CC BY
10
П.Психолопя: Шдручник / Ю. Л. Трофимов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ¡н.; За ред.
Ю. Л. Троф1мова. - 3-е вид., стереотип. -К.: Либда,2001. -560 с.
12.Манько TS. М. Теоретичш та методичм основы ступеневого навчання майбутшх ¡нженер1в-
шеханшБ сшьськогосподарського виробництва: Автореф. дне. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. -
Тернопшь, 2005. -40 с.
13. Termов Б. М. Избранные психологические труды: В 2 т. -М.: Педагогика, 19 85. - Т. 1. -315 с.
Олена. ЧЕРЕПАЩУК
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦП НАВЧАЛЬНО! Д1ЯЛЬНОСТ1 В ПРОЦЕС1 П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ТЕХН1ЧНОГО НАПРЯМУ
У cmammi досшджено piem сформованосгт мотивацп навчання студенгте техшчних спещапьностей. Систематиювано nidxodu до форму вант у майбутшх фахгвцгв мотивацп до навчапьноI dizahHocmi. Виокремлено оптимальный nidxid до формування мотивацп навчально! д1яльност1 и використанням засобга юторюграфй.
Ниш вища школа переживае особливий час реформ, передумовою чого е, по-перше, наближення Украши до стандарт Болонського процесу, по-друге, складне екожмчне становище, в якому зараз пфебувае наша держава. Саме щ два фактори спричинюють neBHi змши у систем вищо! ocomi, що суттево иозначаеться на ставленш студента до навчання, ix мотивацп до навчально! д1яльносп.
Сучасний перехщний процес у впчизняшй оевт позначасться в мотивацп навчально! д1яльносп студента р1зкою пфеор1ентащею цшностей i иршритета з духовно-щншеиих на матер1ально-формальш. Bei щ фактори шдешпоють ще одну важливу передумову формування мотивацп до навчання - розлтлшня ще!, ос нов hoi структурно! лши при вивчеши техшчних дисциплш, що пов'язано переважно з невеликою об1знашстю студент з обраною профеаю та icTopiero п' розвитку.
Проблема формування познтивних мотив ¡в навчання у складний час сьогодення нашо! дфжави е надзвичайно актуальною. Саме тому тем1 мотивацп' студент/учшв до навчання ирисвячено чимало дослщжень. Зокрема щею темою займалнея I. В. Жадан, Б. I. Додонов, Л. I. Божович, А. М. Айламазьян та iniiii авторн [1; 5]. В роботах науковщв розглянуто мотив як складну, динам1чну систему стимулюючих чинниив.
Питания стимулювання навчання студент техшчних спещальностей залишилися недостатньо дослщженими. Однак проблема залишаеться важливою, осюльки в напрямку шженерп навчаються 1/6 Bcix студент ВИЗ Украши.
Метою crani е висв1тлита о снов Hi результата проведеного експерименту, охарактфизувати принципи, гадходи до формування позитивно! мотивацп навчально! д1яльносп студент техшчних спещальностей.
Проблема мотивацп до навчання студент, зокрема техшчних спещальностей, е дуже актуальною. Пщ час проведения експерименту у Вшницькому дфжавиому педагопчному ушверситеп ¡меш Мнхайла Коцюбннського (дай - ВДПУ) сфед студент спещапьносп 6.110.103. «Педагопка i методика сфедньо! оевгги. Трудове навчання» (напрям - TexHi4Ha ocBiTa) було проведено анкетування з метою виявлення piBHiB сформованосп мотив ¡в. Студентам пропонувалося дата вщповщь на питания чи висловити свою думку щодо певних твфджень. Aнaлiз анкетування дав можлпв1сть визначити piBeHb сформованосп мотив ib. Отримано наступш результата (рис. 1):
• мотиващя набуття знань - 40,4%;
• професшна мотпващя - 32,25%;
• мотив отримати диплом - 77,9%.
Пщгрунтям вказано! проблеми е також нерозумшня перспективи вивчення спещальних техшчних дисцигшн, що вивчаються на I-II курсах. Однак, як зазначають викладач1 ВИЗ з тривалим доев ¡дом робота, студента на старших курсах до навчання ставляться бшьш вщповщально. Це пояснюеться кшькома факторами. По-перше, на ставлення студент до навчання впливае виробнича практика, яку майбутш фах1вщ техшчних спещальностей
ПРОЕЯЕМИ ПРОФЕСШНО!ШДГОТОВКИ ЫДЙЕ УТИХ ФАХШЦШ
прок^щчть починаючн : 'I курсу Тут с иижливкл ¡розум1тп юживюъ внвчсння тскшчннк днсцшшн. а також пфеконатися у правильное^ виОору caoti спец!ал uiuctí . По-друге.
