CC BY
22
УДК 342.828(477)
О. Ковальчук
Навчально-науковий шститут права та психологii Нацiонального ушверситету "Львiвська полiтехнiка", канд. юрид. наук, доц., заслужений юрист Украши кафедри конституцшного та мiжнародного права
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ СТАД1Й ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ В УКРА1Н1
© Ковальчук О., 2016
Розглянуто питання визначеност та розмежування стадш виборчого процесу на виборах Президента Украши, народних депута^в Украши, мкцевих виборах та зясування значення окреслення меж стадш i термшв для проходження виборчого процесу загалом.
Ключовi слова: вибори, виборчий процес, стади, термiни голосування.
Е. Ковальчук
ПРОБЛЕМЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СТАДИЙ ИЗБИРАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА В УКРАИНЕ
Исследование посвящено рассмотрению вопроса определенности и разграничения стадий избирательного процесса на выборах Президента Украины, народных депутатов Украины, местных выборах и выяснению значения определения границ стадий и сроков для прохождения избирательного процесса в целом.
Ключевые слова: выборы, избирательный процесс, стадии, сроки голосования.
O. Kovalchuk
PROBLEMS DEFINITION STAGES OF ELECTION PROCESS IN UKRAINE
Research is dedicated to the consideration of certainty and separation stages of the election process in the election of President of Ukraine, deputies of Ukraine, local elections and clarify important boundaries defining stages and deadlines for the passage of the electoral process as a whole.
Key words: election, election process, stages, terms voting.
Постановка проблеми. Численш змши до виборчого законодавства Украши, внесет протягом юнування сучасноi незалежноi Украши, негативно позначились на визначенш та розмежуванш стадш виборчого процесу, i як наслщок, на якосл його проведення. Тому вважаеться за доцшьне розглянути рiзнi погляди вчених-юриспв щодо проблем визначення стадш виборчого процесу в Украт та запропонувати власне бачення.
Аналiз дослщження проблеми. Окремi аспекти дослiджуваноi' проблеми розглядали В. Ф. Погоршко, Ю. С. Шемшученко, В. О. Свдокимов, В. В. Молдован, В. Ф. Мелащенко, Ю. М. Тодика, Г. Б. Клименко, В. В. Кравченко, Л. В. Бориславський та iншi учет. Думки
науковщв з питань визначення стадш виборчого процесу рiзняться, оскшьки бачення кожного грунтуеться на власному науковому та практичному досвщг
Мета роботи - визначити стадй виборчого процесу для усiх видiв виборiв, провести порiвняльний аналiз рiзних позицiй учених-юристiв щодо визначення та розмежування стадiй виборчого процесу в Украшг
Виклад основного матерiалу. Виборчий процес складаеться з ввдповвдних стадiй, якi послiдовно переростають одна в одну, створюючи тим самим загальний безперервний процес формування представницьких оргашв та обрання посадових ошб.
Проблемам стадiйностi виборчого процесу придшено чимало уваги з боку вчених-юриспв та юристiв-практикiв. Однак розбiжностi виникають вже пiд час застосування самого термiна "стадш" i при з'ясуванш питання: Чи вiн тотожний з такими поняттями, як, наприклад, "етап", "перiод", "процедура" тощо?
Так, одт науковцi не проводять розмежування мiж зазначеними поняттями, вважаючи, що це одне i те саме [1, с. 181; 2, с. 167]. На думку Б. В. Дрейшева, це веде до виникнення "стадш у стадшх" [3, с. 125]. Iншi учет вважають, що термшолопчно операцй-дй всерединi i у межах одте1 стадii доцшьно називати стадшми логiчноi послiдовностi, оскшьки вони становлять безпосереднш змiст кожноi iз стадiй функцiонального призначення i систематично повторюються пiд час здiйснення ввдповщних операцiй [3, с. 125]. Багато авторiв замiсть поняття "стадii" (етапи) вживають термiни "процедури" i "заходи", або якесь з них [4, с. 101; 5, с. 353].
