CC BY
39
СОЦЮЛОГ1Я
УДК 316-047.44.347.962
DOI: 10.21564/2075-7190.39.151136
Герасша Людмила Миколтвна, доктор сощолопчних наук, професор,
професор кафедри соцюлогп та пол1тологп Нащонального юридичного ушверситету ¡меш Ярослава Мудрого, м. Харю в, Укра'ша e-mail: herasina(a),ukr.net ORCID ID: 0000-0002-3299-5255
ПРОБЛЕМЫ СОЦЮЛОГО-ПРАВОВОГО АНАЛ13У СУД0В01 ВЛАДИ ТА II ЕФЕКТИВНОСТ1
У cmammi в соц1олого-правовт парадыглп дослтджуетъся судоеа влада як невгд 'емна складоеа сучасноТ державы та як соц1алъно-правовыы тститут (його елементи, риси, функци). Узагалънет проблемы судово! соцюлогЦ що потребуютъ наукового аналгзу; соц1олог1чно доведено, що сустлъна роль та ефектывтстъ суду полягае не ттъки в здтснент функцт правосуддя, a ft у подолант правового тгШз-му корумпованостг та вгдновленнг сощалъно! справедлывостт.
Ключов1 слова: судова влада, соц1алъно-правовыы тститут, ефектывнгстъ судочинства, проблемы судовоТ сощологЦ doeipa до суду.
Постановка проблемы. У XXI ст. формування правового суспшьства стало провщною метою демократичних краш. Правосуддя е атрибутом демократично! влади в правовш державу п необхщною функщею i грае суттеву роль у вщтворенш реального права. Сучасна правозастосовча д1яльшсть, особливо судочинство, визнаеться ефективною, якщо характеризуеться не тшьки реал1защею безпосередньо юридичних завдань, але й досягненням сощальних цшей; не руйнуе щеал1в суспшьства щодо правово! морали справедливости добра i людських щнностей. Як зазначив Рудольф фон 1ершг:
8
©Герасша Л. М„ 2018
«Кожен, хто користуеться благод1яннями права, мае у свою чергу також шд-тримувати в 1шру сил могутшсть й авторитет закону..» [1, с. 37]. В цьому по-лягае актуальность визначено! у дашй стати проблеми дослщження; бо тшьки ефективна судова влада спроможна здшснювати виняткову «сощальну роль» - фахового 1 неупередженого арб1тра у спорах стосовно права. Сощаль-не призначення судово! влади, особливо в Укра!ш, яка прагне ввшти до «пулу» демократичних европейських кра!н, потребуе постшних доказ1в стосовно п здатносп втшювати ¡деТ справедливосп, принципи права 1 законносп у жит-тя та сусшльну свщомють.
Ана.113 останнЬс дослгдженъ I публЫацш. Комплекс даних проблем був започаткований класиками соцюлогп права Р. Паундом, О. Холмсом, Ж. Кар-бонье, К. Ллевеллином, Н. Луманом, Дж. Френком, М. Фуко, Б. Клстяювським, М. Коркуновим, П. Новгородцевим, Л. Петражицьким, Б. Чичершим, П. Со-рокшим [2-11]; 1 шзшше розвинутий сучасними вченими В. Казим1рчуком, В. Кудрявцевим, В. Лапаевою, I. Марочкшим, I. Рущенко та ш. [12-17]. Переду ам, Р. Паунд 1 О. Холмс розвинули ¡деТ щодо в ир1 шального значения т.зв. практично! доцшьносп у судових справах: звщси ¡стиним 1 коректним вважа-лось лише те право, яке мютиться у судових р1шеннях; а правосвщомють судд1 мае грунтуватися не стшьки на суворому дотриманш закону, скшьки на з'ясуванш його доцшьносп. Представники «¡тал1 йськоТ школи» соцюлогп права (А. Пагаш, Г. Мартшотп, С. Морюндо), зокрема, акцентували увагу на вивченш сощального походження судд1в, адмшютрацш правосуддя, а також на анал1з1 громадсько! думки стосовно д1яльносп та ефективносп суш в,
Проте, теоретизування щодо питань сощально! рол1 судово! влади 1 доа лишаються здебшып абстрактними, та потребують свого розкриття у контекст! сучасного соцюлого-правового дискурсу. Звщси, метою дано! статп е до-слщження судово! влади не тшьки як невщ'емно! частини державно! системи, але й як сощально-правового шституту (з його елементами, рисами, функщ-ями), сусшльним призначенням котрого е ефективне здшснення правосуддя та вщновлення сощально! справедливосп.
