CC BY
33
4. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМ" РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ I РЕКРЕАЦП
УДК36:330.3(477.7) Акад. НАН Украти, проф. Б.В. Буркинський,
д-р екон. наук - 1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних до^джень НАН Украти
ЕКОЛОГ1ЗАЦ1Я СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМШНОГО РОЗВИТКУ ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГ1ОНУ: ЗАГРОЗИ, ПЕРСПЕКТИВИ, ПРИНЦИПИ
Представлено HayKOBi розробки щодо обгрунтування теоретико-методолопч-них пiдходiв до еколопзацп соцiaльно-економiчного розвитку Причорноморського регюну Украши та шляхiв ix реaлiзaцii в сучасних умовах.
Ключов1 слова: екологiзaцiя, соцiaльно-економiчний розвиток, постшдустрь альна парадигма, Причорноморський регюн.
Academicians ofNAS of Ukraine, prof. B. V. Bourkinsky - Institute of market problems and economic-ecological researches of NAS of Ukraine
Ecologization of Social and Economic Development of Black Sea Region:
Threats, Prospects, Principles
In the article the submitted scientific development concerning of methodological approaches to ecologization of social and economic development of Black Sea region and ways of their realization are developed.
Keywords: ecologization, social and economic development, a postindustrial paradigm, Black Sea region.
Постановка питания
Сучасш масштаби розвитку продуктивних сил у Причорномор'"" дедат бшьше вимагають пошуку шлях1в сталого економ1чного розвитку зпдно 1з сощально-еколопчними штересами та потребами. Необачливе втручання в природу протягом всього ХХ ст. завершилось в Укра"ш величезною демогра-ф1чною кризою, внаслщок чого тшьки за дев'ять роюв (1992-2000 рр.) насе-лення Украши, за умов мирного сшвюнування, без участ у будь-яких вшнах скоротилось на 2,8 млн. ос1б. Безпрецедентний випадок значною м1рою спри-чинений i еколопчною ситуащею.
Очевидно, що сучасна парадигма природокористування в Укра"ш мае бути вщкоректована. На основ1 постулат1в еконолопчно" (економжо-еколо-пчно") науки варто висунути тези про Постшдустр1альну парадигму прийнят-тя економжо-еколопчних ршень у сфер1 управлшня сощально-економ1чним розвитком.
Головний напрям i головний метод шдвищення р1вня ресурсно-еколо-пчно" безпеки життед1яльност1 сьогодшшнього та наступних поколшь поля-гають у радикальнш перебудов1 взаемовщносин м1ж людиною i природою на основ! переходу до модел1 сталого, екологозр1вноваженого та екологобезпеч-
ного соцiально-економiчного розвитку, цшеспрямовано! еколопзаци мiжна-родного економiчного i науково-технiчного сшвробгтництва, надання прюри-тету ресурсно-екологiчним чинникам при розв'язанш полiтичних, нацюналь-них та шших проблем сучасностi [6]. Оскшьки земна бiосфера е цшсною системою, то й пiдхiд до розв'язання екологiчних проблем мае бути комплек-сним, глобальним, загальнопланетарним i з неодмiнною орiентацiею на майбутне [13]. Процес еколопзаци суспiльства, нацюнального та регюналь-ного розвитку можна означити як один з найвагомших чинниюв. Ця проблематика становить предмет нашого дослiдження.
Мета 1 завдання
Мета нашого дослщження полягае у визначенш теоретико-методоло-гiчних пiдходiв до еколопзаци соцiально-економiчного розвитку Причорно-морського регiону та шляхiв !хньо! реалiзацil.
Розв'язати висунуту комплексну проблему можна шляхом виршення таких завдань:
• визначення сощально-економ1чно! спещал1заци регюну;
• визначення статусу Чорного моря як головного ресурсотшрного об'екта регюну;
• розгляд актуальних еколопчних загроз сощально-еконотчному розвитков1 регюну;
• уточнення принцитв еколопзаци сощально-економ1чного розвитку;
• розвиток концепщ! постшдус^ально! парадигми економшо-еколопчних ршень.
