CC BY
56
УДК 342.1:351.74(477)
Р. Я. Шай
Навчально-науковий шститут права та психологiï Нащонального унiверситету "Львiвська полгтехшка",
канд. юрид. наук, доц. кафедри теорiï та фшософи права
ПРИНЦИПИ ТА ФОРМИ РЕАЛ1ЗАЦП ФУНКЦ1Й ДЕРЖАВИ
© Шай Р. Я., 2014
Розкрито змкт принцитв та форм реалiзащï функцш держави, оскчльки у них знаходить свш прояв сощальне призначення держави у сустльствь
К'лючов1 слова: функци держави, правоохоронна д1яльн1сть, громадянське сустльство, державна дiяльнiсть, державш органи, класифжащя.
Р. Я. Шай
ПРИНЦИПЫ И ФОРМЫ РЕАЛИЗАЦИИ ФУНКЦИЙ ГОСУДАРСТВА
Раскрыто содержание принципов и форм реализации функций государства, так как у них находит свое проявление социальное назначение государства в обществе.
Ключевые слова: функции государства, правоохранительная деятельность, гражданское общество, государственная деятельность, государственные органы, классификация.
R.Ya. Shay
PRINCIPLES AND FORMS OF REALIZATION OF FUNCTIONS OF THE STATE
The article is devoted opening of maintenance of principles and forms of realization of functions of the state, so as for them the social setting of the state finds the display in society.
Key words: functions of the state, law-enforcement activity, civil society, government activity, public organs, classification.
Постановка проблеми. Суттсть кожноï держави розкриваетъся в ïï функщях - у них знаходить свш прояв сощальне призначення держави у сусшльстш. Функци держави багатопланов^ вони залежать вщ завдань, як постають перед державою в ïï гсторичному розвитку, i вщ цшей, що досягаються на кожному етат. З розвитком держави змшюються ïï функци. Класифжащя функцш держави мае практичне значення для вироблення рекомендацш з удосконалення напрям]в ïï дiяльностi.
Мета роботи - трактування принцитв i форм реалiзацiï функцiй держави на основi концептуалъно-аналiтичного пiдходу.
Стан дослщження. Дослiдження проблеми класифiкацiï правоохоронних функцш держави розглядають такi вчет-науковщ: С. Голунський, М. Строгович, П. Кельзен, В. Копейчиков, Г. Петров, П. Василенков, А. Аскеров, I. Ананов, В. Сирих та ш.
Виклад основного матерiалу. У вгтчизнянш i зарубiжнiй лiтературi iснують рiзнi варiанти трактування функцiï держави. По-перше, у межах юридичноï науки отримало доволi широке
розповсюдження уявлення про функцй держави як про предметно-полгтичну характеристику змiсту йдмльносп [1, с. 9-11].
По-друге, при трактуванн функцiй держави допускаеться 1х ототожнення, як головних напрямiв дмльносп держави, з самою 11 дмльтстю. Ця позицм знайшла вiдображення у працях П. Кельзена, зокрема у книзi "Загальна теорiя права i держави", де вiн розглядае державу, як "суто юридичний феномен", як виключно юридичну особу i як своервдну корпорацiю [2, с. 180-184]. Потрете, поняття функцii держави школи обмежуеться уявленням про головн напрями 11 дiяльностi лише "по управлшню суспшьством" або, навпаки, розширюеться за рахунок включення в 1х поняття i змiст "механiзму державного впливу на розвиток суспшьних процесв" [3, с. 98-108]. За такого тдходу в першому випадку випускаеться з поля зору можливiсть i реальнiсть впливу держави на суспiльнi вiдносини не тшьки у зв'язку i з приводу управлiння суспшьством, але i в зв'язку з управлшням i регулюванням економiкою, його впливом на мiжнароднi стосунки. У другому випадку ввдбуваеться змiшання функцш держави загалом з функцмми й механiзму, якi найчастiше розглядаються як система державних органв, апарат держави.
