CC BY
13
УДК 658.512.62:631.11 Ст. викл. Л.В. Шипйкова -
Запоргзький НТУ
ПРОБЛЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ ПВДПРИеМСТВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
Проанал1зовано причини, яга зумовлюють кризову ситуащю в агропромислово-му виробнищта, визначено cy4acHi проблеми управлшня трудовими ресурсами, зап-ропоновано шляхи шдвищення ефективностi використання трудових ресуршв в аг-ропромисловому секторi.
Ключовг слова: трудовi ресурси, пiдприeмство агропромислового комплексу, ефективне використання, мехашзм управлшня.
Актуальшеть теми. Розвиток i збереження трудових ресуршв, ix ефективне використання в сшьськш мiсцевостi - головне завдання суспшь-ства в умовах сучасного розвитку Укра1ни. Тому ефективне управлшня е го-ловним елементом в активiзацп людського фактора, який не тшьки створюе матерiальнi передумови виробництва, але i забезпечуе 1х результативне фун-кцiонування. Складнiсть i динамiка соцiально-економiчниx процесiв вимага-ють розроблення нових пiдxодiв в управлшш. Сучасний стан пiдприемств агропромислового комплексу потребуе перегляд, оновлення, удосконалення пiдxодiв i методiв щодо управлшня трудовими ресурсами.
Питання, пов'язаш з ефективним виршенням дослщжувано1 проблеми, завжди викликали науковий iнтерес у фаxiвцiв. Це обумовлено необхад-шстю розробки перспективних пiдxодiв i методiв управлiння трудовими ресурсами, що особливо актуально в умовах мшливо! економiчноl ситуацп. Вивчали i вирiшували цю проблему багато укра1нських i зарубiжниx учених: О.О. Алiмарина, О.1. Замора, З.Е. 1саев, Н.Б. Кирич, О.В. Крушельницька, Г.1. Купалова, М.Л. Маренков, П.П. Муравка, Г.В. Осовська, М.К. Орлатий, Н.А. Пиличев та ш.
Мета i завдання дослщження. Визначити i проаналiзувати питання пов'язаш з сучасним управлшням трудових ресуршв в агросекторi укра1нсь-ко1 економ^.
Результати. Внаслiдок переходу на ринковий мехашзм регулювання особливо1 актуальностi набувае проблема ефективного управлшня агропро-мисловим шдприемством. Розглядаючи сутнiсть управлiння, А. Файоль вщ-значав: "Управляти - значить передбачати, оргашзовувати, розпоряджатися, координувати i контролювати: передбачити - тобто враховувати прийдешне i виробляти програму дш; органiзовувати - тобто будувати подвiйний, матерь альний i соцiальний органiзм шдприемства; розпоряджатися - тобто змушу-вати персонал належним чином працювати; координувати - тобто пов'язува-ти, об'еднувати, гармонiзувати вс дп i зусилля; контролювати - тобто шклу-ватися про те, щоб все вщбувалося згiдно з встановленими правилами i вщда-ними розпорядженнями" [1, с. 6-7]. Започатковаш науковцями минулого знання про управлшсью явища в нашi часи отримали подальший розвиток у роботах П. Друкера [2], М.Х. Мескона [3], О.С. Виханського [4] та шших.
Сучаснi проблеми тдприемств агропромислового комплексу познача-ються опосередковано на проблемах управлiння трудовими ресурсами, ус-кладнюючи 1х. Тому виникае необхiднiсть окреслити проблеми агросектору.
1снуе багато причин, якi зумовлюють кризову ситуацiю в агропромис-ловому виробництвi. Основною е втрата управлшня процесами, якi вщбува-ються в галуз^ Результатом вiдмови держави вщ виконання об'ективно необ-хiдних функцш iз забезпечення нормально1 дiяльностi тдприемств сшьсько-го господарства стало рiзке скорочення продуктивностi аграрного комплексу ^ як наслiдок, зростання безробiття. Лiбералiзацiя економiки, мiнiмальне втручання в економiчнi процеси держави, орiентацiя на те, що ринок вщрегу-люе вш мiжгосподарськi, мiжгалузевi, мiжрегiональнi вiдносини стало небез-печною помилкою, яка не враховувала свiтовий досвiд та шерцшнють укра-1нсько1 господарсько1 системи. Як наслщок цього агропромисловий комплекс Укра1ни знизив обсяги дiяльностi, втратив свою щлюшсть, скоротилась чи-сельнiсть зайнятого на селi населення.
