І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
виховання і спорту
Вияв і зміна показників фізичного стану учнів 4-5 класів при реалізації чинного змісту фізичного виховання
Прозар М. В., Єдинак Г А.
Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Анотації:
Вивчено ефективність чинного змісту фізичного виховання у покращенні фізичного стану Учнів. У експерименті взяли участь 110 учнів четвертих і 95 - п'ятих класів. Встановлено недостатню ефективність змісту фізичного виховання у покращенні фізичного стану учнів. Зазначено, що фізична підготовленість відзначається покращенням тільки окремих показників. Встановлено, що вияв та тенденції зміни функціональних показників необхідно враховувати при визначенні оптимальних параметрів фізичних навантажень учнів. Показано, що у 4 класі оптимальні параметри фізичних навантажень сприяють розвитку м'язової системи.
Ключові слова:
фізичний стан, учні, клас, зміст, фізичне виховання.
Прозар Н.В., Единак Г.А. Проявление и изменение показателей физического состояния учащихся 4-5 классов в ходе реализации действующей программы по физическому воспитанию. Изучена эффективность действующего содержания физического воспитания в улучшении физического состояния учеников 4-5 классов. В эксперименте приняли участие 110 учеников четвертых и 95 - пятых классов. Установлена недостаточная эффективность содержания физического воспитания в улучшении физического состояния учеников. Установлено, что физическая подготовленность отмечается улучшением только отдельных показателей. Установлено, что проявление и тенденции изменения функциональных показателей необходимо учитывать при определении оптимальных параметров физических нагрузок учеников. Показано, что в 4 классе оптимальные параметры физических нагрузок содействуют развитию мышечной системы.
физическое состояние, ученики, класс, содержание, физическое воспитание.
Prozar N.V., ledynak G.A. Symptoms and indicators of change in physical condition of students in 4-5 classes in the implementation of existing programs in physical education. The efficiency of the existing content of physical education to improve the physical condition of students 4-5 classes. In the experiment took part 110 students of the 4th class and 95 students of 5th one. Established lack of effectiveness of physical education content to improve the physical condition of students. Established that the physical preparedness of individual states to improve performance only. It is established that the expression and functional performance trends should be considered when determining the optimal parameters of physical activity of pupils. It is shown that the optimum parameters of four classes of physical activity contribute to the development of the muscular system.
physical condition, pupils, class, content, physical education.
Вступ.
Завдання оздоровчого змісту є пріоритетними у фізичному вихованні учнів загальноосвітнього навчального закладу. Однією із комплексних характеристик, що дозволяє робити висновок про ефективність вирішення означеного завдання є фізичний стан учня. Цей стан характеризує, передусім функціональні можливості організму, фізичну працездатність і фізичну підготовленість особистості [16].
Вивченню окремих із зазначених показників дітей, які є учнями 4-5 класів, присвячено значну кількість досліджень. Водночас їх значно менше при розгляді проблеми в аспекті вивчення показників фізичного стану цих учнів у комплексі [2; 3; 5; 10]. При врахуванні ще однієї обставини, а саме запровадження нової програми з фізичної культури [12], дані про ефективність останньої у покращенні фізичного стану учнів початкової і основної школи практично відсутні [18]. Зазначене не сприяє досягненню високих результатів у вирішенні завдань оздоровчого змісту в процесі фізичного виховання таких учнів, що зумовлює необхідність проведення відповідних досліджень.
Робота виконується згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр. Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту за темою 3.1.1 «Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів та студентів» (номер державної реєстрації 0107Ш00771).
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - визначити ефективність чинного змісту фізичного виховання у покращенні фізичного стану учнів 4-5 класів загальноосвітньої школи.
© Прозар М. В., Єдинак Г. А., 2011
Методи та організація дослідження. Під час дослідження використовували такі методи: загально-наукові, а саме аналіз і систематизацію; педагогічні (педагогічне тестування), медико-біологічні (спірометрію, пульсометрію, динамометрію, сфігмоманоме-трію, антропометрію); математико-статистичні.
Вивчали функціональні показники та показники фізичної підготовленості у 62 дівчинок і 48 хлопчиків, які були учнями 4 класів, відповідно 46 і 49 - учнями 5 класів ЗНЗ №№ 9, 12, 14 м. Кам’янця-Подільського. У першій групі такими були: ЖЄЛ, ЧСС у спокої, після дозованого фізичного навантаження, після 45 с відпочинку, систолічний і діастолічний АТ, а також індекси, що широко використовуються фахівцями для характеристики стану функціонування систем організму розвитку функцій, - життєвий (ЖІ), силовий (СІ), Робін-сона (ІР), Руф’є (РІ), зросто-ваговий (ЗВІ) [1; 8].
