CC BY
62
5. Gorbatjuk R. M. Teoretychni osnovy modeljuvannja systemy profesijnoi pidgotovky majbutnih inzheneriv-pedagogiv kompjuternogo profilju [Theoretical basis of modeling of training future engineers-teachers computer profile]. Pedagogichna osvita: teorija i praktyka, 2012. - Vol. 11. - pp. 184 - 190. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppo_2012_11_36 (accessed 21.03.2016)
6. Zaytseva O. B. Informatsionnaya kompetentnost uchitelya obrazovatelnoy oblasti «Tekhnologiya» [Information competence of teachers "Technology" educational area]. Pedagogika, 2004, no 4, pp. 17-23. (In Russ.).
7. Gershunsiy B. S. Filosofiya o brazovaniya dlya XXI veka [Philosophy of Education for the XXI century]. Moscow, "Sovershenstvo" Publ., 1998, 608 p. (In Russ.).
8. Brazhe T. G. Iz opyta razvitiya obshchey kultury uchitelya [From the experience of the general culture of the teacher], Pedagogika, 1993, no. 2, pp. 70-73.(In Russ.).
9. Polozhennja pro dystancijne navchannja [Regulations on Distance Learning]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 (accessed 21.03.2016).
10. Kozlovska I. M. Teoretychni ta metodychni osnovy integracii znan uchniv profesijno-tehnichnoi shkoly. Diss, dokt. ped. nauk: spets. 13.00.04 «Theory and Methods of Professional Education» [Theoretical and methodological foundations of knowledge integration of vocational-technical school]. Kiev, 2001, 459 p.
11. Kobernyk O. M. [Theoretical and methodological bases of competence approach in education technology]. Suchasni informacijni tehnologii ta innovacijni metodyky navchannja u pidgotovci fahivciv: metodologija, teorija, dosvid, problemy [Modern information technologies and innovative teaching methods in training: methodology, theory, practice, problems], 2014. - vol. 37. - pp. 85 - 91. - Available at:
12. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2014_37_14 (accessed 21.03.2016).
13. Gurevych R. S., Kademija M. J. Informacijno-telekomunikacijni tehnologii v navchalnomu procesi ta naukovyh doslidzhennjah [Information and telecommunication technologies in educational process and scientific research]. Kiev.: "Osvita Ukraine" Publ., 2006. - 390 p.
14. Kademija M. Ju., Shahina I. Ju. Informacijno-komunikacijni tehnologii v navchalnomu procesi: Navchalnyj posibnyk [Information and communication technologies in the educational process: textbook], Vinnytsia, "Planer" Publ., 2011, 220 p.
УДК 374.72:159.9
I. С. П1ЧУГ1НА
ПРОБЛЕМИ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСП ДОРОСЛО1 ЛЮДИНИ У ПРАЦЯХ В1ТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ
До^джено проблеми духовно-морального розвитку oco6ucmocmi дорослоХ людини у працях вiтчизняних науковцiв. Проаналiзовано напрямки освimньоi дiяльностi та психологи, в яких вченi i практики розглядають особисткний розвиток. Розглянуто maKi освimнi процеси, що сприяють розвитку особисmосmi дорослоХ людини, як навчання i виховання, та ix здтснення у неформальтй освimi i практичнш психологп - одному з напрямюв неформальноХ освimи. Висвimлено можливосmi практикуючого психолога впливати на духовно-моральний розвиток особисmосmi дорослоХ людини. Доведено, що проблеми духовно-морального розвитку особисmосmi можуть бути ефективно вирiшенi, якщо в резульmami педaгогiчноi або псиxологiчноi практики скеровувати дорослих на посттну самостшну внутрШню роботу над собою.
Ключовi слова: духовно-моральний розвиток, розвиток особисmосmi, неформальна освта дорослих, практична псиxологiя, навчання, виховання.
И. С. ПИЧУГИНА
ПРОБЛЕМЫ ДУХОВНО-НРАВСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ ВЗРОСЛОГО ЧЕЛОВЕКА В ТРУДАХ ОТЕЧЕСТВЕННЫХ УЧЁНЫХ
Исследованы проблемы духовно-нравственного развития личности взрослого человека в трудах отечественных и зарубежных учёных. Проанализированы направления образовательной деятельности и психологии, в которых учёные и практики рассматривают личностное развитие. Рассмотрены такие образовательные процессы, способствующие развитию личности взрослого человека, как обучение и воспитание, и их осуществление в неформальном образовании и практической психологии - одном из направлений неформального образования. Освещены возможности практикующего психолога влиять на
духовно-нравственное развитие личности взрослого человека. Доказано, что проблемы духовно-нравственного развития личности могут быть эффективно решены, если в результате педагогической или психологической практики направлять взрослых на постоянную самостоятельную внутреннюю работу над собой.