Соц1ально-економ1чна спец1ал1зац1я рег1ону
Укра'шського Причорнормор'я
У процесi ствердження Укра!ни як суверенно! держави проблеми реп-оналiзацil кра!ни, регiональних пiдходiв, регюнально! полiтики - сощально!, демографiчно!, економiчно!, еколопчно! - набувають дедалi бшьшо! ваги i потребують вiдповiдного осмислення та конструктивно! розробки. Свгтовий досвщ засвiдчуе, що баланс i рiвновага iнтересiв усiх економiчних агентiв держави, И цшстсть i поступовий розвиток можуть бути забезпечеш лише за умови активiзацi! регiональних особливостей, регiонально! полiтики, розши-рення прав i обов,язкiв регiонiв у розвитку продуктивних сил [1, 2].
Регюн Укра!нського Причорномор'я охоплюе Автономну Республiку Крим, Микола!вську, Одеську, Херсонську областi. Його площа становить 113,6 тис. км (18,8 % територи Украши), населення - 7,9 млн. чол. (15,4 % вщ населення Украши). Головною особливютю Украшського Причорномор'я i його найважлившим ресурсом е особливо випдне приморське економжо-геог-рафiчне розташування, яке значною мiрою зумовило структуру та тип госпо-дарсько! спецiалiзацi! регiону. У мiжрегiональному розподiлi пращ Укра!нське Причорномор'я спецiалiзуеться на зовшшнш торгiвлi, морських перевезеннях, суднобудуваннi i судноремонтi, курортно-рекреацiйному господарствi i туриз-мi, багатогалузевому сiльському господарствi, освоенш ресурсiв чорноморсь-кого шельфу. У провщних портово-промислових центрах (Одесi, Миколаев^ Херсонi, Керчi та iн.) сконцентровано значний експортний потенцiал [8].
Основу функцюнування народного господарства регiону становить транспортний комплекс, який спецiалiзуеться на розвитку морських зов-нiшньоекономiчних зв'язюв кра!ни. Винятково важливо значення у здшсненш
експортно-iмпортних перевезень вантажiв вiдiграе морський транспорт, який представлено у регют Укра!нського Причорномор'я великими судноплавни-ми компанiями i торговельними портами. Серед сухопутних видiв транспорту видiляються залiзничний i трубопровiдний. Довжина залiзнично! мережi регюну становить бшьше 3 тис. км (приблизно 14 % вщ загальноукра!нсько!). Трубопровiдний транспорт представлений дiлянками нафто- та газопроводiв, у тому чи^ транзитних. На територi! регiону дiе найбiльший у Gвропi амь акопровщ Тольяттi (Росiя) - Горлiвка - Южний.
Регiон займае ключовi позици в Укра!нi з виробництва рiзноманiтно! промислово! продукцi!. До провiдних галузей, що визначають спецiалiзацiю Укра!нського Причорномор'я у мiжрегiональному розподiлi працi, належать машинобудування (суднобудування i судноремонт, верстатобудування, ви-пуск обладнання для харчово! i легко! промисловостi, автоскладальне вироб-ництво), хiмiчна промисловiсть (виробництво добрив, лакофарбове вироб-ництво, побутова хiмiя), нафтопереробна промисловiсть, харчова (рибна, плодоовочеконсервна, цукрова, виноробна та ш.), легка промисловють (текстильна, бавовняна, взуттева), кольорова металургiя (виробництво глинозему), промисловють будiвельних матерiалiв (випуск цементу, залiзобетонних конструкцiй та iн.). Укра!нське Причорномор'я е однiею з житниць Укра!ни. Його спецiалiзацiю формуе зерновий комплекс озимо! пшенищ та кукурудзи.
Чорне море як головний ресурсотв1рний об'ект рег1ону
Басейн Чорного моря вщграе величезну роль в економщ причорно-морських i багатьох шших сумiжних кра!н. Ця роль визначаеться насамперед великим потенщалом природних ресурЫв, якi iнтенсивно використовуються в промисловост^ морському транспортi, сiльському та рекреацшному госпо-дарствах [1, 4].
