CC BY
19
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.16
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛ1ННЯ В ГАЛУЗЯХ
УДК330.341.4:001.12(477) Проф. Я.В. Шевчук, д-р екон. наук -
Терноптьський тститут сощальних та тформацшних технологгй;
наук. ствроб. О.1. Шевчук, канд. екон. наук - 1РДНАН Украти, м. Львгв
ЕФЕКТИВШСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ПРОГРАМ I IX ВПЛИВ НА СТРУКТУРНУ ПЕРЕБУДОВУ ЕКОНОМ1КИ КРА1НИ
Дослщжено ефектившиъ впровадження державних програм акт^зацп розвитку економжи на 2013-2014 р., затверджено! Кабiнетом Мiнiстрiв Украши, та Програми економiчних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економжа, ефективна держава", запропоновано! Президентом Украши. Проаналiзовано !х вплив на структурну перебудову економiки краши.
Ключовi слова: структура економжи, економiчнi реформи, соцiально-економiч-ний розвиток, модернiзацiя, державне управлшня, соцiально-економiчний потенцiал.
Останнiм часом структурна перебудова економжи Украши перебувае в центрД уваги вчених, спещалДстДв фахiвцiв i владних структур, що пов'язано на-самперед з намiрами уряду щодо мiсця держави серед Днших кра1н бвропи та свиу. Це пiдтверджуе актуальнiсть роботи, яка стосуеться аналДзу впливу впровадження державних програм активДзацп розвитку економДки на 11 структурну перебудову.
Результати дослДджень структурно!' перебудови економiки Украши широко представлеш у працях таких вДдомих вчених, як: В. Геець, Я. ЖалДло, I. Крючкова, В. СДденко, Л. Федулова та ш. Цд результати е вагомими i мiстять конкретнi пропозицп щодо здшснення цього процесу та управлiння ним. Разом Дз тим, питания впливу державних програм активiзацií розвитку економжи на 11 структурну перебудову дослДджеш недостатньо, що, безумовно, актуалДзуе тему дослДдження.
Структура економДки Украши характеризуеться територДальними дис-пропорцДями в рДвнях економДчного розвитку бДльшостД регДональних сусшль-них систем, нерацдональним використанням 1х природно-ресурсного та вироб-ничого потенцДалу. Структура економДки - це сукупнДсть й складових, що пере-бувають у вДдповДдних зв'язках Д взаемовДдносинах Д визначають якДсть функцД-онування всДе! економДчно! системи. Вона завжди шдпорядкована основним цД-лям сощально-економДчного розвитку [6].
Структурна недосконалДсть нацДонально! економДки, основними рисами яко! стали витратний характер виробництва, сировинний характер експорту, монопольний Дмпорт енергоносив, високий рДвень зовшшньо! заборгованостД, територДальш господарськД диспропорций нерацДональне використання ресурсного, виробничого Д науково-техшчного потенциалу вкрай негативно вплинули на динамДку сощально-економДчного розвитку кра1ни [6].
До основних ефективних напрямДв структурно! трансформацп економДки можна вДднести: розвиток галузей, якД збДльшують обсяги експортно! продукцц,
i вiдповiдно зaбезпечyють збшьшення вaлютниx нaдxоджень до ^аши з по-дальшим iнвестyвaнням високотеxнологiчниx в^обнищ®; збiльшення обсяпв в^обнищ'ва споживчиx та iншиx товapiв, ят здaтнi на внyтpiшньомy pинкy за-мiнити iмпоpтнy пpодyкцiю; pозшиpення в^обнищ'ва конкypентоспpоможниx на свiтовомy pинкy товapiв з метою зaxоплення pинкiв з6уту в кpaïнax, що pоз-виваються; стимyлювaння впpовaдження pесypсозбеpiгaючиx теxнологiй, mi шдвищують piвень конкypентоспpоможностi товapiв; збшьшення кiлькостi ви-сокотеxнологiчниx та наукомктких виpобництв y сфеpax, якi здатш шдвищува-ти ефектившсть iншиx галузей нaцiонaльноï економiки; скоpочення кiлькостi де^есивних виpобництв, на яких знижуеться ефектившсть pесypсiв чи змен-шуеться попит на 1хню пpодyкцiю [1].