По-четверте, найширше подане в юридичнш науцi трактування функцiй держави як основних напрямiв й дiяльностi, в яких виражаються сутнiсть i сощальне призначення, цiлi i завдання держави з управлшня суспшьством у присутнiх 1й формах i методах [4, с. 38, 46, 68].
Функцй держави рiзноманiтнi, порядок 1х виникнення i застосування залежить вiд черговосл завдань, якi постають перед суспшьством в ходi його еволюцii' i цшей, якi воно переслiдуе. Завдання - це те, що потребуе виршення, а функцш - вид дмльносп, спрямовано1 на таке виршення. 1ншими словами, завдання i функцй е взаемопов'язаними, але не тотожними поняттями. В окремi iсторичнi перюди прiоритетними стають рiзнi завдання i цiлi держави, а враховуючи це, й рiзнi 11 функцй1 Виконання будь-яких завдань призводить до виникнення шших.
Система функцш держави на конкретному еташ розвитку може бути тшьки однею, тому що сута^ть будь-яко1 держави одного i того самого етапу розвитку однакова. Через те, що функцею держави е безпосередне i предметне вираження 11 сутносл, то однотипна i система функцш держави. 1нша рiч, що збертаеться принципова можливiсть множинностi класифшацш функцii держави. Це пояснюеться тим, що основи класифшацй мають подвшну природу: з одного боку, класифiкащйнi ознаки мають об'ективний характер, ввддзеркалюють реальнi властивостi функцiй держави; з шшого, - основи класифiкацii мають суб'ективну природу у тому сенш, що подкорен цшям теоретичного дослвдження. Тому будь-яка класифiкацiя мае певною мiрою умовний характер.
Здебшьшого як основи класифшацй функцй держави виокремлюються цш, завдання, об'екти i сфери державно! дмльносп, територiальний масштаб, час здшснення функцiй тощо. Як правило, усi класифiкацii функцiй розглядаються як однопорядков1 Мiж тим, нерiвноцiннiсть 1х в гносеологiчному значеннi очевидна. 1ншими словами, треба розмежовувати головнi i формальнi класифiкацii державних функцiй, а також типологй.
У логiцi пвд головними класифiкацiями розумiються такi, як побудованi на сутнiсних, сталих ознаках явищ, що класифiкуються (iнколи подiбнi класифiкацii називаються змiстовними). Формальнi класифшацй побудован на зовнiшнiх подiбних ознаках. Найвищий вид головних класифiкацiй - типолопя, яка побудована на виявленнi розбiжностей кшькох ознак за схожосп iнших, iнварiантних для уше1 подшено1 сукупностi. 11 результатом е тип певного розма1ття об'ектiв або явищ, в яких ввдображаються 1х найзагальнш^ найiстотнiшi ознаки [5, с. 29-31]. Зупинимось на найважливiших видах класифшацй, поданих у вгтчизнянш юридичнiй лгтературк
1. Залежно вiд тривалостi дй функцii держави подшяються на стал^ що здiйснюються державою на усх етапах й iснування (наприклад, економiчна), i тимчасовi, поява i зникнення яких викликанi специфiчними умовами суспшьного розвитку (наприклад, функцш надання допомоги регюну, де вiдбулося стихiйне лихо).
2. Функцй держави, залежно ввд 1х соцiального призначення, можна класифшувати на головнi i похiднi (допомiжнi).
Головнi функцii мають прiоритетне значення на конкретному етап розвитку суспшьства. До них зараховують функцй оборони, пвдтримання зовнiшнiх вiдносин, охорони правопорядку,
економiчну, еколопчну, соцiальну тощо. До похщних необхiдно зарахувати функцii супутнього, допомiжного чи обслуговуючого характеру (наприклад, управлшня персоналом, матерiально-технiчне забезпечення та управлшня майном, реалiзацiя бюджетноi' полггики i бухгалтерського облiку тощо).