Досить важливим е оцiнка чинникiв впливу та тенденцш загострення економiко-екологiчно! ситуацп в басейнi Чорного моря, видшення та ранжу-вання економiко-екологiчних проблем, що вимагають погоджених мiжнарод-них зусиль для !хнього вирiшення, визначення концепци мiжнародного сшв-робiтництва.
Чорне море як нашвзамкнута водойма е важливою частиною реп-онально! системи життезабезпечення. У сучасних умовах потужного антропогенного впливу (бшьш шж на 80 % цього впливу припадае на наземш дже-рела - приморськ мiста, сiльське господарство та промисловють, торговель-ний i вiйськово-морський флот й iн. [3, 8]), проблема рацiонального викорис-тання ресурЫв Чорного моря та захист його акваторш вiд забруднення е од-нiею з найактуальнiших.
Ця проблема виходить за рамки штереЫв тшьки причорноморських держав та Укра!ни. Розвиток ново! економiко-екологiчно! та полгтично! ситу-ацi! в басейнi привернуло пильну увагу еколопв, економiстiв, полгтиюв i представникiв дiлових кiл до проблем Чорного моря. Виршення еколопчних проблем Чорного моря вимагае бшьших штелектуальних, фiнансових i мате-рiальних витрат. Отже, йдеться насамперед про економiчний аспект.
До найбiльш важливих економiко-екологiчних проблем Чорного моря, яю необхiдно розглянути та знайти шляхи !хнього вирiшення в рамках мiж-
наpoднoгo спiвpoбiтництва, ваpтo вiднести: скopoчення абo пoвне ^ипинеи-ня скидання y мopе бioгенниx, синтетичниx xiмiчниx pечoвин, тoксичниx вщ-xoдiв, pадioактивниx матеpiалiв та iн.; дoтpимання екoлoгiчнoï безпеки в сис-темi фopмyвання та poзвиткy тpанспopтниx кopидopiв, нафтoтpанспopтниx ^му^ка^й; ствopення ефективнoï системи лiквiдацiï забpyднення в ава-piйниx ситyацiяx на акватopiяx i пpимopськиx теpитopiяx; забезпечення гаи-тpoлю за скиданнями забpyднень i станoм мopськoгo сеpедoвища, за пеpемi-щенням тoксичниx вiдxoдiв чеpез деpжавнi кopдoни; yстанoвлення бiльш жopсткиx мiжнаpoдниx нopм iз метoю зменшення pизикy аваpiй вантажниx сyдiв, теpмiналiв (нафтoвиx, цементниx та iн.) i забpyднення; yдoскoиалюваи-ня системи землекopистyвання в пpимopськиx зoнаx i на теpитopiï вoдoзбopy з метoю зниження негатив^го впливу на екoсистемy 4op^ro мopя; збеpе-ження бioлoгiчнoгo piзнoманiття та вiдтвopення живиx pесypсiв пpибеpежиoï зoни мopя та лиманiв на oснoвi пoлiпшення екoлoгiчнoï ситуаци, poзвиткy ма-piкyльтypи та poзшиpення oxopoнюваниx (запoвiдниx) акватopiй i пpимopсь-кж теpитopiй [9]; фopмyвання iнтегpoванoï системи у^авлшия пpиpoдoкo-pистyванням y басейш Чopнoгo мopя i yпpавлiння шго пpибеpежнoю зoнoю.
Aктуaльнi eкoлoгiчнi зaгрoзи coцiaльнo-eкoнoмiчнoму
розвитку рeгioну
Дунaй. Зaгрoзи рecурcнoму пoтeнцiaлу
За свoïм тpанзитним пoтенцiалoм Укpаïна займае oдне з пеpшиx мiсць y Gвpoпi, цей факт визначае oсoбливy значyщiсть фopмyвання ефективнoï иа-цioнальнoï тpанспopтнoï пoлiтики. Пpoвiднy poль в нiй мае з^ати пpискopе-ний poзвитoк тpанспopтнoï iнфpастpyктypи, ствopення вiдпoвiднo мiжиаpoд-иж стандаpтiв нацioнальнoï меpежi мiжнаpoдниx тpанспopтниx кopидopiв, ïï iнтегpyвання в тpанспopтнi системи Gвpoпи та Азiï, Балтiйськoгo та 4op^-мopськoгo pегioнiв. Певне значения в цьoмy пpoцесi швии^ належати poз-виткoвi сyдиoплавства на Дуиа1' за yмoви мoдеpиiзацiï сyднoпpoxoдy в иап-pямкy Дунай - 4op^ мopе. З цим питаниям ^в'язаие бyдiвиицтвo ratóo^-вoдиoгo сyднoвoгo xoдy (ГСК) "Дунай - 4op^ мopем, i ваpiаит йoгo ш гиpлy Бистpе, щo активиo лoбiюeться стpyктypами Miиiстеpства тpаиспopтy та зв'язку Укpаïии iз фактичним iгиopyваииям альтеpнативниx ваpiаитiв в^ь шення тpаиспopтиoï пpoблеми.
