CC BY
14
УДК 636.084
Денисюк П.В., кандидат бюлопчних наук, старший науковий ствроб^ник; © Бшдюг О.А., кандидат сшьськогосподарських наук, зав. сектором годiвлi;
Зшов'ев С.Г. кандидат сшьськогосподарських наук, науковий сшвроб^ник.
(E-mail: pigbreeding@ukr.net) 1нститут свинарства ¡м. О.В.Квасницького УААН, Полтава
РОЗВИТОК 1ДЕ1 ОСЦИЛЯТОРНО1 ГОД1ВЛ1
У статт1 обтрунтовуеться користсть (в1д)год1вл1, при якт щоденний добовий р1вень споживання корму твариною змтюють за синусогдоподгбною кривою, - тддають його осциляцп. 1дея осциляторног годгвлг розвинута на основi лтературних даних i виявленого нами факту, що до1мплантац1йш ембрюни свит розвиваються при осцилюючому рН значно краще, шж при стабыьному.
Ключоei слова: свиня, годiвля, бюритм, осцилящя, умови середовища, продуктивтсть, протилежностi
Вступ. Вважаеться, що продуктившсть свиней залежить вщ якост кормiв та технологи ix згодовування на 65 - 70%, а то й бшьше [29]. В шдекснш селекцп, що використовуеться в нащональнш програмi Англп, 60% селекцшного тиску припадае на ефектившсть годiвлi [39]. Отже, завдання пщвищення ефективностi годiвлi залишаеться актуальним. Генетичш ознаки тварини, якi пов'язанi з ефектившстю ii годiвлi, мають помiрну величину успадкування [40]. Тобто не потрiбно розраховувати лише на генетику. А тому, дослщження, спрямованi на удосконалення технологи згодовування кормiв тваринам, повинш б бути додатковим резервом пщвищення ефективност годiвлi у цшому.
В лiтературi вказуеться на обмежене використання в господарствах новiтнix норм i теxнологiй живлення всix статево-вшових груп свиней та на недосконалють традицiйноi промислово' технологи утримання i годiвлi свиней, породжену пiдвищеними стресовими навантаженнями, вщсутшстю активного моцiону i надмiрними енергетичними витратами, як на причини неповного використання генетичного потенщалу втизняних порiд свиней [20].
У свш час найкращим способом годiвлi сiльськогосподарськиx тварин вважався ритмiчний. Вплив ритмiчноi' годiвлi на тварин вивчало багато вчених [21, 24, 35]. Найбшьш повно та послiдовно щея ритмiчноi годiвлi розвинена в робой [35]. В.1.Федоров вiдкрив ритмiчнiсть росту сшьськогосподарських тварин i показав, що швидюсть його змiнюеться приблизно з 12-денним перiодом за синусощою, тобто осцилюе. Вiн же й запропонував ритмiчну годiвлю тварин, - згодовувати тваринам щодня протягом перших 6 дiб ритму, наприклад, 80% корму вщ норми, а протягом наступних 6 дiб - 120%. Прирости
© Денисюк П.В., Бшдюг О.А., Зшов'ев С.Г.,2008
40
маси при ритмiчному способi годiвлi були бшьш^ шж при звичайному. З часом виявилося, що ритмiчна годiвля мае певш недолiки, а тому вiд не! практично вщмовилися.
Було показано, що використання примусово! осциляцп рН середовища культивування, замiсть примусово! його стабшзацп, значно (достовiрно) покращуе розвиток ембрюшв свинi поза органiзмом [8, 9]. Культивування поза оргашзмом передiмплантацiйних ембрюшв - це теж i „годiвля", i „утримання". рН середовища культивування у цш роботi було пщдано осциляци з добовим (24-годинним) перюдом. А тому, один iз висновюв, який було зроблено з цього дослщження, такий: використання бiоритмiчних змш дуже корисне для розвитку живого. Незважаючи на те, що такий висновок не е новим, використання бiоритмiв у тваринництв^ у тому чи^ й у годiвлi, е, на наш погляд [15], досить обмеженим, про що можна судити з багатьох праць з годiвлi, див., наприклад, [30].
