CC BY
23
Висновки. Оброшинський та Пiдгiрцiвський парки е об'ектами з регу-лярним плануванням, яке в цшому збереглося, але у насадженнях вiдбулися змiни, як викривили первинний вигляд пам'яток садово-паркового мистец-тва. У Буському та Стрийському парках переважае ландшафтне планування, 1х насадження лiсового типу садово-паркового ландшафту або подiбнi до дег-радованих корiнних, або представляють чист ясеневники, чи чистi грабняки. Порiвняно з первинними насадженнями зменшилася кшьюсна участь хвойних, а також, вiрогiдно, дуба та бука.
Лiтература
1. Богданова Ю. Вшськова виставка 1916 р. у Львов1 (на верхшх терасах Стрийсько-го парку)// Наук. вюник УкрДЛТУ: М1ськ1 сади 1 парки: минуле, сучасне, майбутне. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.5. - С. 107-112.
2. 1мшенецька Н.А. Загальш тенденци розвитку паркових ф1тоценоз1в// Наук. вюник УкрДЛТУ: Мсью сади 1 парки: минуле, сучасне 1 майбутне. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2001, вип. 11.5. - С. 338-342.
3. Краткий справочник архитектора: Ландшафтная архитектура/ Под ред. И.Д. Ро-дичкина. - К.: Буд1вельник, 1990. - 336 с.
4. Кучерявий В.П. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
5. Кучерявий В.П. Стрийський парк. 1люстрований пупвник. - Льв1в: Каменяр, 1976. - 104 с.
6. Максим'юк Т.М., Любинська Г.П. Напрямки реноваци дендролопчного каркасу Стрийського парку в м. Львов1// Старовинш парки 1 проблеми 1х збереження. Тези доповщей 2-го м1жнародного симпоз1уму, присвяченого 200-р1ччю дендролопчного парку "Софивка". -Умань, 1996. - С. 191.
7. Нельговский Ю.Ю. Опыт проектирования восстановления исторических парков в Украинской ССР. Обзорная информация. - М.: Б.и, 1983, вып. 6. - 45 с.
8. Природно-заповщний фонд Украши загальнодержавного значення: Довщник/ Редкол. В.Б. Леоненко та шш1. - К.: Наука, 1999. - 240 с.
9. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М.: Стройиздат, 1979. - 183 с.
10. Рубцов Л.И. Садово-парковый ландшафт. - К.: Изд-во АН УССР, 1956. - 211 с.
11. Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР). - СПб: Мир и семья, 1995. - 992 с.
12. АЙапагу К Ма!епа1у ёо ге2уёепф. - Warszawa. - 1989, т. VI А. - 412 б., Т. VI В. - 280 б.
13. Aftanazy Я. Ма!епа1у ёо dziejow rezydencji. - Warszawa. - 1990, т. VII А. - 696 Б., Т. VII В. - 431 Б.
УДК 502.72 Проф. Б.Я. Голояд1, д-р техн. наук; К. О. Турчак2
ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТИСА ЯГ1ДНОГО У ЗАКАЗНИКУ "КНЯЖДВ1РСЬКИЙ" ТА ШЛЯХИ II ВИР1ШЕННЯ
Висвгглено проблемы питання, як пов'язаш i3 збереженням деревостану тиса япдного у заказнику "Княждвiрський". Основна причина, що спричиняеться до роз-ладу деревостану тиса япдного i попршення умов його зростання та збереження, по-лягае в активiзацii шкщливих екзогенних процесiв. Наводяться данi вже виконаних наукових дослщжень i реальш види можливих дослiджень на найближчi роки, якi допоможуть встановити основш причини проявiв шкiдливих екзогенних процеав i кiнцево опрацювати схему стабшзацп зсувного схилу, збереження та вщтворення тиса ягiдного у заказнику "Княждвiрський".
1 1нститут туризму i менеджменту Прикарпатського нацюнального ушверситету 1м. Василя Стефаника
2 директор Надв1рнянського держл1сгоспу
Ключов1 слова: тис япдний, деревостан, заказник, ареал, денудащя.
Prof. B.Ya. Goloyad; K.O. Turchak
The problem of yew timber preservation in the forest reserve "Knyazhdvirskyi" and the solving this problem
The problematic issues connected with yew (Jaxus baccata) timber preservation in the forest reserve "Knyazhdvirskyi" are reflected in the article. The main reason, causing yew timber destruction as well as growing and preservation conditions worsening, is harmful exogenous processes activation. The data on the scientific researches are already presented as well as actual real types of possible researches for the next few years which will help to find out the main reason for harmful exogenous processes displays and to develop the final scheme of slipping downhill stabilization, yew timber preservation and reproduction in the forest reserve "Knyazhdvirskyi" are presented in the article.
