Научная статья на тему 'Правовые основы взаимодействия органов внутренних дел и институтов гражданского общества'

Правовые основы взаимодействия органов внутренних дел и институтов гражданского общества Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
155
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОРГАНЫ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ / ГРАЖДАНСКОЕ ОБЩЕСТВО / ГОСУДАРСТВО / ЗАКОН / ПРАВООХРАНИТЕЛЬНЫЕ ОРГАНЫ / ПРАВОПОРЯДОК / ЗАКОННОСТЬ / ПРАВО / ENFORCEMENT BODIES / CIVIL SOCIETY / GOVERNMENT / LAW ENFORCEMENT / LAW / STATE / LAWFULNESS / RULE OF LAW / ОРГАНИ ВНУТРіШНіХ СПРАВ / ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПіЛЬСТВО / ДЕРЖАВА / ПРАВООХОРОННі ОРГАНИ / ЗАКОННіСТЬ

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Гарасымив Т.З., Дашо Т.Ю.

Целостно исследованы правовые основы взаимодействия органов внутренних дел и институтов гражданского общества, комплексно проанализирована законодательная база по указанному вопросу. Освещено понятие отношения “государство гражданское общество” как нормативно-правовая схема, обеспечивающая стабильное долгосрочное развитие украинского социума.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

LEGAL BASIS OF INTERACTION OF INTERNAL AFFAIRS AND CIVIL SOCIETY INSTITUTIONS

The article comprehensively studied the legal principles of interaction of internal affairs and civil society, comprehensively analyzes the legal framework of the mentioned issues. Deals with the concept of relation “state civil society” as a regulatory scheme that ensures long-term stable development of Ukrainian society.

Текст научной работы на тему «Правовые основы взаимодействия органов внутренних дел и институтов гражданского общества»

УДК 340.12 Т. З. Tapa^MiB

Навчально-науковий шститут права та психологii Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",

д-р юрид. наук, проф., професор кафедри теори та фiлософii' права

Т. Ю. Дашо

Львiвський державний унiверситет внутршшх справ,

канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри господарсько-правових дисциплш

ПРАВОВ1 ЗАСАДИ ВЗАСМОДП ОРГАН1В ВНУТР1ШН1Х СПРАВ ТА 1НСТИТУТ1В ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСП1ЛЬСТВА

© Гарасимгв Т. З., Дашо Т. Ю., 2015

Щлкно дослщжуються иравов1 засади взаемоди оргашв внутрiшнiх справ та iнститутiв громадянського суспiльствa, комплексно проанаизовано законодавчу базу з означеного питання. Висвгглено поняття вщношення "держава - громадянське сустльство" як нормативно-правова схема, яка повинна забезпечувати стабшьний довготермшовий розвиток укра'шського сoцiуму.

Ключoвi слова: органи внутpiшнiх справ, громадянське сустльство, держава, закон, пpaвooхopoннi органи, правопорядок, законнкть, право.

Т. З. Гарасымив, Т. Ю. Дашо

ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ И ИНСТИТУТОВ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА

Целостно исследованы правовые основы взаимодействия органов внутренних дел и институтов гражданского общества, комплексно проанализирована законодательная база по указанному вопросу. Освещено понятие отношения "государство - гражданское общество" как нормативно-правовая схема, обеспечивающая стабильное долгосрочное развитие украинского социума.

Ключевые слова: органы внутренних дел, гражданское общество, государство, закон, правоохранительные органы, правопорядок, законность, право.

T. Z. Garasumiv, T. Y. Dawo

LEGAL BASIS OF INTERACTION OF INTERNAL AFFAIRS AND CIVIL SOCIETY INSTITUTIONS

The article comprehensively studied the legal principles of interaction of internal affairs and civil society, comprehensively analyzes the legal framework of the mentioned issues. Deals with the concept of relation "state - civil society" as a regulatory scheme that ensures long-term stable development of Ukrainian society.

Key words: enforcement bodies, civil society, government, law enforcement, law, state, lawfulness, the rule of law.

