CC BY
11
УДК: 616-053.31-001.8:613.2
ПРОБЛЕМИ ХАРЧ0В01 1НТ0ЛЕРАНТН0СТ1 У Н0В0НАР0ДЖЕНИХ ДГТЕЙ 13 ПЕРИНАТАЛЬНОЮ АСФ1КС1ЕЮ
Траверсе Г.М., Похилько В.1., Ковальова О.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
У робот1 проанал1зоват клгнгчнг ефекти в доношених новонароджених 1з перинатальною асф1-кЫею при ранньому або в1дстроченому початку ентерального харчування. Отримат результа-ти показали достов1рно меншу частоту харчовог ттолерантност1 у немовлят, як отримали ранне ентеральне харчування, бгльш швидке переведення дитини на повне ентеральне харчування та меншу тривалкть гх ттенсивного лгкування.
Ключов1 слова: асфкая, новонароджеш, ентеральне харчування.
Нутритивнм тдтримщ новонароджених д1тей, за умови лкування Тх у вщдтены ¡нтенсивноТ терапи, завжди придтялась велика увага нау-
ковц1в та л1кар1в-практик1в. У л1тератур1 е доста-тньо роб1т, як1 показують, що адекватне забез-печення калор1ями, бтками, вуглеводами та ¡н-шими життево необхщними речовинами з перших годин життя обумовлюе подальший розви-ток немовлят, Тх ¡мунну реактивысть та адапта-ц1ю [3,4]. У новонароджених високого ризику, зо-крема, як1 мали перинатальну ппошю, питання нутритивноТ пщтримки набувають особливоТ актуальное^. Наш1 попереды експерименталы-м дослщження показали, що за умови дм г1поксИ в нейроцитах експериментальних тварин конста-туеться енергетичний дистрес, при якому на тл1 практично вщсутност юних форм м1тохондрм спостер1гаються уа стадп Тх загибел1 - вщ на-бряку до повного розчинення, тобто поряд ¡з к1-льюсними змнами мтохондрм вщбуваються \ яюсы змши цих органел [1].
Тому у новонароджених, як1 зазнали дм асфк-сп, дуже важливо забезпечити енергетичы потреби шляхом ентерального або повного парентерального харчування. У цих випадках перед лкарем постае ряд питань: коли розпочати ентеральне вигодовування, в яких об'емах збть-шувати його, якому виду сум1ш1 вщдати перевагу? Дониы залишаеться дискуайним питання ентерального харчування (ЕХ) у новонароджених ¡з катетеризованою пупочною веною [3].
1нший аспект ц1еТ проблеми полягае в тому, що дефщит нутр1ет1в може порушувати струк-турну цтюнють шлунково-кишкового тракту шляхом зменшення: гормональноТ активное^, росту ¡нтестинального еп1тел1ю, активное^ лак-тази, абсорбци нутр1ент1в та зниження руховоТ активност1 кишечника, що в подальшому може призвести до харчовоТ ¡нтолерантност1 [2,4,6]. У свою чергу, в новонароджених ¡з ппошею хар-чова ¡нтолерантнють унеможливлюе адекватне енергетичне забезпечення, що може призвести до розвитку катаболнних реакцм та енергетич-ного дистресу [ 5].
Тому метою нашоТ роботи було пор1вняти кпн н1чн1 ефекти у новонароджених ¡з перинатальною асфкаею при ранньому або вщетроченому
початку ентерального харчування.
Матер1али та методи
Критери включения у дослщну групу: гестацм-ний в1к 37-41 тиждень, наявнють пом1рноТ або тяжкоТ асфкси. Критери невключения до зазна-ченоТ групи: наявнють вроджених вад розвитку, внутр1шньоутробне ¡нфкування, будь-яю пщви-щення б1л1руб1ну в перш1 24 години життя, геста-цмний в1к менше 37 тижыв, маса при народжен-ы менше 2500 г.
До першоТ дослщноТ групи увмшли д1ти, як1 отримували мш1мальне ентеральне харчування впродовж першоТ доби, до другоТ групи - ново-народжеы, яким розпочали ентеральне харчування п1сля 24 годин життя. Критер^ми для початку ентерального харчування були: вщеутнють блювоти та шлункового астрату, який мютив жовч; ненапружений м'який жив1т ¡з нормальни-ми перистальтичними й ¡нтестинальними шумами; частота дихання менше 80 дихань за хвили-ну (для зондового годування). Впродовж декть-кох д1б проводили мУмальне ентеральне харчування через орогастральний зонд ¡з об'емом 10 мл/кг/добу.
Моыторинг ентерального харчування новонароджених вщбувався за наступними критер^ми: щоденне зважування, щотижневе вимфювання росту, контроль залишкового вмюту перед кож-ним годуванням, обвщ живота кожы 8 годин, ви-значення схованоТ кров1 у вах випорожненнях.