Пвд стадiею у загальному значенш розумтоть певний стутнь, перiод, етап у розвитку чогось, що мае своi яюст особливостi [6, с. 632]; у правовому - якусь порiвняно замкнуту часову дшянку правовоi форми i вiдповiднi моменти переходу однiеi стадй в iншу [7, с. 71 - 72]. Етап розглядають, як: частину шляху дистанцй (напр., в естафетГ); промiжок часу, визначений будь-якою якiсною змiною, под1ями; стадто будь-якого процесу [8, с. 1573]. Перюд - це промiжок часу, який охоплюе якийсь завершений процес; етап суспшьного розвитку, громадського руху [8, с. 999]. Пiд процедурою вбачають встановлений порядок ведення, розгляду будь-яких справ [9, с. 566].
Стадто юридичного процесу розглядають як динамiчну, порiвняно замкнену сукупшсть закршлених чинним законодавством способiв, методiв, форм, що виражають або наперед визначають чггке i неухильне здiйснення процедурно-процесуальних вимог, що вiдображають просторово-тимчасовi аспекти процесуально!' дiяльностi i забезпечують логшо-функщональну послiдовнiсть здiйснення конкретних дiй, направлених на досягнення кшцевого, матерiально зумовленого правового процесуального результату [3, с. 130].
Також юнуе думка, що стадш процесу виступае як сума певних дш, причому д1й, що мають едине конкретно-предметне призначення [10, с. 47].
У проекп концепцй Виборчого кодексу Украши стадii виборчого процесу подаються як розташоваш у певнш послiдовностi процедури виборчого процесу, що характеризуются певною завершенiстю [11, с. 18].
У рiзноманiтних дослвдженнях визначаеться рiзна кiлькiсть стадiй виборчого процесу, але бшьшють учених, незалежно ввд виду виборiв, видшяють першу стадто - призначення виборiв [12, с. 76; 2, с.167]. Деяю називають й так: призначення виборiв i утворення виборчих округiв; подготовка сприятливо!' ситуацй для кожно!' iз конкуруючих сторiн [13, с. 13]; проголошення або призначення виборiв [1, с. 181; 14, с. 327] або призначення чи оголошення виборiв [11, с. 18]; призначення виборiв та визначення дати !'х проведення [4, с. 101]. Вважаеться, що у випадку, коли дата проведення виборiв визначена у закот, ввдповщна стадш ввдсутня, тодi автоматично друга стадш стае першою.
Пiд час формулювання друго стадii виборчого процесу погляди науковщв розходяться бшьше, а саме: немае единоi думки щодо того, яю саме процесуальнi дй проводяться на цiй стадii. Розглядають таке: утворення виборчих окрулв i виборчих дгльниць, (системи) виборчих комiсiй [2, с. 167]; створення (призначення) виборчих комiсiй [12, с. 76]; утворення виборчих оргашв
[15, с. 120]; затвердження або утворення територiальних виборчих одиниць [1, с. 181]; формування (або утворення, визначення) виборчих округiв i виборчих дшьниць [16, с. 203].
До третьо!' стадii виборчого процесу вiдповiдно зараховують: складання спискiв виборцiв [2, с. 167]; утворення виборчих окрулв та виборчих дшьниць [15 (6), с. 120]; утворення чи то формування виборчих комiсiй [4, с. 101] або утворення виборчих оргашв [14, с. 331]; створення лише виборчих дшьниць [17, с. 340]; висування i реестращю кандидата [12, с. 76]; визначення переможця (переможщв) [13, с. 18]. Тобто змкт третьоi стадй кожен формулюе стосовно того, якими вш називав попереднi стадй.
Переважно до четвертоi стадii включають складання спискiв виборцiв [14, с. 334; 16, с. 203] або складання списку виборщв та ознайомлення з ним [11, с. 18], складання та оголошення списюв виборщв i виготовлення iнших виборчих документа [12, с. 76]. Проте у юридичнш лiтературi зустрiчаеться, що до цiеi стадii належать ще утворення виборчих комiсiй чи то створення виборчих оргашв [17, с. 340], а дехто з авторiв розглядае висунення i реестрацiю кандидатiв [2, с. 167] або ж щось одне - висунення кандидата у депутати чи реестращю виборщв [18, с. 316].
