CC BY
56
ОБГОВОРЮеМО ПРОБЛЕМУ
УДК 377:331.5:656.61.
Л. Д. ГЕРГАНОВ
ПРОБЛЕМИ ФАХОВО1 ПОДГОТОВКИ ПЛАВСКЛАДУ УКРА1НИ ЗА УМОВ ШТЕГРАЦИ З еВРОПЕЙСЬКИМ ОСВ1ТН1М ПРОСТОРОМ
np0aHani30eaH0 сучасний стан тдготовки плавскладу в морських вищих навчальних закладах (ВНЗ) Украти вiдповiдно до потреб нащональноi економ^и та вимог мiжнaродного ринку пращ. Запропоновано заходи щодо поступового входження морськоi освти в Свропейський освтнш простiр, комплексного тдходу в науково-методичному супроводi iнновaцiйноi дiяльностi професорсько-викладацького складу вказаних ВНЗ стосовно запровадження нових педaгогiчних технологш у практику тдготовки фaхiвцiв для морськоi гaлузi. Визначено, що впровадження системи якостi у морському ВНЗ е не тыьки нагальним завданням цих керiвникiв, а й зумовлено вимогами мiжнaродноi Конвенцп ПДНВ до формування единого европейського простору у сферi морськоi освти, виршення проблеми визнання компетентностi i квaлiфiкaцii укратських моря^в, створення единоi системи тдготовки, перетдготовки i тдвищення квaлiфiкaцii фaхiвцiв морськоi гaлузi.
Ключовi слова: Конвенщя ПДНВ, фaхiвець морськоi гaлузi, европейський освтнш простiр, яюсть освти, сощальний партнер, судноплавна компатя, морськ ВНЗ.
Л. Д. ГЕРГАНОВ
ПРОБЛЕМЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ ПЛАВСОСТАВА УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ИНТЕГРАЦИИ С ЕВРОПЕЙСКИМ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫМ ПРОСТРАНСТВОМ
Проанализировано современное состояние подготовки плавсостава в морских вузах Украины в соответствии с потребностями национальной экономики и требований международного рынка труда. Предложены меры относительно постепенного вхождения морского образования в Европейское образовательное пространство, комплексного подхода к научно-методическому сопровождению инновационной деятельности профессорско-преподавательского состава указанных вузов по внедрению новых педагогических технологий в практику подготовки специалистов для морской отрасли. Определено, что внедрение системы качества в морском вузе является не только насущной задачей руководителей этих заведений, но и обусловлено требованиями международной Конвенции ПДНВ к формированию единого европейского пространства в сфере морского образования, решения проблемы признания компетентности и квалификации украинских моряков, создания единой системы подготовки, переподготовки и повышения квалификации специалистов морской отрасли.
Ключевые слова: Конвенция ПДНВ, специалист морской отрасли, европейское образовательное пространство, качество образования, социальный партнер, судоходная компания, морской вуз.
L. D. GERGANOV
PROBLEMS OF SEAFARERS' PROFESSIONAL TRAINING IN TERMS OF UKRAINE'S INTEGRATION INTO THE EUROPEAN EDUCATIONAL SPACE
The article presents the analysis of the current state of training of seafarers at Maritime higher educational institutions of Ukraine in accordance with the needs of the national economy and the requirements of the international labour market. There have been suggested measures for the gradual integration of Maritime education into the European educational space, an integrated approach in scientific and methodical support of innovative activity of the teaching staff of the mentioned above institutions in the introduction of new pedagogical technologies into the practice of training specialists for the marine industry. It has been determined, that the implementation of a quality system at marine higher educational institution is not only an
urgent task of their administrator, but also it is due to the requirements of the international STCW Convention to the formation of a common European space in the field of Maritime education, the solution of the problem of recognition of the competence and qualifications of the Ukrainian seafarers, the development of the European unified system of training, retraining and qualification improvement of specialists in the Maritime industry.
Keywords: The STCW Convention, a specialist in Maritime sphere, European educational space, the quality of education, a social partner, shipping companies, marine higher educational institutions.