Збитoк pесypсиoмy пoтеицiалy дельти Дунаю виаслдак бyдiвиицтва ГСК пo г^лу Бистpе е пpедметoм активиoгo наyкoвoгo та пoлiтичиoгo o6to-вopеиия. Щр стoсyeться збитку, иемииyчoгo пpи будь-я^му ваpiаитi каналу, тo ще y 2002 p. фаxiвцi НАН У^аши иапoлягали, щo йoгo тpеба намагатися мiнiмiзyвати, oптимiзyвати теxиoлoгiю poбiт та маpшpyт каналу. Для цьoгo в^ай иеoбxiдиi кoмплексиа система спoстеpежеиь, oцiнка та пpoгиoз змiи стану егасистеми дельти Дунаю пiд впливoм судшплавства.
Раиiше ми вже писали [V], кoмплексиий мoиiтopииг щoдo Дунаю вщсутиш, иемае йoгo гoлoвиoï бioлoгiчиoï складoвoï та iи. Диoпoглиблюваль-m poбoти здiйсиювалися пiд час деpжавнoï иеpестoвoï забopoии. Пpи пpoве-денш аиалoгiчииx poбiт, иавiть не в забopoнний пеpioд, Радяиським Дуиайсь-ким паpoплавствoм, а пiзиiше, вiдпoвiдиo, У^ашським Дуиайським mpo-
плавством, важливою складовою в розрахунку збитку була неминуча заги-бель личинок, насамперед, дунайського оселедця. Як показують багаторiчнi спостереження, личинки саме цього виду сотнями мшьйошв екземплярiв ско-чуються через Килшське гирло [7].
Автори проекту другого етапу судноплавного ходу по Бистрому на сьогодш не прокоментували збиток вщ спорудження каналу для видiв, зане-сених до Червоно! книги Укра!ни, i рослинних спiвтовариств, занесених до Зелено! книги Укра!ни. Аналогiчно, не враховано небезпеки вщ загроз для адвентивних видiв, нiяк не прокоментовано збитку вщ спорудження каналу на природш об'екти, якi вимагають особливо! охорони. Тому закономiрно, що на сьогодш цей проект (роздш "Оцшка впливу на навколишне природне сере-довище") повернуто Мiнiстерством охорони навколишнього середовища на доопрацювання.
Нафтовий термiнал у Джурджулештах
Новi економiко-екологiчнi загрози створюе проект будiвництва термь налу нафтопродугав на Дунаю бiля селища Джурджулешти на територи Молдови. Цей об'ект, що будуеться на кордош Укра!ни вище порту Ренi, становить потенцшну загрозу як для порту Реш, так i всiе! дельти Дунаю при аваршнш ситуацi!. Вш створюе пiдвищену небезпеку для суден, як е на рейдi у Реншського порту, оскiльки не виконуеться нормативний протипожежний розрив в 5000 м вщ резервуарного парку до портового рейду. Розмщення причальних споруд у вузькост судноплавного фарватеру обмежуе маневру-вання суден. Викликае сумшв можливiсть безпечних швартових операцiй танкерного флоту, особливо суден дедвейтом 10000 тонн i вище, з огляду на вщсутшсть вiльно! зони для маневру та високо! швидкостi плину у вузьких мюцях. Цi обставини практично унеможливлюють збiр нафтопродуктiв при аваршному розливi. Прийнятi у проект рiшення з очищення зливних вод е нереальними. Отже, у Дунай можуть скидати стоки з концентращею, яка пе-ревищуе встановленi норми. Проектна потужшсть об'екта на першому еташ -2 млн. т нафти за рж.