Постановка проблеми. Проблема ввдносин держави та громадянського суспшьства безпосередньо стосуеться облаштованосл та стабшьносп укра'нського сощуму. Зввдси стае все очевидшшою нагальна потреба у розробленш системи, що визначатиме майбутню взаемодто

правоохоронних оргашв i громадянського суспшьства в Укра'ш - адже саме сьогодт формуються основнi соцiальнi умови та передумови, необхiднi та достатнi для того, щоб успiшно вирiшити це завдання. Однак розвиток взаемин правоохоронних оргашв i громадянського суспшьства в Укра'ш ускладнюеться тим, що досi не мае чiткого перелiку оргашв, як належать до правоохоронних, а також широко використовуються такi поняття взаемодii, як принцип вiдносин у державному управлшш, що ще не визначений.

Мета роботи - дослщити правовi засади взаемодii органiв внутршшх справ та iнститутiв громадянського суспшьства.

Стан досл1дження. Науково-теоретичним пiдгрунтям для дослвдження теми стали роботи укра'нських i росiйських учених: О. Аграновсько'', С. Алексеева, В. Бабкiна, Г. Балюк, Н. Бури, В. Головченка, В. Зенша, Е. Зорченка, М. Козюбри, А. Колод1я, В. Копейчикова, М. Костицького, В. Кудрявцева, О. Лукашово'', М. Матузова, С. Назаренка, А. Нштна, В. Оксамитного, Н. Онщенко, М. Орзiха, О. Скакун, П. Рабшовича, О. Ратiнова, Р. Русшова, В. Сальникова, В. Селiванова, О. Семiтка, В. Сiренка, О. Татаринцево'', В. Шишкiна, В. Щегорцова та iн.

Питання, що стосуються становища людини у державi, й громадянських прав i свобод, мiжнародних стандартiв прав людини, 'х вторичного розвитку, юридичного забезпечення, дiяльностi мшщи щодо 'х захисту, розглядаються у працях М. Впрука, Б. Габрiчидзе, В. Свiнтова, Р. Калюжного, В. Колюника, X. Лаутерпахта, С. Лисенкова, Р. Мюллерсона, О. Негодченка, А. Олшника, Л. Розша, Д. Себайна, С. Сливки, С. Старжинського, С. Старосцяка, К. Толкачова, Т. Торсона, Ю. Трошкша, А. Хабiбулiна, О. Шмоткша та iн.

Виклад основних положень. У результат змiн суспшьних потреб сформувалися умови, коли дмльшсть укра'нсько'' системи державного управлiння стала ввдставати вiд рiвня та обсяпв соцiально-економiчних проблем. Виникла т. зв. "проблема зростання", з якою на певному етат свого розвитку стикаеться будь-яка управлшська система. Проявами ще'' проблеми е низький рiвень координацй та погодженостi дiй влади i суспшьства, зниження виконавчо'' дисциплiни, недостатнш рiвень соцiально-економiчного розвитку [1, с. 7-8]. У цих умовах вектори суспшьного розвитку та державного управлшня все бшьше розходяться, що породжуе у системi стан нестiйкостi.

Вщсутшсть системного пiдходу пiд час формування правоохоронних органiв зумовлюе те, що сьогодт чинна в Укра'т структура цих оргашв вже не ввдповвдае функщональним завданням, якi стоять перед укра'нським суспшьством. Колишнiй пiдхiд не забезпечуе ефективного реформування, оскшьки його основним принципом виступае локальна змша окремих iнститутiв правоохоронних органiв, що не змшюе структури та змюту дiяльностi цих органiв загалом.

