CC BY
53І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Ефективність різних варіантів змісту занять у покращенні фізичного стану дітей молодшого шкільного віку в процесі фізичного виховання
Слюсарчук В.В.
Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Тараса Шевченка
Анотації:
Вивчено ефективність розробленої програми покращення фізичного стану дітей молодшого шкільного віку в процесі фізичного виховання порівняно із традиційним змістом. У експерименті взяли участь 139 дівчаток та 143 хлопчики різних соматотипів, які були учнями третіх класів. Встановлено, що використання розробленої програми протягом одного навчального року забезпечує значно кращі результати у показниках фізичного стану дівчаток і хлопчиків різних соматотипів ніж використання традиційного змісту. Доведено можливість покращувати більшу кількість показників фізичного стану дітей та досягати вищих значень у них в процесі фізичного виховання. Відзначається ефективність формування змісту фізичного виховання із урахуванням особливостей вияву, динаміки, взаємозв'язків у зміні показників фізичного стану дітей різних соматотипів та положень теорії адаптації під час вирішення завдання із покращення цього стану.
Ключові слова:
діти молодшого шкільного віку, соматотипи, фізичний стан, експериментальна програма.
Слюсарчук В. В. Эффективность различных вариантов содержания занятий в улучшении физического состояния детей младшего школьного возраста в процессе физического воспитания. Изучена эффективность разработанной программы по улучшению физического состояния детей младшего школьного возраста в процессе физического воспитания по сравнению с традиционным содержанием. В эксперименте участвовали 139 девочек и 143 мальчика разных соматотипов, которые были учащимися третьих классов. Установлено, что использование разработанной программы в течение одного учебного года обеспечивает значительно более высокие результаты, чем использование традиционного содержания. Доказана возможность улучшать большее количество показателей физического состояния детей и достигать более высоких значений в них в процессе физического воспитания. Отмечается эффективность формирования содержания физического воспитания с учетом особенностей проявления, динамики, взаимосвязей в изменении показателей физического состояния детей разных соматотипов и положений теории адаптации в ходе решения задачи по улучшению этого состояния.
дети младшего школьного возраста, соматотипы, физическое состояние, экспериментальная программа.
Slyusarchuk V.V. The effectiveness of different options for the content of lessons to improve the physical condition of primary school age children in physical education. The efficacy of programs designed to improve the physical condition of primary school children during physical education compared to traditional content. In experiment, participants 139 girls and 143 boys of different somatotypes, which were third grade students. Found that using the developed program for one academic year, provides significantly better results in terms of the physical condition of girls and boys of different somatotypes than using traditional content. Proved more opportunity to improve performance of children and reach higher values in them during physical training. Noted the effectiveness of the content of physical education taking into account the peculiarities of expression, dynamics, relationships change is in the physical condition of children of different somatotypes and the theory of adaptation during the task of improving this condition.
children of primary school age, somatotype, physical condition, the pilot program.
Вступ.
Фізичне виховання у загальноосвітньому навчальному закладі сьогодні розглядається як один з провідних засобів покращення здоров’я учнів [3], а оптимальні параметри фізичних навантажень у різних формах занять, кількість останніх протягом дня і систематичність використання — як першочергові умови досягнення позитивного результату (Бар-Ор О., 2009; Круцевич ТЮ., 2000; Москаленко Н.В., 2007; Платонов В.Н., 2006). Ураховуючи, що означене є також основою розвитку фізичних якостей [2; 6], процес необхідно спрямовувати на покращення фізичного стану учнів, — комплексної характеристики, що відображає їхні стан здоров’я, статуру і конституцію, функціональні можливості, фізичну працездатність і фізичну підготовленість [7]. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність розроблення відповідної програми та експериментальну перевірку її ефективності у вирішенні поставлених завдань.
Результати останніх досліджень, спрямованих на вдосконалення процесу фізичного виховання у початковій школі, засвідчують таке: високий інтерес дітей до занять фізичними вправами і можливість частково виокремити пріоритетні для них види вправ (Москлаленко Н.В., 2009); недоліки визначених програмою[3] критеріїв диференційованого підходу (фізичні підготовленість, здоров’я, розвиток); © Слюсарчук В.В., 2012
перспективність використання основ програмування в урахуванні вимог і положень, пов’язаних з формуванням оптимального змісту і його ефективною реалізацією (Рибковський А.Г., 2003). Зокрема, зазначені критерії в аспекті врахування індивідуальних особливостей дітей мають низьку прогностичність; збільшити її дозволяє використання як критерію со-матотипів дітей (Єдинак Г.А., 2001; Зайцева В.В., 2004; Никитюк Б.А., 2000; Сидорченко К.М., 2009). Розроблені дослідниками (Андрєєва О.В., 2002; Га-сюк І.Л., 2003)алгоритми програмування дозволяють формувати ефективний зміст занять оздоровчого спрямування для учнів основної школи. Щодо учнів початкової школи, то у цьому напрямі виконано лише одна робота (Кротов Г.В., 2010), причому спрямована на покращення тільки фізичної підготовленості та лише у дівчаток 7-10 років різних соматотипів. Зазначене не сприяє розв’язанню виокремленої проблеми, а значить потребує подальшого вивчення.