Проблеми лиману Сасик
В 1нституп проблем ринку та економiко-екологiчних дослщжень НАН Укра!ни ще на початку 1990-х рр. було виконано комплексш економжо-еко-логiчнi оцiнки дослiджень трансформацп морського лиману Сасик, шляхом одамбування.
Вщомчий пiдхiд до реалiзацi! полiтики природокористування ще у 60-80-х рр. ХХ ст. призвiв до розроблення та реалiзацi! деяких проек^в великих водогосподарчих експеримештв, пов'язаних з шженерними перетворен-нями природних екосистем, одним iз яких був проект створення водогоспо-дарчого комплексу Дунай-Дншро. Цей проект припускав перекидання ду-найських вод через систему лимашв i лимано-лагун у межирiччя Дунаю, Дшстра та Днiпра в Дншровський лиман з метою обводнювання земель по-сушливих областей пiвдня Укра!ни на площi 800 тис. га, а також збшьшення побутового та промислового водопостачання мют i сш цього регiону.
Ошбливе мiсце в циx пpoгpамаx займав мopський лиман Сасик. Як вь дoмo, бyлo запpoпoиoваиo кiлька ваpiантiв тpас цьoгo пеpекидаиия, але y всix випадкаx пеpшим пo "фас був Сасик. Пеpедбачалoся oпpiсиити дого шляxoм вiддiлеиия дамбoю вiд мopя та з'едиаиия каиалoм з Дунаем. Шсля пеpекpиття в 19V8 p. i тpикpатнoгo oбмiиy вoди, незважаючи на висиoвoк фаxiвцiв пpo ^^идата^^ Cасикськoï вoди для зpoшеиия, з весии 1981 po^ пoчалoся зpoшення пpилеглиx земель, щo дo 1984 p. пpизвелo дo oсoлoицюваиия чop-иoземiв на 80 % земель, як зpoшyвалися.
Наведений пpиклад свщчить пpo иегативиi pезyльтати вiдoкpемлеиия лимашв вiд мopя, иеoбxiдиiсть пoстiйииx матеpiальниx, фiиаисoвиx та iишиx витpат, яю зиачиo пеpеважають витpати на дoсягнення аиалoгiчииx шказии-кiв пpиpoдoкopистyваиия y пpиpoдниx екoсистемаx.
Гoлoвиi висиoвки, були зpoблеиi 1ПРЕЕД НАН У^аши з пpoбле-ми лиману Сасик, звoдяться дo такoгo [12]:
1. Великий вoдoгoспoдаpчий експеpимеит иа твдт Укpаïии иапpикiицi V0-x i шчатку 80-x pp., пoв'язаиий з ввддшеииям лимаиу Сасик ввд мopя та пеpет-вopеииям йoгo в пpiсиoвoдиy вoдoймy, ствopив для pегioиy иа багато деся-тил1ть сеpйoзиi екoиoмiкo-екoлoгiчиi та сoцiальиo-екoлoгiчиi кoифлiкти, як1 npH iсиyючиx теxиoлoгiчииx yмoваx i иаяви^ матеpiальиo-фiиаисoвиx pе-сypсаx пеpебopoти пpактичиo иемoжливo.
2. G дoстатиьo тдстав для висиoвкy npo иеoбxiдиiсть вiдмoви ввд пoдальшoгo викopистаиия Сасику в пpiсиoвoдиoмy ваpiаитi, дoцiльиoстi з'едиаиия Саси-ку з мopем пpи oптимальииx, иаyкoвo-oбгpyитoваииx екoлoгiчииx yмoваx та iижеиеpииx piшеиияx poзкpиття та ствopеиия пpиpoдиoгo екoтoиy мopсь-кoгo типу.