Фізичну підготовленість вивчали використовуючи кистьову динамометрію, біг 20 м з ходу, 5-секундний біг на місці, стрибок у довжину з місця, метання набивного м’яча сидячи, викрут мірної лінійки за спину, нахил уперед сидячи, човниковий біг 4х9 м, три перекиди вперед, метання тенісного м’ячика на дальність провідною і непровідною руками, 6-хвилинний біг на максимальну відстань. Визначали показники на початку і наприкінці навчального року.
Результати дослідження
Функціональні показники. ЖЄЛ дівчаток протягом навчання у 4 та 5 класах збільшилася лише на 4,9 % та 3,7 % відповідно (р>0,05), тобто відзначалася уповільненням процесу покращення показника (табл. 1). Такі зміни на фоні виявленого збільшення маси тіла не сприяли покращенню стану забезпечення організму киснем, про що свідчили дані зміни життєвого ін-
32011 10
Таблиця 1
Зміна функціональних показників учнів протягом навчання у 4 і 5 класах
Показник Клас На початку Наприкінці Зміна t
х т х т абс. %
Дівчатка
ЖЕЛ, 4 1650,0 39,28 1730,6 37,83 80,6 4,9 1,48
мл 5 1858,7 40,72 1928,3 38,66 69,6 3,7 1,24
ЧСС у спокої, 4 92,8 1,24 90,1 1,13 -2,7 2,9 1,61
сх./хв 5 95,7 1,86 96,9 1,77 1,2 -1,3 0,47
ЧСС після дозованого 4 132,1 2,04 136,2 2,03 4,1 -3,1 1,42
навантаження, сх./хв 5 143,9 2,12 139,4 2,0 -4,5 3,1 1,54
ЧСС на 45 с відп. 4 100,5 1,6 102,9 1,55 2,4 -2,4 1,08
після навант., сх./хв 5 108,0 1,87 105,2 1,77 -2,8 2,6 1,09
Систолічний АТ, 4 104,8 1,0 104,5 0,87 -0,3 0,3 0,23
мм рт. ст 5 105,5 1,47 108,6 1,36 3,1 2,9 1,55
Діастолічний АТ, 4 66,4 0,63 65,8 0,54 -0,6 0,9 0,70
мм рт. ст 5 69,3 1,11 71,2 1,03 1,9 2,7 1,51
Життєвий індекс, 4 53,47 1,4 53,0 1,27 -0,47 -0,9 0,25
мл-кг -1 5 51,06 1,5 50,03 1,43 -1,1 -2,0 0,50
Силовий 4 41,97 1,27 43,64 1,24 1,67 4,0 0,94
індекс, % 5 47,39 1,4 47,04 1,32 -0,4 -1,0 0,18
Індекс Робінсона, 4 96,62 1,34 93,97 1,14 -2,65 2,7 1,51
ум. од. 5 100,74 2,33 105,17 2,30 4,5 -4,4 1,35
Ваго-зростовий індекс, 4 -0,39 0,13 -0,39 0,13 0 0 0
балів 5 -0,57 0,17 -0,57 0,17 0 0 0
Індекс Руф’є, 4 12,49 0,43 12,92 0,41 0,43 -3,4 0,72
ум. од. 5 14,76 0,51 14,17 0,48 -0,6 4,0 0,84
Хлопчики
ЖЕЛ, 4 1860,4 36,07 1942,6 35,44 82,2 4,4 1,63
мл 5 1965,3 42,3 2057,1 41,65 91,8 4,7 1,55
ЧСС у спокої, 4 94,3 1,36 91,6 1,34 -2,7 2,9 1,41
сх./хв 5 98,0 1,72 99,8 1,59 1,8 -1,8 0,77
ЧСС після дозованого 4 136,4 2,2 140 2,23 3,6 -2,6 1,15
навантаження, сх./хв 5 143,2 2,08 138,8 1,99 -4,4 3,1 1,53
ЧСС на 45 с відп. 4 103,5 1,93 104,1 1,73 0,6 -0,6 0,23
після навант., сх./хв 5 108,1 1,95 105,5 1,79 -2,6 2,4 1,03
Систолічний АТ, 4 105,4 1,39 105,3 1,19 -0,1 0,1 0,05
мм рт. ст 5 109,7 1,84 112,8 1,75 3,1 2,8 1,22
Діастолічний АТ, 4 65,8 0,84 66,0 0,74 0,2 0,3 0,18
мм рт. ст 5 71,1 1,26 72,9 1,21 1,8 2,5 1,03
Життєвий індекс, 4 57,35 1,48 57,08 1,38 -0,3 -0,5 0,13
мл-кг -1 5 54,25 1,26 54,09 1,19 -0,2 -0,3 0,09
Силовий 4 46,4 1,59 51,21 1,65 4,8 10,4 2,10*
індекс, % 5 50,52 1,37 54,83 1,38 4,3 8,5 2,22*
Індекс Робінсона, 4 98,95 1,49 95,73 1,32 -3,3 3,3 1,62
ум. од. 5 107,3 2,37 112,5 2,34 5,2 -4,8 1,56
Ваго-зростовий індекс, 4 -0,79 0,19 -0,79 0,19 0 0 0