сформованктъ motibib внкрпсталЬовустьс.....асом i А|льш «рПознпм ставленнямдо жптпи
[ЦП в свденпв ^чвлястьс...... старших курсах Одна к i на I "I курса* .......ячяеп « тсндснщч до
подальшого ншчання.
ее тс ба
90 Ю
ио »
1с
о
I
□ метив набутim мнь
■ *й±сг ,'-а r,'ü-,' = auÍM
□ мотив отришти диплом
Рис 1. Мзптеацгя úo наечання оишпфшх аауОенявв ВД11У.
У JB fl 5Ку 3 UHM BlipilJKHHl проАЛСНМ MOTWil mi стуцекпв ДО НаБЧаЛЬЖН значною мрию залеинть й1.ц педагопчно1 малстерносп внкладач1в. ski змо!куть зашкавил! студента до навчания. KpiMToro. taqueo зауважилц що мотнвашпннп компоненте сНльш дпнамчннм. Hi;t: ni знавальнпП "га штелеюуяльнпй. Одняк його внеокя днна%ачн1пъ може нестн у cofli як пшнтнвт. так i негальш сторонн: мотнвашя моие бути змнена в кращнй 0-ík aclf ж за пеаник отстав.............тнея ня ripuic i наАутн характеру негагтпвнен мотива цН
дня вцэпыення uiti проАлсмн вярто [кпглянут илька ijihíIomíb мотпвяцм сгуденпв до навчания.
1 1нд1в1дуальннП пдац полчга^ б тону, щоА внвч1гти провиш сощально uíhhichí мчтшн кожного окремого студента А спри í.tiEiiiii результат, спиратнся на нт у наичннш, використовук.......................метод huí
2 Тпполопчнмй П1д."|д поля гас в onopi емшртно внзначем мотиву ikí властны bcím студентам данопо курсу, факультету, crari i т. д.
3. Тополог ¡чннй ni.n.xifl полягас в том1;. щоб пооудуватн стиль навчання. що мае в co&i
МОЖЛНВОСП ДЛЯ формуваННЯ МНОЖННП сощально ЩНШСННК MOTIIBÍB (тудскгв V Н9ВЧЯНШ
Оптпмальннм eapianroM для педагопчно( д1яльносп t останшй п|дк|д до фермування мотива^ cryueiriB до навчання - викладач розройляг таку методику i стиль навчання. яыш ("¡уде найсфскпвшшнм при формуванн! молва Ц|Т пуденгв до навчання Одним i¡ тякнк niдход!в t навчан ня tés h¡4 н ич д исци пл i н ¡з внкорнстан ням uacoCia ¡стор!ограф1 í.
Пц засрами ¡стфюграфм ш розумкмо пгедняння статичного i дннанчного еясмснлв
akí пге'чнш Д13 лсклнно юкрема, j одного Року цс ........... джерела П 1НШ1 иат^лмн,
C¡iijrpai|i¡4 hí дан i, ню проПшлн аОо проходятъ анал!з^ синтез науковцямн 4скди мо:+ма в1днестн карп нет nop¡BHflniHÍ пАлнщ. няочн! nociflHiiKii до^мснтальн1 Haniefloio'MCHriflbHi фшьмн. KijTpi стосукгтъсл розвнтку i перспектив ро^птк^1 науки, слаодн. р1^номан1тна ¡н«|н]рмац1я ш.|>Д|> ¡стсрнчнопо ршьнтъу науън та ii практичного застгнуваыня - як у вузыи>м>', ¡ в широкому роту mihh i. япропонованя .-}-.1"мп;\—ерагтура ¡сторниноТтсмагтики :: та кож та. uto м1сл1ть ¡(Цнзрмашю про практнчне иастгмуъання об'ькта в1вченняь, 2 ¡ншоги - це снстсма, сукупн1стъ метод1в i cnowfiiB отрпмання uicí ¡нф^мащГ Зь 4].
