CC BY
61Вестник ЧелГУ. 2008. №16. URL: https://cyber-leninka.ru/article/n/komparativno-kognitivnoe-mod-elirovanie-stsenariya (дата обращения: 19.01.2021).
6. Полатовская О. С. Сопоставительный анализ когнитивного сценария «Дискредитация» в американском и немецком политическом дискурсе [Электронный ресурс] // Вестник ОГУ. 2014. №11 (172). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/soposta-vitelnyy-analiz-kognitivnogo-stsenariya-diskredi-tatsiya-v-amerikanskom-i-nemetskom-politicheskom-diskurse (дата обращения: 19.01.2021).
7. Стернин, И.А., Попова З.Д. Когнитивная лингвистика [Электронный ресурс].- М.: АСТ: «Восток-Запад», 2007г. URL: http://sterninia.ru/files/757/4_Izbrannye_nauch-nye_publikacii/Kognitivnaja_lingvistika/Kognitiv-naj a_lingvistika_2007.pdf
8. Lexico powered by Oxford. [словарь] // [Электронный ресурс] URL: https://www.lex-ico.com/en/definition/online
9. Shank R., Abelson R. Scripts, Plans, Goals and Understanding: An Inquiry into Human
Knowledge Structures - New York: Hillsdale, 1977. 248 p.
10. BBC News. https://insta-gram.com/bbcnews?igshid=noypzswrppyk
11. CNN. https://instagram.com/cnn?igs-hid=1c1h6k059j tq2
12. Fox News. https://insta-gram.com/foxnews?igshid=1tqcylquhgqgi
13. Jimmy Kimmel Live. https://insta-gram.com/jimmykimmellive?igshid=1bbcfuml9rsem
14. Jimmy Fallon. https://instagram.com/jimmy-fallon?igshid=68z9bnivr4p5
15. Now this news. https://insta-gram.com/nowthisnews?igshid=13y4ewp57dzav
16. Time. https://insta-
gram. co m/time?igshid=k2 xmfvzpj 0qe
17. The Guardian. https://instagram.com/guard-ian?igshid=1a01frzooh4hr
18. The Washington Post. https://insta-gram.com/washingtonpost?igshid=10tdz55amh1yz
19. Vanity Fair. https://instagram.com/vani-tyfair?igshid=1cv5 9nzby3 sf0
PROBLEMS OF INTERMEDIALITY IN THE LITERATURE IN THE MODERN SCIENTIFIC
RECEPTION
Zayarna I.
Doctor of Philology, Professor, Professor of department of Russian philology Taras Shevchenko National University of Kyiv, https://orcid.org/0000-0003-1926-1860
ПРОБЛЕМИ 1НТЕРМЕД1АЛЬНОСТ1 В Л1ТЕРАТУР1 В СУЧАСН1Й НАУКОВ1Й РЕЦЕПЦП
Заярна I.
Доктор фiлологiчних наук, професор, професор кафедри росшськоХ фшологп Кшвського нацiонального утверситету iMeHi Тараса Шевченка, м. Кшв
Abstract
The article deals with the main directions of modern research of the problem of intermediality in the literature. Aspects of its theoretical comprehension and approaches to the implementation of intermedia analysis are determined. Emphasis is placed on the achievements of Ukrainian comparative studies in this field. Анотащя
У статп розглянуто основш напрямки сучасного дослщження проблеми iнтермедiальностi в лггера-тург Визначено аспекти ii теоретичного осмислення та шдходи до здшснення iнтермедiального аналiзу. Акцентовано увагу на здобутках украшсь^' компаративiстики у цш галузi.
Keywords: intermediality, synthesis of arts, dialogue of cultures, ekphrasis. Ключовi слова: iнтермедiальнiсть, синтез мистецтв, дiалог культур, екфразис.