Перед тдприемствами АПК сто1ть задача вирiшення невщкладних проблем, пов'язаних iз загальними питаннями управлшня трудових ресуршв, а саме: вiдбiр, навчання, мотивацiя працiвникiв. У бшьшосп випадкiв при вiдборi робиться акцент на техшчш здiбностi (знання виробництва) людини. Але сучаснi вимоги до пращвниюв значно складнiшi. Вони враховують, крiм освiти, минулого досвщу, професiоналiзму, здатнiсть до швидко1 адаптацп, працелюбнiсть, вмiння творчо застосовувати знання, 1х накопичення та пос-тшне самовдосконалення. У цьому питаннi значних успiхiв досягли японськi компанп як результат чудового вщбору та навчання.
На багатьох тдприемствах АПК немае систематичного вщбору та навчання, яке орiентоване на сучаснi вимоги результапв дiяльностi. Пщ-приемствам пропонують впроваджувати багатоступiнчастий пiдхiд до навчання, який передбачае фокусування на дшових результатах, виробничих вщ-носинах у колектив^ формування та коригування поведшки працiвникiв, роз-виток навичок адаптацп.
Практично вш пiдприемства стикаються iз проблемою побудови опти-мально1 системи оплати пращ. Дедалi бiльша кшьюсть керiвникiв розумiють, що розрахунок винагороди повинен бути регламентованим i впорядкованим, проводитися за затвердженими системами i встановленими внутршньови-робничими правилами. Це складне питання вирiшуеться шляхом створення системи стимулювання та мотивацп пращ, розроблення довготермшових планiв, якi спонукають працiвникiв до результативно1 працi. Полггика управ-лiння трудовими ресурсами повинна бути спрямована на продуктивнють, ефектившсть працiвникiв, скорочення штату, де це диктують ринковi сили.
Теоретичнi розробки й узагальнений досвiд управлiння трудовими ресурсами вщкривають можливостi для вибору найбшьш ефективних i перспек-тивних пiдходiв, якi вiдповiдають сьогоденним реалiям. Сучаснi тд-приемства агропромислового комплексу використовують жорсткий i м'який тдходи. В основi жорстко1 концепцп лежить позицiя компанп i прерогатива керiвництва. Пiдхiд передбачае жорсткий контроль за фшансовими ресурса-
ми, рiвнем заробино! плати, вiдокремленням працiвникiв, позищя колективу не враховуеться, кадри е статтею витрат. Така позищя тдприемства ефектив-на в кризовiй ситуацп, оскiльки спрямована на скорiше зростання продуктив-ностi працi. В основi м'якого пiдходу лежить концепцiя людських вщносин, професiональний розвиток персоналу. Ствробггаики розглядаються як акти-ви тдприемства [5, с. 15].
1снукш шдходи до управлiння трудовими ресурсами можуть функщ-онувати, але, на наш погляд, найбiльш дiевим i активно використаним може бути синтетичний тдхвд, який враховуе переваги як м'якого, так i жорсткого пiдходiв та виключае 1х недолiки.
Як зазначае М.С. Рябуха, в умовах ринку створення i розвиток тд-приемств в аграрному секторi повинен сприяти зниженню кшьюсного складу працiвникiв з одночасним тдвищенням 1х якiсних характеристик [6, с. 134]. Сучасна демократична ситуащя в кра!т характеризуеться рiзким зниженням загально! чисельностi населення. За даними статистичного збiрника за 2010 р. "Праця" Головного управлiння статистики в Запорiзькiй областi в таблиц наведено динамiку середньорiчноl кiлькостi пращвниюв сiльського господар-ства [7, с. 55] i розрахунок темпiв змш.