Саме поняття "правоохоронш органи" в наукових дослiдженнях трактуеться сьогоднi по-рiзному. Це, на нашу думку, пов'язано з тим, що за короткий перюд становлення державного управлшня в Укра'ш ще не сформувався единий шдхвд до розумiння сфери 'х дiяльностi. 1снують рiзнi погляди на це питання. Так, деяк науковщ вiдстоюють думку, що правоохороннi органи - це органи, як уповноважет державою здiйснювати контроль i нагляд за дотриманням закотв, охорону правопорядку та боротися з правопорушеннями. Зокрема, Р. Тевлш вважае необхiдним розрiзняти поняття "правоохороннi органи" у вузькому (спещальному) та широкому розумiннi [2, с. 52-53]. Перше, на його думку, охоплюе державш органи, як спещально створенi для забезпечення законносл та правопорядку, боротьби з правопорушеннями та злочиншстю i яким з щею метою наданi повноваження застосовувати передбаченi законом заходи державного примусу та перевиховання правопорушниюв. У вузькому розумшш термiн "правоохороннi органи" вживаеться тод^ коли йдеться про координацшш наради керiвних працiвникiв правоохоронних оргашв, у яких беруть участь представники органiв прокуратури, юстицii, суду та внутршшх справ. О. Бандурка зазначае, що правоохоронш органи - це державш заклади i органiзацii, що функщонують у суспiльствi, основною метою дмльносп яких е забезпечення законности боротьба зi злочиннiстю та шшими правопорушеннями [3, с. 21-23].

KprnepieM виконуваних функцiй виступае Закон Украши "Про демократичний цившьний контроль над военною органiзацiею i правоохоронними органами держави" [4]. Ст. 1 цього закону визначае правоохоронн органи як "державн органи, якi вiдповiдно до законодавства здшснюють правозастосовнi або правоохоронш функци". Однак визначення правоохоронних оргашв за цим ^rn^ieM е, очевидно, недосконалим i уможливлюе чiтко встановити коло юнуючих у краïнi правоохоронних оргашв, оскшьки, по-перше, чинне законодавство не мютить визначення понять "правоохоронш" i "правозастосовш" функцiï, по-друге, немае жодного державного (i недержавного) органу, який би у свош дмльносл не застосовував правовi норми, тобто не виконував правозастосовнi функцiï [5, с. 23]. Ввдсутшсть чiткого юридичного визначення поняття "правоохороннi органи" ускладнюе формування як загальних вимог до 1х дiяльностi, так i eдиноï узгодженоï системи взаeмодiï з громадянським суспшьством. Бiльшiсть законiв формувалися у рiзний час, з рiзною метою, вони часто грунтуються на рiзних пiдходах, що зумовлюе наявнiсть у загальному законодавчому масивi певних недолтв, якi ускладнюють взаeмодiю громадянського суспшьства та правоохоронних оргашв.

В Украт дослвдження взаeмодiï правоохоронних органiв i громадянського суспшьства як бази для створення ефективно!' системи державного управлшня е порiвняно новим питанням, вивченню теоретичних засад якого поки що придшяеться недостатньо уваги.

У багатьох дослвдженнях присутне традицiйне уявлення про правоохоронш органи як про мехашзм впливу на суспшьство, тобто функщонування дихотомiï держава - громадянське суспшьство на основi механiзму прямих зв'язюв. Однак iз позицiй взаемоди правоохоронних оргашв i громадянського суспшьства, як перспективна форма управлшських ввдносин виступае мехашзм зворотних зв'язюв. Мехашзм зворотного зв'язку можна розглядати, як громадянський, демократичний контроль за дмльшстю держави i ïï оргашв, "який би нейтралiзував антигромадянську дмльшсть держави та запобтав ш" [6, с. 24-25]. Ввдсутшсть постiйних засад демократичного контролю над правоохоронними органами створюе передумови для 1х полiтизацiï, масових порушень прав i свобод громадян, корупци, усе це перешкоджае розвитку демократа в Украïнi, наближенню ïï до европейських стандарта. Мiжнароднi зобов'язання Украши у сферi демократичного цившьного контролю над правоохоронними органами можна умовно подшити на загальнi та спещальш. Загальнi зобов'язання стосуються усieï сфери безпеки, зокрема дмльносп правоохоронних оргашв; спещальш - правоохоронних оргашв безпосередньо. Оскшьки сфера внутршнього правопорядку е пею частиною суверештету, до яко!' жодна держава не бажае, щоб у нього надмiрно втручалися трет сторони, то мiжнародний правовий доробок у цш сферi мiстить переважно зобов'язання полггичного характеру та загальш принципи. Украша мае мiжнароднi зобов'язання у сферi демократичного контролю над правоохоронними органами у межах членства та сшвробггництва з ООН, ОБСС, Радою Свропи, НАТО та €С.