3. У теорй держави найрозповсюдженiшою е класифiкацiя функцiй держави на внутршш i зовнiшнi, залежно вiд напряму державних цшей, що реалiзуються, i завдань, що виконуються. Внутрiшнi функцй держави - це головнi напрями дмльносл держави згiдно з виконанням внутршшх завдань (економiчна, полiтична, сощальна, екологiчна, функцш оподаткування i фшансового контролю, культурна, функцш забезпечення режиму законносп i правопорядку). Зовнiшнi функцй - це головш напрями дшльносп держави згiдно з виконанням нею зовшшшх завдань (захист краши, шдтримування порядку, спiвтовариство з iншими державами тощо). Вони тюно пов'язанi з внутршшми, iх виконання забезпечуе повнощнне iснування держави, особливо у сучасному свiтi, який все бшьше стае взаемопов'язаним, глобалiзованим.
Держава виконуе сво1 функцii у присутнiх ш формах i застосовуе рiзнi методи 1'х реалiзацii.
Форми здiйснення названих функцш - це дiяльнiсть конкретних оргашв стосовно реалiзацii функцiй держави. Розрiзняють правовi i неправовi (органiзацiйнi) форми. У правових формах ввдображаються зв'язок держави i права, 11 обов'язок дшти при виконаннi сво'х функцш на основi права i в межах закону. До правових форм необхвдно зарахувати: правотворчу дшльшсть (з подготовки i видання нормативних акпв); правозастосовчу дiяльнiсть (з реалiзацй нормативних акпв шляхом прийняття актiв застосування права, це повсякденна робота з виконання закотв i з виршення рiзнобiчних питань управлiнського характеру); правоохоронну дшльшсть (з захисту прав i свобод людини i громадянина, з запобтання правопорушенням i притягнення до юридично! вiдповiдальностi винуватих осiб тощо).
Неправовi форми охоплюють великий обсяг органiзацiйно-пiдготовчоi роботи у процесi здшснення функцiй держави. Така дiяльнiсть е необхвдною i правомiрною, але вона не пов'язана з юридично значущими дшми, що тягнуть за собою правовi наслiдки.
Серед органiзацiйних форм необхвдно вказати на: оргашзацшно-регламентувальну дшльшсть (поточна робота певних структур iз забезпечення функцiонування органу держави, що пов'язана, наприклад, з подготовкою проеклв документiв, органiзацiею виборiв тощо); оргашзацшно-господарську дiяльнiсть (оперативно-технiчна i господарська, що пов'язана з бухгалтерським облшом, статистикою, постачанням тощо); органiзацiйно-iдеологiчну дiяльнiсть (з iдеологiчного забезпечення виконання рiзнобiчних функцiй держави, що пов'язанi з поясненням нормативних акпв, якi видаються, формуванням сусп^льног' думки тощо).
Отже, наголошуемо, що функцй держави - це основш напрями й дшльносп, в яких виражаються сутнiсть i соцiальне призначення, цiлi i завдання щодо управлшня суспшьством у притаманних 1й формах i методах.
Проблема функцш держави на будь-якому етат й розвитку е одночасно одшею з найважливiших та дискусiйних у теорй держави i права.
Процес становлення i розвитку функцiй держави е надзвичайно складним та багатогранним. Це пов'язано насамперед з тим, що функцй держави весь час розвиваються i вдосконалюються як у кшьюсному, так i у яюсному ввдношенш. Тому класифiкацiя функцiй держави завжди здшснювалася залежно вiд розвитку держави ввдповвдно! епохи. А отже, процес становлення функцш держави, зокрема, пов'язуеться з розвитком 1х системи, iз змшою 1х змiсту та структури, iз вдосконаленням форм i методiв здiйснення функцiй держави, мехашзмом реалiзацii функцiй держави, результатами та наслвдками 1х здiйснення.
