CC BY
9
Б01: https://doi.сг^10.37405/2221-1187.2019.208-221
В.Б. Мшура, к.е.н., доц., Т.П. Гтс, к.е.н., доц.,
СтСЮ 0000-0002-4992-8438
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ШТЕГРАЦП УКРА1НИ
до европЕйсько! кластерно! мереж
У контекст сучасних свiтових економiчних вiдносин штен-сивнiсть економiчного розвитку, зростання конкурентоспроможно-стi регiонiв та держави мае здшснюватися за рахунок впровадження нов^шх ринкових механiзмiв, здатних компенсувати стихшш де-структивнi процеси. Для Укра!ни кластеризацiя е одним iз способiв розвитку економiки та И надежного рiвня у системi свiтових еконо-мiчних вiдносин. На сучасному етат вiдбуваеться збiдьшення ак-тивностi в рамках кдастерних шщатив. Згiдно з мiжнародним до-свiдом, значнi змши в оргашзаци виробництва як на нащональному, так i на мiжнародному рiвнях сприяють створенню територiадьно-гадузевих та штеграцшних об'еднань, тобто кластерiв. В умовах по-сидення конкуренци на нацiонадьних ринках товарiв, пращ i каш-таду економiчним прюритетом для суб'ектiв Укра!ни стае тдви-щення конкурентоспроможностi регiонадьних господарств. Форму-вання кластерiв на територи регюну дозводяе вирiшувати не тiльки галузевi завдання, аде i сприяе багатоподярному розподiлу точок зростання по територи регiону, i тим самим забезпечуе рiвномiр-нiсть i збадансованiсть просторового розвитку. Реадiзацiя кдастер-но! под^ики може дати потужний поштовх розвитку як основних, так i супутшх видiв дiяльностi регiонах. Використання шновацш-них технологiй в рамках кдастера дозводить значною мiрою поси-дити економiчний ефект вiд !х впровадження i тим самим подш-шити добробут наседення бiдьшостi регiонiв.
Кдастери визнаш кдючовими економiчними драйверами i яв-дяються цiнним джередом шновацш та знань. Теоретичнi засади кдастерного розвитку та особдивостей кдастерних активностей ви-свггдено таких у роботах М. Дедьгадо, М. Портера, С. Стерна [1]. Сучасш тенденци щодо активiзацil кдастерних шщатив та основнi особдивостi генезису кдастеризаци представденi К. Кетдесом, С. Прощвом [2]. В роботах Ф. Неффке, М. Хенншга, Р. Бошма [3]
© В.Б. М1шура, Т.П. Гтс, 2019
висв^лено особливосп поступового формування кластерiв на ос-новi культури, взаемно1 адаптаци й сфери свое! компетенци, зазна-чено, що даний процес потребуе високого рiвня оргашзаци та само-оргашзаци його потенцiйних учасникiв. Однак, на даному етат розвитку процесу кластеризаци теорiя ще не дае достатшх вщпов> дей щодо конкретних ресурсiв розвитку кластерiв, а також особли-востей створення моделей тдтримки кластерiв.
Метою статт1 е дослщження особливостей формування кластерiв, основних ресуршв та особливостей формування дорож-ньо! карти розвитку кластерiв для формування прюритетних шляхiв регiонального розвитку.
Сучасш кластернi стратеги розглядають кластери як бiзнес-екосистеми, якi мають регюнальний вимiр, але включають в себе безлiч зацiкавлених сторiн, включаючи створеш пiдприемства, стартапи, iнвесторiв, дослiднi шститути та iнше. Обсяг дiяльностi кластера зазвичай охоплюе кiлька взаемопов'язаних секторiв i ство-рюе мережу гравщв i дiяльностi. Крiм того, кластери можуть стати ядром для подальшого зростання економiчного розвитку, оскiльки кластери часто демонструють самоефективнi мережевi ефекти, на-приклад, шляхом залучення венчурного кашталу, постачальникiв або постачальникiв послуг. Тюна взаемодiя мiж членами кластеру може привести до бшьш високих темпiв iнновацiй i, таким чином, змщнити значимiсть кластера.
