CC BY
123
ЕКОНОМ1КА ТА УПРАВЛ1ННЯ
УДК 327.7
ПРОБЛЕМА ВИБОРУ I ПЕРСПЕКТИВИ СОЩАЛЬНО-ЕКОНОМШНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ (НЕГАТИВН1 ТА ПОЗИТИВН1 НАСЛ1ДКИ ВСТУПУ до ее)
В. С. Карпов., к. е. н., доц., К. А. Гуркова, студ.
Ключовi слова: ттегращя Украгни, Свропейський союз, митний союз, зовтшньополтичт пр1оритети, перспективи вступу до СС, негативм насл1дки вступу до СС
Постановка проблеми. 1нтегращя Украши до Свропейського союзу - надзвичайно складний i достатньо тривалий процес. У сьогоднiшнiх умовах евроштеграцшш прагнення Украши, з погляду часу, не е сприятливими. Реатзацл намiрiв нашо! краши заважають як зовшшш, так i внутрiшнi чинники. Зовшшш пов'язанi з тим, що сучасний стан СС переважае штенсивне кшьюсне i не завжди якiсне поповнення завдяки постсощалютичним крашам. Внутрiшнi чинники виражаються у протиставленнi всерединi владних структур, глибокiй економiчнiй кризi, вщсутносп ефективних економiчних та iнституцiйних реформ.
Аналiз публiкацiй. Результати аналiзу останшх дослiджень, наукових публiкацiй та подш у кра1ш з дано! тематики свщчать про И актуальнiсть i значущiсть для вибору та реатзацл стратеги сталого соцiально-економiчного i духовного розвитку Украши. Проблемою зовнiшньоекономiчноl дiяльностi в межах взаемостосункiв з СС займалися О. Гребельник, Н. Пирець, П. Пашко, I. Бережнюк, С. Боротничек, Т. Трошкина, А. Кругленя, М. Тонев, Я. Малик. Кожен iз вчених внiс вагомий вклад у процес евроштеграци.
Мета статтп визначити основнi проблеми на шляху штеграци Укра1ни до СС в контекст И регiональних прiоритетiв, використовуючи такi загальнонауковi методи шзнання: дiалектичний метод, системний пiдхiд, порiвняння, аналiз i синтез, теоретичне узагальнення.
Виклад матерiалу. З 1994 по 2008 рш правовою основою вiдносин мiж Укра1ною та Свропейським союзом е Угода про партнерство та сшвроб^ництво. Ця угода стала формальним початком сшвпращ з широкого кола пол^ичних, торговельно-економiчних та гуманiтарних питань. У документ пiдкреслювалася, зокрема, необхiднiсть удосконалення державного управлiння, забезпечення свободи ЗМ1 та громадянських прав в Украшу Здiйснення ще1 програми, однак, не змшило стриманого ставлення керiвництва СС до можливого поглиблення штеграци Украши в СС. В основному обговорювалися питания економiчних реформ, дотримання прав людини та екологiчнi проблеми, пов'язаш з Чорнобильською АЕС.
У 2003 рощ Президент Украши Леошд Кучма позначив мету тдписання угоди про асоцшоване членство Укра1ни в СС i офiцiйно почав процес евроштеграци, нехай i тiльки формально. З приходом до влади Вiктора Ющенка на початку 2005 року евроштеграцшш процеси були позначенi прiоритетами зовшшньо1 полiтики на найближчi роки. Однак зрушилася з мiсця ситуацiя реально лише в 2007 рощ, коли постало питання про укладення ширшо1 угоди мiж Укра1ною та СС.
У травш 2009 року Украша, поряд iз п'ятьма iншими колишшми радянськими республiками, почала брати участь у новш iнiцiативi Свросоюзу — «Схщне партнерство».