Критертми харчовоТ ¡нтолерантност1 новонароджених вважали:
А. Наявнють залишкового шлункового вмюту:
- якщо об'см у 2,5 рази бтьший, ыж об'см, який отримують за час при швидкост1 менше 2 мл/год.;
- якщо об'см у 1,5 рази бтьший, ыж об'см, який отримують за час при швидкост1 2-3 мл/год.;
- якщо об'см за годину бтьший, ыж об'см, який отримують за час при швидкост1 3-5мл/год.;
- якщо залишаеться половина годинного об'ему за час при швидкост1 годування 5мл/год.;
- якщо залишаеться половина об'ему,
* Робота е фрагментом науково-досл!дно)' роботи 1нституту пед1атрн, акушерства та г/некологп АМН Укра'1'ни «Розро-бити технологи п/двищення ефективност! д/агностики, проф!лактики та лкування ЦМВ ¡нфещп та герпесу II типу у новонароджених в!д !нфкованих матер!в», № держреестрацп V01.05. У000308.
Том 8, Выпуск 3
41
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
який вводили; - якщо об'ем перевищуе 10-15 мл.
Б. Наявысть патолопчних домшок у шлунко-вому асп1рат1 (моыторинг проводився перед кожним годуванням) [ 6].
У раз1 отримання залишкового шлункового вмюту введения харчовоТ сумЫ припиняли на 3 години за умови вщсутност1 ¡нших клннних симптом^. Припинення ЕХ на бтьш тривалий тер-мн здмснювали за: наявност1 двох та бтьше еп1зод1в залишкового об'ему; збтьшення розмн р1в живота на 2 см упродовж шести годин; роз-ширення петель кишювника; патолопчних змш на рентгенограмм апное; сепсису; брадикарди
Демограф1чн1 показники та
(до 80 уд. за хв.), що спостер1галась бтьше трьох раз1в на добу. Перерва в годуваны в таких випадках скпадала дванадцять годин.
Отримаы результати оцнювали на пщстав1 середых значень, стандартних вщхилень. До-стовфнють змЫ у р1зних трупах визначали за до-помогою Т-теста.
Результати та 1х обговорення
Дослщження перинатального анамнезу в об-стежених групах не виявив достовфних вщмн-ностей, що дозволило коректно пор1внювати отримаы результати та мшЫзувати поб1чн1 по-хибки (табл.1).
Таблиця 1
ерпперинатального анамнезу у немовлят обстежених груп
Критери 1 група II група
n=44 n=31
Стать:
- д1вчатка 22 (50%) 13 (41,93%)
- хлопчики 22 (50%) 18 (58,07%)
Maca при народжены 3780±921 3521±1089
KecapiB розтин 9 (20,45%) 5 (16,12)
ФПН 10 (22,72%) 11 (35,48%)
Гестоз 4 (9,09%) 3 (9,67%)
Кольпит 8 (18,18%) 2 (6,45%)
Ктьюсть ускпаднень пщ час 1,1 2,03
ваптност! на однуж1нку
Оцнка за шкалою Апгар на 1- 4,73±1,59 3,75±1,56
И ХВИЛИН1
Оцнка за шкалою Апгар на 5- 6,7±1,34 5,7±1,4
И ХВИЛИН1
KnÍH¡4H¡ результати дослщження виявили, що застосування раннього ентерального харчуван-ня (впродовж першоТ доби) дозволяс швидше забезпечити енергетичы потреби дитини, раыше перевести немовлят на повний об'ем ентерального харчування. Kp¡M того, отримаы результати показали достовфну меншу частоту харчово!' ¡н-толерантност1 у немовлят, як1 отримали ентера-
льне харчування впродовж першо!' доби життя (табл. 2). Так, нами отриманий високий прямий достов1рний зв'язок м1ж часом початку ентерального харчування та строком переведения дитини на повне ентеральне харчування й досяг-нення енергетичного забезпечення 120 ккал/кг ентеральним шляхом (г=0,64±0,03).
Таблиця 2
КЛ1Н1ЧН1 результата, отриман: у д/тей обстежених груп
КритерИ 1 група n=44 II група n=31
Початок ентерального харчування (годин) 16,4±6,7 31,2±8,4
День досягнення повного ентерального харчування 12±3,8 16±5,6*
День досягнення 80 ккал/кг ентерально 8,3±3,2 12±4,8*
День досягнення 120 ккал/кгентерально 11,45±3,6 14,34±2,6*
Тривалють мн1мального ентерального харчування 3,8±2,1 6,4±4,8
Використання грудного молока для першого годування 32 (72,72%) 19 (61,29%)
Ктьюсть НЕК 0 0
Ктьюсть харчовоТ ¡нтолерантност1 4 (9,09%) 8 (25,8%)*
Тривалють ¡нтенсивного лкування 10,1±2,8 17,4±3,2*
Тривалють гостталЬаци 28±5,4 35±12,6*
* р< 0,05 показника д1тей 1-оТ групи.