Стpyктypнa пеpебyдовa економiки за сво!'м впливом на головнi тенденцп соцiaльно-економiчного pозвиткy сустльства набувае виpiшaльного значения у загальнш системi економiчниx pефоpм, що здшснюються в Укpaïнi [б]. Стpyк-тypнi змiни в нaцiонaльнiй економщ кpaïни - це надзвичайно складне стpaте-гiчне завдання, котpе потpебye значних мaтеpiaльниx pесypсiв та pозpоблення спецiaльниx деpжaвниx пpогpaм як засобу стpyктypноï пеpебyдови економiки.
Нaйвaжливiшими ^о^амами, котpi на сьогоднi повиннi позитивно вплинути на стpyктypиy пеpебyдовy економжи кpaïни, е Деpжaвнa пpогpaмa ак-тивiзaцiï pозвиткy економiки на 2013-2014 pp., котpa зaтвеpдженa постановою Кабшету Мiнiстpiв Укpaïни вiд 27 лютого 2013 p., № 187 [3], та ^о^ама еко-номiчниx pефоpм на 2010-2014 pp. "Заможне сусшльство, конкypентоспpомож-на економiкa, ефективна деpжaвa", зaпpопоновaнa Пpезидентом Укpaïни В.Ф. Януковичем [S].
Деpжaвнa пpогpaмa aктивiзaцiï pозвиткy економiки на 2013-2014 pp. pоз-pобленa з метою зaпpовaджения нових пiдxодiв до модеpнiзaцiï пpiоpитетниx галузей национально!' економiки на нaйближчi два pоки для aктивiзaцiï ïï pозвит-ку. За даними Мiнiстpa економiчного pозвиткy i тоpгiвлi Укpaïни Iгоpя npaœ-лова, пpогнозний обсяг фшансування деpжaвноï пpогpaми у 2014 p. -2071S9100 тис. ^н, в тому чи^ за paxyнок деpжaвного бюджету - понад 23 млpд гpн, мiсцевиx бюджетiв - понад S млpд гpн, кpедитiв мiжнapодниx фь нансових оpгaнiзaцiй - понад 13 млpд гpн, шших джеpел, зокpемa коштш, що залучаються пiд деpжaвнi гapaнтiï, - понад 64 млpд гpн [7].
У^аша належить до кpaïн iз pозвиненою iидyстpiaльною базою i дос-татньо високим pесypсним потенцiaлом. Пpоте у CTpy^ypi нaцiонaльноï еконо-мiки залишилися пеpевaжно гaлyзi, якi добувають с^овину або випускають пpодyкцiю з низьким ступенем обpобления для експоpтy. Завантаження потуж-ностей пiдпpиeмств таких галузей безумовно залежить вiд попиту на зов-нiшиьомy pинкy. Багато ^д^жм^в iншиx галузей не витpимyють конкypенцiï нaвiть на виyтpiшньомy pинкy.
У Деpжaвнiй пpогpaмi aктивiзaцiï pозвиткy економши на 2013-2014 pp. пpогнозyeться нaсaмпеpед pозвиток таких високотеxнологiчниx пеpспективниx сектоpiв, як машинобудшний комплекс, aвiaбyдiвнa галузь, обоpонно-пpомис-ловий комплекс та фapмaцевтичний сектоp.
^уювий вкник НЛТУ Укpaïни. - 2G13. - Вип. 23.1б
Машинобудавний комплекс У^аши е однieю з найбшьш важливих, по-тужних i пеpспективниx галузей пpомисловостi, яка забезпечуе техшчну осна-шенiсть, комплексну меxaнiзaцiю i автоматизацда пpоцесiв виpобництвa.
У машинобудуванш зосеpеджено майже 1S % вapтостi основних зaсобiв та понад 21 % кшькосп найманих ^ац^ним пpомисловостi (без малих шд-пpиeмств) (S86,7 тис. осiб у 2012 p.) [3].
Авiaбyдiвнa галузь е стpaтегiчно важливою для Укpaïни i е одшею з ба-зових галузей економiки деpжaви.
За pезyльтaтaми pоботи у 2011 p. шд^иемства на 19,91 % пiдвишили обсяги в^обни^ва основних видiв пpодyкцiï до 3,41 млpд гpн. У II квapтaлi 2012 p. обсяги в^обни^ва становили 1,91 млpд гpн. [2].
Загальний обсяг pеaлiзовaноï пpодyкцiï з в^обни^ва лiтaльниx arapa-тiв в 2011 p. становив 9,97 млpд гpн, що на 30,4 % вище попеpеднього пеpiодy. У II квapтaлi 2012 p. обсяги pеaлiзaцiï доpiвиюють 2,04 млpд гpн. [2].
