки, атроф!чн! зм!ни п!вкуль мозку, дтянки пах!г!р!! або г!перваскуляризац!!. Мутац!я NSD1 може виявлятися у деяких пац!ент!в з фенотипом синдрому У'вера [40, 41].
Серед шших можливих причин макроцефал!! необхщ-но враховувати так!:
— нейроширш захворювання. Найбтьш часто макро-цефал!я спостертаеться у пац!ент!в з нейроф!броматозом 1-го типу (20-30 % д!тей) [42];
— гем!мегаленцефал!я — може бути як ¡зольованою вадою розвитку головного мозку, так i вщшчатися при шших генетичних захворюваннях (туберозний склероз, нейроф!броматоз 1-го типу, синдроми Клшпеля — Тре-ноне, Протея, гшомеланоз 1то, синдром л!н!йного ет-дермального невусу тощо) [43];
— синдром Омпсона — Голаб! — Бехмеля — характеризуеться макросом!ею вщ народження, макроцефал!ею, грубими рисами обличчя, потовщеними губами, широким ротом, макроглошею, високим п!днеб!нням, аномал!ями росту зуб!в, виступаючою щелепою, короткою шиею, затримкою розвитку. Описан! випадки поеднання синдрому з аномал!ею Арнольда — К!ар! та агенез!ею мозолистого тла [1, 44];
— синдром макроцефал!! — каптярно! мальформац!! (M—CM syndrome) — характеризуеться наявнютю макроцефал!!, вроджено! макросом!!, гем!г!петроф!! т!ла, «палаючих» судиних невус!в, переважно на шк!р! тулуба, кап!лярних мальформац!й на шк!р! верхн!х к!нц!вок, синдактил!! або полщактили, шод! — затримки розвитку, ешлептичних нападав. На МРТ головного мозку можуть виявлятися генерал!зоване зб!льшення паренх!ми, не-р!вном!рн!сть б!ло! речовини, фокальш кортикальн! дисплаз!!, пол!м!крог!р!я, вентрикуломегал!я, простори В!рхова — Роб!на, аномал!я Арнольда — К!ар!, гем!мега-ленцефал!я [45];
— нейросерцево-лицево-шк!рт синдроми (серцево-лицево-шк!рний синдром, синдроми Нунана i Костел-ло) — поеднують вади розвитку серцево-судинно! системи (частше — стеноз легенево! артер!!), порушення росту шк!ри (дифузний !хтюз, дерматити) та волосся, к!стково! системи (поль або синдактил!я), низькорослють, розумову в!дстал!сть, зм!ни рис обличчя, високий ризик розвитку пухлин;
— синдром Х-ламко! (фрапльно!) хромосоми (синдром Мартша — Белла). Дане захворювання е найб!льш частою генетичною причиною розумово! вщсталосл у хлопчик!в. У 50 % хворих розвиваеться розлад аутистичного спектра. Характерними особливостями е видовжене обличчя, велик! вушш раковини, макрогнот!я та макроорх!дизм. На МРТ виявляеться зб!льшення хвостатого ядра, змен-шення черв'яка мозочка, мигдалин, верхн!х скроневих звивин, перивентрикулярт гетеротоп!! [46];
— синдром базальнокл!тинно! карциноми (синдром Горлша). Даний синдром мае автосомно-домшантний тип успадкування. У пацiентiв пщвищений ризик розвитку ба-зальнокл!тинно! карциноми в п!дл!тковому та юнацькому в!ц!. Особи з синдромом Горл!на мають вищ! показники ОГ, дисморф!чне обличчя, к!сти щелеп, а також долонно-п!дошовне заглиблення. Мутац!я виникае в ген! pTCH1;
— метабол!чна макроцефал!я — виникае внаслщок накопичення продукпв метабол!зму в тканин! головного мозку. Окружшсть голови у д!тей з метабол!чною мегал-енцефал!ею зазвичай в межах норми при народженш, але р!зко зб!льшуеться в постнатальному ! нав!ть неонаталь-ному перюд! Серед приклад!в захворювань, що супрово-джуються метабол!чною макроцефал!ею, е лейкодистроф!! (Александера, хвороба Канавана, мегаенцефал!я з субкор-тикальними к!стами), лгзосомт хвороби накопичення (Тея — Сакса, мукополюахаридоз i ганглюзидоз), глута-рова ацидур!я [1].