Табл. Динамжа середньорiчноl к 'нькосий пращвнишв
Показники Роки
2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010
1. Всього кшьюсть працiвникiв, тис. оаб 80,2 38,9 36,4 32,9 29,5 27,4 27,6
2. Темпи зм1н, у вщсотках до поперед-нього року - - -6,43 -9,62 -10,33 -7,11 0,73
3. Темпи змш, у вщсотках до 2000 р. 100 -51,49 -54,61 -58,98 -63,21 -65,84 -65,58
Як показують розрахунки, за дослщжуваний перюд вiдбувалося змен-шення чисельносп працiвникiв у сiльському господарствi. Тшьки в 2010 р. спостерiгалося незначне зростання (0,73 %) середньорiчноl кшькосп пращв-ниюв. Безумовно, сучасне високорозвинене аграрне виробництво, яке повинно бути в Укра!т, потребуе висококвалiфiкованих, професiйних кадрiв. На жаль, в галузi вiдстае рiвень використання штелектуального потенцiалу по-рiвняно з шшими галузями. Це стосуеться насамперед рiвня освiти, впрова-дження новiтнiх технологш i рацiоналiзаторських пропозицiй, проходження професшного навчання тощо.
Рiвень освiти визначае яюсть трудових ресурсiв. На тдприемствах аг-росектору працiвникiв, якi закшчили вищi навчальнi заклади Ш-1У рiвня ак-редитацil - 12,7 %, проте в лiсовому господарствi - 12,9 %, у промисловостi -24,6 % [7, с. 64]. Щорiчно сучасна система аграрно! освгга випускае велику кiлькiсть фахiвцiв, яю не бажають повертатися i працювати на тдприемствах сшьського господарства. Такий фактор безумовно впливае на ефективтсть i результативнiсть управлiння як трудових ресуршв, так i пiдприемства зага-лом. Це свiдчить про необхщтсть реалiзацil концепцil " безперервного про-фесшного навчання впродовж всього трудового життя".
Згiдно з статистичними даними в галузi вiдбуваеться процес старiння робочо! сили, що неодмiнно позначаеться на вжовш структурi трудових ре-
суршв агропромислових пiдприeмств. Зайнятiсть молодi (працiвники у вщ 15-34 роки) на 31 грудня 2010 р. в сшьському господарствi становить 24,2 % до облiковоï кiлькостi штатних працiвникiв, у люовому господарствi - 32,3 %, у промисловостi - 31,8 % [7, с. 62].
Сучасн умови функцюнування всiх сфер життeдiяльностi в крат, в окремих галузях господарства, на пiдприeмствах, в органiзацiях потребують використання вiдповiдних ïm методiв управлшня. Сьогодш вони постiйно розробляються, випробовуються у процесi вдосконалення систем управлшня на шдприемствах рiзного профiлю та форм власносп. Але новiтнi методики та технологи yправлiння не завжди вiдповiдають очiкyванням. У бiльшостi випадюв це пов'язано з неготовнiстю суб'екпв господарювання впровадити ïх у практику управлшня. Тому передуим необхiдна розгорнута i цiлiсна про-фесiональна шдготовка та перепiдготовка yправлiнських кадрiв для тд-приемств агропромислового комплексу. Ц заходи передбачають освоення те-оретичних i прикладних основ yправлiння.
У сучаснш ситyацiï для вирiшення проблем, яю виникають на ринку пращ, шдприемства повинш розробити i впровадити таю шдходи i методи управлшня трудовими ресурсами, яю сприятимуть ïх стабiлiзацiï i розвитку. Сьогоднi управлшня трудовими ресурсами передбачае комплексне вивчення процешв, що впливають на формування, розвиток i затребyванiсть трудових ресуршв. Цей процес потребуе активного пошуку i розроблення оптимальних моделей, яю допоможуть пiдприемствy досягти запланованих щлей. В умовах дефiцитy трудових ресуршв найважливiшим напрямом у сферi ïх формування повинна стати полггика ефективного використання. Вирiшення цiеï проблеми е запорукою стабiлiзацiï функцюнування шдприемства. Отож, виз-начено шляхи шдвищення ефективносп використання трудових ресуршв в аг-ропромисловому секторi:
• удосконалення структури виробництва, його науково-техтчне оновлення;
• пiдвищення наyкоемностi виробництва, розвиток i активне використання но-вих технологш;
• поглиблення спецiалiзацiï i концентрацiï виробництва;
• подальша механiзацiя та автоматизацiя робiт;
• врахування регiональних i галузевих умов використання пращ;
• вдосконалення системи екон^чного стимулювання робiт;
• вдосконалення тдготовки та перетдготовки кадрiв;
• змша характеру працi;
• полшшення соцiальних умов працi.
