CC BY
12joy, the source of the most interesting philosophical reflections, since the understanding of the structure of the image, the ability to trace the process of its formation, is cultivated in the person of an active observer and an objective connoisseur of the creative process.
At the modern level, decorative and applied art and the aesthetic ideal embodied in it are the future, the vision of the future in the present. It is always an aspiration forward. Speaking about the multifaceted, advanced people of our time, simultaneously shows the younger generation this future in the present. Our ideas about a comprehensively harmoniously developed personality will be continuously improved, modified, filled with new content. This ensures not only the integrity of the development of society, but also the centuries-old continuity of culture.
Thus, the all-round development of the children's abilities in the process of education and upbringing with the help of art determines the harmonious development of the personality. By creating his work, the child sees how seriously his work is judged, so the child himself takes it seriously. In no form of art can it be so easily fixed and brought out for general discussion, as in the fine arts.
Thus, a person who exists as a unity of his social and spiritual life is the subject of fine, decorative, applied and folk art, he also acts as an integrity, the elements of which are organically interconnected. Decorative and applied art always discerns this dialectic specifically - historical and universal, and when this happens, art arises that we call decorative. Formation of moral and aesthetic feelings means the formation of personal qualities, special, unique for each child.
References
1. Vygotsky, L.S. Psychology of art. - Moscow: Enlightenment, 1986.-262 p.
2. Vygotsky, L.S. Pedagogical psychology. - Moscow: Education, 1996.- 290 p.
3. Gerchuk Yu.Ya. Fundamentals of artistic literacy: Language and meaning of fine art: Proc. allowance. - M .: Izobr. art, 1998. - 204 with.
4. Maltseva L.V. Methods of teaching the fine arts. - Krasnodar: KubSU, 2016. - 180 p.
5. Maltseva L.V. Methods of teaching visual and decorative arts. - Krasnodar: KubSU, 2013. - 180 p.
6. Maltseva L.V. Methods of mastering the basics of fine, decorative and applied art. - USA: Open Science Publishing, 2018. - 200 p.
ПРОБЛЕМИ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В-ПЕДАГОГ1В ДО ВИКОРИСТАННЯ КОМУН1КАТИВНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У ПРОФЕС1ЙНОМУ НАВЧАНН1 УЧН1В ЗАКЛАД1В
ПРОФЕСIЙНО-ТЕХНIЧНОÏ ОСВ1ТИ
Мефатк М.С.
Укра'тська ¡нженерно-педагоггчна академ1я (м. Хартв), аспгрант
PROBLEMS OF PREPARATION OF FUTURE ENGINEERED PEDAGOGES TO THE USE OF COMMUNICATIVE TECHNOLOGIES IN PROFESSIONAL EDUCATION OF PROFESSIONAL AND TECHNICAL EDUCATION STUDENTS
Mefanik M.S.
Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy (Kharkiv),
postgraduate student
АНОТАЦ1Я
Статтю присвячено висвиленню юнуючих проблем у чиннш CTCTeMi професшно1 тдготовки майбу-тнього iнженера-педагога, пов'язаних з формуванням його готовносп до використання комушкативних технологш у професшному навчанш учшв заклащв професшно-техшчно1 освгга.
ABSTRACT
The article is devoted to the coverage of existing problems in the current system of professional training of the future engineer-teacher related to the formation of his readiness for the use of communicative technologies in vocational education of students of vocational education institutions.
Ключовi слова: тдготовка, майбутнш iнженер-педагог, комушкативш технологи, професшне нав-чання, учш, професшно-техшчна освгга.
Keywords: training, future engineer-teacher, communication technologies, vocational training, pupils, vocational education.
Постановка проблеми. Перетворення в укра-шському суспшьста вщповщно до вимог штеграцп краши в европейське ствтовариство актуалiзують проблему тдвищення ефективносп пвдготовки майбутшх фахiвцiв уах галузей до професшно1 дь яльносп в нових умовах, забезпечення 1хньо1 кон-курентоспроможносп на ринку пращ. Система освгга виступае пею сощальною шститущею, в
якш так перетворення ввдчуваються найб№ш сут-тево, вимагаючи змш в уах ланках, починаючи з ïï дiевих суб'екпв - представнишв педагогiчноï практики.