Keywords: yew tree, plantation, reserve, range, denudation.
Люи Укра!нських Карпат вщграють важливу грунтозахисну, водорегу-лювальну i кшматотв1рну роль, значення яких зростають з кожним роком. Проте в багатьох мюцях Карпатського регюну штенсившсть господарсько! дь яльност привела до порушення рiвноваги у природi. Особливо негативним е вплив антропогенно! дiяльностi на такi компоненти природи як вода, земля, атмосферне повггря i лiс. Радють i вiдчуття повноти життя неможлив^ якщо iстотно буде зменшуватися кшьюсть i якiсть рослинного i тваринного свггу. У цьому зв'язку значну роль вщграють збереження та вщтворення релiктових i рiдкiсних видiв деревних порщ, представником яких е тис япдний. Найбшьша кiлькiсть тиса япдного, що зростае в Укра!нських Карпатах, е в урочишд "Княж-Двiр" на 1вано-Франювщиш. Його iснуванню тут загрожують шкiдливi екзогеннi процеси (ерозiя грунпв, зсуви тощо), якi з кожним роком активiзу-ють свою дiяльнiсть. Вирiшенню дано! проблеми, збереження тиса япдного у даному урочишд присвячеш окремi рекогносцирувальнi обстеження i публжа-цi!. Збереження тиса ягiдного в урочишд "Княж-Двiр" мае також, ^м науко-вого, i практичного значення. Його збереження i вiдтворення е особливо пер-спективним для виготовлення лтв у боротьбi з важкими хворобами людини. Найбiльш об'емнi дослщження i вишукування в урочищi "Княж-Двiр" прове-денi впродовж 1977-79 рр. науково-дослщною лабораторiею лiсових екосис-тем Карпатського регюну проектно-конструкторсько-технолопчного шститу-ту Мшлюпрому УРСР пiд керiвництвом зав^вача лабораторiею, кандидата бiологiчних наук Б.Я. Голояд. Предметами дослщжень були: тахеометрична зйомка територи зростання тиса япдного (вщ р. Прут до р. Шибенки Велико!), окремi гiдрогеологiчнi обстеження i вишукування, грунти, живий надгрунто-вий покрив, лiсостан та ш. Особливу увагу було придiлено виявленню i вив-ченню всiх видiв шкiдливих екзогенних процесiв, якi в ^ею чи iншою мiрою негативно впливають на зростання тиса япдного. У результат вишукувань i дослщжень були опрацьованi i запропонованi види рiзних заходiв для стабш-заци зсувного схилу та збереження тиса япдного. Проте передбачена техноло-пя попередження i лiквiдацi!' шкiдливих екзогенних процешв не повнiстю обгрунтована i потребуе додаткових геологiчних i пдрогеолопчних дослщ-
жень, яю передбаченi для виконання у 2004-07 рр. Про сучасний стан пробле-ми та напрямки и виршення ми i шформуемо у данш статтi.
Основна мета дослщжень, якi виконанi в минулi роки i на перспективу (2004-07 р.), полягае у вивченнi стану тисового деревостану i зсувного схилу на якому вш зростае для розробки на основi наукових дослiджень у виглядi монiторингу обгрунтовано! схеми заходiв з метою покращення умов зростання тиса япдного, його збереження та вщтворення.
У цьому зв'язку констатуемо, що серед рiзноманiтних природоохорон-них об,ектiв Прикарпаття заслуговуе на особливу увагу один з найбшьших в Укра!ш деревостан тиса япдного - релжт третинного перiоду, занесений до Червоно! книги Укра!ни у 1974 р., який зростае в урочишд "Княж-Двiр". Вра-ховуючи велику кшьюсть дерев тиса на вщносно обмеженш територп (понад 10,0 тис. шт.) та важливють його збереження вш отримав статус ботанiчного заказника загальнодержавного значення мКняждвiрськийм на плошд 208,0 га, який розташований у Печешжинському лiсництвi (кварталах 1-3, 6, 7) Коло-мийського держлiсгоспу в 1вано-Франювсьюй областi. Територiя заказника розташована в межирiччi рiк Шибенки Велико! i Прута, але переважна бшь-шiсть деревостану тиса ягiдного зосереджена на правому с^мкому березi рь ки Прут у межах 6 км довжиною та 100-120 м шириною.