Вщомо, що оргашзащя життедiяльностi живого у час характеризуеться бiоритмiчнiстю [2], i рiзнi порушення ритмiв функцiонування органiзму шкщливо впливають на його стан. Багато науковщв та практикiв майже не зважають на питання, чи не порушують тваринники сво!ми дiями бюритми сiльськогосподарських тварин, а якщо порушують, то що, i як треба робити, щоб уникнути цього. На наш погляд, зараз проблема, яка стосуеться бюршадв у тварин, полягае у тому, як у практичнш дiяльностi людини саме не послабити !х прояв. Адже таке послаблення може вести до погiршення !х здоров'я, зниження репродуктивного потенцiалу та продуктивностi. З нашо! точки зору, значна частина бщ на комплексах визначаеться послабленням прояву бiоритмiв у тварин з причини застосування людиною таких, ще далеко неадекватних природi тварин, технологiчних операцiй з пщтримання !х життедiяльностi, як утримання й годiвля. Значну нестачу бiоритмiчностi прояву функцiй органiзму тварин в умовах комплекЫв видно хоча б на прикладi того, що багато самок не приходять в охоту, у зв'язку з чим !х охоту стимулюють введенням рiзних гормональних препаратiв. Вiд цього страждае оргашзм тварини i зменшуеться якiсть И продукцп.
Вищезгаданi дослiдження привели нас до думки, що потрiбно ураховувати бюритми, хвилеподiбнiсть криво! росту тварин, тобто потрiбно застосовувати таку годiвлю, при якiй добовий рiвень споживання корму змшюють майже щоденно, за синусоlдоподiбною кривою. Осциляторна годiвля повинна б бути корисшшою за ритмiчну i за годiвлю досхочу. Це ми й намагаемося довести в статп.
Матер1ал 1 методи. Основний метод дослщження - ан^з та синтез (узагальнення) лiтературних i власних теоретичних та експериментальних даних
Результати дослщжень. Вiдносно низька ефективнiсть ритмiчноl годiвлi могла бути обумовленою невiдповiднiстю мiж незмiнним добовим рiвнем споживання корму протягом кожно! половини (протягом 6 дшв)
41
кожного перюду (тривалютю в 12 дшв) ритму i щоденними змшами добових приростiв маси Tina тварини. Перехщ вiд зниженого piBra споживання корму (80% вщ норми) до пiдвищеного (120%) i навпаки, який складав 40% вщ норми, був досить piзкий, а тому також м^ знижувати ефектившсть ршадчно! годiвлi. Адже вiдомо, що змiнa загально! маси paцiону змшюе штами мiкpофлоpи у шлунково-кишковому траки [25], а тому таку змiну потpiбно проводити вiдносно поступово. 1ншим недолiком ршадчно! годiвлi, була складшсть у визнaченнi ритму росту кожно! окремо! тварини. Ще один недолж pитмiчно! годiвлi породжувався piзною мipою синхpонностi-aсинхpонностi як мiж ритмами росту окремих тварин в межах гурту, так i цими ритмами та ритмом годiвлi усього гурту тварин [35].
Хоча [35] виявив у сво!х дослщженнях хвилеподiбнiсть криво! росту, вiн запропонував саме pитмiчну, а не хвилеподiбну, змiну добового piвня годiвлi, причому лише один раз у 12 дшв (з 80% вщ норми до 120%, або навпаки). Тобто вш знехтував осцилящею. Але ж в цш pоботi фактично обгрунтовуеться необхщшсть застосування саме осциляторно! годiвлi. Так, дослщник писав, що основна ознака хвильових процеав - !х повторювашсть, що Вермель розробив теоpiю хвиль життедiяльностi, що багато iнших фiзiологiчних пpоцесiв, окpiм вивчених, у сво!й кiлькiснiй хapaктеpистицi пiдкоpяються pитмiчно-хвильовим змшам. Вiн погоджувався з формулюванням Ковальського, що взaемодiя мiж aнтaгонiстичними початками (протилежностями), яка виражаеться хвилеподiбним ходом процесу, - основа розвитку оргашчного свiту.
