CC BY
24
и выход на внешние рынки, формирование территориальной инфраструктуры, а также поддержка механизмов саморазвития и самоуправления), а также требуют формирования определенных пропорций между производством (валовым муниципальным продуктом) и социальным потреблением (конечным потреблением) и тому подобное.
Ключевые слова: муниципальная система, муниципальное образование, организационно-экономическое развитие, муниципально-частное партнерство.
Sergienko S.M. Features of organizational transformation and economic relations in municipal systems
The features of organizational transformation and economic relations in the communities are discussed in the article. Also the factors of organizational transformation and economic relations in municipal systems, new directions and problems of development are analyzed. It is set that the features of transformation of organizationally economic relations in the municipal systems consist in providing of processes of vital functions of people (production and social consumption, recreation, preparation of labour force, management of life-support, internal market saturation, the real current processes by commodities and services and going into oversea markets, forming of territorial infrastructure, and also support of mechanisms of samorozvitku and self-government), and also formings of certain proportions require between a production (by a gross municipal product) and social consumption (by an eventual consumption) and others like that.
Keywords: municipal system, municipal formation, organizational and economic development, municipal and private partnership.
УДК[338.45:304]:331.5 1нж. Л.Й. Ситар - 1нститутрегюнальних
до^джень НАН Украти, м. Rbßie
ПРОБЛЕМИ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СФЕРИ КУЛЬТУРИ
Проаналiзовано кадровi проблеми закладiв культурно! сфери, заходи щодо тд-вищення оплати пращ, пенсшного забезпечення пращвниюв культури, тдвищення його сощального статусу. Сформульовано заходи активного державного впливу на якюне вщтворення наукового кадрового потенщалу. Встановлено, що намагання "зберегти" традицшну культуру не матиме устху, якщо !! головний носш не бачити-ме в цьому життево! потреби. Вирiзнятись етшчними особливостями стае щоразу менш престижно, деколи це навт уважають нижчим, шж "прогресивна" нав'язана глобальна культура. Тому важливим заходом е виконання роз'яснювально! роботи серед населення стосовно ролi етнокультури для мешканщв Украши.
Ключов1 слова: культура, сфера культури, пращвники культури, забезпечення науковими кадрами.
Укра!на з проголошенням незалежност стала на шлях розбудови демократично!, правово! держави, створення громадянського суспшьства з ви-сокими гумашстичними цшностями. Культура вадграе важливу роль у цих процесах, яка е потужним засобом консолщаци суспшьства, вщновлення ю-торично! пам'ят^ утвердження нацюнально! самосвщомост й патрютизму, змщнення м1жнацюнального миру та злагоди. За допомогою культури фор-муеться активний, творчий штелект i висока духовшсть особистост^ штелек-туальний потенщал народу, що е головною умовою виходу суспшьства на новi рiвнi цившзаци.
Свгговий досвiд переконливо свщчить, що тi держави, як в найсклад-нiшi кризовi перюди свого розвитку проводили зважену, послщовну полiтику у сферi культури, у найкоротшi термiни, з мiнiмальними витратами досягали значних успiхiв у проведенш економiчних, полiтичних i соцiальних реформ
(наприклад, свого часу Япошя, Нiмеччина) i швидко пiднiмалися до рiвня ви-сокорозвинених краш I, навпаки, недбайливе ставлення до культури прирь кае суспшьство на жалюгiдне iснування i вщставання вiд цивiлiзованого свь ту. Очевидно, що труднощi i прорахунки в здшсненш сощально-економiч-них, полiтичних перетворень, вади у виршенш багатьох проблем суспшьно-го життя, у перюд становлення ринкових вiдносин, в Укрш'ш полягають зов-сiм не в тому, що реформи е недостатньо розробленими чи не вщповщають потребам людини. Значною мiрою вони зумовлюються саме тим, що для ус-пiшного здiйснення реформ украшському сусшльству поки що не вистачае сформовано1 системи вiдповiдних свiтоглядно-цiннiсних орiентацiй, зршо1 нацiональноï самосвiдомостi, якi формуються, передуЫм, завдяки державнiй полiтицi у сферi культури й виступають головними чинниками економiчного, полiтичного i взагалi духовного вщродження Украïни.