Укра1на конче потребуе високого i сталого зростання економши та пiдвищения добробуту народу. Тому для не1 дуже важливо з'ясувати можливоси досягнення цiеl мети на шляху евроштеграци. За роки кризи наша краша ще гострiше вщчула потребу в модернiзацiйному, iнвестицiйному та шновацшному розвитку економiки. Як глобальний фактор розв'язання цих проблем сьогодш все активнiше розглядаеться евроiнтеграцiя. В цьому зв'язку дуже важливо перевiрити шанси Укра1ни на успiх у евроспшьноть
До основних перспектив вступу Украши до СС можна вщнести: встановлення стабшьно1 полiтичноl та економiчноl системи; сприйняття Укра1ни як важливого суб'екта полiтичних вiдносин; забезпечення розвитку малого та середнього бiзнесу; упровадження стандартiв СС у виробництвi; формування середнього класу; реформування освiти, охорони здоров'я, сощального захисту. Не менш важливим кроком на шляху европейсько1 iнтеграцil нашо1 держави е й укладання Угоди про спрощення вiзового режиму мiж Укра1ною та СС.
Та якщо подивитися глибше, а саме у деяю зaстapiлi, не модеpнiзовaнi пункти ноpмaтивно-^авовох' бази Укpaïни, то можна ствеpджyвaти, що на сьогоднi лише чвеpть нaцiонaльних стaндapтiв гapмонiзовaно зi стaндapтaми GC. Caме тому сеpед ключових питань тоpгiвельноï полiтики мiж GC та Укpaïною нaйвaжливiшим е питання стaндapтiв. Чеpез пpоблеми з гapмонiзaцieю стaндapтiв пеpевaжнa бiльшiсть видiв yкpaïнськоï пpодyкцiï не може бути експоpтовaнa в кpaïни GC.
Виходячи з таких позицш, доводиться констатувати, що в У^шт геогpaфiчнa i товapнa стpyктypи зовнiшньоï тоpгiвлi поки що не ствоpили pеaльних пеpедyмов для ите^аци.
Динaмiкa геогpaфiчноï стpyктypи зовшшньо1' тоpгiвлi Укpaïни не спpияe тдвищенню ïï ефективностi. Cкоpiше навпаки, зpостaння обсягiв тоpгiвлi та змiнa ïï геогpaфiчноï стpyктypи спpичинюe втpaтy ефективносп тоpгiвлi для Укpaïни, нaсaмпеpед у на^ямах GC i MC. Так, за останш 16 pокiв негативне сальдо зовнiшньоï тоpгiвлi Укpaïни з GC зpосло з (-1,2 млpд дол.) до (-9,2 млpд дол.), тобто майже у 8 paзiв пpи зpостaннi товapообiгy лише у 5,4 paзa. Aнaлогiчно негативне сальдо зовнiшньоï тоpгiвлi Укpaïни з MC зpосло з (-3 млpд дол.) до (-11,7 млpд дол.), тобто майже у 4 paзи, ^и зpостaннi товapообiгy лише у 3,6 pasa. Водночас позитивне сальдо зовнiшньоï тоpгiвлi Укpaïни з iншими ^ашами свiтy за цей же пеpiод зpосло у 5 paзiв, ^и зpостaннi товapообiгy у 6,5 paзa.
Дaлi геогpaфiчнa стpyктypa зовнiшньоï тоpгiвлi Укpaïни свiдчить, що вона не мае aльтеpнaтивного чи конкypентного хapaктеpy. Йдеться нaсaмпеpед пpо тоpгiвлю двома основними ште^ац^ними фоpмyвaннями: GC i MC.
У orpyRrypi yкpaïнського експоpтy до GC пеpевaжaють сиpовинa, мaтеpiaли та пpомисловi товapи (58,5 %) i частково машини та обладнання (14 %). У CTpyOTypi у^аш^кою експоpтy до MC пеpевaжaють машини й обладнання (34 %), мaтеpiaли i пpомисловi товapи (32 %) Частковий зб^ експоpтy по машинах i мaтеpiaлaх мiж Укpaïною i цими фоpмyвaннями е лише по ^упах, але пpaктично вiдсyтнiй по номенклaтypних позицiях
У стpyктypi у^аш^кою iмпоpтy з GC пеpевaжaють машини (28 %), ^одукщя хiмiчноï пpомисловостi (25 %), мaтеpiaли i пpомисловi товapи (20 %). У CTpyOTypi yкpaïнського iмпоpтy з MC пеpевaжaють мiнеpaльне паливо (65 %), частково мaтеpiaли i пpомисловi товapи (12 %) та машини й обладнання (10 %). Тут теж частковий зб^ iмпоpтy по машинах i обладнанню, мaтеpiaлaх i пpомислових товapaх е лише по гpyпaх, але ^а^тично вiдсyтнiй по номенклaтypних позищях.