Як тюстрацш наводимо клшчний випадок макроцефал!!, причиною яко! було генетичне захворювання (синдром Сотоса). Даний випадок !люструе складнють диференщально! д!агностики макроцефал!! у д!тей.
Хлопчик М., 1 року, надшшов у в!дд!лення дитячо! психоневролог!! ДУ «1нститут педiатр!i, акушерства i пне-колог!! НАМН Укра!ни» з1 скаргами матер! на наявнють у дитини затримки статокшетичного розвитку (самостшно не с!дае та не сто!ть), прискорене зростання окружност голови, асиметрш обличчя та р!зницю в об'ем! к!нщвок. Дитина народилась в!д друго! неускладнено! ваптносл (в!д першо! вагiтностi е здоровий хлопчик). П!д час прена-тального обстеження TORCH-iнфекцiй не було виявлено. При проведенн! УЗД плода д!агностовано великий пл!д. Пологи шляхом планового кесарського розтину, маса при народжент — 4900 г (б!льше 2 стандартних вщхилень), до-вжина т!ла — 58 см, ОГ — 44 см, закричав вщразу. За шкалою Апгар отримав 8/9 бал!в. Дихання тсля народження самост!йне, судоми не в!дм!чалися.
До 2 мюящв голову не утримував, вщшчалося зб!ль-шення окружносп голови. За даними нейросонограф!! (НСГ) виявлено ознаки вентрикулодилатац!! 2-го ст. Було призначено депдратацшну тератю (д!акарб, аспаркам). До 5 м1с. вiдбуБалося наростання лiкБородинамiчних по-
рушень за даними НСГ. У 5,5 Mic. проведено МРТ голови, виявлено ознаки внутршньо! вщкрито!, асиметрично! гщроцефали середнього ступеня тяжкоcтi. З 7-мюячного вiку прир1ст голови до 1 см на м1сяць.
У брата батька дитини народилася дитина 3i збтьше-ною окружн1стю голови, синдактитею пальщв на руках та ногах, екземою 30 % тта.
У неврологiчному статуй: голова макроцефально! фор-ми (ОГ — 52 см, розширення венозно! с1тки у скроневш далянщ), макроcомiя (маса тла — 13 кг, зр1ст — 80 см), високий i широкий лоб, гшерем!я у виличн1й далянщ, гiперемiя долонь, збiльшення долонь i стоп, гемтпертро-ф1я (правi кгнщвки збiльшенi в об'емi на 0,5—1,5—2,0 см, максимально виражена в проксимальних вщдщах, права ступня бiльша на 0,5 см за об'емом та на 1,5 см за до-вжиною). Очш щ1лини D > S, сплюснута л!ва половина обличчя (збiльшена права), непоcтiйний синдром Греффе. Загальна м'язова г1потон1я. Знижений тургор тканин, гшермобтьшсть сугло61в. Голову утримуе, сидить, але сам не сщае, оп1р на ноги слабкий. Р!вень психомовного розвитку знижений. п1д час обстеження в загально-му анал!з! кров1 вщхилень не виявлено; у 6юмм1чному аналiзi кров1: гiпербiлiрубiнемiя — 26,0 мкмоль/л (норма — до 20,5 мкмоль/л); загальний анал1з cечi — без вщхилень; НСГ — ознаки вентрикулодилатаци; електро-кардiографiя (ЕКГ) — зниження пров1дност1 по правш н1жц1 пучка Пса; ехокардюграф!я — вiдкрите овальне в1кно; ф!брогастродуоденоскошя — недоcтатнicть кар-ди, рефлюкс-езофапт; УЗД-ознаки гшерплази тимуса. Враховуючи наявнють у дитини характерного фенотипу обличчя, макроцефали, макросом!!, загально! м'язово! ri-потони, дисплази сполучно! тканини, гемтпертрофи, данi об'ективного обстеження, встановлений диагноз: синдром Сотоса (пщтвердженням диагнозу е обтяжений спадковий анамнез по батькгвськш лши — дитина з макросом!ею, макроцефалiею, полicиндактилiею, екземою).