Доволi часто криза влади пояснюеться "ввдсутшстю ефективних механiзмiв зворотного зв'язку мiж суспшьством та державою", тому "такий механiзм мае бути законодавчо визначений i закршлений, у тому чист й на конституц1йному рiвнi" [6, с. 27-28]. Аналогiчно, як мехашзм ощнки дiяльностi державного управлшня, зворотш зв'язки розглядае В. Тертичка [7]. На нашу думку, в контексп взаемоди правоохоронних оргашв i громадянського суспшьства мехашзм зворотних зв'язюв - це насамперед мехашзм постановки суспшьних проблем перед владою, i тшьки поим -оцшка ïï дмльносл. Оскшьки у разi постановки суспiльноï проблеми у влади виникае можливють сп]льного з громадянським суспшьством ïï виршення, консолiдуючи тим самим суспшьство та пвдвищуючи ефективнiсть державного управлшня.

У демократичнш державi влада функщонуе на усiх рiвнях соцiальноï структури сусп1льства як сукупнiсть можливостей формування суспшьних ввдносин в штересах суспшьства [8]. Зввдси державну владу можна розглядати як зашб сощального спшкування (комунiкацiï), що дае змогу регулювати груповi конфлiкти та забезпечувати iнтеграцiю громадянського сусп1льства.

Водночас сьогодш в укра1нському соцiумi не юнуе сталих правил чи структур полггичних механiзмiв, що визначають формування мехашзму взаeмодiï правоохоронних органiв i громадянського суспшьства. На наш погляд, це пов'язано з тим, що взаемод1я держави в особi

правоохоронних оргашв i громадянського суспшьства виникае тшьки тодi, коли державне управлшня функщонуе як суспшьний iнститут.

Потрiбно враховувати, що широке залучення громадськосл можливе лише за умови полпично!' структурованостi суспшьства та активно!' дмльносл рiзноманiтних органiзацiй громадянського суспшьства. Адже саме через незалежнi (вiд влади зокрема) самоврядн осередки громадянського суспшьства (у розмагт ïx форм) ввдбуваеться взаемод1я влади з громадськiстю.

Побудова незалежно!.', демократичноï Украïнськоï держави пов'язана iз вирiшенням складних полiтичниx, економiчниx, соцiальниx i правових проблем. Одшею з них е забезпечення конституцшних засад демократичного цившьного контролю над правоохоронними органами Украши. Конституцм Украши визначае, що Украïна е демократичною, правовою державою, у якш людина, ïï життя та здоров'я, честь i гвдшсть, недоторканiсть i безпека визнаються найвищою соцiальною цiннiстю, утвердження та забезпечення прав i свобод людини е головним обов'язком держави (ст. 3); народ е ноаем суверештету i единим джерелом влади (ст. 5); визнаеться i дiе принцип верховенства права (ст. 8); закршлений розподш влади на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6). Демократичний цившьний контроль над правоохоронними органами визначаеться як комплекс здшснюваних, ввдповвдно до Конституци i закошв Украши, правових, оргашзацшних, iнформацiйниx заxодiв для забезпечення неухильного дотримання законносп та вiдкритостi у дiяльностi правоохоронних оргашв держави, сприяння ïxнiй ефективнш дiяльностi та виконанню покладених на них функцш [4].