У тоpгiвлi послугами частки GC i MC в ix обоpотi були майже piвнi i в 2012 p. складали 35 i Зб % вщповщно. Водночас ефектившсть тоpгiвлi Укpaïни з GC та MC piзнa. У тоpгiвлi ^одукщею АПК Укpaïнa мае позитивне сальдо з MC (2 млpд дол.), значно бшьше, нiж з GC (0,8 млpд дол.).
Бiльш усшшному pозвиткy тоpговельно-економiчниx зв'язкiв Укpaïни з Gвpосоюзом пеpешкоджae низка пpоблем, сеpед яких можна зазначити тaкi:
• ^py^ypri обмеження - вiдсyтнiсть необхщних стpyктypниx пеpетвоpень в yкpaïнськiй економщ в умовах pинковоï тpaнсфоpмaцiï;
• низький piвень конкypентоспpоможностi вiтчизняниx в^обниюв, ïx товapiв i послуг та економши кpaïни загалом;
• недостатня aдaптaцiя нaцiонaльниx стaндapтiв Укpaïни до мiжнapодниx та eвpопейськиx;
• обмежувальний pежим доступу yкpaïнськиx експоpтеpiв до о^емих сегментiв pинкy GC;
• вщсутшсть належного зв'язку комеpцiйноï дiяльностi з експоpтом кaпiтaлy до Rpam GC i залученням кaпiтaлy ^овщних тpaнснaцiонaльниx коpпоpaцiй, що базуються у Rparnax GC;
• невpегyльовaнiсть ^облем мiгpaцiï pобочоï сили та свободи пеpесyвaння осiб;
• тiнiзaцiя значних обсягiв зовнiшньоï економiки.
Ефективнiй дiяльностi yкpaïнськиx компaнiй на pинкy GC пеpешкоджae складний комплекс негативних чинниюв як тоpговельно-полiтичного, так i стpyктypно-економiчного плану.
Таким чином, нинiшнi пapaметpи зовнiшньоï тоpгiвлi мiж Укpaïною та GC досить с^омш i суттево обмеженi, вони не свiдчaть ^о взаемне iнтегpaцiйне yстpемлiння двох економш.
На нашу думку, за таких темтв дивеpсифiкaцiï зовнiшньоï тоpгiвлi навиъ без будь-яких iнтегpaцiйниx yтвоpень У^аша чеpез pокiв 5 — 7 досягне mpm^^^! з основними зовшшшми пapтнеpaми: GC i MC. Але не можна ствеpджyвaти, що це ^ийде миттево, адже на сьогодшшнш день сальдо зовнiшньоï тоpгiвлi У^аши з GC вiд'eмне.
Вapто також видо^еми™ деякi iншi негaтивнi ст^они iнтегpaцiï Укpaïни з GC:
1. Зниження виробництва. Посилення конкypенцiï та сaнiтapнi або екологiчнi стaндapти GC можуть спpичинити те, що в пеpшi два pоки зaкpиeться чимало yкpaïнськиx виpобникiв
(особливо в легкш i харчовiй промисловостi). Це загрожуе попршенням сощально1 ситуаци i недоотриманням доходiв бюджету. Однак ситуащя вирiвияеться, коли нашi заводи i фабрики впровадять у себе евростандарти. Щоб не допустити подальшого зниження виробництва в умовах гостро1 конкурентно1 боротьби, слiд створити сприятливий швестицшний клiмат для в^чизняних та шоземних iнвесторiв.
2. Зростання цгн. Вщкриття ринку СС може викликати до подорожчання того, що всередит Украши дешевше, нiж за кордоном, оскшьки експортувати буде набагато вигiднiше, шж продавати на мiсцi. Зокрема, це стосуеться цш на електроенергiю i газ укра1нського видобутку. Однак держава може регулювати цей процес. Але одночасно з кра1н СС будуть поставлятися на нашi ринки товари, що не були реалiзованi в европейських крашах. Цi товари будуть дешев^ чим i зруйнують нацюнальне виробництво подiбних, але дорожчих товарiв.