Ключевые слова: духовно-нравственное развитие, развитие личности, неформальное образование взрослых, практическая психология, обучение, воспитание.
I. PICHUGINA
PROBLEMS OF SPIRITUAL AND MORAL DEVELOPMENT OF PERSONALITY
IN WORKS OF UKRAINIAN SCHOLARS
The article investigates the problems of spiritual and moral development of the personality of an adult in the research works of Ukrainian and foreign scholars. It analyzes directions of education and psychology regarding personal development. Educational processes contributing to the personality development of an adult are discussed. These processes are education and upbringing. The author highlights the possibility of a practical psychologist to affect the spiritual and moral development of a personality of an adult. The main conclusion is that the problem of moral and spiritual development of a personality can be solved effectively. However the result of the pedagogical or psychological practice must be focused on the independent inner development of an adult, which must be carried out permanently.
Key-words: spiritual and moral development, development of personality, informal education of adults, practical psychology, education, upbringing.
У сучасному co^yMi актуальними e питання розвитку моральносп та духовносп, насамперед окремо! особистосп. Швелювання моральних якостей людини, занепад piBM духовносп, збщнення та зубожшня внутршнього св^у людей пов'язуються i3 сощальними умовами в суспшьсга, що безпосередньо впливае на змiнy психiчного стану особи. Замють зовшшшх орieнтирiв щодо стабшьносп в оточуючому свiтi людина повинна знайти орieнтири всерединi само! себе щодо вiчних цiнностей. Серед них стшкою опорою в кожнiй людиш е !! «Я», що проявляеться у життевих цiнностях, людських якостях, шдгрунтя яких становлять мораль i дyховнiсть. Тому одним з найактуальшших питань сyчасностi стае духовний та моральний розвиток особистосп, висвiтлення його проблем в працях учених з метою практичного виршення.
У психолого-педагопчнш лiтератyрi проблеми розвитку особистостi, розвитку та виховання дyховностi придiлена певна увага, оскшьки це питання стосуеться не лише сучасносп. У цьому нас переконують публшацп вчених I. Д. Беха [1], I. В. Зайченка [5], О. М. Коберника [8], С. Д. Максименка [9], С. П. Максимюка [10], В. О. Сухомлинського [15], С. М. Хатунцево! [16] та ш. Проблеми особиспсного розвитку в неформальнш освт дорослих дослщжено: Е. I. Гусейновою [3], С. В. Зiнченко [6; 7], Л. е Сiгаeвою [14]. Особливосп роботи практикуючих психологiв щодо впливу на особистюний розвиток розкрито у працях Р. В. Павелюва [11], В. Г. Панка [12] та ш. Проте головна увага в дослщженнях вказаних вчених прид^еться загальному або всебiчномy розвитку особистосп. Питання духовно-морального розвитку доросло! людини в CT^^i неформально! осв^и та роль у цьому процес практикуючого психолога е малодослiдженим.
Мета статт - визначення проблем духовно-морального розвитку особистостi доросло! людини у працях втизняних учених.
Для досягнення поставлено! мети нашого дослiдження здшснено аналiз теоретичних джерел щодо поглядiв вчених сyчасностi та минулого на означену проблему. Проаналiзовано, зокрема, пращ укра!нських педагогiв i психологiв, як вивчали не тiльки процес розвитку особистосп дитини, а й вщзначали особистюний розвиток дорослих як одвiчнy перспективу досконалосп. Сучасний освiтнiй прос^р дае змогу особистостi в будь-якому вщ розвиватися, вдосконалювати себе завдяки юнуючш системi безперервно! освiти, одшею з форм яко! е неформальна освга дорослих.
Загальновщомо, що особистiсть починае формуватися та в подальшому розвиваетъся завдяки таким психолого-педагогiчним процесам, як виховання i навчання. Та ниш серед вчених i педагогiв-практикiв думка щодо безперервного виховання та навчання утверджуеться повiлъно.