Виклад основного материшу. Проблеми судово! влади дослщжуються не тшьки в юридичному, а й у сощолопчному та пол1толопчному аспектах. Ви-значаючи актуальш предмета наукового дискурсу в юридичшй сощолоп!, доречно згадати Жана Карбонье, який зазначав, що право, як будь-яка наука, завжди вщчувае потребу у «вщдзеркаленш», щоб уникнути самозамилування, догматизму \ знати реальний стан речей. Сощолопчний анал1з правосуддя на р1вш методолопчних шдход1в дозволяе поеднати здобутки доктрини сощо-лопчно! юриспруденцп, школи «правового реал1зму», концепщ! «вшьного права», а також досшдити сучасний стан (ефектившсть) украшського правосуддя за допомогою метод ¡в конкретно-сощолопчного анал1зу. Системний
анал1з застосовуеться для ощнки сощальиих зв'язюв суду з ¡ншими плками влади та громадянським суспшьством, а шститущйиий шдхщ пропонуе дис-курс-анал1з функцюнування судовоТ влади, як сощальиого ш статуту.
Досить затребуваними е сьогодш проблеми, по-перше, виявлення р1вня правосвщомосп судщвського корпусу та м1ри впливу пол1тичних ел ¡т. право-во'Т комушкацп, експерпв на реальне функщонування судовоТ влади в УкраТш; по-друге, з'ясування найважлив1ших сощальио-правових теиденцш в рефор-муванш судовоТ влади на грунп сусшльио'Т дов1ри; по-трете, використання метод1в сощального моделювання у конструюванн1 правових технологий з метою п1двищення ефективносп судочинства тощо. Слщ врахувати, що хоча дов1ра громадян Украши до судово! влади трохи виросла з 2015 по 2017 piK -з 5% до 12%, але це найменший показник серед шших плок влади (дов1ра до прокуратури виросла з 8 до 13 %, а до полщп знизилася з 21 до 20%). Про це свщчать надаш Укр1нформу результата Всеукрашських опитувань громадян, судд1в i законодавщв щодо судовоТ реформи i сприйняття корупцп, яке провела за шдсумками 2017 року Программа US AID з реформу вання сектора юстицп «Нове правосуддя» [18]. У зву'язку з цим вважаемо доречним провести пор1вняльний дискурс-анал1з теоретичних уявлень та штерпретацш сутносп судовоТ влади, що склалися в юридичшй та сощолопчшй науках.
Традищйним юридичним визначенням судовоТ влади е ТТ розум1ння, як особливо'Т форми д1яльносп держави, котра через спещально створеш органи правосуддя здшснюе захист прав i свобод людини та основ конститущйного ладу. Водночас, на групп сощолопчних ¡нтенщй можна запропонувати таку деф1шщю «судовоТ влади»: автономна г\лка державно! влади, компетешия та mi cm diii я ко! проявляешься у можлнвоспп судовых ршенъ вплнваты на правову поведтку людей та апиальш пронеси, гцо (¡¡Обуваються в сустльств\ [19, с. 439]. Отже, сощолопчна парадигма дозволяв переборота певну обме-жешсть трактувань, що розглядають судову владу лише як систему оргашв управлшня (наприклад, як сукупшсть службовщв, формально поеднаних встановленими щлями i функщями у межах визначеного типу адмшютратив-ио'Т оргашзащ'Т). На наш погляд, правосуддя, передуам. сприяе сощальному розкр1пачению особистосп, що проявляеться в ТТ можливосп Bi детою вати сво'Т права в судг
Функц1онально, як вщомо, правосуддя в УкраТш зд1йснюе судова плка влади, що мае захищати законш права, свободи та штереси людини i грома-дяиииа. В шшому pa3i вииикае ризик повернення до фактично'Т коицентращ'Т Bcix вщцв владно-юридичиих повноважеиь переважио в шститут1 голови держави або в силових структурах виконавчо'Т влади, що потенцшно сприя-тиме розвитку свав1лля, а не правового режиму. Звщси, шфраструктурну основу судовоТ влади складають судов1 органи, над1леш р1зною компетеищею;
найбшып суттевим п аспектом е сощально-професшне призначення суду а саме: розгляд 1 вир1шення життевих кол1зш з позицш чинного права; розв'язання сощально-правових конфл1кпв м1ж ф1зичними, юридичними особами, м1ж громадянином 1 державою, м1ж ¡ншими структурами влади.