Осмислення категорп iнтермедiальностi в лгте-paTypi й мистещга становить одне з найактуальнь ших завдань сучасного лiтеpaтypознaвствa. На су-часному етaпi вже юнуе значний доробок теоретич-них, теоретико-методолопчних праць, у яких висвiтлюються pi3rn аспекти iнтеpмедiaльностi. За-значимо, що дослiдження iнтеpмедiaльностi активно розгортаються в piзних кранах принапдно до piзних мистецтв i лiтеpaтyp й складають вагому ча-стину компаративютики.
Мета i завдання CTaTTi - здшснити огляд ос-новних напрямшв сучасного дослiдження штерме-дiaльностi в лгтератур^ систематизувати пpовiднi пiдходи й концепци лiтеpaтypознaвцiв щодо висвь тлення проблеми iнтеpмедiaльностi, акцентувати увагу на здобутках украшських учених у цш гaлyзi.
Зазначимо, що сам термш став використовува-тися у лггературознавчш пpaктицi поpiвняно недавно. Йому передували iншi теpмiнологiчнi озна-
чення мiжмистецькоl взаемоди - синтез мис-тецтв, взаeмодiя рiзних вид'ш мистецтв, переко-дування р1зних мистецьких мов, штерсемютика, штеракцюшзм i т. ш. Тому природно, що дослвд-ники насамперед намагаються розтлумачити й роз-рiзнити значения усiх цих термшв i, зрештою, опи-сати й визначити iнтермедiальнiсть як феномен у його рiзних значеннях i функцiях - як загальну вла-стивiсть культури, як методологiю, як оргашчний складник художнього твору i як художнiй прийом. Оск1льки в принцип всi перелiченi вище поняття близьк1 за своею суттю, то школи вони вживаються як синонiмiчнi. Однак за безперечно! подiбностi цих визначень, дослщники наголошують й на пев-них розб1жностях. Намагання окреслити нюанси у термiнологiчних визначеннях бачимо в роботах Мочернюк [1], Генералюк [2], Покулевсько! [3], Савчука [4], Хамшово! та Зiльбермана [5]. Вдалу спробу термшолопчно1 систематизацп здшснено в монографп Н. Мочернюк. Зокрема, щд синтезом мистецтв дослiдниця розумiе «таку взаемодiю видiв мистецтв, за яко! кожен iз них, виступаючи з пев-ним ступенем самостшносп, набувае нових якос-тей» [1, с.37].
Iншi автори, розрiзняючи поняття синтезу мистецтв та iнтермедiальностi, наголошують на тому, що «ситуащя синтезу мистецтв припускае !хню рь вноправшсть» [5, с. 42]. За ситуацп iнтермедiально-стi «ми маемо справу з результатом процесу. У си-нтезi мистецтв ми безпосередньо переживаемо цей процес. Тут дуже важливий «посил» художника, що звертаеться до досвщу iншого виду мистецтва» [Там само].
Пiдкреслимо, що поняття iнтермедiальностi не отримало досi остаточного визначення й системного опису в наущ. Щодо юторп його виникнення, то ввдомо, що вперше, ще на початку Х1Х ст., цей термш був запропонований письменником С. Кол-рвджем у досить широкому контекстуальному зна-ченнi. У серединi 60-х рошв його ввдновив iнший митець - Д. Хтнс в есе «Iнтермедiа». (Див. про цей аспект докладно: [6]).
