CC BY
49
4. Комков С.Ю. Особенности оценки и управления инновационной восприимчивостью предприятия / С.Ю. Комков. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://elibrary.ru/download/ 73832986.pdf.
5. Краснокутська Н.В. 1нноващйний менеджмент : навч. поабн. / Н.В. Краснокутська. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 504 с.
6. Круглова Н.Ю. Инновационный менеджмент : учебн. пособ. / Н.Ю. Круглова. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во РДЛ, 2005. - 352 с.
7. Масленникова Н.П. Функции управления развитием инновационной восприимчивости организации / Н.П. Масленникова // Менеджмент сегодня : журнал. - 2006. - № 2. - С. 109-110.
8. Оренко Н.М. Управлшня шновацшною системою аграрного шдприемства / Н.М. Орен-ко // Економша АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 9. - С. 43-46.
Мусийовская О.Б. Факторы влияния на текущий уровень инновационной восприимчивости предприятия
Выделены активный и пассивный виды инновационной восприимчивости предприятия. Исследованы и систематизированы факторы влияния на текущий уровень этих видов инновационной восприимчивости. Определен характер влияния прогрессивности используемых технологий и качества продукции на эффективность внедрения на предприятии технологических и продуктовых нововведений.
Ключевые слова: предприятие, инновационная восприимчивость, нововведение, факторы, формирование восприимчивости, обеспечение восприимчивости.
Musiyovska О.B. Factors of influence on current level of innovative susceptibility of enterprise
The active and passive types of innovative susceptibility of enterprise are selected. Investigational and the factors of influence on the current level of these types of innovative susceptibility are systematized. Character of influence of level of progressiveness of the applied technologies and quality of products is set on efficiency of introduction on the enterprise of technological and food innovations.
Keywords: enterprise, innovative susceptibility, innovation, factors, formings of susceptibility, providing susceptibility.
УДК504.03:330.15 Викл.-асист. С.М. Пилипенко, канд. екон. наук -
Львiвський iнститут економти i туризму
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРСЬКОЛИЖНИХ I СПОРТИВНО-В1ДПОЧИНКОВИХ КОМПЛЕКС1В КАРПАТСЬКОГО РЕПОНУ
Визначено основы проблеми функщонування та розвитку прськолижних i спортив-но-вщпочинкових комплекав Карпатського регюну. Запропоновано мехашзм забезпе-чення розвитку автодорожный шфраструктури рекреацшних територш. Обгрунтовано переваги шдвюно! канатно! дороги та необхщшсть оновлення прськолижно! шфраструк-тури на схилах.
Ключовi слова: курорт, инфраструктура, прськолижш та спортивно-вiдпочинковi комплекси, швестицп, рекреацш, автодорожнi комунiкацií, щцвюна канатна дорога.
В умовах економiчноí кризи Карпатський регiон Украши, не володючи таким значним iндустрiальним потенциалом, як пiвденно-схiдний, де зосередже-но бшьшкть шдприемств металургiйноí, гiрничо-видобувноí, х1мчно1 галузей, важкого машинобудування тощо, перебувае у не надто сприятливiй економiчнiй ситуаци. На функцiонуваннi пiдприемств агропромислового комплексу, на який орiентуеться економжа регiону, позначаються труднощi, пов'язаш з несприятли-
вою кон'юнктурою ринку, нестачею обiгових кошт1в та шшими чинниками. Це спонукае звернути увагу на значний економiчний потенщал, закладений у проду-маному та ефективному використаннi рекреащйно-туристичних ресурсiв, якими природа щедро надшила Захвдний регюн. Дiапазон таких ресурсш надзвичайно широкий, починаючи вiд простого "зеленого" еколопчного туризму i закiнчуючи побудовою сучасних високогiрних вiдпочинкових комплексiв.
Проблематикою шфраструктурного забезпечення Карпатського регiону займалися багато науковщв, зокрема: Б. Матолич, В. Гетьман, В. бвдокименко, В. Кравщв, В. Полюга, I. Колодiйчук, М. Габрель, М. Копач, О. Гулич, П. Грици-шин, П. Добра, С. Генсрук та iншi.