Так, сучасна украшська система професшно-технiчноï освгга потребуе викладача, здатного до саморозвитку, мобшьносп, фахового зростання, са-мостшносп, шщативи, нестандартного мислення,
бажання i вмiння навчатися впродовж життя. Су-часний iнженер-педагог шд час забезпечення на-вчально-виховно! дiяльностi мае виступати прикладом для наслвдування для учнiв заклащв профе-сшно-техшчно! освiти - майбутнього робiтничого потенцiалу Укра!ни, що вщповщатиме вимогам часу та рiвню сучасного розвитку промисловосп. Подготовка iнженера-педагога як активного суб'екта професшно! дiяльностi, на якого покла-дено функцш навчання професiйному фаху майбу-тнiх робггаишв, потребуе удосконалення шляхом з'ясування юнуючих проблем у чиннiй системi тд-готовки, окреслення шляхiв !х виршення, розробки i запровадження iнновацiйних пiдходiв, технологiй !х реалiзацi!.
Анатз останшх дослiджень i публiкацiй. До-слвдженнями забезпечення ефективностi навчаль-но! дiяльностi представник1в робiтничого класу от-кувалися науковцi-дослiдники проблем профе-сшно-техшчно! освгга: П. Лузан, Н. Ничкало, В. Радкевич та iншi. Розв'язання проблеми тдгото-вки майбутнiх iнженерiв-педагогiв до виконання професiйних функцiй представлено в працях сучас-них укра!нських дослщнишв - представник1в нау-ково! школи дослiдження iнженерно-педагоriчно! освiти: А. Ашерова, Н. Брюханово!, Д. Коваленка, О. Коваленко, М. Лазарева, Т. Лазарево!, В. Хоме-нка, Л. Штефан та iнших. Окремий напрям представлено дослщженням особливостей формування ко-мушкативно! компетентностi iнженерiв-педагогiв як важливо! здатностi до здiйснення професiйних функцш iнженерно-педагогiчноl дiяльностi в щ-лому (Т. Калiнiченко, О. Коваленко, О. Мельниченко).
Видшення мевир1шемоТ рашше частини за-гальноТ проблеми. Проте, недостатньо висвиле-ними залишаються проблеми тдготовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв до використання комушкатив-них технологiй у професшному навчаннi учнiв за-кладiв професшно-техшчно! освiти в сучасних умо-вах.
Метою статтi виступае з'ясування iснуючих суперечностей у системi пiдготовки майбутнього шженера-педагога до професiйного навчання учнiв заклащв професшно-техшчно! освiти на пiдставi аналiзу реалiзацi! процесу в сучасних умовах.
Виклад основного матерiалу. Погоджуемося з науковцями в тому, що «реформування системи освiти Укра!ни ставить на порядку денному проблему модершзаци професшно! тдготовки у вищш шженерно-педагопчнш школЬ> [2, с. 20]. Дане тве-рдження не викликае сумнiвiв i не вимагае дове-дення. Проте рiзними можуть виступати шляхи ви-рiшення цього завдання ввдповщно до визначено! дослвдниками проблеми. Саме наявшсть проблеми, и усвiдомлення спричиняе визначення запропоно-ваних шляхiв И подолання з використанням рiзних засобiв. Так, ураховуючи проблему, на яку вказуе Н. Ничкало, про те, що «сучасна система профтехо-свгга потребуе оновлення, приведення у вщповщ-нiсть з потребами шформацшно-технолопчного су-спiльства, врахування динамiчних змiн на ринку працi, сощального захисту педагогiв професiйного
навчання, викладачiв, майстрГв та учшв, модершзаци матерГально-техшчно! бази училищ, сучасного науково-методичного забезпечення пiдготовки ви-сококвалiфiкованого виробничого персоналу» [9, с.142], виникае необхiднiсть модершзаци процесу професшно! тдготовки iнженерно-педагогiчних кадрiв, як1 працюватимуть на посадах викладачiв професiйного навчання в закладах професшно-тех-нiчно! освгга.
Процес професiйного навчання характеризу-еться як процес цшеспрямовано!, послiдовно орга-нiзовано! взаемодi! викладача та учшв, опосередко-вана змiстом дiяльностi (зумовлена змютом майбу-тньо! професiйно! дiяльностi у виробничiй галузi), в ходi яко! розв'язуються завдання освiти, вихо-вання i загального розвитку особистосп майбутнього працiвника; доцiльно оргашзований, плано-мiрно здiйснюваний процес оволодшня знаннями, умiннями i навичками тд керiвництвом спеща-льно-пiдготовлених фахiвцiв: викладачiв, майстрiв, наставников. Особливiстю процесу професшного навчання учнiв закладу професiйно-технiчно! освгги виступае професiйна орiентованiсть процесу i поеднання в його змюп теоретичного та практичного напрямГв, метою якого е формування готовно-CTi учня до виконання конкретних професшних функцш у виробничш сферг «Професшна освiта е единою сферою, яка спецiалiзуеться на вiдтвореннi проводного складника продуктивних сил сустльс-тва - квалiфiкованих працiвникiв для вах галузей матерiального i нематерiального виробництва, а та-кож для рГзних видГв виробничо! дГяльносп» [5, с.103-104].
