CC BY
20
УДК 342.2
Р. Я. Шай
Навчально-науковий шститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", доцент кафедри теори та фiлософii' права,
канд. юрид. наук
ПРОБЛЕМИ В1ДНЕСЕННЯ ФУНКЦ11 ОХОРОНИ ПРАВОПОРЯДКУ ДО ФУНКЦ1Й ДЕРЖАВИ
© Шай Р. Я., 2015
Стаття присвячена вирппенню проблем в1днесення функци правопорядку до функцiй держави, оскчльки вггчизняна правова наука поки що не запропонувала единого п1дходу до визначення i виявлення сутнiсних параметр1в правопорядку.
Ключовi слова: функци держави, правопорядок, дiяльнiсть держави, закони, нормативно-правов1 акти, право, законн1сть, пол1тична влада, держава.
Р. Я. Шай
ПРОБЛЕМЫ ОТНЕСЕНИЯ ФУНКЦИИ ОХРАНЫ ПРАВОПОРЯДКА К ФУНКЦИЯМ ГОСУДАРСТВА
Статья посвящена решению проблем отнесения функции правопорядка к функциям государства, поскольку отечественная правовая наука пока еще не предложила единственного подхода к определению и выявлению сущностных параметров правопорядка.
Ключевые слова: функции государства, правопорядок, деятельность государства, законы, нормативно правовые акты, право, законность, политическая власть, государство.
R. Ya. Shay
PROBLEMS OF TAKING OF FUNCTION OF GUARD OF LAW AND ORDER ARE TO THE FUNCTIONS OF THE STATE
The article is devoted a decision the problems of taking of function of law and order to the functions of the state, as domestic legal science so far did not offer the unique going near determination and exposure of essence parameters of law and order.
Key words: functions of the state, law and order, activity of the state, laws, normatively legal acts, right, legality, political power, state.
Постановка проблеми. Сьогодт у науковш лiтературi питання ввднесення функци охорони правопорядку до складу функцш держави ще не отримало однозначного трактування й залишаеться дискусшним.
Метою дослщження е проведення коротко'' гёторюграфи та виявлення окремих напрямюв дослвдження функци охорони правопорядку.
Стан дослщження. Дослвдженню функци охорони правопорядку присвятили сво'' пращ таю науковщ, як: I. Лавршчук, П. Рабшович, I. Сажнев, Б. Юстяювський, Б. Чичерш, М. Коркунов, Л. Гумплович, М. Ковалевський, М. Покровський, П. Новгородцев, Г. Шершеневич, М. Жигульонков та ш.
Виклад основних положень. Сьогодт проблематика правопорядку досить "популярна", оскшьки укра'нське суспшьство перебувае на стадii трансформацiйного переходу ввд пострадянсько'' моделi до пронащонально'', iз специфiкою, що властива бшоруськш правовiй ментальностi. Разом iз тим потрiбно зазначити, що вiтчизняна правова наука поки що не запропонувала единого пвдходу до визначення i виявлення сутнiсних параметрiв правопорядку. Хоча найбшьшого поширення набув погляд на правопорядок як на реалiзовану законшсть. Однак, на нашу думку, законшсть об'ективно може виступати лише як умова правопорядку (тому що сутшсть законностi матерiалiзуеться у забезпеченнi динамiзму правопорядку), його ж основою е безпосередньо право.
Категор1я "функщя" (латин. Шпсйо - здiйснення, виконання). Ця категорiя використовуеться в рiзних значеннях i тлумачиться правознавцями по-рiзному. Деяю автори пiдкреслюють, що поняття "функщя" вiдображае залежнiсть або взаемозалежнiсть мiж рiзними чинниками. Iншi автори пвд функцiею розумiють сукупнiсть процесiв у межах об'екта дослвдження. I'' також можна визначити як результат яко'сь сощально'' дй, процесу, явища. Слово "функщя" - це сукупнiсть усiх, як очiкуваних, так i виявлених насладив, процешв, явищ, 'хня роль у суспшьнш системi.
У сучасному тлумачному словнику укра'нсько'' мови, функцш - це робота кого, чого-небудь, обов'язок, коло дшльносп, роль когось, чогось [1, с. 912].