У сучасних в^чизняних дослiдженнях до окремих теоретичних i прак-тичних аспектiв державноï полггики у сферi культури звертаються В.П. Ан-друщенко, Ю.П. Богуцький, 1.Д. Безгiн, О.А. Гриценко, Н.К. Гончаренко, В.М. Даниленко, I.M. Дзюба, М.Г. Жулинський, C.I. Здiорук, В.Г. Кремень, Е.М. Лiбанова, В.М. Литвин, С.В. Майборода, Т.О. Метельова, О.О. Рiзник, А.О. Ручка, С.М. Садовенко, О.М. Семашко, В.А. Скура^вський, В.В. Солодовник, П.1. Надолшнш, 1.Ф. Надольний, Б.О. Парахонський, М.В. Попович, Г.П. Чмшь, Л.Т. Шевчук та шшь
Кадровi проблеми закладiв культури не в останню чергу спричинеш недосконалютю законодавчоï бази. Так, згiдно зi Законом Украïни "Про за-гальнообов'язкове пенсiйне страхування", трудовий стаж пращвникам, якi зайнятi на неповну ставку, не зараховуеться, чим порушуеться 1'хне право на пенсiю з досягненням пенсшного вiку [1].
На сьогодш право на здiйснення доплат за вислугу роюв працiвникам музе1'в, закладiв музейного типу, бiблiотек, театрiв врегульоване вщповщни-ми законами Украши, що регламентують дiяльнiсть зазначених закладiв. Зок-рема, ст. 28 Закону Украши "Про музе1' та музейну справу", ст. 30 Закону Украши "Про бiблiотеки i бiблiотечну справу", ст. 21 Закону Украши "Про теат-ри i театральну справу". На жаль, на сьогодш немае законодавчого акта, який поширював би щ норми сощального захисту на пращвниюв клубних закла-дiв. З метою усунення сощально1" нерiвностi в питаннях оплати пращ клубних пращвниюв МКТ Уряд на своему засщанш 30 вересня 2009 р. схвалив проект Закону Украши "Про культуру", яким передбачено право пращвниюв культури отримувати доплату за вислугу роюв, матерiальну допомогу на виршення сощально-побутових питань та грошову винагороду за сумлшну працю.
Згiдно з Указом Президента Украши вщ 19 березня 2005 р., № 262 "Про державну шдтримку фахiвцiв для сшьсько1" мiсцевостi", встановлено щорiчну квоту мюць для пiдготовки фахiвцiв iз числа сiльськоï молодi у межах державного замовлення у ВНЗ I-II рiвня акредитацiï культурно-осв^ньо-го напряму. Однак виконання Указу не дало належного ефекту з об'ективних економiчних причин - зростання щн на комунальнi послуги, здорожчання споживчого кошика, пiдвищення оплати за транспортш перевезення тощо.
Спiльним наказом Мшютерства працi та сощально! пол^ики Укра!ни, Мiнiстерства освiти i науки Укра!ни, Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни, Мiнiстерства культури i туризму Украши вщ 13.09.06 № 341/651/619/769 "Про порядок забезпечення пращвниюв бюджетних установ (закладiв) без-платним користуванням житлом (квартирою) з опаленням i освггленням ..." затверджено механiзм реалiзащ! пращвниками культури, якi працюють у сшьськш мiсцевостi та селищах мiського типу, права на безоплатне користу-вання житлом з опаленням i осв^ленням.
Мiнкультури бере також участь в опрацюванш законопроектiв, якi пiдготували народш депутати Укра!ни, щодо внесення змш до ст. 29 "Основ законодавства Украши про культуру" в частит поширення на пенсiонерiв -колиштх працiвникiв культури - права на отримання пiльг з оплати житло-во-комунальних послуг.