Ритмiчнiсть притаманна усьому неживому й живому [22]. Вона визначаеться тим, що все складаеться з протилежностей, яю переходять одна в одну [1]. Безлiч лiтеpaтуpних даних свщчать про осциляторну природу як оргашзму, так i навколишнього середовища [26, 37, 41].
В умовах осцилюючого-флуктуючого середовища годiвля повинна бути, як здаеться, такою самою, - у тому чи^ й осцилюючою. На практищ осциляторну годiвлю потpiбно починати саме iз зменшення норми добового piвня споживання корму. Якщо виpiшили використати 12-денний ритм годiвлi, то протягом першого дня ритму потpiбно б згодовувати 95% вщ норми, другого - 85%, третього - 80%, четвертого - 80%, п'ятого - 85%, шостого - 95%, сьомого - 105%, восьмого - 115%, дев'ятого - 120%, десятого - 120%, одинадцятого - 115%, дванадцятого - 105%, тринадцятого (першого дня нового перюду) - 95% ... [13].
Зараз найкращим уважаеться метод годiвлi досхочу (ad libitum), коли тварина мае можлившть !сти й пити коли i скшьки хоче [6, 38]. Вважаеться, що немае фшансового виправдання лiмiтувaнню доступу до mi чи до води [45], що найкращий результат завжди можна одержати при годiвлi за нормами i досхочу
[33].
Але, годiвля досхочу мае, з нашо! точки зору, той суттевий недолж, що здшснюеться, де в чому, без участ у цьому пpоцесi людини. А ми не повинш цуратися розумного втручання в природу. Ми не можемо чекати милостей вщ природи; взяти !х у не! - наше завдання, говорив Мiчуpiн (див.[18]). Природа не
42
завжди дie найкращим чином; ми часто можемо покращити природу, вважав
[31]. До того ж, годiвля досхочу - не природний процес: жодна тварина в природi не 1сть, коли i скiльки захоче.
Тварина не може примусити себе до яко1сь дп без спонукання 11 до цього з боку умов середовища, зокрема, з боку людини. Примус з боку людини може майже не вiдрiзнятися вiд впливу на тварину з боку iнших природних сил. А дiя природних сил на тварину в одш роки е значно бiльшою, нiж в шшг I переважна бiльшiсть органiзмiв можуть бути готовими до цього, - можуть мати резерви, набутi саме у вщповщь на посилену дш з боку природних факторiв у деяю вiдрiзки часу у фшогенезг Тварина не може сама, без примусу, вилучити з себе резерви. А людина може i повинна вилучати резерви з органiзму тварини, тим бшьше, що це може бути корисно для оргашзму само! тварини.
Тварина, яка 1сть досхочу, споживае корм, кшькють якого змшюеться також хвилеподiбно, - осцилюе. Було показано шнування, наприклад, 8-добового ритму споживання корму свинями [5] та шших перiодiв активностi живлення тварин [42 - 44]. Як ми припускаемо, годiвля уволю надмiрно стабiлiзуе внутрiшне середовище органiзму тварин. В умовах годiвлi досхочу, коли пщхщ тварини до годiвницi е необмеженим, ампл^да осциляторного споживання корму протягом доби е, мабуть, недостатньо великою, щоб обумовити максимальну ефектившсть годiвлi. До того ж, така вщносно мала амплiтуда змiни концентраци речовин в органiзмi, - вщносно слабий прояв бюритму споживання корму, - може перешкоджати пiдтриманню (прояву) iнших бiоритмiв органiзму. Вважаемо, що ефектившсть годiвлi досхочу теж, як i ритмiчну годiвлю, можна покращити, якщо збiльшити амплiтуду мiж станом найбшьшо! i найменшо! насиченостi оргашзму тварини поживними речовинами, тобто, якщо збшьшити до певно! мiри промiжки часу мiж допусками до годiвницi при годiвлi (досхочу), яка при цьому перестане бути годiвлею досхочу. А тому, осциляторна годiвля, при якш тварину будуть годувати вволю, але кiлькiсть пiдходiв до годiвницi зменшать, сприятиме, як можна сподiватися, прояву бiоритмiв органiзму. Щоб усунути цей можливий недолiк годiвлi вволю, ми запропонували спосiб не просто ршадчно!, а саме осциляторно! годiвлi [13], i отримали на цей споаб iнновацiйний (а не декларацшний) патент Укра1ни [12].