Пвд п'ятою стадiею вбачають рiзне: висування i реестращю кандидата на виборчi посади [1, с. 187]; тшьки висунення кандидата у депутати [18, с. 316], чи висування претендента у кандидати [16, с. 203], або тшьки реестращю виборщв [17, с. 340]; передвиборну агггащю [12, с. 76]; проведення голосування; процесуальш дй, пов'язаш iз забезпеченням гарантш дiяльностi кандидата у депутати та шших учасниюв виборчого процесу [2, с. 167].
Пвд шостою стадiею однi вчет розумiють передвиборну агiтацiю [15, с. 120], чи то проведення передвиборно!' агггацй [14, с. 337], зустрiчi виборцiв з кандидатами, агiтацiйну кампашю [18, с. 316]. Другi - голосування [12, с. 76] або проведення голосування [2, с. 167], визначення результата виборiв, а дехто - висунення кандидата [17, с. 340].
До сьомо!' стадй включають агггацшну кампашю [17, с. 340], голосування [11, с. 19], голосування i тдведення тдсумюв виборiв [5, с. 353], тдрахунок голосiв i визначення результатiв виборiв [12, с. 76] або лише шдрахунок голосiв [4, с. 101].
Восьма стадм виборчого процесу у лiтературi формулюеться, як: голосування [17, с. 340], щдрахунок голос]в i визначення результата вибор]в (а також пщбивання щдсумюв вибор]в) [1, с. 192; 14, с. 340], встановлення результата вибор]в [18, с. 316], пiдрахунок голос]в виборщв, встановлення та оприлюднення результата вибор]в [15, с. 120], падбиття п^дсум^ вибор]в i реестращя обраних ошб, оприлюднення результата голосування [4, с. 101], реестращя обраних ошб [12, с. 76], проведення повторного голосування, повторних вибор]в та виборiв депутата замiсть вибулих [2, с. 168].
Пвд дев'ятою стадiею визначають: пвдрахунок голосiв i встановлення пвдсумюв голосування [17, с. 340], реестращю обраних осiб i опублiкування пвдсумюв виборiв [11, с. 19] або лише опублшування пiдсумкiв виборiв [12, с. 76], можливi повторнi вибори [18, с. 316], проведення у разi необхвдносл повторного голосування чи повторних виборiв [4, с. 101].
Дехто з науковщв називае десяту i одинадцяту стадто виборчого процесу. До десятоi вони зараховують можливий другий тур голосування i / або новi вибори, до одинадцятоi - остаточне визначення i опублiкування результата виборiв [17, с. 340].
Чинне виборче законодавство Украши у Законах Украши "Про вибори Президента Украши" [19], "Про вибори народних депутата Украши" [20], "Про мiсцевi вибори" [21] подшяе виборчий процес на етапи. Однак до перелiку етатв не включено у жодному виборчому закот: призначення дати виборiв або оголошення про початок виборчого процесу; реестращю уповноважених, довiрених осiб та офщшних спостерiгачiв тощо. Думаемо, що такий подш не дае можливосл всебiчно розкрити стадiйнiсть виборчого процесу.
У юридичнш лiтературi та наведених законах зус^чаеться рiзний розподш виборчих стадш (етапiв) не лише за !'х кiлькiстю, але й за !'х змiстом.
Ми схильнi розглядати проблему стадшносл виборчого процесу, враховуючи схему: стадм -етап - елементарна дм, де пiд останньою розумтоть кiнцеву, неподшьну, останню, це межа розподшу у межах якосл окремоi стадii, яка утворюе нерозподшений елементарний носiй якостi
саме цiеi стадй [3, с. 149]. Тобто ми вважаемо, що кожна стадш виборчого процесу складаеться iз окремих етапiв, а етапи складаються з вiдповiдних елементарних д1й.