3. Безробгття. Падiния виробництва загрожуе зростанням безробiття. За рiзними оцшками, за кордоном працюе до чотирьох мiльйонiв наших людей. Та якщо Укра1на не пiде шляхом створення робочих мiсць усерединi кра1ни, то будуть велик втрати ВНП.
Окремо визначено позитивш наслiдки вступу до СС:
1. Свровиробництво в Украш. Мабуть, для економши це головний плюс ЗВТ з СС, але проявиться вш лише роюв через п'ять, коли захщш компани пристосуються до умов роботи в Украш (або наш правила пристосують до них) i почнуть переносити свое виробництво в нашу крашу через дешеву, але при цьому квалiфiковану робочу силу. Люди отримають робочi мюця, оргашзащю роботи европейського рiвня, бiлi зарплати.
2. Вгдкриття для нас ринку СС. У найбшьшому виграшi опиняться украшсью компани, що поставляють до Свропи сировину i напiвфабрикати: вони i так затребуваш на цьому ринку, а при скасуванш мит збiльшать виробництво i прибуток. Виробникам готово1 продукци складшше буде знайти свое мiсце на евроринку через сильну конкуренщю. Також в угодi про ЗВТ юнуе багато виняткiв, якi обмежують можливють потрапляння украшсько1 продукци на ринки СС.
3. Виггдт кредити. Мiжнароднi фiнансовi структури, як правило, бшьш лояльнi до краш, чия економiка взаемопов'язана з економшою США чи СС. Тому ймовiрнiсть отримання кредитiв вiд МВФ та Св^ового банку значно зростае, а це найвигiднiшi на сьогодш умови кредитування у свiтi. Так, кредити випдш, але наша мета — не отримання кредитов, а своечасне погашення заборгованостей.
4. Свроперспектива. Мова поки йде не про вступ до СС — воно залишиться вщдаленою перспективою. Але маючи вже тдписану угоду, нам буде легше досягти ще бшьших преференцш в отриманш вiз до СС, розширення зони вшьно1 торгiвлi, зокрема, свободу для ринку послуг i перемiщения робочо1 сили (украlнцi можуть отримати офщшне право законно працювати в Сврош). Якщо нашi компанil зможуть надавати послуги на евроринку (зокрема, транспортш або 1Т ), а нашi громадяни — вiльно трудитися в СС, це сприятливо позначиться на украшськш економiцi. Тож, мабуть, i буде вiдбуватися спрощення вiзового режиму.
Висновок. Свроiнтеграцiйна полiтика Укра1ни мае зберегти свш прiоритетний статус, однак стати бшьш приземленою, прагматичною. Набагато важлившою е модершзащя Укра1ни. А евроштеграцшна полiтика - це потужний чинник мотиваци тако1 модернiзацil. Вона вщповщае на питання, до чого ми прагнемо, якi бачимо шляхи, засоби та мехашзми нашого руху. Загалом, це мае бути наш украшський шлях, наша стратегiя i тактика. До перспектив вступу Украши до СС можна вщнести як установлення стабiльноl полiтичноl системи, так i сприйняття Укра1ни як важливого суб'екта пол^ичних вiдносин, забезпечення розвитку малого та середнього бiзнесу, упровадження стаидартiв СС у виробництвi, формування середнього класу, реформування освiти, охорони здоров'я, сощального захисту.
Також е низка недолтв iнтеграцil Укра1ни до СС, а саме зволшання у здшсненш внутрiшнiх реформ, слабкiсть адмшютративно-шституцшного забезпечення курсу европейсько1 iнтеграцil. Необiзнанiсть населення щодо СС хоча не е головною проблемою, але все ж бажано проводити шзнавальш програми для населення. Позицiя громадян Украши щодо И вступу до Свросоюзу такою ж мiрою залежить вщ !х оцiнювання свое1 обiзнаностi стосовно цих об'еднань, як i саме це оцшювання залежить вiд характеру !х ставлення до Свросоюзу.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА
1. Бiлоус С. В. Структурна трансформащя нацiональноl економiки (теоретико-методологiчний аспект) / С. В. Бшоус. - К. : Свгг Знань, 2008. - 528 с.
2. Вишняков В. М. Шляхи пришвидшення штеграцп Украши до Свропейського союзу / В. М. Вишняков // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2011. - № 21.18. - С. 157 - 161.