Кластери визнаш ключовими економiчними драйверами i яв-ляються цiнним джерелом iнновацiй та знань. Кластерш iнiцiативи визначаються як важливi засоби регiональноl конкурентоспромож-носп та позитивно впливають на члешв кластерно1 органiзацil. Кластери покращують операцшну ефективнiсть компанiй, пришвид-шують шноваци, а також прискорюють формування сощального ка-пiталу. Перехiд укра1нськох економши на якiсно новий рiвень можливий за умови формування нових центрiв економiчного зростання, що дозволяють об'еднувати науковий, освiтнiй та виробни-чий потенцiал та забезпечують тдвищення конкурентоспроможно-стi пiдприемств, науково-дослiдних оргашзацш i освiтнiх установ, що надають мультиплiкативний ефект на розвиток економши, спри-яють залученню iнвестицiй i створення нових робочих мiсць. Такими центрами можуть стати саме кластери. Кластер дае додатковi робочi мюця, що створюють додаткову вартють. Слiд зазначити, що в остаточному тдсумку, не окремi пiдприемства, а саме кластери е нолями високо1 конкурентоспроможностi. Кластерна полiтика може бути вдалою лише за сприяння мюцево1 та державно1 влади,
яка повинна створити для цього вщповщш умови. Необхщна змша наявного вектору економiчних перетворень i3 боку влади та спря-мування ïx на розроблення, прогнозування та впровадження клас-терно1 полiтики. Безумовно, лише зусилля влади не зможуть створити вщповщних умов, але як складова частина платформи перед-умов мають велике значення. У цш частит, як наголошують на-уковцi й практики [2; 13], варто спрямувати зусилля на три напрями (створення стимулiв, забезпечення доступностi iнформацiï, розпо-дiлення влади та ресурсiв), яю ми вважаемо за доцiльне корегувати та доповнити ще такими:
формування кластерноï стратегiï;
створення законодавчих передумов для кластерних iнiцiатив та реалiзацiï стратегiï;
створення стимулiв;
послiдовнiсть i обrрунтованiсть дiй влади, пiдвищення довiри до владних структур;
державна пiдтримка та розподiл ресуршв. Найважливiшi iз цих напрямiв у розгорнутому виглядi подано в табл. 1.
Таблиця 1
Напрями сприяння кластерним 1н1ц1ативам через 3MiHy _вектору державно'1 пол^ики в УкраУм_
Сфера Опис кластерно: шщативи Оптимальне ршення для Украши
Стимулювання кластероутво- рення Ефектившсть будь-якого шдпри-емства забезпечуеться людиною, що приймае ршення на основ! ш-терес1в (стимул1в). Формування стимул1в - одна з рушшних сил розвитку кластероутворення. Стимули повиииi змшюватися 1 шдсилюватися залежно в1д стади виконання проекту Джерелом стимул1в може стати бшьш активна участь сусшльс-тва та б1знесу у розробленш державно!' пол1тики. Св1това економжа та европейсьга стан-дарти спонукають до форму-вання кластер1в та створюють вщповщну мотивацшну основу
1нформацшна основа класторо-утворення Для формування кластер1в шфор-мовашсть мае бути повна як 1з боку учаснигав майбутнього кластера, так 1 з боку держави щодо ресурс1в та витрат, необшдних для досягнення бажаних результа-т1в розвитку регюну Виб1р й удосконалення шстру-ментарто, пов'язаного з розвит-ком кластер1в. Полшшення ре-гюнальних показнигав на rai полшшення якост шформацп, що сприятиме яюсшшш кластернш полчищ
Розподш влади та ресуршв Р1шення, пов'язаиi з накопичен-ням прав суб'ект1в, б1знесу та ре-сурс1в, визначають не лише клас-терну, а й регюнальну пол1тику Децентрал1защя у розподт ре-суршв та прийнятп ршень вла-дою та б1знесом в Укршш сприятиме формуванню кластерноï пол1тики та вщповщного меха-шзму управлшня
Реатзащя поданих у табд. 1 напрямiв приречена на невдачу без вщповщним чином органiзованих наукових досдiджень, яю без-посередньо не належать до компетенци вдади, аде пiдтримуються i стимудюються нею. Саме вони мають стати основою ддя реатзаци вищенаведених напрямiв. Останнiми роками кдастернi концепци дедалi частiше використовувадись як шструмент ддя посидення ре-гюнально1 економши. Хоча кдастери е важдивою частиною еконо-мiки рiзних регiонiв кра1н по всьому свiту на рiзних етапах розвитку, вони також е важдивими показниками ддя розумшня та вир> шення економiчних завдань, засобом ддя оптимiзацil структури еко-номiки, адже кдастери е важдивими детермшантами економiчних показникiв (iснуе сидьний зв'язок мiж заходами посидення кдасте-рiв та процвiтання регiонiв). Свропейський розвиток багато в чому залежить вiд кластеризации а активна штегращя Укра1ни Свропейський простiр актуалiзуе дане питання. В Свропi налiчуеться бдизько 2500 потужних кдастерiв. Кластерш ефекти стають види-мими, коли наявшсть пов'язаних гадузей у певному мющ досягае критично1 маси. Бдизько 45% ушх зайнятих у торгових галузях розташовано в кластерах. Пращвники кдастерiв заробдяють в сере-дньому на 11% бшьше зароб^но1 плати, шж !х кодеги в тих же галузях, розташованих поза кластерами. Це вщображае бiдьш високу продуктившсть, яку компани можуть досягти в кластера Потужнi кдастери повщомдяють про зростання робочих мiсць на рiвнi 0,2% щорiчно в посткризовий перюд, тодi як за межами кластера вщбу-ваеться скорочення робочих мюць в середньому на 1,7% [1].