Еволюц1йний розвиток та становлення функцш держави зумовлюються наявшстю вiдповiдних чинникiв - об'ективних, суб'ективних, внутршшх i зовнiшнiх. Еволюцшний розвиток функцiй держави вiдбуваеться через внутршш фактори, до яких можна зарахувати загальш закономiрностi i тенденцй розвитку держави в певному напрям^ закономiрностi i тенденцii розвитку економiчних,
культурних, соцальних напрямiв дiяльностi держави, а також розвиток само1 держави. Окрему роль у становленн та розвитку держави ввдйрають i зовнiшнi чинники, зокрема становлення держави як суб'екта мiжнародних ввдносин [6, с. 57-58].
У процесi iсторичного розвитку держав ^явн^ть або вiдсутнiсть тих чи шших функцiй передусiм зумовлена 1х iсторичним типом, формами державного устрою, формами державного правлшня i полггачним режимом. Як правило, тi держави, що належали до одного вторичного типу, мали спшьнГ ознаки, соцальне призначення, - а вiдповiдно й виконували приблизно однаковий перелiк функцш. Наприклад, демократичнi держави виконують абсолютно iншi функцii, нiж держави експлуататорського типу чи авторитарн держави. Ввдповвдно 1хня полiтика завжди мае чгтку спрямованiсть i зосереджена на виконаннГ таких функцiй, як охорона неввд'емних прав та свобод людини, юнуючих форм власностi, охорона iснуючоi економiчноi та соцiальноi систем, конституцiйного ладу, територй, формування збройних сил, пвдтримка розвитку i подальшого становлення демократа, освгти, науки, культури тощо.
У сучасних трансформацiйних державах у процеш поступового тривалого переходу до ринкових ввдносин та становлення яюсно ново1 полiтичноi iдеологii вiдбуваеться еволюц1я i в поглядах на зовнiшнi функцй держави. Це проявилось у такому. По-перше, в результатi розпаду "свггово1 системи соцiалiзму" вiдпала необхiднiсть розвитку поглядiв на функцй, що стосуються взаемоввдносин сучасно1 держави з крашами "соцiалiстичноi" системи. Функцii "братньоТ допомоги були замшен на функцii рiвноправного партнерства. По-друге, починаючи iз середини 80-х роив минулого столiття змшилося ставлення бiльшостi колишнiх соцiалiстичних кра1н до полiтики розвинених демократичних захвдних держав. Багаторiчна полiтика iдеологiчного протистояння давно змшилася на спiвпрацю, шгеграцто та повну взаемну згоду з найпринци-повiших питань мiжнародного характеру.
Отже, потрiбно вiдзначити, що загалом еволюцшний розвиток функцiй держави е багатогранним процесом, що може здшснюватись в абсолютно рiзних напрямах i мати рiзнi етапи, проте обов'язково зумовлений iсторичним типом держави, формами державного устрою, державного правлшня та полггичним режимом [7, с. 332].
На сучасному етап розвитку теорй держави та права зберiгаеться функцюнальний пвдхвд до дослiдження динамiчноi сторони дмльносп держави, але за суттевого уточнення, що при цьому розширюеться та поглиблюеться розумшня загальносоцiального призначення держави Г вiдкидаеться поширений ранте жорсткий зв'язок мГж змшами класових характеристик держави та й функцмми. Суспшьство, навпъ подшене на класи, тобто класове - це единий органГзм, в якому Гснують й взаемодтоть рГзн верстви населення. Держава як форма органзаци суспшьства не може не виконувати загальносоцГально1 функцй, не може не виступати в багатьох сферах свое1 дкльносл представником штересш усього суспшьства, ушх верств Г груп населення.
Однею з характерних особливостей здшснення функцш держави е наявнГсть чгтко визначених принципГв Г форм реалГзацй. Саме вони не лише забезпечують еднГсть та системнГсть функцш, а й визначають засоби зовнГшнього прояву та реалГзацй функцш держави.
