CC BY
16
2. Арсеенко А. Демютифжащя "hoboï економжи" i проблема безробiтгя у США та Свро-союзi за умов rao6a№Hoï кризи / А. Арсеенко. - Ж. Соцюлопя: теорiя, методи, маркетинг, 2010. - № 2. - С. 28-48. - 196 с.
3. Держкомстат Украши. Головне управлшня статистики у Львiвськiй област // 1нфор-мацiя про соцiально-економiчну ситуащю на Львiвщинi у 2010 рощ : квартальна доповiдь. -Львiв, 2011.
4. Орбан-Лембрик Л.С. Психологiя професiйноï комунiкацiï : навч. поабн. / Л.С. Орбан-Лембрик. - Чершвщ : Вид-во "Книги - ХХ1", 2010. - 528 с.
5. Никифорова Г.С. Психологическое обеспечение профессиональной деятельности: теория и практика / Г.С. Никифорова. - СПб. : Изд-во "Речь", 2010. - 816 с.
6. Пачковський Ю.Ф. Соцюлопя i психолопя : навч. поабн. / Ю.Ф. Пачковський. - К. : Вид-во "Каравела", 2009. - 760 с.
7. Бендюков М.А. Ступени карьеры: азбука профориентации / М.А. Бендюков, И.Л. Соломин. - СПб. : Изд-во "Речь", 2006. - 240 с.
8. Титаренко Т. Жи-тга кризи: технологи i консультування / Т. Татаренко. - Друга час-тина. - Т. 45. - К. : Вид-во "Главник", 2007. - 176 с.
9. Коростылёва Л.А. Психология самореализации личности: затруднения в профессиональной сфере / Л.А. Коростылёва. - СПб.: Изд-во "Речь", 2005. - 222 с.
10. Надрага В. Как трудоустроить потерянное поколение / В. Надрага // Зеркало недели. - 2001. - № 30 (27.08. - 02.09.). - С. 3.
Ваврык А.Й. Влияние безработицы на становление и сохранение трудового потенциала: социально-психологические аспекты
Рассмотрены социально-психологические риски безработицы среди экономически активного населения, которые провоцируют снижение их социального статуса, роли в обществе, перераспределение социальных контактов, конфликтов разной природы (внутреннего и внешнего характера). Предложены экономические и социально психологические рычаги преодоления негативных последствий такого явления, создания условий для мотивации труда и достойной самореализации личности.
Ключевые слова: безработица, занятость, трудовой потенциал, социально-психологические риски, мотивация, личность.
Vavrik A.Yo. Influence of unemployment on becoming and maintenance of labour potential: socially psychological aspects
The socially psychological risks of unemployment are considered among an economic active population, which provoke the decline of them social status, roles in society, redistribution of social contacts, conflicts of different nature (internal and external character). The economic and socially psychological instruments of overcoming of negative consequences of such phenomenon, conditioning are offered for motivation of labour and deserving self-realization of personality.
Keywords: unemployment, employment, labour potential, socially psychological risks, motivation, personality.
УДК261.62-801.61 Доц. В.В. Литвин, канд. екон. наук, аспр Н.В. Корольова -
Донецький НУ економжи i торгiвлi т. Михайла Туган-Барановського
РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ: БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВЕ СТИМУЛЮВАННЯ ОРГАН1ЗОВАНИХ ЗАОЩАДЖЕНЬ НАСЕЛЕННЯ
На основi дослщження концептуальних пiдходiв до державного стимулювання заощаджень, узагальнення зарубiжного досвщу регулювання ощадного процесу зап-ропоновано комплекс рекомендацш щодо вдосконалення державно! пол^ики у сферi заощаджень населення в Укршш.
Ключовг слова: заощадження домашшх господарств, ощадний процес, культура заощадження, мехашзм трансформацп заощаджень домашшх господарств в швестици.