балів 5 -0,57 0,16 -0,43 0,14 0,2 24,6 0,66
Індекс Руф’є, 4 13,33 0,45 13,53 0,45 0,2 -1,5 0,31
ум. од. 5 15,11 0,52 14,42 0,48 -0,7 4,6 0,98
П р и м і т к а. «*» -р<0,05; «**» -р<0,01
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*---“-----------* проблеми фізичного
виховання і спорту ____________________
дексу (ЖІ): у 4 і 5 класах він зменшився на 0,9 % і 2 % відповідно (р>0,05).
ЧСС у спокої, після дозованого фізичного навантаження та на 45 с відпочинку протягом навчання дівчаток практично не змінилась, але виявляла певні особливості: перший показник у 4 класі відзначався тенденцією до покращення, у 5 класі - до погіршення; другий і третій - навпаки. Протягом досліджуваного періоду АТ майже не змінився (приріст від 0,3 до 2,9 %; р>0,05).
Вищенаведені дані засвідчували тенденцію до погіршення реакції серцево-судинної системи дівчаток на дозоване фізичне навантаження протягом навчання у 4 класі та до покращення - у 5 класі. Підтверджували висновок значення індексів Робінсона (ІР) та Руф’є (РІ), що відображають стан функціонування серцево-судинної системи у спокої та після дозованого навантаження. Зокрема ІР дівчаток у 4 класі покращився на
2,7 %, у 5 класі, навпаки - погіршився на 4,4 %, а РІ відповідно погіршився на 3,4 % і покращився на 4 % (р>0,05).
Силовий індекс (СІ), що характеризує стан розвитку скелетних м’язів, а отже надлишкового накопичення у них структурно-енергетичних потенціалів відзначався стабільним виявом значень на початку і наприкінці навчання у 4-5 класах. Такий результат пов’язували із перевагою приросту маси тіла над приростом сили м’язів кисті дівчаток.
Ваго-зростовий індекс (ВЗІ), що відображає максимальний рівень енерговитрат за рахунок аеробних метаболічних реакцій, у дівчаток відзначався сталим виявом, що свідчило про уповільнення розвитку цієї функції організму.
Порівняння значень функціональних показників учениць 4 та 5 класів виявило суттєві розбіжності між ними: на початку навчального року - значення
ЖЄЛ, СІ, діастолічного АТ були кращими в учениць 5 класу, а ЧСС після дозованого фізичного навантаження, на 45 с відпочинку і РІ - в учениць 4 класу; наприкінці навчального року - відповідно ЖЄЛ, АТ та ЧСС у спокої, ІР.
Отримані дані свідчили, що протягом навчального року у дівчаток, які були ученицями 4 класу, має місце тенденція до інтенсивнішого розвитку м’язової системи і покращення діяльності серця у спокої, тоді як в учениць 5 класу - тенденція до інтенсивнішого покращення діяльності серцево-судинної системи після дозованого навантаження та АТ у напрямі досягнення норми.
На початку навчального року ЖЄЛ хлопчиків, які були учнями 4 класу, збільшилася на 4,4 % (р>0,05), тобто відзначалася позитивною тенденцією. Аналогічну зміну виявили під час навчання хлопчиків у 5 класі (приріст 3,4 %; р>0,05), що в обох випадках засвідчувало уповільнення процесу покращення їх ЖЄЛ. Відсутність суттєвої зміни виявили також у ЖІ, що за відсутності збільшення маси тіла інтерпретувалась як несприятлива тенденція в розвитку відповідної системи організму.