Однак, попри високий iнтерес фах1вщв до проблем розвитку шфраструк-тури регюну, сьогоднi не вирiшеною залишаються питання, що стосуються розвитку прськолижних та спортивно-вiдпочинкових комплексов.
Практично у всх кранах, територiею яких простягаеться Карпатський хребет, е престижнi та всесвиньо вiдомi гiрськолижнi й iншi спортивнi курорти. I лише Украша до шнця не використовуе ще1 переваги у напрямi створення прсь-ко1 зимово-вiдпочинковоí iндустрií. Подобна галузь рекреащйного середовища спроможна забезпечити ктотш надходження до бюджетов усiх ршшв, дати ш-пульс до соцiально-економiчного поступу карпатських областей, стати нарiжним каменем формування сучасного туристичного iмiджу Украши.
Найбiльшими центрами гiрськолижного спорту Карпатського регюну е вiдомi не лише в УкраЫ, а й за ц межами, курорти Славське, Буковель, Тисовець та iншi. Кожен iз них мае свою специфжу, особливостi територiального розташу-вання, однак при цьому всш властивi диспропорций яш швелюють íхнiй сусшль-но-економiчний потенцiал [1]: незадовшьний стан автодорожшх комунiкацiй, фь зично та морально застарша технiко-технологiчна база, нерозвинене середовище правового та економiчного регулювання процессе iнвестицiйного забезпечення, слабкий розвиток допомiжних iнфраструктурних складових рекреащйно!' сфери, малоефективш органiзапiйно-економiчнi методики управлiння господарськими процесами, марнування рекреащйного потенциалу природних екосистем унасль док деструктивного господарювання.
Поряд iз характерними для будь-якого укранського гiрськолижного курорту негараздами функщонування та розвитку, íхньою сшльною проблемою е до!'зд. Практично кожен iз названих центрiв потребуе модернiзацií шляхово!' ш-фраструктури, полшшення стану дорiг як при тдЪда до самого курорту, так i при русi внутрiшньою дорожньою мережею, якою безпосередньо доставляють вiдпочивальникiв до прськолижних баз.
З точки зору зручносп безпосереднього дойду до курортно!' мiсцевостi та територií проживання й сощально-ввдпочинково!' iнфраструктури найкращi мож-ливосп мае смт. Славське, адже через нього проходить вика залiзнищ Кт'в -Львш - Ужгород - Чоп ^ таким чином, туристи з максимальною зручнiстю мо-жуть добратися туди з усiх куточшв Украши, а також з краш Сх1дно1 бвропи за-лiзничним транспортом. Для тих, хто подорожуе автотранспортом, е можливкть дiстатися до смт. Славське дорогою Сколе - Тухля - Славське - Лавочне. До-рожне покриття цього автошляху перебувае у вкрай занедбаному станi, що знач-ною мiрою впливае на бажання автотуристов íхати до Славського.
Це, кр1м несприятливих малосшжних погодних умов, значно вплинуло на пот1к бажаючих в1дпочити в Славському за юлька остантх зимових сезотв, що негативно позначилося на заробиках м1сцевих жител1в та власниюв прськолиж-них витяпв. Вчасний ремонт автошляху та тдтримка його в надежному стат за державт кошти та кошти громад населених пункпв, а також за кошти власниюв готельно-в1дпочинкових комплекс1в могли б змшити ситуацда на користь тих же мешканщв 1 п1дприемц1в та повернути 'хн катталовкладення завдяки збшьшен-ню кшькосп вiддочивадьникiв 1 туриспв.
Для цього доцшьним вважаемо створення (п1дтримка) суб'екта господа-рювання, який би займався експдуатацiею цього в1др1зка шляху, його поточним ремонтом, а також тдтримкою та розбудовою мереж1 автошлянв у рег1он1. I хо-ча ц1 функцл повинен виконувати Облавтодор, додаткове ф1нансування защкав-лених 1нвестор1в не зашкодить справ1, а таке тдприемство з експлуатацц 1 розбу-дови шляхово! мереж1 в район смт. Славське могло б сшвпрацювати з Облавто-дором, координуючи стльт зусилля.