При повторнш гоcmталiзацl! дитини в 1 рк 2 м1с. вщмь чена затримка психомовленневого розвитку (не говорить, не виконуе шструкцш для даного в!ку) та статокгнетич-ного розвитку (самостшно не сщае та не ходить). Зберь гаються прискорений р1ст окружност голови та р1зниця в об'ем! кгнщвок. Макроцефалiя (ОГ — 56 см, окружнють грудно! кл1тки (ОГК) — 51,5 см, велике там'ячко (ВТ) — 3 х 4 см, не напружене), макросом!я, асиметр!я м1м1чно! шнерваци, D > S, очш щтини D > S. Збтьшеш в об'емi долон1 та стопи. Прав! кгнщвки 61льш1 в об'ем! на 1,5—2 см (спостеркаеться зростання р1зниц1 в об'емi), в довжиш близько 0,5 см, гшермобтьшсть сугло61в, cлабкicть опори. У загальному аналiзi кров1, cечi та бюймчному аналiзi кров1 патологiчних змш не виявлено. При проведеннi МРТ виявлено аномалш Арнольда — K^i I, порушення лiквородинамiки на р1вш великого потиличного отвору. УЗД оргашв черевно! порожнини — без патолопчних вщхилень. НСГ — наявнicть вентрикулодилатаци 2-го ст. ЕКГ — неповна блокада право! шжки пучка Пса. При цитогенетичному дослщженш встановлено нормальний чолов1чий карiотип (46ХУ).
При зверненш в 1 р1к 8 м1с. у дитини вiдмiчено за-тримку статокгнетичного розвитку (cамоcтiйно не сто!ть,
не ходить) та психомовленневого розвитку (не говорить, шструкци не виконуе). Прискорений об'ем росту голови (за 4 м1с. прирют ОГ з 56 до 57 см), зростання р1знищ об'ему кгнщвок не виявлено, макроcомiя, аcиметрiя при оцшщ черепно-мозкових нервiв D > S та очних щглин D > S. Збтьшеш в о6^м1 долош та стопи. Правi кгнщвки 6гльш1 в об'емi на 1,5—2 см, в довжиш близько 0,5 см, гшермобтьшсть сугло61в, слабкють опори. У загальному аналiзi кров1, cечi та бюмм1чному аналiзi кров1 патолопч-них змш не виявлено. УЗД оргашв черевно! порожнини — без патолопчних вщхилень. НСГ — наявнють лквороди-намiчних порушень. ЕКГ — неповна блокада право! н1жки пучка Пса. Висновок нейрохирурга: гiдроцефалiя в стади компенсаци з ознаками частково! оклюзи водопроводу Моро, мальформацiя Kiарi I. Висновок кардюлога: даних за ваду розвитку не виявлено, вiдкрите овальне в1кно.
При надходженнi в 2 роки дитина говорить декгль-ка сл1в, виконуе прост! шструкци, самостшно не стае та не ходить. Вщ^чаеться р1зниця в об'емi кшщвок, макроcомiя та макроцефалiя. У невролопчному статуй: ОГ — 59 см, ОГК — 60 см, ВТ закрите, маса тта — 22 кг. Вщшчена аcиметрiя обличчя D > S, тонус м'яз1в i тургор тканин зниженi. Слух i жування, ковтання не порушенi. Kоординацiя руив не порушена. Об'ем право! кгнщвки бiльше на 1—2 см, лiва нога коротша на 2—3 см. Самостшно не сто!ть та не ходить. Вимовляе 3—4 слова, ви-конання шструкцш на р1вш дитини 1 року, розширення судинно! штки на шкгр1 долонь i стоп. Висновок МРТ: з найбшьшою ймов1рн1стю мае мicце правостороння гемiмегаленцефалiя; МР-ознаки аномал!! Арнольда — Кга-р1 I. пор1вняно з попередшм МРТ вiдмiчаетьcя зменшення ступеня розширення л1вого бокового шлуночка. Висновок нейрохирурга: макроцефалiя, гiдроцефалiя в стади компенсаци, мальформацiя Арнольда — Kiарi I. Ознак внутрiшньочерепно! гшертензи не виявлено. Висновок генетика: з найбтьшою ймов1рн1стю синдром Сотоса. Лабораторних вщхилень не виявлено.
У вщ1 6 рокгв у дитини спостеркаеться вщставання у псих!чному розвитку (легка розумова вщсталють), за-гальне недорозвинення мовлення 2-го р1вня, легка тулубна атакшя, макроcомiя (рис. 1А), макроцефалiя, гемкшер-троф1я (cтабiльна), розширена судинна штка на долонях i стопах (рис. 1Б, 2).