У тлумачному словнику росшсько' мови вказано, що функцш - це робота, виконувана органом, оргашзмом; обов'язки, коло дшльносп, призначення, роль [2, с. 650].
При фшософському пiдходi пвд функцiею розумiють вiдносини двох об'еклв, у яких змiна одного з них призводить до змши шшого [3, с. 1456].
Найбшьш вдала спроба навести перелш функцiй, як належать до правоохоронних, зроблена в Закон Укра'ни "Про державний захист працiвникiв суду та правоохоронних оргашв". У ч. 1 ст. 2 цього Закону до цих функцш вiднесенi: а) розгляд судових справ у всiх шстанцшх; б) провадження й розслвдування кримiнальних справ та справ про адмшктративш правопорушення; в) оперативно-розшукова дiяльнiсть; г) охорона громадського порядку й громадсько! безпеки; д) виконання вироюв, рiшень, ухвал i постанов судш, постанов органiв дiзнання й досудового слвдства та прокурорiв; е) контроль за перемщенням людей, транспортних засобiв, товарiв та iнших предмета, речовин через державний i митний кордон Укра'ни; е) нагляд i контроль за виконанням законiв [4].
У правовш лiтературi пiдхiд до питання про змют правоохоронних функцш надто спрощений. На думку I. Лавршчук, правоохоронна функцш передбачае охорону кожного члена суспшьства вiд несправедливого ставлення шших осiб [5, с. 99]. В. Осадчий вважае, що правоохоронна функцш -це гарантування функщонування суспшьних вiдносин, урегульованих правом [6, с. 71-72].
П. Рабшович розрiзняе внутрiшнi та зовнiшнi функцй правоохоронно'' спрямованостi. Внутрiшнiми функцшми вш вважае: гуманiтарну, або забезпечення, охорона i захист основних прав людини; охоронну й захисну державно-конституцiйного ладу, законносл та правопорядку, або охоронну функщю, при цьому зараховуючи й до полiтичних функцiй. Зовнiшнiми функцшми правоохоронно'' спрямованостi вiн називае: участь у мiжнародному забезпеченнi й захист прав людини; участь у боротаб з порушеннями мiжнародного правопорядку, яку вважае полггичною функцiею [7, с. 51-53]. О. Скакун пвд правоохоронною функщею розумiе забезпечення охорони конституцшного ладу, прав i свобод громадян, законносл й правопорядку, довкшля, встановлення й регулювання правом уах суспшьних ввдносин [8, с. 245].
I. Сажнев вважае, що правоохоронна функцш - це напрям дшльносп держави, що виражае й сутшсть на цьому вторичному етат, спрямований на виршення основних завдань iз забезпечення охорони конституцшного ладу, прав та свобод громадян, законносп й правопорядку, вшх установлених i врегульованих правом суспшьних ввдносин, i здiйснюеться у ввдповвдних формах та особливими методами [9, с. 73-81].
На нашу думку, сучасна держава мае не одну правоохоронну функщю, як вважае бшьшкть науковщв, а декшька - внутршш та зовнiшнi правоохороннi функцй. До внутршшх належать: охорона прав i свобод людини; функцш забезпечення правопорядку. А також таю зовшшш
правоохоронш функци, як участь держави в охорот прав i свобод людини на мiжнароднiй apeHi та участь держави у тдтримщ мiжнародного правопорядку.
Теорiя функцiй держави у своему розвитковi пройшла три основних етапи:
- перший етап можна охарактеризувати як становлення теоретичних знань щодо функцiй держави у полiтико-правовiй думщ XIX - початку XX ст.;
- другий етап охоплюе радянський перюд розвитку юридично!' науки;
- третш етап розпочинаеться з 90-х роюв XX ст. i характеризуеться переосмисленням традицшного вчення щодо функцш держави.