Отже, безперечно! уваги заслуговуе проблема обгрунтування судово! влади як социального институту. Вважаемо, що це положения доцшьно аргумен-тувати на основ! парсонаансько! лопки: об'ективною стороною побудови шстатуту суду мае виступати структура сощально! дп. У змеи судочинства втшюеться вся правова реальшсть; тому, за формою, судову владу трактують як сукупшсть повноважень ¡з здшснення правосуддя; а за суттю - це найваж-лив1ший правовий шститут, основою 1 матер1альним джерелом якого е сощ-ально-правова дшсшсть. Сусшльне виправдання (лептимащя) 1 реальшсть ¡снування судово! влади виявляе себе у ставленш ¡ндивщ1в 1 сощальних груп до не1, коли щшнсш уявлення правосвщомосп людини корелюють з нормами 1 щнностями, що втшеш в судовш систем!, принципах правосуддя та д1ях суадв.
Парадигма ¡нститущ иного гид ходу дозволяе квал1ф1кувати в сутност! судово! влади ключов! ознаки сучасного социального институту:
- багатоланкова система оргашв 1 установ, яка мае складну вертикально-¡ерарх1чну 1 горизонтальну шфраструктуру; причому, статус, формат \ повно-важення судово! влади безпосередньо пов'язаш з цившзацшним досвщом держави 1 типом п правово! системи;
- алгоритми д1яльносп суду строго формал1зоваш законом; але т1ею ж 1шрою - обумовлеш системою сощальних потреб 1 очжувань; результата ж судово! практики завжди сшввщносять ¡з суспшьними ¡деалами та нормами сощально! справедливое!!;
- реал1защя специф1чних функщй, компетенщй 1 прерогатив, що створюе судовш влад1 особливе мюце у систем! оргашв держави ! сощального контролю; так, суд е найбшып цившзованим та ефективним шститутом (органом) з розв'язання сощально-правових конфл!кпв;
- д1яльшсть суду забезпечуеться професшними групами фах1вщв-юрис-т1в (судд1вський корпус, представники захисту, обвинувачення), сощально-правовий статус яких не тшьки закршлений процесуальними нормами, а й визначаеться типом пол!тачно! системи та може сощолопчно вим!рюватись (зокр., престиж професп, преференци судд1в, !х суспшьна лептимшсть).
Соцюлопчне розкриття социального мехаиаму судово! влади здшснюеть-ся через встановлення взаемозв'язку м1ж д1ею судочинства та правосвщомс-тю! поведшкою громадянина, який е учасником судових правовщносин, адже сощально-правов!, моральш, нав1ть пол1тичш настанови особи ввдграють у цьому суттеву роль. Зокрема, шляхом сощолопчних кореляцш можливо:
- показати сощальш зв'язки м1ж процесом реформування i вдосконален-ня судовоТ влади в УкраТни та розвитком правовоТ культури couiyMy;
- досшдити ефектившсть метсдав правовоТ сощал1защ'Т (або запропону-вати проду ктивн! ни). правового виховання. технолопй i иформащ йно-правових комушкацш, що забезпечують сощальну шдтримку i лептимащю суду;
- дослщити ефектившсть укра'Тнського правосуддя в аспект! його вщкри-TOCTi, транспаретносп (або, навпаки, м1ри корумпованосп);
- охарактеризувати найважливТип сощальио-правов! теиденцп в рефор-муванш судовоТ системи УкраТни та виявити реальний стушнь Тх сощального впливу на функцюнування судовоТ влади.
Так, показовими е результата сощолопчного досшдження, проведеного GFK Ukraine 2018 р. на замовлення Центру демократа i верховенства права, в якому опитали тисячу респондент! в (р1зних за Bi ком. статтю й мюцем проживания) щодо критерив ycnixy судовоТ реформи, BapianriB повернення довь ри до судовоТ системи, реал1защ'Т конкурав на посади судд1в, рол1 громад-ськосп в судовш реформ! тощо [20]. Дов1ра до судовоТ системи в УкраТш за-лишаеться на невисокому piBHi: тшьки кожей десятий укра'Тнець вважае, що дшчих судд1в слщ залишити на посадах, тому треба зосередити увагу на бшып прозорих процедурах з вщбору нових судд1в. Низьку ощнку поки отримали Вища рада правосуддя i Вища квалТф1кащйна комюя судд1в, яи ниш, зпдно судовш реформ!, вир1шують ключов! питания судд1всько'Т кар'ери. Бшышсть респондент! в (63 %) не в1рить у здатшсть цих оргашв незалежно i справедливо ощнювати сво'Тх колег, а також карати винних.
