CC BY
17
освии, культури та охорони здоров'я найбшьшою мiрою дозволяють забезпе-чити належний ршень формування та розвитку людського капiталу через по-кращання рiзних якостей кожно!' особистосп та реалiзацiю функцй' удоскона-лення людини, формування громадсько!' свiдомостi та ii' високих моральних якостей, а ix розвиток стае головною метою розвитку сусшльства в цiлому.
Лiтература
1. Будаговська С., Котевич О., Пушкiна I. Мжроекономжа i макроекономжа: у 2-х частинах: Щцручник дая студенпв екожмчн. спец. Заклад]в освгги. - К.: Основи, 1998. - 517 с.
2. Бойко С.М. Сучасний стан i напрями реформування системи вищо! освiти// Фь нанси Украхни. - 1999, №9. - С. 46-51.
3. Сременко B.I. Основи сощально! економiки: Популярний курс. - К, 1997. - 168 с.
4. Украша 2-10: конспект программ стратепчного розвитку// Урядовий кур'ер. -1999, № 62. - С.12-15.
5. Reich R/ The Work of Nations - New York, 1991. - P/ 162-163.
УДК330.567.28 Доц. 1.В. Стасюк, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
1НВЕСТИЦ1ЙНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ДОМОГОСПОДАРСТВ
ПОВИНЕН ПРАЦЮВАТИ НА ЕКОНОМ1КУ УКРА1НИ
Заощадження домогосподарств - е одним з потенцiйних швестицшних джерел економши. Розглядаються стан заощаджень населення Украши, а також шляхи збь льшення активних заощаджень та створення умов для ix спрямування в реальний сектор економiки.
Ключовi слова: заощадження, активнi заощадження, пасивш заощадження, ш-вестицii.
Doc. I. V. Stasiuk - USUFWT Investment potential of households must work for economics of Ukraine
Savings of households are one of the potential investment sources of economics. This article considers the state of the Ukrainian people's savings and ways of increasing the active savings and creation of the conditions for their turning to the real sector of economics.
Key words: savings, active savings, passive savings, investments.
На сьогодш в економщ Украши простежуються позитивш тенденцц призупинення eK0H0Mi4H0r0 спаду та початку eK0H0Mi4H0r0 пожвавлення. Про це, зокрема, свщчить, починаючи з 2000 р., позитивна динамжа реального ВВП, реальних доходов населення та випереджаючий темп зростання обся-пв кашталовкладень стосовно темшв зростання реального ВВП. Однак, не-зважаючи на ркт обсягiв iнвестицiй в економжу Украши, вони е далекi вщ бажаних. За рiзними оцiнками потреба в швестищях на структурну перебу-дову в Украiнi перебувае у межах 30-70 млрд. дол. [1, ст. 74], в той час як за-гальний обсяг шоземних швестицш на 1 сiчня 2002 р. становив 4406,2 млн. дол. [2, ст. 5], а в 2000 р. було освоено за рахунок всх джерел фшансування 23629 млн. грн. [3, ст. 116].
Економiчна стабiлiзацiя та подальший розвиток економжи потребу-ють залучення всх потенцiйних джерел iнвестування. Одним iз таких швес-тицiйних джерел е заощадження населення. Саме домогосподарства у бшь-
шостi розвинутих краш формують основний iнвестицiйний потенщал еконо-мiки. Обсяг заощаджень населения, насамперед, залежить вiд рiвня його дохода. Однак, в УкраЫ середньомкячний дохвд на душу населення за ачень-грудень 2001 р. становив 184,6 грн. [2, ст. 5], в той час як прожитковий мшь мум на 1 особу на мкяць на цей рш був встановлений в розмiрi 311,3 грн. Крш того, зберкаеться значна натуралiзацiя доходов, особливо у сшьськш мiсцевостi, все ще мають мiсце заборгованостi з виплат зарплат. Опитування населення показуе, що переачний украшець заощаджуватиме за умови, що його мiсячний дохвд на одного члена сш'1 буде еквiвалентний 100 дол. США [4, ст. 33]. На перший погляд, за умов, що склалися, ш про, яш заощадження в Украíнi не може йти мови. Однак, необхвдно враховувати, що доходи роз-подшяються нерiвномiрно та особливiстю економiки Украши е значний при-рiст заощаджень при стосовно низьких офiцiйних доходах. Це пояснюеться значною часткою тiньовоí економши, яка охоплюе, за оценками фахнвщв, 60 %, одержанням неофiцiйних доходiв 40 % населення, якi становлять 10-15 млрд. дол. [5, ст. 5]. Переважна частина неофщйних заощаджень вкладаеться в коштовносп, нерухомiсть, шоземну валюту та вивозиться за кордон. За роки незалежносп обсяг капiталiв, вивезених за кордон, ощнюеться спещалк-тами в 20-40 млрд. дол. [6].