Сучасш CBiTOBi тенденци потребують вдосконалення систем, як забезпечують ocBiTy i тдготовку протягом усього життя, оновлення змюту навчання, розробки стандарпв професшно! i вищо! освии, впровадження нов^шх технологш оргашзацп професшно! пiдготовки плавскладу морсько! галyзi. Суспшьство, що базуеться на знаннi, зумовленому цими змшами, мае запропонувати принципово новi, методики професiйного навчання [4]. Необхвдно зазначити, що прийняття Закошв Укра!ни «Про вищу освиу» i «Про професiйний розвиток персоналу на виробнищш» вiдповiдае свiтовим тенденцiям i вiдiграе важливу роль у формуванш й розвитку трудового потенцiалy нашо! держави, зокрема й yдосконаленнi системи профеайно! п1дготовки фахiвцiв для морсько! галузг В умовах ринкових вщносин розвиток економiки в yсiх кра!нах, в т. ч. Укра!т, супроводжуеться рестрyктyризацiею виробництва, впровадженням ново! техтки, технологiй, сучасних форм оргатзащ! пращ тощо, а це вимагае яюсно! робочо! сили, яка була би спроможною виконувати роботу на високому професiйномy рiвнi.
Тому одним з найактуальшших завдань нашо! кра!ни в сучасних умовах е реформування системи морсько! освии на всiх ланках професшного навчання, приведення !! у ввдповвдшсть до потреб нацiонально! економiки та вимог мiжнародного ринку пращ. Реатзащя цього завдання можлива лише за впровадження системи професшного навчання впродовж життя, яка забезпечить рiвний доступ до не! та рiвнi можливосп всiм категорiям громадян.
Метою статп е висвiтлити основнi аспекти тдготовки плавскладу у вiтчизняних морських ВНЗ згiдно з потребами нащонально! економiки та в умовах штегращ! Укра!ни з европейським Союзом.
У документах еС обгрунтовано полiтикy щодо такого навчання, визначено цш в цiй галуз^ зокрема:
- сприяння адаптацi! до змш в промисловостi, особливо тд час професiйно! пiдготовки i перетдготовки;
- удосконалення початкового та подальшого професiйного навчання з метою штегращ! й рештегращ! з ринком пращ;
- розширення достyпностi професiйного навчання i заохочення мобiльностi викладачiв i тих, хто навчаеться, особливо молодц
- стимулювання спiвробiтництва в навчанш мiж навчальними закладами або центрами професшно! тдготовки i фiрмами;
- розвиток обмiнy iнформацiею та досввдом iз загальних проблем для системи професшного навчання держав - члешв еС [1].
Наша держава не тшьки задекларувала свiй намiр вступити до европейсько! спiльноти, а й тдписала угоду про асоцiацiю мiж Укра!ною i еС, бере участь в штеграцшних процесах у сферi вищо! освiти европейських кра!н. Тож виникае потреба у принципових змшах в органiзацi! освiти в Укра!ш на основi парадигми освiти впродовж життя, необхвдшсть вирiшення проблем в галyзi морсько! освiти, як1 покликаш як1сно змiнити !! змiст, форми, методи, засоби i технологi! навчання.
Поступове входження в европейський освинш прост1р вiдповiдае змiстy завдань у реалiзацi! стратегi! економiчного, соцiального та шновацшного розвитку морсько! освiти Укра!ни. Здiйснюеться комплексний пiдхiд до науково-методичного супроводу iнновацiйно! дiяльностi професорсько-викладацького складу морських ВНЗ щодо впровадження нових педагопчних технологш у практику тдготовки фахiвцiв для морсько! галуз^
У процеа реалiзацi! такого пiдходy передбачено та ввдображено наступне:
• активна участь вих зацiкавлених сторiн та !х взаемодiя на нацiональномy, репональному та мiсцевомy рiвнях;
• тдвищення частки iнвестицiй судноплавних компанiй для яшсно! пiдготовки плавскладу;
• подальший розвиток сощального партнерства мiж судноплавними компанiями та морськими ВНЗ щодо забезпечення екiпажiв морських суден фахово пiдготовленим персоналом;
• розвиток i реалiзацiя форм ввдкритого навчання, що дае змогу людям визначати освiтнi траекторп та отримувати необхiдне консультування освiти й навчання для зниження бар'ерiв мiж професiйною i загальною освiтою;
• тдвищення якосп пiдготовки фахiвцiв для морсько! галузi завдяки системному залученню ключових партнерiв до забезпечення ВНЗ сучасними тренажерними комплексами, що суттево впливае на як1сть практично! тдготовки моряшв;
• подальший розвиток освггнього середовища у морських ВНЗ i на робочому мiсцi, що дае змогу посилити i реалiзувати педагопчт пiдходи, як1 пiдтримують самоорганiзоване навчання i використання iнформацiйних технологiй у процес навчання;
• пiдвищення рiвня науково-практично! квалiфiкацi! професорсько-викладацького складу морських ВНЗ за умови залучення його до виршення виробничих проблем судноплавно! компани.