Висновки
У данш публкаци ми спробували коротко проаналь зувати основн1 причини макроцефали у дией. Незважа-ючи на значш досягнення молекулярно! генетики, яы оcтаннiми деcятирiччями дозволили встановити велику к!льк!сть генiв, вiдповiдальних за розвиток макроцефали, патогенез даного стану залишаеться до кгнця не в1домим. У бтьшосл випадк!в диференцiальнiй дiагноcтицi макроцефали сприяе кл1н1чний огляд пащента та ретельний з61р анамнезу. Вiзуальний i неврологiчний огляд допомагають запщозрити значну к1льк!сть генетичних захворювань, що супроводжуються макроцефалiею, у тому числ1 фако-матози, синдром Х-ламко! хромосоми, синдроми, що супроводжуються макроcомiею. Методи нейровiзуалiзацl!, зокрема МРТ головного мозку, можуть допомогти ви-
Рисунок 2. Розширена судинна сгтка на долонях
ключити метабол!чт захворювання, пухлини, вроджеш вади розвитку, гiдроцефалiю. Правильна диференщальна д!агностика макроцефал!! надзвичайно важлива, оск!льки дозволяе розпочати адекватт лiкуБально-реабiлiтацiйнi заходи. Сл!д також пам'ятати, що даний стан може розць нюватись як фактор ризику розвитку розладу аутистично-го спектра, особливо за наявност структурних зм1н мозку на МРТ, або обтяженого шмейного анамнезу (наявност си61л1нг1в, як! стражждають в1д РАС).
Список лггератури
1. Williams C, Dagli A., Battaglia A. Genetic disorders associated with macrocephaly//Am. J. Med. Genet. Part. A. — 2008. — 146A. — P. 2023-2037.
2. Seal A. Fifteen-minute consultation on the infant with a large head//Arch. Dis. Child Educ. Pract. Ed. — 2013 Aug. — 98(4). — P. 122-5.
3. DeMyer W. Megalencephaly: Types, clinical syndromes, and management//Pediatr. Neurol. — 1986. — 2. — Р. 321-328.
4. Bodensteiner J., Chung E. Macrocrania and megalencephaly in the neonate//Semin. Neurol. — 1993. — 13. — Р. 84-91.
5. КлШчний протокол медичного догляду за здоровою дитиною вжом до 3 рроюв. Затверджено МОЗ Украши вiд 20.03.2008, № 149.
6. DiLiberti J.H. Inherited macrocephaly-hamartoma syndromes// Am. J. Med. Genet. — 1998. — 79. — P. 284-290.
7. Fenichel G. Disorders of cranial volume and shape // Clinical. Pediatric. Neurology: A Signs andSymptoms Approach. — 5th. — Philadelphia: Elsevier Saunders, 2005. — 353р.
8. Kurmanavicius J., Wright E, Royston P. et al. Fetal ultrasound biometry: 1. Head reference values // Br. J. Obstet. Gynaecol. — 1999. — 106. — P. 126.
9. Biran-Gol Y, Malinger G, Cohen H. et al. Developmental outcome of isolated fetal macrocephaly // Ultrasound Obstet. Gynecol. — 2010. — 36. — P. 147.
10. Gleeson J., Dobyns W, Plawner L. et al. Congenital structural defects//Pediatric Neurology Principles and Practice. — 4h ed. / Swaiman K, Ashwal S, Ferriero D.M. — Philadelphia: Mosby Elsevier, 2006. — 399р.
11. Lorber J., Priestley B. Children with large heads: A practical approach to diagnosis in 557 children, with special reference to 109 children with megalencephaly// Dev. Med. Child Neurol. — 1981. — 23. — Р. 494-504.
12. Weaver D, Christian J. Familial variation of head size and adjustment for parental head circumference// J. Pediatr. — 1980. — 96. — Р. 990.
13. Vertinsky A.T., Barnes P.D. Macrocephaly, increased intra-cranial pressure, and hydrocephalus in the infant and young child // Top. Magn. Reson. Imaging. — 2007Feb. — № 18(1). — P. 31-51.
14. Shen M, Nordahl C., YoungG.S. et al. Early brain enlargement and elevated extra-axial fluid in infants who develop autism spectrum disorder// Brain. — 2013 Sep. — № 136(Pt. 9). — P. 2825-35.
15. Zwaigenbaum L., Young G, Stone W. et al. Early head growth in infants at risk of autism: A Baby Siblings Research Consortium Study//J. Am. Acad. Child Adolesc. Psychiatry. — 2014. — № 53. — P. 1053-1062.