Постановка проблеми. Сучасний свгг переживае складний перюд ра-дикальних трансформацш, неоднозначних за сво!ми наслщками, що зачша-ють основи економiчних систем рiзного рiвня, виявляються у зниженнi системно! стшкосп останнiх та супроводжуються кризовими явищами. Посилен-ня суперечностей, хаотичнють економiчноl динашки, нарощування хвилi глобальних криз на межi тисячолiть зумовлеш занепадом iндустрiального економiчного устрiю в найбшьш розвинених кра!нах, вичерпанням потенщ-алу зростання, неспроможнiстю знайти адекватш вiдповiдi на виклики нового вжу, ново! епохи та здiйснити переход до розвитку на якiсно новш основi.
У руслi глобальних тенденцш вiдбуваються змiни в нацiональних еко-номiчних системах, якi вiдрiзняються власними траекторiями. Так, в Укра!ш, незважаючи на щорiчне (2000-2011 р.) зростання ВНП та деяких шших мак-ропараметрiв, упродовж майже двох останшх десятилиъ спостерiгаються руйнацiя продуктивних сил, швестицшна криза, зниження рiвня добробуту бшьшосп населення. У таких умовах виключно гостро стоять задачi факторного забезпечення стабЫзацп економiки та активiзацil використання внут-рiшнiх вщтворювальних ресурсiв. У той час, коли держава веде пошук дже-рел фшансування для покриття iнвестицiйних потреб, намагаеться притягну-ти iноземний каттал, залишаеться практично незадiяним ресурс, що мае мщ-ний та реальний фiнансовий потенцiал - заощадження населення. За тдра-хунками фахiвцiв, це - приблизно 40-70 млрд дол. Заощадження населення е щнним ресурсом економiчного розвитку, джерелом швестування та кредиту-вання економiки кра!ни.
1нтерес вчених до дослiдження проблеми заощаджень iснував завжди та трансформувався у ходi аналiзу економiчного розвитку, що пов'язували, ^м iнших факторiв, iз спiввiдношенням iнвестицiй та заощаджень. Iсторiя становлення теорп заощаджень - складний, суперечливий процес, що вщби-вае феномен !х формування в мiру розвитку ринково! економiки.
Заощадження як економiчну категорiю всебiчно дослiджували класи-ки економiчноl теорп - А. Смгт, Д. Рiкардо, Ж.-Б. Сей, Л. Вальрас, К. Вж-селль, К. Маркс, Дж. Кейнс та шш1 Бшьш пiзнi зарубiжнi дослщження заощаджень пов'язанi з iменами А. Дiтона, Дж. Дюзенберрi, Дж. Кемпбелла, П. Конвея, Г. Манюва, Ф. Модшьяш, П. Самуельсона, Дж. Флемшга, М. Фрiдмена, Дж. Хшса. Серед росiйських та укра!нських науковщв, якi роз-глядали в сво!х роботах рiзнi аспекти зазначено! проблеми, можна назвати: В. Базилевича, С. Белозьорова, Ю. Белупна, О. Ватаманюка, В. Гуртова, Н. Дорофееву, Ю. Кашина, Б. Кваснюка, М. Савлука, О. Шохша та iнших.
Методика дослщження. Мета роботи. Варто погодитись з висновка-ми дослiдникiв про те, що на цей час поки зарано говорити про теорж> заощаджень як щлюну та загальноприйнятну. Крiм того, немае концепцп заощаджень, що вiдображае особливосп сучасно! Укра!ни. Слабким мiсцем треба вважати стан теоретично!, оргашзацшно-методично! та шституцшно! бази, що визначатиме ращональне використання наявного фiнансового потенцiалу населення. Необхщним е пошук та наукове обгрунтування ефективних спосо-бiв та шструменпв, гнучких форм i прюритетних напрямiв залучення грошо-
вих кошпв населення з метою !х швестицшного використання для забезпе-чення сталого розвитку нащонально! економiки. У цьому i полягае мета цього дослщження.