Вважаемо за доцшьне розподш виборчого процесу на стадй, проведений Л. В. Бориславським, який видшяе чотири самостшш стадй: шдготовчу, основну, агiтацiйну i заключну [22, с. 64]. Цей подш видаеться об'ективним. Кожна з перерахованих стадш охоплюе сукупнiсть заходiв (притаманних лише ш), якi загалом забезпечують проведення виборiв.
До пiдготовчоi стадii виборчого процесу включаемо етапи, пов'язаш з пiдготовкою до дня проведення виборiв: призначення дати виборiв або оголошення про початок виборчого процесу; утворення виборчих округiв; утворення виборчих дшьниць; утворення виборчих комiсiй; складання спискiв виборцiв, !'х перевiрка та уточнення.
На основнiй стадй виборчого процесу визначаеться коло осiб, з яких будуть обранi Президент Украши, народнi депутати Украши, депутати та голови сшьських, селищних та мюцевих рад. Зокрема, вiдбуваються таю етапи: висування претендента на кандидата; реестрацм кандидата; реестрацм уповноважених, довiрених осiб та офiцiйних спостерiгачiв кандидата.
Алтацшна стадк виборчого процесу складаеться з сукупносп заход]в, що забезпечують ознайомлення виборцв з кандидатами, к передвиборними програмами, можливiсть к обговорення i проведення передвиборноi агiтацii. Кандидати на виборну посаду разом iз сво'ми виборчими штабами, групами впливу i групами щдтримки вдаються до певних дй, метою яких е перемога над конкурентами. Держава забезпечуе ш рiвнi умови передвиборноi боротьби (виготовлення одшково!' кiлькостi передвиборних плакатв, друкованих матерiалiв передвиборноi аптацй, надання спецiальних прим1щень для проведення масових заход]в передвиборноi аптацй, право р]вноцшного безоплатного користування державними засобами масовоi шформацй у встановлених виборчими комюкми межах тощо).
До заключноi стадй можна зарахувати такi етапи: голосування; пiдрахунок голосiв виборцiв; встановлення пвдсумюв голосування; встановлення результатiв виборiв та !'х офiцiйне оголошення; реестрацм обраних кандидата; у передбачених законом випадках - повторне голосування; пвдрахунок голосiв виборщв, встановлення пiдсумкiв повторного голосування i результатiв виборiв та !'х офiцiйне оголошення; припинення повноважень виборчих комiсiй.
В Украiнi голосування як етап, наприклад, складаеться з таких елементарних дш: щентифшацй виборця, отримання бюлетеня i самого голосування. 1дентифжащя зд1йснюеться через пред'явлення виборцем документа, який засвщчуе його особу. На кожному етат заключноi стадii виборчого процесу виборчi комiсii звiтують про результати своеi дiяльностi, незалежно ввд виду вибор]в складають вiдповiднi протоколи (про передачу чи отримання бюлетен]в для голосування, подсумки голосування тощо).
Необхщно зауважити, що виборчий процес вщбуваеться не тгльки постадiйно, але й у певних часових межах. Щ межi називаються строками. Так, виборчий процес загалом та кожна стадм зокрема мають свш початок i кiнець.
Пiд строками у виборчому процесi розумiють час, протягом якого можуть i повиннi вчинятись заходи виборчого характеру суб'ектами виборчого процесу. Вони виступають i певною гараипею !'х здiйснення. Крiм того, швидкоплиншсть е однiею з найважливших особливостей виборчого процесу, його не можна переривати. Чпке визначення та дотримання строюв тривалостi кожно!' стадй виборчого процесу мае велике значення для того, щоб вибори вважались лептимними.
У мексиканському Федеральному закош про полпичш оргашзацй i виборчий процес 1977 року, наприклад, встановлено дев'ять стадш виборчого процесу iз зазначенням мюящв, коли щ стадй повинш вiдбутись [17, с. 341].