16. Stanfield A., Mcintosh A. et al. Towards a neuroanatomy of autism: a systematic review and meta-analysis of structural magnetic resonance imaging studies //Eur. Psychiatry. — 2008. — № 23(4). — Р. 289-99.
17. Lange N, Travers B.G., Bigler E.D. et al. Longitudinal volumetric brain changes in autism spectrum disorder ages 6-35 years // Autism Res. — 2014; Autism Res. — 2015Feb. — № 8(1). — P. 82-93.
18. Valvo G. et al. Temporal lobe connects regression and macrocephaly to autism spectrum disorders // Eur. Child Adolesc. Psychiatry. — 2015 July. — P. 1-9.
19. Sacco R, Gabriele S, Persico A.M. Head circumference and brain size in autism spectrum disorder: A systematic review and metaanalysis//Psychiatry Res. — 2015Nov 30. — № 234(2). — P. 239-51.
20. Saskia J., Palmen M.C. Structural Brain Abnormalities in Autism: Neuroimaging and Neuropathology Studies, 2005. — 28p.
21. Burks S.R., Wright C.L., McCarthy M.M. Exploration of prostanoid receptor subtype regulating estradiol and prostaglandin E2 induction ofspinophilin in developing preoptic area neurons//Neuro-science. — 2007. — № 146(3). — P. 1117-27.
22. Koch H, Huh S.E., Elsen F.P. et al. Prostaglandin E2-induced synaptic plasticity in neocorticalnetworks oforganotypicslice cultures// J. Neurosci. — 2010. — № 30(35). — P. 11678-87.
23. Jiang J., Ganesh T., Du Y. et al. Neuroprotection by selective allostericpotentiators of the EP2 prostaglandin receptor//Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2010. — № 107(5). — P. 2307-12.
24. Tamiji J., Crawford D.A. The neurobiology of lipid metabolism in autism spectrum disorders//Neurosign. — 2010. — №18. — P. 98112.
25. Evans T. Fishingfor a WNT-PGE2link: beta-catenin is caught in the stem cell net-work // Cell Stem Cell. — 2009. — № 4(4). — P. 280-2.
26. Wong C., Li H., Crawford D. The role of prostaglandin E2 signaling pathway in neuroectodermal stem cell function. Poster# 151.08/V6. Society for Neuroscience — Annual Meeting; Sunday, 13 Nov 2011. — Washington, DC, 2011.
27. Zhou C., Zhao C., Pleasure S. Wnt signaling mutants have decreased dentate granule cell production and radial glial scaffolding abnormalities// J. Neurosci. — 2004. — № 24(1). — P. 121-6.
28. Zhou C.J, Borello U, Rubenstein J., Pleasure S. Neuronal production and precursor proliferation defects in the neocortex of mice with loss of function in the canonical Wnt signaling pathway // Neuroscience. — 2006. — № 142(4). — P. 1119-31.
29. Sahores M, Salinas P. Activity-mediated synapse formation a role for Wnt-Fzsignaling//Curr. Top. Dev. Biol. — 2011. — № 97. — P. 119-36.
30. BuechlingT., Boutros M. Wnt signaling signaling at and above the receptor level// Curr. Top. Dev. Biol. — 2011. — № 97. — P. 21-53.
31. Spence S., Kono N., GeschwindD., CantorR. A QTLAnalysis of Macrocephaly in Autism Families. American Society of Human Genetics Annual Meeting. — Salt Lake City, UT., 2005.
32. Herman G, Butter E, Enrile B. et al. Increasing knowledge ofPTEN germline mutations: Two additional patients with autism and macrocephaly //Am. J. Med. Genet. — 2007. — Part A(143A). — P. 589-593.
33. Marchese M, Conti V., Valvo G. et al. Autism-epilepsy pheno-type with macrocephaly suggests PTEN, but not GLIALCAM, genetic screening//BMC Med. Genet. — 2014 Feb 27. — № 15. — P. 26. — Doi: 10.1186/1471-2350-15-26.
34. DiLiberti J. Inherited macrocephaly-hamartoma syndromes// Am. J. Med. Genet. — 1998. — № 79. — P. 284-290.
35. Robinson S., Cohen A. Cowden disease andLhermitte-Duclos disease: an update. Case report and review of the literature //Neurosurg. Focus. — 2006Jan 15. — № 20(1). — E6.