Один iз важливих факторiв пiдвищення ефективностi годiвлi -пiдвищення ефективностi використання корму, засвоення його поживних речовин [28]. I саме помiрне перiодичне голодування може при(з)вести до зменшення долi неперетравленого корму, до розширення кола речовин, що використовуються як поживш. При ритмiчнiй годiвлi (а отже, й при осциляторнш), у фази зниження рiвня годiвлi, - фази вщносного голодування тварин, - в органiзмi розвиваються механiзми бiльш ефективного використання корму [21]. Помiрне голодування сприяе спрямовуванню поживних речовин на прискорення розвитку травних органiв, див. [27]. Годiвля досхочу, - пишуть
[32], погiршуе апетит. За даними [3], тривала одноманiтна годiвля пригшчуе дiяльнiсть органiзму тварини, знижуе 1х продуктивнiсть. Необхiдна, вважае дослiдник, ритмiчна змiна подразнення й гальмування, яка веде до стшко! активностi обмiну речовин.
43
М^ж синтезом та розпадом обов'язково повинен вщбуватися взаемоперехщ. Адже, щоб побудувати в органiзмi щось нове, потрiбно попередньо зруйнувати дещо старе. До того ж, за рахунок руйнування спожитих поживних речовин та рашше утворених структур оргашзму (тiла), утворюеться енергiя, яка використовуеться для (подальшо!) побудови структур тша та для !х функцюнування.
Одна з протилежностей може забезпечити кращий ефект, отримати бiльше вираження, часто, тiльки тод^ коли бiльше вираження отримае й друга протилежшсть. Щоб насолодитися вщпочинком, пише [31], потрiбно спочатку вщчути втому; а найкращим кухарем завжди був голод. Маятник може дужче вщхилитися в один бiк тсля того, як вiн попередньо дужче вщхилився й у протилежну сторону. Це - результат осциляторного i флуктуацшного взаемопереходу протилежностей.
При осциляторному утриманнi, у тому чи^ й при осциляторнш годiвлi, тобто в умовах середовища, осцилюючих-флуктуючих в достатньо широкому дiапазонi, - з достатньо великою амшлтудою, - поживнi речовини повинш б потрапляти в оргашзм i використовуватися у ньому бшьш рiзноманiтними бiохiмiчними шляхами, за участю бшьшо! рiзноманiтностi iзогормонiв та iзоферментiв, iнших множин гомологiчних молекул [7]. Адже в протилежних умовах середовища (наприклад, максимальна температура, як одна протилежнiсть умов середовища, i мiнiмальна - як друга) повинш б зазнавати експреси генетичш протилежностi, наприклад - то один, то другий алель [11, 17]. Вщповщно, повиннi б утворюватися бшки-протилежноси, наприклад ферменти-протилежностi, з яких один iзофермент краще працюе при максимальних, а другий - при мшмальних температурах. Зокрема й це повинно б привести до тдвищення ефективност годiвлi на фiзiологiчному рiвнi, починаючи з молекулярного та бiохiмiчного рiвнiв, до пiдвищення сприятливого впливу поживних речовин на органiзм тварини.
Обмежене (тобто регульоване людиною) перебування поросят тд матками зумовлюе краще по!дання ними кормiв [19]. Поросята, що вирощувалися при 24 тдсосах на добу, з'!дали комбiкорму в 3 рази бшьше, нiж поросята з вшьним доступом до матки, при 8 - 12 тдсосах на добу - в 5 - 7,5 рази, при 4 - 6 тдсосах - в 9 - 11 разiв бшьше. Регульований режимний пщсос сприяв значному (до 35%) збшьшенню !х живо! маси i середньодобових приростiв (до 74%). Об'ем i маса шлунку дослiдних поросят збiльшувалась, у порiвняннi з контрольними, в 1,6 - 2,9 рази. Нерегульовашсть людиною кiлькостi пiдходiв тварин до годiвницi може бути негативним моментом годiвлi досхочу.