Це сввдчить про те, що пiд час побудови системи цившьного демократичного контролю над правоохоронними органами Украши виршальне значення мае Конституцм Украши, яка мае найвищу юридичну силу, задае суспшьним вiдносинам цшьову та цшсну структуру. Основний Закон Украши закршлюе принципи органiзацiï державноï влади, дмльносл органiв влади (законодавчо!, виконавчо!, судовоГ). Тому цi принципи е базовими щодо побудови та органiзацiï демократичного цившьного контролю над правоохоронними органами, як структурно належать до системи оргашв виконавчоï влади: принцип розподшу влад (ст. 6 Конституци Украши); принцип демократизму; принцип верховенства права (ст. 8); принцип законносп (ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19); принцип прюритету прав i свобод людини та громадянина у дмльносл правоохоронних оргашв Украши (ч. 2 ст. 3); принцип ввдповвдальносл держави (посадових осiб) за свою дмльшсть перед громадянами (ч. 2 ст. 3); принцип гумашзму; принцип соцiальноï справедливости

Значення принципу розподшу влад означае насамперед багатофункщональшсть державноï влади та рiвноправнiсть i незалежшсть оргашв державноï влади мiж собою, 1х взаемоконтроль. Цей принцип може постшно д1яти лише за наявносп законодавства про кожний вид оргашв державноï влади i всебiчне визначення у ньому як повноважень кожного з них, так i порядку дмльносл, як гаранти дмльносп кожного з них, так i ввдповвдальшсть за свою дмльшсть [9, с. 14].

Норми, якими врегульовуеться дмльшсть правоохоронних оргашв Украши, переважно зобов'язальш та заборонш. Конституц1я Укра1ни як джерело адмшктративного права [10, с. 39] вказуе на те, що ".. .органи ... виконавчоï влади здшснюють своï повноваження у встановлених щею Конституцiею межах i вiдповiдно до закошв Украши" (ч. 2 ст. 6 Конституци Украши), а також "органи державноï влади ..., 1хш посадовi особи, зобов'язаш д1яти лише на шдстав^ в межах повноважень та у спошб, що передбачеш Конституцiею та законами Укра1ни" (ч. 2 ст. 19). Зобов'язаннями (ч. 2 ст. 19) та заборонами (дмти тшьки так, як передбачено законом, - ч. 2 ст. 6) встановлений iмперативний метод правового регулювання дмльносл оргашв виконавчоï влади, зокрема - правоохоронних. Норми Конституци Украши е основою для прийняття закошв та пвдзаконних нормативно-правових акпв. Розподш влади виступае неввд'емною частиною демократа, що, своею чергою, забезпечуе сп]впрацю мiж гшками влади та 1хнш взаемний контроль.

Проголошений у ст. 8 Конституци Украши принцип верховенства права означае, що уся дмльшсть правоохоронних оргашв i службових осiб повинна ввдповвдати вимогам права, що е втшенням вищоï справедливостi. При цьому верховенство у ^^wi правових норм повинно належати саме нормам Конституци. Ïï найвища юридична сила полягае у тому, що ш повинш ввдповщати уш закони, iншi нормативно-правовi акти, а також укладеш та ратифiкованi Укра1ною

мiжнароднi договори. Справжня свобода громадян неможлива без дотримання ними закотв. За сво1м змютом закони повиннi бути правовими, тобто втшювати вимоги справедливости

Потрiбно пам'ятати, що уся дкльшсть органiв внутрiшнiх справ у перюд побудови громадянського суспшьства повинна грунтуватися на певних принципах. Одним iз найважливiших принципiв е демократизм. У ст. 1 Конституци Украши зазначено, що Украша е суверенною та незалежною, демократичною, сощальною, правовою державою. Поняття демократичноï держави означае, що джерелом влади у крат е народ, який безпосередньо або через представниюв здшснюе владу, а також контролюе дмльшсть влади через сво1х представникiв. Звiдси випливае право громадян контролювати дкльшсть владних, зокрема, правоохоронних оргашв, а ввдповвдний обов'язок державних оргашв шформувати громадян про свою дмльшсть, тобто дмти прозоро. Природно, що визначальна ознака держави проявляеться у найважливших умовах успiшноï побудови демократично!, правовой соцiальноï держави, через забезпечення реальноï участi громадян у виршенш усiх питань державного та суспшьного життя. Саме тому участь населення у дмльносп держави е неодмшним принципом керiвництва державою, закршленим у Конституци, законах Украши та в багатьох тдзаконних актах.