За pоки незaлежностi в У^аМ ствоpенa i стабшьно фyнкцiоиye конку-pентоспpоможнa paкетно-космiчнa пpомисловiсть.
Обоpоиио-пpомисловий комплекс - сектоp економiки, пpизнaчений для pозpоблення i виpобництвa пpодyкцiï обоpонного пpизнaчения.
За pезyльтaтaми pоботи у 2011 p. шд^иемства пiдвишили на 4,8 % обсяги в^обни^ва основних видiв пpодyкцiï, зокpемa для потpеб Мiнобоpони ви-pоблено б % ввд загального обсягу. У I пiвpiччi 2012 p. обсяги в^обни^ва обо-pоиииx пiдпpиeмств для потpеб Мiнобоpони становили вже 4,3 % [2].
Загальний обсяг pеaлiзовaноï у 2011 p. шд^иемствами гaлyзi пpодyкцiï на 1,8б % вищий, нiж у 2010 p. Частка експоpтy вiд загального обсягу ^оду^ цп, виpобленоï обоpониими пiдпpиeмствaми в 2010 p., становила б7 %. У 2011 p. обсяги постачань пpодyкцiï обоpонниx пiдпpиeмств на експоpт та ïï ввд-соткова частка ^актинно не змiнилися [3].
Фapмaцевтичний сектоp мае потенцiaл стати локомотивом pозвиткy еко-номiки деpжaви в коpотко-, сеpедньо- та довготеpмiновiй пеpспективax. Зpос-тання обсягiв pеaлiзaцiï фapмaцевтичноï пpодyкцiï на виyтpiшньомy pинкy Ук-païни за 10 остaннix pокiв становило понад 3б0 % в дол. США (ввд 724,8 млн дол. США в 2002 p. до 3,3б млpд дол. США в 2011 p.) iз сеpедньоpiчними темпами зpостaния близько 1S % (один iз найвищих показнитв у свiтi) [3].
Частка двадцяти yкpaïнськиx фapмпiдпpиeмств становить на фapмpинкy Укpaïни 2S,78 % в грошовш i S3,2 % у товapнiй фоpмi. В Укpaïнi нaявнi основш склaдовi для aктивiзaцiï pозвиткy соцiaльно-економiчного, нayково-дослiдного (iнновaцiйного) та експоpтного потенциалу вiтчизияноï фapмaцевтичноï гaлyзi як системоyтвоpюючоï гaлyзi нaцiонaльноï економiки [7].
^о^амою економiчииx pефоpм на 2010-2014 pp. "Заможне суспшьство, конкypентоспpоможнa економiкa, ефективна деpжaвa", зaпpопоновaною ^ези-дентом У^аши В.Ф. Януковичем, пеpедбaчено ^оведення стpyктypниx змiн в економiчномy та сощальному життi кpaïни шляхом шдвищення ефективностi деpжaвного yпpaвлiния, модеpнiзaцiï базових галузей економiки, фоpмyвaния спpиятливого економiчного сеpедовишa для pозвиткy бiзнесy та пpивaтноï iнi-цiaтиви [S].
Виконання Програми економiчних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне сусшльство, конкурентоспроможна економжа, ефективна держава" та проведения подальших реформ сприяе створенню умов для подальшого стабшьного економiчного розвитку.
Зокрема, Урядом проводяться реформи у напрямг
• дерегуляцн, розвитку пiдприeмництва та реформування системи надання адмь тстративних послуг, що передбачають спрощення процедури започаткування та виходу з бiзнесу, дозвiльноí системи та сфери лщензування, посилення за-хисту прав iнвесторiв, реформування системи реестрацн прав власноси, митних процедур, державного нагляду (контролю), системи надання адмшстративних послуг та системи техтчного регулювання, пiдвищення ефективноси адмшс-трування податкiв, зниження податкового навантаження на бiзнес i скорочення витрат часу платникiв податкiв на '1х нарахування та сплату;
• енергетики, що передбачають вдосконалення системи цшоутворення в електро-енергетицi, лiбералiзацiю ринку електрично'1 енергн, приватизацiю енергетич-них пiдприeмств та тдвищення ефективноси управлшня державними енерге-тичними компашями, удосконалення державного регулювання в енергетищ, ль бералiзацiю ринку вупльно!" продукцп та механiзму збуту i цшоутворення, удосконалення мехатзму державно'1 пiдтримки вупльно'1 галузi, закриття не-перспективних вугледобувних пiдприeмств, модернiзацiю газотранспортно'1 системи, нафтопереробних потужностей та стимулювання конкуренцц на ринку нафтопродукив [4].