Проектування навчального процесу в закладi професiйно-технiчно! освгга мае забезпечити вщ-повщ на запитання: кого навчити (психолопчш особливосл контингенту учшв), чого навчити (змют освгга), з якою метою навчити (стратепчш i тактичш особливосл навчально-виховного процесу та освинього середовища в цшому), як навчити (особливосл використання навчальних технологiй, спрямованих на забезпечення змГсту), кому навчати (визначення вимог до професшно! та особиспсно! тдготовки педагопв професiйно-технiчно! галуз^. У зв'язку з цим, особливого значення здобувае визначення вимог до особистосп суб'екта навчального процесу в закладах професшно-техшчно! освгга, покликаного забезпечувати ефективнiсть процесу професшного навчання учшв. Таким суб'ектом виступае Гнженер-педагог, що пройшов спецiальну тдготовку в вищому закладi шжене-рно-педагопчно! освгга i покликаний реалiзовувати педагопчш функци в робол з учнями закладiв про-фесiйно-технiчно! освгга.
Дослщження особливостей педагогiчно! дГяль-носл шженера-педагога дозволили Д. Коваленку стверджувати, що в структурГ дГяльносл майстра i викладача профтехучилища е види таких робгт, що вадсутн або майже не актуалГзуються в школг Йде-ться про роботу, пов'язану з професшним вихован-ням учшв, що мае свою специфГку вщповвдно до контингенту учшв i особливостей оргашзаци навчання, з позакласною роботою з пГдвищення
професшно! майстерносп майбутшх робггаишв, з установлення контакпв з базовим падприемством й його трудовим колективом шд час виробничо! практики, з забезпеченням виробничого процесу в умовах профтехучилища, зi специфiчною формою шдвищення квaлiфiкaцii у виглядi стажування на тдприемсга [5, с.107]. Звертае увагу науковець i на таку особливють дiяльностi iнженерa-педaгогa в за-клащ професiйно-технiчноi освiти як ii спорщне-нiсть i зв'язки з робгтничою дiяльнiстю, що зумов-люе необхвдшсть оволодiння фaхiвцем навичками, умiннями й у цшому квaлiфiкaцiею робiтникa 4-5-го розряду в межах дисциплши, що викладае [5, с. 107].
Звертаючи увагу на роль комушкацп в освiтнiй гaлузi, М. Васильева ввдзначае, що «саме комушка-щя е тим засобом, що використовуеться педагопч-ними прaцiвникaми пiд час виконання педaгогiчних функцш» [3, с.134], оскiльки постiйнa взaемодiя мiж суб'ектами, що е особливiстю педaгогiчного процесу, завжди мае комунiкaтивну основу. Профе-сiйнa дiяльнiсть iнженерa-педaгогa пiд час здшс-нення ним навчально! функци в зaклaдi профе-сiйно-технiчноi освгти реaлiзуеться за допомогою i щд час комунiкaцii, до яко! висуваються пiдвищенi вимоги, зaзнaченi в освiтньо-квaлiфiкaцiйних характеристиках фaхiвця iнженерно-педaгогiчноi гaлузi у зв'язку з його функциями в зaклaдi професшно-те-хнiчноi освгти. Провiдними з них е таю: здшснюе навчально-методичну роботу з забезпечення змюту i процесу професiйного навчання; оргaнiзуе дидак-тичний процес, забезпечуе його оптимaльнiсть i ефективнiсть, ввдповщае за повноту та якiсть реаль зaцii змiсту програм виробничого навчання; шклу-еться про здiйснення процесу виховання в навчаль-нiй дгяльносл, що носить соцiaльний i професшний характер; забезпечуе зв'язок навчання учшв з виро-бничою дiяльнiстю на базах практики; розвивае в учшв прагнення до техшчно1' творчостi, винахвдни-цько! дiяльностi як основи професшно1' майстерно-стi; готуе учнiв до поетапно1' атестацп тощо.