Падiння соцiального престижу професи працiвника культури спричи-няють низька заробiтна плата, робота на неповну ставку, незадовшьна матерь ально-техшчна база бiблiотек, клубiв тощо (табл.).
Табл. К1льк1сть закладiв культури Украти 1990-2008 рр.
Роки Кшьюсть ма-сових утвер-сальних б1бл1-отек, тис. Ыблютеч-ний фонд, млн прим1р-нишв Кшьшсть де-монстратор1в кшо/ввдео / фшьм1в, тис. Кшьшсть в1дв1дувань кшосеаншв за р1к, млн Кшьшсть заклад1в культури клубного типу, тис. Кшь-шсть м1сць в них, млн
1990 25,6 419 27,2 552 25,1 6,5
1991 25,3 410 25,0 416 24,7 6,4
1992 25,3 401 22,3 211 23,9 6,2
1993 24,4 388 20,5 127 23,5 6,0
1994 24,2 379 17,9 56 23,3 6,0
1995 23,8 370 16,1 36 23,0 5,9
1996 23,3 364 13,3 14 22,4 5,9
1997 21,5 356 10,8 7 21,5 5,6
1998 21,1 350 9,0 5 20,9 5,5
1999 20,9 347 7,8 5 20,7 5,5
2000 20,7 343 6,9 6 20,4 5,4
2001 20,4 338 6,0 7 20,2 5,3
2002 20,4 339 5,3 9 19,9 5,2
2003 20,3 336 4,1 10 19,6 5,1
2004 20,0 333 3,6 10 19,4 5,1
2005 19,8 330 3,3 10 19,1 5,0
2006 19,8 324 3,2 12 19,0 4,9
2007 20,8 345 3,0 18 18,9 4,8
2008 20,6 352 2,4 11 18,8 4,8
Так, в Укра!ш з 1990 по 2008 рр. знизилась на 5 тис. кшьюсть бiблi-отек, бiблiотечний фонд значно "збщшв". Вщ 23 грудня 2009 р. схвалено роз-порядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни Концепцiю Державно! цшьово! нащ-онально-культурно! програми створення едино! шформацшно! бiблiотечно! системи "Бiблiотека - XXI", в якш одним iз шляхiв i способiв вирiшення проблеми е шдвищення квалiфiкацi!, рiвня шдготовки i перепiдготовки пра-
щвниюв бiблiотек та архiвних установ iз питань використання сучасних ш-формацiйних технологш [2].
Щодо кiноiндустрiï, то юльюсть демонстраторiв кiно/вiдео / фiльмiв зменшилась бiльш нiж у 10 р^в. Заклади культурного типу та кшьюсть мюць у них теж ютотно зменшилась. Саме це значно ускладнюе залучення до роботи в закладах культури молодi й висококвалiфiкованих працiвникiв, нас-лiдком чого е стшка тенденцiя до старiння кадрiв i зниження рiвня 1'хнього професiоналiзму.
Робота переважно1' бiльшостi кiномеханiкiв на неповну ставку, низька зароб^на плата та нестача вщповщних пiльг призвели до значного дефщиту кадрiв юномехашюв. У сiльськiй мiсцевостi це особливо вiдчутно, де в бшь-шост випадкiв заробiтна плата кiномеханiкiв не перевищуе чвертi мшмаль-ноь А це не призводить до закриття юноустановок та згортання юнопоказу.
Забезпечешсть кiномережi та кiновiдеопрокату фахiвцями вщповщних професiй у середньому по УкраАт становить 51 %, водночас у сшьсьюй мю-цевостi працiвникiв цього напряму з фаховою освггою на 10 % менше [3]. Сшьська кiномережа i кiновiдеопрокат потребують поповнення шженерно-технiчними працiвниками, кiномеханiками, фахiвцями з роботи з мобiльними вщеокомплексами.
