CC BY
37
ревинознавство, роздiлом якого е лiсове товарознавство, е навчальний поЫб-ник, шдготовлений Ю.Ф. Осипенком та В.П. Рябчуком (1979).
Результати вггчизняних та зарубiжних дослiджень узагальненi О.П. Божком та 1.С. Вiнтонiвим (1992) в укра1номовних навчальних посiбниках "Дере-винознавство з основами люового товарознавства" та "Практикум з дереви-нознавства та люового товарознавства" (1992, 2002). Це першi навчальнi по-сiбника такого профшю пiдготовленi в Укра1ш.
Наведет у данш роботi вiдомостi деревинознавчого характеру, як стосуються властивостей порщ Укра1ни, не претендують на абсолютну ви-черпнiсть.
Поряд з тим, анашз змiсту публiкацiй свiдчить про незаперечш успiхи Укра1ни в галузi деревинознавства, зокрема його бiологiчного напрямку. Водночас першочергового вирiшення потребують таю проблеми:
1. Варто розширити дослщження деревини деревних порщ Украши та вплив на не! особливостей формування (густоти, схем створення люових культур, структури насаджень, рубок догляду, прижиттевого користу-вання деревостанами, осушувальних та шших мелюрацш), розкриття бь олопчних процес1в формування деревини.
2. Необхщно актив1зувати вивчення ф1зико-мехатчних властивостей деревини у зв'язку з формовою р1зноматттстю порщ.
3. Опрацювати для основних деревних порщ систему цшеспрямованого формування деревини стосовно титв люорослинних умов, титв люу.
4. Розширити методичт роботи в галуз1 деревинознавства та дослщження вад деревини з метою об'ективного визначення квал1метри деревних сортименпв.
5. Шдготувати довщник про ф1зико-мехатчт властивост деревини деревних порщ Украши.
Пропонованi першочерговi напрямки наукових дослщжень з вивчення деревини промислових порщ Укра!ни спрямованi на розширення вщомостей про не! та 11 рацiонального використання, а в люогосподарськш галузi - на вирощування деревини заданих властивостей. На наш погляд, вичерпна характеристика фiзико-механiчних властивостей деревини вЫх деревних порщ Укра1ни повинна стати невiд,емною складовою сертифшаци лiсiв. Такими ж даними повинна бути доповнена дiагностична характеристика основних ти-пiв лiсу як природно-юторично! основи лiсовирощування.
УДК 582. 471: 712 Ю.1. Шевчук; С.С. Пукас; проф. В.П. Шлапак, д-р
с.-г. наук;Л.А. Колдар -Нащональний дендрологiчний парк "Софивка"
ВИДОВЕ ТА ФОРМОВЕ Р1ЗНОМАН1ТТЯ РОД1В TAXUS L. I SOPHORA L. ТА IX ГОСПОДАРСЬКЕ ВИКОРИСТАННЯ
Розглядаються особливост використання видiв роду Taxus L. та Sophora japónica L. у зеленому будiвницгвi, яю дають можливють розширити та покращити асорти-мент декоративних деревних рослин, що - використовуються при озелененнi в Укрш'ш.
Yu.I. Shevchuk; S.S. Pukas; prof. V.P. Shlapak; L.A. Koldar - National
deontologicalparks "Sofjvka"
Specific and form variety of sorts of Taxus L. and Sophora L.
but their economic use
The features of the use of types of sort of Taxus L are examined. but Sophora japónica L. in green building, which enable to extend and improve the assortment of decorative arboreal plants, that - is used for planting of greenery in Ukraine.
Важливим завданням сучасного садово-паркового мистецтва е впро-вадження нових, декоративно щнних рослин, яю приносять велику, рiзносто-ронню користь i мають арх^ектурно-декоративне та культурно-побутове зна-чення. Тому значну роль у покращенш ландшафтних територш вщграе ш-тродукщя нових деревних та кущових рослин.
Останшм часом значно розширився асортимент декоративних рослин, яю широко використовуються у зеленому будiвництвi Укра'ни. Серед них значне мюце належить видам роду Taxus L. та Sophora japónica L. [2, 5].