Розглядаючи актуалънiстъ осв^и протягом всъого життя як перспективу безперервного особистюного розвитку, вiдзначаемо надання психолопчно! допомоги особистостi одним з напрямюв неформально! освiти дорослих.
У контексп проведеного аналiзу працъ втизняних науковцiв щодо духовно-морального розвитку особистост ми вiдзначили кiлъка напрямкiв, за якими вчеш вивчають розвиток як перспективне виршення актуально! проблеми. Отже, особистюний розвиток розглядаеться у процесах: 1) навчання; 2) виховання; 3) неформально! осв^и; 4) психолопчно! практики.
Проаналiзуемо поняття «особистють» i «розвиток» з точки зору психологи та педагопки, оскшьки цi науки забезпечують провiдну розвивальну дiялънiстъ. I. В. Зайченко визначае психологiчне розумiння особистосп як iндивiда, що розвивае в собi свiдомiстъ i самосвiдомiстъ, формуе власний розум i за його допомогою свое самостановлення у житп [5, с. 8]. Р. В. Павелюв вказуе, що у психолопчнш науцi не iснуе загальноприйнятого визначення природи особистостi, але стверджуе, що, з'являючись на свiт як шдивщ, людина включаеться в систему суспшьних вiдносин i процесiв, у результат чого набувае особливо! соцiалъно! якосп -стае особистiстю. Це вщбуваеться тому, що людина, включаючись у систему суспшьних зв'язюв, е суб'ектом - ноаем свiдомостi, яка формуеться i розвиваеться у процесi дiяльностi [11]. С. Д. Максименко вважае, що особистють - це конкретний людський iндивiд з iндивiдуалъно виявленими своерiдними розумовими, емоцiйними, вольовими та фiзичними властивостями. Особистiстъ е сощальною iстотою, суб'ектом пiзнання, дiячем суспшьного розвитку [9, с. 51].
На думку I. В. Зайченка поняття «розвиток» з точки зору педагопки означае «поступально-прогресивш, кшькюш i якюш, психосоматичнi й духовнi змiни в органiзмi особистостi, що здiйснюютъся в результат природного обмiну речовин, а також залучення !! до життедiялъностi, особливо в спецiалъно педагогiчно оргашзоваш види соцiалъно-позитивно! дiялъностi, спiлкування i стосунки» [5, с. 8]. С. П. Максимюк з педагогiчно! точки зору вважае розвиток особистосп процесом i результатом !! змiн тд впливом середовища, спадковостi, навчання i виховання [10, с. 55-56]. З точки зору психологи, розвиток особистосп - це складний процес, в якому рiвнi розвитку постiйно змшюються. Розвиток пiзнавалъних психiчних процесiв, емоцш i почуттiв, волi, потреб, штерешв, iдеалiв i переконань, свiдомостi та самосвщомосп, здiбностей, темпераменту i характеру, вмшь, навичок i звичок перебувае у складнш мiжетапнiй взаемодi! [9, с. 58]. Розвиток особистосп е процесом закономiрно! змiни особистостi як системно! якосп шдивща в результат його соцiалiзацi! [13, с. 331]. В «Акмеолопчному словнику» за ред. О. Деркача розвиток особистосп визначаеться як розвиток !! свггогляду, самосвщомост, вiдношення до дiйсностi, характеру, здiбностей, психiчних процесiв, накопичення досвiду [4, с. 99-100].
Поняття «особистють» i «розвиток» щентичш i в педагопщ, i в психологi!, оскiлъки для цих наук головним об'ектом дослщження е особистють людини, яка стала фокусом схрещення багатьох граней життя суспшьства, у т.ч. i духовних [11], особистiстъ, котра е ношем певних вищих якостей, якi одвiчно данi людинi вiд природи i якi вона повинна розвинути протягом свого життя, щоб розкрити та реалiзувати сво! можливостi. При цьому людина мае пройти шлях навчання та виховання, наслщуючи мораль суспшьства.
Оскшьки i розвиток, i навчання, i виховання е освiтнiми процесами, як здiйснюютъся в педагогiцi i психологi!, то деталънiше розберемо поняття «навчання», «виховання», «освпа» та проаналiзуемо погляди вчених щодо !х взаемодп та значення для розвитку особистосп доросло! людини.
