CC BY
11
Л1тература
1. Джаман В.О. До проблеми вдосконалення функцюнально-теритс^ально1 структури великого мюта (на прикладi Чернiвцiв) / В.О. Джаман, П.В. Колядинський // Hay^Bi записки Вшницького державного педaгогiчного yнiверситетy iM. Михайла Коцюбинського. - Сер.: Ге-огрaфiя. - 2007. - Вип. 13. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv. gov.ua/ por-tal/natural/Nzvdpu_geogr/2007_13/PART4/do%20problemu%20vdoskonalennya%20fynkcionalno-terutorialnoi%20stryktyru.pdf.
2. Кaбмiн дав 200 млн. грн. на бyдiвництво оптових продуктових ринкiв в Укра1ш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zik.ua/ua/news/2011/08/18/304429
3. Макушевич А.1. Основнi тенденци та перспективи розвитку роздрiбноl торгiвлi в Ук-ра1ш / А.1. Макушевич, Н.В. Трофимчук // Вюник Луцького державного технiчного ушверси-тету : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа та менеджмент. - Луцьк, 2008. - Вип. 5 (18). - Ч. 2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_em/2008_5_2/ Zbirnik_EM_ 08_2_5.pdf.
4. Офщшний сайт КП "МТК "Калишвський ринок". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mtk-kalinka.com/history.php
5. Свиноус 1.В. Проблеми функцюнування роздрiбних продовольчих ринкiв в умовах ринкових вiдносин / 1.В. Свиноус // Актуальш проблеми розвитку економжи регiонy : зб. наук. праць "Прикарпатського НУ iм. Василя Стефаника". - 2010. - Вип. 6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Aprer/2010_6_1/44.pdf.
6. Сумлшш платники податгав Укра1ни. - К. : ТОВ "1нформацшно-довщкове видавниц-тво", 2007. - С. 158-162.
7. Чершвецький Кaлинiвський ринок сьомий у Нацюнальному бiзнес-рейтингy. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zik.ua/ua/news/2011/01/06/265532
Колосинский Е.Ю. Развитие рынков национального значения как фактор территориальной организации торговли региона
Рассмотрены ключевые тенденции структурной трансформации внутренней торговли в Украине. Исследовано место в этом процессе рынков национального значения и их роль в территориальной организации торговой сферы на примере Черновицкой области.
Ключевые слова: рынок, внутренняя торговля, территориальная организация, регион.
Kolosinskiy E.Yu. Markets of national value development as factor of territorial organization of region's trade
The key tendencies of structural transformation of domestic trade in Ukraine are considered in the article. A place of markets of national value in this process and their role in territorial organization of trade on the example of the Chernivtsi region are researched.
Keywords: market, domestic trade, territorial organization, region.
УДК338.47:629 Викл. О.В. Копитко -
Львiвський техткум зал1зничного транспорту
ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ОПТОВИХ РИНК1В СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКО! ПРОДУКЦП
Розглянуто важливють державного регулювання розвитку оптових рингав сшьськогосподарсько! продукци, враховуючи специфжу аграрного виробництва Ук-ра1ни та перспективи виходу на свiтовi ринки. Доведено, що зростання цш на сшь-госппродукщю зумовлене вщсутшстю належно! шфраструктури, неврегульовашстю кредитних вщносин, вщсутшстю квaлiфiковaних кaдрiв та шформацшно-консульта-цшного забезпечення. Вступ Укра!ни до СОТ стимулюе прискорення завершення аг-рарно! реформи, створення дiевоl коопераци сприятиме щновш стабшзаци на ринках сшьськогосподарсько! продукци, що сприятиме визначенню прюрите™ державного регулювання дiяльностi цих ринкiв.
Knw4oei слова: ornoBi ринки сшьськогосподарсько! продукци, державне регу-лювання, цiнoва стабiлiзацiя, сшьгоспвиробники, форми господарювання, кooперацiя.
Постановка проблеми. Державне регулювання розвитку аграрних ринюв набувае особливого значення, адже розвиток св1тово! економ1ки дае нам шдстави вважати потребу в продовольств1 та сшьськогосподарсьюй си-ровиш як необхщну умову забезпечення власно! продовольчо! безпеки, так i збшьшення експорту в шш1 держави. Оптов1 ринки сшьгосппродукцп е скла-довою аграрних ринюв. Тому на вшх р1внях нашо! держави визначено, що вже в найближчу перспективу агропромисловий комплекс повинен забезпе-чити зростання, а 2011 р. мае пройти тд гаслом його модершзацп. Аби до-сягти цих цшей, необхщш значш швестицп. Тому зрозумшо створення ефек-тивно-дж>чого мехашзму державного регулювання аграрних ринюв може за-безпечити виконання цих завдань.