Свого часу сощолопчна парадигма дозволила Жану Карбонье i американ-ському соцюлогу права Леону Мейхью визначити коло проблем, яи вони умовно назвали об 'ектами судовог согрологи. Це - судове р1шения i процес його ухвалення, виявлення сощальних вплив1в i сощального тиску, що здш-снюються на oci6, яю ухвалюють правов! р1шения. Вт1м, нам представляеть-ся, що в систем! сучасних наукових координат проблеми судовоТ сощологи можна бшыпе дифереищювати i коикретизувати.
По-перше, це проблема в\дпов\дност\ очтувань сустльства фактачнам сог0алънамрезультатам д\яльност\ суду, особливо в аспект! Тх 3oiry (або не-сшвпадання) з сощальними нормами й щеалами сощально'Т справедливост!. Взагал1, щеальиа формула сощальних оч1куваиь складаеться з таких вимог, що пред'являються до суду: компетентшсть + законшсть + справедливють = ефектившсть. U,i критери е дуже показовими при виявлеиш взаемозв'язку Mi ж групами-иоаями певних тишв правовоТ свщомосп та Тх ставлеиням до шстатуту судовоТ влади. Зпдно проведених конкретио-сощолопчних досл1-джень, сощолог права О. С. Гречш вщцляе ciM тишв правосвщомосп людиии: активно-позитивна (38% респонденпв); традищйио-позитивиа (57%); не-
стшка(3%); прикордонна (1,9%); атакож-зм1шана, nepexiflHai невизначена правосвщомють [21]. U,iкаво, що Hocii першого типу правосвщомосп цшком готов! до сшвпращ з судом, бачать у ньому ¡нстру мент захисту cboix ¡нтереав, i шукають можливостей судового вщлшення сощальних конфлшпв. Hocii традищйно-позитивно'1 правосвщомосп демонструють лояльне ставлення до суду, але прагнуть за можливосп не звертатися в судов1 ¡нстанцп через мо-ральш традицп, поведшков1 стереотипи чи релшйш табу. Люди з нестшким або ирикордонним типом правосвщомосп навмисно дистанщюються вщ су-дово'1 влади, прагнуть уникнути з1ткнень з нею (або внаслщок недов1ри, або через намагання уникнути юридичноТ вщповщальносп).
По-друге, проблема спинки результатов правосуддя в аспектi дотримання согралъно-грнтсного принципу «pieHOcmi громадян перед законом». Ii вирь шення вимагае не тшьки юридичних дослщжень вщповщносп м1ж складом злочину i Mi рою покарання, але й вивчення стандарт! в утшеноТ сощально! справедливости фшеацп вщетушв вщ принципу «¡ндивщуальносп покарання», що виявляються у над Mi р но суворих або необгрунтовано м'яких санкщ-ях суду; анал1зу причин цих вщетушв (як-то наслщок зовшшнього тиску, некомпетентшеть чи евщомий суб'ектив1зм судд1).
Як зазначив Кирило Гарник, суддя Окружного адмшютративного суду Mi ста Киева, «дов1ра до судовоТ влади - одна з «болючих точок» у щй icTopii, хоча захист прав громадян - найперша i найголовшша функщя судово'1 сис-теми. Зв1сно, ми не можемо ¡гнорувати той факт, що впродовж роюв корупщя псувала ¡мщж судово! системи й усього, що з нею пов'язано. Можна навггь сказати, що в таких умовах недов1ра до суду - це природно» [22]. У вщповщ-ях рашше згаданого КСД, дов1ру до судд1в формують наступш чинники: не-скоення злочишв самими суддями (95%); виконання норм судшвськоТ етики, дотримання прав людини (95%); непричетшеть до корупцп (94%); непри-четшеть до ухвалення сумшвних, протизаконних або полтвованих piineHb (92%); вщповщшегь ix статюв задекларованим доходам (92%). Взагал1, звшь-нення недоброчесних судд1в, покарання ix за корупщю - найбшып шдтриму-вана позищя в суспшьста. Що ж до вимог до нових судд1в, то дв1 третини опитаних вщзначили важливють наявносп доевщу роботи пом1чником судд1 (68%) або адвокатом (62%) [20].