С. У. Гончаренко освiту визначае як духовне обличчя людини, що складаеться пiд впливом моральних i духовних цiнностей, що е надбанням !! культурного кола, а також процес виховання, самовиховання, впливу, шлiфування, тобто процес формування обличчя людини [2, с. 241]. Про це писав В. О. Сухомлинський: «...Об'ект нашо! пращ - найтоншi сфери духовного життя особистосп» [15, с. 1].
Отже, навчання - це складний, багатогранний сощально-психолопчний процес. Тому не випадково навчання доросло! людини е об'ектом дослщжень найрiзноманiтнiших наук: фшософи, сощологи, психологи, педагопки та ш. [14, с. 72]. В «Укра!нському педагогiчному
словнику» С. У. Гончаренка поняття «навчання» трактуеться як цшеспрямований процес передання i засвоення знань, умшь, навичок i способiв шзнавально! дiяльностi людини [2, с. 223]. Навчання дорослих розглядають з рiзних позицiй: як основний вид осв^ньо! дiяльностi, багатовимiрний одночасно единий процес, що мае безпосереднiм предметом формування системи знань i вмiнь, i в кiнцевому пiдсумку - розвиток i виховання загалом [14, с. 73]. З психолопчно! точки зору С. В. Зшченко виявляе, що у навчанш реалiзуеться високий стушнь свободи та вибору усiх параметрiв навчального процесу [7, с. 112]. Також вона вщзначае одну з психолопчних основ навчання дорослих, яка полягае у визначенш можливостей i здiбностей дорослих людей до навчання [6, с. 92].
С. П. Максимюк виховання розглядае «як управлшня процесом формування особистостi. Управлiння може стати створенням сприятливих умов для всебiчного розвитку» [10, с. 56]. Науковець стверджуе, що «виховання збагачуе свщомють, оргашзовуе дiяльнiсть, добирае та вдосконалюе змiст роботи для розвитку i формування особистостi, усувае негативш впливи, iзолюе особистiсть вiд несприятливих для И формування й розвитку умов ... Виховання не тшьки визначае розвиток, а й саме залежить вщ розвитку, воно постшно спираеться на досягнутий рiвень розвитку. Його завдання полягае в тому, щоб створити «зону ближнього розвитку» (Л. С. Виготський), яка б згодом перейшла в зону актуального розвитку. Отже, «виховання формуе особиспсть, веде за собою розвиток, орiентуе на процеси, як ще не дозрши, але перебувають у стади становлення» [10, с. 56]. Тож виховання як напрямок осв^ньо! дiяльностi мае за мету розвивати i формувати особистiсть.
Проаналiзуемо надалi погляди вчених з педагогiки та психологи щодо значення та мiсця навчання, виховання, освгги загалом та неформально! освгги i практично! психологiчноi дiяльностi зокрема, як одного з !! напрямкiв у духовно-моральному розвитку особистосп доросло! людини.
С. Д. Маскименко визначае проблему розвитку та виховання особистосп такою, яка належить до найактуальшших соцiальних аспектiв суспiльного життя. «Теорiя психiчного розвитку особистостi у втизнянш психологii базуеться на визнанш того, що рушiйнi сили !! розвитку виявляються у суперечностях мiж потребами, якi постiйно змiнюються (ускладнюються) у дiяльностi людини, та реальними (такими, що не вiдповiдають новим вимогам) можливостями !х задоволення. Подолання суперечностей у дiяльностi через оволодшня вiдповiдними засобами !! виконання (вмшнями, способами, прийомами, знаннями) веде до розвитку i становить його суть», - вказуе науковець. Та вважае, що провщну роль в оволодшш новими ефективними способами задоволення потреб вщграють навчання та виховання. «Вiдбiр, розвиток i культивування потреб, що мають суспшьну та особистiсну цшшсть, е одним iз центральних завдань формування особистосп. Цей процес тривалий, вiдбуваеться впродовж усього свiдомого життя людини й характеризуеться певними особливостями. У формуванш особистосп дуже важливу роль вщшрае наступнiсть у навчанш та вихованш» [9, с. 57-58].