Заощадження населення Украши зростають при пiдвищеннi доходов (табл.1). Шсля фiнансовоí кризи 1998 р. НБУ спрямував сво1 зусилля на ста-бiлiзацiю грошового ринку, внаслвдок чого намiтились позитивнi тенденцií в структурi заощаджень домогосподарств: якщо частка заощаджень населення на вкладах у банках та на придбання цшних паперiв (активних заощаджень) в 1998 р. становила 18,1 %, а пасивних - 81,9 %, то в 2000 р. - вдаоввдно 34,4 % i 65,6 %. Зменшились i витрати населення на придбання шоземно!' ва-люти з 68,9 % ввд загальних заощаджень до 26,1 %.
Табл. 1. Грошовi доходи i заощадження населення та 1х структура *
Показники Роки
1996 1997 1998 1999 2000
Грошовi доходи, млн. грн. 40311 50069 54379 61865 86833
Споживання, млн. грн. 27450 31876 34867 41832 59858
Обов'язковi платежi та добровiльнi
внески, млн. грн. 3918 5223 5568 6750 11748
Загальш заощадження, млн. грн. 8943 12970 13944 13283 15227
У тому числг
активнi заощадження 2436 2585 2523 4556 5240
пасивт заощадження, в т.ч.: 6507 10385 11421 8727 9987
придбання шоземно!' валюти 4928 7758 9614 4864 3971
Структура заощаджень, % 100 100 100 100 100
У тому числi:
активш заощадження 27,2 19,9 18,1 34,3 34,4
пасивнi заощадження, у т.ч. 72,8 80,1 81,9 65,7 65,6
придбання шоземно!' валюти 55,1 59,8 68,9 36,6 26,1
Перевищення пасивних заощаджень
над активними, рази 2,7 4,0 4,5 1,9 1,9
Примтка: *Розраховано на осж^ даних// Статистичний щорiчник Украши за 1999 рж. - К.: Технiка. - 2000. - С. 408; Украша у цифрах у 2000 рощ. - К.: Техника. -2001. - С. 29
Потреба економши Украши в iнвестицiях вимагае стимулювання збь льшення обсягiв активних заощаджень домогосподарств, насамперед у формi вкладов в комерцiйних банках, ят становлять одне i3 джерел банювських кредитних ресурсiв.
В Украïнi спостеркаеться позитивна тенденция зростання вкладов населения в комерцшних банках (табл. 2), що свiдчить як про збшьшення гро-шових доходов населення, так i про пiдвищения довiри до банкiвськоï систе-ми. Обсяг вкладав населення в комерцiйних банках Украши на кiнець 2001 р. становив 11,1 млрд. грн. [2, ст. 5]. Проте в УкраЫ вклади населення не е ос-новним джерелом кредитних ресурсiв комерцшних бантв на вiдмiну вiд роз-винутих краш Так, питома вага вкладов населення в усiх зобов'язаннях коме-рцiйних банков розвинутих краш становить приблизно 80 % [7, ст. 23], в той час як в УкраЫ - бшя 23 % [8, ст. 35]. Але, незважаючи на те, що вклади домогосподарств Украши не е основним джерелом кредитних ресурав комерцшних банюв, вони ктотно можуть вплинути на обсяги кредитування. За розрахунками Т. Клименка, при зростанш вкладiв населення на 1 млн. грн. сума кредитiв, що надаеться банками, в середньому зростае на 2910800 грн. [8, ст. 37], тобто майже в 3 рази. Якщо взяти до уваги, що тшьки за приблиз-ними розрахунками поза бантвською системою на сьогодш населення зберь гае понад 10 млрд. грн. [9, ст. 155], то 1х залучення на вклади в комерцшш банки може ктотно збшьшити iнвестицiï в економжу Украши.