Кдастерний шдхщ надае переваги з точки зору ефективност втручання на рiвнi фiрми, тобто тдтримки дiядьностi окремих ком-панiй, активш дil на кластерному рiвнi можуть створити бiльшi ва-жедi та цим досягти усшху бiдьшоl кшькост фiрм [4]. Що стосу-еться втручання на рiвнi промисдовостi, то кдастери уникають ба-гатьох викривдень, пов'язаних з постачальниками, якi часто вини-кають у виробничо-збутових данцюжках. Щодо подiтики в масштабах вше1 економiки, то дil на кластерному рiвнi можуть бути бшьш цiдьовими ддя конкретних питань, з якими стикаються компани в наборi сумiжних гадузей, тим самим шдвищуючи ефективнiсть та зменшуючи витрати. Кдастери та кластерш шщативи повиннi вщь гравати важдиву роль у системних iнновацiях, зокрема, при будь-яких промисдових перетвореннях, якi радикально змшюють бiзнес-модедi та сприяють оргашзаци ланцюжюв додано1 вартостi.
Свропейська Комюя в Стратегil СС-2020 [5] акцентуе увагу на питаннях, що стосуються шновацш, розгдядаючи !х як основу
для розумного зростання. Здатшсть компанш впроваджувати шно-вацiï все бiльше залежить вщ ïx здатностi спiвпрацювати з шшими суб'ектами, включаючи конкуруючi тдприемства. Слiд зазначити, що сучасна економша е мережею, i ланки даноï мереж проникають у всi сфери економiчного життя. Сильна та широко розвинена мережа внутршшх та зовшшшх органiзацiй, теxнiчна та сощальна ш-фраструктура та ефективне стратепчне управлiння та кластеризацiя е чинниками, що визначають мiжнародну конкурентоспроможнiсть. Кластери можна визначити як шновацшш мережi [6]. Однiею з не-обхщних умов для створення та розвитку мереж та кластеризаци -е готовшсть до спiвпрацi пiдприемств, що конкурують один з одним на щоденнш основi.
Важливим аспектом економiчноï полiтики Украïни стае стра-тепя створення вертикально iнтегрованиx компанiй, здатних забез-печити виживання, а в перспективi - i розвиток промислово-техно-логiчного потенцiалу краши. Створення тако1' полiструктурностi со-цiально-економiчниx систем вимагае розробки економiчноï страте-riï, що спираеться на новi iдеï i принципи, що дозволяють отримати найбшьший системний ефект, чим i являеться кластеризащя [7].
Головне, що дають кластери, - це можливiсть для бiзнесу i для регiону розвиватися не за шерщею. Однак, важливо розум^и, що кластери можуть принести результати лише тод^ коли вони впи-санi в ширший контекст стратегш регiонального розвитку, тобто в контекст розвитку розумних спецiалiзацiй. Кластерна форма оргашзаци шновацшно1' дiяльностi призводить до створення особливо].' форми шноваци - сукупного iнновацiйного продукту, яка являе собою сукупшсть базисних нововведень, сконцентрованих на пев-ному вiдрiзку часу i в певному економiчному просторi. Саме таю шноваци являються продуктом дiяльностi вшх учасникiв кластера, що дозволяе прискорити поширення мережевих зв'язкiв i шдви-щити ефективнiсть дiяльностi регiону. Створення репональних кла-стерiв слiд розглядати у розрiзi створення «точок зростання» реп-ону.
В iнформатизованому свiтi акценти змщуються, при цьому для формування кластерiв необxiдне активне застосування техноло-гiй, якi дозволяють сформувати «загальну картину» функцюну-вання регiональниx економiчниx систем в цiлому. Спiвпраця в рамках репональних та мiжрегiональниx кластерiв стае все бiльш необ-xiдною, але при цьому юнуе деяка можливiсть втрати самостiйностi стейкxолдерiв i, як наслiдок, зниження ix дiловоï iнiцiативностi (здатностi до формування самостiйноï лiнiï поведiнки на ринку, до
освоення нових товарiв, нових технологш та im). Як наслiдок, у рядi краш в останнi десятилiття «кластерш стратеги» будуються на центрах дiловоï активностi та концентрують зусилля на шдтримщ iснуючиx кластерiв i створенш нових мереж компанiй, якi рашше не контактували мiж собою.
При цьому, враховуючи украшсью реалiï та вщсутшсть по-ступового розвитку кластерiв, держава мае акцентувати увагу на ви-переджаючому розвитку та не тшьки сприяти формуванню класте-рiв, але й самою стати активним учасником мереж. Наприклад, впровадження електронного урядування е запорукою iнтегрування державного управлшня до мереж. Електронний уряд стосуеться не тшьки технологш, а також передбачае перебудову державного сектору, бiзнес-процесiв, людей та культури для забезпечення усшш-ного досягнення е-уряду. Багато проекпв в минулому не вдалося, тому що орiентацiя проекпв на бiзнес-процеси, яю спричинили значнi змiни, але не зачшали iншиx аспектiв. Необxiдно створення новоï ролi держави, оновлення бiзнесу та шформатизаци для спри-яння побудовi мереж, доступу до теxнологiй та скороченню транс-акцiйниx витрат.