Вищенаведеш погляди знаходять пiдтвердження та мюце свое! реалiзацii в сферi неформально! освiти дорослих, оскiльки вона дае можливють особистостi розвиватися безперервно, протягом всього свiдомого життя. Так, С. В. Зшченко вважае, що за психолопчним значенням неформальна освга спрямована на збагачення творчого потенщалу та всебiчного розвитку особистостi: «Адже, на якому б етапi життевого i професiйного шляху не знаходилася людина, вона школи не вважатиме себе остаточно сформованою особистiстю i професiоналом. У цьому полягае важлива особливiсть iндивiдуального досвiду, самосвiдомостi, розвитку мислення особистостЬ» [6, с. 91]. I робить висновок, що освга дорослих «спрямована не тшьки на теоретичну i практичну пiдготовку спещалюта, але i на самоосвiту, самовиховання, i, в кiнцевому результатi, - на стимулювання саморозвитку, оскiльки «людина повинна керувати сво!м життям ^ не вiдкидаючи впливу iнших, розраховувати на себе» [6, с. 92].
Схожим е твердження I. Д. Беха, який вважае достатньо обгрунтованим положення В. О. Сухомлинського про те, що науково оргашзований виховний процес за своею суттю е самовихованням i моральним саморозвитком [1, с. 155]. На думку С. П. Максимюка, самовиховання - це систематична i свщома дiяльнiсть людини, спрямована на вироблення i вдосконалення сво!х позитивних якостей та подолання негативних [10, с. 45]. Крiм того, саме «у постiйнiй внутршнш роботi вихованця над собою, в «робот душi» В. О. Сухомлинський вбачав сутшсть ефективно! виховно! дiяльностi педагога: «Якщо внутрiшня морально-духовна
самодiяльнiсть вихованця не розгортаеться, вiн буде глухим до правильних та емоцшно найвиразнiших повчань вихователя» [1, с. 155]. Зазначимо, що такий тдхщ до виховання особистосп ще не став предметом освоення сучасно! теори i педагогiчно! практики.
З вищеозначеними поглядами вчених спiвпадае думка С. М. Хатунцево! щодо якiсних перетворень, удосконалення розумових та духовних потенцш особистостi, розгортання !! iндивiдуалъностi: «Теорiя особистiсного росту й саморозвитку заснована на щеях про позитивну природу людини, цшшсть кожно! особистостi, !! iндивiдуалъних особливостей. У цих умовах виникае необхщшсть виховання особистостi, здатно! не тiлъки на репродуктивну дiяльнiсть, але й на перебудову сформованих стереотипiв, готово! до регулярно! самоосвГти, постiйного самовиховання та саморозвитку» [16].
Свою думку щодо виховання особистосп як освГтнього процесу висловлюе О. М. Кобершк. Згiдно з !! словами, забезпечення умов для повноцшного фiзичного, психiчного, соцiалъного i духовного розвитку особистосп, формування людини, що здатна жити у вiдкритому сустльсга, передбачае перехiд вiд навчалъно-дисциплiнарно! моделi органiзацi! педагогiчного процесу до моделi особистiсно-розвивалъно!. Реалiзацiя тако! моделi вимагае пошуку i впровадження сучасних технологш органiзацi! виховного процесу [8]. Така модель, на нашу думку, може ефективно реалiзовуватись в системi неформально! освгги, де фахiвцi-педагоги виконують ролi тренерiв, наставникiв, фасилiтаторiв, консулътантiв, психолопв, психотерапевтiв тощо.
Як вважае Е. I. Гусейнова, заклади чи оргашзацп, що займаються неформальною освiтою, перебувають поза межами оргашзованих освiтнiх закладiв та, зазвичай, не присуджують квалiфiкацiй i не проводять формального оцшювання навчальних досягнень учасникiв [3]. У цьому секторi найчастiше застосовують шновацшш пiдходи, апробують новаторсъкi методики та технологи навчання, а до сфери неформально! освгги належать iндивiдуальнi заняття шд керiвництвом тренерiв чи репетиторiв, тренiнги та короткотермiновi курси, що переслщують практичнi короткостроковГ цш [3]. Отже, в рамках неформально! освпи може здiйснюватисъ психологiчна дГяльшсть, що спрямуе дорослу людину до особистюного розвитку.