По-трете, проблема вивчення соц\алъпих i юридичних чинниюв, яю интенсивно впливають на будъ-яку правозастосовчу (зокрема, судову) д\яльн\сть. Вона мютить досшдження ряду сощальних змшних:
- кадрово-професшний склад судд1в (ощнка шляхом контент-анализу ix науково!, ocBiTHboi, статусно-р1внево1 вщповщносп; демограф1чних, сощо-культурних ознак);
- тип правовоТ системи, що склалася в кршш;
- конкретно-юторичш умови здшснення судовоТ д1яльиосп (сощальне середовище, локальш умови, шштична обстановка, культурш, релшйш, ет-нонащональш чинники);
- соцюпсихолопчиий та етичний мехашзм ухвалення судових piineHb, що зумовлюе iстину i иеупереджешсть т.зв. «судд1вського розсуду» (Ж. Карбонье написав, що «суддя - не единий ¡нтерпретатор закону.., але лише суддя може додати тлумаченню обов'язкову силу»);
- зм1ст фактичноТ д1яльносп, життевих щнностей i установок судд1, як особистосп, у сшввщиошенш з нормами його «професшного кодексу» i по-зищею правиика.
По-четверте, щкавою i продуктивною е проблема соц\олого-психолог\чно\ оцтки cmepeomutiiв суддтвсъкоi noeediuKii. Так, американський сощальиий психолог Девщ Майерс, вивчаючи сощально-психолопчш мехашзми право-суддя, вщм1тив, що у масовш свщомосп американщв утвердились pi3Hi iMi-джев1 стереотипи судд1в - «иешдкупний служитель Фемщи», «професюнал-прагматик», «справедливий арбггр», «мудрий naTpiapx», але та кож i «клановий мафюзЬ). Сусшльшй же свщомосп наших громадян, за шдсумками вщповщ-иих дослщжень, звичшип таи стереотипш постап судд1в:
«законник, юридичний \деал\ст», що неухилъно дотримуетъся закону, але нередко \деал\зуе його силу як догму;
«формалтт-перестрахувальник», який прагне перекласти з себе особисту в\дпов\дальн\сть на попередне сл\дство, захистниюв, кер\внгщтво т. /. ;
«юридичний тгтст», який допускав волюнтаристсью eidcmynu eid вимог закону i npumiimie права;
«коруущюнер», суддя готовий умисно, за хабар або ninny послугу, вине сти неправосудне ранения, тобто ух валу, що суперечитъ закону.
Поширення шплютських деформащй у свщомосп пол1тико-правово'Т ел1ти УкраТни мае як дореволюцшне ¡мперське, так i пол1тико-щеолопчне (чаав тотал1таризму) шдгрунття. Юридичие дилетантство суджень i вчииюв деяких представниив украТнськоТ влади руйиуе правову тканину державних шститупв, знещнюе будь-яи розумш юридичш правила. Так, окрем1 поль тики i посадов1 особи вщкрито й зухвало, демонструють презирство до чинного законодавства у 3MI, або ж латентно i корисливо спекулюють на юридичних кол1з1ях. Деформацп правосвщомосп прогресували, иажаль, i в представииив судовоТ влади УкраТни: цей феномен свавшля в npaei укра'Тн-ська преса назвала «правовим Чорнобилем», який шдживлюе в кра'Тш вкрай несприятливу, порочну тенденщю «бшыповизму» з учинеиня неправових дш (через шдконтрольш суди) окремими суб'ектами державного управлшня, що прагнуть привласнити co6i прерогативу на право. Звщси, за даиими Центру Економ1чно'Т Стратеги (Center for Economic Strategy), нестача дов1ри до суду
займае 2-е мюце серед перешкод на шляху до шоземних швестицш, одразу теля корупцп.
Bpeiirri, п'яте. Проблема виникнення i диналпки судовых помилок, яка мае не тшьки професшний характер, бо з ycix вщцв юридично! д1яльносп саме судов1 помилки завдають сусшльству найбшьшу шкоду i «сощальну травму». За шдрахунками захщних сощолопв, нав1ть в прецедентнш систем! права кожен п'ятий випадок у р1шеннях суду - це судова помилка; за ощнкою ж В. М. Кудрявцева, в Pocii за останш 10 роюв, коли д1яла смертна кара, число судових помилок досягало 30% - це найвища межа «судщвського браку» нав1ть для слаборозвинених краш. Соцюлопчний пщхщ дозволяе виявити сощальш джерела судових помилок, розташувати ix у порядку «ризикового прюритету»; важливо також прогнозувати можлив1 сощальш наслщки пев них помилок у судочинста, бо вщдзеркалення под1бних помилок у правосвщо-мост1 людей та ix сошальш наслщки е колосально руйшвними.