Позитивш оч1кування товаровиробниюв вщ участ Укра!ни у систем! св1тово! торг1вл1 пов'язаш насамперед !з перспективою виходу вггчизняно! продукцп на зовшшш ринки. Проте тсля входження в СОТ з'ясувалося, що майже половина сшьгоспвиробниюв через непошформованють не пов'язують надш на щ можлив1 змши з1 зниженням р1вня 1мпортних тариф1в. Тод1 як цей чинник мае дуже важливе значення. Як вщомо, уход1 переговорного процесу Укра!на погодилася знизити середнш тариф на продукщю сшьського госпо-дарства i харчово! промисловосп з 30 % на початку перюду впровадження тарифних скорочень (2001 р.) до 12,53 % наприюнщ перюду (2005 р.). I саме з цими зобов'язаннями пов'язаш прогнози щодо втрати частини внутршнього ринку вичизняними товаровиробниками внаслщок 1хньо! низько! конкурен-тоспроможносп.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш. Проблеми державного регулювання аграрних ринюв дослщжували таю вичизняш вчеш: В.Г. Ан-дршчук, Г.1. Башнянин, П.С. Берез1вський, О.А. Битер, С.В. Васильчак, Ю.Е. Губеш, А.А. Мазараю, I.P. Михасюк, В.Я. Месель-Веселяк, П.Т. Саб-лук, М.Ф. Кропивко, Г.В. Черевко, М.Г. Шульський, В.В. Юрчишин та ш. Проте ця проблема потребуе подальших дослщжень, враховуючи регюнальш особливосп, окрем1 аспекти розвитку аграрних ринюв.
Постановка завдання. Мета цього дослщження полягае у розкритп необхщносп посилення державного регулювання д1яльност1 оптових ринюв, сшьськогосподарсько! використовуючи вичизняний та заруб1жний досвщ, напрями державного регулювання, що сприятиме цшовш стабЫзацп на ринках сшьськогосподарсько! продукцп.
Виклад основного матерiалу. Реформи, здшснеш в агропромислово-му комплекс за 20 роюв, сприяли тому, що державна аграрна полггика в Ук-ра!ш була спрямована на ринкову адаптащю аграрного сектору, зупинення кризи i стабЫзащю сшьськогосподарського виробництва. Проведено па-ювання земель сiльськoгoспoдарськoгo призначення. Новими оргашзацшни-ми формами виробництва на селi стали нoвoутвoренi приватнi господарсью структури ринкового типу: приватнi агрoфiрми, кооперативи, гoспoдарськi товариства, фермерськi й особист селянськi господарства. Виробникам аг-ропродукцп зменшено податковий тиск i спрощено систему оподаткування,
впроваджено новi форми стимулювання банкiвського кредитування, лiбералi-зовано цiни на сiльськогосподарську продукцию, що сприяло створенню основ для функщонування аграрного ринку. Проте при наданш земельних па!в у власнють не було сформовано вщповщно! виробничо! i ринково! шфрас-труктури, шхто не подбав про шдтримку новостворених агроформувань, особливо господарств шмейного типу, розвиток !х кооперацп, штеграцп в аг-ропродовольчому ланцюзi. Вщтак, переважна частина приватизованих земель здаеться в оренду сiльгосппiдприeмствам. Про несприятливють середо-вища свiдчить нишшня ситуацiя з фермерськими господарствами: !х кшь-кiсть з 2008 р. скорочуеться.
Фшансова пiдтримка розвитку окремих галузей в умовах членства Ук-ра!ни в СОТ мае здшснюватися без врахування обсягу вироблено! продукцп. Але в кра!нах СС використання "непов'язаних" заходiв не стало всеохопним, дотепер збереглися субсидл, якi виплачуються залежно вiд урожайностi зерно-вих або обсягу виробництва яловичини. Тому можна погодитися з авторами, яю пропонують частину фшансово! пiдтримки виплачувати на одиницю ресурсу (1 га земт, 1 голову худоби), а частину - на одиницю вироблено! продукцп [1]. Як приклад вщсутносп дiевого державного регулювання щн на ринках сшьгосппродукцп, якi входять в систему аграрних ринков, е тдвищення цiн. Так, з 20 по 27 квита 2011 р. було встановлено новий рекорд зростання щн на овочi i фрукти за рiк: плодоовочева продукцiя подорожчала вiдразу на 14,8 %. Про це свщчить плодоовочевий iндекс АПК-1нформ: овочi i фрукти.
Найбiльший внесок у зростання вартост плодоовочевого кошика ми-нулого тижня зробила картопля, яка зросла в щш вщразу на 22 %. Тепличнi овочi подорожчали ще значнiше (на 27 % за тиждень), але завдяки нижчш питомiй вазi в споживанш впливали на ситуацiю трохи менше. Треба також вiдзначити подорожчання всього борщового набору минулого тижня - впер-ше за цей рж цiни зросли на всi без винятку традицiйнi овочi. А весь набiр за тиждень подорожчав на 16,6 %. Найменше зросли щни на фрукти, але через рiзке зростання цiн на яблука i банани фруктовий кошик укра!нського спожи-вача за тиждень додав у щш 3,7 %.