Табл. 2. Вклади населення в комерцшних банках Украти *
Роки
Показники 1996 1997 1998 1999 2000 1 mврiччя 2001
Кошти на рахунках тдпри-емств, органiзацiй та насе- 5145 6357 8278 12156 18585 21907
лення, млн. грн.
У т.ч.: вклади населення, 1227 2297 3089 4283 6581 8372
млн. грн.
З них: - до запитання 480 744 834 1251 2029 2598
- строков^ в т.ч. 747 1555 2255 3030 4550 5774
- довгостроковi - - 409 518 907 1489
Вклади населення, в % 24 36 37 35 35 38
Структура вкладiв населення, %**
Вклади населення, 100 100 100 100 100 100
з них:
- до запитання 39,1 32,3 27 29,2 30,9 31,0
- строков^ в т.ч. 60,9 67,7 73 70,8 69,1 69,0
- довгостроковi - - 13,2 12,1 13,8 17,8
Примтка: * Лобанова А. Проблеми формування ресурсно!' бази комерцшних ба-нгав Украши// Економiка. Фiнанси. Право. - 2001, № 12. - С. 24. ** Розраховано на основг даних *.
Залежно вщ строку розмщення вкладав населення переважають стро-ковi депозити, частка яких перебувае у межах 60-73 % ввд усiх вкладiв домогосподарств. ïх обсяг безупинно зростае. Позитивним е збiльшения довго-
строкових вкладав, якi е джерелом довгострокових кредитив, так необхвдних для розвитку шдприемств Украши. Але питома вага довгострокових депози-тiв в загальному обсязi вкладiв населення залишаеться ще низькою, хоча спо-стерiгаеться тенденцiя до 1х зростання з 12,1 % у 1999 р. до 17,8 % станом на 1 mврiччя 2001 р.
Необхiдно зазначити, що в сучасних умовах зберiгаеться проблема ефективного використання залучених кошпв комерщйними банками. Так, зараз вони орiентованi на короткотермiнове кредитування i кредити недоста-тньо диверсифiковаиi по галузях народного господарства. З кредитш, вида-них суб'ектам господарювання, частка довгострокових кредитш сягае тiльки 28,6 % [10, ст. 4] ^ за даними Нацiонального банку Украши, приблизно 38,2 % вiд загального обсягу кредитного портфеля було спрямовано в основному на розвиток шдприемств чорно!' металургп, машинобудування, метало-обробки та харчову промисловкть, водночас 33,8 % було спрямовано у тор-пвлю. Такий стан пояснюеться тим, що у структурi пасивiв комерцшних ба-нкiв переважають короткостроковi зобов'язання (до 1 мкяця) - 70,1 %, сере-дньостроковi (вiд 1 мкяця до року) становлять 17,4 %, довгостроковi (понад рiк) - 12,5 % [11, ст. 139]; непередбачуванктю шфляцшних процесiв; висо-кими ставками за кредити при низькш рентабельностi бiльшостi галузей народного господарства, що збшьшуе ризик неповернення кредитш; обмежеш-стю кредитних ресурсов банкш.
Збiльшения кредитних ресурсiв банкш, зокрема, за рахунок заоща-джень домогосподарств ставить на порядок денний використання вах мож-ливих для цього шструменлв: розширення практики безготшкових розрахун-кiв мiж фiзичними особами; % по вкладах населення повинен бути прив'яза-ний до шдексу споживчих цiн, дохiдностi по рiзних видах цiнних паперiв (або валюти); виключення з оподаткування доходу вкладов громадян в банках. Особливо! ваги набувае посилення довiри населення до баншвських установ, а отже, страхування депозит1в. Важливим з ще! точки зору е поло-ження Закону Укра'ни "Про фонд гарантування вклад1в фiзичних осiб", пiд-писаного Президентом Укра'ни 20 вересня 2001 року. Цим законом, зокрема, передбачаеться гарантування Фондом кожному вкладнику ввдшкодування кошт1в по вкладах клiентiв, включаючи вiдсотки, в розмiрi вклад1в на день настання його недоступностi, але не б1льше 1200 грн. по вкладах в кожному iз таких бантв-учаснитв Фонду.