Регiональними програмами покращення юнообслуговування населен-ня, якi прийнято на виконання Закону Украши "Про Загальнодержавну прог-раму розвитку нацiональноï юношдустри на 2003-2007 роки", передбачено заходи з шдготовлення кадрiв для кiномережi та кiнопрокату, пiдвищення квалiфiкацiï пращвниюв вищого i середнього рiвнiв, робггничих професiй (ю-номеханiки, фiльмоперевiрники).
Кадровий склад пращвниюв закладiв культури зазнае негативних змш i внаслiдок притоку до Палащв культури i клубiв фахiвцiв з iнших галузей, яю не мають профiльноï освiти для роботи в закладах культури. Досить по-ширеним явищем на селi е призначення на посади завiдувачiв цими закладами осiб без жодно1' фахово1' освiти, якi лише ошсля призначення на посаду розпочинають навчання у навчальних закладах культосв^нього напрямку.
Упродовж останнiх трьох роюв у галузi культури зросла питома вага педагопчних працiвникiв, якi мають повну вищу освiту, проте невиршеним залишаеться питання кадрового забезпечення ПСНМЗ фахiвцями, компетен-тними щодо конкретних навчальних дисциплш Хоча загалом освггнш рiвень викладачiв ПСМНЗ у бшьшосл областей е вiдчутно вищим, шж у працiвни-кiв клубних та бiблiотечних закладiв.
Для вирiшення зазначених проблем у регюнах створюють постшно дi-ючi iнституцiï вдосконалення фахово1' квалiфiкацiï працiвникiв культури усiх напрямiв дiяльностi. Пiдвищення квалiфiкацiï педагогiчних пращвниюв мис-тецьких навчальних закладiв забезпечуеться також шляхом проведення на-уково-практичних конференцш, творчих лабораторiй, майстер-класiв, семша-рiв, стажування, пленерiв тощо.
Пщприемства i заклади культури сьогоднi вiдчувають нагальну потребу в розумних, талановитих, iнiцiативних людях, завдяки яким, поруч iз дос-вiдченими менеджерами, можна буде створювати на мюцях умови для роз-
витку творчост^ новаторства, нагромадження, поширення та збагачення передового досвщу, нових знань, шновацш.
У сучасних умовах дуже посилюеться проблема ефективного управ-лшня трудовими ресурсами, на фонi рiзких змiн, якi виникають у сферi ви-робництва, культури, освiти та навколишньому середовищi, зокрема кадрами керiвникiв.
Захiднi експерти зазначають - якщо ранiше в економiцi основна роль выводилась розвитку важливих галузей промисловост та формуванню структури ринку, сьогодш посилюеться увага до розвитку невиробничо! сфе-ри, зокрема сфери обслуговування та шформаци, то в перспективi головну роль будуть вiдiгравати кадри. Це певною мiрою стосуеться галузi культури, зокрема культурно-дозвiльноï дiяльностi. Шдготовка фахiвцiв для цих закла-дiв мае органiзовуватись на пiдставi сощального замовлення, яке мае форму-вати Мшютерство культури i мистецтв Украши разом з територiальними органами управлшня.
Потребу суспiльства у фахiвцях виявляе соцiальне замовлення, якi за своïм призначенням повиннi забезпечити державш прiоритети у сферi культури, сприяти повшшому задоволенню потреб населення у культурно-доз-вiльних заходах. Своею чергою, соцiальне замовлення державних оргашв та суспiльних формувань створюють умови для функщонування та розвитку закладiв культури, зокрема закладiв культурно-дозвiльноï дiяльностi, рiзних творчих i творчо-виробничих об'еднань. Але вкрай обмежене бюджетне фь нансування галузi культури протягом останшх трьох рокiв стримуе процес розвитку закладiв культури, бiльше того, в деяких регюнах вiдбуваеться ско-рочення ïхньоï мережi.