Так, ст. 5 Конституци Украши фшсуе положення про те, що народ Украши, будучи единим джерелом влади у держав^ здшснюе ïï як безпосередньо, так i через систему оргашв державноï влади та мюцевого самоврядування; ст. 38 Конституци надае громадянам право учасп в управлшш державними справами; ст. 140 - визначае мюцеве самоврядування, як право територiальноï громади (жителш сш, селищ, мют) самостiйно вирiшувати питання мiсцевого значення у межах Конституци та закотв Украши. Зазначет конституцшш положення набувають розвитку у преамбулi Закону Украши ввд 02.10. 1996 р. "Про звернення громадян" [11], де тдкреслюеться, що цей закон забезпечуе громадянам можливють учасп в управлiннi державними i громадськими справами, а також вплив на покращення роботи оргашв державноï влади та мюцевого самоврядування.

Принцип законносп мае найзагальшший, всеосяжний характер. Його значення виражаеться у вимозi суворого та повного здшснення розпоряджень правових норм усiма суб'ектами права. Забезпечуючи реалiзацiю норм права, вказаний принцип одночасно сприяе втшенню у практику правового регулювання шших загальних принципiв: справедливостi, соцiальноï свободи, гумашзму. Потрiбно зазначити, що усi загальнi принципи тiсно взаeмопов'язанi. Якщо дie принцип соцiальноï справедливостi, то встановлюються i гуманш вiдносини мiж людьми, i навпаки, реалiзацiя принципу гумашзму означае й встановлення справедливих ввдносин у суспшьному житп. Ще Арiстотель зазначав, що справедливiсть ткно пов'язана з поняттям законностi та рiвностi людей, оскшьки справедливiсть виступае як законне i рiвне, а несправедливють - як протизаконне та нерiвне ставлення до людей [12, с. 83].

Правоохоронш органи Украши наполегливо працюють над створенням сприятливого правового кимату для забезпечення успiшноï реалiзацiï реформ щодо трансформаци суспшьного устрою та економши держави. Реформи, що здшснюються сьогоднi, за головну мету мають посилення захисту прав i свобод людини та громадянина. Захист цих прав i свобод визначае значення дмльносп правоохоронних оргашв. Дмльшсть правоохоронних органiв здшснюеться публiчно, вiдкрито та зачiпаe штереси багатьох громадян. Отже, будь-якi порушення законностi, де б вони не скоювалися, завдають збитюв iнтересам громадян i усш державi.

Законнiсть - важливий конституцшний принцип, вiн полягае як у правоохоронному характерi самоï дiяльностi, так i в тому, що ця дмльшсть здiйснюeться на основi суворого дотримання законiв i тдзаконних акпв. Забезпечення законностi у дмльносп правоохоронних органiв - це створення такого адмшктративно-правового режиму у суспшьстш, за якого уся система оргашв, виконуючи функцiï щодо охорони громадського порядку, громадськоï безпеки та боротьби зi злочиннiстю, зобов'язана, з одного боку, суворо дотримуватися вимог закотв, а з шшого, - вимагати вiд посадових осiб та громадян безумовного виконання цих закотв та шших правоохоронних i правозастосовчих заходiв з метою змщнення правопорядку у держава Найважливiшими формами реалiзацiï законностi у дiяльностi правоохоронних оргашв е: здшснення нагляду за виконанням посадовими особами i громадянами закотв та шших нормативних акпв; точне i неухильне

виконання та дотримання сшвробггниками правових акпв, що регулюють застосування заxодiв адмтстративного примусу; дотримання службовоï дисциплiни. Принцип законносп у дiяльностi правоохоронних оргашв означае, що вони е не тшьки одним iз гаранта точного i неухильного виконання законiв, ввднесених до 1хнього вiдання, але й самi у свош дiяльностi зобов 'язан чiтко виконувати нормативнi розпорядження. Неналежне виконання сво1х службових обов'язюв, допущенi при цьому службовi проступки переслщуються законом.