З метою всеб1чного поступу рекреац1йно-туристських територ1й необхщ-ним е залучення приватних швестицш у форш ф1нансування роб1т 1з прокладан-ня, ремонту та утримання автомобшьних шлях1в. Таке ф1нансування доцшьно проводити шляхом спрямування в1дпов1дних ф1нансових ресурсш на рахунки за-мовника таких робгт, нин1 це - Служба автомобшьних дор1г. При цьому шшим джерелом ф1нансування повинн1 залишатися бюджетш кошти.
Головним стимулом залучення фшансових ресурс1в 1з приватних грошо-вих фонд1в е надання п1льг в оподаткуванш до повного (майже повного) погашения витрат суб'екта господарювання на ф1нансове забезпечення ремонтно-бу-давельних роб1т. Така практика е довол1 перспективною, адже, по-перше, суб'екти господарювання будуть компенсувати витрати на ремонт та прокладан-ня дор1г за рахунок пшьг, а по-друге, 1мпульсу для розвитку набудуть рекре-ащйн1 територц через ктотне полшшення шфраструктури.
Важливим механ1змом розвитку автодорожньо! шфраструктури е прове-дення тендерних процедур щодо вибору виконавця роб1т. Такими виконавцями можуть бути як приватш, так 1 державн1 ремонтно-будшельш п1дприемства. В1д-значимо також, що у рекреацшно-туристичному комплекс Карпатського регюну доцшьно також в1дбудувати та поновити дороги, як1 з'еднують курортну м1сце-в1сть з шшими зонами прськолижного в1дпочинку.
Кр1м проблеми автомоб1льних дор1г загального користування, якими пе-ремщуються значн пасажирськ1 та вантажн1 потоки до населених пункпв чи мкцевостей, що е осередками г1рськолижного в1дпочинку 1з зонами проживання та в1дпочинку, практично на кожному г1рськолижному курорт1 залишаеться проблема дор1г, якими в1дпочивальники дастаються безпосередньо до зон прськолижного катання, тобто до нижшх станцш витяпв на г1рськолижн1 траси на схилах г1р.
Досить актуальною е проблема зручних внутр1шньо курортних шлях1в сполучення у Славському. Р1ч у тому, що основна зона катання на прських ли-жах, де пролягають найкращ1 та найдовш1 г1рськолижн1 траси, обладнана на схи-лах гори Тростян на вщсташ 2-4 км в1д смт. Славське. Про!хати туди можна ли-
ше на повнопривiдних автомобiлях. Автовласникам, якД не мають таких машин, мiсцевi жителд неофiцiйно надають платнi Iранспортнi послуги власними пов-нопривiдними автомобшями. Альтернативою добирання на Тростян всюдиходом е тольки подорож пiшки з усом гiрськолижним спорядженням на плечах.
На Тисовщ внаслiдок виведення з експлуатацл крiсельного пiдйомника проблема доозду до гдрськолижних схилдв вирiшуеться пропусканиям автомобшв у ранiше не доступну зону внутрДштм шляхом по одной iз стон западини пара-лельно до траси крiселки, яка перетинае бiатлонну трасу i стрДльбище. ЗрозумДло, що такi незручностi не приваблюють вДдпочивальнишв, тому з кожним роком ба-жаючих провести вiдпочинок на цих гiрськолижних курортах стае дедалi менше.
Для вирдшення проблеми неналежностi автодорожнх комунiкацiй варто скористатися досвiдом таких шоземних курортов: як Австрiя, Франщя, Швейцарiя, Iталiя, Андорра тощо. Йдеться про спорудження i подальше використання тдвДс-них канатних дорiг вагончикового (гондольного, фунiкулерного) типу. Вони заз-вичай виконують двi основнi функци: доставляють вiдпочивальникiв великих транспортних вузлдв, таких як залiзничнi та автобусш станцií, автомобiльнi стоянки до заснджених схилiв, а також з'еднують рiзнi зони катання, нерiдко утворюючи кiлькасоткiлометровi кiльцевi маршрути з одного гдрського хребта на iнший.