Внкорнстаннл ¡acofliB ¡стор1офафн истнтъ у наступн1 п1дх-с|д| i до формування мотивацК наьчальнсн д1яльносл:
- ств^рсння у навчальному матер1ал1 таких фун оАЧкгв. ^и ротглядаютъея : к1лько« CTOpÍH, що поснлюс зац!ка£лен!сть предметом, тобто В|Дбувд£Т1>ся ур1иномангтнення ...........от матер1алу,
- створеннч провлемноТ CHiyauiT чфез в(дкрнт того шлчку. ............. няуковщ до
фор^люваннявлаенпх |деп:
ПРОБЛЕМЫ ПРОФЕСШНО!ШДГОЮВКИ МАЙЕУТН1Х ФАХ1ВЦШ
- етворення на занят атмосфер! I В(дп{е1дного часу достижения при цьому моживнП шменгп^олнногс виховання.
Ннжче н »едено один ¡з фрагменттв 1стор......ого характеру. и кии < хорошим прикладом
мотнвац.....ого факира [6] Вш стоиться техшчно1 мекашкн I вув впкорнстан........ час
екслфнментапьного доел \ дааення.
в|д VI п и е в науш розпочнкгспАЯ янепад одним 13 наслцком якого * скодастпчннП П1д>;|д у фиюсофн таш, наущ я га лом Варю пов1дом1гтн студентам про ту ни г.-. яку платили доел ¡дни кн - фзики. математики, астрономн, I нил1 науковщ впродовн; У-ХУ11 ст. иа сви-1 переконання та цеТ: Т" внзнавалп фстнкам^вважалн Аоговщступннками (коча вони та кип« не Сули). Таи; ивинуванення часто заьнч^ьалося ув'дзненнам, а ¡нколн й стратою. Не^ва;шочи на це. Сиишктъ вченнх не вдмовлялися ь1д ево1х ¡дей.
': XVI I:- вибувапъся поступове поверней ня до вже отрнманнк з-:;.....среду с1м
нзукоео-Г ощщинн анпнносп, а також розвиток новнк ¡деЛ \ теор|П. Г1«ен1 закон и Оулн заново вщкрптт оекзлькп сшлкувяння м1ж вменит ви^увапося певмыю переважно це вуло лнетування Тому деяю вчен1 проходили той шлях у пошуку 1стинн у викрнгп певнпх акотв. шо \ [у велик! попередники. Еуроиаип рлзаиток науки. уетхи екстериментального \ иатематичного методу внзначнлнея насампереа в мехашш Уже Леонардо да Вшч1 1519 ррл гешальннй художник \ конструктор. математик та ¡нженер, по-новому пшйшов до ста?......ну \ дннамчинк завдань мыашкн
\'\'1 .- ¿:ум сто—им освоения антично! спадщнни Коммандшо (1?09 1?"?5рр,) переклаь прац1 Евклща. Лрх1меда, Герона, Палпа йлексавдр1 йськоп>_ Пого учень Гв1до У Сольдо дель Мойте <1.45-1607 рр. н видав у 1577 р. тыр з1 статики. в якому анклав робот древню жтор1в I розе пнув I?! вир1шуючн ¡авдання р1вно&агн пожилого важеля. не :--:;и:--н. щр ця иадана аула в:+:е вир1шена Леонардо да Б1нч1. Серед ¡итого вш ув1в в науку -гсрмш «моменту якнй у наступи! два сгсшпя широко внкорнстоБуваася Однак означения У Сальдо най(1|льш щдходптъ до сучасного поняттю (¡стагтичннй момент смли» Вченнй показу, що для р1вноваги важеля важлив! значения сил \ довжинм перпендикуляра, опущеннх и тичкн олорн на лши дн сил (вантаж1в) Сукупнить ойок фактор1в. яш одичниякуп д1ю енлн в важел! ми назнак моментом! формул»? умову ргсноопгп важеля у виг ля д| рюносп моменив
Нсьнм етапом у ро^внтк>' статики стали цзаи! гСинндського I математика Симона
Огеь1на (1545-1620 рр_), нспраму математика язана введениям десятчзык дроС1в Ковнй пдад до сгатнчн№ пройлем ми знакодимо ^ Пого коастном^ твер! «Начала статикнч Матемаинннй п№1д у вченого по^диуються з досв1дом \ техн!чною : 1а титульному аркуш1 трактату С. Стев1на намальоьаиа похнла площниа. яка обвита ланцюгом шо складеннй 31 Гаднанпл разом куль На пне ":|д малюиком говорил (¡Диво 1 не дивоо> Побила плошнна на малюнку зображена у виглади [фямокутного трпкутннка 1 горизонтальною плотен) зою.
