CC BY
50Проблеми і перспективи використання волейболу як засобу покращення фізичного стану учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Прозар Микола
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Анотації:
Розглянуто стан проблеми і перспективи використання волейболу для вирішення навчальних завдань і покращення фізичного стану учнів. Досліджено процес фізичного виховання учнів 4-5 класів загальноосвітнього навчального закладу. Акцентовано увагу на наявність низької моторної щільності більшості уроків фізичного виховання. Обґрунтовано необхідність впровадження нової технології формування в учнів навичок гри у волейбол.
Технологія враховує альтернативні традиційній підходи та спрямована покращення фізичного стану учнів в процесі фізичного виховання.
Ключові слова:
фізичне виховання, учні, клас, волейбол, фізичний стан, навчальна програма.
Прозар Н.В. Проблемы и перспективы использования волейбола как средства улучшения физического состояния учеников общеобразовательных учебных заведений. Рассмотрено состояние проблемы и перспективы использования волейбола для решения учебных задач и улучшения физического состояния учеников. Исследован процесс физического воспитания учеников 4-5 классов общеобразовательного учебного заведения. Акцентировано внимание на наличие низкой моторной плотности большинства уроков физического воспитания. Обоснована необходимость внедрения новой технологии формирования у учеников навыков игры в волейбол. Технология учитывает альтернативные традиционные подходы и направлена на улучшение физического состояния учеников в процессе физического воспитания.
физическое воспитание, ученик, класс, волейбол, физическое состояние, учебная программа.
Prozar N.V. Problems and prospects of use volleyball as a tool for improvement of physical condition general education schools pupils. The state of problem and prospect of the use of volleyball is considered for the decision of educational tasks and improvement of bodily condition of students. The process of physical education of students is investigational 4-5 classes of general educational establishment. Attention in the presence of motor low-density of most lessons of physical education is accented. The necessity of introduction of new technology of forming students playing volleyball skills is grounded. Technology takes into account alternative traditional approaches and directed on the improvement of bodily condition of students in the process of physical education.
physical education, students grades 4-5, volleyball and physical fitness training program.
Вступ
Важливим засобом різнобічного розвитку дитини шкільного віку є рухливі та спортивні ігри. На уроках фізичного виховання їх використання сприяє вирішенню визначених навчальною програмою завдань [16; 20], з яких провідне місце посідає покращення фізичного стану учнів.
Повною мірою зазначене стосується такої спортивної гри як волейбол. Водночас її використання для покращення фізичного стану учнів можливе лише за умови, що цей процес буде виглядати як ігрова діяльність, а не вивчення окремих елементів, оскільки останнє не забезпечує необхідних фізичних навантажень — основи досягнення позитивного результату у вирішенні цього завдання.
З огляду на зазначене, важливим є раціональне планування змісту навчального матеріалу програми фізичного виховання, передусім у 5 класі, оскільки крім волейболу, в цей час учні також розпочинають вивчати інші спортивні ігри — гандбол, баскетбол, а згідно нової програми також і футбол [16]. У зв’язку з цим значна кількість уроків спрямовується на вирішення завдань із вивчення техніки елементів цих спортивних ігор. При цьому, такі уроки відзначаються невисокими параметрами фізичних навантажень. Іншими словами, зазначене зумовлює недостатні фізичні навантаження в аспекті досягнення необхідного адаптаційного ефекту, що є основою покращення показників фізичного стану учнів.
Вищевказане засвідчує необхідність визначення педагогічних умов, реалізація яких дозволить розв’язати зазначену проблему. Частково цьому можуть сприяти поодинокі [15] дослідження, що засвідчують перевагу
© Микола Прозар, 2010
технології «концентрованого навчання» учнів певній спортивній грі (зокрема авторка розглядала баскетбол) над чинною технологією. Що стосується технології навчання гри у волейбол в аспекті розв’язання окресленої нами проблеми, то такі дослідження відсутні, тобто є потреба в їх проведенні.