Висновки. Таким чином, анал1з uiei проблеми в шституцшшй парадигм! дозволяе виявити провщш сошально-правов1 тенденци в кршш; а у 6ixeBio-ристськш - вивчити «модел1» правовоТ поведшки судд1в та ощнити ставлен-ня украшських громадян до судовоТ влади. Ii сошальна роль та ефектившсть виявляеться у здатносп суду на основ! закону i морал1, цившзованим шляхом вир1шувати правов1 конфл1кти, що виникають в суспшьствц слугувати шстру-ментом соц1ального контролю, забезпечуючи суспшьну стаб1льшсть та правопорядок, чим i примножувати сошальну шншсть права.
Очевидно, що судова система буде здатна ефективно виконувати право-захистну функщю за умов реально!' доступносп судочинства громадянам, а держава гарантуватиме im правову допомогу за ст.59 Конституцп Укршни [23, с. 213]. Бшып транспарентну картину правово! дшсносп може надати вивчення сощально! рол1 правосуддя кр1зь призму реформи i резонансних судових процес1в.
Л1ТЕРАТУРА
1. Иеринг Р Дух римского права. Борьба за право. Москва: Изд-во Вестника знания (В. В. Битнера), 1912. 71 с.
2. Llewellyn К. N. The Common Law Tradition: Deciding Appeals. Buffalo, N. Y. : W. S. Hein, 1996. xii, 565 p.
3. Luhmann N. Politische Planung. Aufsätze zur Soziologie von Politik und Verwaltung. Opladen: Westdeutscher Verlag, 1971. 256 s.
4. Luhmann N. Trust and Power / edited, with a revised translation and new introduction, by Christian Morgner and Michael King ; original translation by Howard Davies, John Raffan and Kathryn Rooney. Maiden, MA : Polity, 2017. xxviii, 231 p.
5. Pound R. The Theory of Judicial Decision for Today. Harvard Law Review. 1923. Vol. 36, No 8. P. 940-959.
6. Pound R. The Judicial Process in Action. New York Law Forum. 1955. Vol. 11.P. 11-15.
7. Карбонье Ж. Юридическая социология / Пер. с фр. и вступ. ст. В. А. Туманова. Москва: Прогресс, 1986. 352 с.
8. Кистяковский Б. А. Право как социальное явление. Социологические исследования. 1990. №3. С. 99-109.
9. Кистяковский Б. А. Социальные науки и право. Москва: Директ-Медиа, 2014. 615 с. .
10. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество. Москва: Политиздат, 1992. 543 с.
11. Фуко М. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы / Под ред. И. Борисовой. Москва: «Ad Marginem», 1999. 479 с.
12. Кудрявцев В. Н, Казимирчук В. П. Современная социология права. Москва: Юристь, 1995. 135 с.
13. Лапаева В. В. Типы правопонимания: правовая теория и практика: монография. Москва: Российская академия правосудия, 2012. 577 с.
14. Лапаева В. В. Политико-правовое развитие постсоветской России. Труды Института государства и права РАН. 2016. Вып. 1. С. 27-47.
15. Марочкш I.C. Легггимшеть судово! влади. Проблема законностг. 2012. Вип. 118. С.192-200.
16. Марочкш I. С., Москвич Л. М., Назаров I. В. Судова влада: монограф1я / За заг. ред. I. С. Марочкша. Харюв: Право, 2015. 791 с.
17. Рущенко I. П. Соцюлопя злочинностг Харюв, Вид-во Нац. ун-ту внутршшх справ, 2001.370 с.
18. Мультимедийная платформа иновещания Украины «Ukrinform». URL: https:// www.ukrinform.ru/ (дата обращения: 10.10.2018)
19. Гс рас i на Л. М. Соцюлопчний дискурс проблем судово! влади. Соцюлоггя в си-туаци невизначеностей: мате pi ал и I Конгресу Соцюлопчнсн Асощацн Украши (листопад 2009 р., ХНУ ím. В. Каразша). Харюв, 2009. с. 438-440.