36. Perez-Nunez A., Lagares A. et al. Lhermitte-Duclos disease and Cowden disease: Clinical and genetic study in five patients with Lhermitte-Duclos disease and literature review // Acta Neurochir. (Wien). - 2004. - № 146. - P. 679-690.
37. Hay N. The Akt-mTOR tango and its relevance to cancer// Cancer Cell. - 2005. - № 8. - P. 179-183.
38. Tatton-Brown K, Douglas J. Genotype-phenotype associations in Sotos syndrome: an analysis of266 individuals with NSD1 aberrations //Am. J. Hum. Genet. - 2005. - № 77. - P. 193-204.
39. Gosden R, Trasler J., Lucifero D, Faddy M. Rare congenital disorders, imprinted genes, and assisted reproductive technology // Lancet. - 2003 Jun 7. - № 361(9373). - P. 1975-7.
40. Opitz J., Weaver D., Reynolds J. The syndromes of Sotos and Weaver: Reports and review // Am. J. Med. Genet. — 1998. — № 79. - P. 294-304.
41. Douglas J., Hanks S, Temple I. et al. NSD1 mutations are themajor cause of Sotos syndrome and occur in some cases of Weaver syndrome but are rare in other overgrowth phenotypes//Am. J. Hum. Genet. - 2003. - № 72. - P. 132-143.
42. Szudek J., Birch P., Friedman J. Growth charts for young children with neurofibromatosis 1 (NF1) //Am. J. Med. Genet. — 2000. — № 92. — P. 224-228.
43. Sasaki M, Hashimoto T., Furushima W. et al. Clinical aspects ofhemimegalencephaly by means of a nationwide survey // J. Child Neurol. — 2005. — P. 337-341.
44. Young E., Wishnow R., Nigro M. Expanding the clinical picture of Simpson-Golabi-Behmelsyndrome//Pediatr. Neurol. — 2006. — № 34. — P. 139-142.
45. Mirzaa G.M, Conway R.L., Gripp K.W. et al. Megalen-cephaly-capillary malformation (MCAP) and megalencephaly-polydactyly-polymicrogyria-hydrocephalus (MPPH) syndromes: two closely related disorders of brain overgrowth and abnormal brain and body morphogenesis//American Journal ofMedical Genetics. — 2012 Feb. — № 158A(2). — P. 269-91.
46. Mash Eric J. Intellectual Disability (Intellectual Developmental Disorder). — 6th ed. — Boston, Massachusetts: Cengage Learning, 2015.
OmpuMaHO 09.01.16 ■
Кирилова Л.Г., ТкачукЛ.И., Мирошников A.A., Юзва A.A.
ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии НАМН Украины», г. Киев, Украина
ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА МАКРОЦЕФАЛИИ (МЕГАЛЭНЦЕФАЛИЙ У ДЕТЕЙ)
Резюме. Статья посвящена проблеме дифференциальной диагностики макроцефалий в нейропедиатрической практике. На основании анализа современной литературы представлено детальное описание клинической картины, подходов к диагностике и лечению состояний, сопровождающихся макроцефалией. Особое внимание в статье уделено вопросу сочетания макроцефалии с генетическими заболеваниями у детей. В настоящее
и в отечественной литературе. При обследовании пациентов с макроцефалией у специалистов должна присутствовать настороженность в отношении генетических синдромов, которые могут лежать в основе заболевания. Представлен клинический пример ребенка с макроцефалией, у которого было диагностировано редкое генетическое заболевание — синдром Сотоса.
Ключевые слова: макроцефалия, расстройства аутистического
время данная проблема мало освещена как в зарубежной, так спектра.
Kyrylova L.H., TkachukL.I., Miroshnykov O.O., Yuzva O.O.
State Institution «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
DIFFERENTIAL DIAGNOSIS OF MACROCEPHALY (MEGALENCEPHALY) IN CHILDREN
Summary. The article deals with the problem ofdifferential diagnosis ofmacrocephaly in pediatric neurology practice. Based on the analysis of contemporary literature, there is presented a detailed description of the clinical picture, approaches to the diagnosis and treatment of conditions associated with macrocephaly. Special attention is paid to the combination ofmacrocephaly with genetic diseases in children. At
present, this problem is poorly represented both in foreign and domestic literature. During the examination ofpatients with macrocephaly, specialists should be alert to the genetic syndromes, which may underlie the disease. We present a clinical case of a child with macrocephaly, who had been diagnosed with a rare genetic disease — Sotos syndrome Key words: macrocephaly, autism spectrum disorders.