Ареал тиса япдного i особливо його розповсюдження свiдчать про те, що це порода приморського i прського клiмату. Вiдносно добре переносить морози, проте менш стшкий до рiзницi змiн температур, тому у природних умовах тис япдний збер^ся тд шатром лiсу бшьш стiйких до коливання температур основних лiсотвiрних порiд. Вiн вимогливий до вологост повiтря i надае перевагу багатим вологим грунтам. За даними багатьох авторiв [1-4], тис япдний е дерево-тисячолггник - живе до 4 тис. роюв. В оптимальних умовах може досягати 25 метрiв висоти i понад 1 метр у дiаметрi. Велика щн-нiсть тиса ягiдного у заказнику "Княждвiрський" полягае в тому, що вш е природного походження i його тут е велика кшьюсть, мае значний вш, добре плодоносить, задовшьно поновлюеться, а також е плантащею для збору на-сшня, вирощування саджанцiв з метою введення !х у лiсовi культури i деко-ративнi насадження, е генетико-селекцшною базою для наукових дослiджень, заготiвлi матерiалу для виготовлення лiкарських препара^в та iн. На територп заказника "Княждвiрський" тис ягiдний зростае давно. Проте з його збере-женням тут завжди були проблеми. 1х декшька. За останнi столтя постiйно знаходились причини, внаслiдок яких найбшьш крупнi дерева тиса вирубува-лись. На сьогоднi, згiдно з нашими дослщженнями, тут зростае 2450 дерев тиса япдного з дiаметром 5 см i бiльше на висот 1,3 метра вщ поверхнi грунту. Але найбшьш загрозливо! небезпеки деревостану тиса япдного завдають постiйнi прояви шкiдливих екзогенних процешв, якi особливо за останш де-сятилiття рiзко активiзували свою руйшвну дiяльнiсть. Основнi з них, це таю: площинна i лшшна ерозiя грунтiв, зсувнi i обвальш процеси. Вони спричини-лись до знищення значно! кiлькостi дерев тиса япдного, шосейно! дороги, розташовано! на водороздш мiж рiками Прут i Шибенкою Великою, пiдмиву та руйнування правого берега ржи Прут та шше.
На шдставi всебiчних власних дослiджень ми встановили основш причини проявiв шкщливих екзогенних процеЫв. Загалом вони залежать вiд ре-гiональних фiзико-географiчних умов дано! мюцевость Територiя княж-двiрськоl екосистеми розташована на вирiвняних дшянках i схилах шосто! надзаплавно! тераси ржи Прут. Вщност висоти на водороздш Прута - Ши-бенки Велико! досягають 125-130 метрiв. Швшчна частина дослщжувано! те-ритори оконтуруеться рiкою Прут. Правобережнi схили долини дуже стрiмкi, мiсцями вони утворюють прямовиснi уступи (55-60°). У бшьшосл кварталiв (2-4) стрiмкiсть схилiв перебувае в межах 20-25°. Русло ржи Прут на багатьох дшянках розмивае шдошву тераси, сприяючи сповзанню вниз по схилу чет-вертинних глин i галичникiв. Наявнiсть близько розташованого базису ерози рiки Прут i значно! крутизни схилiв е однiею iз важливих причин ерози i зсу-вiв. Клiмат у райош зростання тиса ягiдного е також одним iз чинникiв рельефотвiрних процеЫв. Залежно вiд кiлькостi i розподшу атмосферних опа-дiв, в розрiзi сезонiв, знаходиться гiдрологiчний режим ржи Прута i Шибенки Велико!'. Довжина ржи Прут у межах дослщно! територи 6,2 км. Нахил русла 1,9 м/км швидюсть порiвняно велика - 4,5 м/с. Русло звивисте, дно нерiвне, галечникове. Рiчний хщ рiвня води характеризуеться невисоким весняним паводком, нестшкою лiтньо-осiнньою меженню, яка часто порушуеться високи-ми дощовими паводками i пiдняттям рiвня води взимку (до 300 мм).
Грунти в межах заказника представлеш переважно дерново-шдзолис-то-глейовими рiзновидами. Переважають сильнопiдзолистi грунти, слабо i сильно поверхнево-оглееш характеризуються низьким вiдсотком гумусу i поганою структурою, яка сприяе розвитку процешв площинного змиву. Тут грунти багат кальцiем, що вiдiграе важливу роль у збереженш тиса ягiдного, який вiдноситься до числа кальщефшьних видiв (С.1. Стойко, 1976 р.). Тис збер^ся у свiжих i вологих смереково-ялицевих бучинах.
