Научная статья на тему 'Проблеми розвитку екологічно депресивних територій'

Проблеми розвитку екологічно депресивних територій Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
79
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
концепція розвитку регіону / природно-ресурсний потенціал / соціально-економічна криза / conception of development of region / naturaly resources potential / socio- economic crisis

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Л. А. Лупоносова

Розглянуто основні еколого-економічні проблеми розвитку депресивних територій (на прикладі Татарбунарського району Одеської області). Наведено шляхи вирішення таких проблем.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Problems of development ecologically of the depressed territories

The problems of depressive territories development are examined (on the example of the Tatarbunar district, Odessa region). The ways of this problem salving have been proposed.

Текст научной работы на тему «Проблеми розвитку екологічно депресивних територій»

• разработка комплексной государственной программы развития курортов, зон отдыха и туризма, природно-заповедного фонда на период до 2010 года - для определения общей стратегии рационального использования рекреационных, оздоровительных и природоохранных территорий;

• подготовка проекта закона Украины "О территориях оздоровительного и рекреационного назначения" - для установления их правового статуса, характера земельных отношений, порядка объявления территорий общегосударственного значения и меры ответственности за нарушение законодательства в этой отрасли;

• разработка, во-первых, кадастра оздоровительных и рекреационных земель, во-вторых, региональных (областных) схем размещения курортов, зон отдыха и туризма, заповедных территорий - для учета интересов данной отрасли и сбалансированного градостроительства при развитии территорий на экологически ориентированных началах;

• составление нового перечня территорий с определением их границ, которые резервируются для организации курортов, зон отдыха и туризма в Украине (взамен аналогичного документа, утвержденного Постановлением правительства Украины 10.12.1977, № 606), направленного на достижение целей сохранения ценных природных ресурсов в условиях приватизации и распа-евывания земель;

• разработка предложений по расширению внешних связей регионов Украины в курортно-рекреационной отрасли и созданию туристических центров международного значения, а также по участию Украины в конкретных международных программах и проектах по проблемам развития приграничных рекреационных территорий.

Литература

1. Концепщя Генерально" схеми планування територи Украши. Роздш "Розвиток оздо-ровчо'1 та рекреадшно! мережГ' (рукопис). - К.: Дншромюто, 1998.

2. Нацюнальна доповщь про екотуризм в УкраЫ. - К.: Мшекобезпеки, 1999. - 462 с.

3. Курортш ресурси Украши. - К.: ЗАТ "Укрпрофздоровниця", "ТАМЕД", 1999. - 344 с.

4. Шурда К.Е. Вплив кшмату i стану навколишнього середовища на розвиток рекре-ацтио! дiяльностi в Укра'ш// Пращ Другого Мiжнародного Конгресу "1нформатизащя рекре-ащйно! та туристично'1 дiяльностi: перспективи культурного та економiчного розвитку". -Трускавець, 2003. - С. 152-156.

5. Шурда К.Э. Погодно-климатический фактор в развитии экономики приморского региона (проблемы оценки и прогнозирования): Монография. - Одесса: ФЕН1КС, 2003. - 122 с.

УДК 332.133.6 (33+504) Астрант Л. А. Лупоносова, nposidnий тженер -

1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних

дослiджень НАН Украти

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕКОЛОГ1ЧНО ДЕПРЕСИВНИХ

ТЕРИТОР1Й

Розглянуто основш еколого-економiчнi проблеми розвитку депресивних тери-торш (на прикладi Татарбунарського району Одесько! обласп). Наведено шляхи ви-ршення таких проблем.

Ключов1 слова: концепщя розвитку репону, природно-ресурсний потенщал, соцiально-економiчна криза.

Doctorate L.A. Lupynosova, leading engineer - Institute ofproblems of market and

economical-ecological researches of NAN of Ukraine

Problems of development ecologically of the depressed territories

The problems of depressive territories development are examined (on the example of the Tatarbunar district, Odessa region). The ways of this problem salving have been proposed.