Питання пiдвищення якостi освии висвiтлено у дисертащях О. Л. Ануфрiева, Л. I. Даниленко, В. П. Панасюк, Л. М. Петренко i В. П. Стельмашенко, монографiях В. А. Кальней, Н. М. Островерхова та С. е. Шишова, статтях В. О. Головiнова, В. П. Головшова, Н. В. Житник, О. I. Ляшенко, О. Я. Савченко, А. I. Севрук, А. I. Субетто й шших втизняних i зарубiжних вчених. Нинi яшсть стала одною з прiоритетних переваг не тшьки у виробництвi, а й освт, тому значне тдвищення якосп професшно! пiдготовки фахiвцiв е нагальним завданням керiвникiв ВНЗ рiзного р1вня акредитацп, малих i великих судноплавних компанш, регiональних i мюцевих органiв управлiння.
Сучасна економiка ставить висом вимоги до р1вня квалiфiкацi! та компетентностi кожного працiвника. Однак тдготовку конкурентоспроможних на мiжнародному ринку пращ фахiвцiв морсько! галуз^ можливо здiйснити лише за наявностi взаемозв'язку мiж системами освiти, науки i виробництвом [2]. Вiд узгодженостi та цшеспрямованого i планомiрного розвитку взаемодп всiх учасник1в цього процесу суттево залежить технiчний р1вень експлуатацi! суден, яшсть управлшня перевезеннями, рiвень прибутку судноплавно! компанi!, а отже, загалом розвиток вичизняно! економiки та полшшення добробуту народу.
Надзвичайно актуальними й важливими умовами для сфери вищо! освiти у морськ1й галуз^ як сприятимуть пiдвищенню якостi плавскладу в умовах розвитку мiжнародно! транспортно! системи, забезпеченню !! придатносл до продуктивной зайнятостi, мають бути:
- якюний вiдбiр кадрiв до роботи на судах та можливють повно! шформацп про умови працi i квалiфiкацiйне зростання впродовж життя;
- ефективна взаемодiя мiж судновласниками i фахiвцями морських професiй, !х зацiкавленiсть у подальшому розвитку професiйного становления i формування висококвалiфiкованого працiвника;
- тдвищення якосп професiйного навчання фахiвцiв шляхом використання в навчальному процесi сучасних тренажерних комплексiв та застосування шформацшно-комуткацшних технологiй;
- створення законодавчого, науково-методичного та iнформацiйного забезпечення супроводу професшного навчання фахiвцiв морсько! галузi.
Нащональна система професiйно! пiдготовки квалiфiкованих фахiвцiв морського профiлю в Укра!нi сформована i функцiонуе вiдповiдно до вимог державного стандарту вищо! освии. За остант роки наша держава внаслвдок рiзних обставин втратила бiльшу частину свого флоту (до 90%), тому укра!нський моряк змушений шукати можливють працевлаштування на суднах iноземних судновласнишв.
Iноземнi компанi!-судновласники встановлюють критерi! i процедури вiдбору персоналу з достатньо високими стандартами технiчних знань, вмшь, професiоналiзму. Тому основним завданням системи тдготовки, перетдготовки, тдвищення квалiфiкацi! i перевiрки компетентностi квалiфiкованих робiтникiв морського профшю е забезпечення такого рiвня знань, вмiнь i навичок, ям дають можливiсть укра!нським морякам устшно конкурувати на мiжнародному ринку пращ.
Захiднi кра!ни визначають к1нцевим результатом бшьш вузьку, спецiальнy освiтню квалiфiкацiю, що задовольняе практичну сторону тдготовки, яка дозволяе здiйснювати виконання суворо визначених обов'язшв конкурентно! професi! у визначенш галyзi дiяльностi (професiйна спецiалiзацiя).
Модершзащя вищо! освiти в морськ1й галyзi в Укра!нi забезпечила встановлення градацш дипломiв, стyпенiв тдготовки, професiйно! квалiфiкацi!, !х узгоджене розyмiння i визнання рiвноцiнностi в кра!нах-учасниках Конвенцi! ПДНВ 78/95 («Про пiдготовкy i дипломування моряков та несения вахти 1978 року з поправками») [3].