У природних умовах Taxus трапляеться рщко. Рщ нараховуе 8 видiв дводомних або однодомних вiчнозелених дерев або чагарниюв. На Кавказ^ у пiвтора юлометрах вiд курорту Хоста знаходиться заповщний тисово-самши-товий масив. У Схщнш Грузи по ущелинi Бацара, у верхiв,ях рiки Алазани розташований найбшьший масив тиса ягiдного (площа близько 800 га, вж якого 300-500 роюв, в окремих екземплярiв - до 1500). У Вiрменil з давшх часiв шанувався священний Ахнабадський тисовий гай. В Укра'ш, в урочишд Княжий-Двiр (Iвано-Франкiвська область) знаходиться тисовий заповщник. В Естони (острiв Хиума), Литвi, Латви (Руцаевське люництво) перебувають пiд охороною усi дерева тису. Всього на територи СНГ нараховували до 30 тисяч екземплярiв тиса ягiдного. Тиси вiдрiзняються густою кроною, з мутовчатим розташуванням пагошв, повiльним ростом, винятковим довголiттям (живуть до 3000 роюв) i легким вкоршенням живщв. За тiньовитривалiстю тиси займають перше мiсце серед деревних порщ. Добре розвиваються на освггле-них мiсцях, люблять вологе повггря i свiжi вапновмiснi грунти. Варто мати на уваз^ що майже вс частини рослини отруйнi [3, 4].
Найбшьш поширеними у культурi е 4 види тиса з 1'х формами [1]:
Тис канадський - Т. canadensis Marsh. Зростае у схщнш частит Шв-шчно! Америки. Це низьке, кущоподiбне деревце, 1-2 м висотою, здебшьшо-го лежаче, iнодi з висхiдними пагонами i короткою, густо розташованою хвоею, яка злегка серпоподiбно вигнута, коротко загострена, на дуже коротких черешках, зверху жовтувато-зелена, знизу ясно-зелена, iз блщо-зеленими смужками. Зимостiйкий, витримуе зниження температури до - 35 °С. У молодому вщ менш зимостiйкий, незахищенi снiгом пагони у суворi зими можуть пошкоджуватись морозом. У культурi з 1809 року [5, 6].
Тису канадському належать двi форми:
"Ауреа" ("Аигеа"). Форма виведена у 1868 рощ селекщонером Сенек-лаусом. Карликовий чагарник висотою до 1 м, що густо гшкуеться, мае дрiб-ну хвою жовтого кольору, щшьно розташовану на пагонах. Придатна для альшнарпв.
мПiрамiдалiсм ("Pyramidalis"). Низькорослий чагарник з шрамщаль-ною кроною в ранньому вщ^ пiзнiше - бiльш пухкою, яка розростаеться в ширину. Пагони тверд^ мiцнi, прямо зростаючi. Молодi пагони жовто-зелеш. Висота близько 1 м. Росте повшьно. Хвоя на пагонах неоднаково! довжини, у середнiй частит довша, нiж на верхiвцi. Кореш численш, неглибокi, з мжо-ризою. Вiддае перевагу кислим або слабокислим, дренованим, родючим, во-логим грунтам. Мюце розташування: напiвтiнь. Зимостiйка. Використання: окремими екземплярами або групами у кам'янистих садах, у контейнерах на дахах i терасах. У культурi з 1857 року.
Тис гострий або гострокшцевий - Т. cuspidata Sieb. et Zucc. Природно Зростае у Приморському кра!, на Сахалш, у Маньчжурн, Коре!, Япони. Дерево до 20 м висотою, iз широкою, яйцеподiбно-овальною кроною. У швшчних межах поширення набирае карликово!, сланко! форми. Кора буро-червона, з жовтувато-бшими плямами. Хвоя рiзко загострена, коротка, бшьш свiтла, нiж у тиса япдного. З верху вона тьмяно-зелена, знизу ясно-зелена, iз двома бурувато-жовтими смужками, функщонуе 4-5 роюв, в осiннiй перiод злегка бурiе. Тис ягiдний, переносить морози до -35-40 С, по-сухостiйкий, до грунт1в не вимогливий. Переносить нестачу вологи. Добре переносить сильну обрiзку. Росте повiльно. Вид довговiчний, живе до 1500 роюв. Добре поеднуеться з листяними породами. Рекомендуеться для солггерних i невеликих групових посадок. Використовують для озеленення у бшьш швшчних районах, шж тис япдний. У культурi з 1854 року.