Keywords: conception of development of region, naturaly resources potential, socio-economic crisis

На сьогодш у Татарбунарському райот, як i в цшому в Одеськш области склалася ситуащя co^BnbHO-eKOHOMi4HOi кризи, що виявляеться у ско-роченш темшв росту сiльськогосподарського i промислового виробництва, в стагнаци транспортно!, сощально! сфери, а також екологiчних, природоохо-ронних iнфраструктур.

Татарбунарський район мае величезний рекреацшний, сшьськогоспо-дарський i бальнеологiчний потенцiал. Незважаючи на це, район мае також певш невиршеш питання. Наведемо основнi соцiально-економiчнi проблеми регюну [1]:

• зниження р1вня зайнятосп шльського населения, що призвело до спаду р1вня життя i добробуту населення, ввдсуттсть умов для ефективного використан-ня трудових ресуршв регiоиу;

• стан безпеки продовольства i ризик втрати контролю ii забезпечення, фiзичне виживання населення регюну у кризовiй ситуаци, результатом чого е скоро-чення товарного, продовольчого виробництва, зокрема молочних виробiв, вщсуттсть системи формування запасiв продовольства в райот, а саме зерна, а також недоступтсть i нестаб^тсть риншв галузi;

• стан еколопчно! безпеки i ризик порушення природного шльського середо-вища, екосистем лиматв. Особливо! уваги вимагае криза лиману Сасик, еко-логiчна небезпека водного господарства регiону (пiдтоплення, засолення), а також iншi негативнi чинники, що спричиняють утрату повнощнного комфортного проживання населення i пiдвищення рiвня життя;

• естетичне виживання нацюнальних меншин i етнокультурний розвиток ба-гатьох народiв, що проживають у Татарбунарському райот.

Така криза характеризуеться вщсутшстю достатньо! кшькост енерго-ресурЫв, дефщитом питно! води, як у яюсному, так i в кшьюсному вщношен-т, катастрофою у сфер1 екологи i пов'язаними з нею сощально-економ1чними наслщками в зош морського лиману Сасик.

У 70-80-i рр. стратепчним напрямом соц1ально-економ1чного розвит-ку територш району було прийнято штенсифжащю сiльськогосподарського виробництва, що полягала у збшьшенш обсягiв використання мiнеральних добрив i пестицидiв i в зрошенш земель при незначних водних ресурсах. Через помилковють тако! стратеги виникли негативнi соцiальнi, економiчнi й еколопчш наслiдки, внаслiдок чого соцiально-економiчнi втрати виявилися дуже значними [1].

Насамперед, вщдалешсть розташування вiд ринюв збуту унеможлив-лювала реалiзацiю рiзних видiв сшьськогосподарсько! продукцп, що вирощу-валася на поливних землях. Через те, що висловлювались помилковi сподь вання на можливiсть розпрiснення води морського лиману Сасик до необхщ-

них стандарт, через незадовiльну якiсть води на поливних землях Дунай-Дшстровсько! зрошувально! системи не було досягнуто проектно! вро-жайностi. Крiм цього, на територiях, що прилягають до Сасика, склалися не-безпечнi ситуаци, пов'язаш iз затопленням шести населених пунклв, у тому числi i в районному центрi м. Татарбунари, де проживае близько 20 тис. чо-ловiк, на зрошуваних дшянках деградували грунти. Також тут ускладнилася система водопостачання, внаслiдок чого склалися небезпечш умови для життя i здоров'я людей у санiтарно-гiгiенiчному, епiдемiологiчному i токсиколо-гiчному аспектах, наслщками яких е алергiйнi, онколопчш, серцево-судиннi, шлунково-кишковi й iн. захворювання. Особливий епiдемiчний потенцiал спостерiгаеться в околицях озера Сасик за такими небезпечними захворюван-нями як лептосшроз i туляремiя.