АналГзуючи форми реалГзацй функцш держави, ми повинн зазначити, що в радянськш юридичнш лгтературГ до 1956 р. ця проблема залишалась недослвдженою, оскшьки питання нормативно1 площини функцш аналГзувалось лише в контексп шших проблем [8, с. 87-88].
Постановка питання про форми реашзацй функцш держави належить радянським вченим С. Голунському та М. Строговичу. Вони запропонували три форми забезпечення функцш держави стосовно сфери 1х здшснення:
- законодавча, що полягае у встановленнГ вищою державною владою загальнообов'язкових правил поведшки, що визначають не тшьки змГст функцш, а й процедуру 1х реалГзацй;
- управлшська (адмшГстративна), змГстом яко1 е виршення органами держави рГзноманггаих питань, що виникають у процеш здшснення державою й функцш, забезпечують виконання законв шляхом 1х конкретизацй пвдзаконними актами;
- судова, яка передбачае дiяльнiсть особливого державного органу - суду - в процес виршення у встановленому законом порядку кримiнальних та цившьних справ [9, с. 54]. Отже, кожна з форм реалiзацiï функцш пов'язувалась i3 дiяльнiстю спецiально створених державних органiв.
Ця позицш надалi не дiстала пiдтримки й зазнала критики. На думку деяких авторiв, ця концепцш не охоплюе реальноï кiлькостi форм реалiзацiï функцiй держави i вiдповiдно не може враховувати узагальнювальноï дiяльностi держави стосовно ïï функцiй. Концепцш щодо трьох форм реалiзацiï функцiй держави не могла бути пвдтримана у той час ще й тому, що в основi ïï класифiкацiï був ввдсутнш единий критерiй, який би достатньо правильно визначив принципи групування форм дшльносп держави.
В. Копейчиков писав, що формами здшснення функцiй держави е правотворчють загалом, правове регулювання i безпосередня органiзаторська дiяльнiсть щодо здшснення правових настанов методами переконання, заохочення i примусу [10, с. 72].
Г. Петров розрiзняе чотири форми дшльносп держави: законодавчу, виконавчо-розпорядчу, судову i наглядову [11, с. 33-52].
По суп, визнали цю точку зору П. Василенко, А. Аскеров, I. Ананов [12, с. 58].
Друга група вчених у процесi класифшацй форм дiяльностi держави дотримуеться дещо iнших критерйв. Вони пропонують видшити найзагальнiшу пiдставу i поряд з нею - окремi спещальш пiдстави для наступноï класифшацй. Наприклад, I. Левш як тдставу класифiкацiï' обрав характер прояву державно!1 влади [13, с. 42]. Враховуючи це, вiн видшяе двi основш форми:
а) здiйснення вищоï влади (дшльшсть вищих органiв влади);
б) дшльшсть влади нижчого рiвня.
Остання, своею чергою, подшяеться на окремi форми: управлiння, здiйснення мiсцевоï' влади, правосуддя. За аналопчними критер1ями класифшували форми дiяльностi держави В. Котюк та Б. Кравцов [14, с. 30]. Однак, на нашу думку, у зв'язку з пвдвищенням ролi мюцево]' влади та розвитком Украши як децентралiзованоï унiтарноï держави ця класифшацш не може бути застосована. Крiм того, вона iстотно зменшуе значення виконавчо]' та судовоï влади, тодi як Конституцiею вони визначаються рiвними [15, ст. 141].
Третя група авторiв намагалась глибше охарактеризувати форми дiяльностi держави. Вони вважають, що необхвдно окремо розглядати фактичш та правовi особливостi дiяльностi оргашв держави. Фактична дiяльнiсть органiв держави - це цший комплекс або система необхвдних послiдовних дiй щодо управлшня у рiзних сферах життя. Нормативне регулювання, яке здшснюеться органами держави, завжди мае правовий характер. Воно реалiзуеться за допомогою ввдповвдних оргашзацшно-правових форм. Такi органiзацiйно-правовi форми е засобами впорядкування дiяльностi оргашв держави та ]_'хньо]' поведiнки. Основним призначенням правовое' форми е забезпечення порядку як у суспiльствi загалом, так i у сферi функщонально]' дiяльностi держави. На думку В. Горшеньова [16, с. 113], ця мета досягаеться за допомогою права як найефектившшого засобу регулювання сустльних ввдносин. Саме загальнообов'язковий характер права i забезпечуе можливкть едност поведшки рiзноманiтних суб'ектiв у рiзноманiтних ситуащях.
