CC BY
25
УДК 036.082
Бородай В.П., доктор сшьськогосподарських наук, професор Вертшчук А.1., кандидат бюлопчних наук, доцент © Нащональний утверситет бюресурЫв I природокористування Украгни
ПРОБЛЕМИ НАУКИ I ФАХ1ВЦ1В У ТВАРИННИЦТВ1
У статт1 показано, що кожна галузь I наука, яка очолюе гг, розвиваються у взаемозе 'язку гз сощально-економ1чним станом у крагт. Ыдповгдно до цього мають устхи фахгвщ галуз1 тваринництва - тдвищують генетично-продуктивний потенц1ал I резистенттсть тварин.
Ключо^^ слова: наука, освта, зоотехшя, зоотженер, породи тварин, середовище, продуктивтсть, селекц1я, годгвля.
Вступ. Проблеми в галузi тваринництва обумовлюються i пояснюються рiзними факторами: економiчними, технолопчними, фаховими. Останш знаходяться у взаемозв'язку зi змшами !х рiвнiв залежно вiд освiти, науки, iнновацiй.
1сторично доведено, що галузi тваринництва в уЫх кра!нах розвивались динамiчно вщповщно до стану економiки в рiзних формацiях суспiльства. Це стосуеться i нашо! кра!ни.
За результатами селекцшно! роботи по розведенню сiльськогосподарських порщ за останне столiття стан у господарствах нашо! кра!ни iстотно змшився: практично зовсiм iнший породний склад у скотарств^ свинарствi, вiвчарствi, птахiвництвi, конярствi. Практично немае тих порщ тварин, яю розводили у 20-30-тi роки минулого столiття. Вiдрiзняеться породний склад i нинi порiвняно з декiлькома попереднiми десятилiттями. Останшм часом у птахiвництвi перейшли на використання кросiв яечних i м'ясних курей, качок, iндикiв.
Крiм того, з штенсивною динамiчнiстю змiнюеться технолопчний стан у бiльшостi галузей тваринництва, особливо у птахiвництвi, свинарствi, скотарствь Значних успiхiв досягнуто в годiвлi тварин за забезпеченням !х поживними речовинами вщповщно до особливостей оргашзму в онтогенезi та рiвня продуктивности
За врахування досягнень науки у високорозвинених кра!нах середнi надо! молока вщ корiв складають понад 10 тис. кг молока за рж, свиш досягають живо! маси 100 кг у 5-мшячному вiцi, кури-несучки промислових стад вiдкладають понад 300 яець (у середньому по вЫх господарствах кра!н).
З пiдвищенням економiчно-соцiального стану в кра!нах зростае науковий прогрес в аграрному комплексi. Вщ них залежить успiх фахiвцiв галузi тваринництва, якi потребують сучасних знань [ 1-6 ].
© Бородай В.П., Вертшчук А.1., 2011
Метою нашо! роботи було зробити ан^з окремих вiх зоотехшчно! науки i результативност фахiвцiв галузi тваринництва в Укра!ш та визначити основш фактори, що спонукають проблеми в цих напрямах.
Матер1алом для дослiджень використано лiтературнi джерела та статистичш данi. У сво!й роботi нами застосовано ретроспективний метод дослщжень та оцiнки проблеми.
Результати. Ощнюючи протягом останнього столiття зоотехшчну науку, ми умовно видiляeмо в ньому три основнi перiоди творчого напряму в нiй. Очевидно, першим iз них е перiод 25 - 50-х роюв, розпочатий академшом М.Ф. 1вановим [5] по створенню на основi мiсцевих i закордонних порщ нових вiтчизняних, зокрема, асканшсько! тонкорунно! породи овець, укра1нсько1 степово! бшо! породи свиней, а дещо пiзнiше - росшсько! бшо! породи курей, миргородсько! породи свиней, лебединсько! породи велико! рогато! худоби тощо.
При цьому ставилась мета в новостворених породах досягти бiльш високих показниюв продуктивностi, нiж у поширюваних у той час мiсцевих тварин та в порщ, завезених iз-за кордону (сементальстка порода велико! рогато! худоби, велика бша порода свиней, прекос овець, леггорн курей тощо). Але як у попереднш перюд (дореволюцшний), так i в зазначений (наступний) не було досягнуто високо! продуктивностi тварин (як за кордоном) ш в мiсцевих, нi в завезених, ш в новостворених породах, осюльки в тодiшнiх економiчних формащях не було створено умов для проявлення генетично-продуктивного потенцiалу.
Племiнна робота 50-80-х роюв характеризувалась широкомасштабним використанням порiд iноземно! селекцi! (остфризька, голландська, голштинська тощо), застосуванням поглинального схрещування iснуючих порiд новозавезеними, створенням значно! кiлькостi нових порiд. Зокрема, у молочному скотарствi були створенi чорно-ряба, укра!нська чорно-ряба та укра!нська червоно-ряба породи, у м'ясному - укра!нська м'ясна, волинська та полiська м'ясш тощо. У цей же час були створеш полтавська м'ясна й укра!нська м'ясна та iншi породи свиней, а у птахiвництвi перейшли на кроси курей, качок, iндикiв. Однак i в цей перюд середш надо! по господарствах Укра!ни не досягли 3 тис. кг молока, а продуктившсть свиней, м'ясно! худоби та птицi були нижчi вiд зразкiв, якi характернi для шоземних фiрм.