Пiзнiше австрiйський дослвдник О. Ганзен-Льове запропонував визначення iнтермедiально-стi як «перекладу з одте1 мистецько1 мови на шшу в межах одте1 культури або об'еднання мiж рiз-ними елементами мистецтва в мономедiйному (ль тература, живопис та iн.) або мультимедшному (театр, к1но та ш.) текстi; так1 моделi, зазвичай, мають мультимедiйнi презентацп у системi будь-яко1 ху-дожньо1 форми, так само, як i мономедiйнi моделi, в яких встановлеш лiмiти штеграцп за особливих умов синтезу в рамках медiа-зон, де юнують гете-рогенш медiуми, як просторовi, так i тимчасовi» [7]. Тодi ж учений наголосив на недостатностi цього ви-значення, назвавши його «парасольковим», таким, що потребуе подальшого уточнення. Власне, це й було здшснено ним у подальших монографiях, зокрема в книз^ перекладенiй росiйською мовою, «1н-термедiальнiсть в росiйськiй культурi. В1д символь зму до авангарду» (2016). Окресливши усю склад-нiсть поняття, його ешстемюлопчш, фiлософськi контексти, сшввщнесення з «системою мистецтв»,
автор винайшов бiльш широке, у порiвняннi з попе-реднiми, тлумачення: «за концепщею iнтермедiаль-ностi сто1ть загальнокультурне прагнення до об-мiну, змiщення, пбридизацп, притаманне будь-яким тенденцiям штертекстуальносп, штердисцип-лiнарностi, iнтеркультуральностi» [8, с. 22].
Одне з тлумачень поняття метиться в роботах Н. Тшутно1. Дослiдниця пропонуе розрiзняти ву-зьке й широке його потрактування. Так, у «вузь-кому сенсi iнтермедiальнiсть - це особливий тип внутрiшньотекстових взаемозв'язкiв в художньому творi, який заснований на взаемоди художшх кодiв рiзних видiв мистецтв. У бшьш широкому сенсi ш-термедiальнiсть - це створення цшсного поля художнього простору в системi культури (або створення художньо1 «метамови» культури). I, зрештою, iнтермедiальнiсть - це специфiчна форма дiалога культур, що здшснюеться шляхом взаемоди художнiх референцiй» [9, с. 149]. Як бачимо, ця концепщя кореспондуе з семiотичними дослщжен-нями культури, зокрема з позищею Ю. Лотмана стосовно дiалогу культур, i загалом полiглотизму будь-яко1 культури [10].
Багато дослвднишв акцентують увагу на лт-гво-семантичному значенш термшу «штермедI-альшсть» у зв'язку з поняттям «медiа», яке метиться в його складi й ввдсилае насамперед до су-часних засобiв комушкацп, iнформацiйних технологш. Однак у бiльш широкому тлумаченш визначення «медiа» зустрiчаемо в дослвдженш О. Ганзена-Льове: «До текстуальних медiа тради-цiйно належить певний тип лтгератури або мистецтва (тут, серед шшого, словесне мистецтво або по-езiя, а також образотворче мистецтво, архитектура, пластика i т. ш.), тодi як до перформативних медiа, як ведомо, тяжшть музика, театр, танок та iншi (спещальш художнi форми) i жанри лиератури (де-кламацiя, пiсня, дiалог i т. iн.). <...> Сукупнiсть i взаемодiя медiа яко1сь епохи чи культури утворю-ють iнтермедiальну систему. Тобто те, що в повсяк-деннш мовi називають «медiаландшафт»» [8, с. 31 - 32].
Серед масиву дослвджень слщ пiдкреслити ва-гомий внесок украгнських учених у розвиток ще1 галузi лiтературознавства й компаративютики. Ос-новоположною в методолопчному планi можна вважати роботу Д. Наливайка [11], яка мiстить юто-ричний начерк мiжмистецькоl взаемоди та и теоретичного осмислення у рiзнi перiоди розвитку культури. Важливими в теоретичному й юторико-литературному аспектах постають монографiчнi пращ В. Силантьево1 [12], В. Просалово1 [13], В. Фесенко [14], С. Маценка [15] зазначеш монографп Л. Генералюк, Н. Мочернюк, збiрки наукових робгт «1нте-рмедiальнiсть: теорiя i практика» (К., 2016) [16], видана в 1нститул фшологп КНУ iм. Тараса Шевче-нка, та «Лиература на полi медш» (К., 2018) [17], видана в 1нституп лiтератури iм. Т.Г.Шевченка. Автори цих колективних дослщжень серед низки питань розглядають, зокрема, й проблеми культурного трансферу, iнтермедiальностi у просторi масовог комушкаци, електронног та цифровог лЬ-
тератури, iнтермедiальностi в контекстi мiж-галузевог компаратив^тики, екфрастичностiяк важливог форми мiжмистецькоl взаемоди. Низка праць присвячена й систематизаци заруб1жних дос-лщжень i концепцш iнтермедiальностi у лтгерату-рознавствi й мистецтвознавствi (Циховська Е. [18]), ютори виникнення цього поняття й термiну, наяв-ним класифшащям (Бербенець Л., Савчук Г.).