Найбшьш поширеними декоративними формами Т. cuspidata е: "Денза" ("Densa"). Жiночi рослини, дуже повiльно-зростаючi, iз широкою i притиснутою кроною. У 50 роюв висота до 1,2 м i 6 м дiаметр крони, багато коротких, спрямованих вгору пагошв, що мають темно-зелену хвою. Привезений з Япони у 1917 рощ боташком Терсоном.
"Мтма" ("Minima"). Найбшьш карликова з уЫх форм тиса гострого. Висота куща не бшьш 30 см. Пагони прям^ нерiвномiрно гшкуються, корич-невь Рiчний прирiст не бiльш 2 см. Хвоя довгасто-ланцетна, 4-12 мм довжи-ною, блискуча, темно-зелена. Знайдена близько 1918 року боташком Н.В. Славиним у США. Ефектна при посадщ у групах.
"Нана"("Nana"). Низька iз широко розташованими мщними гшками i кроною неправильно! форми, у молодому вщ пагони бшьш густ^ вкороченi, твердi. Росте дуже повшьно. Висота до 1 м. Щорiчний прирют близько 5 см. Дiаметр крони до 3 м, прирют у ширину близько 10 см. Хвоя голкоподiбна, лiнiйна, коротко загострена, радiально орiентована, що дуже густо вкривае пагони, темно-зелена, 2,0-2,5 см довжиною. Кореш сильш, рясно гшкуються, розгалужеш. Вщдае перевагу кислим або слабокислим, вологим i родючим грунтам. Мюце розташування: сонячш мюця або напiвзатiненi. Цiлком зимос-тшкий. Використовують: окремими екземплярами, групами в альпiнарiях, для бордюрiв i живоплоту. Рекомендуеться для озеленення терас, дахiв i для вирощування у контейнерах.
"Фармен" ("Farmen"). Карликова форма. Висота 2 м, дiаметр крони 3,5 м. Крона широка. Кора червоно-бура, з жовтувато-бшими плямами. Хвоя
мiцна, загострена, розташована радiально, темно-зелена. Рiчний прирют у ви-соту 10 см, у ширину 15 см. Тшьовитривала. Вщдае перевагу свiжим, суглин-ковим грунтам, не переносить застою води i кислих груш!в. Морозостiйка. Використання: одиночш посадки або групи на кам'янистих гiрках, бордюри або живоплоти.
Тис середнш - T. media Rehd. (Т. cuspidnta х Т. Ьасса1а). Займае про-мiжне положення мiж тисом япдним i гострим. Рiст бшьш могутнiй, нiж у тиса япдного. Старi пагони маслиново-зеленi, зверху на сонщ часто червонува-ri. Голчаста хвоя схожа на хвою тиса гострого, але голки розташоваш чiтко у два ряди. Центральна жилка бшьш виражена, шж у тиса япдного. Довжина хво! 1,3-2,7 см, ширина 0,2-0,3 см. Перевага тиса середнього - легюсть роз-множення живцями. Навт без оброблення стимуляторами можна одержати до 40 % укоршених живщв. Застосовуеться у рiзних садових композищях, поодиноко або групами.
"Брауш" ("Broivnii"). Карликова форма. Висота 2,5 м, дiаметр крони 3-4 м. Крона округла. Хвоя голчаста, мщна, серпоподiбна, вигнута, темно-зелена. Рiчний прирiст у висоту 10 см, у ширину 15 см. Росте повшьно. Шд-даеться обстриганню. Тiньовитривала. Зростае на свiжих, добре дренованих суглинистих грунтах, не переносить застою води i кислих грунлв. Морозос-тiйка. Застосування: солггерш посадки, групи, бордюри, кам,янистi прки.
"Дензiформiс" ("Densiformis"). Жiночий клон. Висота 1,5 м, дiаметр крони 3 м. Крона густа, округла. Молодi пагони узимку зеленувато-коричне-вi, численш. Хвоя голчаста, 20-22 мм довжиною, 2,5 мм шириною, тонка, гостра на верхiвцi, зверху ясно-зелена. Росте повшьно. Рiчний прирiст до 10 см. Надзвичайно коштовна форма завдяки високш зимостiйкостi. Широко культивуеться у Захщнш Gвропi. Використовуеться для групових i солггер-них посадок у садах, на кам'янистих дшянках.