Посилення у другш половинi 2012 р. дп негативних процесiв як зов-шшнього, так i виутрiшнього характеру ввдобразилося на показниках дiяльностi майже вах сфер економiки. Основними галузями, яю сформували погiршения економiчноí динамiки, стали: промислове виробництво, будiвництво та транспорт, сшьське господарство, а збереження низького рiвия кредитування стало додатковим негативним фактором.
Промислове виробництво, як ключовий показник загальноекономiчного розвитку краши, вже п'ятий мкяць посшль демонструе вiд'eмнi результати. За шдсумком 2012 р., скорочення у промисловосп становило 1,8 %. На низьку ви-робничу активнiсть свиово!' економiки зниженням виробництва вiдреагували експортноорiентованi галузi та галузi iнвестицiйного спрямування, зокрема зниження у машинобудуванш становило 6,0 %, у металургшному виробництвi та виробництвi готових металевих виробiв - 5,2 % [6].
Металургшна галузь мае можливостi для нарошування виробництва, але для цього необхiдно знизити внутрiшнi цiни на готову продукщю принаймнi до ршня експортних та пiдвишити попит на продукщю металургп. Розвиток маши-нобудування стримуеться недостатнiм рiвнем техиiчноí конкурентоспромож-ностi вiтчизияноí продукцií порiвияно з шпортованими аналогами, низькими обсягами кредитування та посилення конкуренцií на ринку РФ - основного спо-живача вiтчизияноí продукцií машинобудування.
За попередшми пiдсумками року, скорочення обсягiв виробництва у сшьському господарствi становило 4,5 %, що насамперед пов'язано iз зниженням обсяпв виробництва продукцп рослинництва на 8,2 % (зважаючи на зниження урожайносп зернових культур та високу порiвияльну базу 2011 р., коли обсяг виробництва рослинницько!' продукцп зрю на 30,4 %) [6].
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.16
Викликае серйозне занепокоення стан справ у будiвництвi. За шдсумка-ми 2012 р., обсяг виконаних будiвельних po6iT скоротився на 13,8 %. Це вщбу-лося через завершения спорудження основних об'ектiв до "бвро-2012" i шд-твердило висновок експертiв, що основним чинником, який забезпечив зростан-ня обсягiв робiт у будiвництвi в 2011 р., було спорудження об'екпв та ре-конструкцiя дорiг саме до ще! подй'.
Основною проблемою розвитку будавництва залишалося збшьшения со-бiвартостi робiт через подорожчання основних складових будшництва. З метою шдтримки рiвия рентабельностi будiвельнi компанй' шдвищували вартiсть робiт та послуг, що негативно впливало на динамiку попиту з боку замовнитв. Упо-вшьнения зростания у промисловостi, будiвництвi та сшьському господарствi -галузях, в яких працюе 50 % всього економiчно зайиятого населения Украши, впливае на зиижения рiвия життя громадян.
Сума невиплачено! заробiтноí плати на 1 грудня 2012 р. становила 950,5 млн грн [2]. Лише у п'яти регюнах станом на 1 счня 2013 р. середньомь сячна заробiтна плата в розрахунку на одного штатного пращвника перевищила середию по краЫ (3000 грн): Дншропетровськш (3072 грн), Донецькiй (3485 грн), Ктвськш (3180 грн), Луганськш (3121 грн) та мiстi Киевi (4561 грн).
Таким чином, наведеш вище статистичнi данi засвiдчують, що запропо-нованi заходи в державних програм активiзацií розвитку економiки на 20132014 рр. не виконуються в повному обсязi. В окремих випадках на !х реалiзацiю не вистачае кошпв, в iнших випадках бар'ерами слугують негативнi процеси, що формуються нинi в зовнiшньому середовищд на суспiльно-полiтичному та соцiально-економiчному рiвнi.
Висновки. Окресленi вище негативнi тенденцц засвiдчують про недос-коналiсть та неефективнкть впроваджения програм i нормативно-правово!' бази стосовно структурно!' перебудови економши.
В умовах зиижения попиту на традицшних для вiтчизияних товарш зов-нiшнiх ринках, посиления конкуреидп за доступ до швестицшиих ресурсов i не-визначеностi краши в штеграцшних процесах необхiдно створити системнi дов-готермiновi стимули для активiзацií розвитку стратепчних галузей вiтчизияноí промисловостi.