20. Доверие к судебной системе и судьям: что изменилось. URL: https://sud.ua/rn/ nc\\s/publication/l 22948-dovcric-k-sudcbnoy-sistcmc-i-sudyam-chto-izmcnilos/ (дата обращения: 5.10.2018).
21. Гречин А. С. Социология правового сознания. Москва: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. 256 с.
22. Гарник К. Дов1ра до суду та ¡\пдж судово! влади: яю вони сьогодш? URL: https:// censor.net.ua/blogs/3065355/dovra_do_sudu_ta_mdj_sudovo_vladi_yak_voni_sogodn (дата звернення: 9.10.2018).
23. Ссл1ванов В. М. Право i влада суверенно! Украши. Кшв: «1н Юре», 2002. 724 с.
REFERENSES
1. Iering, R. (1912). Duh rimskogo prava. Bor Ъа za pravo. Moskva: Izd-vo Vestnika znanija (V. V. Bitnera) [in Russian],
2. Llewellyn, K. N. (1996). The Common Law Tradition: Deciding Appeals. Buffalo. N. Y. : W. S. Hein.
3. Luhmann, N. (1971/ Politische Planung. Aufsätze zur Soziologie von Politik und Verwaltung. Opladen: Westdeutscher Verlag.
4. Luhmann, N. (2017). Trust and Power / edited, with a revised translation and new introduction, by Christian Morgner and Michael King ; original translation by Howard Davies, John Raffan and Kathryn Rooney. Maiden, MA: Polity.
5. Pound, R. (1923). The Theory of Judicial Decision for Today. Harvard Law Review, 36. (8), 940-959.
6. Pound, R. (1955). The Judicial Process in Action. New York Law Forum. 11, 11-15.
7. Karbon'c. Zh. (1986). Juridicheskctja sociologija / Per. s fr. i vstup. st. V. A. Tumanova. Moskva: Progress [in Russian].
8. Kistjakovskij, B. A. (1990). Pravo kak social'noe javlenie. Sociologicheskie issledovanija, 3. 99-109 [in Russian],
9. Kistjakovskij, B. A. (2014). Social'nye ncniki i pravo. Moskva: Direkt-Media [in Russian].
10. Sorokin, P.A. (1992). Chelovek. Civilizacija. Obshhestvo. Moskva: Politizdat [in Russian].
11. Fuko, M. (1999). Nadzirat' i nakazyvai'. Rozhdenie tjur 'my / Pod red. I. Borisovoj. Moskva: «Ad Marginem» [in Russian],
12. Kudrjavcev, V. N., Kazimirchuk, V. P. (1995). Sovremennaja sociologija prava. Moskva: Jurist [in Russian].
13. Lapaeva, V. V. (2012). Tipvpravoponimanija:prctvovaja teonja iprctktikcr. monografija. Moskva: Rossijskajaakademijapravosudija [in Russian],
14. Lapaeva, V. V. (2016). Politiko-pravovoe razvitie postsovetskoj Rossii. Trudy Institute! gosudcirstva iprava RAN. 1. 27-47 [in Russian],
15. Marochkin, I. Ye. (2012). Lehitymnist sudovoi vlady. Problemv zcikonnosti, 118, 192-200 [in Ukrainian],
16. Marochkin, I. Ye., Moskvych, L. M., Nazarov, I. V. (2015). Sudova vlada: monohrafiia / Za zah. red. I. Ye. Marochkina. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian],
17. Rushchenko, I. P. (2001). Sotsiolohiici zlochynnosti. Kharkiv, Vyd-vo Nats, un-tu vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].
18. lMurtimedijnajaplatformainoveshhanijaUkrainy «Ukrinform». Retrieved from URL: https://www.ukrinform.ru/ [in Russian],
19. Herasina, L. M. (2009). Sociological discourse on the problems of the judiciary. Sotsiolohiva v sytuatsivi nevvznachenostey: material}' I Konhresu Sotsiolohichnovi Asotsiatsivi Ukraviny. 438-440 [in Ukrainian],
20. Doverie k sudebnoj sisteme i sud'jam: chto izmcnilos'. Retrieved from https://sud.ua/ ru/news/publication/122948-doverie-k-sudebnoy-sisteme-i-sudyam-chto-izmenilos/ [in Russian].