Формування i розвиток кластерiв виступае найважлившим фактором економiчного зростання, адже забезпечення можливост постiйного зростання продуктивностi буде завжди актуальним, тому що чим бшьше розвинена економiка, тим бшьшого значення набувають iнновацiï в продукци, послугах i методах виробництва для тдвищення конкурентоспроможностi регiонiв та краш у цi-лому.
Отже кластер мае стати осередком поширення новоï моделi культури, в якiй досягатиметься сощальний ефект, що буде вираже-ний у створенш нових робочих мюць, задоволенш споживачiв якiстю товарiв i послуг та тдвищенням добробуту в цшому; та вiд-буватиметься штенсивний розвиток пiдприемницькиx структур, збiльшення кшькосп яких в свою чергу позитивно позначиться на дохщнш частинi бюдже^в усix рiвнiв. Кластерний пiдxiд може стати шструментом забезпечення високих темшв економiчного зростання i диверсифiкацiï економши.
Через високий рiвень кластеризацiï економiчноï дiяльностi кра1н свiту при створенш сучасноï моделi розвитку Укра1ни, до-цiльним е ознайомлення з досвщом становлення кластерних мереж iншиx крашах. Особливого значення для Укра1ни набувае вивчення досвщу постсоцiалiстичниx кра1н та краш Сxiдноï Свропи, серед яких Хорвапя, Словаччина, Литва, Угорщина. До цього, вищезазна-
чеш кра!ни е новими членам €С, що також вказуе на доцшьшсть дослiдження досвiду та моделей кластеризацп саме в даних кра!нах.
Що стосуеться формування кластерних утворень, досвщ ев-ропейських кра!н, таких як Хорвапя та Словаччина, вказуе на змь щення акцентiв на ключовi 4Р - план, люди, процеси i проекти (рис. 1) [9].
План
• Анал1з тенденцш, ресурсов
• Сшльно розроблеш цш1
• Формування критично! маси шдприемств, защкавлених у процеа створення кластеру, що повязаш у ланцюжок вартост
Проекти
• Розробка та реал1защя сшльних проекта
• Створення загально! карти стра-тепчного процесу дш
Люди
Кластерний менеджмент Шдтримка науково-дослщних уста-нов: виб1р партнер1в 1нвестици члешв кластер1в в навчаль-ш проекти та сшвпраця з науково-до-^ слщними установами__у
Процеси
• Розробка формату та кер1вництва, в якому викладено "споаб, як ми бу-демо працювати разом".
• Континуум у сшлкуванш всередиш кластера та м1ж членами кластеру
Рис. 1. Шдх1д «4 Р» у формуванш кластер1в (розроблено авторами на основi джерела [10])
Що стосуеться Укра!ни, то шдтримка кластерiв повинна бути побудована на цшьовому пiдходi до заснування та пiдвищення ш-ституцшно! спроможностi низки структур управлшня кластерами на регiональному рiвнi. Ц структури управлiння кластерами по-винш об'еднувати ключовi зацiкавленi сторони з приватного i державного сектору та наукових кш, надавати послуги, зокрема, сферi розвитку бiзнесу та iнтернацiоналiзацil, створення стартапiв i шд-тримки iнновацiй, розвитку вiдповiдних навичок та шфраструк-тури.
Крiм того, кластеризащя мае передбачати чiтку координащю та механiзми обмiну, що дозволить забезпечити створення синерги
мiж регюнальними кластерами [10] (наприклад, загальний брен-динг, тренiнги для оргашзацш кластера тощо). Реалiзацiя процесу створення мереж в Украш повинна розпочатися з тдтримки пшот-них кластерiв. Процес створення кластерних мереж мае бути засно-ваний на розподш ролей мiж державним та приватним сектором, а також мiж рiвнями державного управлiння, що зможе стати свое-рiдною моделлю для впровадження майбутшх iнiцiатив. У рамках даного тдходу можна зобразити покрокову модель кластеризаци.
Спираючись на досвiд европейських краïн, перший етап для впровадження кластеризаци на Украш мае полягае в тому, щоб отримати якомога точшшу картину ситуаци кластера, як центру розвитку на мюцях. 1нформащя, яка доступна в кластерi, зазвичай фрагментована, нецентралiзована та сумнiвна щодо точносп, об-грунтованостi та часу. Для здшснення даного етапу в украшських реалiяx слiд акцентувати увагу на проведенш дослiджень на регю-нальному рiвнi з метою отримання шформаци та грунтувати визна-чення конкурентоспроможних галузей на основi старт-спецiалiза-цiй та бiльшоï додатковоï вартосп. Мета даного етапу - досягти та-коï позицп, де можна було б прийняти рiшення щодо вибору того, в яких галузях повинш бути зосередженi пiлотнi проекти кластерiв [11].