Переваги шдвкноо канатноо дороги над звичайною дорогою, прокладе-ною в горах, незаперечно Це передусдм менша трудомктккть i вартiсть буддв-ництва, адже для шдвкноо канатноо дороги потрдбно забетонувати й змщнити лише невелит дДлянки землд, на якд будуть опиратися вишки-опори, що несуть канат. Пдд час прокладання звичноо дороги передбачено значний обсяг робот: су-цДльне укладання дорожнього полотна, шдведення дренажних та днших днженер-них систем, що потребуе великих фднансових та матердальних витрат. Практично всд дДлянки землд, над якими проходить шдвкна канатна дорога, не потребують вилучення з господарського обдгу д традицшно використовуються як пасовища, городи, лдсовд насадження тощо. Немае потреби в буддвництвд мостов та днших складних шженерних споруд, призначених для водовддведення, тодд як пдд час прокладання традпцшних дордг на такд споруди йде значна частка коштдв. Нема-лу роль вдддграе й екологдчний фактор, адже шдвкна канатна дорога виключае щоденну експлуатацдю автомобшв з двигунами внутрдшнього згорання, якд заб-руднюють атмосферу рекреащйних зон тощо.
Крдм того, уздовж канатноо дороги не будуватимуть численно придорожт кафе, бари, торговд заклади, пункти техобслуговування та заправки, якд теж чи-нять додатковий негативний вплив на довкДлля. Доставка вддпочивальникДв у зак-ритих вагончиках рдзноо мсткосп сприятиме кращому облдку пасажиропотокдв, що дасть змогу точндше планувати розвиток рекреацшних зон.
Витрати на експлуатацДю шдвкноо канатноо дороги включають витрати на профдлактичний огляд та техндчне обслуговування несучих канатов, буксиру-вальних механдзмдв, металевих опор та пасажирських вагончиков. Цд витрати е сшврозмдрними з витратами на поточний ремонт та експлуатацдю традищйних шляхов. Для експлуатаци шдвкних канатних дорог потрдбнд спещалкти, тож мають бути створено ново робочд мдсця, що дасть змогу частиш мдсцевих водив от-римати стабДльний зароботок. 1нша частина мдсцевого населення може пере-
ор1ентуватись на надання р1зноман1тних додаткових послуг у сфер1 обслугову-вання потоку туристов, який зростатиме п1сля зростання комфортности шфрас-труктури в1дпочинку.
Особливо ефективним буд1вництво таких транспортних сполучень, на нашу думку, буде у смт. Славське, адже гору Тростян видно з територп зал1знично-го вокзалу та прилеглих до нього автомобшьних стоянок, що фактично е центром селища, 1 пряма в1дстань до не! набагато менша, ан1ж обТзною дорогою, яка, до того ж, перебувае у незадовшьному сташ. Будавництво тдвкно! канатно! дороги вагончикового типу за маршрутом "Зал1зничний вокзал смт. Славське -вершина гори Тростян" видаеться нам сшврозшрним щодо витрат 1з варт1стю ремонту та шдтримки аваршно! дороги.
Очевидш вигоди в1д спорудження та експлуатацл канатно-шдв1сно1 дороги свого часу зрозумшо кер1вництво спортивного товариства "Динамо", яке е власником бшьшосп прськолижних витяпв в околицях Славського. Про це св1д-чить той факт, що дейлька роив тому товариство придбало комплект вже вико-ристовувано! тдасно!' канатно! дороги, яку мало на мет1 змонтувати та запусти-ти в експдуатацiю. Однак цей проект не був реал1зований через брак ф1нансових ресурсш.
Розбудова мереж1 п1дв1сних канатних дор1г вагончикового типу дала б змогу "заюльцювати" найпопуляршш1 г1рськолижн1 схили, що перетворило б селище Славське на единий прськолижно-в1дпочинковий ареал, де туристи могли б пере'жджати з одного району в шший.