Отримані на попередньому етапі дослідження теоретико-емпіричні дані дозволили визначити алгоритм для програмування змісту занять фізичними вправами дітей 8-10 років, спрямованого на покращення їхнього фізичного стану в процесі фізичного виховання (зміст кожної складової алгоритму викладено в окремій публікації [4]. Ураховуючи цей алгоритм розробили програму зазначеного спрямування й експериментально перевірили її ефективність.
Робота виконується у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені Степана Дем’янчука згідно із Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту на 2006-2010 рр. за темою 3.1.1. «Теоретико-методичні та програмно-нормативні основи фізичного виховання учнів і студентів».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи - полягає у визначенні ефективності авторської програми покращення фізичного стану учнів початкової школи в процесі фізичного виховання, розробленої за запропонованим алгоритмом.
Методи та організація дослідження. Під час дослідження використовували загальнонаукові (аналіз, систематизацію), педагогічні (тестування, експеримент), медико-біологічні й математико-статистичні методи. Протягом одного навчального року вивчали ефективність запропонованого та традиційного варіантів змісту фізичного виховання у вирішенні завдання із покращення фізичного стану дітей молодшого шкільного віку. Склад дослідних груп: експериментальні (ЕГ) — 59 дівчаток і 63 хлопчики, контрольні (КГ) -- 80 кожної статі, які були представниками різних соматотипів та учнями третіх класів. Соматотип визначали за методикою Штефко-Островського у модифікації С. С. Дарської [1]. На початку і наприкінці експерименту вивчали показники фізичного стану, а саме функціональні та фізичної підготовленості дівчаток і хлопчиків різних соматотипів. Відмінність між КГ та ЕГ полягала тільки у використанні відповідно традиційного і розробленого змісту занять. Останній сформували на основі запропонованого алгоритму, що передбачав виконання проектувальних операцій із визначення: мети і завдань занять фізичними вправами; форм занять, під час яких вирішуватимуться поставлені завдання; соматотипів учнів; складу показників фізичного стану, які необхідно покращити; послідовності розвитку фізичних якостей у навчальному році; інтересів і побажань учнів щодо певних видів фізичних вправ; дозування вправ для кожного уроку серії та самостійних занять удома із розвитку встановлених фізичних якостей; стимулів для мотивації учнів до фізичної активності в школі й удома; термінів проведення і змісту педагогічного контролю; організаційного забезпечення уроків; напрямів і способів співпраці із учителями початкових класів, а також з батьками у вирішенні поставлених перед учнями завдань. У зазначених проектувальних операціях ураховували визначені в дівчаток і хлопчиків різних соматотипів особливості вияву і зміни між 8 і 10 роками показників фізичних якостей, функціональних можливостей різних систем організму, взаємозв’язки між цими змінами та інтереси щодо певних видів фізичних вправ. Ураховували також положення про утворення накопичувальної адаптації (Зайцева В.В., 1995; Круцевич Т.Ю., 2000; Рибков-ський А.Г., 2003; Романенко В.А., 1999) і підходи до формування позитивної мотивації учнів до занять фізичними вправами.
32012
ц
Результати дослідження.
Аналіз даних, одержаних при використанні як критерію кількості показників, що суттєво змінилися протягом формуючого експерименту, засвідчив таке. Дівчатка. Порівняння значень функціональних показників у ЕГ представниць астеноїдного соматотипу на початку і наприкінці експерименту не виявило негативної зміни жодного. Водночас суттєву позитивну виявили у таких показниках: ЖЄЛ, приріст якої склав 21,2 %, ЧСС у спокої (12,7 %), після фізичного навантаження (8,7 %) та індексах, що відображали функціональні можливості м’язової системи (силовий індекс (СІ)— 30,4 %), серцево-судинної у спокої (індекс Робінсона (ІР)— 14,2 %) (р<0,001), після дозованого навантаження (індекс Руф’є (РІ)— 9,5 %;р<0,05) і дихальної системи у спокої (життєвий індекс (ЖІ)— 11,2 %)(р<0,01).