"Стрейт Хейдж" ("Strait Hedge"). Жiноча форма. Висота 3-5 м, дь аметр крони 1,0-1,5 м. Крона щшьна, вузькоколоноподiбна. Хвоя голчаста, двострiчкова, на кшцях гiлок розташована радiально, густа, темно-зелена. Росте повшьно. Рiчний прирют у висоту 15 см, у ширину 6 см. Тшьовитривала. Зростае на свiжих, добре дренованих суглинкових грунтах, не переносить застою води i кислих грунлв. Морозостшка. Застосовуеться в одиночних посадках, групах, бордюрах.
"Хатфщщ" ("Hatfieldii"). Чагарник висотою 4 м i шириною 3 м. Форма крони ширококонусоподiбна. Хвоя розташована радiально, темно-зелена, яскрава. Отримана у 1923 рощ селекщонером Т. Хатфилдом у США. Реко-мендуеться для солггерних i групових посадок на альпiйських прках. Бажано випробувати при створеннi живоплоту.
"XiKti" ("Hicksii"). Чоловiча i жшоча форми мають вузьку колонопо-дiбну форму. Висота 3-4 м, у 2-3 рази бшьше ширини. Хвоя на прямих паго-нах радiальна, на бiчних - чiтко двострiчкова, 25-30 мм довжиною i 3 мм шириною, зверху блискуча, темно-зелена, з виразною центральною жилкою, знизу ясно-зелена. Рiчний прирют у висоту 15 см. Вирощена вперше близько 1900 року в Хж-розсаднику (США) з насшня тиса гострого "Нана". Рекомен-
дуеться для групових i солiтерних посадок на кам'янистих дiлянках, а також на газош у партернiй частит саду. Можна використовувати для озеленення дахiв, терас, вирощувати у контейнерах.
"ХшлГ' ("Hillii"). Чагарник, жiноча форма. Культивар виведений у 1914 рощ. Висота 3-5 м, дiаметр крони 2-3,5 м. Крона щшьна, компактна, ши-рокотрамщальна. Хвоя голчаста, блискуча, зелена, довжиною 2-2,2 см, загострена. Росте повшьно. Рiчний прирют у висоту 10-15 см, у ширину 10 см. Тшьовитривала. Зростае на свiжих, добре дренованих суглинкових грунтах, не переносить застою води i кислих грунлв. Добре стрижеться. Морозос-тшка. Застосовуеться солiтерно, групами та бордюрами.
Тис ягвдний, або европейський - Т. baccata L. Найбшьш тшьовитривала порода. З настанням теплих дшв генеративш бруньки тиЫв швидко на-бухають i вже наприкшщ квiтня зацвiтають. Незважаючи на високу тшьовит-ривалiсть рослини, вирощуваш при достатнiй освiтленостi, дають бiльший прирiст, але менше захищеш вiд впливу низьких температур. Рослини, висад-женi у захищених мюцях, пiсля суворих зим краще збершають свiй вигляд, нiж рослини вщкритих мiсць. Усе це свiдчить про користь посадок тиса у захищених мюцях.
До перспективних штродуцеш!в, що мають цiннi декоративнi якост i можуть використовуватись у зеленому будiвництвi належать рослини роду Sophora L.
Рщ Sophora L. об'еднуе 20 видiв у тропiках i субтротках, рiдше у по-мiрному поясi Америки, Азiï i Австрали. 1з них 6-7 видiв деревних. В Укра1ш штродукований лише один вид Sophora japonica L., який е найбшьш перспек-тивним для використання у культурь У нашш краш ця рослина вперше з'явилася у 1814 роцi в Нттському ботанiчному саду, а звiдси невдовзi роз-повсюдилась по всьому Криму, Херсонськш та Одеськiй областях, а також по Молдави та Краснодарському кра].'. У Центральному боташчному саду Украши Sophora japonica L. вирощуеться з 1945 року. Ця рослина добре пристосу-валася до умов Киева. Вона порiвняно морозостшка, хоча в окремi суровi зи-ми, коли температура повiтря опускаеться нижче -20 °С, однорiчнi пагони тдмерзають. У цвiтiннi ïï спостершаеться перiодичнiсть, що повторюеться через 2-3 роки [5].
У 1960 рощ Sophora japonica L. з'являеться у дендролопчному парку "Софивка" i впевнено приеднуеться до культурних рослин як щнне паркове дерево для озеленення [5, 6].
Висока, пишнокронна, Sophora japonica L. дуже нагадуе собою Robinia pseudoacacia, особливо листками, проте вона немае гострих колючок, в не'' зе-ленувата кора, гладенька з темними плямами. Чудовi декоративш якост зро-били софору рiвноправною мешканкою пiвденних мiст. Ïï часто можна поба-чити на бульварах Ялти, i парках Омферополя.