Практична дГяльшсть психолога спрямована на психолопчну просвГту, профiлактичну дГяльнють, психодiагностику, консультування, корекцiйно-вiдновлювалъну та розвивальну роботу. КрГм того, основш класичш напрями роботи практикуючого психолога щентичш з напрямками роботи педагога в неформальнш освт дорослих та схожГ з ними за формами, методами Г спрямованiстю. Наприклад, Г педагог-андрагог в неформалънiй освт дорослих, Г практикуючий психолог можуть проводити свою дГяльшсть як в груш (семшари, групове обговорення), так й шдивщуально (консультаций, здшснювати !! як в пасивнш формГ (лекци, тести, опитування), так Г в активнш (круглГ столи, рольовГ Ггри, треншги, дискусп). Завдяки психолопчнш допомозГ доросла людина може отримати поштовх на розвиток свое! особистосп, натхнення на розвиток сво!х вищих якостей.
Практикуючий психолог, безпосередньо працюючи з людьми, вмГе впливати на !х життя, на змшу життево! ситуацП рекомендацГями, консультащями, пГдведенням до освГдомлення. АналГз теоретичних джерел та методологи надання психолопчно! допомоги особистостГ, проведений В. Г. Панком, визначив психолопчну практику як одну з специфГчних форм сощально! Г духовно! практики людини (суб'екта психолопчно! практики), що спрямована на внесення змш у поведГнку Г внутршнш свГт Гншо! особистостГ (об'екта психолопчно! практики), !! ставлення, намри, свГтогляд, ГндивГдуальний розвиток та сощальш зв'язки [12, с. 20].
Отже, в результат проведеного аналГзу праць вГтчизняних вчених, зокрема педагогГв Г психолопв, щодо розвитку особистост шд час навчання Г виховання визначено, що науковщ наголошують на проблемах духовного Г морального розвитку людини Г вказують на те, що особиспсть тд час навчально-виховного процесу морально розвиваеться, але духовний розвиток особистосп повною мГрою здГйснюеться тшьки пГд час самовдосконалення, в умовах неформально! освГти та в процесГ психологГчних практик.
АналГз проблем духовно-морального розвитку особистосп доросло! людини довГв, що ниш в освт спостерГгаеться втрата справжнГх цГлей розвитку, а разом з цим Г цшей виховання. Ефективним особиспсний розвиток, як безперервний процес, стане тГльки тодГ, коли сама людина буде прагнути до морального Г духовного саморозвитку Г самовиховання, щоденно
здшснюватиме внутрiшню роботу над собою щодо «вдосконалення сво!х позитивних якостей та подолання негативних», тобто буде виконувати «роботу душЬ>.
Однак такий шдхщ до виховання особистосп ще не став предметом освоення сучасно! теори i педагопчно! практики. Проте в умовах неформально! освпи можна не тшьки навчати дорослих грамотностi в широкому сенсi або ново! професи, здiйснювати перепiдготовку або тдвищувати квалiфiкацiю, «вписувати» особистiсть в сощум, змiнюючи !!, а й цшеспрямовано скеровувати психолого-педагогiчну дiяльнiсть на розвиток духовно-моральних якостей особистостi, яю одвiчно данi людинi вiд природи, на розвиток !! духовностi, допомагати розкривати !й внутрiшнiй свiт, щоб особистiсть, вiдчувши свое справжне «Я», змогла стати повноцшною i досконалою та гармонiйно будувати вiдкрите щасливе суспiльство. Тобто, з кожно! людини починаеться суспiльство i кожна особистють здатна його змiнити на краще, насамперед змiнюючи на краще саму себе. А практикуючий психолог, чию дiяльнiсть можна розглядати таку, що здiйснюеться в межах неформальнiй освт, може спрямувати особистiсть на !! духовно-моральний розвиток.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех I. Д. Психолопя духовносп В. О. Сухомлинського: спроба методолопчно! рефлекси / I. Д. Бех // В. О. Сухомлинський у роздумах сучасних укра!нських педагопв / упоряд. О. В. Сухомлинська та ш. - Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ 1мен1 Тараса Шевченка», 2012. - С. 150-167.
2. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 375 с.
3. Гусейнова Е. I. Неформальна освгга як важливий елемент безперервно!' освгга / Е. I. Гусейнова, Ю. М. Лукянова // Педагогические науки: Стратегические направления реформирования системы образования - Сумський нацюнальний аграрний ушверситет, 2012. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www.rusnauka.com/11_NPE_2012/-Pedagogica/4_106261.doc.htm
4. Деркач А. А. Акмеологический словарь - 2-е изд. - М.: Изд-во РАГС, 2005. - 161 с.
5. Зайченко I. В. Педагопка: навч. поабник для студенпв вищих пед. навч. заклад1в. - 2-е вид. / I. В. Зайченко. - К.: Освгга Укра!ни; КНТ, 2008. - 528 с.