ЧСС у спокої, після дозованого фізичного навантаження та на 45 с відпочинку у хлопчиків практично не змінилась, але відзначалася такими особливостями:
перший у 4 класі виявив тенденцію до покращення, тоді як у 5 - до погіршення, другий і третій - навпаки (див. табл. 1). Щодо АТ, то значення систоли і діастоли у 4-5 класах залишалися без зміни.
Зазначене свідчило про тенденцію до погіршення реакції серцево-судинної системи хлопчиків на дозоване фізичне навантаження протягом навчання у 4 класі та до покращення - у 5. Підтверджували це дані зміни ІР та РІ: значення першого індексу в 4 класі покращилися на 3,3 %, у 5 - погіршилися на 4,8 %; другого індексу погіршилися на 1,5 % і покращилися на 4,6 % відповідно (р>0,05).
Розвиток скелетних м’язів хлопчиків відбувався досить інтенсивно: у 4 класі приріст значень СІ склав
4,8 %, у 5 класі - 4,3 % (р<0,05); результат пов’язували із перевагою приросту м’язової сили над масою тіла. Щодо ВЗІ хлопчиків, то зміна показника засвідчувала уповільнення розвитку функції із забезпечення транспорту кисню в організмі.
При порівнянні значень функціональних показників хлопчиків виявили суттєві розбіжності між ними у 4 та 5 класах, причому на початку і наприкінці навчального року. Так у першому випадку значення СІ і діастолічного АТ були кращими у 5 класі, а ЧСС після дозованого фізичного навантаження, реакції на нього серцево-судинної системи (РІ) та стану її функціонування у спокої (ІР) - у 4 класі. Наприкінці навчального року учні 5 класу переважали учнів 4 у ЖЄЛ і АТ, останні - у функціонуванні серцево-судинної системи в спокої (ЧСС, ІР).
Отримані дані свідчили, що протягом навчального року у хлопчиків, які були учнями 4 класу, має місце тенденція до інтенсивнішого розвитку м’язової системи і покращення діяльності серця у спокої ніж у п’ятикласників, тоді як в останніх - до покращення діяльності дихальної, серцево-судинної системи після дозованого фізичного навантаження і АТ у напрямі досягнення норми.
Фізична підготовленість. Під час навчання у 4 і 5 класах зміна цих показників у дівчаток відзначалась особливостями, що полягали у покращенні, погіршенні чи відсутності суттєвої зміни їх значень. Останнє розглядали як певну тенденцію до зміни, оскільки несуттєва розбіжність значень на початку і наприкінці року свідчила про стабільний вияв показника.
Отримані дані виявили, що протягом навчального року в учениць 4 класу суттєво покращилася вибухова сила м’язів нижніх кінцівок, абсолютна м’язова сила та погіршилася загальна витривалість відповідно на 5,7, 10,2 і 6,9 % (р<0,05).
Зміна інших досліджуваних показників відзначалася тільки певною тенденцією (табл. 2). Зокрема вона була позитивною для швидкісної сили, вибухової сили м’язів верхніх кінцівок, рухливості поперекового відділу хребта, координації у циклічних локомоціях, метаннях на дальність та негативною - для частоти рухів і координації в акробатичних діях.
Під час навчання у 5 класі виявили такі зміни: суттєву позитивну - у координації в метаннях на дальність непровідною рукою (приріст 20,3 %; р<0,01); тільки певну тенденцію - в усіх інших показниках, із яких негативну в зміні частоти рухів, вибухової сили
32011 10
Таблиця 2
Зміна показників фізичної підготовленості учнів протягом навчання у 4 і 5 класах
Показник Клас На початку Наприкінці Зміна t