Перетворення потенцiйних заощаджень домогосподарств в ^ести-цiйнi ресурси можливе i при реалiзацií населенню пiдприемствами сво'х то-вар1в на основi авансових платежiв (внескiв). Це випдно як самим пiдприем-ствам, оскшьки дозволяе 1м отримати додатков^ фактично безплатнi, на вiд-мiну вiд банкiвських кредит1в, кошти, так i домашн1м господарствам, оск1ль-ки заощадження населення використовуються на ^естування потрiбних то-вар1в i послуг та позбавленi iнфляцiйного зненднення. В сучасних умовах за схемою частково1 передоплати вже працюють вищi навчальш заклади, жит-лове буддвництво. Враховуючи значний незадоволений попит на житло в
У^аЫ, заощадження населення у фоpмi частково!' пеpедоплaти пожвавлять pозвиток сфеpи бyдiвництвa.
Одним з нaпpямiв пеpетвоpения не iнвестицiйниx заощаджень в швес-тицшш e пpидбaния населенням piзномaнiтниx цiнниx пaпеpiв (ЦП).
Пpоте, сьогоднi в У^аЫ спостеpiгaeться низька aктивнiсть домогос-подapств на pинкy ЦП, що поясиюeться як обмеженим доступом населення до цього pинкy, так i недовipою до фiнaнсовиx посеpедникiв, ят саме покли-кaнi акумулювати невелит заощадження дpiбниx iивестоpiв та ^естувати цi кошти в економiкy. У зв'язку з цим нaзpiлa необxiднiсть стимулювання залу-чення заощаджень населення чеpез pинок ЦП та ствоpення ефективниx меxa-нiзмiв викоpистaния циx коштав на pозвиток економiки. Зазначене, зо^ема, стосyeться i внyтpiшнix деpжaвниx запозичень. Покупцями ОВДП мають бути не стшьки комеpцiйнi банки та суб^кти пiдпpиeмницькоï дiяльностi, як фiзичнi особи. Кpiм того, на сьогодш ОВДП викоpистовyються для по^ипя дефiцитy деpжaвного бюджету. Aкyмyльовaнi ввд пpодaжy деpжaвниx обль гацш кошти повинш спpямовyвaтись на збшьшення деpжaвниx кашталовк-ладень, частка якиx у ВВП безупинно зменшyeться, що пpи недостaтнix обся-гax пpивaтниx швестищй негативно впливae на pозвиток економши.
Важливим нaпpямком pозвиткy внyтpiшнix деpжaвниx запозичень може стати i застосування цiльовиx позик пiд конкpетнi пpоекти пpи можли-востi погашення деpжaвного боpгy aкцiями побyдовaниx чи pеконстpyйовa-ниx пiдпpиeмств.
Не вapто забувати i пpо потенцiйнi iнвестицiйнi можливосп мушци-пaльниx цiнниx пaпеpiв, ят можуть купуватись гpомaдянaми. Однак, на сьогодш питома вага позиковиx pесypсiв в Укpaïнi не пеpевищye 0,1 % вiд суку-пниx доxодiв мiсцевиx бюджетав, в той час як в eвpопейськиx pозвинyтиx кpaïнax питома вага iивестицiйниx позик щоpiчно становить вiд 6 до 19 % доxодiв мyнiципaлiтетiв [12, ст. 73].
Залучення коштiв населення на пpидбaння деpжaвниx та мунщипаль-ниx ЦП можливе за умови ïx випуску з xapaктеpистикaми, конкypеитноздaт-ними на pинкy гpошей та iншиx цiнниx пaпеpiв, гapaнтyвaния повеpнення вклaдениx коштав, не знецiнениx iнфляцieю, одеpжaния за бажанням aкцiй побyдовaниx чи pеконстpyйовaниx пiдпpиeмств пpи застосування цiльовиx деpжaвниx i мyнiципaльниx позик шд конкpетнi iнвестицiйнi пpоекти.