У кра!нах, де в економiцi дiють закони ринку, участь державних орга-шв у регулюваннi сiльського господарства - звичне явище, особливо у вирь шеннi таких проблем, як матерiально-технiчне забезпечення фермерiв, реаль зацiя продукцп, оподаткування i надання кредитiв, охорона природного сере-довища, проведення дослщжень, освiта, наука, розвиток сощально! сфери.
Нагадаемо, що до "зелено! скриньки" належать заходи, як не спрямоваш на пiдтримку обсягiв виробництва та щн виробникiв, а отже, не порушують принципiв справедливо! конкуренцп. Державш витрати в межах "зелено! скриньки" можуть здiйснюватись на пщтримку наукових дослщжень, тдготов-ку i тдвищення квалiфiкацil кадрiв, iнформацiйно-консультацiйне обслугову-вання; на фшансування ветеринарних i фггосаштарних заходiв, контроль за без-пекою продуктiв харчування; вдосконалення iнфраструктури (будiвництво шля-хiв, електромереж, мелiоративних споруд); полшшення землекористування; сприяння структурнiй перебудовi сiльськогосподарського виробництва тощо.
Дepжaвa, що e члeнoм СОТ, мae пpaвo фiнaнcyвaти зaxoди "зeлeнoï cкpиньки" в 6удь-якому oбcязi зaлeжнo вiд можливосгей свого бюджeтy. Як-що з ^eï точки зopy поглянути та дepжбюджeт-2005, то витpaти, якi можта квaлiфiкyвaти як фiнaнcyвaння зaxoдiв "зeлeнoï cкpиньки" СОТ, зaплaнoвaнi нa piвнi 1,19 млpд гpн (з ypaxyвaнням витpaт нa зeмeльнy peфopмy i та тауко-вi poзpoбки в y^arn^^ aкaдeмiï aгpapниx нayк). У вiднocниx пoкaзникax зaxoди "зeлeнoï с^иньки" цьoгopiч cтaнoвлять 34 % вщ зaгaльнoï суми дep-жaвнoï пiдтpимки ciльcькoгo гocпoдapcтвa кoштaми дepжaвнoгo бюджeтy. У, 2003 i 2004 pp., ïx питoмa вaгa cягaлa вщповщно 19 i 25 %. Пpoтe, вpaxoвyючи piвeнь iнфляцiï в Укpaïнi тa cтpiмкe зpocтaння цiн та e^pro^cn тa зacoби ви-poбництвa пoчинaючи з 2009 p. дepжaвнa пiдтpимкa пoвиннa бути знaчнo бшьшою, aджe y 4exiï, Пoльщi, Слoвeнiï пpoтягoм пepexiднoгo пepioдy чacткa зaxoдiв "зeлeнoï cкpиньки" поступово зpocтaлa i ^отягом 1996-1998 pp. пoчa-лa пepeвaжaти y cтpyктypi пiдтpимки сшьського гocпoдapcтвa. 3a дaними Сeк-peтapiaтy СОТ, 1998 p. чacткa "зeлeнoï cкpиньки" y бюджeтi дepжaвнoï тд-тpимки Чecькoï Рecпyблiки cягaлa 86,2 %, Пoльщi - 73,8, Слoвeнiï - 60,8 %. Тeндeнцiя до зpocтaння пiдтpимки ciльcькoгo гocпoдapcтвa зaxoдaми "зeлeнoï cкpиньки" xapaктepнa i для poзвинeниx кpaïн. 3oкpeмa, зa дaними Сeкpeтapi-aтy СОТ, з 1995 по 2001 pp. витpaти та "зeлeнy cкpинькy" збiльшилиcя y Rpa-ïнax СС нa 56 %, y СШA - нa 26 %, Aвcтpaлiï - нa 53 %.
Нeзвaжaючи нa icнyючi пpoблeми в ciльcькoмy гocпoдapcтвi, зусилля-ми тoвapoвиpoбникiв i yp-яду вдaлocя зaпoбiгти icтoтнoмy пoгipшeнню ^одо-вoльчoï бeзпeки. Основну poль y цьому зiгpaв caмe фiнaнcoвo-eкoнoмiчний мexaнiзм, викopиcтaння якого дaлo змогу збiльшити обсяги фiнaнcoвoï тд-тpимки зa paxyнoк виплaт iз дepжaвнoгo бюджeтy тa викopиcтaння пшьгово-го peжимy oпoдaткyвaння. Ane, як пoкaзaли peзyльтaти дocлiджeння, мexa-нiчнoгo збiльшeння oбcягiв фiнaнcyвaння, cпpямoвaнoгo нa зaбeзпeчeння poз-витку aгpapниx peгioнaльниx pинкiв, нeдocтaтньo для того, щоб пoзитивнi змiни в гaлyзi нaбyли кpитичнoï вaги. Ввaжaeмo зa дoцiльнe cкoнцeнтpyвaти фiнaнcoвi pecypcи для виpiшeння cтpaтeгiчниx пpoблeм poзвиткy a^ap^ra pинкy, для чого нeoбxiднo визтачитися з пpiopитeтaми тa цiлями. Нeвiдклaд-ними, пepeдyciм, e зaвдaння poзвиткy твapинництвa, якi стоять пepeд yciмa cyб'eктaми yпpaвлiння poзвиткoм aгpapнoгo pинкy.