Однак думки вчених щодо правовоï форми дiяльностi органiв держави мають рiзноманiтний характер. Так, В. Попова розрiзняе двi основнi форми дшльносп мiсцевих органiв влади:
а) дшльшсть, що пов'язана з прийняттям нормативних акпв;
б) оргашзацшна форма, яка забезпечуе виконання закошв та здшснення управлшня господарською дшльшстю [8, с. 112].
I. Самощенко визначае правовi форми реалiзацiï функцiй держави як однорвдну за своïми зовнiшнiми ознаками (характер та юридичш наслiдки) дшльшсть оргашв держави щодо управлшня суспшьством шляхом прийняття правових актiв, на ввдмшу вiд органiзацiйних форм, як не тягнуть за собою ввдповвдних наслвдюв [17, с. 85-90].
Однак виникае питання: якщо оргашзацшш форми не тягнуть за собою наслвдюв, то як вони сприяють реалiзацiï функцш держави? Якщо пвд оргашзацшними формами розумiти дiяльнiсть
органв держави, спрямовану на оргашзащю прийняття нормативних aKTiB, i враховувати, що вона е допомiжним засобом для тако!' дiяльностi, то таку дмльтсть не слiд видшяти як окрему форму реaлiзaщï функцiй держави.
Необхвдно зазначити, що в сучaснiй науковш лiтерaтурi iснуе два рiзнi пвдходи до розумiння поняття форм реaлiзaщï функцiй держави залежно вiд певних критерив. Пiд формами реaлiзaцiï функщй держави розумiють:
- дiяльнiсть основних ланок механзму держави, специфiчнi види держaвноï дiяльностi, на вiдмiну ввд дiяльностi недержавних оргaнiзaцiй [16, с. 113];
- однорвдну за сво1ми зовнiшнiми ознаками дiяльнiсть оргaнiв держави, завдяки якш реaлiзуються ïï функцй [18, с. 52-60].
Ввдповвдно до першого критерiю основними формами реaлiзaщï функцiй держави е:
- законодавча;
- управлшська (виконавча);
- судова;
- контрольно-наглядова [19, с. 209].
Законодавча дiяльнiсть полягае у прийнятп представнищькими та законодавчими органами законв, обов'язкових до виконання ушма державними органами, громадськими об'еднаннями, органами мющевого самоврядування, посадовими особами та громадянами.
Виконавча д^льн^ть - ще заснована на законодавстш оперативна, повсякденна реaлiзaцiя органами виконавчо!' влади (державного упрaвлiння) функцiй держави.
Судова дiяльнiсть охоплюе реaлiзaцiю функщй держави шляхом здшснення правосуддя усiмa ланками судово!' системи краши.
Контрольно-наглядова дiяльнiсть - ще виконання функщй держави шляхом здшснення рiзних дш усiмa органами державного нагляду та контролю [20, с. 75]. Особливе мкще у щй системi зaходiв посiдaе прокурорський нагляд за чгтким та одномaнiтним виконанням дiючих на територи краши зaконiв, який здшснюеться Генеральним прокурором Украши та шдлеглими йому прокурорами.
Згaдaнi форми i визначають щш реaлiзaцiï функцiй держави. Значення ^eï клaсифiкaцiï, на нашу думку, полягае у сприянщ вивченню i вдосконаленню подшу прaцi мiж окремими елементами мехaнiзму держави, подшу, спрямованого на виконання ïï функщй ввдповвдно до принщипу розподшу влади.