Важливим джеpелом iнвестицiй можуть стати заощадження населення, aкyмyльовaнi стpaxовими компашями, пенсiйними фондами та кpедитни-ми сшлками В сyчaсниx yмовax в бшьшосп pозвинyтиx кpaïн спостеpiгaeть-ся зменшення бaнкiвськиx фiнaнсовиx aктивiв пpи одночасному зpостaннi фiнaнсовиx pесypсiв небaнкiвськиx установ. Iнвестицiйнi пеpевaги стpaxовиx i пенсiйниx фондiв полягають у тому, що каштал, який ними iнвестyeться, e дешевшим за банювський, мae мiсце менший pизик по стpокax завдяки дов-гостpоковим внескам та сфеpaм pозмiщения кaпiтaлy. У Великобpитaнiï стpaxовi iнвестицiï становлять близько S3 % ïx загального обсягу, пенсшш фонди США як iнвестоpи займають 26 % бipжового pинкy ^аши [13, ст. 87],
y Польшд пpотягом двох pокiв в економшу 6уло iивестовaно близько 1 млpд. дол. США пенсiйних коштiв [14, ст. 42].
В Укpaïнi до 1988 p. кивала деpжaвнa монополк y сфеpi ^ахуван-ня. Пiсля 1988 p. починaeться pозвиток пpивaтного стpaхового pинкy. Станом на початок 2000 p. в Укpaïнi фyнкцiонye 268 стpaхових компaнiй, однак, тшьки S0 з них e yспiшними. Пеpелiк пpопоновaних послуг стpaховими компаниями досить piзномaнiтний: добpовiльне стpaхyвaния життя, майнове, ме-дичне, вiдповiдaльностi, зaпобiгaния фiнaнсовим pизикaм тощо.
Загальний обсяг надходження стpaхових плaтежiв постiйно зpостae. За 2000 p. загальна сyмa стpaхових внесюв становила 2,136 млpд. гpн. Однак, незважаючи на зpостaння обсягiв стpaхових платежш, стpaховий pинок за-безпечye пеpеpозподiл тшьки 1,2 % ВВП, тодi як в pозвинyтих ^аз-нах - 812 % [1S, ст. 119]. Стpaховий pинок в Укpaïнi поpiвияно з кpaïнaми 6вpопи мae незнaчнy питому вaгy - на нього пpипaдae тiльки 0,05 % зaгaльноeвpо-пейського обсягу стpaхових послуг. Вiтчизняний стpaховий pинок охоплюe близько 10 % вах pизикiв, що e в Укpaïнi, у той час як в pозвинyтих деpжa-вах цей показник сягae 90-9S % [16, ст. 132-133].
Сеpед piзних видав стpaхyвaння пеpевaжae майнове стpaхyвaння (71 % вах залучених коштiв) [1S, ст. 120], однак, частка учасп населення в цьому стpaхyвaннi e незначною. Найдквте джеpелом довгостpокових ^естицш в економiкy кpaïни - кошти iз стpaхyвaння життя. Однак, надходження цих коштш в Укpaïнi з pокy в piк зменшуються i становлять 0,4 % ввд вах надхо-джень стpaхових платежш, в той час як в pозвинyтих кpaïнaх - S0-60 % [1S, ст. 120].
Одним iз ^естицшних джеpел повинно стати обов'язкове стpaхyвaн-ня цившьно!' вiдповiдaльностi власникш тpaнспоpтних зaсобiв. Однак, на сьо-годш до цього виду стpaхyвaния залучена незначна частина власнитв авто-тpaнспоpтy (2,1 %) [1S, ст. 120]. На сьогодшшнш день залишаються неpозви-нутими медичне i пенсiйне стpaхyвaння.
Незважаючи на незнaчнi обсяги залучених кошпв вiтчизияними стpa-ховими компашями, попит на нaдiйнi стpaховi послуги все ж таки k^e. Люди готовi пpидбaти стpaховки зaкоpдонних компaнiй, нaвiть якщо вони npa-цюють нелегально. Пpивaбливiсть для у^аш^в послуг iноземних стpaхових компaнiй - у можливосп pозмiщения заощаджень в шоземнш вaлютi, що зменшye prom нестабшьносп та iнфляцiйного знещнення, вища довipa, у зв'язку iз значним контpолем iноземних деpжaв за д1яльнктю сво!'х стpaхових компaнiй. Iноземнi стpaховi компанй' пpоникaють в Укpaïнy i за пеpестpaхy-вальними схемами i одеpжyють вiд цього знaчнi доходи. Так, у 1999 p. обсяг пеpестpaхyвaльних пpемiй, виплачених за коpдон, становив 277,3 млн. гpн. (23,8 %) вiд суми надходжень ввд yсiх видiв стpaхyвaния, а зi стpaхyвaния осiб неpезидентaм було виплачено 11,2 млн. гpн. (4,7 %) [16, ст. 133].