Основним чинником знижено! продуктивностi тварин в зазначений перюд е невщповщна годiвля, оскiльки в кра!ш визначальний принцип господарювання був спрямований на здачу зерна "в закрома Родины". I хоча широко впроваджувалась система виробництва продукци на промисловш основi з автоматизованим регулюванням мiкроклiмату в тваринницьких комплексах i на птахофабриках, успiх спостерiгався лише в тих господарствах ("маяках"), де була повнощнна годiвля тварин.
1990 - 2010 рр. характеризуются змшою суспiльно! формацi!, за яко! економiчна система господарювання трансформуеться на новi пiдходи: лiквiдацiя (не перетворення) попередшх систем господарювання i юридичних оаб, що !х очолювали; розведення ^мпортування) нових порiд тварин i кроав птицi; закриття
(лшвщащя) бшьшосп племшних втизняних пщприемств й окремих науково-освiтнiх установ i закладiв, негативна ощнка вiтчизняно! зоотехнiчно! науки та фахiвцiв галузi тваринництва.
Але критики зоотехнп типу В. Мадiсона [6] не знають причин, за яких за кордоном iз диких i мiсцевих порiд створюють новi й новi високопродуктивнi породи, а в нашш кра!нi - навпаки. Загальноохоплюючим чинником, що обумовлюе зниження генетично-продуктивного потенцiалу порiд тварин вiтчизняно! i зарубiжно! селекцi! та неудач фахiвцiв галузi тваринництва, е середовище, зокрема недостатня кормова база i невщповщний рiвень забезпечення органiзму поживними речовинами.
Оскшьки радники завезення нових порщ i тi владнi структури, що !х пiдтримували, не розумiли принципу "генотип-середовище" зоотехнiчного успiху не було досягнуто, лише марно витрачалися кошти. I продовження такого пiдходу е економiчно шкiдливим.
Пора перейнятися досвщом важливостi середовища для живих об'екив, адже держава це проходила багатократно. Тому мае бути правило-аксюма: хочеш мати нову високопродуктивну породу тварин чи крос птищ - створи в господарствi умови згiдно рекомендацш iноземних фiрм.
Загальноохоплюючим чинником, що обумовлюе зниження генетично-продуктивного потенцiалу порщ у тварин в^чизняно! i зарубiжноl селекцi! та невдач фахiвцiв галузi тваринництва, е середовище, зокрема недостатня кормова база i невiдповiдний рiвень забезпечення органiзму поживними речовинами.
Оскшьки радники завезення нових порщ i и владнi структури, що !х пiдтримували, не розумiли принципу «генотип-середовище», зоотехшчного успiху не було досягнуто, лише марно витрачалися кошти. I продовження такого пщходу е економiчно шкщливим. Пора перейнятися досвiдом важливост середовища для живих об'ектiв, адже держава це проходила багатократно. Тому мае бути правило-аксюма: хочеш мати нову високопродуктивну породу тварин чи крос птищ -створи в господарствi умови згщно рекомендацш шоземних фiрм.
Коли ж завезеним тваринам (коровам) породи згодували 4-6 кг закуплено! Ыро! (не золотаво!) соломи, 15-20 кг абиякого силосу i 1,5-3,0 кг дери з якогось одного виду зерна (не комбжорм), то чи могли зоотехшки за таких умов вщ корiв надо!ти по господарству по 5-6 тис. кг молока за рж, а ветеринарш лiкарi пiдвищити резистентшсть тварин та позбавитись вiд яловост й маститiв? Чи могли при цьому сприяти значному пiдвищенню продуктивност корiв та !х здоров'ю хiмiчнi методи обробки соломи, силосу, жому або перевщ !х на потоково-цехову систему й шший метод утримання?
Аналогiчно у багатьох свинарських товарних господарствах вщ свиноматок будь-яко! породи за високо! фаховостi зоотехнiкiв (зооiнженерiв), але за недостатньо! кормово! бази (зерно здавали в засiки Батьювщини), не могли одержувати за рж бiльше 10 поросят, а вщ свиней на вiдгодiвлi середньодобовi прирости живо! маси понад 350 г.
За невщповщних умов годiвлi та утримання тварин дорослого стада й молодняку лiкарi ветеринарно! медицини не могли забезпечити доброго здоров'я, i яловють корiв та падiж телят i поросят по господарствах складали 15-30 %.
Щодо важливостi надежного середовища у тваринництв^ то за кордоном так у цьому розумiються, що не тшьки тваринам його забезпечують, а й за ним оцшюють якiсть продукцп [3], тобто за технологiчними факторами ( годiвля, напування, умови утримання тощо), хоча враховують i кшькюш показники якостi. Вiтчизнянi зоотехнiки це знають, але наша держава поки що не може перейти на европейсью стандарти якость
Створивши необхщш умови середовища вiдповiдно до специфжи генотипiв птицi, i в нашш кра!ш досягали i досягають св^ових зразкiв продуктивностi тварин. Так, на птахофабриках несучкть курей складае понад 300 яець за рш, а жива маса курчат-бройлерiв - 2,0 - 2,5 кг у 35 - 42 добовому вщ.