Ршення проблем, визначених щею конвенцiею, потребувало виконання глибоких наукових дослiджень у сферi вищо! освiти, нових глибоких педагопчних технологiй, педагогiчних експериментiв i притягнения до цього процесу широкого кола науково-педагогiчних працiвникiв, шструкторсько-викладацького складу, фахiвцiв морського i рiчкового флоту, роботодавцiв, керiвникiв судноплавних компанш та представникш 1ПДМ для повшшого вiдображения в нормативних документах думок вих зацiкавлених сторiн.
З методолопчних, психолого-педагогiчних i технологiчних основ, що передбачеш традицiйно складеними системами вищо! освии кра!н-учасниць, необхiдно використати кращi досягнения i повнiстю або частково усунути елементи, що перешкоджають досягненню взаеморозумшня i визнання вiдповiдностi методологи i змiстy навчального процесу, а також результапв контролю, к1нцевих результапв, гарантованих дипломами.
Найбiльш ефективною формою оцшки якостi професiйно-технiчно! освiти (освиньо! квалiфiкацi!) i професiйно! п1дготовки (компетентносп квалiфiкованого фахiвця морського профiлю) е технологи зовшшнього стандартизованого тестувания (аудиту), як технологiчно узгоджуються з системою атестаци освiти випускнишв i професшно! сертифiкацi! (робочi дипломи з установлених функцш дiяльностi) при проведеннi випускних квалiфiкацiйних iспитiв. Використання при цьому основних принцитв i методiв управлшня як1стю, сформульованих в Конвенцi! 78/95 (роздш А-1/8) i вимогами мiжнародних стандартiв серi! ISO 9001 та ISO 9004, стимулюе перiод ввд контролю за дотриманиям вимог стандарлв (наприклад, програм навчания) до творчого використання нормативно! iнформацi! для знаходження iнновацiйних рiшень з покращения якосп дiяльностi [5; 6].
Покращения якосп - це складова частина управлшня яшстю, спрямована на збiльшения здатносп виконувати вимоги до якостi (тдвищения конкyрентоспроможиостi), е незмiнна мета оргашзаци та основний принцип ISO 9004.
Досягнення цiе! мети е творчим процесом, який не регламентуеться нормативним документами i нерiдко зyстрiчае протидш. Тому реальний вклад у вдосконалення елементiв системи професiйно! пiдготовки фахiвця на виробництвi повинен стимулюватися незалежно ввд штатно! ставки, що активiзyе залучения персоналу i забезпечуе бшьш повшше використання його здiбностей у забезпеченш загального yправлiния як1стю (TQM).
В системi морсько! освiти позитивну роль вiдiграють органiзацi!-посередники (крю!нг-компани), що органiзовyють на комерцiйнiй основi iнформацiйнy пiдтримкy оформления необхiдних докуменив i доставку фахiвцiв морського профiлю в сyдноплавнi компанi!.
Затребyванiсть фахiвцiв флоту на ринку працi моряшв значно пiдвищилася за рахунок системи мiжнародно-визнаних стандарт1в професiйно! компетентностi фахiвцiв морсько! галyзi, затверджених 1МО в Конвенци ПДНВ 78/95.
Оперативний контроль за яшстю професшно! тдготовки квалiфiкованих працiвникiв морського профiлю здiйснюе 1нспекщя з питань пiдготовки i дипломування моряшв Державно! шспекци Укра!ни з безпеки на морському та рiчковомy транспортi Мiиiстерства iнфрастрyктyри Укра!ни.
Останшм часом з'явилась тенденцiя органiзацi! приватних навчальних i навчально-тренажерних цеш^в, як1 за наявностi лiцензi! МОН Укра!ни на пiдготовкy робiтникiв морського профшю не мають достатнього педагопчного досвiдy, що вiдображаеться на якосп професiйно! пiдготовки моряка i зумовлюе трyднощi виходу його на отримання робочого диплому за професiею в 1ПДМ, а також несе визначену небезпеку iмiджy укра!нського моряка на мiжнародномy морському риику працi.