Ще одним об'eктом залучення вiльних коштш населення можуть стати недеpжaвнi пенсшш фонди (НПФ). Пpоектом Закону У^аши "Пpо недеpжa-вне пенсiйне забезпечення" пеpедбaченi тpи типи НПФ: вiдкpитi, коpпоpaти-внi та пpофесiйнi. Фiзичнi особи можуть бути учасниками вiдкpитих та пpо-
фесiйниx НПФ. На думку Г. Мaктaггapтa, кеpiвникa пpоектy пенсiйноï pефо-pми в Укpaïнi ПАДКО/АМР США, вiдкpитi НПФ пiдxодять щонaйбiльше для 10 % гpомaдян - високооплaчyвaниx осiб, зазвичай сaмозaйиятиx, якi мають достaтнiй доxiд для здiйснения пенсйн^ заощаджень, добpе pозyмiються на pинкy фiнaнсовиx послуг i можливиx вapiaнтax вибоpy [17, ст. 30]. того, недолiком вiдкpитиx НПФ e те, що оpгaнiзaцiï, якi займаються цieю спpaвою, мають на меп одеpжaния пpибyткy з вклaдникiв фонду i з цieю метою стягу-ють плату за своï послуги. У зв'язку з цим най^ащим вapiaнтом залучення вiльниx коштiв населення e пpофесiйнi пенсiйнi фонди.
^шаблив^ть НПФ в pозвинyтиx кpaïнax - кнування подaтковиx пiльг. Так, в США за пенсшною сxемою "401 к" особисп пенсiйнi внески (як i не пенсшш внески pоботодaвця на rapara пpaцiвникa до пенсiйного фонду) не включаються в базу оподаткування пpибyтковим податком з гpомaдян до моменту одеpжaння недеpжaвноï пенсп. Деpжaвa контpолюe питання вкла-дання пенсйн^ aктивiв тд нaдiйнi гapaнтiï, цим самим спpияe як ефектив-ному викоpистaнню зaлyчениx коштiв, так i зменшye pизик шaxpaйствa.
З 1993 по 2000 pp. в У^аЫ було зapеeстpовaно близько 100 НПФ, але pеaльно на цьому pинкy соцiaльниx послуг пpaцюe тшьки 20 % зaгaльноï кь лькостi iснyючиx НПФ [18, ст. 20], незначш обсяги i зaлyчениx коштш.
k^e багато пpичин, чому гpомaдяни У^аши недостатньо коpистy-ються послугами вичизняного стpaxового та пенсiйного pинкy. Це зо^ема, вiдсyтнiсть економiчноï стабшьносп: значний piвень iнфляцiï, а отже, мaлi стимули здiйснения довгостpоковиx (нaкопичyвaльниx) видш стpaxyвaния та пенсiйниx внескiв у зв'язку iз значним pизиком знецшення заощаджень та неможливiстю здiйснения стpaxовиx та пенсiйниx заощаджень в шоземнш, бiльш стiйкiй вaлютi; втpaтa довipи населення до дiяльностi piзного pодy фь нaнсовиx посеpедникiв тощо.
Розв'язання нaзвaниx вище пpоблем акумулювання кошпв дозволить пожвавити pозвиток стpaxового i пенсшного pинкiв Укpaïни. За pозpaxyнкa-ми експеpтiв, в економiкy У^аши пpотягом 10 pокiв може бути залучено близько S млpд. дол. США ^^mrax коштш [14, ст. 42]. Однак, залучення вiльниx котив становить тiльки потенцiйне джеpело швестищй. Потpiбно стимулювати ефективну iнвестицiйнy дiяльнiсть стpaxовиx компaнiй та пен-^rax фондiв шляxом pозмiщения ïx pезеpвiв сеpед piзниx видав активш, фо-pмyючи " поpтфель iнвестицiй" з метою дивеpсифiкaцiï pизикiв в пpоцесi ш-вестування коштiв. Зокpемa, - це можуть бути гapaнтовaнi та доxiднi деpжa-внi цiннi m^p^ вклади у бaнкiвськi активи, неpyxомiсть (житло), цiннi па-пеpи пiдпpиeмств, що себе добpе зapекомендyвaли.