У КГ дівчаток досліджуваного соматотипу використання традиційного змісту сприяло покращенню тільки ЖЄЛ (приріст 14,6 %), ЧСС у спокої(9,9 %), ІР (13 %) (р<0,001) та зниженню систолічного АТ на 3,5 % (р<0,01); останнє розглядали як позитив, оскільки наприкінці експерименту значення знаходилось у межах вікових норм. Зміни ЧСС після навантаження та під час відпочинку, навпаки інтерпретували як негативні, — значення зросли на 9,6 % і 8 % відповідно (р<0,05).
Водночас використані у цих групах дівчаток варіанти змісту занять фізичними вправами призвели до неоднакових змін у показниках фізичної підготовленості. Так у ЕГ найбільше зросла абсолютна м’язова сила, швидкісна сила, вибухова сила м’язів нижніх кінцівок і координація у циклічних локомоціях,— приріст склав відповідно 43,2 %, 14,5 %, 12,4 % (р< 0,001) та 9,3 % (р<0,05). У КГ такою зміною відзначалася вибухова сила м’язів нижніх кінцівок (приріст 6,6 %; р< 0,001), координація у циклічних локомоціях (6,2 %; р<0,05) і абсолютна м’язова сила (19,7 %; р<0,01).
Узагальнюючи вищезазначені дані за використаним критерієм одержали такий результат: із 10 функціональних показників і 7 показників фізичної підготовленості протягом навчального року в ЕГ значно покращилося відповідно 7 і 4, тоді як у КГ — тільки 4 і 3 показника. Іншими словами загалом покращилося 11 та 7 показників фізичного стану, що засвідчувало перевагу експериментальної програми над традиційним змістом у покращенні фізичного стану третьокласниць астеноїдного соматотипу в процесі фізичного виховання.
Аналізуючи дані дівчаток торакального сомато-типу одержали аналогічний результат, але із такими особливостями: в ЕГ покращилося (на рівні від р<0,05 до р< 0,001) 5 функціональних і 3 показника фізичної підготовленості, у КГ —1 і 2 або загалом відповідно 8 та 3 показників фізичного стану. Конкретизуючи зазначимо, що в ЕГ ними були ЖЄЛ, ЧСС під час відпочинку після фізичного навантаження, СІ, ЖІ, РІ та вибухова сила м’язів нижніх кінцівок, рухливість у поперековому відділі хребта, абсолютна м’язова сила. У КГ таким покращенням відзначалися ЖЄЛ, вибу-
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*---“-----------* проблеми фізичного
виховання і спорту _____________________
хова сила м’язів нижніх кінцівок і абсолютна м’язова сила.
У ЕГ дівчаток м’язового соматотипу протягом навчального року суттєво покращилося 7 функціональних і 5 показників фізичної підготовленості, тоді як у КГ -- 5 і 3 або загалом -- відповідно 12 та 8 показників фізичного стану. У дівчаток дигестивного соматотипу до показників з такою зміною віднесли: ЕГ -- 9 функціональних і 6 показників фізичної підготовленості, КГ — по 5 або загалом 15 та 10 показників фізичного стану відповідно.
Отже розроблена програма ефективніша ніж традиційний зміст за кількістю показників фізичного стану, що суттєво покращуються в третьокласниць різних соматотипів у процесі фізичного виховання в школі.
Аналіз тих самих даних, але із використанням іншого критерію, а саме кількості досліджуваних показників з найвищими значеннями наприкінці, виявив таке. У КГ дівчаток кожного соматотипу значення жодного досліджуваного показника фізичного стану не було вищим від виявлених у ЕГ. В останньому випадку констатували типологічно зумовлені особливості: у дівчаток астеноїдного соматотипу зазначену перевагу виявили у 8 функціональних і 4 показниках фізичної підготовленості, дівчаток торакального соматотипу -- відповідно у 5 і 4, м’язового -- 7 і 6, дигестивного -- 9 і 6 із усіх 17 показників фізичного стану, що досліджували.
Отримані дані свідчать, що експериментальна програма є ефективнішою ніж традиційний зміст у досягненні третьокласницями різних соматотипів більш високого рівня фізичного стану.