Оcкiльки гaлyзi твapинництвa пoтpeбyють знaчниx iнвecтицiй для cтвopeння cyчacнoгo виpoбництвa, ocвoeння бюджeтниx кoштiв мae здшсню-вaтиcя в мeжax пpoгpaмнo-цiльoвoгo п^оду. Aлe poзpaxyнoк лишe нa кошти дepжaвнoгo бюджeтy e нeвипpaвдaним, ciльcькoгocпoдapcькi тoвapoвиpoбни-ки пoвиннi мaти ш^окий доступ до кpeдитниx pecypciв. Зapaз чepeз низьку peнтaбeльнicть ciльcькoгo гocпoдapcтвa, нeвpeгyльoвaнi зeмeльнi вiднocини, вiдcyтнicть достат^ого зacтaвнoгo мaйнa тощо кoмepцiйнi бaнки дyжe те-oxoчe кpeдитyють ciльcькoгocпoдapcькi пiдпpиeмcтвa.
Отжe, вдocкoнaлeння фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoгo мexaнiзмy дepжaвнoгo pe-гyлювaння poзвиткy aipaproro pинкy мae здiйcнювaтиcя зa тaкими нaпpямaми: • зaмiнa дepжaвнoï фишсм!^ пiдтpимки aгpapниx тoвapoвиpoбникiв, якa здiйcнюeтьcя зa бeзлiччю ^^paH, цiлicнoю cиcтeмoю дepжaвнoï пiдтpимки пpiopитeтниx нaпpямiв poзвиткy гaлyзi;
220
Збipник наyково-тexнiчниx ^««ЦЬ
I l;i\ копии вiсник 11.1ТУ У^аши. - 2G11. - Вип. 21.13
• кoпцeптpaцiя фiнaпcoвиx pecypcib з HeTOKi здiйcпeппя iпвecтицiй y my^Hic-тш кoпкypeптocпpoмoжнi виpoбпицтвa ciльcькoгocпoдapcькoï ^с^кци;
• тpaпcфopмaцiя фiнaпcoвo-eкoпoмiчпoгo мexaпiзмy дepжaвнoï пiдтpимки y пaпpямi poзшиpeппя викopиcтaння зaxoдiв "зeлeпoï" cкpипьки з (^^Harai^ пepeквaлiфiкaцieю oкpeмиx зaxoдiв "жoвтoï" с^иньки y зaxoди, що пe пот-paпляють пiд cкopoчeппя згiдпo з угодами СОТ;
• ввeдeппя до cncxe^ пoкaзпикiв oцiнювaппя peзyльтaтивпocтi фшшсово-eкoпoмiчпoгo мexaпiзмy пoкaзпикiв дoxoдпocтi для тж видiв opo^^u, ввд-поспо якю poзpoбляютьcя peгyлятopпi зaxoди;
• збepeжeння пiльгoвoгo peжимy oпoдaткyвaппя ciльcькoгocпoдapcькиx тд-пpиeмcтв i фiкcoвaпoгo ciльcькoгocпoдapcькoгo пoдaткy;
• poзшиpeппя доступу до кpeдитниx pecypciв, пacaмпepeд дoвгoтepмiпoвиx, чepeз cyбcидyвaппя вiдcoткoвиx cтaвoк по кpeдитax, якi викopиcтoвyютьcя для фiпaпcyвaппя imed'H^mnx пpoeктiв.
Викoнaння зaвдaнь пoлiпшeння фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoгo мexaнiзмy дepжaвнoгo peгyлювaння дacть змогу бiльш кoмплeкcнo пiдiйти до виpiшeн-ня пpoблeм poзвиткy aгpapнoгo pинкy в peгioнax (2, с. 125).
Вступ до COT, iнтeгpaцiя вггчизняного aгpapнoгo pинкy y cвiтoвий пpoдoвoльчий pинoк пepeдбaчae тpaнcфopмaцiю cиcтeми пiдтpимки тa pe^-лювaння poзвиткy a^ap^ra ceктopy Укpaïни. 3axoди його мaють бiльш opieнтyвaтиcя нa тi, що дae змогу COT, i мeншe - нa зaбopoнeнi aбo oбмeжe-нi. Цi зaxoди мaють пepeдбaчaти вiдcyтнicть викpивлeнoгo впливу нa тopгiв-лю чи виpoбництвo (aбo дай вплив мae бути мiнiмaльним i œ cтocyвaтиcя пiдтpимки виpoбництвa, його обсяпв тa цiн), a тaкoж фiнaнcyвaння чepeз ypядoвi бюджeтнi пpoгpaми, a нe зa кошти cпoживaчiв пpoдyктiв xapчyвaння. Aнaлiз oбcягiв тa cтpyктypи зaxoдiв iз дepжaвнoï пiдтpимки aгpapнoгo текто-py cвiдчить, що piвeнь ïxньoï вiдпoвiднocтi вимoгaм COT щe дyжe низький i нeoбxiднa знaчнa ïxня aдaптaцiя до мiжнapoдниx cтaндapтiв.