Ще однieю небaнкiвською фiнaнсовою установою, яка здатна ефекти-вно обслуговувати населення, e дедина спiлкa (КС). ^едит спiлки мають статус непpибyтковиx гpомaдськиx оpгaнiзaцiй, i у зв'язку з цим, дають в пiльговомy податковому пол1 Сьогоднi саме КС спpоможнi пpоiнвестyвaти малий бiзнес, феpмеpськi господapствa, нaдiйно заощаджувати вiльнi кошти своïx членiв, гapaнтyючи вiд pизикy ïx втpaти.
Шжнародний досвщ свщчить, що КС значною мiрою заповняють вь льну нiшу на фшансовому ринку. Загалом у понад 100 кра'нах свiту налiчу-еться майже 90 тис. фiнансово-кооперативних установ, ят обслуговують 500 млн. клкнпв. Тiльки в США кiлькiсть кредитних сшлок перебувае у межах 10-12 тис., ят об'еднують близько 70 млн. громадян, володдать 360 млрд. дол. США активов, що становить понад 54 % всх позичкових ресурсiв [19, ст. 48]. На сьогодш у Польщi iснуе 140 тис. кредитних сшлок, у активi яких 350 млн. дол. [20, ст. 154]. В УкраЫ дiе Нацiональна асоцiацiя кредитних сшлок Украши (НАКСУ), яка забезпечуе органiзований ринок кредитно!' кооперацií. У складi НАКСУ функщонуе 121 КС з кашталом 26 млн. грн. у мкьких орга-нiзацiях i 10 млн. грн. у сшьських [20, ст. 154]. Кредитними спiлками, що входять до НАКСУ, щорiчно надаються в середньому 15 тис. кредитив, збь льшуеться частка кредитив, якi беруться на розвиток приватного шдприемни-цтва, зростае кшьккть кредитiв, якi надаються на придбання технологiчних лiнiй та нового обладнання, i хоча поки що питома вага останшх становить всього 15-20 % вщ загально!' кшькосп кредитiв, в них задiяно майже 70 % ввд загального обсягу кредитних ресурав сшлок [21,4].
Отже, зроблений аналiз засвiдчуе, що в Украíнi незважаючи на низькi офiцiйнi доходи населення та низький рiвень життя переважно!' його частини, iснуе значний ^естицшний потенцiал домашнiх господарств. На сьогодш дуже гостро сто'ть проблема як мобшзацц вiльних коштiв, так i спрямування !'х в iнвестицiйне русло. У зв'язку з цим повинш бути використанi всi ефекти-вш шляхи й розв'язання, що стане поштовхом до масштабного економiчного зростання.
Лггература
1. Лисяк Л.В., Шумський В.М. Реальшстъ потенцшних джерел швестицшнол дiяль-ностi в Укралн// Флнанси Украши. - 2000, № 2.
2. Економжа Украши у счш 2002 року// Урядовий кур'ер. - 2001, № 36.
3. Украша у цифрах у 2000 рощ. - К.: Технжа, 2001.
4. Герасимчук Ю.О. Внутрлшш джерела флнансування укралнськол економжи// Фь нанси Укрални. - 2001, № 4.
5. Шумський В.М., Дiхтерьова В.В. Формування пенсшного фонду: реальшсть потенцшних джерел// Фшансова Укрална. - 2001, № 7.
6. Бучарський Ю. Це солодке слово "лнвестищя"// Дло. - 1998. - 16-23 лютого.
7. Лобанова А. Проблеми формування ресурсно! бази комерцшних банклв Укрални// Економжа. Флнанси. Право. - 2001, № 12.
8. Клименко Т. Кредитная деятельность банков Украины// Экономика Украины. -2000, № 3.
9. |||ф.шцш в Укралш у 2001 рощ виявилась майже вдвiчi меншою, нiж планувалось// Фiнанси Укрални. - 2002, № 1.