У чинному виборчому законодавстш Укра1ни, хоч i зазначаеться вiдповiдна кшьюсть днiв, яка надаеться для проведення певних оргашзацшних заходiв, на практищ складаються з "календаря виборiв" хронологй виборчих кампанiй [23, с. 8] чи ще !'х називають календарними планами основних оргашзацшних заходiв з подготовки i проведення виборiв. Але цього недостатньо.
Виборчими законами Укра1ни по^зному встановлюються строки проведення виборчого процесу, выводиться окрема стаття, присвячена строкам, однак ввдсутня чiтка система 1хнього визначення, що впливае на переб^ виборчого процесу загалом.
Висновки. Анашз цього питання показуе, що подiл виборчого процесу на етапи не охоплюе усього виборчого процесу i не показуе загально! картини виборш. Доцшьншим видаеться подш виборчого процесу на стадй, якi складаються i3 окремих еташв, а етапи - з вщповщних елементарних дй.
Стадй виборчого процесу повиннi бути чiтко визначенi у часових межах, тобто строках. З метою забезпечення проведення прозорих i справедливих виборiв виборчi закони повиннi мiстити положення, зрозумш не лише юристам та фахiвцям у вiдповiднiй сферi, а без винятку усiм громадянам держави. Отже, питання чггкого визначення та розмежування стадiй виборчого процесу мае важливе значення та впливае на результат виборiв.
Оскшьки практика внесення упродовж багатьох рокiв численних змш до виборчих законiв не дала позитивного результату, найприйнятшшим могло б бути швидке прийняття якiсного Виборчого кодексу Укра'ни з врахуванням попередтх недолiкiв чинних виборчих законiв. Однак не варто включати до нього норми щодо проведення референдумiв. Це питання повинно врегульовуватись окремими законами.
Структура Виборчого кодексу Укра'ни мала б ввдповщати кiлькостi стадiй виборчого процесу Укра'ни з врахуванням особливостей кожного з видiв виборiв. Наприклад, вiн мiг би складатись з загально! та особливо!' частин. До загально! частини потрiбно включити роздши, що розглядають: загальнi положення, засади виборiв та виборчого процесу, стадй' виборчого процесу, строки у виборчому процесс Роздш про стадй виборчого процесу подшити на глави, у яких висвгглювались би: пiдготовча, основна, агггацшна та заключна стадй виборчого процесу.
До особливо!' частини зарахувати роздши щодо: фшансового та матерiально-технiчного забезпечення виборчого процесу, iнформацiйно-аналiтичного забезпечення виборчого процесу, оскарження порушень виборчих прав громадян Укра!'ни i ввдповвдальносл за порушення законодавства Укра!'ни про вибори, який треба подшити на окремi глави: оскарження порушень виборчих прав громадян Укра!'ни та ввдповвдальшсть за порушення законодавства Укра!'ни про вибори.
1. Конституцгя незалежног Украгни: навч. посгб. / кол. авт.; за ред. В. Ф. Погоршка, Ю. С. Шемшученка, В. О. Свдокимова. - К.: 1н-т держави i права 1м. В. М. Корецького НАН Укрспни, Стлка юристiв Украти, 2000. - 428 с. 2. Молдован В. В., Мелащенко В. Ф. Конституцтне право: опорю конспекти: навч. поыб. для студ. юрид. вузiв та ф-тiв. - К.: Юмана, 1996. - 272 с. 3. Теория юридического процесса / под общей ред. проф. В. М. Горшенева. - Х.: Вища шк., 1985. -192 с. 4. Шкурат I. Конституцiйно-правовi засади полтичних виборiв в Украгт: зб. наук. пр. Украгнськог Академп державного управлтня при Президентовi Украгни; за заг. ред. В. I. Лугового, В. М. Князева. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - Вип. 1. - С. 97 - 104. 5. Конституционное право: учеб.; под ред. проф. В. В. Лазарева. - М.: Новый Юрист, 1998. - 544 с. 6. Словник тшомовних ^iв; за ред. члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - К.: Головна редакщя Украгнськог Радянськог енциклопедгг АН УРСР, 1974. - 776 с. 7. Юридична деонтологiя. - Х.: Основа, 1993. -187 с. 8. Советский энциклопедический словарь / науч.-ред. совет: А. М. Прохоров (пред.). - М.: Советская Энциклопедия, 1981. - 1600 с. 9. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькина, В.Е. Крутских. - М.: ИНФРА-М, 1999. - VI. - 790 с. 10. Рудоквас А. С. Нормотворческая деятельность исполкомов местных Советов. - К.: Наук. думка, 1986. - 98 с. 11. Проект концепци Кодексу про вибори, референдуми в УкраШ (Виборчого кодексу Украгни). -К.: Факт, 2000. - 54 с. 12. ТодикаЮ. М., Клименко Г. Б. Основи конституцшного права Украгни: навч. поЫб. - Х.: Фiрма "Консум", 1998. - 117 с. 13. Избирательное право и выборы: сб. ст. - М.: Наука, 1990. - 191 с. 14. Конституцтне право Украгни: тдруч. для студ. юрид. спец. вищих закладiв освти; за ред. д-ра юрид. наук, проф. В. Ф. Погоршка. - К.: Наук. думка, 1999. - 734 с.