Зeмeльнe питaння
Окpемим аспектoм екoлoгiзацiï мае стати шдвищення пpoзopoстi ^o-цешв poзпoдiлеиия земельииx pесypсiв пpибеpежниx зoн та дiляиoк беpегy для гoспoдаpськиx та iишиx пoтpеб. Непpипyстимiсть пopyшення вoдиoгo загаш-давства щoдo вoдoзаxисниx смуг та пopyшеиия пpав гpoмадян Укpаïии иа за-гальие кopистyвання мopськими пpиpoдиими pесypсами е беззапеpечнoю [3].
Пpезидеит Укpаïии Biктop Ющеига ще y квiтиi 2005 p. poзпopядився пеpевipити, як викopистoвyються в ^ахт земельиi pесypси. Гyбеpиатop Одесь^ oбластi Василь Цyшкo ствopив вщшвщну кoмiсiю иа дopyчеиия Пеpезидеита. За тдсумками засiдаиия Koмiсiï, гyбеpиатop oбластi дав низку дopyчеиь: СБУ, МВС, пpoкypатypi, всiм кoитpoлюючим opгаиам i меpoвi Одеси Е. Гypвицю. Суть ïx така: пpoвести дoскoиалy iнвентаpизацiю землi в Одесi, забезпечити гамплекс oпеpативиo-слiдчиx заxoдiв, спpямoваииx иа ^ипинення иезакoиииx дiй [5]. Пpoте тшьки силoвими метoдами iитегpoва-иoгo у^авлшня беpегoвoю зoиoю дoмoгтися иемoжливo, пoтpiбна кoмплек-сиа стpатегiя oсвoeиия pесypсiв Укpаïиськoгo Пpичopиoмop'я иа дoвгoстpoкo-
ву пеpспективy [9].
■ ■ • ••• • •
Принципи eкoлoгiзaцil coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo розвитку
Eкoлoгiзацiя сoцiальнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy Пpичopиoмopськoгo pегioиy мае фунтуватися иа пpииципаx:
• штегрованого планування та управлiння природокористуванням та природо-охоронною дiяльнiстю, включаючи кооперацию та координацш дiй на основi економiко-екологiчних нормативiв [11];
• програмно-цшьового планування та органiзацiï управлiння процесами еконо-мiко-екологiчноï оптимiзацiï;
• вщповщальносп за п1дтримку та полiпшення еколопчного стану морського середовища та приморських територiй;
• передбачення (прогнозування) i превентивного попередження подальшого погiршення стану морського середовища;
• прюритетносп економiчного механiзму регулювання якост морського середовища (принцип "забруднювач платить", економiчне стимулювання та iн.);
• сощально-еколопчних прiоритетiв у розвитку приморських регютв (тдви-щення рiвня життя населення i якост навколишнього середовища як основи нормальноï життед1яльност!);
• еколопчного iнварiанту в розвитку регiонiв, який передбачае розгляд захисту морського середовища як складовоï частини мiжнародноï полггики сощаль-но-економiчного та економiко-екологiчного розвитку [10].
Стратепя освоения Украшського Причорномор'я нерозривно пов'язана з вибором напрямюв i прюритепв соцiальио-екоиомiчиого розвитку. Вщомо, що найбшьш гострим питанням формування ефективно! соцiально-економiч-но1 полпики в Укршт е створення яюсне ново! життездатно1 модел1 стшкого регiоиальиого сощально-економ1чного розвитку з високими характеристиками якост життя, еколопчно1" безпеки та конкурентоспроможност регюшв. Одним з основних чинниюв реал1зацИ' тако1 модел1 було та залишаеться ращ-ональне використання штегрального ресурсного потенщалу на баз1 наукових економшо-еколопчних п1дход1в. Для того, щоб уникнути його скорочення, вкрай необхщним е зважений пол1тико-економ1чний, сощально-економ1чний, економшо-еколопчний i правовий анал1з для прийняття ршень, пов'язаних 1з серйозними перетвореннями в регiоиальиiй соцiальио-екоиомiчиiй системь
Ефективне фуикцiоиуваиия траиспортио-екоиомiчиоï системи регюну е обов'язковою умовою сталого розвитку не тшьки його, а й держави. На сьогодш актуальним питанням иацiоиальиоï екоиомiчиоï та регiоиальиоï полпики залишаеться посилення ролi Украшського Причорномор'я як евро-пейського форпосту краши, що формуе важливий вузол мiжнародних транспортних коридорiв i мае важливе стратегiчне значення для нацюнальних ш-тересiв. Ця ситуащя мае також посилюватися iз виходом Свропейського Союзу на береги Чорного моря iз вступом Болгари та Румунiï до GC [14].