На сучасному етапi важливою ознакою бага-тьох студiй постмодерно! лiтератури стае висвгг-лення И iнтермедiальних стратегш. Саме таю щдходи наявнi у монографiчному дослiдженнi се-рбсько! ромашстики рубежу ХХ - ХХ1 ст., яке здш-снила Н. Бшик [19]. Окремий роздiл ще! книги при-свячено теори i методологи лтгературно! штермедь альностi, термiнологiчному розрiзненню значения «штермедГальносп» та «штермедшносп», аналiзу екфрастичностi в окремих лiтературних творах.
В шшому дослiдженнi - у киизi С. Шдопри-гори [20], сфокусованому навколо укра!нсько! екс-периментально! прози ХХ - ХХ1 ст., багато уваги придiлено аналЬзу сучасних мультимедшних про-ектiв та цифровог лтератури, яш унаочнюють функцiонуваиия iнтермедiальностi в мережевому просторi.
Можна з упевненютю констатувати той факт, що у вивченнi iнтермедiальностi в лiтературi на сьогоднiшнiй день вже склалися окремi галузевi на-прямки. Це передуам дослiдження взаемоди живо-пису й лггератури, музики й художнього слова, ль тератури й кшомистецтва. Безперечно, давнi «тан-деми» слова й живопису, слова й музики описаш найбiльш докладно. 1хне осмислення почалося ще за часiв античносл, хоча, на думку Д. Наливайка, в цьому напрямку не вГдбулося значних зрушень нi в шзнш аитичностi, нi в середньовiччi. 1накше ситуа-щя виглядала вже в Ренесансну й барокову добу: «Стльним для обох цих епох було домшування живопису в комплекс мистецтва, що знаходило тодi й теоретичне ствердження, зокрема i в тому, що перевага вГддавалася порiвиянням живопису з iншими мистецтвами» [11, с.15].
Очевидно, чи не найчисленшшою на сьогодш-шнiй день е царина праць, в яких аналiзуються най-рiзномаиiтнiшi аспекти взаемоди живопису й художнього слова в лтгературах рiзних кра!н та Гстори-чних перiодiв. Не випадково задля того, щоб краще зорiентуватися в цiй неосяжиостi пiдходiв до висвь тлення тако! взаемоди, лггературознавщ запропо-нували в сучасних дослГдженнях дек1лька класифь кацiй методики (Баршт К. [21]., Луткова Е. [22], Мочернюк Н.). В узагальненому виглядi !х можна звести до таких основних позицш 1) дослiджения паралельних художиiх процесiв у межах одного стилю чи напрямку в рiзних мистецьких системах, зокрема в живопис й лiтературi; 2) аиалiз ролi живопису в сюжетно-мотивнiй оргашзаци твору, 3) вивчення живописного екфразису, тобто опису художнього полотна в литературному творц 4) аналiз траиспонуваиия певно! живописно! технiки, прийо-мiв вГзуалГзаци й пластики в словесну тканину; 5) дослгдження феномену Doppelbegabung - у перек-лащ з шмецько! - подвiйного таланту, здатносп
створювати художнi полотна й лггературш тексти; 6) розгляд взаемовпливiв цих двох мистецтв, як1 формуються в результатi творчого обмiну письмен-ник1в i художник1в у процес !хнього безпосеред-нього спiлкування. Думаеться, що цей перелiк не-повний i може бути продовжений у кожному конкретному випадку тако! мiжмистецько! взаемодi!.