У геолопчному вiдношеннi територiя заказника характеризуеться пов-здовжньою структурно-лiтологiчною зональшстю. До дiлянок розповсюд-ження бшьш стiйких порiд добро^всько! свiти приурочеш схили з перева-жанням площинного стоку i змиву. Бiльш штенсивно сучаснi екзогеннi про-цеси (зсуви, лшшш розмиви тощо) розвинутi в мюцях розповсюдження гли-нистих вiдкладiв стебнинсько! i коЫвсько! свiт (коломийськ шари). Терито-рiя заказника е прямою морфоструктурою. Тут у межах дослщно! територи нижнi молласи представлеш добротвською i стебнинською свiтами, верхньо-коломийськими шарами КоЫвсько! свiти. Вс вони тiею чи iншою мiрою е схильнi до розвитку ерозшних та зсувних процесiв. У межах ареалу зростання тису трапляються генетичш типи четвертинних вiдкладiв, алювiальнi вщ-клади зсувiв (сповзiв), а також пролювiальнi вiдкладiв. Вони в окремих мю-цях також сприяють iнтенсивному розвитку зсувних процесiв. Так, наявшсть обводненого галечникового горизонту, що залягае на корiнних глинистих вщкладах, е одним iз факторiв, схильних до широкого розвитку зсувiв. Вщ-клади зсувiв складаються переважно з глин i рiзноl структури суглинюв. Пролювiальнi вiдклади багаточисельних потокiв, ярiв i болiт переважно скла-деш глинистим матерiалом з домiшкою галичниюв, щебню i валунiв.
У геоморфолопчному вiдношенню територiя заказника зайнята дену-дацiйно-акумулятивним "рiвнем Лоево!". Денудацшна поверхня перекрита товщею плiоценових суглинюв i галечникiв. Схили в бшьшост випадкiв ус-кладненi давнiми i сучасними зсувами, на схилах трапляються розсипища га-личникiв i валушв. Зсувнi схили чергуються iз схилами площинного змиву, якi у пригребеневш частинi переходять у похилi схили площинного стоку. Максимально! крутизни досягають схили швшчно! експозици (до 35°), яю пе-реважно зайнятi зсувними цирками i сходами. Русло ржи Прут розмивае пра-вий схил, викликаючи новi зсувнi перемiшення. Найбшьшу площу зсувнi схили займають на правобережжi Прута (квартали 1-3). Суцшьний зсувний схил тут прив'язаний до виступу шосто! надзаплано! тераси. За крутизною схили подшяються на надзвичайно стрiмкi (36-45°) зсувнi схили, стрiмкi (27-35°) зсувнi схили, сильно похилi (10-17°) i похилi (36-45°) займають найбшьш стрiмку частину виступу шосто! надзаплавно! тераси i характернi для першого кварталу. На окремих дшянках цього контуру крутють зривних оголень досягае 55-60°. До них належать найбшьш крупш циркоподiбнi обвали - зсуви. У плат обвал-зсув мае пiдковоподiбний вид, довжина дуги якого 130-150 метрiв. Висота стшки зриву бiля 60 метрiв. У межах накопичення спостер^аеться постiйний рух перезволожених мае грунпв у сторону русла ржи Прут. Крутизна схилу на цш дшянщ не бшьше 5-12°, проте повсюдно видно свiжi трiшини i повiльне сповзання зсувних мас. Цьому сприяе також постшний розмив берега ржи. Проте найбiльшi площд на дослiджуванiй тери-тори займають стрiмкi (18-26°) зсувнi схили у 2 i 3 кварталах. Дшянки схилiв складнi давньо-зсувними формами, цирками, стшками зриву i зсувними схщ-цями. Переважають незначнi зсуви, ширина по схилу яких не перевищуе 10-12 метрiв, висота стшки зриву 1,5-2,0 метрiв, стрiмкiсть 35-40°. У нижнш третинi схилу (кв. 3) розташоваш похилi зсувнi схили (4-9°). Цей схил дефор-мовано давньозсувними формами. Дшянка е шби конусом виносу зсувного матерiалу на розташованих вище бiльш стрiмких зсувних схилiв. На значнiй довжинi схил розмиваеться водами ржи Прут, що сприяе повшьному спов-занню грунлв у бiк русла. На схилi спостерiгаються також багаточисленнi опливини. Необхщно зазначити, що майже всi свiжi зрушення земляних мас переважно спостер^аеться пiсля iнтенсивних дошiв проливного характеру.