Формування кластерiв потребуе залучення моделi потрiйноï спiралi. В рамках побудови кластерних мереж на Украш, метою д> яльностi даноï моделi мае стати об'еднання основних учасникiв (освiта-наука-бiзнес-громадськiсть) у розвитку кластера, як це передбачено сучасною мiжнародною передовою практикою. Направлена дiяльнiсть тдприемств приватного сектору, академiчниx кш та iнститутiв розвитку, а також державних мшютерств та в> домств формуе правильний баланс для створення кластерiв. Наприклад, у Хорвати на даному етапi проводилась низка експеримента-льних галузевих зустрiчей, яю були органiзований через Мiнiстер-ство економши.
У процесi цих зустрiчей було створено спiльний форум для активютв кластерiв, що представляли кожен з трьох елементв по-трiйноï спiралi. Украïна також може оргашзовувати такi зустрiчi на даному етат з метою визначення та обрання iнновацiйниx можли-востей, якi можуть бути використаш для формування спшьних кластерних проектiв [12].
Щодо створення менеджменту, на даному етат пропонуеться проведення галузевих зустрiчей та обрання лiдерськоï групи, грун-туючись на принциш четверноï спiралi. Режим лiдерськоï групи мае
представляти собою процес об'еднання представниюв та штерешв рiзних секторiв.
Формування
конкур енто спро-можних кластерш
Рис. 2. Дорожня карта формування кластер!в для Украгни (розроблено авторами на ochobí джерела [11])
Щодо наступного етапу, його метою е згуртування навколо перспективних, амбiтних масштабних проекпв, якi б вимагали вiд сектора та спiралi синерги, i якщо це буде реалiзовано, це матиме величезний вплив на функщонування сектора та усшх сектора у майбутньому.
Формат даних проектiв - «просторовi можливосп» сектора, де запропоновано список бiзнес-iдей, якi вiдображають потенцiал рiзного ступеня, якi потiм розвиваються, удосконалюються до про-ектiв загальнодержавного значення в першу чергу через 1'х масш-таби, амбщп та 1'х потенцiал для впливу на сектор, а також на на-щональний економiчний рiвень.
Створення списку потенцшних бiзнес-iдей, якi б привернули увагу, зробили б кластери конкурентоспроможними.
Насамкшець, етап формування конкурентоспроможних клас-терiв - досягнута точка в процес^ за допомогою яко! структура за-родкових кластерiв повинна бути формалiзована i закрiплена.
Щодо сучасних кластерних мереж, то слiд вiдзначити Свро-пейську платформу кластерного спiвробiтництва, що являе собою майданчик для розвитку мiжкластерноl взаемоди, який дозволяе мiжкластерним органiзацiям знайти потенцiйних партнерiв для мiжнародного спiвробiтництва та забезпечуе доступ кластерiв до мiжнародних ринкiв [13]. Дана платформа об'еднуе понад 950 евро-пейських кластерних органiзацiй та орiентована на пошук партнерiв за чотирма рiвнями: галузевий, мiжнародний, нащональний, регю-нальний. Розглянемо COSME в якост моделi пiдтримки кластерiв:
в рамках дано! моделi юнуе певний перелш пiдпрограм Í3, що фшан-суються коштами програми COSME, серед цих програм е, напри-клад: Свропейська мережа пiдприемств (EEN), Еразмус для моло-дих пiдприемцiв, Iнтернацiоналiзацiя кластерiв МСП, Розвиток туризму, Полегшення доступу до державних закушвель та багато ш-ших тдпрограм (табл. 2).
Таблиця 2
Приклад перелжу KOHKypciB в рамках моделi пiдтримки кластерiв на 2018 роки
(узагальнено авторами на основi джерела [14])
№ з/п Назва проекту Оргашзащя, що впроваджуе Бюджет Умови фшансування
1 Свропейська мережа шдприемств (EEN) COSME 57,2 млн евро Покриття видатгав проекту: 100%. Сума розпод!ляеться м!ж 60 заявниками, що перемогли у конкурс!
2 Свропейська платформа сшвробгтництва кластер1в COSME 5,5 млн евро Покриття видатгав проекту: 100%
3 Свропейська програма «Cluster excellence» COSME 900 тис. евро Покриття видатгав проекту: 75% Сума розподшяеться м!ж 6-8 заявниками, що перемогли у конкурс!