Результати досл1дження. Одним з основних способiв активiзацп ощадного процесу в кра!ш е використання бюджетно-податкових важелiв. На користь державного стимулювання заощаджень досить багато аргументiв: вiд суто теоретичного припущення, заснованого на простому патерналiзмi - як-що дозволити домогосподарствам дiяти протягом робочого перюду життя вiдповiдно до !х уподобань, то вони збережуть менше, шж це необхiдно для пiдтримки рiвня життя пiсля виходу на пеншю, - до психологiчних гшотез, яю передбачають, що нестача заощаджень пов'язана з менталитетом людини, а саме нестачею самоконтролю, що суперечить "оптимальности заощаджень в неокласичному розумiннi. На наш погляд, виплати допомоги зi соцiального забезпечення дають змогу домогосподарствам бшьшою мiрою покладатися на допомогу, а не забезпечувати себе самостшно у разi, якщо заощадження не заохочуються. Таким чином, стимулювання заощаджень робить проблему збшьшення соцiальних витрат менш гострою, оскiльки тi, хто отримував досить високий дохщ протягом життя, в змозi забезпечити себе в старост [1].
Велике значення стимулюванню заощаджень надае теорiя "народного капiталiзму", яка стверджуе, що економiчнi результати можуть бути полшше-нi за рахунок збiльшення числа людей, що прямо беруть участь в економiчнiй дiяльностi шляхом володшня активами.
Сумнiви щодо ефективностi податкового стимулювання пов'язаш з дiею рiзних режимiв оподаткування рiзних форм заощаджень. 1деальна по-даткова система не повинна спотворювати вибору домогосподарств щодо споживання в сьогоденш проти споживання в майбутньому, отже, ршення щодо розпорядження активами, що базуються на доподатковш i тсляподат-ковiй оцiнцi, мають бути однаковими. Таким чином, важливим завданням по-даткового стимулювання заощаджень е надання домогосподарствам можли-вост володшня частиною заощаджень у тш форм^ на яку податкова система впливае нейтрально.
Податкове стимулювання заощаджень практикуеться у бшьшосп роз-винених кра1н. Першими ощаднi схеми почали використовувати США, де з 1982 р. будь-який громадянин мiг вiдкрити в банку шдивщуальний пенсiйний рахунок (Individual Retirement Account (IRA). Щорiчнi внески на цей рахунок у розмiрi до 2000 дол. вираховувалися з оподатковуваного доходу. Вщсотки також не обкладалися податками, проте за дострокове використання кошпв стягувався штраф у розмiрi 10 %. Кошти, розмщеш на рахунку, могли вико-ристовуватися для вкладень в цiннi папери, взаемш фонди та iн.
У Великобританп, де у серединi 80-х роюв ХХ ст. рiвень заощаджень населення знизився до вкрай низько! за попередш двадцять рокiв позначки, було розроблено i введено пiльговi ощаднi схеми, такi як: персональний план вкладень в акцil (Personal Equity Plans (PEP)), спещальний ощадний рахунок, який не оподатковувався (Tax Exempt Special Savings Accounts (TESSA)), ш-вестицшна схема тдприемств (Enterprise Investment Scheme), замшена тзш-
ше схемою розширення 6i3Hecy (Business Expansion Scheme (BES)), i приватна програма пенсiйного забезпечення (Private Personal Pensions (PPP)).
Про введення персональних плашв вкладень в акцiï було оголошено урядом у березнi 1986 р. Програма, що вступила в силу з 1987 р., заохочувала заощадження на суму до 6000 ф. ст. на рж за рахунок надання певних подат-кових пшьг. У 1989 р., ^м таких плашв, з'явилися плани швестицш в окремi компанiï, що створило можливють додаткових вкладень на суму 3000 ф.ст. щорiчно (PEP Regulations 1989 s4 (4) and s2 (l)). Рiшення щодо iнвестицiй могли приймати як приватш вкладники, так i спещальш адмiнiстратори, ко-ординуючи плани. Дивщенди i прирiст капiталy, отримаш в рамках цieï схе-ми, звшьнялися вiд оподаткування.