На сьогоднi Сасик, що е одним з найбшьш великих озер в Укра!ш i мае високий статус водно-болотного упддя мiжнародного значення, не вико-ристовуеться практично т для комунально-побутового використання, ш для зрошення, також малоефективним е рибогосподарське використання.

Екологiчна криза набувае зворотного характеру, через скорочення природно-ресурсного потенщалу Стенщвсько-Жебрияшвських плавнiв каналу Дунай-Сасик.

За останш десятилiття в Дунай-Дшстровському межирiччi характер господарсько! дiяльностi визначив сучасний кризовий економжо-еколопчний стан Татарбунарського району. Перелiчимо основнi найбiльш складш проб-леми (рис. 1):

• погана яшсть 1 деф1цит питно! води;

• масове забруднення тдземних вод;

• перевищення допустимих концентраций отрутох1м1кат1в у сшьськогоспо-

дарських продуктах;

• забруднення прибережно! зони Чорного моря, малих р1чок, озер, лиматв;

• ероз1я грунпв 1 р1зке зниження родючоси земель;

• тдтоплення територш у сел Бшолюся, Струмок, м. Татарбунари;

• деградация уткальних рекреацшних ресуршв;

• скорочення рибних запас1в у Стенщвсько-Жебриятвських плавнях, загибель

1 зникнення цшних вид1в тваринного свггу.

Внаслiдок несприятливо! еколопчно! ситуаци в райот е високий рь вень захворюваност i смертностi.

Поверхневi води, як за своею яюстю, так i за кiлькiстю не задовольня-ють потреб господарства району, розмщення !х нерiвномiрне - найбшьша частина водних об,ектiв знаходиться в захщнш частинi району. Несприятливi умови забезпечення водними ресурсами шдсилюе антропогенна дiяльнiсть.

Однiею з найвагомiших причин сформовано! ресурсно-еколопчно! ситуаци е реалiзацiя екологiчно небезпечних i недостатньо обгрунтованих пд-ротехнiчних проектiв, а також низький рiвень культури господарсько! дiяль-ностi, що призвело до розорювання земель, урiзу води, неправильного збере-ження i застосування отрутохiмiкатiв i хiмiчних добрив, скидання неочище-них дренажних вод зi зрошуваних полiв i господарсько-побутових стокiв.

Впродовж останшх рокiв спостерiгаеться тенденцiя зникнення на те-ритори району рiчок, що протiкали б у своему природному русль

Рис. 1. Економiко-екологiчнi проблеми Татарбунарського району

Необхщно зазначити, що надзвичайно небезпечна ресурсно-еколопч-на ситуащя склалася в Сасикському водоймишд { прилеглих до нього ареалах. Незважаючи на велик каштальш витрати, так { не вдалося розпрюнити ко-лишнш морський лиман. У водоймишд вщбуваються штенсивш процеси "цвь тшня" води.

За останш 50 роюв значний водозаб1р шдземних вод призв1в до того, що знижуеться р1вень основного експлуатацшного горизонту на 5-15 м { збшьшуеться р1вень мшерал1заци, вщбуваеться виснаження запаЫв { попр-шення якост шдземних вод внаслщок 'хнього забруднення в1дходами про-мислового виробництва, сшьського господарства { комунальних стоюв. Та-кож спостер1гаеться попршення якост Татарбунарсько'' { Дунай-Дшстровсь-ко1' зрошувальних систем.

Можна вщзначити, що практично вс джерела постачання населення водою не вщповщають вимогам ДСТу 2761-84. Вщбуваеться попршення { без того низько'' якост питно'' води. З 1940 до 1997 р., у Татарбунарському райош пробурено понад 220 свердловин питного { техшчного призначення. На сьогодш Татарбунарський район волод1е 37 питними артез1анськими свер-дловинами, зокрема мюто Татарбунари мае 24 свердловини. На жаль, ус вони не вщповщають вимогам { становлять 1,9-6,3 г/л. Гострою е проблема

грунтових вод, що використовуються населенням як джерела господарського { питного призначення.