6. Зшченко С.В. Неформальна освгга дорослих: психолопчний контекст / С. В. З1нченко // Педагопчш шноваци: вде!, реали, перспективи. Сер1я: Педагопка. - 2014. - №. 1. - С. 87-93.
7. Зшченко С. В. Сощально-психолопчш аспекти технологш освгга дорослих / С. В. Зшченко // Сучасш технологи освгга дорослих: поабник. - К1ровоград: Iмекс-ЛТД, 2013. - С. 103-135.
8. Коберник О. М. Оргашзац1я виховного процесу на засадах психолого-педагопчного проектування / О. М. Кобершк // Педагогические науки. Серия: Методологические основы воспитательного процесса. [Електронний ресурс] - 2010. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Pedagogica/66947.doc.htm. Дата доступу 14.04.2015.
9. Максименко С. Д. Загальна психолопя: навч. поабник / С. Д. Максименко, В. О. Солов1енко. - К.: Центр учбово! лггератури, 2008. - 272 с.
10. Максимюк С. П. Педагопка: навч. поабник. / С.П. Максимюк - К.: Кондор, 2005. - 667 с.
11. Павелшв Р. В. Загальна психолопя: шдручник / Р. В. Павелшв. - К.: Кондор, 2009. - 576 с. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://libfree.com/145241114-psihologiyazagalna_psihologiya_pavelkiv_rv.html.
12. Панок В. Г. Теоретико-методолопчш засади розвитку практично! психологи в Укршш: автореф. дис. ... д-ра. психол. наук / В. Г. Панок. - К., 2011. - 28 с.
13. Петровский А. В. Психологический словар. - 2-е изд., испр. и доп. / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. - М.: Политиздат, 1990. - 494 с.
14. Стаева Л. е. Сутшсть i характеристика технологш навчання дорослих / Л. е. С1гаева // Сучасш технолог^ освгга дорослих: поабник. - Юровоград: Ыекс-ЛТД, 2013. - С. 70-102.
15. Сухомлинский В. А. Сто советов учителю / В. А. Сухомлинский // Сто советов учителю (в сокращении). [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.klex.ru/bap.
16. Хатунцева С. М. Саморозвиток як компонент самовдосконалення вчителя / С. М. Хатунцева // Педагопка та психолопя: зб. наук. праць. - Харюв: ХНПУ т. Г. С. Сковороди, 2014. - Вип. 45. - С. 168-179.
LITERATURE
1. Bex I.D. Psyxologiya duxovnosti V.O. Suxomlynskogo: sproba metodologichnoyi refleksiyi [The psychology of spirituality V. A. Sukhomlinsky: an attempt of methodological reflection]. V. O. Suxomlynskyj u rozdumax suchasnyx ukrayinskyx pedagogiv: monograf. / up. O.V. Suxomlynska ta in. - Lugansk : Vyd-vo DZ «LNU imeni Tarasa Shevchenka», 2012. - Pp. 150-167.
2. Goncharenko S.U. Ukrayinskyj pedagogichnyj slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. K.: Lybid, 1997. - 375 p.
3. Gusejnova E.I., Lukyanova Yu.M. Neformalna osvita yak vazhlyvyj element bezperervnoyi osvity [Nonformal education as an important element of lifelong education]. Pedagogychesky'e nauky: Strategycheskye napravlenyya reformyrovanyya systembi obrazovanyya - Sumskyj nacionalnyj agrarnyj universytet, 2012. - Available: http://www.rusnauka.com/11_NPE_2012/-Pedagogica/4_106261.doc.htm (accessed 09.10.2015).
4. Derkach A. A. Akmeologicheskij slovar [Acmeological dictionary]. pod obshh. red. Derkacha A. A. // Akmeologicheskij slovar.2-e izd.- M. : Izd-vo RAGS, 2005. - 161 p. (In Russ.).
5. Zajchenko I.V. Pedagogika [Pedagogy]. Navchalnyj posibnyk dlya studentiv vyshhyx ped. navch. zakladiv, 2-е ed. - K. : «Osvita Ukrayiny'», «KNT», 2008. - 528 p.