Робота виконується згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за темою 3.1.1 «Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів та студентів» (номер державної реєстрації 0107Ш00771). Роль автора полягатиме в обґрунтуванні педагогічних умов покращення фізичного стану учнів 4-5 класів загальноосвітніх навчальних закладів засобами волейболу в комплексі з іншими визначеними програмою фізичного виховання засобами та експериментальній перевірці розробленої на цій основі технології розв’язання визначеного завдання в умовах збільшеної наполовину кількості уроків у навчальному році.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи— на теоретичному рівні визначити недоліки і перспективи використання волейболу як засобу покращення фізичного стану учнів загальноосвітнього навчального закладу в процесі фізичного виховання.
Методи та організація дослідження. Під час дослідження використовували загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, систематизацію, порівняння. Опрацьовували наукові та документальні літературні джерела, загальна кількість яких склала понад 100.
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
Результати дослідження
Одним з ефективних засобів фізичного виховання є волейбол. Окрім вирішення навчальних і виховних завдань, використання цієї спортивної гри в процесі фізичного виховання сприяє підвищенню інтересу учнів до занять спортом взагалі та їх активному відпочинку з використанням фізичних вправ у позауроч-ний час. Водночас заняття волейболом забезпечують комплексний і різнобічний вплив на організм, високий рівень фізичних навантажень, що особливо важливо в аспекті покращення фізичного стану учнів [6]. Останнє сьогодні розглядається як одне з найважливіших завдань у зв’язку з негативною тенденцією у вияві рухових і морфофункціональних показників учнів [2; 10; 14].
Згідно з визначенням Міжнародного комітету із стандартизації тестів фізичний стан — характеристика особистості людини, стан її здоров’я, статури і конституції, функціональних можливостей організму, фізичної працездатності та підготовленості [14, 21]. Покращити ці показники неможливо ніяким іншим шляхом, крім систематичного використання помірних і високих фізичних навантажень [1].
Чинною програмою фізичного виховання для учнів основної школи [16] визначені такі спортивні ігри: баскетбол, волейбол, гандбол, футбол. Аналіз змісту попередніх програм фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів виявив таке. Починаючи із 1973 року [11; 19] волейбол починають вивчати з 4 класу (десяти років, 5 клас у разі початку навчання з шести років). Останнє пов’язано з рекомендаціями теорії спортивного відбору про сприятливість цього віку для початку занять однією із зазначених спортивних ігор [3; 22], що значною мірою зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями дітей зазначеного віку [8; 23].
Зміст вітчизняних [12; 18; 21] та чинних програм фізичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів у країнах близького зарубіжжя [13; 24-27] виявляє аналогічну вищезазначеній картину. Що стосується початку вивчення п’ятикласниками прийомів усіх пропонованих програмою спортивних ігор в одному навчальному році [29], то наукове обґрунтування такому підходу відсутнє, а практика засвідчує окремі недоліки таких уроків фізичного виховання. Передусім вони пов’язані з низькою моторною щільністю уроків, а отже низькими величинами фізичних навантажень у зв’язку із специфікою етапу початкового вивчення техніки рухових дій [28; 30].
Інша причина полягає в тривалому очікуванні з боку учнів результату навчання, що виявляється лише в ігровій діяльності й, складаючи основу формування в них мотиву досягнення успіху, забезпечує високу фізичну працездатність і бажання виконувати запропоновані рухові завдання [4; 5]. Крім цього, існуючий інтерес учнів підліткового віку до спортивних ігор [7; 14] під час уроків вивчення елементів певної з них стає невисоким у зв’язку з низьким ефектом ігрової діяльності, одна з основних причин якого -- відсутність необхідної технічної, тактичної підготовленості й знань правил гри [15]. Зазначене зумовлює форму-
вання відповідної мотивації [9], що в нашому випадку розглядається в аспекті використання учнями цього виду рухової діяльності у позаурочний час.
Водночас практика фізичного виховання учнів молодших класів шкіл США використовує підхід, що дозволяє частково зняти означені проблеми. Він полягає у знайомстві дітей з елементами визначених програмою спортивних ігор під час різноманітних рухливих ігор, тобто до початку поглибленого вивчення перших [17].