10. Солтис Я. Банки Укрални сьогодш// Вюник НБУ. - 2000, № 7.
11. Перзеке М.Б. Банювське кредитування як джерело флнансування швестицшного процесу// Флнанси Укрални. - 2001, № 3.
12. Кравченко I. Мiсцевi флнанси Укрални. - К.: КООТ "Знання". - 1999.
13. Корнеев В.В. Розвиток ринку флнансових послуг небанклвських посередниюв// Економжа i прогнозув ання. - 2001, № 3.
14. Колбун В. Пенсшна система: нагальш проблеми, напрями реформування, соща-льно-економiчне значення// Укрална: аспекти пращ, - 2001, № 7.
15. Залетов О.М. Державна политика на страховому ринку Укрални// Флнанси Укрални. - 2001, № 11. - С. 119.
16. Субачов 1.1., Олшник В.Я., Терещенко Т.£., Заволока Л.О. Розвиток страхового ринку в Укршш як чинник финансово! стабшзаци економжи// Фшанси Украши. - 2001, № 5.
17. Мактаггарт Г. Корпоративт та професшш программ добровiльного пенсшного забезпечення// Украина: аспекти працi. - 2001, № 2.
18. Копейкш В. Шляхи створення добровшьно! системи недержавного пенсшного забезпечення: проблеми та перспективи// Укра!на: аспекти працi. - 2001, № 3.
19. Гончаренко В. Кредиты спiлки i кооперативнi банки та особливост !х розвитку в Укршш// Вiсник НБУ. - 2000, № 1.
20.Ларiонова Л. Ощадно-позичкове товариство. Сокиринцi: рж 1871: рж 2001// Фь нанси Украши. - 2002, № 2.
21. Козинець П. Кредитнi спшки допоможуть державi стати заможншою// Вiсник кредитних спшок. - 1999-2000.
УДК 630 Доц. С. С. Дикий, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ СОБ1ВАРТОСТ1, II РОЛЬ У ГОСПОДАРСЬКОМУ МЕХАН1ЗМ1
Розглядаеться екожмчна cyTHicTb co6iBapTOcri продукцн у господарському мехашзм^ Наведено види собшартост вiдповiдно з екож^чною природою видаткiв. Приводяться основнi шляхи зниження собiвартостi.
Ключовi слова: Собiвартiсть, показники собiвартостi, затрати, прибуток.
Doc. S.S. Dykyj - USUFWT Economics cost price essence, her role in mechanism
Considers an economic unit essence cost in mechanism. Directed the types of cargo in accordance with economic nature. Lead the basic cost price lowering ways.
Соб!варткть продукцц - грошове вираження витрат шдприемств, i'x поточш видатки на виробництво i реалiзацiю продукцií. В co6iBapTicTb продукцц включаеться перенесена на даний продукт вартiсть спожитих засоб1в виробництва (матерiальнi ресурси, якi витраченi на виробництво товарно!' продукцií, включаючи затрати, пов'язаш з використанням природних ресур-с1в),частину вартост! продукту, створеного необхiдною працею, а також деякi елементи чистого доходу сусшльства (в!драхування на сощальне страхування та ш.). Внаслвдок того, що сусшльство бере на себе покриття ктотно!' части-ни затрат щодо вщтворення робочо!' сили за рахунок сусшльних фондш спо-живання, варткть необхвдного продукту входить в соб!варткть продукцц тшьки в частиш, яка ввдповвдае заробишй платн! Таким чином, соб!варткть продукцц, ввдображаючи в!дношення м!ж сустльством в щлому i його гос-подарюючими ланками включае в себе елементи, як! за своею природою яв-ляють собою даний продукт, i, навпаки, не включае деяких елемеипв сусш-льних витрат.
Розр!зняють собiвартiсть iндивiдуальну (собiвартiсть шдприемства) та середньо галузеву. Ввдповвдно до економiчноí природи видаткiв на шдприемств! розр!зняють видатки, що безпосередньо входять в собiвартiсть продукцц (виробнича соб!варткть) i видатки, пов'язаш з! збутом, 1х реал!защею продукцц, а також адмшктративно-господарсьт та деят шш1 видатки. Динамка