4 ¡нновацшний та технолопчний розвиток легко! промисловосп (одяг, взуття, ви-роби з! шгари) COSME 3 млн евро Покриття видатгав проекту: 100%
5 Пщтримка розбу-дови шститущйно! спроможност! об'еднано! тери-тор!ально! громади ГО «1нститут громадянсь- кого сусшльства» Близько 900 тис. евро Вщбуваеться за фшансово! шдтримки «Вестм!нстерсько! фундацп за демократа» (Лондон, SW1P 1RT, Сполучене Корол!в-ство Велико! Британп та Швшч-но! 1рландп)
6 Молод1жний кластер оргашчного б!знесу об'еднано! територ!ально! громади ГО «1нститут громадянсь- кого сусшльства» 760 тис. евро Свропейський Союз (через Пред-ставництво Свропейського Союзу в Укра!ш)
У рамках дано! моделi Сврокомюя покривае 90 % видатюв проекту, пов'язаних з його реалiзацiею. Пiдпроект - частина шд-програми, яка направлена на реалiзацiю окремо! мети. Наприклад, в рамках шдпрограми «Пiдвищення конкурентоспроможностi пред-
CTaBHHKÍB c^epu Typu3My» Mo^yTb 6yTH oronomem neBHi nignpo-eKTH, a caMe po3bhtok TypucTHHHHx KnacTepiB, ygocKoHaneHHa noni-thkh b c^epi TypH3My to^o. 3aranbHHH 6rog^eT nporpaMH COSME Ha 2018 p. CTaHOBHTb 699,2 mah eBpo.
TaKO^ cnig aкцeнтyвaтн yBary Ha nporpaMi CBponeHcbKoi nig-tphmkh Manoro Ta cepegHboro 6i3Hecy, ^o cnpuae noninmeHHro go-CTyny go Mi^HapogHHx phhkíb, 3oKpeMa BcepegHHi CC, a TaKo^ Ha Mi^HapogHoMy píbhí. fflpgo nporpaMH COSME - ^ Ha6ip TeMaTHH-hhx nignporpaM, peani3a^a aKux noKnuKaHa BupimuTH npo6neMH b c^epi Manoro i cepegHboro nignpueMHH^Ba, aKi noB'a3aHi 3 gocTynoM go ^rnaHcyBaHHa, BHxogoM Ha hobí phhkh Ta BgocKoHaneHHaM BHyT-pimHix 6i3Hec-npo^ciB Ta BgocKoHanuTH npiopuTeTHi c^epu Ha^o-HanbHoi eKoHoMiKH [14]. Ba^nuBoro c^eporo gianbHocTi e Buxig Ha pu-hok CC Ta phhkh napTHepiB nporpaMH (nepe3 CBponeHcbKy Mepe^y nignpueMCTB - Enterprise Europe Network, European cluster collaboration platform Ta íh.) Ochobhom MeToro npu цboмy e cnpuaHHa po3BHTKy KnacTepiB 3 MeToro nigBH^eHHa KoHKypemocnpoMo^HocTi Ta pecypcoeMHocTi nignpueMCTB, 3oKpeMa MCn, aKTHBi3a^a cniB-npa^ KnacTepiB nepe3 perioHanbH Ta rany3eBi nporpaMH Ta noner-meHHa npuegHaHHa MCn go KnacTepiB. ^o crocyerbca COSME, to ocKinbKH ^rnaHcyBaHHa gna yKpaiHcbKHx npoeKTiB noKH Hegoca^He, gaHa nporpaMa - цe He TinbKH Mo^nuBicrb nomyKy napTHepiB, цe Ba-^nuBa nnaT^opMa gna MomTopuHry npoeKTiB Ta nomyKy rn^opMa^i.
Buchobku. cBignuTb npoBegeHHH aHani3, perioHH YKpaiHH ^e He roToBi go ^opMyBaHHa iHHoBa^KHoro Tuny KnacTepHHx cTpyKTyp, aKi ^yH^ioHyroTb b eKoHoMinHo-po3BHHeHux KpaiHax. He3Ba^aronH Ha po3bhtok KnacTepHHx iнiцiaтнв 3a poKH He3ane^Hocri Hamoi Kpa-íhh, e^eKTHBHicTb BiTHH3HaHHx KnacTepiB e HH3bKoro. Ha ochobí aHa-ni3y goBegeHo, ^o HaH6inbmoro nepemKogoro gna e^eKTHBHoi Knac-TepHoi noniTHKH Ta po3BHTKy KnacTepHHx yTBopeHb e KoMnneKc npo-6neM, noB'a3aHHx i3 Bnagoro Ta gep^aBHoro nigTpuMKoro, aKa Mae rpyHTyBaTuca Ha BignoBigHHM hhhom no6ygoBaHux HayKoBux go-cnig^eHHax. BugineHo npiopuTeTHi HanpaMH cnpuaHHa KnacTepHHM iнiцiaтнвaм nepe3 3MiHy BeKTopy gep^aBHoi noniTHKH b YKpairn: $op-MyBaHHa KnacTepHoi cTpaTerii; cTBopeHHa 3aKoHogaBnux nepegyMoB gna KnacTepHHx imujaTHB Ta peaniзaцii cTpaTerii; cTBopeHHa cTHMyniB; nocnigoBHicTb Ta o6rpyHToBaHicTb gin Bnagu, nigBH^eHHa goBipu go BnagHHx cTpyKTyp; gep^aBHa nigTpuMKa h po3nogin pecypciB.