21. Grechin, A. S. (2001). Sociologijapravovogo soznamja. Moskva: JuNITI-DANA [in Russian].
22. Garnik, K. Dovira do sudu ta imidzh sudovoyi vlady: yaki vony s'ohodni? Retrieved from https://censor.net.ua/b3065355 [in Ukrainian],
23. Selivanov, V. M. Pravo i viada suverennoi Ukrainv. Kyiv: «In Yuré» [in Ukrainian],
Герасина Людмила Николаевна, доктор социологических наук, профессор,
профессор кафедры социологии и политологии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
ПРОБЛЕМЫ СОЦИОЛОГО-ПРАВОВОГО АНАЛИЗА СУДЕБНОЙ ВЛАСТИ И ЕЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ
В статье в социолого-правовой парадигме исследуется судебная власть как неотъемлемая составляющая современного государства, как социально правового институт (его элементы, черты, функции). Обобщены проблемы судебного социологии, которые нуждаются в научном анализе; доказано социологическим путем, что общественная роль и эффективность суда заключается не только в осуществлении функций правосудия, но и в преодолении правового нигилизма, коррумпированности и восстановлении социальной справедливости.
Ключевые слова: судебная власть, социально-правового институт, эффективность судопроизводства, проблемы судебного социологии, доверие к суду.
Herasina Liudmyla Mykolaivna, Doctor of Sociology Sciences, Full Professor, Professor of the Department of Sociology and Political Science of the Yaroslav the Wise National Law University, Kharkiv, Ukraine
PROBLEMS OF SOCIOLOGICAL AND LEGAL ANALYSIS TO DEPARTMENT JUDICIAL AND ITS EFFICIENCY
Problem setting. Justice is the attribute of democratic power in the legal state, it by a necessary function and plays a substantial role in the recreation of the real law. The modern legal proceeding is acknowledged effective, if characterized not only realization directly of legal tasks but also achievement of social aims. The social role of department judicial especially in Ukraine which aims to enter to the circle of the democratic European countries, needs proofs concerning its ability to incarnate the ideas of justice, principles of right and legality in life.
Recent research and publications analysis. The problem analysis of department judicial is founded the classics of legal sociology, O. Kholms, R. Pound, J. Karbon 'e, N. Luhmann, Dz. Frank, M. Foucault, B. Kistyakovskiv, M. Korkunov, P Novgorodcev, L. Petrazhickiv, B. Chicherin, P Sorokin; and later developed modern scientists K. Llewellyn,
V. Kudrvavcev, V. Kazimirchuk, V. Selivanov, V. Lapaeva, I. Ruschenko, I. Marochkinim but other.
Paper objective. The primary objective of this article is to analyse in a sociological-legal paradigm a department judicial not only as part of the modern state system but also as a social and legal institute. with his elements. lines, functions; to rotin that him the public setting is effective realization of legal proceedings and proceeding in social justice.
Paper main body.The sociological analysis of department judicial allows to combine the doctrine of sociological jurisprudence, school of legal realism and institutional approach; to apply the analysis of the systems for the estimation of social connections of court with other organs of power and civil society; to probe efficiency of the Ukrainian court by concrete sociological researches. Important enough a problem became ofexposure of level, of sense ofjustice ofjudges and degree of influence of political elites, legal communication, experts on the real functioning of departmentjudicial in Ukraine. Grounded problem of department judicial as a «social institute» on the basis of structure of social action. infrastructure, functions and public legitimation. Opening of social mechanism of department judicial is carried out by establishment of intercommunication between the actions of court and sense of justice and conduct of citizens which is the participant of judicial legal relations.
A trust to the judicial system in Ukraine remains at low level. It was led to by results sociological research, conducted in 2018 year on the order of Center of Democracy and Supremacy of Right (1000persons are polled). Every tenth from polled considers only, that operating judges answer the position; and suggest to enter more transparent procedure from the selection of new judges. Consequently, in the modern scientific co-ordinates of problem of judicial sociology> it follows more expressly to differentiate: it is accordance of expectations of society to the actual results of activity of court; an estimation ofjustice is in the aspect of observance ofprinciple of «equality of citizens before a law »; sociological estimation of stereotypes of conduct ofjudges; etc.
Conclusions of the research. Social efficiency of court consists in ability on the basis of law and moral to settle legal conflicts, that arising up in society; to be the instrument of social control, guarantor of stability and law and order, what to lift the social value of Right.
Keywords: department judicial, socially-legal institute, efficiency of the legal proceeding, problems of judicial sociology, trust to the court.