Насамперед слiд виокремити ту обставину, що саме на третьому етапi вченi-юристи у сво!'х наукових працях здебшьшого не використовують термш "функци держави". Як правило, дослвдники писали про мету i завдання держави, однак власне 1'х мiркування велися навколо того, що в сучаснш юридичнiй науцi позначаеться як функци держави. Наприклад, вiдомий учений-конституцiоналiст та теоретик права Б. Юстяювський вважав, що держава повинна сприяти цшям полiтикiв, у цшому сприятливим для громадян, та, за можливосп, ставити перепони тим iз них, якi порушують або можуть порушувати iнтереси суспiльства як цшого або окремих людей. Якими б не були цш держави, вони у будь-якому випадку повинш сприяти здшсненню "солвдарних iнтересiв людей", - у цьому, наприклад, Б. Юстяювський бачив гстинт цiлi держави [10, с. 142]. Дослвдження держави у цьому ракурсi було досить устшним, оскшьки вченим вдалося вивести низку положень, що належать до функщонально!' характеристики держави, яю навiть сьогодт можна зарахувати до незаперечних досягнень у сферi теори держави i права.
У радянсьюй правовiй наущ пiдходи до розумiння поняття "функци держави" мали дискусшний характер та були пов'язаш iз розумiнням 1'х як рiзновиду дiяльностi держави [11, с. 27], як безпосередньо само!' дiяльностi [12, с. 19], як мети держави [13, с. 105], як напряму державно!' дшльносп [14, с. 7].
Варто зазначити, що сьогодт погляди сучасних дослвдниюв на вказану проблематику функцш держави е рiзновекторними та дискусшними. Зокрема, С. Дроб'язко, з огляду на динамiчний аспекти розвитку держави, розуше пвд ïï функщями головнi напрями i способи здшснення державноï' влади [15, с. 84]. На думку В. Бабаева та С. Бабаева, пвд функщями держави необхвдно розумгги основш напрями дшльносл держави, а також мету, методи, форми i засоби здшснення ще'' дшльносл [16, с. 7]. В. Четвертн розглядае функцiï держави як таю, що стосуються суспшьства та являють собою основнi напрями державноï дiяльностi, спрямованi на виршення спшьних справ суб'ектiв цього суспшьства [17, с. 46.]. М. Жигульонков вважае, що функци держави являють собою "обумовлену сутшстю держави ïï здатшсть до дшльносл у визначеному напрям^ що реалiзуеться за вiдповiдних умов з метою виршення завдань, яю виникають перед нею" [18, с. 14].
На нашу думку, буде справедливим вважати функци держави як вихвдш напрями управлшського державного виливу на суспшьш ввдносини. Своею чергою, розумшня механiзму здiйснення функцiï держави iнодi зводять до системи правових i неправових (оргашзацшних) процедур, форм, методiв, засобiв дiяльностi суб'ектiв реалiзацiï даноï функци.
I. Кузнецов справедливо звертае увагу на те, що правопорядок, а отже, i необхвдшсть у його забезпеченш й охорот, е умовою юнування будь-якого державно-органiзованого суспшьства. Держава е структурною частиною суспшьства, яка, забезпечуючи його життед1яльшсть, охороня-ючи це сусп!льство, одночасно обериае та гарантуе пiдгрунтя свого власного юнування [19, с. 21].
A. Черданцев зазначае, що "функцш охорони правопорядку е одтею з основних функцш держави, яка виникае одночасно iз виникненням держави, оскшьки порядок у суспшьстш е неодмшною умовою нормального юнування i розвитку як суспшьства в цшому, так i самоï держави" [20, с. 115]. Г. Туманов також дшшов висновку про те, що "одтею з основних об'ективно необхвдних функцш держави е охоронна функцш, що реалiзуеться складною системою правозастосовчих i правоохоронних орган]в" [21, с. 17].
B. Афанасьев обгрунтовуе думку i про те, що самостшними функцшми держави е економiчна, полггична, сощальна й вдеолопчна функцiï. I лише у перших трьох функщях наявними е охоронш
завдання, змктом яких е охорона юнуючих форм власностi, забезпечення державно!' i сусп1льно1' безпеки, охорона прав i свобод. При цьому вчений наголошуе, що функцй' держави за своею природою е перманентними [22, с. 34]. Таке застереження буквально може розглядатися як теоретичне визнання можливосп видшення будь-яко!' функцй' (зокрема дослвджувано]) як самостшно1'.