Розглянемо нркугання С. Стеь1 на. Частнна ланцюга, им оАвнвас ппотснуту мае велнку довжнну \ метин. (}1лкше купь, шжт1 и д1пянки. яш прилягают^до катепв. Велика частика мае ^¡лину вагу. тому, здавалося 0 щр вага ланцюга. прилегло! до ^¡льшого катепв. перетягне I
ланцюг прнйде в т>у>;. Але ™ як карт...... розпод1лу кул! 1фн цьому не ............ то рук
мусил. тридтп в!чио. С. Стздш ^нае:. що в1чнни руч немо^лньии. том>' в!н ню д1я Багн
кулI н» оАидва катет однакова часгнна рол! не грае, вона снметрнчна) ^висн мн
припускав, щп яка скачус вантаж по похнл1П площнн1. в ст1лькн ж раз1в менша Бат вангажу. у ск1пьки р^в внеота ппощини мента и довжини. Так була внршена задача. пер«д я ко» зупннцлися .Чрк!мед араОа и п: свропеПськ! механнп
Але С. Стевш шшов ще даль Вш зрозушв векторний характф сили I впфше знайшов правило геометричного складання сил. Розглядаючи р1вновагу ланцюга на трикутнику, вчений припустив, що коли три сили паралельш сторонам трикутника I !х модул 1 проиорщйш довжинами цих сторш, то вони вр1вноважуються. У твор1 С. Стевша метиться також принцип можливих перемщень у застосувашп до поп ¡спасти: в сюльки раз1в по.шспаст дае виграш у сшн, в стшьки ж раз1в профае в дороз1, менший вантаж проходить бшыиий шлях.
Дал1 варто показати табличну класиф1кацш перюдш ¡сторичного ро^итку статики (табл. 1).
Таблиця 1
Кшсифшщю перюЫв гсторичного розштку статики
I. Розвиток мехашки до XVI ст. Специфика задач про гадйом i пфесування вантааав шляхом «простих машин». Вивчення р1вноваги системи методом розгляду пфесування ванташЕ у «проспи маши Hi». Трактат «MexaHinHi ироблеми». «Книга карастуна» Сабита ¡бн Корра (IX ст.).
II. Наукова револющя i створення фундаменту класично! мехашки (друга половHHaXVI-XVII ст.).
Micro стае осфедком ycix торпвельних та економ1чних зв'язюв у феодальному сусшльствг Велиы геофаф1чш вщкритгя. «Початки фшософ11» Р. Декарта. Конкретш задач1 мехашчного зм1сту, що ставила мануфактурна промисловкть. Проблема регулювання i використання прських потоюв.
Преважний розвиток юльюсно! Teopií pißHOEani (В1Д античносп до XVI ст.). Проблеми розрахунку р1вноваги и ез mí и них конструкций: колон, опфтих балок, moctíb, плит. Розвиток reo метр ично! статики.
Новий гадхщ до статичних проблем знаходимо в класичш пращ «Початки статики» Симона Стевша.
Трактат Варшьона «Нова мехашка» -узагальнення досягнень статики до XVII ст.
III. Промисловий пфеворот i його вплив на Розвиток аналогично! статики в трактатах: розвиток мехашки. Л. К ар но «Досвщ про машини загалом»,
Лафанжа «Аня.штична механжя», у працях вчених Паризько! полпххшчно! школи. Узагальнення принципу В1ртуальних швидкостей в роботах М. В. Острофадського та його школи.
Розвиток геометрично! статики в XVIII - на початку XIX ст. (робота Д. Бернул.тп. _Пуансо)._
IV. Розвиток мехашки в и ер i од крупного Пфеважний розвиток спещальних машинного виробництва мехашчних дисцигшн у XIX ст.
Потреба енфгетичного розрахунку д ii' машин тадвигушв. Встановлення загального
закону збфеження i пфетворення енерги._
На нашу думку, сфед гадход1в до мотивацп студент до навчання найбшьш оптимальним е тополопчний. Для формування i посилення позитивно! мотивацп навчально! д1яльносп майбутшх спсщалютв техшчного напряму пропонуеться застосовувати прийоми з використанням засоб1в ¡сторюфафн.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексюк А. М. Педагогжа вшцо1 ocbíth Укра1ни. -К.: Либщь, 1998. - 206 с.
2. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови / Уклад, i гол. ред. В. Т. Бусел. -К.: Перун, 2001.-1440 с.
3. Енциклопед1я icTopií Украши. Т. 3. - К.: Наукова думка, 2005. - 584 с.
4. Надель-Червинская М. А., Червинский П. П. Большой толковый словарь иностранных слов. - Т. 1.
- Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. -544 с.
5. Монсеюк Н. е. Педагопка: Навч. поибник. - 3-е вид., доп. - К., 2001. - 608 с.
6. Нарисн з icTopi'i природознавства i техшкн. - К, 19Б4. -307 с.
Юлш ШЕРЕМЕТЬеВА
СОДЕРЖАНИЕ И СТРУКТУРА ПРЕЕМСТВЕННОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ ШВЕЙНОГО ПРОФИЛЯ В ВУЗЕ
У cmammi розглядаютъся особливостг формування зшсту i структуры профеашоТ тдготовкы тженер1в-педагог1е швейного проф1пю у ВНЗ з урахуванням вимог наступност!. Це дозволяв реатзувати ттеграцШний nidxid та оптшазувати течальнш процес загалом, тдвшщти його ефектившстъ.
В настоящее время усилился научный интерес к инженерно-педагогическому образованию и проблемам профессиональной подготовки инженеров-педагогов. Этому способствует проводимая модернизация отечественного образования, задачи которой -осуществление в образовании системных и органичных изменений с целью приведения его в соответствие с требованиями современной жизни, создание культуры и механизмов постоянного обновления образования, его целенаправленной ориентации на актуальные и перспективные потребности личности, общества и государства.
С другой стороны, усиление научного интереса к инженерно-педагогическому образованию вызвано тем, что оно находится в состоянии активного развития: подавляющее большинство вопросов и проблем, связанных с профессиональной подготовкой инженерно-педагогических кадров, на сегодняшний день окончательно не решено. Это относится как к содержанию образования, так и к условиям вузовской подготовки будущих инженеров-педагогов. Анализ практики инженерно-педагогического образования, многочисленные научно-практические конференции и семинары по проблемам подготовки инженеров-педагогов свидетельствуют о том, что эта отрасль образования переживает период активного поиска, связанного с количественными и качественными характеристиками: соотношение инженерной и педагогической, теоретической и практической составляющих подготовки студентов; содфжание, пространственно-временное расположение и оптимальный объем учебной информации; выбор эффективных средств, методов и путей подготовки специалистов. Эти вопросы приобрели особую актуальность с возрастанием требований к качеству образования.
Главным компонентом образовательной системы, определяющим эффективность ее функционирования, по мнению ведущих ученых-д ид актов С. И. Архангельского, С. Я. Батышева, С. У. Гончаренко, И. Я. ЛфИфа, В. С. Леднева, А.Б. Хуторского, является обусловленное социальными целями содержание образования, сущность и структура, которого определяют выбор средств и методов обучения, мотивы и механизмы его усвоения.
Инженфно-педагогическое образование по своему содержанию многоаспектно, его ценность определяется значимостью образованного, разносторонне развитого, профессионально компетентного человека в современном обществе. Многоаспектность, полифункциональность и общественная значимость инженерно-педагогического образования делают его объектом анализа и научных исследований многих отечественных и зарубежных ученых, в частности С. Я. Батышева, А. П. Беляевой, В. С. Безруковой, Э. Ф. Зефа, Е.Э.Коваленко, Н.В.Кузьминой, П. Ф. Кубрушко, B.C. Леднева, В. А. Сластенина, Л. 3. Тархан, Н. А. Цырельчука и других ученых. В их работах содфжатся концептуальные положения инженфно-педагогического образования, раскрыты его теоретико-методологические и организационно-содфжательные основы, рассмотрены вопросы формирования личности педагога профессионального обучения, содфжания и характера инженфно-педагогической деятельности.
Проблемой содержания профессионального образования, включая инженерно-педагогическое, в общетеоретическом плане занимались В. С. Леднев, П. Ф. Кубрушко. Академик В. С. Леднев создал теорию содержания образования, в которой раскрывается