I в скотарствi та свинарствi е пщприемства, в яких пiд керiвництвом господарникiв iз зоотехнiчною освiтою добиваються зразкових результат. Зокрема, в господарствi у с. Карапишi Ки!всько! обл., яке очолюе В.С. Даниленко, зоошженер за освiтою, кандидат сiльськогосподарських наук, досягають високих показникiв продуктивностi тварин. У ВАТ "Терезше" тсе! ж област^ яким керуе 1.М. Кудлай, зоошженер, доктор сшьськогосподарських наук, впроваджуються iнновацiйнi технологи i забезпечуються на зразковому рiвнi виробництво i молока i свинини.
Але в господарствах багатьох кра!н, зокрема в Чехи, середньорiчнi надо! складають 12 тис. кг молока. Бо там не виробляють комбжорм, якщо до його складу немае хоч одного компонента, визначеного зоотехшком згщно нових досягнень науки.
Отже, за прагнення до пщйому галузi тваринництва необхiдно визначитись виходити iз принципу, що завезенням нових порщ тварин, впровадженням iнновацiйних технологiй чи окремого обладнання позитивно! ефективностi не досягти без повного забезпечення бюлопчних потреб тварин. При цьому за вщсутност повнощнно! годiвлi та необхщних iнших компонентiв середовища для тварин i фахiвцi тенденцiйно не досягають сво!х потенцiйних можливостей, а шноваци супроводжуються збитками. За допомогою "Ялинок", "Каруселей", трансплантацi!' ембрiонiв чи прив'язного або безприв'язного утримання, але без повнощнно! годiвлi за максимумом показниюв (до 70-ти) тварини не проявляють генетично обумовлено! продуктивностi.
Висновки 1 пропозищ*1
1. Ефективнiсть зоотехни, як науки, сукупних фахових умшь та досягнень окремих фахiвцiв, обумовлюеться економiчним станом кра!ни (господарств) i середовищем для тварин за умовами !х утримання й годiвлi вщповщно до генетично-обумовлених потреб !х оргашзму.
2. Продуктивний потенцiал окремих тварин, порщ i кросiв птицi реалiзуеться за умов забезпечення вiдповiдностi генотипу до середовища.
3. Найбшьш незабезпеченою ланкою у складових середовища е годiвля тварин.
4. Керiвники установ, господарств i фахiвцi rany3i тваринництва мають керуватись правилом-аксюмою: тварини Bcix високопродуктивних порiд мають мати таю умови годiвлi й утримання, за яких були створеш породи (генотипи) або з яких вони надшшли в господарство.
5. Осюльки в господарствах Украши тенденцiйно застосовуеться здебшьшого неповноцiннa годiвля тварин, необхiдно в межах краши, регiонiв i вах господарств запровадити Фонд (банк) комплексу кормових компонент, за якими досягаеться повнощнна годiвля тварин на рiвнi сучасних досягнень (як у фiрмaх-оригiнaторaх).
6.Комбiкормовiй промисловостi перейти на виготовлення лише повнорaцiонних комбiкормiв як для тваринницьких пщприемств, так i для тварин у населення.
Л1тература
1.Бородай В.П., Вертшчук А.1. Концепцiя щодо спещальност з птaхiвництвa // Сучасне птaхiвництво. - 2009. - № 11-12. - С. 2-7.
2. Бородай В.П., Вертшчук А.1., Мельник В.В. i ш. Пiдвищення квaлiфiкaцil пращвниюв гaлузi птaхiвництвa Укра1ни // Сучасне птaхiвництво. - 2010. - № 7-8. - С. 14-17.
3.Буряк Р.1. Упрaвлiння якiстю продукцп птaхiвництвa: Дис. канд. економ. наук. - К.: НАУ, 2003. - 211 с.
4. Вертшчук А.1. Зелене св^ло чи шлагбауми для птaхiвництвa населення // Ефективне птaхiвництво. - 2009. - № 10. - С. 6-9.
5. Иванов М.Ф. Полное избрание сочинений. В 7-ми т./ Ред. коллегия: акад. Л.К. Гребинь и др. - М.: Колос, 1963-1965 рр.
6.Мадисон В.В., Отечественое разведение: от советского бамбука до ассоциаций племенного дела // Ефективне птaхiвництво. - 2011. - № 2. - С. 39-42.
Summary
It is rotined in the article, that every industry and science which heads it develop in intercommunication with the socio-economic consisting of country. The specialists of industry of stock-raising make good in accordance with it - promote genetically productive potential and rezistentnist' of zoons.
Keywords: science, education, zootekhniya, zooinzhener, breeds of zoons, environment, productivity, selection, feeding.
Рецензент - к.е.н., доц. Батюк Б.Б.