Основний „недолж" осциляторно! годiвлi полягав ранiше у тому, що людина погано передбачала хщ криво! росту кожно! тварини (бо не було вщповщних техшчних засобiв, якi е зараз), мала проблеми з прив'язкою осциляторно! годiвлi до криво! росту тварин. Ми могли б нав'язати ритм годiвлi тваринам, незважаючи на ритм !х росту i навiть задаючи ритм росту ритмом годiвлi. Добре вщомо [46], що живлення може бути синхрошзатором процесiв в органiзмi. Але ми впевнеш, що ритм росту нав'язуеться твариш не лише !! власною природою, а й зовшшшм середовищем. I нав'язування тваринi ритму
44
росту ритмом годiвлi без урахування фази зовшшнього ритму повинно б йти з витратою додатково! енергп. При урахуванш ж зовшшнього ритму ми, навпаки, заощаджуватимемо речовину та енерпю тварин [14, 17]. Комп'ютеризащя виробничого процесу дозволяе достатньо точно визначати хвд криво! росту кожно! iндивiдуально! тварини i регулювати споживання корму кожною окремою твариною. А вщтак, осциляторна годiвля може не мати того недол^ ритмiчно! годiвлi, який визначався низьким рiвнем розвитку технiки на той час.
За даними [23] у птахiвництвi здшснюють розробку так званих „гнучких" систем годiвлi птицi виходячи з динамiки (нарощування, спаду) живо! маси курей та маси яець за попереднш 2-тижневий перiод несучостг З огляду на це за рiвнянням знаходять оптимальну добову даванку корму певно! поживностi на наступш перiоди яйцекладки. Це забезпечуе значну економiю кормiв за достатньо високо! продуктивностi.
Поняття про осциляторну годiвлю у зв'язку з поняттям про бюритми наштовхуе нас на думку, що прояв бiоритму тварин може значно послаблюватися через те, що !м усе в ширших масштабах згодовують ушфшований корм. За нашим же баченням, оргашзм тварини повинен вщчувати пори року i через корми. Повинш бути, як мшмум, лiтнi та зимовi корми. Тварина стане ще здоровшою i продуктившшою, якщо матиме ранковий i вечiрнiй корм, якi повиннi бути за своею природою теж протилежностями, як переходять одна в одну i доповнюють одна одну.
Не мае сумшву, що осциляторна годiвля повинна бути особливо корисною для пбридних тварин. Пбридний молодняк важливо годувати вщповщно до фiзiологiчних потреб оргашзму, оскiльки при недостатньому рiвнi годiвлi кiнцевi результати у нього можуть бути гiршi порiвняно з чистопородними тваринами [34]. Норми годiвлi пбридного молодняку повиннi б значно вiдрiзнятися вiд таких для породних тварин. Дослщженнями, проведеними [4], було установлено, що молодняк рiзних порiд неоднаково використовуе бшок. На цiй пiдставi можна було б припустити, що тварини рiзних порiд можуть неоднаково використовувати практично будь-який iнгредiент корму.
Пбридний молодняк, як такий, що мае бшьш рiзноманiтну генетичну природу (адже вiн бiльш гетерозиготний), шж негiбридний, потрiбно б годувати бшьш рiзноманiтним кормом, нiж чистопородний, чистолшшний.
А тому, при осциляторнiй годiвлi гiбридних тварин максимум i мшмум кiлькостi практично будь-якого iнгредiента повинш визначатися потребами генетично протилежних батьюв (адже вони походять з поеднуваних спецiалiзованих лiнiй) у вiдповiдному вщ. Хоча, з метою пошуку стимулюючого впливу осциляторно! годiвлi можна було б спробувати використовувати кiлькостi iнгредiентiв, бiльшi за максимум, необхiдний для одного з батьюв, i меншi за мiнiмум, необхiдний для другого з батьюв.
Тим не менше можна довести, що осциляторна годiвля корисна й для тварин спецiалiзованих („чистих") лiнiй, хоча й зi значно меншими амплiтудами змiни iнгредiентiв. Адже й тварини чистих лшш повиннi б мати генетичну основу, яка складаеться з генетичних протилежностей i забезпечуе розвиток протилежних ознак в оргашзм^ наприклад багатоплiдностi й великоплщноси,
45
здоров'я й продуктивности сальност й м'ясноси, росту й розвитку, материнських i батьювських якостей [16].