Aгpapнi тpaнcфopмaцiï в Укpaïнi пpивeли до того, що y ^rnararn влacнocтi нинi пepeбyвae 30,4 млн га (73 o/o) ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь тa 26,7 млн га (82 %) piллi. Пpaвo та зeмeльнy чacткy (пaй) нaбyли 6,9 млн ocí6, a зaгaлoм офщшно oфopмлeнe пpaвo нa зeмeльнy дшянку мaють yдвiчi бшь-шe гpoмaдян. Тaким чином, пeвний piвeнь фiзичнoгo доступу до зeмлi зaбeз-пeчeнo. Вoднoчac yжe пpи poзпaювaннi було oчeвиднo, що oбpoбляти oдep-жaнi зeмeльнi пaï caмocтiйнo зможуть дaлeкo нe вci: пepeвaжнy чacтинy влac-ник1в cтaнoвили особи пeнciйнoгo i пepeдпeнciйнoгo вiкy. A вжe сьогодш по-нaд 15 % пaïв пepeйшли в cпaдщинy. Нaдaлi iз cтвopeнням pинкy зeмлi, мож-ливо, зтачта чacтинa зeмeльниx yгiдь пepeйдe y вeликi тoвapнi ciльгocппiд-пpиeмcтвa, тому cтвopeння iнфpacтpyктypи aгpapнoгo pинкy дeщo змiнятьcя. Тaк, xapaктepнoю особливютю aгpapнoгo ceктopy Кapпaтcькoгo peгioнy e ви-coкa питoмa вaгa тдсобного гocпoдapcтвa в зaгaльнoмy oбcязi ^оду^и poc-линництвa i твapинництвa. Aгpoклiмaтичнi pecypcи oблacтeй peгioнy дocтaтнi для oбpoбiткy бiльшocтi ciльcькoгocпoдapcькиx кyльтyp пoмipниx шиpoт. Рiвниннi paйoни cпeцiaлiзyютьcя та м'ясо-молочному твapинництвi, cвинap-cтвi, птaxiвництвi, oбpoбiткy зepнa, кapтoплi, oвoчiв i цу^ов^! бypякa, пe-peдгipнi - та м'ясо-молочному cкoтapcтвi, льoнapcтвi, oбpoбiткy зepнa i кap-тoплi, ripera - нa м'ясо-молочному cкoтapcтвi тa вiвчapcтвi. Щe oднieю дyжe
важливою рисою укра!нсько! частини Карпатського еврорегiону е менший, нiж у середньому в Укра!ш, розмiр сiльськогосподарських пiдприемств. У прських районах Карпат узагалi вщсутш об'ективнi передумови для розвитку великих за розмiрами господарств будь-яко! форми власносп. Це пояс-нюеться саме дуже низьким рiвнем землезабезпеченостi (5, с. 56). Тому тут важливу роль будуть вдагравати обслуговуючi кооперативи.
Ще один важливий момент - збшьшення виробництва продуктiв хар-чування в бщних кра!нах, особливо в Африщ, яка потребуе свое! власно! "Зелено! револющ!" для того, щоб протягом найближчих кiлькох роюв подво!ти або потро!ти обсяги виробництва продукта харчування. Внаслiдок зростання щн на продукти харчування й змши клiмату, внаслiдок бiльше всього пос-траждають найбiднiшi верстви населення. Зпдно з оновленими прогнозами Сватово! продовольчо! i сшьськогосподарсько! оргашзацп ООН (Г АО) (3, с. 8), свиове виробництво зернових у 2009 р. буде значно нижчим вщ рекордного рiвня 2008 р. За !х даними, нишшнього аграрного року виробництво зернових збшьшиться на 6,6 % i досягне 2,27 млрд. тонн. Тим часом урожай зерна ютотно перевищить його споживання. Запаси зернових становитимуть 496 млн тонн. Таким чином, свiтовi запаси сягнуть найвищого рiвня з 2002 р. Серед ключових причин зменшення врожаю експерти ГАО називають скорочення посiвних площ. Навiть, незважаючи на сприятливу погоду в зош виростання озимих зернових у Сврот i США останшм часом, скорочення по-сiвiв i можливе зниження прибутку в нишшньому роцi (поряд зi зростаючими витратами на виробництво) приведе до значного зменшення валового збиран-ня зернових у свт, вiдзначають аналггаки. Основне зниження виробництва зернових очжуеться в сегментi кукурудзи i пшенищ. Посушлива погода в кра!нах Азп та Двденно! Америки, а також висою перехiднi запаси в 20092010 маркетинговому роцi (496 млн т) стануть основними передумовами зниження свггового виробництва даних зернових культур. Для розв'язання продовольчо! кризи необхщно пожвавити сшьське господарство. Продовольча криза прийняла глобальнi масштаби, торкнувшись жителiв п'яти континентiв. До 2050 р населення Землi виросте до 9 млрд. А це означае, що потреби в продуктах харчування виростуть удвiчi. За прогнозами ООН, чисельнють населення у свт на середину 21 ст. становитиме 9,4 млрд ошб (ниш 6 млрд). За прогнозами, до населення Землi в найближчi 15 роюв додасться ще 1 млрд. ошб, переважна бшьшють яких житиме у кра!нах, що розвиваються. При цьому основний додаток населення припаде саме на п репони, яю найбшь-шою мiрою потерпають вщ голоду та недо!дання (табл.) [4].