Оскшьки сьогоднi потенциал зростаиня економiки Украши обмежеиий зовнiшнiми факторами, Уряду необхщно здшсиювати полiтику стимулюваиня розвитку внутртнього ринку та шдтримки виутрiшиього виробництва в державi.
Лiтература
1. Гулик Т.В. Напрямки структурно! перебудови економши Украши / Т.В. Гулик, А.С. Кер-бшова, G.A. Дрофа // Стадий розвиток економши, 2012. - Вип. 7. - С. 74-79.
2. Державна служба статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/.
3. Державна програма актив1заци розвитку економши на 2013-2014 роки, котра затвердже-на постановою Кабшету Мшстр1в Украши вщ 27 лютого 2013 р., № 187.
4. Кабшет Мшстрш Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kmu.gov.ua/
5. Програма економ1чних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспшьство, конкурентос-проможна економша, ефективна держава".
6. Чепшога В.Г. Економчна теор1я : шдручник / В.Г. Чепшога. - К. : Вид-во "Юршком 1н-тер", 2011. - 653 с.
7. Уряд завершуе роботу над прогнозом розвитку економжи Украши на 2014 piK. Укрш-форм. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrinform.ua/ukr/news/uryad_za-vershue_robota_nad_prognozom_rozvitku_ekonomiki_ukraiini_na_2014_rik_prasolov_1861120.
Шевчук Я.В., Шевчук О.И. Эффективность внедрения государственных программ и их влияние на структурную перестройку экономики страны
Исследована эффективность внедрения государственных программ активизации развития экономики на 2013-2014 гг., утвержденной Кабинетом Министров Украины, и Программы экономических реформ на 2010-2014 гг., "Зажиточное общество, конкурентоспособная экономика, эффективное государство", предложенной Президентом Украины. Проанализировано их влияние на структурную перестройку экономики.
Ключевые слова: структура экономики, экономические реформы, социально-экономическое развитие, модернизация, государственное управление, социально-экономический потенциал.
Shevchuk Ya. V., Shevchuk O.I. Efficiency of implementation of government programs and their impact on the restructuring of the economy.
In the article the efficiency of the implementation of government programs activation of economic development for 2013-2014 approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine and the program of economic reforms in 2010-2014 years "Prosperous Society, Competitive Economy, Effective State", proposed by the President of Ukraine, is investigated. Their impact on the restructuring of the economy is analyzed.
Keywords: economic structure, economic reform, social and economic development, modernization, governance, socio- economic potential.
УДК 336.743(477) Ст. викл. Т.П. Бабшчук, канд. екон. наук - Львiвська КА
ПРОБЛЕМИ СТАБГЛЬНОСП НАЦЮНАЛЬНО1 ГРОШОВО1 ОДИНИЦ1 УКРАШИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Забезпечення стшко! национально! грошово! одинищ е необхщною умовою досяг-нення цшей розвитку держави, оскшьки стабшьна национальна грошова одиниця висту-пае першопричиною економiчного зростання та сприяе шдвищенню добробуту населенна кра!ни. А отже, й доцшьно розглядати як передумову реалiзацií курсу евроштег-рацн Украши, адже держава, через вщповщш органи, змушена контролювати та вжива-ти заходiв щодо змiцнення стабiльностi свое! грошово! одиницi.
Ключовi слова: национальна грошова одиниця, iнфляцiя, валютний курс, державна економiчна полiтика, шфляцшш очiкування, валютнi ризики, индекс споживчих цiн, експортнi галузi, iмпорт.
Постановка проблеми. Поршняно високi темпи шфляцп сьогоднi набу-ли характеру закономiрноí тенденцií, при цьому iнфляцiйний "бум" перебувае на шдйом^ а шфляцшш очжування i надалi зростають. Така шфляцшна динамь ка не може задовольнити ш владу, нi бiзнес, нi населення, тому проблема забезпечення стабшьносп грошово! одиницi Украши е однiею з основних проблем стабшзацл украшсько! економiки. Вплив глобальних факторiв на нацiональнi грошовi системи безпосередньо визначае ршень стабiльностi розвитку наць ональних господарств загалом. Фшансова нестабiльнiсть мае найбiльш негатив-ний вплив на фшанси ринкiв, що розвиваються, до яких належить i Украша. На-самперед, це зумовлено ввдкритктю украшсько! економiки, ц залежнктю вiд шпорту енергоносiíв та експортних галузей.