15. Кравченко В. В. Конституцтне право Украгни: навч. поЫб. - К.: Атта, 2000. - 320 с.
16. Тодыка Ю. Н., Яворский В. Д. Президент Украины: конституционно-правовой статус: моногр. - Х.: Факт, 1999. - 256 с. 17. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: учеб.: в 4-х т. - Т. 1-2; отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: Издательство БЕК, 1995. - 778 с.
18. Ильинский И. П., Страшун Б. А., Ястребов В. И. Государственное право зарубежных социалистических стран: учеб. - М.: Междунар. отношения, 1985. - 464 с. 19. Закон Укрални "Про вибори Президента Укрспни" в\д 05 березня 1999 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/474-14. 20. Закон Укрални "Про вибори народних депутатгв Укрални" в\д 17 листопада 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/4061-17. 21. Закон Укрални "Про мгсцевг вибори" в\д 14 липня 2015 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/595-19. 22. Бориславський Л. В. Народ Укрални - едине джерело державноi влади // Основи держави i права Укрални; за ред. проф. М. В. Костицького, доц. М. I. Настюка. - Л.: Юридичний факультет Львiвського унiверситету, 1993. - С. 60- 66. 23. Вибори^98: документи, статистичт дат, анал1з; громадсько-полтичне видання. - К.: Форт, 1998. - 736 с.
REFERENCES
1. Konsty^tuciya nezalezhnoyi Ukrayiny V NavchaVny] posibnyk Kol. avt. /Za red. V. F. Pogorilka, Yu. S. Shemshuchenka, V. O. Yevdoky"mova. - K.: In-t derzhavy" i prava im. V. M. Korecz kogo NAN Ukrayiny^, Spilka yury^stiv Ukrayiny^, 2000. - 428 s. 2. Moldovan V. V., Melashhenko V. F. Konsty^tucijne pravo: oporni konspekty\ Navch. posibny^k dlya studentiv yury^dy^chny^x vuziv ta fakuVtetiv. - K.: Yumana, 1996. - 272 s. 3. Teoriya yuridicheskogo protsessa / Pod obshchei redaktsiei prof. V. M. Gorsheneva. - Kh.: "Vishcha shkola", 1985. - 192 s. 4. Shkurat I. Konsty^tucijno-pravovi zasady" polity^chny^x vy^boriv v Ukrayini // Zbirny^k naukovy\ pracz" Ukrayins^koyi Akademiyi derzhavnogo upravlinnya pry" Prezy"dentovi Ukrayiny" / Za zag. red. V. I. Lugovogo, V. M. Knyazyeva. - K. : Vy d-vo UADU, 1999. - Vy^p. 1. - S. 97 - 104. 