Розвивати мережу канатних дор1г можна шляхом формування сприятли-вого швестицшного середовища. Нашмов1ршше, 1нвесторами для вкладання кошпв у проекти буд1вництва та експлуатацИ' сучасно! мереж1 п1дв1сних канатних дор1г стануть приватн1 особи або спещал1зоваш п1дприемства за участю шо-земного кашталу, оскшьки спод1ватися на державш вкладення немае п1дстав. Ус-шшна реал1зац1я таких проекпв впритул наблизить наш1 г1рськолижн1 курорти за р1внем зручност1 й комфорту хоча б до курортш наших сусвдв - Польшд та Сло-ваччини.
Окр1м проблем розвитку дорожньо! шфраструктури на бшьшосп укра-шських г1рськолижних курортав актуальною е проблема експлуатацц безпосе-редньо! прськолижно1 шфраструктури - п1дготовка трас, техшчний стан облад-нання (витяпв та канатно-кр1сельних дор1г), штучне засшження схидiв, !х освгт-лення тощо. Так, наприклад, у Славському та околицях майже на вс1х прськолижних схилах, придатних до катання, експлуатуються бугельн1 витяги, встанов-леш ще у 70-80-х роках минулого стол1ття, терм1н експлуатацл яких вже давно минув. Вони часто виходять з ладу через ф1зичну зношешсть 1, бувае, прос-тоюють цший сезон через брак деф1цитних запчастин.
На нашу думку, кр1сельними потр1бно зам1нювати стар1 бугельн1 витяги, як виводитимуться з експлуатацл, а також встановлювати витяги кр1сельного типу на нових схилах 1 трасах, адже рекреацшний потенщал Тростяну далеко не вичерпаний. На жаль, за умов обмеженост1 кошпв та недосконадостi чи в1дсут-ност1 банк1вського кредитування, шдприемщ, як бажають розвивати щдустрда прськолижного в1дпочинку, часто змушет шукати компром1с м1ж цшою 1 яшс-
тю та комфортом, наслддком чого е придбання та встановлення дешевших д не нових бугельних витягДв дмпортного виробництва.
Взагалд на територц Славського спостердгаемо значний дисбаланс мдж розвитком шфраструктури проживання та вддпочинку д власне прськолижноо' дн-фраструктури. Тодд як приватш особи - мешканцд Славського - збудували знач-ну кдлькдсть нових мднд-готелдв та агроосель або й просто провели реконструкцдю своох обдйсть, споддваючись на значний наплив вддпочивальникдв, у розвитку гдрськолижних трас та витягдв за останнд роки не було зроблено жодних прогре-сивних крокдв. Застардле обладнання нещадно експлуатуеться та виходить з ладу. Це призводить до того, що багато людей, якд оселилися в Славську та околицях, не мають можливостд повноцднно та комфортно займатися спортом на гдрсько-лижних трасах, отже, д не планують повертатися сюди ще раз. Однак через не-достатню кшьшсть справних витягдв та трас спостердгаються значнд черги та скупчення людей, хоча загалом юльшсть туристдв зменшуеться.
Ще одним вддомим рекреацшним гдрськолижним центром карпатськоо' частини Львдвщини е Тисовець. Сьогодш на цьому курорт! експлуатують два гдрськолижнд бугельнд витяги, а також невеликий витяг на трасд фрдстайлу. Дово-лд складнд й сучаснд на час здавання в експлуатацдю споруди гдрськолижних трамплдндв перебувають у незадовдльному станд. Також не працюе д крдсельний витяг, який доставляв спортсмендв до прськолижних зон.
Два бугельнд витяги, що залишилися ще з часдв СРСР, працюють зазвичай поперемшно. Цд витяги зношенд д часто виходять з ладу. Пропускна здатндсть о'х низька, а це нерддко призводить до величезних черг, особливо у вихдднд, коли кдлькдсть клдентдв збдльшуеться, а дншд витяги - бугельний та крдсельний - не працюють.
На нашу думку, основн вкладення потрдбно зробити у модершзащю ви-тягдв та прокладання нових трас, адже фактично двох прськолижних трас для такого ундкального мдсця занадто мало, його рекреацдйний потенцдал дае змогу бдльш днтенсивно та ефективно використовувати природнд ресурси мдсцевостд.