Лтературно-музична iнтермедiальнiсть також неодноразово потрапляла до поля зору вче-них (О. Михайлов [23], О. Махов [24], Л. Гервер [25], Я. Юхимчук [26]). Диапазон дослщжень тут так само достатньо широкий - вГд Где! «музичносп» слова в широкому сенсi до висвилення музичного екфразису. Музичний компонент в лггературному творi простереться зазвичай на рiвнi ритмомелодики, в сугестивних способах звукохарактерстики, в особливостях штонаци (мелодика вiрша), перепадах тону, чергуванш пiдвищень i спащв. Такий шд-хГд до поетичного тексту застосовував ще Б. Ейхен-баум у вiдомiй працi «Мелодика росшського лГрич-ного вiрша» (1922), де вш використовував й музичну термiнологiю для характеристики особли-востей штонування поетичних творiв. У полi зору дослiдникiв також особливостi поетичного симфо-нiзму i полiфонi!, сшввщнесення музики i мiфологi! (Л. Гервер).
На думку В. Просалово!, «музика у творах пи-сьменник1в виявляеться в актуалiзацi! музичних те-рмшв (сю!та, габот, арiя), описi музичних вражень, ввдтворенш манери гри, iмiтацi! звучання музичних творiв за допомогою фошчних засобiв лiтератури: асонансу, алггераци, синтаксичних повторiв, що ви-конували функцiю рефрену» [13, с. 168]. До методiв включення музичних асощацш до словесного твору вГдносять також назви музичних шструмеипв, зга-дування iмен та бiографiй композиторiв i т. iн.
Не менш щкавий i продуктивний для вивчення ряд складае лШература-ктомистецтво. Тут дос-лГдження розподiляються на так1 напрямки: 1) семь отичнi зв'язки i перетини лггератури й к1но (Ю. Ло-тман) [27]; 2) розгляд екрашзаци лiтературних тво-рГв (В. Мильдон) [28]; 3) вивчення кiносценарi!в Г похГдних лггературних жанрГв к1нороман, шнопо-вють, кшопарод1я, к1нобалада (Н. Бернадська) [29]; 4) нарешп, аналГз поетики, безпосереднього пере-несення кшоприйомГв у лггературш тексти, техшки монтажу, розкадровки, вГзуалГзаци, передачГ !х за допомогою мовних прийомГв Г словесних образГв, нарешп, вивчення кшоекфразиСв (Л. Геллер [30], О. Пунша [31]).
Заслуговуе на увагу й сшввГдношення лтера-тура - садово-паркове мистецтво. У ньому помь тно увиразнюеться дешлька аспекпв наукових защ-кавлень дослщнишв: 1) вивчення садибно! куль-тури Г садибного тексту (В. Щукин [32], Е. Дмитриева, О. Купцова [33]); 2) розгляд саду як тексту сладом за вГдомою роботою Д.Лихачова [34]; 3) аналГз вщображення саду безпосередньо в лгге-ратурному творГ (I. Заярна [35], А. Разумовська [36]), садового екфразису. Хоча, означене сшввщ-ношення - сади в лтгературГ - не отримало ще до-
статнього висвплення, на ввдмшу ввд поеднання ль тература-живопис або лиература-музика, i потре-буе подальших студш.