5. Konstitutsionnoe pravo: Uchebnik / Pod red. prof. V. V. Lazareva. - M.: Novyi Yurist, 1998. - 544 s. 6. Slovny^k inshomovny^x sliv. Za red. chlena-korespondenta AN URSR O. S. MeVny^chuka - K.: Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyans^koyi ency^klopediyi AN URSR, 1974. - 776 s. 7. Yury^dy^chna deontologiya. - X.: "Osnova", 1993. - 187 s. 8. Sovetskii entsiklopedicheskii slovar' / Nauchno - redaktsionnyi sovet: A. M. Prokhorov (pred.). - M.: "Sovetskaya Entsiklopediya", 1981. - 1600 s. s ill. 9. Bol'shoi yuridicheskii slovar' / Pod red. A. Ya. Sukhareva, V. D. Zor'kina, V. E. Krutskikh. - M.: INFRA-M, 1999. - VI. - 790 s. 10. Rudokvas A. S. Normotvorcheskaya deyatel'nost' ispolkomov mestnykh Sovetov. - K.: Naukova dumka, 1986. - 98 s. 11. Proekt koncepciyi Kodeksu pro vy^bory\ referendumy^ v Ukrayini (Vy^borchogo kodeksu Ukrayiny^). -K.: Fakt, 2000. - 54 s. 12. Tody^ka Yu. M., Kly^menko G. B. Osnovy" konsty^tucijnogo prava Ukrayiny\ NavchaVny]posibnyk -X.: Firma "Konsum", 1998. - 117 s. 13. Izbiratel'noepravo ivybory. Sbornik statei. - M.: Nauka. Glavnaya redaktsiya vostochnoi literatury, 1990. - 191 s. 14. Konsty^tucijne pravo UkrayinyV Pidruchny^k dlya studentiv yury^dy^chny^x speciafnostej vy^shhy^x zakladiv osvity' / Za redakciyeyu dok. yury^dy^ch. nauk, prof. V. F. Pogorilka. - K.: Naukova dumka, 1999. - 734 s.
15. Kravchenko V. V. Konsty^tucijnepravo Ukrayiny\ NavchaVny]posibnyk - K.: Atika, 2000. - 320 s.
16. Todyka Yu. N., Yavorskii V. D. Prezident Ukrainy: konstitutsionno-pravovoi status. Monografiya. -Kh.: Fakt, 1999. - 256 s. 17. Konstitutsionnoe (gosudarstvennoe) pravo zarubezhnykh stran: Uchebnik. V 4-kh tomakh. Toma 1-2 / Otv. red. B. A. Strashun. - M.: Izdatel'stvo BEK, 1995. - 778 s. 18. Il'inskiiI. P., Strashun B. A., Yastrebov V. I. Gosudarstvennoe pravo zarubezhnykh sotsialisticheskikh stran: Uchebnik. - M.: Mezhdunar. otnosheniya, 1985. - 464 s. 19. Zakon Ukrayiny" "Pro vy^bory^ Prezy^denta Ukrayiny" vid 05 bereznya 1999 roku: [.Elektronnyj resurs]. - Rezhy^m dostupu: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/474-14. 20. Zakon Ukrayiny" "Pro vy^bory^ narodny\ deputativ Ukrayiny" vid 17 ly^stopada 2011 roku: [.Elektronnyj resurs]. - Rezhy^m dostupu: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/4061-17. 21. Zakon Ukrayiny" "Pro miscevi vy^bory^" vid 14 ly^pnya 2015 roku: [.Elektronnyj resurs]. - Rezhy^m dostupu: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/595-19. 22. Bory^slavs^ky] L. V. Narod Ukrayiny" - yedy^ne dzherelo derzhavnoyi vlady" // Osnovy" derzhavy" i prava Ukrayiny" / Za red. prof. Kosty^cz^kogo M. V., docz. Nastyuka M. I. - L.: Yury^dy^chny] fakuftet L'vivs'kogo universy^tetu, 1993. - S. 60 - 66. 23. Vy^bory"98: dokumenty\ staty^sty^chni dani, analiz. Gromads^ko-polity^chne vy^dannya. -K.: "Fort", 1998. - 736s.