Стимулящя може бути корисною для тварини, може покращувати !! добробут. Керована людиною стимулящя може бути бшьш гармоншним впливом на оргашзм тварини, нiж природний стрес, який тварина отримуе в природi напружуючись, щоб захиститися вiд воропв та здобути собi корм. Бо керована людиною стимулящя може бути менш хаотичною i бшьш закономiрною (або й навпаки, якщо виявиться, що це корисно), шж природний вплив, наближений до стресу. А тому, за допомогою керовано! людиною стимуляци оргашзму тварин можна розширити-урiзноманiтнити умови середовища, в яких вш росте-розвиваеться, бшьше, нiж це мае мюце при природному впливi, залишаючи вплив в межах оптимального, в межах норми реакцп. Як природний вплив, наближений до стресу, так i керована людиною стимулящя розширюють, i в такий споаб урiзноманiтнюють, умови середовища росту-розвитку тварини.
На ту обставину, що стимуляцiя оргашзму осциляторним впливом на нього може бути корисною для нього, вказують безлiч факив сприятливого застосування найрiзноманiтнiших способiв, чи форм такого впливу, зокрема, з л^вальною метою, див. [10].
Надмiрна стабiлiзацiя умов середовища утримання тварин в тваринницьких примщеннях, у тому числi й надмiрна стабiлiзацiя !х годiвлi, у виглядi годiвлi досхочу, можуть бути шкщливими для органiзму в осцилюючих-флуктуючих зовшшшх умовах середовища, якими вони насправдi i е. Ранiше ми були запропонували утримання тварин в осцилюючих умовах [10]. Холодний метод утримання тварин, який розвивае в Укра!ш [36], якраз i е спрямованим проти надмiрноl стабшзацп умов середовища !х росту-розвитку, i в цьому вщношенш - прогресивний. Бiоритмiчна осциляторна годiвля тварин та iншi осциляторш впливи на !х органiзм, без надмiрноl стабiлiзацi! цих впливiв, тобто без необгрунтованого зменшення !х ампл^д, повиннi б стати, як ми припускаемо, одним з найкращих способiв стимуляцi! прояву (посилення виразностi) статевих ци^в, i взагалi бiоритмiчностi будь-яких функцш органiзму.
Висновки. Ми передбачаемо, що за допомогою осциляторно! годiвлi (осциляторного утримування взагалi), як бiоритмiчного впливу на органiзм, можна буде: 1) пщвищити продуктивнiсть тварин, зокрема, добовi прирости живо! маси, i покращити !х здоров'я; 2) покращити яюсть продукцi!; 3)пiдвищити ефективнiсть використання кормiв та заощадити !х.
Лггература
1. Алякринский Б.С., Степанова С.И. По закону ритма.-М.: Наука, 1985.
- 275 с.
2. Биологические ритмы / Ашофф Ю. - редактор. - Москва: Мир, 1984. -Т. 1. - 414 с.
3. Бренцис К.К. Ритмично чередующееся кормление беконных свиней. -Труды Латвийского НИИ животноводства и ветеринарии. - 1965.
4. Величко Л.Ф. Изучение эффективности гетерозиса при межпородном скрещивании свиней в условиях разного уровня белкового питания. - В сб.:
46
Разведение, кормление, откорм и содержание свиней. - К.: Урожай, 1964. - С. 108 - 114.
5. Гаджиев Г.К. Закономерности роста свиней и влияние некоторых факторов на их развитие // Автореф. дис. ... к.с.н. - Краснодар, 1964. - 28 с.
6. Герасимов В.1. Довщник з виробництва свинини. - Харюв: Еспада, 2001. - 335 с.
7. Голдовский А.М. Новые данные и выводы к закону множественности представителей отдельных групп веществ в организме // Усп. совр. биол. - 1955.
- 40. - N 3(6). - С. 289 - 306.
8. Денисюк П.В. Вплив рН середовища на розвиток in vitro доiмплантацiйних ембрюшв свиш // Автореф. дис. ... к.б.н. - Харюв, 1997. - 25 с.