Отже, як бачимо, iснуе досить розлогий спектр мистецьких площин, яш демонструють iнтермедiа-льнi зв'язки й перетини з литературою (згадаймо ще й театральне мистецтво, архiтектуру й скульптуру i т. iн.). У зв'язку з таким розмаптям форм м1жмис-тецьких кореляцiй лiтературознавцями все частше пропонуються бiльш унiверсальнi типологи для !х-нього опису. Так, I. Раевсьш виокремлюе три осно-вних види iнтермедiальних зв'язк1в: медiальна тра-нспозицiя як переклад з одного виду медiа в шший (кiнематографiчна адаптацiя); медiа-комбiнацiя (опера, шно, театр, мистецька комп'ютерна шсталя-щя тощо); референци - тобто ввдсилання до iнших видiв мистецтв у будь-якому художньому творi [37]. О. Ганзен-Льове веде мову про три рiвнi взае-мно! трансформаци мгж мовами художнiх форм: «Перенесення мотивiв з одше1 художньо1 форми в шшу. 1.1 Семантичнi мотиви (архетипи, символи, iконограми, емблеми). У цьому випадку йдеться про трансфiгурацiю семантичних комплексiв <...> 1.2 Наративнi мотиви: транспозищя оповвдних мо-тивiв <.. .> 1.3 Перенесення дескриптивних i диску-рсивно-абстрактних мотивiв, примiром у жанрах екфразису, «лператури або шнематографп факту», у «литературному» малярствi, аналогiчному «про-грамнiй музицi» у XIX ст. <...> 2. Переклад конс-труктивних принципiв <...>, де певнi засоби iз зо-бражального мистецтва переносяться до словесних жанрiв. 3. Проекця концептуальних моделей, екс-плiцитно сформульованих у виглядi теоретичного дискурсу або iмплiцитно реконструйованих з нара-тивних або iмагiнативних текстiв, на художш, му-зичнi або к1но-тексти» [8, с.41 - 42].
Досить актуальним завданням лггературознав-ства на сьогодшшнш день е подальша й поглиблена розробка методики здшснення iнтермедiального аналЬзу, визначення вузлових принцитв, пiдходiв до вивчення медiасинтезу в конкретному тексп. На цьому чимало науковцiв зосереджують увагу. Зок-рема, В. Чуканцова пропонуе спершу «обрати ст-льну для розглянутих творiв рiзних видiв мистецтва категорш аналiзу (такою може слугувати, примь ром, категорiя художнього образу, категорiя худо-жнього простору й часу)», наступним кроком про-понуеться «визначити спiльний для них рiвень (або рiвнi) аналiзу: наприклад, рiвень композици, рiвень художньо1 деталi або ршшчно1 оргашзацп» i, зре-штою, «аналiзувати засоби, прийоми й технiки ху-дожньо1 виразностi творiв iнших видiв мистецтва у 1хньому втiленнi у творi лiтературному» [38, с. 142
- 144].
Зазначимо, що конкретний аналiз текспв ба-гато у чому залежить i ввд особливостей нацюналь-них лiтератур, а також пов'язаний з iсторичною спе-цифшою, з мистецькою добою, напрямом, стилем, до яких належить аналiзований лггературний мате-рiал. Звiсно, що по^зному буде побудований, при-мiром, розгляд iнтермедiальностi в поези М. Лермонтова i в мистецьких проектах сучасного автора
- Тимура Кiбiрова.
Висновки. Отже, на сучасному етат, наукова рецепцiя проблеми iнтермедiальностi в лiтерагурi ввдзначаеться об'eмнiстю й багатовекторшстю, до-слiдження мiжмистецького iнтеракцiонiзму склада-ють значний ввдсоток праць з лиературознавства й компаративiстики. Окреслюються таш провiднi на-прямки И наукового висвилення: 1) термiнологiчне визначення (попри низку тлумачень й потракту-вань, поняття ще не вiдстоялося в чикому термiно-логiчному окресленнi); 2) iсторiя становлення поняття; 3) розгляд тишв iнтермедiальностi; 4) визначення И мiсця в системi компаративiстики та iнших сум1жних дисциплш; 5) дослiдження рiзногалузе-вих зв'язшв: лiтература-живопис, лiтература-му-зика (к1нематограф, театр, скульптура, архитектура, садово-паркове мистецтво i т. iн.) та мультимедiй-них (багатоканальних) текстiв або полiсинтетичних утворень 6) iнтермедiальнiсть розлядаеться i як методика аналiзу конкретних текспв. Остання позицiя виявляеться найменш розробленою i потребуе по-дальшого наукового поглиблення. Досить перспективною постае й сфера дослщження iнтермедiаль-носп у масмедiйному та мережевому просторах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Мочернюк Н. Поза контекстом: 1нтермедь альнi стратеги лиературно! творчостi укра!нських художник1в-письменник1в мiжвоення. Львiв: Вида-вництво Львiвськоl полггехшки, 2018. 392 с.