Тому наявнiсть мережi закладiв культури, зокрема культурно-дозвшь-них установ, а також 1'хнш розвиток (або скорочення) мае бути в цен^ уваги не тшьки Мшютерства культури i мистецтв Украши, але й Мiнiстерств у справах молодi та спорту, освiти, працi i сощального захисту, охорони здо-ров'я, Туристичного управлiння, галузевих мiнiстерств та вщомств, громадсь-ких органiзацiй та вщповщних 1'м структур в областях, районах.
Треба визначати потребу у спещалютах з вищою освiтою, на пiдставi яко1' прогнозувати i планувати обсяг сощального замовлення та шдготовки фахiвцiв для галузi культури незалежно вiд вiдомчоï пiдпорядкованостi з кон-кретних спецiальностей.
При цьому потрiбно врахувати фактичну забезпеченiсть фахiвцями рiзних професiй з вищою освiтою, наявшсть вакансiй, плиннiсть кадрiв, а також стан закршлення випускникiв вишiв культури.
Поряд з цими заходами важливого значення набувае подальше вдос-коналення органiзацiï навчального процесу у вишах культури. Йдеться про полшшення навчальних планiв i програм, методичного забезпечення навчального процесу з дисциплш уЫх кафедр, наповнення лекцш та аудиторних занять теоретичними засадами та поеднання ix зi сучасним передовим досвь дом дiяльностi закладiв культури, новими напрямками формування шнова-цiйноï мережi культурно-дозвiльниx закладiв, методики ïxньоï дiяльностi, джерел фшансування, стимулювання працiвникiв.
Уживаш заходи дають змогу дещо покращити становище пращвниюв культури, стимулювати оновлення кадрiв культурно:' галузi та тдвищення ix фахового рiвня. Однак, не вс1 приходять працювати за фахом у заклади культури, а з тих, що таки приходять, бшьшють мшяють м1сце роботи уже протя-гом 2-3 рокiв. Аби зупинити, а в перспективi подолати щ негативнi тенденцп, Уряд Украïни, зокрема - наше Мшютерство разом з ЦК профспшки пращв-никiв культури, вживають цiлу низку важливих заxодiв щодо оплати працi, пенсiйного забезпечення пращвниюв культури, тдвищення соцiального статусу професшного творчого працiвника, пращвника культури.
За статистичними даними, у 2009 р. середня зароб1тна плата на одного штатного пращвника у сферi культури та спорту, вщпочинку та розваг стано-вила 1870 грн [3], що, звичайно, не е провщною позищею серед галузей народного господарства.
За роки незалежност1 в Украïнi вiдбулося бшьш нiж дворазове скоро-чення юлькост1 працiвникiв науковоï сфери. Незважаючи на значне вщста-вання вiд розвинених краш Свропи, за показниками насиченост1 науковими кадрами на 10 тис. зайнятого населення Украша поки що мае вагомий науко-во-теxнiчний потенщал. В Украïнi реальний стан забезпечення науковими кадрами значно прший через так зване приховане безроб1ття (значна юльюсть науковщв лише рахуеться у штатах наукових установ, а фактично, вони виконують шшу роботу).
За даними дослщження реального використання штелектуального на-укового ресурсу в Украш1, наведеного Радою з вивчення продуктивних сил НАН Украïни, зроблено таю висновки:
• у вс1х секторах науки (академ1чному, ун1верситетському та галузевому) дом1-нуе негативна тенденция зменшення (щодо зростання) висококвал1ф1кованих наукових кадр1в, 1стотно пог1ршилася в1кова структура кадр1в, проблемним стало залучення до науково1 д1яльност1 молод1;
• не припинився в1дт1к науковц1в та дипломованих фах1вц1в за кордон, особливо людей у в1ков1й категори в1д 30 до 50 рок1в.