Проaнaлiзувaвши змют комунiкaтивноi дiяль-ностi iнженер-педaгогa, можна видiлити його роль як суб'екта оргашзацп професiйного навчання учшв професiйно-технiчного навчального закладу: 1) комушкативна дiяльнiсть iнженерa-педaгогa поля-гае у виконанш дiй, спрямованих на включення уч-нiв у рiзномaнiтнi види дiяльностi, створення коле-ктиву й оргашзацш сумюно1' дiяльностi, що зумов-люе необхiднiсть застосування комунiкaтивних технологш оргашзацп рiзних видiв iндивiдуaльноi та групово1' навчально-професшно1' дiяльностi учнiв зaклaдiв професшно-техшчно1' освiти; 2) комушка-тивна дiяльнiсть спрямована на встановлення педа-гогiчно доцiльних стосункiв педагога з учнями, !х-нiми батьками, з шшими педагогами, представни-ками громадськосп, виробництва тощо, що спричиняе необхвдшсть використання комушкати-вних технологiй взаемоди з iншими суб'ектами на-вчально-виробничого процесу пвд час пiдготовки майбутшх фaхiвцiв професшно-техшчно1' гaлузi.
У зв'язку з цим, на сучасному етапi професш-но1 щдготовки майбутнього iнженера-педагога на-уковцi наголошують на важливостi не просто навчання його комушкацп, а формування в нього ко-мунiкативноi компетентносп [4] як здатностi зокрема й до використання комушкативних техно-логш у професiйнiй дiяльностi. У нашому випадку мета професiйноi пiдготовки майбутнього iнже-нера-педагога може бути представленою як забез-печення процесу оволодiння ним комушкативними технологiями в навчальному процеа, якi вiн зможе в подальшому використовувати в навчаннi учнiв за-кладiв професiйно-технiчноi' освiти.
А. Белялова наголошуе, що комунiкативна те-хнолопя - це професiйно-орiентована технологiя навчання, орiентована на розвиток контактiв мiж партнерами, спричинений потребами спiльноi' дгя-льностi, що передбачае обмiн шформащею, вироб-лення единоi' стратегii' взаемоди, сприйняття i розу-мiння шшо1' людини; побудову процесу навчання як моделi процесу спiлкування, що зумовлюе комуш-кативно-мотивовану поведiнку викладача i учнiв пiд час заняття [1]. Т. Примак визначае комушкати-вну технологiю як сукупнiсть знань, вщомостей про послiдовнiсть операцiй, що виконуються для встановлення психологiчно-iнформацiйного контакту мш iндивiдами [11]. £. Пасов характеризуе комуш-кативну технологiю як штенсивну технологiю навчання, в основi якоi' лежить iнтерактивне стлку-вання [10]. Т. Юрко звертае увагу на наявшсть у ко-мунiкативнiй технологii «навчання в сшвпращ», в парах або групах, спрямованого на пошук активних методiв i форм оргашзацп роботи учшв на урощ [14]. А. Ковлер вважае, що комушкативна технология - це шструментальна система, що е результатом цiлеспрямованоi людсько1' дiяльностi, яка створю-еться для виршення завдань в комушкативнш сферi [7].
Узагальнюючи визначення дослщнишв, можна стверджувати, що комунiкативна технолопя в на-вчальнiй дiяльностi виступае як iнтерактивна тех-нологiя взаемоди учаснишв навчального процесу, яка виконуе певнi функцп: тформацтну (ввдпо-ввдно до провiдного завдання навчально1' дгяльносп - повiдомлення новоi iнформацii i вироблення в свь домостi нових уявлень, суджень тощо); ттерак-цшну (взаемоди шд час обмiну шформащею, нала-годження стосункiв); перцептивну (обмш емощ-ями, вироблення необхiдних особислсних характеристик тощо).
Ураховуючи особливостi закладу професшно-техшчно1' освiти (професiйна пiдготовка здшсню-еться в навчальних (майстерш, полiгони, навчальш господарства) та виробничих умовах; мюце проведения виробничого навчання накладае вiдбиток на форми органiзацii' навчально1' роботи i характер суб'ектiв навчально-виробничо1' дiяльностi; наяв-нiсть у змюп професiйноi пiдготовки учнiв загаль-ноосвггнього, соцiально-гумаиiтарного, загальноп-рофесiйного, спецiального, практичного компоненту), робимо висновок про те, що комуткативнг технологи в навчанш учнгв профестно-технгчного навчального закладу - це професiйно-орiентованi
технологи вибору стратеги спшкування i взаемоди з учнями в навчальному процеа закладу профе-сшно-техшчно! освiти з метою встановлення взае-моводносин, яш сприяють забезпеченню ефектив-ностi професшно! подготовки учнiв до виконання професшних функцiй завдяки виробленню сощаль-ного i професiйного комунiкативного досводу.