Основними принципами комплексування та штегрування сощально-економiчноï системи Причорномор'я е:
• принцип всебiчного розширення та твердження нацюнальних iнтересiв Украши в Причорноморському регiонi - подолання геополiтичних i геоекономiч-них втрат 90-х рок1в ХХ ст., ввдновлення та розширення економiчного простору як найважлившого чинника сучасноï геопол^ики Украïни;
• принцип комплексного узгодження концепци та програм формування транспортного комплексу Украшського Причорномор'я (УП) iз програмами розвитку УП у контекст! Концепци державно1 регюнально1 полiтики (2001 р.), iмперативами я^ е збалансований i спйкий соцiально-економiчний розвиток, пiдвищення рiвия життя населення, забезпечення досягнення гарантова-них державою сощальних стандартов для кожноï людини;
• принцип багатовекторного комплексування та штегрування в розвитку транспортних комунiкацiй регiону, що припускае iнтеграцiю всх видiв транспорту; iнтеграцiю в мiжнароднi системи (транспортнi коридори, Сврорегюн мНижнiй Дунай";
• iнтегрування в територiально-виробничi мiжнароднi системи забезпечення економiчноï безпеки;
• принцип всебiчного обл^ унiкальностi та свiтовоï значимости природних об'ектiв;
• принцип планування розвитку на основi органiзацiï науково-прогнозного маркетингу як обов'язковий початковий елемент iнновацiйноï дiяльностi;
• принцип солiдарного фшансування розробки та реатзаци iнновацiйноï стратеги розвитку господарчого комплексу на принципах ринково1' економжи, учасниками якого можуть бути: iнновацiйнi та венчурт компани; фонди, банки, що спещ^зуються на кредитуваннi об'екпв регiону.
Висновки
1. Актуальтсть завдання визначення теоретико-методолопчних mдходiв до екологiзацiï соцiально-економiчного розвитку Причорноморського регiону та шляхiв 1'хньо1' реалiзацiï пов'язана з необхiднiстю оптимiзацiï продуктив-них сил у Причорномор! згiдно iз соцiально-екологiчними iнтересами та потребами регюну.
2. Серед найактуальтших загроз соцiально-економiчному розвитку регiону в сферi екологй' слiд назвати загрози, пов'язанi з будiвництвом судноплавних каналiв та iнших транспортних об'екпв, включаючи нафтовий термiнал у Джурджулештах, наслвдки перетворення природних об'екпв, розподiлу прав на користування земельними та шшими ресурсами. До найбiльш важливих економшо-еколопчних проблем Чорного моря, варто ввднести: скорочення або повне припинення скидань у море бiогенних, синтетичних хiмiчних ре-човин, токсичних вiдходiв, радюактивних матерiалiв та iн.; забезпечення еколопчно1" безпеки в системi формування та розвитку транспортних кори-дорiв типу Азiя-Кавказ-Cвропа; забезпечення контролю за скиданнями заб-руднень i станом морського середовища у всiх причорноморських регюнах; встановлення бiльш жорстких мiжнародних норм iз метою зменшення ризи-ку аварiй вантажних суден; удосконалювання системи землекористування в приморських зонах; збереження бiологiчного рiзноманiття.
3. Стратегiя еколопзацн соцiально-економiчного розвитку Украшського При-чорномор'я нерозривно пов'язана з вибором напрямшв i прюритепв еколо-го-iнновацiйноï дiяльностi. Найбiльш гострим питанням формування ефек-тивно1' соцiально-економiчноï полiтики в Укралш е створення якiсно ново1' життездатно1' моделi стшкого регiонального соцiально-економiчного розвитку з високими характеристиками якост життя, екологiчноï безпеки та конкурентоспроможност регiонiв. Одним з основних чиннишв реалiзацiï тако1' моделi було та залишаеться рацiональне використання iнтегрального ресурсного потенщалу на базi iнновацiйних наукових економшо-еколопч-них пiдходiв, постiндустрiальноï парадигми розвитку та всебiчноï еколоп-зацн суспiльного життя.