Хлопчики. Порівнюючи в ЕГ представників астеноїдного соматотипу значення функціональних показників на початку і наприкінці експерименту не виявили негативної зміни жодного із досліджуваних. При цьому суттєвим покращенням відзначалися: ЖЄЛ, приріст якої склав 24,6 %, ЧСС у спокої (15,6 %) (р<0,001), після фізичного навантаження (6,1 %; р<0,05), систолічний АТ (5,9 %; р<0,01) та індекси, що відображали функціональні можливості серцево-судинної системи у спокої (ІР — 20,5 %;р<0,001), після дозованого фізичного навантаження (РІ-- 16,7 %; р<0,01) та дихальної системи (ЖІ — 8,7 %;р<0,05).
У КГ хлопчиків цього соматотипу покращенням відзначалися ЖЄЛ (приріст 18,8 %), ЧСС у спокої (16 %) (р<0,001), ІР (20,5 %) (р<0,001) та систолічний АТ (6,8 %;р<0,01). При цьому виявили погіршення стану функціонування серцево-судинної системи у ході відпочинку після фізичного навантаження, -- зростання ЧСС порівняно із встановленим на початку проведення експерименту склало 9,9 % (р<0,01).
Водночас використані у цих групах хлопчиків варіанти змісту занять призвели до неоднакових змін у показниках фізичної підготовленості. Так у ЕГ суттєво покращилася швидкісна сила, вибухова сила м’язів нижніх кінцівок, координація у циклічних локомоціях й абсолютна м’язова сила, -- приріст склав відповідно 13 %, 21,4 %, 11,6 % і 25,9 % (р<0,001), але погіршилася на 26,7 % рухливість у поперековому відділі
ПСИХОЛОГІЯ
хребта (р<0,01).У КГ хлопчиків цього соматотипу позитивною зміною відзначалася тільки вибухова сила м’язів нижніх кінцівок (приріст 13,7 %; р<0,001), негативною — як у ЕГ рухливість поперекового відділу хребта, але інтенсивніше (зниження на 45,5 %; р<0,05) та загальна витривалість (зниження 9,6 %; р<0,01).
Узагальнюючи наведені дані з’ясували, що із досліджуваних десяти функціональних показників і семи показників фізичної підготовленості протягом навчального року в ЕГ значно покращилося відповідно сім і чотири, тоді як у КГ — тільки чотири і два або загалом одинадцять та шість показників фізичного стану при одночасному погіршенні в останніх двох показників. Це засвідчувало перевагу розробленого змісту над традиційним у покращенні фізичного стану третьокласників астеноїдного соматотипів процесі фізичного виховання.
Аналіз даних хлопчиків торакального соматоти-пу виявив аналогічний результат, але із такими особливостями: в ЕГ покращилося (на рівні відр<0,05 до р< 0,001) вісім функціональних показників і чотири показника фізичної підготовленості, у КГ — відповідно один і два, тобто загалом дванадцять та три показників фізичного стану. Зокрема, в ЕГ до цих показників належали: ЖЄЛ, систолічний АТ, ЧСС у спокої і під час відпочинку після навантаження, ІР, СІ, ЖІ, РІ та швидкісна сила, вибухова сила м’язів нижніх кінцівок, координація у циклічних локомоціях, абсолютна м’язова сила. У КГ покращенням відзначалися ЖЄЛ, вибухова сила м’язів нижніх кінцівок і абсолютна м’язова сила. Водночас в обох групах виявили негативні зміни деяких досліджуваних показників, а саме: в ЕГ — статичної силової витривалості, рухливості у поперековому відділі хребта, загальної витривалості; у КГ — зазначених та додатково ЧСС у спокої, у ході відпочинку після навантаження та РІ. При цьому встановили, що негативні зміни в ЕГ були набагато менш виразними ніж у КГ, тобто у перших запропонований зміст сприяв уповільненню такої зміни цих показників порівняно із змістом, використаним у КГ. Крім цього отримані дані засвідчили, що вік 8-9 років є несприятливим для розвитку в хлопчиків торакального соматотипу вищезазначених фізичних якостей.
У ЕГ хлопчиків м’язового соматотипу протягом навчального року суттєво покращилося вісім функціональних показників і 5 показників фізичної підготовленості, тоді як у КГ — по три, або загалом — відповідно тринадцять та шість показників фізичного стану. У дигестивному соматотипі до показників з такою зміною віднесли: ЕГ -- вісім функціональних показників і шість показників фізичної підготовленості, у КГ — відповідно чотири і п’ять або загалом чотирнадцять та дев’ять показників фізичного стану.
Отже зміст експериментальної програми ефективніший ніж традиційний за кількістю показників фізичного стану, що суттєво покращуються у хлопчиків різних соматотипів, які є учнями третіх класів, при його реалізації у процесі фізичного виховання.