6. Zinchenko S.V. Neforma'na osvita doroslyx: psyxologichnyj kontekst [Non-formal adult education: the psychological context]. Pedagogichni innovaciyi: ideyi, realiyi, perspekty'vy'. Ser. Pedagogika. - 2014. -Vol. 1. - Pp. 87-93.
7. Zinchenko S.V. Socialno-psyxologichni aspekty texnologij osvity doroslyx [Socio-psychological aspects of technology adult education]. Suchasni texnologiyi osvity doroslyx: posib. - Kirovograd: Imeks-LTD, 2013. - Pp. 103 - 135.
8. Kobernyk O.M. Organizaciya vyxovnogo procesu na zasadax psyxologo-pedagogichnogo proektuvannya [The organization of educational process on the basis of psycho-pedagogical design]. Pedagogicheskie nauki. Ser. Metod. osnovy vospit. processa. - 2010. - Available: http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Pedagogica/66947.doc.htm. (accessed 14.04.2015).
9. Maksymenko S.D. Zagalna psyxologiya [General psychology]. Navch. posibnyk. - K.: Centr uchbovoyi literatury, 2008. - 3 ed., rev. and ad. - 272 p.
10. Maksymyuk S.P. Pedagogika [Pedagogy]. Navch. posibnyk. - K.: Kondor, 2005. - 667 p.
11. Pavelkiv R.V. Zagalna psyxologiya [General psychology]. Zagalna psyxologiya: pidruch. -K.: Kondor, 2009. - ed. 3, ad. -576 p. - Available: http://libfree.com/145241114-psihologiyazagalna_psihologiya_pavelkiv_rv.html (accessed 14.03.2016).
12. Panok V.G. Teoretyko-metodologichni zasady rozvytku praktychnoyi psyxologiyi v Ukrayini. Avtoref., dok. psyx. n. [Theoretical and methodological basis for the development of practical psychology in Ukraine. Doc.psych.sci. author.] In-t psyxologiyi imeni G.S. Kostyuka NAP Ukrayiny'. - К. -2011. - 28 p.
13. Petrovskij A.V. Psihologicheskij slovar [Psychological dictionary]. M.: Politizdat - 1990. - 2 ed., rev. and ad. - 494 p. (In Russ.).
14. Sigayeva L.Ye. Sutnist i xarakterystyka texnologij navchannya doroslyx [The essence and characteristics of technologies for adult learning]. Suchasni texnologiyi osvity doroslyx: posib. - Kirovograd: Imeks-LTD, 2013. - Pp. 70 - 102.
15. Suhomlinskij V.A. Sto sovetov uchitelju [One hundred tips for teacher] - Available: http://www.klex.ru/bap. (accessed 25.08.2015). (In Russ.).
16. Xatunceva S.M. Samorozvytok yak komponent samovdoskonalennya vchytelya [Self-development as a component of self-improvement of teachers]. Pedagogika ta psy'xologiya: zb.nauk.pr. -Xarkiv: XNPU im. G. S. Skovorody', 2014 - Vol. 45 - Pp. 168 - 179. - Available : http://journals.hnpu.edu.ua/ojs/psyped/article/view/1413 (accessed 23.03.2015).
УДК 37.091.39
О. В. ТОЛСТОВА
ПРОБЛЕМА ВИКОРИСТАННЯ ХОЛ1СТИЧНОГО П1ДХОДУ В ГУМАШТАРИЗАЦП ШК1ЛЬНО1 ОСВ1ТИ
До^джено взаемозв 'язок проблем хользму та гуманiтарностi шляхом зiставлення вiдповiдних освттх парадигм. Розкритi особливостi сучасного новаторського напряму «холiстична педагогта», в межах якого розробляеться концепцiя цтсно'1 освiти. Розглянуто iдеi гуматтаризацИ через призму формування холктичного уявлення про навколишнш свiт i людину. Визначено мету, змiст i результат цтсно'1' освти та гумантаризаци освти як процесiв, пов 'язаних iз спецiально оргатзованою дiяльнiстю. Проведено анализ особливостей змiсту обох процесiв у контекстi 1'х гуманiстичноi спрямованостi. Представлено деяк напрями використання iдей холiстичного пiдходу в гумантаризаци шкiльноi освiти з позици рiвноваги, включеностi кожного та зв'язку як основних принципiв холктично'1' освти.
Ключовi слова: хол1зм, цшктсть, гумантарнкть, гуманiтаризацiя, холктичний пiдхiд, освта, особисткть.