Зазначенi проблеми обов'язково повинш враховуватися шд час розроблення сучасного мехашзму управлшня трудовими ресурсами. Мехашзм управлшня е серйозним шструментом стабЫзацп персоналу, шдвищення ефективносп, резyльтативностi та якiсноï дiяльностi бyдь-якоï органiзацiï. Персонал, що володiе квалiфiкацiею необхiдного рiвня, уможливлюе розвиток шдприемства i забезпечуе йому конкурентну перевагу на ринку. Ефек-тивно використовуючи елементи механiзмy управлшня трудовими ресурсами, знаючи мотиващю кожного конкретного працiвника, розyмiючи не тшьки його актуальш потреби, але й враховуючи його природний потенщал, на
який можна й n0Tpi6H0 опиратися, виникае можливють управляти пращвни-ками, об'еднуючи цш органiзацiï з ïхнiми iнтересами.
Висновки. Таким чином, у сучасних умовах конкурентно1 економжи про-цес ефективного управлшня трудовими ресурсами набувае бшьшо1 чинностг Для забезпечення якостi та конкурентоспроможносп продукцiï, розширення рин-кових можливостей, отримання додаткового доходу необхвдно компетентно управляти трудовими ресурсами, визначати продуктивш етапи управлiння i, таким чином, використовуючи новiтнi науковi розробки та практичний уза-гальнений досвщ вiтчизняних та зарубiжних пiдприемств, створювати таку систему управлiння, яка буде найефектившшою на конкретному тдпри-емствг Процес управлiння людськими ресурсами на агропромислових тд-приемствах повинен мати комплексний характер, а не бути спрямованим на вирь шення поодиноких аспектiв.
Подальшi дослiдження повиннi узгодити штереси рiзних груп пращв-ниюв на пiдприемствi, визначити рiвень якосп, вибрати найвагомiшi складо-вi ^eï проблеми та вдосконалити методичнi засади оцшки впливу результатiв покращення мехашзму управлiння трудовими ресурсами на ефективнють дь яльностi пiдприeмства.
Л1тература
1. Пиличев Н.А. Управление агропромышленным производством / Н.А. Пиличев. - М. : Изд-во "Колос", 2001. - 296 с.
2. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке : пер. с англ. / П. Друкер. - М. : Изд-во "Вильямс", 2003. - 323 с.
3. Мескон М. Основы менеджмента : пер. с англ. / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури.
- М. : Изд-во "Дело". - 1992. - 702 с.
4. Виханский О.С. Менеджмент : учебник / О.С. Виханский, А.И. Наумов. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Гардарика", 2003. - 528 с.
5. Корнелиус Н. HR менеджмент : Поиск, подбор, тренинг, адаптация, мотивация, дисциплина, этика : пер. с англ. / Н. Корнелиус. - Днепропетровск : Изд-во "Баланс Бизнес Брукс", 2005. - 520 с.
6. Рябуха М.С. Про формування та використання кадрового потенщалу в сшьському господарст / М.С. Рябуха // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - N° 10.
- С. 132-136.
7. Праця : статистичний зб. / Головне управлшня статистики в Запор1зькш обл. - 2010.
Шитикова Л.В. Проблемы управления трудовыми ресурсами предприятий агропромышленного комплекса
Проанализированы причины, обуславливающие кризисную ситуацию в агропромышленном производстве, определены современные проблемы управления трудовыми ресурсами, предложены пути повышения эффективности использования трудовых ресурсов в агропромышленном секторе.
Ключевые слова: трудовые ресурсы, предприятие агропромышленного комплекса, эффективное использование, механизм управления.
Shytikova L. V. Problems of labour resource management of agricultural enterprises
The reasons for the crisis in agricultural production are analyzed, identified today's challenges in labour resources management are identified, the ways to improve the effective use of labour resources in the agricultural sector are suggested.
Keywords: labour resources, agricultural enterprises, efficient use, management mechanism.