До найбшьш поширених компоненлв - забруднювач1в шдземних вод належать важк метали, пестициди, нафтопродукти, азотш сполуки. На зро-шувальних системах, особливо впродовж 1985-1993 р., допускалися велик перевитрати води, як призвели до того, що вщбувалося шдтоплення певних населених пункт1в { зрошуваних земель, а також засолонцювання грунт1в. Тому значне нарощування зрошуваних площ не привело до планованого збшь-шення сшьськогосподарсько! продукци.

На Дунай-Дшстровськш зрошувальнш систем1 (ДДЗС), вода яко'' по-даеться 1з Сасикського водоймища, склалося особливо загрозливе становище. Витрати, що були зроблеш на буд1вництво пдротехшчних споруджень, ви-явилися даремними, тому що яюсть води була невщповщною { непридатною для зрошення. Внаслщок цього на Дунай-Дшстровськш зрошувальнш систе-м1 були засолонцьоваш вс зрошуваш земл1, порушеш с1возмши, а також вщ-булося порушення структури грунлв. За весь перюд, коли здшснювалося зрошення, вс господарства в ДДЗС стали збитковими. Попршилася яюсть шд-земних вод, що використовувалися для постачання водою населення 15-ти сш у межах дано'' системи, а також порушився пдролопчний режим. Тому населення користуеться прив1зною чи артез1анською водою з високим р1внем мшерал1заци, непридатною для пиття. Вщбулося посилення абрази захщного берега Сасика внаслщок шдвищення { змши р1вня води, загострилася еколо-пчна ситуащя в Тузл1всько! груш лимашв: Шагани, Ал1бей, Малий Сасик, Бурнас, що несприятливо { впливае на рекреацшш об'екти, розташоваш на уз-бережж1 лимашв { Чорного моря.

Беручи до уваги сощально-економ1чш й економжо-еколопчш переду-мови, в основу формування концепцп розвитку регюну можна ставити так завдання:

• полшшення еколопчно'' ситуацн 1 забезпечення необхщно'' сощально-еколо-пчно1 якост життя населення, що проживае в до^джуваному регiонi;

• полiпшення ввдтворювально! здатност природних систем i вщновлення при-родно-ресурсного потенцiалу;

• забезпечення потреб народного господарства i населення у високояшсних водних, бiологiчних, рекреацшних i iнших ресурсах;

• задоволення сощальних потреб населення щодо штатного полшшення якосп питно! води i росту валового продукту зрошуваного хл1боробства i тваринництва (при висок1й ефективносп використання водних ресуров у господарствах репону).

Напружену, конфлштну сощально-полггичну ситуащю створюють: вщсутшсть визначених мш1мальних умов життезабезпечення, невщповщ-шсть можливостей ефективного використання багатого природно-ресурсного потенщалу р1вня життя населення, а також несприятлива еколопчна ситуащя. Таким чином, потр1бно сформувати стратепю розвитку територи, програму не-в1дкладних дш щодо еколопчного оздоровлення територш { акваторш району, насамперед, у зош Сасика, а також зняття сощально'' напруженост й економ1ч-ного росту.

Л1тература

1. Концепщя стiйкого розвитку Татарбунарського району. - Одеса: 1нститут проблем ринку та економшо-еколопчних дослiджень НАН Украши, 2000.

2. Модель трансформаци сшьського господарства в Причорноморськiй зонi. Концепщя моделi i параметри розвитку сшьського господарства Татарбунарського району Одесько! область - К.: Либiдь, 2000. - 136 с.

3. Сасик. Морський лиман чи водоймище? - Л.Л. Круглякова, В.Н. Степанов. - Одеса, 1993. - 48 с. (препринт/АН Украши, 1н-т проблем ринку й економшо-еколопчних дослщжень, 93).

4. Стратепя стшкого розвитку територи/ Пщ ред. В.Н. Степанова - Одеса: 1н-т проблем ринку та економшо-еколопчних дослiджень НАН Украши, 201. - 140 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.