Своею чергою, Л. Каск зауважуе, що "правопорядок е, з одного боку, результатом законо-давчо!' форми дiяльностi держави, а з шшого боку - найважлившим засобом здшснення усiх (хоча й рiзною мiрою) функцiй держави. Отже, шститут охорони правопорядку анi повшстю, анi, тим бшьше, частково не можна розглядати як самостшну функщю держави" [23, с. 45].
На нашу думку, зазначет вище погляди науковщв загалом е правильними, однак 1'х не можна розглядати як аргументи заперечення функцiональноï самостiйностi напряму охорони правопорядку. По-перше, якщо говорити хоча б про те, зввдки виникае правопорядок, тодi необхвдно зазначити, що нормативний "продукт" законодавчих оргашв виявляе лише одну сегментну складову процесу формування правового порядку, тому що важливими суб'ектами тут виступають, наприклад, Президент й органи виконавчо!' влади, якi також беруть участь у правотворчостi. Подруге, вважаемо некоректним зроблений ученим акцент на сощальному призначеннi правопорядку лише як засобу здшснення шших функцш держави (хоча i "найважлившого"). Це твердження, що несе в собi критичний "заряд", спрямоване у поле дискусй про самостшшсть цiеï функцй' держави, е, власне кажучи, не бшьше нiж вказiвкою на базисну, визначальну роль правопорядку як елемента правово'' сфери життя суспшьства, "лакмусового пашрця" його правового "здоров'я".
Визначальною ознакою, що констатуе факт кнування тiеï або iншоï функцiï, виступае наявнiсть чiтко визначеного об'екта впливу. Саме об'ект впливу визначае яюсну вiдособленiсть функцiï, ïï самостiйний статус. Загальним об'ектом дослiджуваноï функцiï е суспшьш вiдносини, що складаються в правовш сфер1
Правопорядок е тим поняттям, що охоплюе найбшьшу кшьюсть об'ектiв правовоï охорони держави, але не характеризуе цей напрям дшльносл загалом. Категорй правопорядку, прав та свобод громадян, прав власносп тюно пов'язанi мiж собою, доповнюють одна одну й не можуть розглядатися як самостшт функцй. Вони складають змiст единоï функцiï держави, що, на нашу думку, мае визначатися як правоохоронна функцш держави. Як зауважуе О. Ющик, "термш правоохоронна функцш держави практично не зус^чаеться в юридичнш лггератур^ хоча про правоохоронш органи говориться нерiдко" [24, с. 21-22].
Зокрема, В. Погоршко зазначае, що ця функцш "охоплюе таю напрями державноï дшльносл, як охорону державного та суспшьного ладу, охорону соцiалiстичноï системи господарювання, забезпечення прав та свобод громадян та шшГ' [25, с. 38]. З урахуванням сучасноï сутностi держави загалом, О. Скакун у межах правоохоронноï функцй видшяе такi напрямки дшльносп, як забезпечення охорони конституцшного ладу, прав i свобод громадян, законносп та правопорядку, навко-лишнього середовища, встановлених та врегульованих правом ушх суспшьних вiдносин [8, с. 52].
Висновки. Такий загальний погляд на проблему дае змогу зробити висновок, що термш "правоохоронна функцш держави", порiвняно з шшими, охоплюе значно ширшi межi суспшьних ввдносин та бшьш повно характеризуе сутшсть дослвджуваного напряму державноï дiяльностi.
Взагал^ питання вiднесення функцiï охорони правопорядку до складу функцш держави ще не отримало однозначного трактування в науковш лiтературi й залишаеться дискусшним. Специфiка наукових суперечок за щею тематикою визначаеться, перш за все, наявшстю двох абсолютно протилежних наукових позицш, а саме: ряд дослвдниюв вважають, що належнiсть зазначеноï функцй до складу функцш держави е проявом об'ективноï реальности Iншi науковщ заперечують самостiйнiсть цiеï функцiï та характеризують ïï як загальний феномен, що "розподшений" мiж iншими функцшми держави.
1. Сучасний тлумачний словник укралнськог мови: 65 000 слie / за ред. В. В. Дубiчинського. -Х. : Школа, 2006. - 1008 с. 2. Малый толковый словарь русского язика: ок. 3500 слов / под ред.