Доволi поширеною в лiтерaтурi е класифшащм форм реaлiзaцiï функцiй держави, крш^ем я^ е однорiднa за зовн^нми ознаками дiяльнiсть оргaнiв держави, спрямована на здшснення ïï функщй. Залежно ввд способiв використання права в прощес здшснення функщй держави визначають правову д^льн^ть та оргaнiзaщйну.
В. Сирих пропонуе пвд правовою формою реaлiзaщï функцiй держави розумгти "увесь мехaнiзм правового регулювання" [21, с. 24.]. Така точка зору, на нашу думку, недостатньо обгрунтована, оскшьки не можна ототожнювати механзм правового регулювання з правовими формами реaлiзaщï функщй держави. В теори права пвд механзмом правового впливу прийнято розумгти "систему правових зaсобiв, за допомогою яких здiйснюeться упорядкування суспшьних ввдносин ввдповвдно до мети i завдань прaвовоï держави". До щeï системи входять тaкi структурн елементи: норми права, прaвовiдносини та акти реaлiзaщï юридичних прав i обов'язюв [22, с. 241-242].
Пвд правовими формами здшснення функщй держави розушеться однорвдна за своими зовн^нми ознаками (характером та юридичними наслвдками) д^льн^ть державних оргaнiв, пов'язана з виданням нормативних акта. Враховуючи наведене, до правових форм реaлiзaщï функщй держави в теори держави i права прийнято зараховувати правотворчу та правозастосовчу дкльнсть, яка, своею чергою, подшяеться на оперативно-виконавчу та правоохоронну.
Правотворча д^льн^ть - ще форма здшснення функщй держави шляхом прийняття нормативних акта, змши або скасування юридичних норм.
Пвд правозастосовчою розушють дшльшсть державних оргашв щодо реалiзацiï закотв та пвдзаконних правових актiв за допомогою прийняття актiв застосування права. Правозастосовча дшльшсть, як ввдзначалось вище, бiльшiстю вчених правознавщв подшяеться на оперативно-виконавчу та охоронну.
Оперативно-виконавча дшльшсть - це пов'язана з повсякденним виршенням рiзних питань управлшня справами суспшьства владна, виконавчо-розпорядча робота державних оргашв щодо здшснення функцш держави шляхом прийняття акпв застосування права, як е пвдставою для виникнення, змши або припинення ввдповвдних правоввдносин [20, с. 76].
Правоохоронна дшльшсть - це форма здшснення функцш держави за допомогою владноï оперативноï дшльносп державних органiв, спрямованоï на забезпечення охорони норм права ввд порушень, на захист наданих громадянам суб'ективних прав та забезпечення виконання покладених на них юридичних обов'язюв.
У результат правоохоронноï дшльносп приймаються акти застосування норм права (ршення судiв, постанови слiдчих, протести прокурорiв тощо). Специфiка цих акпв полягае у тому, що вони застосовуються з метою профшактики скоення злочишв та iнших правопорушень, ввдновлення порушених прав, реалiзацiï юридичноï ввдповвдальносп осiб, якi скоïли правопорушення, а ввдповвдно в усiх випадках - охорони прав особи, захисту прав людини, штереСв громадян та суспшьства загалом.
Ввд правових форм функщонування держави необхвдно вiдрiзняти суто фактичш або оргашзацшш форми реалiзацiï ïï функцш, як полягають в однорвднш за своïми зовнiшнiми ознаками дшльносп держави, яка не призводить до юридичних наслвдюв. В той самий час форми органiзацiйноï, фактичноï дшльносп так чи iнакше реалiзуються в межах окремого правового регулювання, на основi виконання вимог законности
Сдшсть i системнiсть права як категори та засобу управлiння суспшьством забезпечують iдеï та положення, якi прийнято називати принципами права. Оскшьки основною формою реалiзацiï' функцiй держави е правова, то визначення особливоï природи цих функцш пов'язуеться з характеристикою принцишв гх реалiзацiï.