Висновки. Пiдсумовуючи, можемо стверджувати, що вплив на суспшьство може здiйснюватися тшьки в умовах дотримання прав та обов'язкiв у ввдносинах керуючого i керованого. В основу цього процесу покладено виникнення цшей державного управлiння знизу, ввд громадянського суспшьства, що визначае змют державноï влади, а характер державноï влади, своею чергою, впливае на розвиток громадянського суспшьства. Така взаемозалежшсть ввдображена у Конституцiï Украши, однак необхвдно визнати, що iснуючi ввдношення "держава - громадянське суспшьство" - це нормативно-правова схема, яка поки що, на жаль, не наповнена реальним змютом.

Отже, тшьки з формуванням державного управлшня як суспшьного шституту, що спостери,аеться зараз в Украшу набувае актуальностi дослiдження взаемоди правоохоронних органiв i громадянського суспшьства. Безумовно, така взаемодм е комплексною: вона стосуеться i структури, i функцш, i меxанiзмiв дiяльностi правоохоронних оргашв, а тому не може бути зведена лише до ввдносин будь-яких окремих елеменпв сторш, що взаемодтоть. Повномасштабна взаемодм буде можливою тшьки у разi розгляду правоохоронних оргашв в Украт як динамiчноï системи, що реагуе на змши соцiально-економiчноï ситуаци. Розроблення такоï системи правоохоронних оргашв та ïx законодавче визначення та закршлення дадуть змогу вчасно та адекватно реагувати на змши суспiльноï ситуацiï та забезпечити стабшьний довготермiновий розвиток украшського сощуму, який будуе громадянське суспшьство.

1. Шпигаева Т. Спад темпов роста экономики как результат замедления реформ / Т. Шпигаева // Финансовые риски. - 2003. - № 1 (32). - С. 7-8. 2. Тевлт Р. Про поняття "правоохоронш органи " у вузькому та широкому розумтт / Р. Тевлт // Рад. право. - 1985. - № 7. -С. 52-53. 3. Судебные и правоохранительные органы Украины: учеб. для высш. учеб. завед. МВД Украины / под ред. проф. А. М. Бандурки. - Х., 1999. - С.21-23. 4. Про демократичный цившьний контроль над военною органгзацгею i правоохоронними органами держави: Закон Укрспни вгд 19.06. 2003 р. // Вiдомостi Верховноï Ради Укрални. - 2003. - № 64. - Ст. 366. 5. Мельник М. Правоохоронт органи та правоохоронна дiяльнiсть: навч. поыб. / М. Мельник, М. Хавронюк - К. : Атта, 2002. - С. 23. 6. Мацюк А. Громадянське сустльство - сощальна основа держави, влади, демократи /А. Мацюк // Укр. право. - 1995. - № 1 (2). - С.24-29. 7. Ребкало В. Державна полтика: анал1з та впровадження в УкраШ: конспект лекцш до навчального модуля / В. Ребкало, В. Тертичка; Укр. Акад. держ. управл. при Президентовi Украти. - К., 2002. - 79 с. 8. Сушинський О. I. Теоретико-методологiчнi засади контролю у сферi nублiчноï влади: автореф. дис. ... докт. держ. управ.: спец. 25.00.01 "Теорiя та iсторiя державного управлшня" / О. I. Сушинський. - К., 2003. - 36 с. 9. Органи державноï влади Укрални: моногр. / В. Ф. Погортко та т.; за ред. В. Ф. Погортка; 1н-т держави i права iм. В. М. Корецького. - К., 2002. - 592 с. 10. Административное право Украины: учеб. для студ. вузов юрид. спец. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др. / под ред. Ю. П. Битяка. - 2-е изд., перераб. и доп. - Х.: Право, 2003. - 576 с. 11. Про звернення громадян: Закон Укрални вiд 02.10. 1996р. //Вiдомостi Верховно'ï Ради Укрални. - 1996. - № 47. - Ст. 256. 12. Аристотель. Этика; пер. с греч.; с прилож. "Очерка истории греческой этики до Аристотеля" Э. Радлова. - СПб., 1908. - 207 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.