У першi роки зростання числа вкладникiв (близько 200 000 щорiчно) було обмежене досить жорсткими лiмiтами. Скасування на початку 90-х ро-кiв мшмального термiнy, протягом якого внески не могли вилучатися, надання можливосп формування бiльш диверсифiкованих активiв, а також збшьшення частки загальних плашв, що скеровувалися швестицшними або пайовими фондами, забезпечили зростання швестицш, як здшснювалися за допомогою даноï схеми. У 1993-1994 рр. число плашв досягло 1,6 млн, збшь-шившись yдвiчi порiвняно з попереднiм роком. Кшьюсть спiльних планiв у 1995-1996 рр. становила майже 7,2 млн, а плашв швестицш в окремi компа-ни - 0,9 млн, за якими було отримано 26 млрд i 2,2 млрд ф.ст., вщповщно. З 1993 р. щорiчний прирют дорiвнював 5 млрд. ф.ст. За ощнками Управлiння внyтрiшнiми доходами, податковi витрати в першому рощ дп програми ста-новили менше 1 млн ф.ст., збiльшившись до 450 млн ф.ст. у 1995-1996 рр. i 600 млн ф. ст. - у 1996-1997 рр.
Спещальний ощадний рахунок, неоподатковуваний податком, був представлений Дж. Мейджером у бюджетнш промовi у березш 1990 р. як "абсолютно новий" податковий шструмент, розроблений з метою стимулю-вання заощаджень. Спещальш рахунки у банках та бyдiвельних товариствах почали дiяти з сiчня 1991 р. i дозволили особам старшим 18 роюв швестувати до 9000 ф.ст. протягом 5 роюв (максимум 3000 ф.ст. у перший рш, до 1800 ф.ст. - протягом наступних трьох роюв i 600 ф.ст. - у п'ятий рш). Нара-ховаш вщсотки не оподатковувалися за умови, що внески залишалися на ра-хунку протягом п'яти роюв. Допускалося дострокове вилучення основноï су-ми, однак у цьому випадку податкова пiльга не дiяла. Через п'ять рокiв рахунок можна було переоформити на наступний термш.
Пюля введення цього заходу, юльюсть рахyнкiв стабiльно зростала протягом деюлькох рокiв. За даними Управлiння внутршшми доходами Ве-ликобританiï, наприкiнцi 1995 р. було вщкрито вкладiв на загальну суму по-над 28 млрд ф.ст., при цьому рахунок мав майже кожний шостий дорослий громадянин краши.
Найбiльш ефективною для платниюв податкiв стала програма приватного пенсшного забезпечення, за якою ïм надавалася особлива податкова пшьга - занижена гранична податкова ставка за умови внесюв у певш пен-сiйнi фонди. Однак дохщ, отриманий внаслiдок вкладення коштiв та який пе-
ревищував встановлену суму, обкладався як зароблений. У 1989 р. було вста-новлено граничну суму заробино! плати, на основi яко! розраховувалася пения, що обмежило сферу ди податково! пшьги.
З метою припливу швестицш у дрiбнi компанп у 1983 р. було розроб-лено спещальну схему розширення бiзнесу, замiнену в шчш 1994 р. твести-цшною програмою пiдприемств. Обидвi схеми забезпечували вкладення в ак-цп британських компанш, що не котирувалися на бiржi. У рамках швести-цшно! програми пiдприемств, останнiм надавалася знижка в розмiрi 20 %, що зменшувало граничну податкову ставку платника. Подiбний режим оподатку-вання був встановлений i для венчурних фондiв, метою яких було збiльшення позикового катталу компанiй, що не котирувалися на бiржi [2, с. 65].
Значна частина особистих заощаджень населення припадала на внески в житловi фонди. По-перше, будь-яке збшьшення вартосп майна, за умови, що ця власнють була основним мiсцем проживання фiзичноi особи, звшьня-лося вщ обкладення податком на прирiст катталу. По-друге, земельний влас-ник отримував знижку на "вiдсотки пiд заставу у джерела" (компенсацiя суми знижки здшснювалась кредитором в Казначействi), що скорочувало суму виплат за заставною. Таким чином, хоча ця знижка техтчно представляла собою пшьгу з прибуткового податку, фактично вона знижувала суму виплат за заставною, а не суму податку, яку одержувачi позики повинш виплатити. Насправд^ позичальники отримували знижку на "вщсотки пiд заставу у джерела" навиь у тому випадку, якщо не мали податкових зобов'язань. У тепе-ршнш час податкова пшьга (знижка) становить 15 % вщ суми вiдсоткiв, що сплачуються за першими 30 000 ф.ст. за заставною. Гранична сума, на яку поширюеться пшьга, зафжсована в номтальному вимiрi з 1983 р., отже, реальна знижка зменшилася, що негативно вплинуло на привабливють цiеl фор-ми заощаджень [3].