BuKopucTaHHa KnacTepHoi кoнцenцii y peanbHiH eкoнoмiцi YKpai'HH nepeg6anae cTBopeHHa Ta po3bhtok KnacTepiB, aKi noBHHHi craTH
новими точками ii оновлення та зростання. Процес кластеризацп в Укра!ш мае сво! особливостi, якi не завжди вiдображають пози-тивну динамiку як кластера в цшому, так i його окремих учасникiв. Однiею з цшей реатзаци кластерно! полiтики Укра!ш е подолання рiзноманiтних бар'ерiв та «вузьких мюць», якi перешкоджають ефективнш взаемодп пiдприемств та органiзацiй, що входять до складу кластеру. До них слщ вiднести недостатнiй рiвень оргашза-цiйного розвитку, а саме вщсутшсть ефективних органiзацiйних структур управлшня кластерами.
Лiтература
1. Delgado M., Porter M., Stern S. Clusters and entrepreneurship. Journal of Economic Geography. 2016. URL: http://joeg.oxfordjournals.org/content/ early/2016/05/ 28/jeg.lbq010.abstract (дата звернення: 15.04.2018).
2. Ketels C., Protsiv S. Clusters and the New Growth Path for Europe, Working Paper. Vienna : WIFO, 2014. P. 59-63.
3. Neffke F., Henning M., Boschma R. How Do Regions Diversify over Time? Industry Relatedness and the Development of New Growth Paths in Regions. Journal of Economic Geography. 2011. P. 247-249.
4. European Cluster Observatory 2016, Cluster programmes in Europe. URL : http://ec.europa.eu/DocsRoom/documents/12925 (дата звернення: 15.04.2018).
5. European Commission, EUROPE 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Brussels : EEA, 2010. P. 28-31.
6. Miles R.E., Snow Ch.C. Causes of Failure in Network Organizations. California Management Review. 2012. Vol. 34(4). P. 53-72. doi: 10.2307/41166703.
7. Sverrisson A. Enterprise clusters in developing countries: mechanisms of transition and stagnation. Entrepreneurship & Regional Development. 2013. Vol. 15(3). P. 183-206. https://doi.org/10.1080/08985620210159239.
8. Summary of the report «Lithuanian Clusterization, 2017. Promotion and development of Innovation Networking - InoLink». Research Institute for Changes (RICh). 2017. P. 32-39.
9. Strategic Action Process for Competitiveness Cluster Formation - a guidebook for practitioners URL : https://poduzetnistvo.gov.hr/UserDocsImages/EU%20pro-jekti/IPA%20IIIC/Podr%C5%A1ka%20razvoju%20klastera/7.Strate%C5%A1ki%20ak cijski%20proces%20o%20osnivanju%2 0tri%20klastera.pdf (дата звернення: 15.04. 2018).
10. Lindqvist G., Ketels C., Solvell O. The cluster initiative greenbook 2.0. Stockholm: Ivory Tower Publishers. 2013. P. 8-14.
11. Bergman E. Cluster life-cycles: An emerging synthesis. Vienna: Institute for Regional Development and Environment. Vienna University of Economics and Business Administration. 2016. P. 101-105.
12. Lindqvist G., Solvell O. Organising clusters for innovation: Lessons from city regions in Europe. CLUSNET Final Report, Clusters and Cities Network. 2016. P. 54-62.
13. The European Cluster Collaboration Platform. URL : https://www.clustercol-laboration.eu (дата звернення: 15.04.2018).
14. Competitiveness of Enterprises and Small and Medium-sized Enterprises. URL : http://cosme.me.gov.ua/ (дата звернення: 15.04.2018).
15. Тарасенко Т. В. Механизм венчурного финансирования инновационного предпринимательства. Бизнес Информ. Харьков. 2004. №5-6. С. 49-51.
16. Маиенко В.М. Венчурне фшансування шновацшно! дiяльностi тдпри-емств. EKOHOuinHuu. eicHUK Донбасу. 2008. № 1(11). С. 156-158.
17. Поручник А.М., Антонюк Л.Л. Венчурний каттал: зарубiжний досвiд та проблеми становлення в Укра!ш: монографiя. Кшв: КНЕУ, 2000. 172 с.
18. 2016 European Venture Capital Report. - 2017. URL: https://blog. deal-room.co/wp-content/uploads/2017/01/2016-European-Venture-Capital-Report.pdf.
19. Бутенко А.I., Уманець Т.В., Гриневич Л.В. Методологiчнi основи до-слiдження iнновацiйного потенцiалу технологiчного тдприемництва в Укра!ш. EKOHOMiuHm eicHUK Донбасу. 2017. № 2 (48). С. 177-186.
20. Нащональна шновацшна система: зарубiжний досвщ, стан в Укрш'ш. Аналiтичнi матерiали до парламентських слухань / За ред. В.М. Гееця, Л.1. Феду-лово!. Кшв, 2007. 184 с.