Застосування мн1мального трофнного виго-довування у новонароджених д1тей ¡з перинатальною асфкаею дозволило пщтримувати ана-бол^м та може зменшувати тяжесть неоната-льноТ пперглкеми (табл. 3). Одним ¡з важливих
фактор^ метаболнноТ адаптаци у новонароджених у стаы асфкси в структур! нервовоТ системи е р1вень сечовини. Як вщомо, р1вень сечовини пщвищусться внаслщок порушення процеав де-токсикацп, а саме порушення сечовиноутворюю-
чо1 функци печнки внаслщок ппоксичного ^ене-зу. Так, нами отримаы достовфно бтьш1 показ-ники сечовини (р<0,01) у новонароджених, як1
BioxiMi4Hi показники в обстежених dii
отримували вщстрочене ентеральне харчуван-ня.
Таблиця 3
й на 7 добу життя лкування у в&дтенн': ¡нтенсивно!терапп
Показники 1 група II група
n=44 n=31
Глюкоза (ммоль/л) 3,73±1,09 3,98±1,2
Бток (г/л) 49,25±3,8 46,97±4,2
5mipy6iH (мкмоль/л) 125,21±34,8 83,2±21,9
Сечовина (ммоль/л) 6,19±1,2 8,6±3,2*
Залишковий азот (ммоль/л) 42,71±11,8 18±5,8
Креатинн (мкмоль/л) 108,01±23,6 97,6±18,4
* р< 0,05 показника дтей 1-оТ групи.
Висновки
1. Отримаы результати показали достовфно меншу частоту харчовоТ ¡нтолерантност1 у немо-влят, як1 отримали ентеральне харчування впродовж першоТ доби життя.
2. Застосування раннього ентерального харчування дозволяе швидше забезпечити енергети-чн1 потреби дитини та перехщ на повний об'ем ентерального харчування.
3. Достов1рно ¿¡льш низью показники сечовини у новонароджених, що перенесли перинатальну асфкаю при призначены ентерального харчування з першоТ доби, можуть свщчити про по-кращення як енергетичних, так \ метаболнних процеав в оргаызм1 немовляти.
4. Призначення раннього ентерального харчування дозволяе зменшити термн перебування дитини в умовах вщдтення ¡нтенсивноТ терапп.
Л1тература
Знаменська Т.К., Похилько B.I., Ковальова О.М., Розова K.B. Морфофункцюналы-ii змЫи м1тохондр1й нейроцит1в стовбура мозку щур1в в умовах експериментальноТ мо-дел1 rinoKcii та i'i корекцп цереброкурином i л1п1ном //Перинатология и педиатрия. -2006.-№4(28). -С. 83-86. Catrine K. Anthropometric assessment in nutritional care of the high-risk infant. // Groh-Wargo S, Thompson M, Cox J, eds. Nutritional Care of the High-Risk Infant. Chicago, IL: Precept Press; 2000:16-17.
Denne S.C. et all. Nutrition and metabolism in the high-risk neonate. In Fanaroff A.A., Martin R.J. // Neonatal-perinatall Medicine of the Fetus and Infant, Vol 1, 7th ed. Mosby-Year Book, 2002. - 245 p.
Groh-Wargo S. Recommended enteral nutrient intakes. In: Groh-Wargo S, Thompson M, Cox J, eds. // Nutritional Care of the High-Risk Infant. Chicago IL: Precept Press; 2000:234 Kuzma-O'Reilly B. Effectiveness of nutrition appraisal in the NICU // Pediatr Res.- 2000. - V. 47. - P.409A. Schanler R.J., Shulman R.J., Lau C. et al. Feeding strategies for premature infants: randomized trial of gastrointestinal priming and tube-feeding method // Pediatrics. - 1999. -V.103. - P.434.
Реферат
ПРОБЛЕМЫ ПИЩЕВОЙ ЭНТОЛЕРАНТНОСТИ УНОВОРОЖДЕННЫХ ДУТЕЙСПЕРИНАТАЛЬНОЙ АСФИКСИЕЙ Траверсе Г.М., Похилько В.И., Ковалёва Е.М.
Ключевые слова: асфиксия, новорожденные, энтеральное питание.
В работе проанализированы клинические эффекты у доношенных новорожденных с перинатальной асфиксией при раннем или отстроченном начале энтерального питания. Полученные результаты показали достоверно меньшую частоту пищевой ин-толерантности у новорожденных, которые получали раннее энтеральное питание и меньшую длительность интенсивного лечения.
Summary
PROBLEMS DEALING WITH NUTRITIONAL INTOLERANCE IN NEWBORNS WITH PERINATAL ASPHYXIA Traverse G.M., Pokhyl'ko V.I., Kovaliyova O.M. Key words: asphyxia, newborns, enteral feeding
Present study focuses on the clinical effects obtained as a result of the early or postponed starting of enteral feeding. Our findings have shown the significantly less frequency of nutritional intolerance in newborns who were subjected to early enteral feeding and the intensive care of not so prolonged duration.
Tom 8, Выпуск 3
43