B. В. Лопатина. - М. : Рус. язык, 1990. - 704 с. 3. Большой энциклопедический словарь / гл. ред.
A. М. Прохоров. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Большая Рос. Энцикл., 1997. - 1434 с. 4. Про державний захист працгвникгв суду та правоохоронних оргатв: Закон Украгни вгд 04.02.94 № 3925-ХП / Верховна Рада Украгни [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Верховног Ради Украгни. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3781-12. 5. Лавртчук I. П. Обставини встановлення правового статусу державного службовця / I. П. Лавртчук // Право Украгни. - 1999. - № 9. - С. 98-102. 6. Осадчий В. I. Правоохоронш органи як суб'екти криминально-правового захисту / В. I. Осадчий // Право Украгни. - 1997. - № 11. - С. 71-75. 7. Рабтович П. М. Основи загальног теоргг права та держави : навч. посгб. / П. М. Рабтович. - Вид. 5-те, з\ змгн. -К. : Атгка, 2001. - 176 с. 8. Скакун О. Ф. Теоргя держави I права : тдручник : пер. з рос. / О. Ф. Скакун. - Х. : Консум, 2001. - 656 с. 8. Сажнев I. В. Деякг питання щодо визначення поняття правоохоронног функци держави / I. В. Сажнев // В1сн. Запоргз. юрид. т-ту. - 2000. - № 4. -
C. 73-81. 9. Кистяковский Б. А. Государство правовое и социалистическое / Б. А. Кистяковский // Вопросы философии. - 1990. - № 6. - С. 141-159. 10. Курашвили Б. П. О системе функций государства / Б. П. Курашвили // Проблемы государства и права. - 1974. - Вып. 9. - С. 25-35. 11. Коженевский В. Б. Функции советского общенародного социалистического государства: учебное пособие / В. Б. Коженевский; отв. ред. В. И. Нижечек. - Иркутск : Изд-во Иркут. ун-та, 1974. - 54 с. 12. Каск Л. И. О некоторых вопросах понятия функций государства / Л. И. Каск, Л. В. Николаева //Вест. Ленинград. ун-та. Сер. : Экономика, философия, право. - 1974. - Вып. 2. -С. 103-111. 13. Черноголовкин Н. В. Теория функций социалистического государства / Н. В. Черноголовкин. - М. : Юрид. лит., 1970. - 215 с. 14. Дробязко С. Г. Общая теория права : учеб. пособие / С. Г. Дробязко, В. С. Козлов. - Минск : Амалфея, 2005. - 464 с. 15. Бабаев В. К. Функции современного российского государства : учеб. пособие / В. К. Бабаев, С. В. Бабаев. -Н. Новгород : Нижегород. правовая акад., 2001. - 100 с. 16. Четвернин В. А. Демократическое конституционное государство: введение в теорию / В. А. Четвернин. - М. : Ин-т государства и права РАН, 1993. - 141 с. 17. Жигуленков М. В. К вопросу о понятии "функция государства" / М. В. Жигуленков // Право и политика. - 2001. - № 5. - С. 13-16. 18. Кузнецов И. А. Теория государства и права: учеб. пособие / И. А. Кузнецов. - Волгоград: ВАГС, 2005. - 228 с. 19. Черданцев А. Ф. Теория государства и права : учебник / А. Ф. Черданцев. - М. : Юрайт-М, 2002. -432 с. 20. Туманов Г. А. Теоретические проблемы научной организации управления в органах внутренних дел : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук / Геннадий Анисимович Туманов; Акад. МВД СССР. - М., 1974. - 32 с. 21. Афанасьев В. С. Современные проблемы теории законности /
B. С. Афанасьев; Акад. управления МВД РФ. - М. : Юрид. лит., 1993. - 248 с. 22. Каск Л. И. Функции и структура государства / Л. И. Каск ; отв. ред. Д. А. Керимов. - Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1969. - 65 с. 23. Ющик О. I. Правова реформа: загальне поняття, проблеми здшснення в Украгш / О. I. Ющик. - К. : [б.в.], 1997. - 189 с. 24. Погорелко В .Ф. Функции советского общенародного государства / В. Ф. Погорелко. - Киев : Знание, 1980. - 214 с.