У Львiвськiй обл. у 2010 р. здшснювали господарську дiяльнiсть 197 великих та середнiх тдприемств, якi виробляли продукцiю рослинництва i тваринництва та надавали послуги у сшьському господарствi. За попереднi-ми даними, ми отримали 343,0 млн грн прибутку, рiвень рентабельностi за 2010 р. становив 25,9 %. Прибуток за звггаий рiк отримали 97 тдприемств (49,2 %) на суму 404,2 млн грн, на одне тдприемство одержано в середньому 4 млн грн прибутку. Збитковими у 2010 р. були 92 тдприемства (46,7 %), от-римано 61,2 млн грн збитку, в середньому 0,7 млн грн на кожне тд-
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 20ll. - Вип. 2l.l3
приемство. 8 тдприемств (4,1 %) не мaли обсягiв реaлiзaцiï сшьськогоспо-дaрськоï продукцп.
Табл. Прогноз зростання населення за групами кран (1995-2050 pp.)
Групи ^arn вселения млн оиб Середнш щор!чний приргст, %
199S 2020 20S0 199S-2020 2020-20S0
Свгг зaгaлом S687 7б72 93бб 1,2 0,7
Розвинеш ^aïtin 1171 1219 11б2 0,2 0,2
^arnn, що розвивaються 451б б453 820S 1,4 0,8
Haйменш розвинеш крaïни S79 10S1 1б32 2,4 1,5
Aфрикa 719 1317 2,04б 2,4 1,5
Tропiчнa Aфрикa S88 1119 1789 2,б 1,б
Аз!я 3438 4S91 S443 1,2 0,б
Cxiднa Аз!я 1421 1бб4 1722 0,б 0,1
Близький Схвд 1б8 27S 387 2,8 1,1
Сврот 728 709 б38 -0,1 -0,4
Лaтинськa Aмерикa 477 6S9 810 1,3 0,7
Пiвнiчнa Aмерикa 279 3S8 384 0,7 0,2
Прибутки в рослиннищга (333,3 млн грн) i твaринництвi (3,б млн грн), отримaо перевaжно вiд реaлiзaцiï р!таку озимого (202,5 млн грн) тa цукрових бyрякiв (75,9 млн грн). Ha розвиток сшьського господaрствa сшьськогоспо-дaрськими пiдприeмствaми у 2010 р. отримaно iз держaвного бюджету кош-тiв нa суму 13,0 млн грн - зa рaxyнок бюджетних дотaцiй тa 28,9 млн.грн. зa рaxyнок подaткy нa додaнy вaртiсть. Бiльшy чaстинy бюджетних дотaцiй (б0,4 %) отримaно нa розвиток рослинництвa тa нaрaxовaно 83,2 % подaткy нa додaнy вaртiсть - зa реaлiзовaнy продyкцiю твaринництвa. У розрaxyнкy нa 1 пiдприeмство зa 2010 р. отримaно б,б млн грн бюджетних дотaцiй i 14б,б тис грн - вiдшкодyвaння зa рaxyнок подaткy нa додaнy вaртiсть [б].
Ринок овочiв i фрyктiв в Укрaïнi в 2011 р. вкрaй i дуже привaбливий для виробниюв, звaжaючи нa тaкi висок! цши. Можнa очiкyвaти, що збшь-шaться пошви aбо збiльшaться iнвестицiï в технолопю. Вщповщно, з серпня-вересня, a для рaнньоï овочевоï групи - ще рaнiше, ми повернемося до трaди-цшного р!вня цш, як! будуть мшмум удв!ч! менш^ шж ri, що е зaрaз. Хочa, зрозумшо, йдеться не про трaвень, a про тенденщю, яга буде розтягнyтa про-тягом лигах мюящв, aдже у кв!тш овоч! тa фрукти подорожчaли мaйже та 22 % пор!вняно з щтами у березш. А стaном m почaток трaвня 2011 р. цши та цю продукщю були та 72 % вищ!, шж роком рaнiше.