Обмежешсть у використаннi пов'язана з вщсутшстю даних з вивчення бiоекологiчних особливостей росту i розвитку видiв Sophora japonica L. та ме-тодичних вказiвок з технологи ïï вирощування. Цшшстю даного виду в його декоративних властивостях е красивi непарно-перист свiтло-зеленi листки,
що розмщет спiрально, довжиною 2-5 см, яю не втрачають блиску навль у caMi посушливi перiоди лiтa. Листки розпускаються досить ni3HO - на початку травня. Природнiй листопад починаеться у першiй половинi жовтня, але в ре-зультaтi зaморозкiв листки часто осипаються рaнiше. Ця рослина е одним з найкращих медоноЫв, так як 11 нiжний тонкий аромат приваблюе бджiл. Особливо цшним е те, що цвтння Sophora japonica L. наступае шзшше iнших деревних порiд - у середиш або у юнщ липня i тривае до серпня, але строки цвь тiння сильно вардають по роках. Рослина декоративна також i у плодоношеннi сво'ми оригiнaльними чiтко помiтними бобами, що звисають з дерева [5].
Коли вщцвгтають квiтки на 1'хньому мющ з'являються в'язки бобiв -зеленувaто-бурi з перетяжками. У cерединi 1'х по двi або три насшини, подiб-нi до сочевичних зерняток. Плоди достигають у вереcнi - жовтш, а iнодi i шзшше й можуть триматися на деревi всю зиму.
Виcокi декоративш влacтивоcтi цих видiв дають змогу широко вико-ристовувати рослини у зеленому будiвництвi. Вони можуть бути викорис-тaнi як cолiтери та невеликими групами по 2-3 дерева i цим сприятимуть прикрашенню пейзажу. При оформленш caдiв i парюв регулярного i ландшафтного тишв високий декоративний ефект створюють посадки дерев на схилах, терасах, тим бшьше умови таких мюцезростань вщповщають еко-логiчним умовам 1'х росту у природних ареалах. Надзвичайно ефектного вигляду набувають невелик групи та солпери на стрижених газонах, рiв-них вiдкритих полянах, коло шдшжжя невеликих пiдвищень. Велике зна-чення для традицшно укра'нського народного декоративного caдiвниц-тва мае облаштування присадибних дшянок, де доречним буде облаш-тування видами роду Taxus L. та Sophora japonica L. Використання цих рослин можливе i при озелененш адмшютративних територiй, де вони шдкрес-лять вхiд на 1'х але! та прикрасять навколишнш пейзаж. Таким чином, використання видiв роду Taxus L. та Sophora japonica L. у зеленому будiвництвi дасть можливють розширити та покращити асортимент декоративних деревних рослин, що - використовуються при озелененш в Укра'ш.
Лггература
1. Аксьонов Е.С., Аксьонова Н.А. Декоративные растения т.1. (деревья и кустарники). Изд. 2-е. исправл. Энциклопедия природы России. - М.: АБФ/АВТ. - 2000. - 560 с.
2. Дендрофлора Украши. Дикоросш та культивоваш дерева i кущ1. Голонасшш: До-ввдник /М.А. Кохно, В.1. Горд1енко, Г.С. Захаренко та ш.; За ред. М.А. Кохна, С.1. Кузнецова; НАН Укра1'ни, Нац. бот. сад. 1м. М.М. Гришка. - К.: Вища шк., 2001. - 207 с.
3. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Голосеменные. Справочное пособие /Кузнецов С.И., Чуприна П.Я., Подгорный Ю.К. И др. - К.: Наук. думка, 1985. - 200 с.
4. Екофлора Укра1'ни. Том 1. Двдух ЯП., Плюта П.Г., Протопопова В.В., Ермоленко В.М., Коротченко I.A., Каркущев Г.М., Бурда Р.1. /Ввдпов. ред. ЯП. Двдух. - Ки1'в: Фггосо-цюцентр, 2000. - 284 с.
5. Лыпа А.А. Интродукция и аклиматизация древесных растений на Украине. - К.: Изд-во "Вища шк.", 1978. - 112 с.
6. Яковлев Г.П. Бобовые земного шара/ АН СРСР, Всесоюз. ботан. о-во. - Л.: Наука. - 1991. - 140 с. _