9. Денисюк П.В., Мартыненко Н.А., Чирков А.Г. Особенности развития доимплантационных эмбрионов свиньи in vitro в средах со стабильным и осциллирующим рН // Вкн. проблем бюл. i мед. - Полтава, 2002. - № 2. - С. 13 -18.
10. Денисюк П.В., Чирков О.Г. Теоретичш та експериментальш основи осциляторного способу утримання птахiв i ссавщв // Науковий вюник ЛНАВМ ш. С.З. Гжицького. - Л^в, 2004. - Т. 6. - № 3. - Ч.3. - С. 42 - 52.
11. Денисюк П.В. Основи фiзiологiчного тдвищення продуктивност тварин // Вкн. Полтавсько! держ. аграрн. акад. - Полтава, 2005. - № 3. - С. 43 -46.
12. Денисюк П.В., Мартиненко Н.А., Лобченко В.О., Пщтереба О.1., Чирков О.Г. Споаб ритмiчно! годiвлi тварин. - Патент Укра!ни на винахщ. - № 78254. - МПК (2006), А01К 67/00, А23К 1/00, А6Ш 99/00. Опубл. 15.03.2007, Бюл. № 3.
13. Денисюк П.В. Основи осциляторно! годiвлi // Свинарство. - Полтава,
2007. - С. 101 - 106.
14. Денисюк П.В. Деяю уявлення про енерпю гетерозису // Наук. вюн. Львiв. нац. ун-ту вет мед. та бютехнологш iм.. С.З.Гжицького. - 2007. - Т. 9. -№ 3 (34). - Ч. 3. - С. 54 - 65.
15. Денисюк П.В. Бюритми у твариннищта // Свинарство. - Полтава,
2008. - Вип. 56. - С. 67 - 72.
16. Денисюк П.В. Як досягти розвитку в органiзмi протилежних ознак // Тавршський наук. вкн. - 2008. - Вип.. 58. - Ч. 2. - С. 149 - 158.
17. Денисюк П.В., Корабельников К.Г. Условия получения гетерозиса // Проблеми зоошженерп та ветеринарно! медицини. Зб. Наук. праць. - Х., 2008. -Вип. 16 (41). - Ч. 1. - С. 146 - 156.
18. Дубинин Н.П. Теоретические основы и методы работ И.В. Мичурина. - Москва: Просвещение, 1996. - 184 с.
19. Засуха Ю.В. Поведшка, споживання кормiв, ршт та розмiри шлунку поросят у залежноси вщ режиму !х пщсису // Вюн. Полтав. держ. аграрн. акад. -2004. - № 2. - С. 18 - 21.
20. Кандиба В.М., Чертков Д.Д., Чертков Б.Д. Прюритетш напрями тдвищення продуктивноси свиней i рентабельной галузi свинарства в Укра1ш // Проблеми зоошженерп та ветеринарно! медицини. Зб. наук. праць. - Х., 2008.
- Вип.. 16 (41), Ч. 1. - С. 167 - 171.
47
21. Керимбеков Е.Б. Физиологические механизмы жизнедеятельности телят при различном режиме питания в постнатальный период // Сельскохозяйственная биология. - 1988. - № 6. - С. 76 - 79.
22. Комаров Ф.И. Предисловие. - В кн.: Хронобиология и хрономедицина. - Москва: Медицина, 1989. - С. 3 - 4.
23. Коваленко В.П., Куцак С.Н. Гибкие системы управления производством продукции животноводства // Зоотехния. - 1993. - № 4. - С. 28 -31.
24. Коваленко Н.А., Горилей С.И. Обмен веществ и энергии у свиней при ритмичном способе кормления // Сельскохозяйственная биология. - 1976. -Т. 11. - № 5. - С. 736 - 739.
25. Козырь В.С. Организация питания высокопродуктивных коров // Аграрная наука. - 2000. - №11. - С. 16 - 17.
26. Малиновский Ю.М. Недра - летопись биосферы. - Москва: Недра, 1990. - 159 с.
27. Маменко О.М. Виробництво продукцп тваринництва в екстремальних ситуащях // Вшн. аграрн. науки. - 1996. - №. 1. - С. 41 - 49.