Що стосуеться цукру, то та сьогодш бшьш-менш стaбiльнi цши, при-нaймнi оптов!, тому що та ринок почне тадходити цукор, виготовлений !з сирцевоï сировини. А що стосуеться шших продукйв, то та кожному окремо-му ринку спостер!гаються р!зш тенденцiï. Taк, виробництво зерта в Укрaïнi може зрости зaвдяки створенню aгроxолдингiв, кшьюсть яких в Укрaïнi вже у 2011 р. може зрости до 200-300 одиниць [7]. Агрохолдинги в основному зо-середжують свою д!яльнють нa ринку зернa i вщповщно нa б!ржовому ринку.
Ha ринку м'ясо-молочноï продyкцiï ринку олшних культур виникне необхщшсть зaбезпечити втрyчaння держaви, врaxовyючи ц особливост!
Висновки. Враховуючи тенденцп розвитку св!тово! економ!ки, не-обгрунтоване зростання цiн на продовольство та сшьськогосподарську сиро-вину, виникае необхiднiсть у посиленнi державного регулювання дiяльностi оптових ринюв, використовуючи впчизняний i зарубiжний досвщ, у створен-ня д!ево! кооперацп, що сприятиме цшовш стабЫзацп на ринках сшьсько-господарсько1 продукцп, адже стрибки щн у березнi - квiтнi 2011 р. свщчить про вiдсутнiсть такого регулювання.
Вступ Укра1ни у СОТ стимулюе прискорення завершення аграрно1 ре-форми, змушуе виробити стабiльну та прозору аграрну полiтику й дотримува-тися 11. Усе це, безумовно, сприятливо позначиться на залученнi шоземних i внутрiшнiх iнвестицiй у галузь. Як член ще! оргашзацп кра1на зобов'язана визначити прiоритети зростання сшьськогосподарського виробництва за до-помогою скорочення неефективних витрат на неринковi заходи й, зокрема щ-ново1 тдтримки. Це певною мiрою дасть змогу впливати на врегулювання су-перечок i захищати себе вiд свавшля торговельних партнерiв. Визначення прь оритепв державного регулювання дiяльностi оптових ринюв сшьськогоспо-дарсько1 продукцп забезпечить стабшьний розвиток аграрного сектору АПК.
Л1тература
1. Андршчук В.Г. Сучасна аграрна жштика: проблемш аспекти / В.Г. Андршчщ М.В. Зубець, В.В. Юрчишин. - К. : Вид-во "Аграрна наука", 2005. - 140 с.
2. Лозинська Т.М. Удосконалення фшансово-економ!чного мехашзму державного регулювання аграрного ринку / Т.М. Лозинська, В.М. Ашкеенко // Науков! пращ Полтавсько! державно! аграрно! академи : зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 1. - С. 119-127.
3. Бшоусов О.М. Сучасш тенденцп та особливосп формування свгшвого споживчого ринку сшьськогосподарсько! продукцп / О.М. Бшоусов, А.Ю. Юрченко // Б1знес-нав1гатор : наук.-виробн. журнал. - Херсон : Вид-во М1жнар. ушверс. б!знесу та права. -2010. - № 2.10. -С. 4-11.
4. Офщшний сайт Мшютерство Аграрно! поливки Укра!ни. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.minagro.kiev.ua.
5. Бенцак О. Поняття та специфiка агробiзнесу в укра!нськш частиш Карпатського евро-регюну / О. Бенцак // Вюник Льв!вського нащонального аграрного ушверситету. - Сер.: Еко-номка АПК. - Льв!в : Вид-во Льв!вського НАУ. - 2010. - № 17 (2). - С. 52-59.
6. Економ!чш результати сшьськогосподарського виробництва у 2010 рощ // Веб-сайт Головного управлшня статистики у Льв!вськш областг [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stat.lviv.ua
7. Кому принадлежит Украина. Аграрный рынок // Газета "Коммерсантъ" от 19.12.2008 г., № 231.
Копытко О.В. Проблемы государственного регулирования развития рынков сельскохозяйственной продукции
Рассмотрена необходимость государственного регулирования развития оптовых рынков сельскохозяйственной продукции, учитывая специфику аграрного производства Украины и перспективы выхода на мировые рынки. Доказано, что рост цен на сельхозпродукцию обусловлен отсутствием надлежащей инфраструктуры, не-урегулированостью кредитных отношений, отсутствием квалифицированных кадров и информационно-консультационного обеспечения. Вступление Украины в ВТО стимулирует завершение аграрной реформы, создание эффективнодействующей кооперации способствует ценовой стабилизации на рынках сельскохозяйственной продукции и предопределит приоритеты государственного регулирования этих рынков.
Ключевые слова: оптовые рынки сельскохозяйственной продукции, государственное регулирование, ценовая стабилизация, сельхозпроизводители, формы хозяйствования, кооперация.
HayKOBHH BicHHK M.IT > YKpaYHH. - 2011. - BHn. 21.13
Kopytko O. V. The problem of the government regulations of the wholesale markets of the agricultural production.