21. Ншфоров П.О., Гладчук О.М. Проблеми розвитку венчурного катталу в Укра1ш та свт. URL : http://www.nbuv.gov.ua.
References
1. Delgado M., Porter M., Stern S. (2016). Clusters and entrepreneurship. Journal of Economic Geography. Retrieved from http://joeg.oxfordjournals.org/content/ early/2016/05/ 28/jeg.lbq010.abstract.
2. Ketels C., Protsiv S. (2014). Clusters and the New Growth Path for Europe, Working Paper. Vienna , WIFO. P. 59-63.
3. Neffke F., Henning M., Boschma R. (2011). How Do Regions Diversify over Time? Industry Relatedness and the Development of New Growth Paths in Regions. Journal of Economic Geography. 2011, рр. 247-249.
4. European Cluster Observatory 2016, Cluster programmes in Europe. Retrieved from http://ec.europa.eu/DocsRoom/documents/12925.
5. European Commission, EUROPE 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. (2010). Brussels, EEA. P. 28-31.
6. Miles R.E., Snow Ch.C. (2012). Causes of Failure in Network Organizations. California Management Review, Vol. 34(4), рр. 53-72. doi: 10.2307/41166703.
7. Sverrisson A. (2013). Enterprise clusters in developing countries: mechanisms of transition and stagnation. Entrepreneurship & Regional Development, Vol. 15(3), рр. 183-206. https://doi.org/10.1080/08985620210159239.
8. Summary of the report «Lithuanian Clusterization, (2017). Promotion and development of Innovation Networking - InoLink». Research Institute for Changes (RICh), рр. 32-39.
9. Strategic Action Process for Competitiveness Cluster Formation - a guidebook for practitioners Retrieved from https://poduzetnistvo.gov.hr/UserDocsImages/EU% 20projekti/IPA%20IIIC/Podr%C5%A1ka%20razvoju%20klastera/7.Strate%C5%A1ki % 20ak cijski%20proces%20o%20osnivanju%2 0tri%20klastera.pdf.
10. Lindqvist G., Ketels C., Solvell O. (2013). The cluster initiative greenbook 2.0. Stockholm: Ivory Tower Publishers, рр. 8-14.
11. Bergman E. (2016). Cluster life-cycles: An emerging synthesis. Vienna: Institute for Regional Development and Environment. Vienna University of Economics and Business Administration, рр. 101-105.
12. Lindqvist G., Sölvell Ö. (2016). Organising clusters for innovation: Lessons from city regions in Europe. CLUSNET Final Report, Clusters and Cities Network. P. 54-62.
13. The European Cluster Collaboration Platform. Retrieved from https: //www.clustercollaboration.eu.
14. Competitiveness of Enterprises and Small and Medium-sized Enterprises. Retrieved from http://cosme.me.gov.ua/.
15. Tarasenko T. V. (2004). Mekhanizm venchurnogo finansirovaniya innovatsionnogo predprinimatel'stva [The mechanism of venture financing of innovative entrepreneurship]. Biznes Inform - Business Inform, 5-6, рр. 49-51 [in Russian].
16. Matiienko V.M. (2008). Venchurne finansuvannia innovatsiinoi diialnosti pidpryiemstv [Venture financing of innovative activity of enterprises]. Ekonomichnyi visnykDonbasu - Economic Herald of the Donbas, 1(11), рр. 156-158 [in Ukrainian].
17. Poruchnyk A.M., Antoniuk L.L. (2000). Venchurnyi kapital: zarubizhnyi dosvid ta problemy stanovlennia v Ukraini [Venture capital: foreign experience and problems of formation in Ukraine]. Kyiv, KNEU [in Ukrainian].
18. 2016 European Venture Capital Report. (2017). Retrieved from https://blog. dealroom.co/wp-content/uploads/2017/01/2016-European-Venture-Capital-Report.pdf.
19. Butenko A.I., Umanets T.V., Hrynevych L.V. (2017). Metodolohichni osnovy doslidzhennia innovatsiinoho potentsialu tekhnolohichnoho pidpryiemnytstva v Ukraini [Methodological bases of research of innovative potential of technological entrepreneurship in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2 (48), рр. 177-186 [in Ukrainian].
20. Heiets V.M., Fedulovа L.I. (Eds.). (2007). Natsionalna innovatsiina systema: zarubizhnyi dosvid, stan v Ukraini. Analitychni materialy do parlamentskykh slukhan [National innovation system: foreign experience, the situation in Ukraine. Analytical materials for parliamentary hearings]. Kyiv [in Ukrainian].
21. Nikiforov P.O., Hladchuk O.M. Problemy rozvytku venchurnoho kapitalu v Ukraini ta sviti [Problems of venture capital development in Ukraine and the world]. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua [in Ukrainian].
Надшшла до редакцИ' 03.12.2019 р.