На оволодшня такими технологiями майбут-шм iнженером-педагогом слод звертати увагу тд час його професшно! подготовки, на що вказують науковцi, пропонуючи рiзнi шляхи, заснованi на те-хнолопчному пiдходi. Так, педагогiчна технологiя, розроблена Т. Бутенко, спрямована на формування комушкативно! компетентностi майбутнього шже-нера в процеа навчання дисциплiн психолого-педа-гопчного циклу. Автором удосконалено програми навчальних дисциплiн з включениям вправ i за-вдань, наближених до реальних виробничих умов. Процесуальна частина педагопчно! технологи по-лягае у використаннi рiзноманiтних комушкатив-них ситуацiй, дiлових i рольових iгор, тренiнгових програм. На думку автора, змют навчання майбут-нiх iнженерiв вимагае змiни операцiйно-дiяльнiс-ного компонента традицшно! педагопчно! системи, збагачення його такими методами навчання, яш найефективнiше сприяють засвоенню комушкатив-них знань, умiнь i навичок [3].
Т. Калiнiченко пропонуе метод формування комушкативно! компетентностi майбутнiх виклада-чiв техиiчних дисциплiн, що реалiзуеться в ходi ле-кцiйних, практичних занять та пiд час самостшно! роботи студентiв iнженерно-педагогiчного навча-льного закладу [5].
Проведений аналiз праць науковцiв i практиков, власний досвщ викладацько! дiяльностi дозво-ляе стверджувати, що в чиннiй системi професшно! подготовки майбутнього iнженера-педагога можна визначити певнi суперечностi, що перешкоджають формуванню готовностi фахiвця до використання комушкативних технологiй у професiйному нав-чаинi учнiв закладiв професшно-техшчно! освгга, що потребують вирiшения: мiж можливостями рiз-них напрямiв пiдготовки фахiвця шженерно-педа-гопчно! галузi (навчальна, виховна, самостшна, практична, науково-дослiдницька дiяльнiсть) i не-використанням !х комплексно i систематично; мiж великим потенцiалом змюту теоретично! шдгото-вки, розробленням i упровадженням в змiст спеща-льно! дисциплiни «Комунiкативнi процеси в педа-гогiчнiй дiяльностi» i неврахуванням особливостей використання комушкативних технологш в навча-льнiй дiяльностi учнiв закладiв професшно-техшч-но! освiти; мiж нагальною потребою використання задекларованих як ефективнi методи навчання ко-мунiкативнiй дiяльностi фахiвця iнженерно-педаго-гiчно! галузi iнтерактивних методiв i епiзодичним !х використанням окремими викладачами, перева-жанням пасивних методiв у традицiйнiй системi подготовки фахiвця. Вирiшения окреслених супере-чностей вбачаемо в розробщ цiлiсно! системи тд-готовки майбутнiх iнженерiв-педагогiв до використання комушкативних технологш в професшному навчанш учнiв закладiв професiйно-технiчно!
освгга з акцентуванням уваги на виробленн страте-гш комушкативно! дГяльносп взаемоди викладача i учшв.
Висновки i пропозицп. Отже, з'ясування юну-ючих проблем у чиннш системГ професшно! шдго-товки майбутшх шженерГв-педагопв до виконання функцш педагопчного пращвника в закладах про-феайно-технГчно! освгга дозволило окреслити шляхи виршення юнуючих суперечностей шляхом теоретичного обгрунтування, розроблення та упро-вадження системи шдготовки, основними шдхо-дами в яшй мае виступати системний, когнгтивно-дГяльнюний, компетентюний, квазГпрофесшний.
Лiтература
1. Белялова А. Р. Коммуникативная технология обучения иностранным языкам в системе высшего педагогического образования. Современные коммуникативные технологии в языковом образовании: матер. междунар. науч.-практ. конф. Хабаровск: Изд-во Тихоокеанского гос. ун-та, 2008. С. 31-34.
2. Бурбига В. А. Особиспсно-орГентоване навчання як парадигма шдготовки майбутнього шже-нера-педагога Проблеми тженерно-педагог1чно'1 освти: зб.наук. пр. Х.: У1ПА, 2017. № 56-57. С.18-25.