Висновки. Отже, еднiсть правовоï форми реалiзацiï функцш держави забезпечуеться системою принцишв: загальних, що поширюються на вш сфери суспшьних ввдносин та функцiй держави; спещальних, що характеризують певнi сфери суспшьних ввдносин та окремi функцй держави.
У сучаснш лiтературi штерес до дослiдження принципiв права зумовлений новими пiдходами щодо ik розумшня. Сучасне праворозумiння вже не обмежують лише позитивiстсько-нормативним сприйняттям i тлумаченням. Право все бшьше грунтуеться на позицшх школи класичного i ввдродженого природного права, соцiологiчноï юриспруденцiï.
1. Денисов А. И. Сущность и формы государства / А. И. Денисов. - М. : Наука, 1960. - 165 с. 2. Kelsen Н. General theory of law and state / by Hans Kelsen ; translated by Anders Wedberg. - New York : Russell & Russell, 1961. -516, XXXIIIp. 3. Морозов Л. А. Функции Российского государства на современном этапе / Л. А. Морозов // Государство и право. - 1993. - № 6. - С. 98-114. 4. Малько A. B. Теория государства и права : учеб. пособ. / А. В. Малько. - М. : Юристь, 2000. - 300 с. 5. Кузнецов И. А. Некоторые методологические вопросы классификации внутренних функций социалистического государства / И. А. Кузнецов // Вопросы теории государства и права. - 1986. -Вып. 7. - С. 28-35. 6. Погорелко В. Ф. Функции советского общенародного государства / В. Ф. Погорелко. - К. : Знание, 1980. - 214 с. 7. Марченко М. Н. Проблемы общей теории государства и права: учеб. / М. Н. Марченко ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. -2-е изд., перераб. и доп. - М. : Велби : Проспект, 2007. - Т. 2 : Право. - 643 с. 8. Попова В. И. Социалистическая законность и деятельность местных Советов / В. И. Попова. - М. : Гос. изд-во
юрид. лит., 1954. - 208 с. 9. Голунский С. А. Теория государства и права / С. А. Голунский, М. С. Строгович. - М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. - 304 с. 10. Загальна теоргя держави г права / за ред. В. В. Копейчикова. - К. : Юртком 1нтер, 1997. -317 с. 11. Петров Г. И. Сущность советского административного права / Г. И. Петров; отв. ред. О. С. Иоффе. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1959. - 184 с. 12. Василенков П. Т. Органы советского государства / П. Т. Василенков. - М. : Юрид. лит., 1967. - 230 с. 13. История государства и права России / под ред. С. А. Чибиряева. - М. : Былина, 1998. - 528 с. 14. Котюк О. В. Загальна теоргя держави I права: навч. посгб. / В. О. Котюк. - К. : Атгка, 2005. - 592 с. 15. Конституция Украгни : прийнята 28 червня 1996р. // Вгдом. Верховног Ради Украгни. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 16. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев. -М. : Юрид. лит., 1972. - 256 с. 17. Самощенко И. С. О правовых формах осуществления функций Советского государства / И. С. Самощенко // Совет. государство и право. - 1956. - № 3. - С. 81-91. 18. Владимиров В. А. Экономические функции советского государства в условиях развитого социализма / В. А. Владимиров. - Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1977. - 340 с. 19. Общая теория государства и права : акад. курс : в 2 т. / отв. ред. М. Н. Марченко. - М. : Зерцало, 1998. - Т.1: Теория государства. - 1998. - 408, VI с. 20. Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. - М. : Юристь, 1997. - 672 с. 21. Теория государства и права : учеб. / под ред. А. М. Васильева. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Юрид. лит., 1983. - 416 с. 22. Хропанюк В. Н. Теория государства и права: учеб. пособ. / В. Н. Хропанюк; под ред. В. Г. Стрекозова. - М. : Интерстиль, 1999. -377 с.