X т X т абс. %
Дівчатка
5-секундний біг на місці, к-ть 4 16,97 0,41 16,73 0,37 -0,24 -1,4 0,44
5 16,46 0,44 16,02 0,41 -0,44 2,7 0,73
Біг 20 м з ходу, с 4 4,04 0,07 3,93 0,07 -0,11 2,7 1,11
5 4,00 0,06 3,95 0,05 -0,05 1,3 0,64
Метання набивного м’яча сидячи, м 4 3,16 0,07 3,26 0,07 0,10 3,2 1,01
5 3,54 0,09 3,70 0,08 0,16 4,5 1,33
Стрибок у довжину з місця, м 4 1,22 0,02 1,29 0,02 0,07 5,7 2,50*
5 1,26 0,03 1,25 0,02 -0,01 -0,8 0,28
Нахил уперед сидячи,см 4 9,31 0,88 10,56 0,86 1,25 13,4 1,02
5 7,43 1,02 8,15 0,99 0,72 9,7 0,51
Метання на дальність провідн. рукою, м 4 15,02 0,53 15,61 0,53 0,59 3,9 0,79
5 16,25 0,61 17,85 0,57 1,60 9,8 1,92
Метання на дальність непровідн. рукою, м 4 8,82 0,35 9,55 0,33 0,73 8,3 1,52
5 9,37 0,40 11,28 0,45 1,91 20,3 3,17**
Три перекиди вперед, с 4 5,61 0,15 5,62 0,15 0,01 -0,2 0,05
5 5,57 0,20 5,47 0,20 -0,10 1,5 0,35
Човниковий біг 4х9 м, с 4 12,74 0,12 12,72 0,11 -0,02 0,2 0,12
5 12,27 0,14 12,20 0,14 -0,07 0,6 0,35
Динамометрія кисті провідної руки, кг 4 12,89 0,37 14,21 0,37 1,32 10,2 2,52*
5 17,37 0,50 18,28 0,50 0,91 5,2 1,29
6-хв біг на макс. відстань, м 4 813,47 15,49 764,11 15,11 -49,36 -6,9 2,52*
5 658,8 17,66 689,02 17,49 30,22 4,6 1,22
Хлопчики
5-секундний біг на місці, к-ть 4 18,50 0,49 19,35 0,49 0,85 4,6 1,23
5 17,84 0,43 19,43 0,38 1,59 8,9 2,77*
Біг 20 м з ходу, с 4 3,75 0,07 3,67 0,07 -0,08 2,1 0,81
5 3,90 0,06 3,73 0,06 -0,17 4,4 2,04*
Метання набивного м’яча сидячи, м 4 3,18 0,09 3,25 0,09 0,07 2,2 0,55
5 3,92 0,09 4,00 0,09 0,08 2,0 0,63
Стрибок у довжину з місця, м 4 1,36 0,02 1,43 0,02 0,07 5,1 2,50*
5 1,46 0,03 1,48 0,03 0,02 1,4 0,48
Нахил уперед сидячи, см 4 1,67 0,90 2,58 0,85 0,91 54,5 0,74
5 2,80 0,80 4,53 0,77 1,73 61,8 1,56
Метання на дальність провідн. рукою, м 4 20,65 0,64 22,04 0,59 1,40 6,7 1,60
5 22,20 0,66 25,14 0,64 2,90 13,2 3 2**
Метання на дальність непровідн. рукою, м 4 11,04 0,45 11,71 0,46 0,67 6,1 1,04
5 11,44 0,39 13,35 0,37 1,91 16,7 3,76**
Три перекиди вперед, с 4 4,99 0,17 4,97 0,16 -0,03 0,5 0,11
5 4,88 0,17 4,71 0,16 -0,17 3,5 0,73
Човниковий біг 4х9 м, с 4 11,99 0,14 11,98 0,14 -0,01 0,1 0,05
5 11,50 0,12 11,59 0,12 0,09 -0,8 0,53
Динамометрія кисті провідної руки, кг 4 15,06 0,44 17,40 0,45 2,34 15,5 3,72**
5 18,33 0,45 20,88 0,46 2,55 13,9 3,96***
6-хв біг на макс. відстань, м 4 723,13 17,52 702,40 17,07 -20,73 -2,9 0,85
5 838,16 17,63 854,29 17,69 16,13 1,9 0,65
П р и м і т к а. «*» -р<0,05; «**» -р<0,01
І ПЕДАГОГІКА І
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
м’язів нижніх кінцівок та позитивну - швидкісної сили, вибухової сили м’язів верхніх кінцівок, рухливості поперекового відділу хребта, координації у циклічних локомоціях, акробатичних діях, метаннях на дальність провідною рукою і загальної витривалості.
Порівнюючи отримані у 4 та 5 класах значення виявили суттєві розбіжності, але із певними особливостями. На початку навчального року вияв вибухової сили м’язів верхніх кінцівок і м’язової сили був значно вищий в учениць 5 класу, тоді як вияв загальної витривалості - в учениць 4 класу. Наприкінці навчального року учениці 5 класу переважали учениць
4 класу в розвитку вибухової сили м’язів верхніх кінцівок, м’язової сили, координації у метаннях на дальність, останні як і на початку - в розвитку загальної витривалості.