Л1тература
1. Денисов В.В. Эколого-географические основы устойчивого природопользования в шельфовых морях. - Апатиты: Изд-во КНЦ РАН, 2002. - 502 с.
2. Black Sea Transboundary Diagnostic Analysis. New York; United Nations Development Programme, 1997. - 142 pp.
3. Высоцкий А.Ф., Цемко В.П. Черноморско-Азовский регион: правовые вопросы использования пространств и ресурсов. - К.: Наук думка, 1991. - 252 с.
4. Зайцев Ю.П. Самое синее в мире. - Нью-Йорк: Изд-во ООН, 1998. - 142 с.
5. Перстнева Н. Морская Симфония или кто остановит приватизацию побережья?// Зеркало недели, № 39. - 2005.
6. Повестка дня на XXI век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро. - Женева: Центр "За наше общее будущее", 1993. - 7о с.
7. Проблемы создания украинского судоходного пути р. Дунай - Черное море/ Б.В. Буркинский, В.Н. Степанов, Н.Т. Примачев, Л.Л. Круглякова, А.Д. Крисилов, О.Е. Рубель. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2003. - 42 с.
8. Програмш орieнтири стратегп соцiально-економiчного розвитку Украшського Причорномор'я/ Б.В. Буркинський, В.П. Коровкш, С.К. Харiчков, В.М. Степанов// Экономические Инновации: Проблемы устойчивого социально-экономического развития Украинского Причерноморья. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - 1998, вып. 1. - С. 23-31.
9. Современное международное морское право и практика его применения Украиной/ А. А. Щипцов, Г. А. Анцелевич, А.Ф. Высоцкий и др. - К.: Наук думка, 1995. - 342 с.
10. Степанов В.Н. Черноморский регион: фактор устойчивого экономико-экологического развития// Экономические инновации: Проблемы устойчивого социально-экономического развития Украинского Причерноморья. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. - 1998, вып. 1. - С. 5-23.
11. Степанов В.Н. Международный Черноморский Клуб: перспективы развития сотрудничества, политика, интересы Украины. - Евразийский курьер. - 1993, вып. 6. - С. 12-18.
12. Степанов В.Н., Кругляков Л.Л., Рубель О.Е. Идеология формирования стратегии устойчивого развития территории// Стратегия устойчивого развития территории. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2001. - С. 7-12.
13. Трегобчук В.М. Концептуальш засади сталого та екологобезпечного розвитку еко-номки// http://www.sustainable-cities.net.ua
14. Формирование новой экономико-экологической политики освоения Черного моря (концептуальные поиски)/ В.Н. Степанов, Б.В. Буркинский, Л.Л. Круглякова и др. - Одесса: ИПРЭЭИ НАНУ, 1996. - 60 с. _
УДК339.92:338.48 Доц. 1.А. Дубович, канд. географ. наук;
магктр Т.П. Василенко; магктр О.В. Вичка - НЛТУ Украти
ОСОБЛИВОСТ1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ УКРАШСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ТРАНСКОРДОННОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА У ГАЛУЗ1 ТУРИЗМУ
Розглянуто актуальшсть украшсько-польського транскордонного ствроб^ниц-тва. Проаналiзовано основш проблеми та перспективи розвитку туризму на прикор-донних украшсько-польських територiях. Звернуто увагу на вщмшносп в туристич-ному рус мiж украшсько-польськими прикордонними територiями.
Ключов1 слова: туризм, еколопчний туризм, транскордонне ствроб^ництво, шж-репональне ствроб^ництво, прикордонш територи, природш ресурси, сталий розвиток.
Doc. I.A. Dubovich; master's degree T.V. Vasylenco; master's degree O.V. Vychka -NUFWTof Ukraine
Features and prospects of development Ukrainian-Polish transboundary
collabouration in industry of tourism
The actuality of the Ukrainian-Polish transboundary cooperation has been considered. Main problems and tourism development perspectives on near-bordering Ukrainian-