Звичайно, для цього, окрдм дншого, потрдбна д полдтична воля держави, а-дже зараз комплекс "Тисовець" перебувае у володшш одшео' з найпотужшших державних шституцш - МШстерства оборони, у якого, вочевидь, на доведення його до належного функцюнального стану не вистачае фшансових можливостей. У цьому контекстд актуальною е практика залучення приватного кашталу.
На рдшення користувачдв гдрськолижних курортдв впливае незадовдльний, а подекуди й небезпечний стан трас. Зокрема, вкритд сшгом схили гори Тростян вддомд свооми горбами, якд виникають внаслддок того, що свджд засндженд площд не утрамбовують спецдальною техндкою (ратраками), як це роблять на всдх гдрсь-колижних курортах свдту.
На стан сндгового покриття також значно впливають погоднд умови. На жаль, останндм часом спостердгаються значнд погоднд аномалдо - теплд, малосндж-нд зими, днколи з дощами, якд змивають д так тонкий шар сндгу на трасах. Щоб за-побдгти цьому, на всдх дноземних гдрськолижних курортах та на деяких сучасних вдтчизняних застосовують установки штучного засшження трас. Достатньо вно-чд, коли температура повдтря опускаеться нижче нуля, включити установку штуч-
ного засндження, а на ранок розгорнути та утрамбувати ратраком сндговий горб, щоб отримати якдсне сндгове покриття, придатне до катання навдть за плюсовоо температури.
Крдм того, е моделд "сшгових гармат", обладнанд внутрдшшм фреоновим охолоджувачем, що дае змогу посипати землю штучним сндгом, навдть якщо по-виря прогрдеться до плюс 10-15 °С. Вигоди вдд використання "сшгових гармат" вже встигли ощнити на таких украо'нських курортах, як "Буковель", "Плай", "Крас1я", особливо за останш роки, коли зими настають дз зашзненням д часто в сдчнд стооть морозна погода без сндгу. У Славському " сндговд гармати" е лише на " динамдвському" схилд гори Погар, та й то працюють вони епдзодично д зазвичай без ратрака. Тому вони заснджують лише невелику ддлянку довкола себе. На горд Тростян жодноо такоо установки немае д навеснд сезон доводиться закривати над-то рано.
Без техндчних засобдв для штучного засндження схилдв, власникам гдрсько-лижних споруд з особливою увагою потрдбно стежити за природним станом гдрсь-ких схил1в. Однак щодо цього, як д щодо решти заходдв, на Тростян та в шших око-лицях Славського не простежуеться особлива активндсть у виконаннд таких робдт.
Вирдшенням щео' проблеми могло б стати створення спещалдзованих се-зонних бригад робдтниюв з мдсцевих жителдв, якд упорядковували б схили д сте-жили за станом трас у пердод мджсезоння. Такд заходи позитивно вплинули б на показники зайнятостд мдсцевого населення в цей пердод. Для фднансування поддб-них заходдв власникам гдрськолижних курортдв у цьому репот варто було б створити певний грошовий фонд д перюдично поповнювати його коштами, адже якдсна шдготовка схилдв у лишй перюд обернеться збшьшенням юлькостд кшенпв узимку, тож д збдльшенням прибуткдв тих, хто будуе тут свш бдзнес, що, безперечно, покрие видатки на внески до такого фонду.
Окремо варто наголосити на необхддностд освдтлення гдрськолижних трас у вечдрнш час. На узбдччд деяких трас таких курортдв, як "Буковель", Подобовець, Плав'е та днших встановлено лдхтарнд стовпи, потужнд лдхтард-прожектори яких вмикаються щодня пдсля 18-19-О' години, освилюючи майже весь схил гори д да-ючи таким чином можливдсть активного вддпочинку у темний час доби. Це, без-перечно, позитивно впливае на обсяг виторгу, збдльшуючи час експлуатацдо гдрськолижного устаткування, хоча витрати на днсталяцдю освдтлення е не надто великими. На нашу думку, такий досвдд потрдбно впроваджувати й на днших прськолижних курортах.