Робота тдприемств морегосподарського комплексу становить систему управлшня суднами, що перебувають в експлуатацп з розподiленими параметрами, i потребуе облiку накладених обмежень:
- автономнiсть об'екпв (суден) i бiльша iнерцiйнiсть проходження управлiнських сигналiв i ресурсного забезпечення (судно-берег);
- слабка прогнозовашсть експлуатацiйних ситуацiй i наслвдкш помилкових рiшень;
- комплексний вплив на об'ект (судно) рiзних несприятливих i небезпечних факторiв природного (гiдрографiчна обстановка i погоднi умови), технолопчного (технiчний стан судна, небезпечнi вантаж1 i специфiка виконання вантажних операцш), соцiального (компетентнiсть персоналу i психолопчний клiмат у колективi), полiтичного (вшни, арешти суден, пiратство, тероризм та ш.) характеру, що проявляеться тшьки стосовно морського транспорту.
Переважна бшьшють випускникiв морських ВНЗ, як1 проходять на достатньому рiвнi пiдготовку на суднах, швидко опановують до специф^ роботи на судш, пiдвищують квалiфiкацiю i стають фахiвцями морсько! галузг Працюючи в рiзноманiтних експлуатацшних ситуащях, не передбачених проектними режимами i технолопчними iнструкцiями, вони повиннi у своему судновому розкладi, у разi виникнення нестандартних ситуацiй, приймати ввдповвдт рiшения, уявляючи важк1сть наслiдкiв помилкового або несвоечасного !х прийняття.
Прикладами таких важких начдив можуть служити: катастрофа крупного лайнера «Со81а СопоогШа», який потрапив на мiлину i лiг на бiк уночi на 14 ачня 2012 р. поблизу острова Джильо з к1льк1стю 4200 пасажирiв та членiв ек1пажу на борту; загибель рудовоза «Умань» внаслвдок централiзовано! заборони заходу в порт Пбралтар для проведення профiлактичних заходiв з усунення небезпеки транспортування некондицшно! руди; загибель контейнеровоза «Механiк Тарасов» в результата нехтування небезпекою зимнього транспортування у Пiвнiчнiй Атлантицi i прийняття додаткового вантажу; загибель пасажирського судна «Адмiрал Нахiмов» i багатьох сотень людей, головною причиною чого стали недостатня професшна компетентнiсть суднового екшажу.
З'являеться тенденцiя зниження вимог до рiвия професiйно! пiдготовки робиника морського профiлю, здатного здiйснювати тшьки виконавчу дiяльнiсть на суднi. Вона е дуже помилковою, а !! мотивацiя вартiстю пiдготовки i ввдсутшстю плавально! практики дае можливiсть до дискримшаци укра!нських моряшв на мiжнародному ринку працi.
Обладнання суден проскошчними курсовказувачами, електронними вiдносними i пдроакустичними лагами, приймальними iндикаторами глобальних супутникових навiгацiйних систем, засобами радiолокацi!, приймальними iндикаторами радiонавiгацiйних систем, iнтегрованими навтацшними системами, системами управлiния курсом судна, електронними картографiчними навiгацiйно-iнформацiйними системами, спричинило iстотнi змiни у методах судноводшня i вимогах до професiйно-квалiфiкацiйного рiвия фахiвцiв морського профшю, однак до яшсного стрибка поки що не призвело. Це пояснюеться тим, що зпдно з дiалектикою розвитку методи судноводшня i професiйна пiдготовка фахiвцiв морського профiлю об'ективно вiдстае ввд розвитку технiчних засобiв навiгацi! i управлiння.
Сучасне судноплавство потребуе ввд фахiвцiв широкого спектра знань, умшь, досвiду, творчого пiдходу до виконання сво!х обов'язк1в на судш i разом з тим залишаеться дiяльнiстю людини в умовах шдвищено! небезпеки.
Наыгацшш помилки i промахи тд час експлуатацi! суден до ниш призводять до людських жертв, матерiальних збитк1в та екологiчних катастроф. У 1960-1980-х роках у морi щорiчно гинуло майже 300 суден, що становило 0,4% загального тоннажу уих суден свиового флоту. В наступний час ця цифра дещо зменшилася. При цьому на навiгацiйнi пригоди припадае приблизно 50% усiх аваршних випадкiв iз суднами [2].