Отримані дані свідчили, що протягом навчального року у дівчаток, які були ученицями 4 класу, має місце тенденція до інтенсивнішого ніж в учениць 5 класу розвитку загальної витривалості, в останніх - до розвитку інших фізичних якостей. Одна із причин суттєвого покращення у п’ятикласниць координації в метаннях на дальність полягає в тому, що ця фізична якість знаходиться у сенситивному періоді розвитку [9], інша причина - у виявленому нами покращенні вибухової сили м’язів верхніх кінцівок. Останнє витікає із особливостей використаного тесту (метання тенісного м’ячика на максимальну відстань), оскільки результат його виконання залежить від розвитку не тільки відповідної координації, але й вибухової сили [11; 14]. Щодо кращого розвитку загальної витривалості учениць 4 класу порівняно із п’ятикласницями, то одна із причин полягає в особливостях їх морфофункціонального дозрівання у ці вікові періоди, а саме в різному темпі збільшення маси тіла, стані функціонування, передусім серцево-судинної і дихальної систем, а також початком в останніх процесу статевого дозрівання [3; 4]. Розбіжності у м’язовій силі узгоджуються із даними про особливості морфофункціонального дозрівання дівчаток у цьому віці [6; 7; 15; 17] та нестимульований розвиток означеної фізичної якості [2].
У хлопчиків, які були учнями 4 класу, протягом навчального року суттєво
покращилася вибухова сила м’язів нижніх кінцівок та абсолютна м’язова сила на 5,1 % (р<0,05) і 15,5 % (р<0,01), інші показники відзначалися тільки позитивною тенденцією до зміни, за винятком загальної витривалості, що погіршилася на 2,9 % (р>0,05) (див. табл. 2).
Протягом навчання у 5 класі показники фізичної підготовленості хлопчиків змінилися, виявивши такі особливості: суттєво покращилися - частота рухів (приріст 8,9 %), швидкісна сила (4,4 %) (р<0,05), координація у метаннях на дальність провідною (13,2 %), непровідною (16,7 %) руками (р<0,01), абсолютна м’язова сила (13,9; р<0,001); відзначалися тільки тенденцією до певної зміни - всі інші досліджувані показники. В останньому випадку вона була негативною для координації у циклічних локомоціях (0,8 %; р>0,05) та позитивною для вибухової сили м’язів нижніх, верхніх кінцівок, рухливості поперекового відділу хребта, координації в акробатичних рухових
діях, загальної витривалості (зміна у межах 0,1-61,8 %; р>0,05).
При порівнянні значень показників фізичної підготовленості у 4 та 5 класах виявили суттєві розбіжності, але із певними особливостями. Перша полягала у значно нижчих значеннях усіх виокремлених показників в учнів 4 класу порівняно із учнями 5 класу на початку і наприкінці навчального року. Друга особливість полягала у тому, що в учнів 5 класу значно більше змінилася координація у метаннях на дальність провідною, непровідною руками та унаслідок подальшого покращення абсолютної м’язової сили і позитивної тенденції у зміні вибухової сили м’язів верхніх кінцівок, загальної витривалості наприкінці навчального року, як і на початку ці фізичні якості характеризувалися значно кращими значеннями ніж отримані у 4 класі.
Отримані дані свідчили, що протягом навчального року у хлопчиків, які були учнями 4 класу, інтенсивніше ніж у п’ятикласників покращується вибухова сила м’язів нижніх кінцівок, у останніх - координація в метаннях на дальність. Щодо розбіжностей у розвитку вибухової сили м’язів верхніх кінцівок, абсолютної м’язової сили і загальної витривалості у 4 і 5 класах, то одна із причин полягає в особливостях морфофункці-онального дозрівання хлопчиків у цьому віці [6; 7; 15; 17]. Водночас в обох вибірках практично однаковим є: суттєвий приріст м’язової сили, оскільки існуюча на початку навчального року перевага учнів 5 класу над учнями 4 класу залишається також наприкінці; позитивна тенденція у зміні загальної витривалості. Однією із причин суттєвого покращення цих якостей
- те, що вони знаходяться у сенситивному періоді розвитку [2; 9].
Висновки
1. Реалізація чинного змісту фізичного виховання учнів 4-5 класів не забезпечує покращення їхнього фізичного стану:
- фізична підготовленість дівчаток у 4 класі відзначається покращенням тільки вибухової сили м’язів нижніх кінцівок і погіршенням загальної витривалості, хлопчиків - покращенням вибухової сили м’язів нижніх кінцівок і абсолютної м’язової сили; у 5 класі
- відповідно покращенням координації у метаннях на дальність та частоти рухів, швидкісної сили, координації у метаннях на дальність, абсолютної м’язової сили;
- зміна функціональних показників відзначається різними за спрямованістю тенденціями, тобто їх вияв на досягнутому рівні.