З іншого боку, окремі дослідження [15] засвідчують перевагу технології «концентрованого навчання» учнів спортивним іграм над чинною, зокрема шестикласників грі в баскетбол. Основна ідея цієї технології полягає в тому, що впродовж навчального року учні оволодівають усіма основними елементами цієї гри так, що наприкінці можуть їх ефективно використовувати у вигляді повноцінної спортивно-ігрової діяльності. Використання зазначеної технології дозволяє також отримати значно вищу (порівняно із загальноприйнятою) якість оволодіння елементами гри, їх реалізацію під час ігрової діяльності, кращих розвитку координації, витривалості, зорової пам’яті та показників поля зору кольорової і силуетної чутливості, спроможності утримувати, концентрувати, розподіляти увагу, критично і компетентно оцінювати власні досягнення в оволодінні навчальним матеріалом, навчити цій грі інших дітей.
Водночас аналіз наукової літератури засвідчує відсутність досліджень, спрямованих на розроблення ефективних технологій навчання учнів загальноосвітньої школи елементам гри у волейбол у процесі фізичного виховання. Зокрема це стосується: початку вивчення її елементів з урахуванням положень «випереджувального навчання»; ефективності використання традиційного (розподіл матеріалу впродовж декількох навчальних років) чи «концентрованого» навчання; визначення педагогічних умов досягнення найкращого результату у комплексному вирішенні завдань із вивчення елементів гри та покращення фізичного стану учнів.
Висновки
1. Вивчення спортивних ігор учнями загальноосвітнього навчального закладу відбувається на основі загальноприйнятого підходу, який передбачає вивчення всіх визначених програмою спортивних ігор з п’ятого класу, що суттєво зменшує частку уроків з високою моторною щільністю.
2. Відносно низька моторна щільність більшості уроків фізичного виховання відзначається параметрами фізичних навантажень, які не забезпечують необхідного адаптаційного ефекту, а враховуючи низькі рухову активність і морфофункціональні показники учнів -- покращення більшості показників їхнього фізичного стану.
3. Не дістала належного обґрунтування технологія формування в учнів навичок гри у волейбол, що враховує альтернативні традиційній підходи та спрямована на одночасне вирішення не тільки навчальних завдань, але також з покращення їхнього фізичного стану в процесі фізичного виховання.
Подальші дослідження необхідно спрямувати на перевірку ефективності традиційної технології формування в п’ятикласників навичок гри у визначених програмою спортивних іграх та позитивної зміни показників їх фізичного стану в процесі фізичного виховання.
Література:
1. Бар-Ор О. Здоровье детей и двигательная активность: от физиологических основ до практического применения / О. Бар-Ор, Т. Роуланд ; пер. с англ. И. Андреев. — К.: Олімп. л-ра, 2009. — 528 с.
2. Вишневский В.А. Здоровьесбережение в школе (педагогические стратегии и технологии) / Вишневский В.А. — М.: Изд. «Теория и практика физической культуры», 2002. — 270 с.
3. Волков Л. В. Теория и методика детского и юношеского спорта: учебник [для студ. и препод. вузов физ. восп. и спорта] / Волков Л. В. — К.: Олімп. л-ра, 2005. — 296 с.
4. Воронова В. І. Психологія спорту: навч. посіб. [для студ., аспір., тренер. ВНЗ в галузі фізичної культури та спорту] / В. І. Воронова. — К.: Олімп. л-ра, 2007. — 298 с.
5. Гогунов Е.Н. Психология физического воспитания и спорта / Е.
H. Гогунов, Б. И. Мартьянов. — М.: Академия, 2004. — 288 с.
6. Глазирін І.Д. Основи диференційованого фізичного виховання / Глазирін І. Д. — Черкаси: Відлуння, 2003. — 352 с.
7. Єдинак Г. А. Теорія і технологія використання фізичних вправ у реабілітації дітей з церебральним паралічем: [навч. посібник] / Єдинак Г А. — Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М. І., 2007.