Науковi дослiджения, технiчнi розробки й оргашзацшш заходи спрямованi на пiдвищения безпеки судноплавства. Однак як1сна оцiнка достатнього рiвня безпеки i впливу на нього проведених заходiв викликае серйозш ускладнення. Статистика аварiйностi з суднами ввдображае тiльки довготривалi тенденцi! минулого, що знижуе !! значення для прийняття оперативних заходiв. Тому разом iз статистичним аналiзом аварiйностi необхвдно розроблювати методи к1льк1сно! оцiнки впливу окремих факторiв, у т. ч. психолого-педагогiчних, як1 безпосередньо впливають на безпеку мореплавства.
Для виршення цих сощально-педагопчних проблем в Укрш'ш, необхiдно, щоб судновласники та морськ ВНЗ розглядалися в дiалектичнiй едностi, органiчнiй взаемодi! з постшним коригуваниям близьких i далеких перспектив, змшою фyнкдiй, як1 повиннi бути основою для побудови структур, схем управлшня, впровадження iнновацiйних yправлiнських технологш, !х безперервного удосконаления.
Л1ТЕРАТУРА
1. Копенгагенська декларащя щодо посилення европейсько! кооперацп у професiйнiй освiтi. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusmagistr.ru/page_0002/page_0026_0043.
2. Дефицит кадров для флота // Морской флот (международный морской журнал). - 2006. - № 6. -С. 74-80.
3. Мiжнародна конвенщя «Про тдготовку i дипломування моряюв та несения вахти 1978 року (консолщований текст з маншьськими поправками). - К.: ВПК «Експрес-Пол^раф», 2012. - 568 с.
4. 1ль!ч Л. М. Державне регулювання професшно! пiдготовки кадрiв: свгговий досвiд // Ринок працi та освгта: пошук взаемодп: зб. наук. статей; тд наук. ред. I. Л. Петрово!. - К.: Таксон, 2007. - 200 с.
5. Колесшков С. Н. Управлшня яюстю та ISO 9000. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ru
6. Про системи менеджменту якосп (ISO 9000). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tqmservice.ru
УДК 378.14
С. В. ВИГОВСЬКА, В. В. ПАБАТ
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 П1ДХОДИ У ТРАКТУВАНН1 ПОНЯТТЯ «АКТИВ1ЗАЦ1Я НАВЧАЛЬНО-П1ЗНАВАЛЬНО1 ДШЛЬНОСП СТУДЕНТ1В»: 1СТОРИКО-ПЕДАГОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Розкрито суттсть поняття «активiзацiя навчально-тзнавально! di^bHocmi cmydeHmie». Обгрунтовано методологiчнi тдходи в його трактувант. Встановлено, що дидактико-методологiчний nidxid полягае у розробц оргатзацшно-практичних форм залучення суб'eктiв учтня в активну тзнавальну дiяльнiсть, увага до^дниюв зосереджена на дiяльностi викладача щодо залучення студентiв у тзнавальний процес; у когттивному пiдходi предметом дослiдження е творча дiяльнiсть суб'ектiв учiння та ii активний характер, увагу до^дниюв привертае процес тзнання через активiзацiю дiяльностi особистостi; ттегративний пiдхiд передбачае одночасно розгляд поняття «активiзацiя навчально-пiзнавальноi дiяльностi» з позици дiяльностi викладача, а поняття «активна тзнавальна дiяльнiсть» — як дiяльнiсть студента в дидактичному процеЫ.
Ключовi слова: студент, дiяльнiсть, активтсть, активiзацiя навчально-пiзнавальноi дiяльностi.
С. В. ВЫГОВСКАЯ, В. В. ПАБАТ
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ТРАКТОВКЕ ПОНЯТИЯ «АКТИВИЗАЦИЯ УЧЕБНО-ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ»: ИСТОРИКО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Раскрыта сущность понятия «активизация учебно-познавательной деятельности студентов». Обоснованы методологические подходы к его трактовке. Установлено, что дидактико-методологический подход заключается в разработке организационно-практических форм привлечения субъектов учения в активную познавательную деятельность, внимание исследователей сосредоточено на деятельности преподавателя по привлечению студентов в познавательный процесс; в когнитивном подходе предметом исследования является творческая деятельность студентов, и ее активный характер, внимание исследователей привлекает процесс познания через активизацию деятельности личности; интегративный подход предполагает одновременно рассмотрение понятия «активизация учебно-познавательной деятельности» с позиции деятельности преподавателя, а понятие «активная познавательная деятельность»— как деятельность студента в дидактическом процессе.
Ключевые слова: студент, деятельность, активность, активизация учебно-познавательной деятельности.