2. Вияв та тенденції зміни функціональних показників необхідно враховувати при визначенні оптимальних параметрів фізичних навантажень учнів, а саме: у 4 класі вони повинні сприяти, передусім розвитку м’язової, у 5 - покращенню функціонування серцево-судинної і дихальної систем в умовах інтенсивного виконання фізичних вправ.
Подальші дослідження необхідно спрямувати на розроблення методики покращення фізичного стану учнів 4-5 класів у процесі фізичного виховання, що враховуватиме отримані нами дані та інформацію наукової літератури.
32011 1®
Література:
1. Апанасенко Г Л. Медицинская валеология : учебник [для студ. высш. учеб. завед.] / Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова. - Ростов н/Д. : Феникс, 2000. - 248 с.
2. Бальсевич В. К. Онтокинезиология человека / Бальсевич В. К. -М. :ФКиС, 2000. - 275 с.
3. Бар-Ор О. Здоровье детей и двигательная активность : от физиологических основ до практического применения / О. Бар-Ор, Т Роуланд ; пер. с англ. И. Андреев. - К. : Олимп. л-ра, 2009. - 528 с.
4. Волков Л. В. Биологические и педагогические основы современных технологий спортивной подготовки детей и молодёжи : метод. реком. / Волков В. Л. - Варшава : Академия физической культуры, 2001. - 44 с.
5. Дубогай О. Д. Навчання в русі. Здоров’язберігаючі педагогічні технології в початковій школі : навч. посібник / Дубогай О. Д. -К., 2005. - 112 с.
6. Земцова І. І. Спортивна фізіологія : підручник [для студ., магістр., асп. галузі фіз. вих. і сп.] / Земцова І. І. - К. : Олімп. л-ра, 2008. - 208 с.
7. Круцевич Т. Ю. Модельно-целевые характеристики физического состояния в системе программирования физкультурнооздоровительных занятий с подростками / Т. Ю. Круцевич // Наука в олимп. сп., 2002. - № 1. - С. 23-29.
8. Круцевич Т. Ю. Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей : учеб. пособие / Т. Ю. Круцевич, М. И. Воробьев. - К. : ТОВ «Полиграф-Експрес», 2005 - 195 с.
9. Лях В. И. Координационные способности: диагностика и развитие / Лях В. И. - М. : ТВТ Дивизион, 2006. - 290 с.
10. Москаленко Н. В. Фізичне виховання молодших школярів : монографія / Москаленко Н. В. - Дніпропетровськ : Вид-во «Інновація», 2007. - 252 с.
11. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте / Платонов В. Н. - К. : Олимп. л-ра, 2004. - 583 с.
12. Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи // Фіз. вихов. в школі. - № 4. -2009. - С. 4-49.
13. Основи здоров’я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 класи. - К. : Початкова школа, 2001. - 112 с.
14. Сергієнко Л. П. Тестування рухових здібностей школярів / Сергієнко Л. П. - К. : Олімп. л-ра, 2001. - 439 с.
15. Солодков А. С. Физиология человека. Общая. Спортивная. Возрастная : учебник [для студ. сред. и высш. уч. завед.] / А. С. Со-лодков, Е. Б. Сологуб. - М. : Олимпия Пресс, 2005. - 528 с.
16. Теорія і методика фізичного виховання. Загальні основи теорії та методики фізичного виховання : підручник [в 2-х томах / за ред.Т. Ю. Круцевич]. - К. : Олімп. л-ра, 2008. - Т. 1. - 391 с.
17. Хрестоматия по возрастной физиологии : учеб. пособие [для студ. высш. учеб. завед.] / сост. Безруких М. М., Сонькин В. Д., Фарбер Д. А. - М. : Издательский центр «Академия», 2002. -288 с.
18. Швець О. П. Розвиток фізичних якостей молодших школярів у процесі фізичного виховання на засадах системного підходу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. вих. і сп. : спец. 24.00.02. «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / О. П. Швець. - Івано-Франківськ, 2011. - 20 с.
Информация об авторах:
Прозар Николай Владимирович
prozar_nikolas@mail.ru
Каменец-Подольский национальный университет ул. Ивана Огиенка, 61, Каменец-Подольский, Хмельницкая область, 32300, Украина.
Единак Геннадий Анатолиевич prozar_nikolas@mail.ru
Каменец-Подольский национальный университет
ул. Ивана Огиенка, 61, Каменец-Подольский, Хмельницкая область, 32300, Украина.
Поступила в редакцию 25.08.2011г.