Серед рекреацдйних територдй Карпатського регдону уваги заслуговуе гдрськолижний д спортивно-вддпочинковий курорт "Буковель". Цей комплекс сьогоднд вддповддае свдтовим стандартам днфраструктурного забезпечення. " Бу-ковель" е чи не единим курортом нашоо держави, пристосованим до надання широкого кола послуг та задоволення потреб рдзних груп рекреантдв. Фшансову базу розвитку комплексу " Буковель" становлять приватнд капдталовкладення, результатом чого е створення усдх необхддних компонентдв д допомджних днфрас-труктурних елементдв, якд дають можливдсть вдднести його до провддних евро-пейських спортивно-вддпочинкових курортдв.
На територц Карпатського регюну функцiонують й iншi курорти - Дра-гобрат, Пилипець - Подобовець тощо. Однак стан 1хньо1 iнфраструктури не дае змоги зараховувати 1х до спроможних задовольняти потреби сучасного рекреан-та у туризму вiдпочинку чи спортивному дозвшл!
Отже, найбшьшою перепоною на шляху комплексного розвитку рекре-ацiйноí щдустрц Карпатського регiону е недосконала шфраструктура. Зважаючи на це, на перший план тут виходять питання ефективносп iнвестицiй та приват-них катталовкладень.
Стосовно проблем експлуатацií гiрськолижних трас та розвитку рекре-ацiйно-вiддочинкового напряму туризму в Карпатському регiонi можна з упевне-нiстю говорити про необхщнкть приведения до належного стану мережi автомо-бшьних дорiг, про важливкть спорудження нових сучасних засоб1в транспорту-вання вiдпочивальникiв безпосередньо до прськолижних трас - пiдвiсних канат-них дорiг, i про обов'язкове оновлення гiрськолижноí iнфраструктури на схилах.
Лiтература
1. Кравщв B .C. Рекреащйний потенщал Львгвсько! области та стратегш його освоения / B.C. Кравщв, Б.М. Матолич, О.1. Гулич, В.О. Полюга // Регюнальна економжа : наук.-практ. журнал. - 2002. - № 2. - С. 133-143.
2. Гулич О.1. Рекреащйний потенщал Украшськнх Карпат та сучасний стан його освоення / О.1. Гулич / НАН Украши. - Львгв : Вид-во 1н-ту регюнальннх дослщжень, 2004. - 56 с.
3. Кифяк В.Ф. Туристичний потенщал Карпатського регюну як основа розвитку терминально! рекреацшно! системи / В.Ф. Кифяк // Вюник Донецького институту туристичного б1знесу : наук. журнал. - 2010. - № 14. - С. 215-228.
4. Кравщв В.С. Рекреацшна политика в Карпатському регюш: принципи формування, шляхи реал1защ1 / В.С. Кравщв, В.К. Свдокнменко, М.М. Габрель, М.В. Копач. - Чершвщ : Вид-во "Прут", 2005. - 72 с.
5. Кузгв С.Е. Славське: краезнавчий нарис / С.Е. Кузгв. - Львгв : Вид-во "Каменяр", 1975. -
34 с.
6. Програма розвитку туризму та рекреащ! у Льв1вськш област на 2011-2013 роки. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.loda.gov.ua.
Пилипенко С.М. Проблемы и перспективы развития горнолыжных и спортивно-развлекательных комплексов Карпатского региона
Определены основные проблемы функционирования и развития горнолыжных и спортивно-развлекательных комплексов Карпатского региона. Предложен механизм обеспечения развития автодорожной инфраструктуры рекреационных территорий. Обоснованы преимущества подвесной канатной дороги и необходимость обновления горнолыжной инфраструктуры на склонах.
Ключевые слова: курорт, инфраструктура, горнолыжные и спортивно-развлекательные комплексы, инвестиции, рекреация, автодорожные коммуникации, подвесная канатная дорога.
Pylypenko S.M. Problems and prospects of ski sports and recreation complex in the Carpathian region
The main problems of the functioning and development of the ski sports and recreation complex in the Carpathian region are determined. The action of development of the road infrastructure of recreational areas are proposed. The advantages cableway and the need to upgrade infrastructure in the ski slopes are justified.
Keywords: spa, infrastructure, ski and sports and recreation complexes, investment, recreation, road communication, cableway.