2. Генералюк Л. Унiверсалiзм Шевченка: вза-емодiя лiтератури i мистецтва. Ки!в: Наукова думка, 2008. 544 с.
3. Покулевська А. Активiзацiя iнтермедiаль-них процесiв у сучаснш лiтературi: головнi чин-ники // Фшолопчш семiнари. Iнтермедiальнiсть: те-орiя i практика. Ки!в: Логос, 2016. С.16 - 24.
4. Савчук Г. О. «Iнтермедiальнiсть» як кате-горiя лiтературознавства i медiологil // Вюник Хар-к1вського нацiонального ушверситету iменi В. Н. Каразiна Серiя «Фiлологiя». Вип. 81 . 2019. С. 15 -18.
5. Хаминова А., Зильберман Н. Теория интер-медиальности в контексте современной гуманитарной науки // Вестник Томского государственного университета. 2014. № 389. С. 38 - 45.
6. Бербенець Л. Деяш аспекти тлумачення термшв i понять у межах iнтермедiальних студiй // Лiтература на полi медiй. Ки!в: Наукова думка, 2018. С. 109 - 144.
7. Цит. за: Исангулов Н. Интермедиальность в литературе к определению понятия. Режим доступу: http://www.intermediality.info/2013/05/blog-post_7.html (дата звернення 12.01.21).
8. Ханзен-Леве О. А. Интермедиальность в русской культуре: От символизма к авангарду /пер. с нем. М.: РГГУ, 2016. 450 с.
9. Тишунина Н. В. Методология интермедиального анализа в свете междисциплинарных исследований // Серия "Symposium", Методология гуманитарного знания в перспективе XXI века. -Вып. 12. - СПб., 2001. C.149 - 154. Режим доступу: http ://anthropology.ru/ru/text/tishunina-nv/metodologiya-intermedialnogo-analiza-v-svete-
mezhdisciplinarnyh-issledovaniy (дата звернення 12.01.21).
10. Лотман Ю. Статьи по семиотике культуры и искусства. Спб., 2002. 543 с.
11. Наливайко Д. Лггература в системГ мис-тецтв як галузь компаративютики // Лггература на пол медш. Ки!в: Наукова думка, 2018. С. 12 - 49.
12. Силантьева В. Художественное мышление переходного времени (литература и живопись). Одесса: Астро-принт, 2000; Силантьева В. Литература и живопись в контектсе компаративГстики: Писатели и художники периодов эстетической переориентации. Одесса: Астро-принт, 2015. 336 с.
13. Просалова В. А. 1нтермедГальш аспекти украшсько! лггератури. Донецьк - Вшниця: Донну, 2015. 153 с.
14. Фесенко В. I. Лггература Г живопис: 1нтер-медГальний дискурс: навч. поСбник, Ки1в: Вид. центр КНЛУ, 2014. 398 с.
15. Маценка С. Партитура роману. ЛьвГв: ЛНУ Гм..1вана Франка, 2014. 560 с.; Маценка С. Метами-стецтво: словник досвщу термшотворення на меж1 лггератури й музики. ЛьвГв: АпрюрГ, 2017. 120 с.
16. Фшолопчш семшари. 1нтермедГальшсть: теорГя Г практика. Ки!в: Логос, 2016. 232 с.
17. Лггература на пол медш. Ки!в: Наукова думка, 2018. 633 с.