— 352 с.
8. Земцова І. І. Спортивна фізіологія: навч. посіб. [для студентів, магістрантів, аспірантів галузі фізичного виховання і спорту] / І.
I. Земцова. — К.: Олімп. л-ра, 2008. — 208 с.
9. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Ильин Е. П. — СПб: Питер, 2002. — 512 с.
10. Коваленко Т. Г. Социально-биологические основы физической культуры: [учеб. пособие] / Т. Г Коваленко. — Волгоград: Изд-во ВГУ, 2000. — 224 с.
11. Комплексная программа физического воспитания учащихся 1-11 классов общеобразовательной школы. — М.: Просвещение, 1985. — 72 с.
12. Комплексні програми середньої загальноосвітньої школи: Фізична культура. 1-11 класи. — К., 1993. — 64 с.
13. Концепция развития физической культуры и спорта в Республике Молдова. — Кишинэу: Министерство просвещения, молодежи и спорта Республики Молдова, 2005. -- 55 с.
14. Круцевич Т. Ю. Управление физическим состоянием подростков в системе физического воспитания: автореф. дис. на соиск. науч. степени доктора наук по физ. восп. и спорту: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Т Ю. Круцевич. — К.: НУФВСУ, 2000. — 44 с.
15. Максимів Г. З. Технологія навчання гри в баскетбол учнів загальноосвітньої школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих.: спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / Г З. Максимів. — Львів, 2007. — 20 с.
16. Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи // Фізичне виховання в школі.
— № 4. — 2009. — С. 4^9.
17. Осадчая Т. Ю. Физическое воспитание школьников в США: учеб. пособие для студентов вузов физ. воспитания и спорта / Т. Ю. Осадчая, И. Г. Максименко. — К: Олімп. л-ра, 2008. — 144 с.
18. Основи здоров’я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1—11 класи. — К.: Початкова школа, 2001. — 112 с.
19. Программа физического воспитания учащихся 1-10 классов общеобразовательной школы. — М.: Просвещение, 1973. — 64 с.
20. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізична культура. 5-12 класи. — Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 272 с.
21. Програма з фізичного виховання для ЗОШ І-ІІІ ступенів. — К., 1998. — 64 с.
22. Селуянов В. Н. Определение одаренности и поиск талантов в спорте / В. Н. Селуянов, М. П. Шестаков. — М.: СпортАкадем-Пресс., 2000. -- 111 с.
23. Солодков А. С. Физиология человека. Общая. Спортивная. Возрастная: [учебник] / А. С. Солодков, Е. Б. Сологуб. — изд. 2-е, исп. и доп. -- М.: Олимпия Пресс, 2005. -- 528 с.
24. Физическая культура. Базисный образовательный план общеобразовательных учреждений РФ. — М.: Просвещение, 2005. -- 10 с.
25. Физическая культура. Государственные стандарты 12-летнего среднего образования. -- Астана: Республиканский научнопрактический центр образования, 2004. -- 40 с.
26. Физическая культура. Программа для общеобразовательных учреждений. -- Тбилиси, 2006. -- 68 с.
27. Физическая культура и здоровье. Учебная программа для общеобразовательных учреждений с белорусским и русским языками обучения. -- Минск: Национальный институт образования, 2008. -- 65 с.
28. Теорія і методика фізичного виховання. Загальні основи теорії та методики фізичного виховання: [підручник у 2-х томах / за ред. Т. Ю. Круцевич]. — К.: Олімп. л-ра, 2008.
29. Цьось А. В. Планування навчальної роботи з фізичної культури в школах 1-3 ступенів: [навч. посіб.] / А. В. Цьось, В. М. Довга-нюк, Н. М. Ковальчук. — Луцьк: Надстир’я, 1998. — 364 с.
30. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання: [навч. посіб.] / Шиян Б.М. — Частина 1. — Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2001. — 272 с.
Надійшла до редакції 22.04.2010р.
Прозар Микола Володимирович prozar_nikolas@mail.ru