28. Ратич 1.Б. Актуальш проблеми живлення сшьськогосподарських тварин // Бюлопя тварин. - 1999. - Т. 1. - № 1. - С. 3 - 11.
29. Рибалко В.П. Генофонд свиней Украши, його стан i перспективи розвитку. - В кн.: Використання фiзiологiчних, генетико-селекцшних та технолопчних методiв тдвищення продуктивност сшьськогосподарських тварин. - Кам'янець - Подшьський, 2000. - С. 8 - 9.
30. Свеженцов А.И., Антоненко П.П., Масюк Д.Н. и др. Основы полноценного кормления свиней. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 2000. - 360 с.
31. Селье Г. Стресс без дистресса. - Москва: Прогресс, 1979. - 128 с.
32. Трончук И.С., Фесина Б.Е., Почерняева Г.М. Кормление свиней. -Москва: Агропромиздат, 1990. - 175 с.
33. Трончук 1.С. Вплив складу i поживност рацюшв на обмш речовин та ефектившсть м'ясно! вiдгодiвлi свиней // Вюн. Полтав. держ. аграрн. акад. -2004. - № 2. - С. 36 - 38.
34. Ухтверов М., Ухтверов А. Откормочные качества чистопородного и помесного молодняка свиней при различных условиях кормления // Свиноводство. - 1977. - № 3. - С. 11 - 13.
35. Фёдоров В.И. Рост, развитие и продуктивность животных. Москва: Колос, 1973. - 272 с.
36. Чертков Д.Д. Малозатратная технология однофазного содержания свиней с элементами дифференцированного кормления при холодном методе их выращивания // Свиноводство. - 2006. - № 1. - С. 16 - 17.3.
37. Чижевский А.Л. Земля в объятиях Солнца. - Москва: Эксмо, 2004. -928 с.27.
38. Chiba L.I. Feeding Systems for Pigs. In: CAB International 2000. Feeding Systems and Feed Evaluation Models. Eds. M.K. Theodorou and J. France. - 2000. -P. 181 - 209.
39. Ellis M., Easter R.A., Wolter B. The current status and future for productivity improvements in swine. - Illinois World Food and Sustainable
48
Agriculture Program Conference "Meeting the Demand for Food in the 21 Century: Challenges and Opportunities for Illinois Agriculture ", May 28, 1997. - 37 p.
40. Hall A.D., Hill W.G., Bampton P.R., Webb A.J. Genetic parameters estimates for feeding pattern and production traits in pigs // Proceeding of the British Society of Animal Science. - 1997. - P. 31.
41. Kraft M., Martin R.J. Chronobiology and chronotherapy in medicine // Dis. Mon. - 1995. - V. 41. - N. 8. - P. 501 - 575.
42. Loudon A.S.I. Photoperiod and regulation of annual and circannual cycles of food intake // Proceedings of the Nutrition Society. - 1994. - V. 53. - P. 477 -489.
43. Melnyk R. B., Mrosovsky N. and Martin J. M. Spontaneous obesity and weight loss: insulin action in the dormouse Am. J. Physiol. Regul. Integr. Comp. Physiol., 1983. - V. 245. R396-R402.
44. Mercer L.P., Haijari H., Hidvegi M. Weaning rats display bioperiodicity of growth and food intake rates // J. Nutr. - 1993. - V. 123. - N. 8. - P. 1356 - 1362.
45. Patience J.F., Zijlstra R.T., Beaulieu D. Feeding growing and finishing pigs to maximize net income // Advances in Pork Production. - 2002. - V. 13. - P. 61 - 68.
46. Stephan F.K. The "other" circadian system: food as a Zeitgeber // J. Biol. Rhythms. - 2002. - V. 17. - N 4. - P. 284 - 292.
Summary
In the article, usefulness of feeding at which daily level of feed consumption by an animal is changed behind a curve like sinusoid, - forced to be oscillatory, - is grounded. An idea of oscillatory feeding is developed on the ground of literature data and founded by us a fact that pig preimplantation embryos develop at oscillatory pH much better than at stabile one.
Cmammx nadiumna do peda^ii 11.09.2008
49