3. Украша - €С: проблеми штеграци [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.kuchma.org.ua.
УДК 338.467.4
УПРАВЛ1ННЯ ДОСТУПН1СТЮ ДИЗАЙНЕРСЬКИХ ПОСЛУГ
О. О. Климчук, к. т. н., доц., I. А. Лагода, маг1стр.
Ключовi слова: доступтсть дизайну, гармотзащя, цтоутворення, «масовий» дизайн, evidence-based design
Постановка проблеми. Останшм часом в Укра1ш, i в Дшпропетровську зокрема, значно збшьшився попит на дизайнерсью послуги. На шдвищення попиту вплинули безлiч чинникiв, але можна видшити основнi: постiйне збiльшення зароб^но1 плати украшщв, купiвля нових квартир, де ремонт потрiбно починати з нуля, стшке бажання зробити свое житло комфортним, функщональним i гармонiйним, а також позбутися гштючого вiдгомону радянського архiтектурного минулого, який пригнiчуе людську психiку (наприклад, громiздкi шафи, м'яю меблi, понуре оформлення стiн).
Однак через глобальну фiнансову кризу з 2008 року кшьюсть уведених в експлуатащю новобудов рiзко знизилася. Ti будинки, якi все ж були введет в експлуатащю, мають дуже високу щну (близько 9000 грн / м2) i тому не доступш для бiльшостi населення. Виходячи з цього, стае очевидною необхщнють удосконалення та реконструкцп старого житлового фонду (квартири i садибнi житловi будинки). Бiльшiсть дизайн-студiй та приватних дизайнерiв позицiонують свою дiяльнiсть як елгарну, VIP i т. п., що принципово неправильно, тому що розраховано на дуже вузький споживчий сегмент. Крiм того, новi житловi комплекси були побудованi, у бшьшост випадкiв, iз дотриманням усiх будiвельних норм, у той час як радянська житлова забудова мае багато недолшв, якi квалiфiкований дизайнер зможе виправити. Найважливiша проблема радянського житлового фонду - хибне з погляду психофiзiологil i нерацiональне планування примщень (наприклад, зовнiшнi кути в житлових примiщеннях, прохiднi кiмнати та ш.). 1з цього випливае, що Дшпропетровськ потребуе втiлення в життя «масового» дизайну, який буде доступним для бшьшосп жителiв мiста i згодом полшшить його.
Аналiз публiкацiй. Тема доступносп дизайнерських послуг до цього часу не була вщображена в наукових публiкацiях, але значний внесок у розвиток масового дизайну вшс вщомий французький дизайнер Фiлiп Старк: «Коли я почав працювати, поняття «дизайн» означало «дуже красивi та дороп речi для дуже багатих людей». Якщо ви думаете, що я хо^в би витратити все мое життя, працюючи для жменьки людей, дякую, я краще посплю. Тому все життя я вбиваю дизайн, точшше, знищую його елтаршсть» [11]. Дослiдженнями проблем впливу житлового простору на людину займалися С. В. Бодня [3], П. М. Саньков [6] та ш.
Мета статть Висвiтлити доцiльнiсть упровадження «масового» дизайну на ринок дизайнерських послуг м. Дшпропетровськ.
Результати дослщження. За бшьше нiж двадцять рокiв, яю Укра1на е незалежною державою, питання економiчного розвитку в нашiй кра!ш або не вирiшувалися, або виршувалися неефективно. Основними проблемами в украшськш економiцi за часiв незалежност1 е:
• моральне i ф1зичне зношення виробничих потужностей;
• масове закриття пiдприемств (особливо в металургiйнiй, прничш, легкiй промисловостi тощо);
• як наслщок, скорочення прац1вниюв цих шдприемств;
• г1пер1нфлящя;
• брак споживчих товарiв на початку 1990-х роюв (черги за хлiбом, милом тощо).
Для виршення вищезгаданих проблем було розпочато процес частково! деiндустрiалiзацil, яка, на вщмшу вiд захiдних кра1н, не мала постiндустрiального характеру [4, с. 89]. Тобто енергоемш i застарiлi виробництва не були замшеш на новi високотехнологiчнi. Ця проблема