The importance of the government regulations of the wholesale markets of the agricultural production taking into consideration peculiarity of the agrarian production of Ukraine and prospects world market entry is examined. The price rising on agricultural production is determined by absence of appropriate infrastructure, and undetermined credit regulations, by absence of qualified personnel and information-consulting accreditation is proved. The Ukraine accidences into WTO stimulate acceleration completion of agrarian reform, creating of efficient cooperation contribute to price stabilization on agricultural goods markets, that promote to establish priorities of the government regulation activity of these markets.
Keywords: wholesale markets of the agricultural production, government regulation, price stabilization, agrarian producer, kinds of farming, cooperation.
y^K 332.12 (477) 3do6yeau O.B. KopeHoeobKuu -
HbeiecbKuu pezioHanbHuu Homumym depwaeHozo ynpaernHHH
KOM^n^fl CTA.OrO PO3BHTKY I ŒIMAMCOBA nO.ITHKA
Bu3Ha^eHo po^b ^rnaHcoBoï nomTHKH y pearn3a^ï npннцнmв CTaroro po3BHTKy. np0aHam30BaH0 ochobhî HanpaMKH craroro po3BHTKy Ta ïx Bn^HB Ha $maHC0By nomTH-Ky. 3anp0n0H0BaH0 ochobhî пpннцнпн $opMyBaHHa ^rnaHcoBoï nornTHKH CTa^oro po3-BHTKy.
Knwuoei onoea: po3bhtok, CTarafi po3bhtok, ^ÎHaHCoBa nomTHKa.
AKTya^tHÎCTfc TeMH. Ha nonaTKy XXI ct. TeHgeH^ï ^Bmi3a^HHoro po3-BHTKy xapaKTeproyroTbca MaemTa6HHMH eKonorinHHMH Ta co^o-eKoHoMiHHHMH TpaHC^opMa^aMH nig bmhbom HayKoBo-TexmHHoro Ta eo^anbHoro nporpecy Manxe y Bcix e^epax nrogebKoï gianbHoeri. nopag i3 no3HTHBHHMH TeHgeH^aMH b co^anbHo-eKoHoMiHHoMy po3BHTKy сoцiyм noeriftHo 3imToBxyeTbca 3 rao6anb-hhmh npo6neMaMH Ta 3arpo3aMH, HMoBipmcTb aKHx noeriHHo 3pocTae. TaK, gue-nponopцiï y CBiToBin ^iHaHcoBin cucTeMi npu3Benu go rao6anbHoï eKoHoMinHoï KpH3H Ta ynoBinbHeHHa TeMniB pocTy CBiToBoï eKoHoMiKH Ha nonaTKy XXI ct. Bh-cokhh CTyniHb 3a6pygHeHHa HaBKonumHboro eepegoBH^a, BHacnigoK amueKono-rinHoï gianbHocTi pi3HHx cy6'eKTiB roenogaproBaHHa, npH3BogHTb go pyftHyBaHHa npupogHHx eKocHCTeM, ^o, CBoero neproro, enpuHHHae HHcenbHi npupogm Ta Tex-HoreHHi KaTacTpo^H, rao6anbHi enigeMiï, KaTaKni3MH, geMorpa^inm, eHepreTHH-Hi, npogoBonbni npo6neMH. Bee ^ y cyKynHocTi 3yMoBHno noaBy hoboï napagur-mh eo^anbHoro po3BHTKy, aKy 6yno npegcTaBneHo Ha BeecBiTHin KoH^epeH^ï OOH 3 npo6neM po3BHTKy h goBKinna y 1992 p. y Pio-ge-^aHeftpo.
B ocHoBi hoboï napagurMH po3BHTKy nexHTb кoнцenцia CTanoro po3BHT-Ky, eyTb aKoï nonarae y 3a6e3neneHHi TaKoro eKoHoMinHoro 3pocTaHHa, aKe gae 3Mory rapMoHi3yBaTH BigHoeuHH nroguHa-npupoga Ta 36eperTH HaBKonumHe npu-pogHe eepegoBH^e gna HHHimHboro h Man6yTHix noKoniHb. Ochobhoki MeToro CTpaTeriï CTanoro po3BHTKy e CTBopeHHa yMoB gna 3a6e3neneHHa 36anaHcoBaHoro co^anbHo-eKoHoMinHoro 3pocTaHHa, rapMornftHoro ^yH^ioHyBaHHa Tpbox B3aeMonoB'a3aHHx e^ep ^yH^ioHyBaHHa eyeninbCTBa: eKoHoMinHoï, eo^anbHoï Ta eKonorinHoï.
y KoHTeKCTi nepexogy Ha пpннцнпн CTanoro po3BHTKy BaxnHBHM MoMeH-tom e 3a6e3neneHHa ^iHaHcoBHMH peeypeaMH BignoBigHHx eo^anbHux npoцeсiв.
4. EKOHOMiKa, RiaHyBaHHH i ynpaB-iÎHHH ra^yîi
225