References:
1. Apanasenko G. L., Popova L. A. Medicinskaia valeologiia [Medical valueology], Rostov on Don, Phoenix, 2000, 248 p.
2. Bal’sevich V. K. Ontokineziologiia cheloveka [Human
Ontokinesiology]. Moscow, Physical Culture and Sport, 2000, 275 p.
3. Bar-Or O., Rouland T. Zdorov’e detej i dvigatel’naia aktivnost’: ot fiziologicheskikh osnov do prakticheskogo primeneniia [Health of children and motive activity: from physiological bases to practical application], Kiev, Olympic Literature, 2009, 528 p.
4. Volkov L. V. Biologicheskie i pedagogicheskie osnovy sovremennykh tekhnologij sportivnoj podgotovki detej i molodezhi [Biological and pedagogical foundations of modern technologies of athletic training for children and young people], Warsaw, Academy of Physical Culture, 2001, 44 p.
5. Dubogaj O. D. Navchannia v rusi. Zdorov’iazberigaiuchi pedagogichni tekhnologiyi v pochatkovij shkoli [Training in motion. Health store educational technology in elementary school], Kiev, 2005, 112 p.
6. Zemcova I. I. Sportivna fiziologiia [Sports Physiology], Kiev, Olympic Literature, 2008, 208 p.
7. Krucevich T. Iu. Nauka v olimpijskom sporte [Science in Olympic Sport], 2002, vol.1, pp. 23-29.
8. Krucevich T. IU., Vorob’ev M. I. Kontrol’v fizicheskom vospitanii detej, podrostkov i iunoshej [Control in physical education of children, teenagers and youths], Kiev, Polygraph Expres, 2005, 195 p.
9. Liakh V. I. Koordinacionnye sposobnosti: diagnostika i razvitie [Coordination abilities: Diagnosis and development], Moscow, Division, 2006, 290 p.
10. Moskalenko N. V. Fizichne vikhovannia molodshikh shkoliariv [Physical education of young pupils], Dnepropetrovsk, Innovation,
2007, 252 p.
11. Platonov V. N. Obshchaia teoriia podgotovki sportsmenov v olimpijskom sporte [General theory of training of athletes in Olympic sports], Kiev, Olympic Literature, 2004, 583 p.
12.Navchal’na programa z fizichnoyi kul’turi dlia zagal’noosvitnikh navchal’nikh zakladiv. 5—9 klasi [The curriculum of physical education for secondary schools. 5-9 classes]. Fizichne vikhovannia v shkoli [Physical education in school], 2009, vol.4, pp. 4—49.
13. Osnovi zdorov’ia i fizichna kul’tura. 1—11 klasi [Basic health and physical education. 1-11 classes]. Kiev, Primary school, 2001, 112 p.
14. Sergiienko L. P. Testuvannia rukhovikh zdibnostej shkoliariv [Testing of motor abilities of students ], Kiev, Olympic Literature, 2001, 439 p.
15. Solodkov A. S., Sologub E. B. Fiziologiia cheloveka. Obshchaia. Sportivnaia. Vozrastnaia [Human physiology. General. Sports. Age], Moscow, Olympia Press, 2005, 528 p.
16. Krucevich T. Iu. Teoriia i metodikafizichnogo vikhovannia. Zagal’ni osnovi teoriyi ta metodiki fizichnogo vikhovannia [Theory and methods of physical education. General principles of the theory and methodology of physical education], Kiev, Olympic Literature,
2008, T.1, 391 p.
17. Bezrukikh M. M., Son’kin V. D., Farber D. A. Khrestomatiia po vozrastnoj fiziologii [Readings on the age of physiology], Moscow, Academy, 2002, 288 p.
18. Shvec’ O. P Rozvitok fizichnikh iakostej molodshikh shkoliariv u procesi fizichnogo vikhovannia na zasadakh sistemnogo pidkhodu [Development of physical qualities of junior schoolchildren during physical education on the basis of a systematic approach], Cand. Diss., Ivano-Frankivsk, 2011, 20 p.
Information about the authors:
Prozar Nikolaj Vladimirovich
prozar_nikolas@mail.ru
Kamenetz-Podolsk National University
Ivan Ogienko str., 61, Kamenetz-Podolsky, Khmelnitsky region, 32300,
Ukraine.
Iedynak Gennadij Anatolievich
prozar_nikolas@mail.ru
Kamenetz-Podolsk National University
Ivan Ogienko str., 61, Kamenetz-Podolsky, Khmelnitsky region, 32300,
Ukraine.
Came to edition 25.08.2011.