Аналіз тих самих даних, але із використанням як критерію кількості показників з найвищими зна-
ченнями наприкінці дослідження, виявив таке. У КГ хлопчиків кожного соматотипу значення жодного показника фізичного стану не було вищим від отриманих у ЕГ. В останніх мали місце такі типологічно зумовлені особливості: у представників астеноїдного соматотипу означену перевагу виявили у п’яти функціональних показниках і чотирьох показниках фізичної підготовленості, торакального -- відповідно у восьми і п’яти, м’язового — восьми і п’яти, дигестивного — восьми і шести із усіх сімнадцяти показників фізичного стану, що досліджували.
Отримані дані засвідчують більшу ефективність змісту експериментальної програми ніж традиційного у досягненні третьокласниками різних соматотипів кращих показників фізичного стану в процесі фізичного виховання.
32012
ц
Висновки:
1. Використання розробленої програми покращення фізичного стану дітей 8-10 років забезпечує позитивну зміну значно більшої кількості його показників порівняно із традиційним змістом їх фізичного виховання.
2. Ефективність розробленої програми підтверджено також даними про величину вияву досліджуваних показників фізичного стану наприкінці навчального року, -- у більшості показниках досягаються значно вищі значення ніж після використання традиційного змісту.
Подальші дослідження необхідно спрямувати на вдосконалення змісту фізичного виховання учнів перших і других класів, ураховуючи запропонований нами алгоритм його програмування для успішного вирішення завдання із покращення фізичного стану.
Література:
1. Дарская С. С. Техника определения типов конституции у детей и подростков. Оценка типов конституции у детей и подростков, М., 1975, С. 45—54.
2. Лях В.И. Двигательные способности школьников: основы теории и методики развития, М., Терра-Спорт, 2000, 241 с.
3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів : Фізична культура. 1^ класи, Ірпінь, ВТФ «Перун», 2001, 112 с.
4. Слюсарчук В. В., Эдинак Г.А. Програмування занять фізичним вправами для покращення фізичного стану дітей молодшого шкільного віку // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2011,№ 11, С. З4—З9.
5. Ashmore,P. C. Role of physical anthropology in intermediate and secondary education // Am. J. Phys. Antropol. — 2005. — № 41.
— P. 154—162.
6. Hoffman, J. Physiological Aspects of Sport Training and Performance/HoffmanJ.-- Champaign,IL :Human Kinetics, 2002. -- З4З p.
7. Moving into the Future : national standards for physical education / National Association for Sport and Physical Education, an association of the American Alliance for Health, Physical Education, Recreation and Dance. -- 2th ed. -- Oxon Hill :McGrav-Hill, 2004.
— Vol. 6.— 58 p.
Информация об авторе: Слюсарчук Виктор Васильевич
slysar4ykv@ukr. net
Кременецкий областной гуманитарно-педагогический институт ул. Лицейная 1, г. Кременец, 47009
Поступила в редакцию 20.12.2011г.
References:
1. Darskaia S. S. Tekhnika opredeleniia tipov konstitucii u detej i podrostkov. Ocenka tipov konstitucii u detej i podrostkov [Technique of determination of somatotypes for children and teenagers. Estimation of somatotypes for children and teenagers], Moscow, 1975, pp. 45—54.
2. Liakh VI. Dvigatel’nye sposobnosti shkol’nikov: osnovy teorii i metodiki razvitiia [Motive capabilities of schoolchildren: bases of theory and methodology of development], Moscow, Terra-Sport, 2000, 241 p.
3. Programa dlia zagal’noosvitnikh navchal’nikh zakladiv: Fizichna kul’tura. 1—4 klasi [Program for general educational establishments: the physical culture. 1-4 classes], Irpin’, VTF Perun, 2001, 112 p.
4. Sliusarchuk V. V, Edinak G.A. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2011, vol.11, pp. 34—39.
5. Ashmore,P. C. Role of physical anthropology in intermediate and secondary education. American Journal of Physical Anthropology, 2005, vol.41, pp. 154—162.
6. Hoffman, J. Physiological Aspects of Sport Training and Performance, IL, Human Kinetics, 2002, 343 p.
7. Moving into the Future : national standards for physical education. National Association for Sport and Physical Education, an association of the American Alliance for Health, Physical Education, Recreation and Dance, Oxon Hill, McGrav-Hill, 2004, vol.6, 58 p.
Information about the author: Slyusarchuk V.V.
slysar4ykv@ukr. net Kremenets Regional Humanitarian-Pedagogical Institute Litzejnaya str. 1, Kremenetz, 47009
Came to edition 20.12.2011.