Крiм того, вiдбуваеться значна деформацiя у шдготовщ наукових кад-рiв виш^ квалiфiкацiï, а саме - на фот зменшення юлькосл кандидатiв та докторiв наук фiзико-теxнiчного профiлю посилено зростае юльюсть дипломованих економ1ст1в, полгголопв та представникiв iншиx сощогумаштарних спецiальностей.
Залишаючи поза увагою держави сферу яюсного вiдтворення кадрового потенщалу вiтчизняноï науки й освгги, перед краïною постане загроза не лише реалiзацiï новоï моделi розвитку економiки, але й збереження критичноï кiлькостi науковцiв, здатних розумгги досягнення свiтового рiвня.
Саме тому заходи активного державного впливу на яюсне вщтворення кадрового потенцiалу повинш бути спрямованi на:
• реальне, а не декларативне тдвищення рол1 науки i технолопи в сустльств1, престижу науково1 д1яльност1, пропаганд! наукових знань тощо;
• розроблення програми 1нтеграц1ï в1тчизняно1 науки у св1тову систему, яка пе-редбачала б поступове входження Украши в европейський науковий прост1р,
можливiсть стажування за кордоном молодих науковщв та створення умов для повернення в Украшу тих науковщв, як ефективно працюють за кордоном;
• змiцнення та розвиток науково! складово!' в дiяльностi унiверситетiв та фор-мування умов для створення дослщницьких унiверситетiв;
• вдосконалення системи атестаци наукових кадрiв вищо! квалiфiкацii;
• омолодження кадрового потенциалу науково!' сфери;
• розширення iнформацiйного забезпечення науково! сфери, зокрема реформу-вання державно! системи науково-техтчно! та економiчноi шформаци.
Намагання "зберегти" традицшну культуру не матиме устху, якщо и головний носш не бачитиме в цьому життево! потреби. Вир1знятись етшчни-ми особливостями стае щоразу менш престижно, деколи це навггь уважають нижчим, шж "прогресивна" нав'язана глобальна культура. Тому важливим заходом е виконання роз'яснювально! роботи серед населення стосовно рол1 ет-нокультури для мешканщв Укра!ни.
Адже людина, яка не отримала базису культури, не стане И спожива-чем. Змшити ситуащю може розвиток державних заклад1в культури, як ста-нуть хорошою основою для зрушень у культурнш сферь
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про загальнообов'язкове пенсшне страхування".
2. Концепщя Державно! цшьово! нацюнально-культурно! программ створення едино! шформацшно! б1бл1отечно! системи "Б1блютека - XXI". вщ 23 грудня 2009 р., № 1579-р.
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
Сытар Л.Й. Проблемы кадрового обеспечения сферы культуры
Проанализированы кадровые проблемы заведений культурной сферы, мероприятия по повышению оплаты труда, пенсионного обеспечения работников культуры, повышения его социального статуса. Сформулированы меры активного государственного влияния на качественное воспроизведение научного кадрового потенциала. Установлено, что попытка "сохранить" традиционную культуру не будет иметь успех, если ее главный носитель не будет видеть в этом жизненной потребности. Выделяться этническими особенностями становится каждый раз менее престижно, порой это даже уважают ниже, чем "прогрессивная" навязана глобальная культура. Поэтому важным мероприятием является выполнение разъяснительной работы среди населения относительно роли етнокультури для обитателей Украины.
Ключевые слова: культура, сфера культуры, работники культуры, обеспечение научными кадрами.
SytarL.Yo. Problems of staffing field of culture
The article analyzed the problem of human institutions and cultural field, measures to increase wages, pension cultural workers, raise their social status. Formulate measures of active state influence on high-quality scientific personnel. It is set that an attempt to "save" a traditional culture will not have success, if a main transmitter will not see it herein vital necessity. Selected ethnic features becomes each time less prestige, at times it is even respected below, than the "progressive" is stuck global culture. Therefore an important measure is implementation of roz'yasnyuval'noy work among a population in relation to the role of etnokul'turi for the inhabitants of Ukraine.
Keywords: culture, cultural, cultural workers, provision of scientific personnel