Для бшьш повного опису i характеристики поверхнi територi! заказника "Княждвiрський" ми виконали тахеометричну зйомку мюцевост в масшта-бi 1:2000 з перетином рельефу горизонталями через 1,0 метр.
Висиовок. Водночас польових обстежень, зйомок i дослiджень, а також аналiзу наявних результатiв наукових дослщжень iнших органiзацiй, ми вияви-ли фактори, яю викликають шкiдливi екзогеннi процеси i е причинами, яю згуб-но впливають на деревостан тиса япдного у заказнику "Княждвiрський" [5].
Для бшьш повного i достовiрного виявлення i встановлення причин, що викликають шкiдливi екзогенш процеси на територi! тисового заказника у 2004 рощ будуть проведет спещальт буровi i геофiзичнi дослщження: бу-рiння на глибину до 150 метрiв у кiлькостi трьох скважин на першому тран-сега вiд рiки Шибенки Велико! до ржи Прут. Ще п'ять дослщних трансектiв, через кожний кiлометр довжини схилу, будуть закладеш i проаналiзованi за
допомогою геофiзичних методiв для чггкого виявлення меж i товщин заля-гання прських шарiв та напрямку ïx нахилiв i залягання верховодки i грунто-вих вод. Таким чином буде встановлена основна причина зсувних процешв та можливють достовiрного опрацювання комплексу диференцшних заxодiв за участю пдротехшчних споруд для стабiлiзацiï зсувного схилу у заказнику "Княждвiрський", охорони та збереження i вщтворення деревостану релшто-вого тису ягiдного.
Л1тература
1. Покорны Яромир. Деревья вокруг нас. - Прага: Артия, 1980. - С. 48.
2. Федоров А.А. Жизнь растений. Том 4. Просвещение". - М.:, 1978. - С. 413-416.
3. Анучин Н.П. и др. Лесная энциклопедия. Том II. "Советская энциклопедия". - М.:, 1986. - С. 455-457.
4. Чопик В.И. Редкие и исчезающие растения Украины. Справочник. - К. : Наук. думка. - 1978. - С. 147-150.
5. Голояд Б.Я., Слывка Р.Е. Мониторинг для сохранения тиса ягодного в регионе Украинских Карпат. - Ивано-Франковск: ДОР НТИ, 1989. - С. 1-11.
УДК 581.9+581.526 Доц. М.1. Сорока, канд. с-г наук - УкрДЛТУ
ФЛОРА ТА РОСЛИНН1СТЬ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА
"РОЗТОЧЧЯ"
У результат! 20^чних дослщжень флори та рослинносп Природного заповщ-ника "Розточчя" встановлено, що флора вищих рослин налiчуe 1165 видiв, серед них 212 видiв мохоподiбних з 93 родiв, 41 родини та 944 види судинних рослин, що належать до 122 родин та 457 родiв. 28 видiв заповщника внесено в Червону книгу Укра-1ни, серед них 15 видiв родини Qrchidaceae Juss. 14 видiв вiдомi тшьки з лiтератури, зниклими вважаються 33 види. На територи заповщника зростае 38 культивованих видiв. За найновшими даними, фiтоценози заповiдника "Розточчя" належать до 104 асощацш, 44 союзу, 29 порядюв, 18 класiв, визначених за методом Браун-Бланке.
Ключов1 слова: флора, рослиннють, заповiдник.
Doc. M.I. Soroka - USUWFT Flora and vegetation of natural reservation "Roztocze"
As a result of 20-year's researches of flora and vegetation of reservation "Roztocze" is established, that the flora of higher plants totals 1165 species, among them 212 species of bryophyta from 93 genus, 41 families and 944 species of vascular plants, that belong to 122 families and 457 genus. 28 species of reservation are brought in to the Red data book, among them 15 species of family Orchidaceae Juss. 14 species are known only from the literature, 33 species have disappeared. In terrain of reservation grow 38 exotic species. The phytocenosises of reservation "Roztocze" are referred to 104 associations, 44 unions, 29 orders. - 18 classes determined behind a method the Braun-Blanquet-form.
Keywords: flora, vegetation, reservation.
Природний заповщник "Розточчя" розташований у центр1 украшсько! частини дуже щкавого у боташчному вщношенш регюну Розточчя, що ле-жить м1ж Люблшською i Волинською височинами та долиною Побужжя - з одного боку i Дшстровсько-Санською низовиною - з шшого, простягаючись на 180 км з швшчного заходу на швденний схщ вщ околиць м. Красшка (Польща) до околиць м. Львова.