3. Бутенко Т. О. Обгрунтування педагопчно! технологи формування комушкативно! компетент-носп майбутшх шженерГв. Педагогжа формування творчо'1 особистостi у вищт i загальноосвтнш школг. 2009. Вип. 3. С. 94-98.
4. Васильева М.П. Роль комушкативно! ком-петентносл в професшнш дГяльносп фах1вщв освь тньо! галузг Проблеми тженерно-педагоггчно! освти: зб.наук. пр. Х.: У1ПА, 2017. № 56-57. С.132-137.
5. Калшченко Т.В. Метод формування комушкативно! компетентносп майбутшх викладачГв технчних дисциплш Проблеми тженерно-педаго-ггчноЧосвти: зб. наук. пр. Х.: У1ПА, 2017. № 56-57. С.238-248.
6. Коваленко Д. В. Теоретико-методичш ос-нови системи неперервно! професшно-правово! шдготовки ГнженерГв-педагопв: дис. д. пед. наук: 13.00.04 / Харшв. нац. пед. ун-т Гм. Г. С. Сковороди. Харшв, 2016. 486 с.
7. Коваленко О. Е., Брюханова Н. О., Калшь ченко Т. В. Комушкативш процеси в педагопчнш дГяльносп: навч. поаб. Х. : ВПП «Контраст», 2008. 111 с.
8. Ковлер А. И. Избирательные технологи : российский и зарубежный опыт. М.: ИГП РАН, 1995. C. 127.
9. Ничкало Н.Г. Проблеми формування су-часного виробничого персоналу в Укра!ш: страте-пя i перспективи наукових пошушв. Педагогжа i психологгя професшно! освти: результати дослг-джень i перспективи: зб. наук. пр.; [за ред. 1.А.Зязюна, Н.Г.Ничкало]. К., 2003. С.142.
10. Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. 2-е изд. М.: Просвещение, 1991. 223 с.
11. Примак Т. О. PR для менеджерiв i маркето- методы работы на уроке [Електронний ресурс]. Ре-лопв: навч. поаб. К.: Центр учбово1' ли., 2013. 201с. жим доступу: http://www.openclass.ru/node/215528
12. Юрко Т. Б. Коммуникативная технология обучения русскому языку и литературе: формы и
СТРАТЕГИЯ РЕШЕНИЯ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ ЗАДАЧИ В РАМКАХ КУРСА ПО ВЫБОРУ ПО НЕЕВКЛИДОВОЙ ГЕОМЕТРИИ
Новиков Е.А.
Курский государственный университет, магистрант 2 курса
Фрундин В.Н.
Курский государственный университет, доцент
STRATEGY FOR SOLVING A MATHEMATICAL PROBLEM IN THE FRAMEWORK OF THE ELECTIVE COURSE ON NON-EUCLIDEAN GEOMETRY
Novikov E.A.,
Kursk State University, second-year master student
Frundin V.N.
Kursk State University, associate professor
АННОТАЦИЯ
В статье отмечается специфичность методики решения задач по неевклидовой геометрии. Рассматривается способ решения задачи на построение в рамках курса по выбору по неевклидовой геометрии путём соотнесения с решением аналогичной задачи в геометрии Евклида.
ABSTRACT
The specificity of the methodology for solving problems in non-Euclidean geometry is noted in the article. We consider a method for solving the construction problem within the course of a choice course in non-Euclidean geometry by correlating with the solution of a similar problem in Euclidean geometry.
Ключевые слова: неевклидова геометрия, математическая задача, модель Пуанкаре.
Keywords: non-Euclidean geometry, mathematical problem, Poincare model.
Как известно, основным средством развития мышления школьников при обучении математике, овладения ими эффективными приемами умственной деятельности являются математические задачи [1].
В ряде российских школ практикуется изучение основ неевклидовой геометрии в рамках курса по выбору. В связи с этим методика решения неевклидовых задач приобретает определенную специфику. Дело в том, что в процессе решения возни-
кает необходимость постоянного соотнесения процесса решения задач неевклидовой геометрии с их евклидовыми аналогами. Такое соотнесение позволяет достаточно эффективно актуализировать необходимые элементы когнитивно-идентификационного фонда старшеклассника с тем, чтобы затем эти элементы легли в основу решения уже в новой, неевклидовой парадигме.
Характер взаимодействия процессов решения в рамках различных геометрических теорий представлен на рисунке 1.
Обобщение
Рис. 1.