18. Циховська Е.. Теоретичш дилеми поняття штермедГальносп // Слово Г час. 2014. № 11. С. 4960.
19. БГлик Н. Стратеги компаративГстики в се-рбському ромаш порубГжжя ХХ - ХХ1 сторГч. Ки!в: «Освгга Украши», 2018. 693 с.
20. Шдопригора С. Украшська експеримента-льна проза ХХ - початку ХХ1 столиъ: «неможлива» лггература. Микола!в: «Ыон», 2018. 392 с.
21. Баршт К. А. О типологических взаимосвязях литературы и живописи (на материале русского искусства XIX века) // Русская литература и изобразительное искусство XVШ - начала XIX века: сб. науч. тр. Л., 1988. С. 8.
22. Луткова Е. С. Живопись в эстетике и художественном творчестве русских романтиков. дисс. ... канд.. филол. наук. - Кемерово, 2008. Режим доступу: https://www.dissercat.com/content/zhivopis-v-estetike-i-khudozhestvenmm-tvorchestve-msskikh-romantikov (дата звернення 12.01.21).
23. Михайлов А. Слово и музыка. Музыка как событие в истории Слова // Слово и музыка. Материалы научных конференций. М.: Московская консерватория, 2002. 358 с.
24. Махов А. Е. Musica literaria: Идея словесной музыки в европейской поэтике М.: Intrada, РАН. ИНИОН., 2005. 224 с.
25. Гервер Л. Музыка и музыкальная мифология в творчестве русских поэтов (первые десятилетия ХХ века). М.: Индрик, 2001. 248 с.
26. Юхимчук Я. В. Поетика та типолопя му-зичного екфразису у прозi друго! половини ХХ -початку ХХ1 столитя (компаративний аспект). дисс. ... канд.. филол. наук. К., 2017.
27. Лотман Ю. Семиотика кино и проблемы киноэстетики. Таллинн: Ээсти Раамат, 1973.
28. Мильдон В. Д. Другой Лаокоон или о границах кино и литературы. М.: Росспэн, 2007. 224 с.
29. Бернадська Н. Жанрова специфша кто прози // Фшолопчш семшари. Iнтермедiальнiсь: те-орiя i практика. Ки!в:Логос, 2016. С. 109 - 120.
30. Геллер Л. Вагинов и экфрасис как путь к кинописьму // Теория и история экфрасиса. Итоги и перспективы изучения. Седльце, 2018. С.123 - 148.
31. Пунша О. Кшофшащя укра!нського лггера-турного дискурсу (20-30-х рошв ХХ ст.). Донецьк, 2012. 332 с.
32. Щукин В. Г. Миф дворянского гнезда. Геокультурологическое исследование по русской классической литературе. Краков, 1997.
33. Дмитриева Е. Е., Купцова О. Н. Жизнь усадебного мифа: утраченный и обретенный рай. М.: О.Г.И. , 2003. 528 с.
34. Лихачев Д. С. Поэзия садов. К семантике садово-парковых стилей. Сад как текст. СПб., 1991.
35. Заярная И. С. Сад как интерсемиотическая художественная система в лирике Бориса Пастернака // Русская литература. Исследования. Сб. научн. тр., вып. 15. Киев: Логос, 2011. С. 212 - 229.
36. Разумовская А. Г. Сад в русской поэзии ХХ века: феномен культурной памяти. Псков, 2011.
37. Raewsky I. O. Intermediality, intertextuality, and remediation: A literary perspective on intermedial-ity // Intermédialités: Histoire et théorie des arts, des lettres et des techniques / Intermediality: History and theory of the arts, literature and technologies. - Montréal, 2005. N 6. P. 43-64.
38. Чуканцова В. О. Интермедиальный анализ в системе исследования художественных текстов: преимущества и недостатки // Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И.Герцена. - № 108. - СПб., 2009. С.142 - 144.