Введення пiльгових податкових схем дозволило збшьшити обсяги заощаджень домаштх господарств у розвинених кра!нах наприкiнцi ХХ ст. Хоча, на думку окремих експерпв, така ситуащя могла стати наслщком покра-щення загального макроекономiчного ктмату. Водночас, не можна заперечу-вати, що, якщо за допомогою податкових заходiв вдасться хоча б незначно збшьшити приватш заощадження, ефект мультиплжатора призведе до того, що чистий вплив на нащональт заощадження значно перевищить величину втрачених податкових надходжень.
Вивчення та узагальнення зарубiжного досв^ державного стимулю-вання заощаджень домогосподарств, дослщження механiзмiв залучення гро-шових коштiв населення для ресурсного забезпечення сталого розвитку нащ-онально! економiки, дае змогу запропонувати такий комплекс заходiв для ре-алiзацil в Украlнi.
По-перше, необхщне реформування сектора довгострокового страху-вання, а саме:
1) запровадження полiсiв пайового страхування життя ("unit-linked life insurance contracts"), яке устшно зарекомендувало себе в кра!нах Захiдноi Свропи i Балтп та передбачае трансформування платежiв зi страхування
життя в активи швестицшних фондiв з метою забезпечення бiльшоï при-бутковост швестицш nopiBraHO 3i стандартними договорами. Перевага -в тому, що кошти страхувальника не будуть об'ектом тдвищеного твес-тицiйнoгo ризику;
2) тдвищення iнвестицiйнoï пpивабливoстi пoлiсiв страхування життя шляхом створення вiдпoвiдних бюджетно-податкових стимулiв для страхо-викiв життя, для чого доцшьно внести змши до Закону Укpаïни "Про оподаткування прибутку тдприемств", що передбачають звшьнення вiд оподаткування:
■ доходу вщ перерахунку валютних курав, що виникае за валютними активами страхових резерв1в з1 страхування життя;
■ частини швестицшного доходу стpахувальникiв вщ розмщення кошт1в матема-тичних резерв1в у р1зних формах матер1альних i фшансових актив1в (на депозитах, кушвл^продажу цшних папер1в, об'ек™ нерухомост1, дорогоцшних мета-л1в, тощо);
3) законодавче врегулювання механiзмiв виконання зобов'язань перед стра-хувальниками у pазi банкрутства страховика життя за допомогою викупу проблемних кoмпанiй акцioнеpами iнших страховиюв життя або переда-чi зобов'язань перед тентами збанкрутшого страховика шшим операторам ринку;
4) контроль стабiльнoстi роботи та недопущення зниження платоспромож-ност стpахoвикiв життя за допомогою розроблення та введення Державною ком^ею з регулювання pинкiв фiнансoвих послуг Укpаïни правил контролю за дотриманням iндикативних мiнiмальних таpифiв;
5) впровадження методики оперативного мoнiтopингу фiнансoвoгo стану страховиюв життя з метою своечасного вжиття превентивних захoдiв;
6) введення в даю нopмативiв дoстатнoстi катталу з урахуванням збалансо-ваного тдходу до дивеpсифiкацiï активiв в умовах фiнансoвoï кризи. По-друге, дуже важливо поширити практику використання державних
цшних папеpiв як дiевoгo фiнансoвoгo шструменту залучення тимчасово вiльних кoштiв громадян. Ввести таку практику пoтpiбнo на принципах тдвищення простоти, зручносп та дoступнoстi державних цiнних папеpiв для населення - розгалужено1 меpежi каналiв 1х поширення iз залученням банкiв, кредитних спiлoк, поштово-касових вщдшень, фiнансoвих пoсеpедникiв, страхових кoмпанiй, пенсшних фoндiв, iнвестицiйних кoмпанiй. Для досяг-нення цiеï мети, на наш погляд, дoцiльнo:
1) надати державним цшним паперам для фiзичних ошб додаткову еконо-мiчну функцioнальнiсть (наприклад, у США у рамках програми отриман-ня oсвiти за облтащями (Education Bond Program), що дiе з 1999 р., за рахунок коштав, отриманих пiд час погашення державних облтацш сеpiй "EE" i "I", можна оплатити навчання у вищому навчальному закладi);
2) запровадити практику випуску та розмщення державних цiнних папеpiв з piзними теpмiнами oбiгу, гнучкими схемами нарахування доходу та умовами погашення (наприклад, облтацп з гарантованою прибутковю-тю, iз щoмiсячнoю виплатою вiдсoткiв; шфляцшно-шдексоваш; звшьне-нi вiд оподаткування, з високою потенцшною пpибуткoвiстю; накопичу-вальш на дiтей, з регулярними внесками, з можливютю погашення в будь-який момент, тощо);
3) стимулювати попит на ощадш казначейськi сертифжати за допомогою бюджетно-податкових важелiв (наприклад, у Великобританii не оподат-ковуеться дохщ, отриманий домашнiми господарствами вщ володiння ш-фляцiйно-iндексованими ощадними сертифжатами, дитячими та виграш-ними обл^ащями, капiтальними облiгацiями з фiксованою процентною ставкою, якщо термш погашення цих цiнних паперiв становить менше п'яти роюв);
4) запровадити в практику новий яюсний фiнансово-органiзацiйний шстру-мент iз залучення заощаджень громадян до процесу житлового фшансу-вання - сертифжати будiвельно-ощадних кас (далi - БОК), яю являють собою накопичувально-шотечш програми фiнансування покупки житла з такими перевагами: незалежшсть вiд зовшшшх фiнансових ринюв; вщ-сутнiсть необхщност першого внеску i документального тдтвердження джерел надходження доходiв при отриманш кредиту на придбання житла; низький вщсоток за кредитом (не бшьше 3 %); державна тдтримка учасникiв системи БОК (нарахування державно! премп на заощадження в розмiрi до 20 % вiд щорiчного приросту вкладу, що не перевищуе вста-новлений лiмiт); висока надшшсть вкладень. Пiд час розробки проеклв Законiв Укра!ни "Про житлову кооперащю", "Про житловi будiвельно-ощаднi каси", слiд врегулювати питання щодо: створення ефективно! системи контролю за дiяльнiстю БОК; забезпечення надiйностi i збере-ження внескiв населення в БОК; визначення видiв кооперативiв, !х статусу та механiзмiв регулювання дiяльностi [4, 5].
По-трете, необхiдна активiзацiя роботи другого накопичувального рiвня пенсшно! системи шляхом запровадження державно! Програми пен-сiйних заощаджень (такi програми дтоть в США (Payroll Savings Program), Канадi (New Canada Savings Bond Program, Canada Retirement Income Fund, Canada Retirement Savings Plan), Великобританп (National Savings) та шших кра!нах i забезпечують ефективну трансформащю поточних заощаджень населення в резерви майбутнього пенсшного забезпечення. При цьому потрiбно врахувати так! принципи: простоти та доступност для громадян; гнучкого ш-дивiдуального графiка пенсшних виплат; використання державних швести-цшних iнструментiв; безкоштовного здiйснення операцiй з ощадними обл^а-щями (за вщсутносп ком!сшно! винагороди за операцiями); сприяння залу-ченню населення до участ в Програмi з боку роботодавщв.
По-четверте, потр!6но збшьшити розм!р гарантовано! суми повернен-ня кошпв вкладникам кредитних спшок (сьогодш, тсля тдвищення в 2008 р., вона дор!внк^ 25 000 грн).
По-п'яте, необхщно пiдвищувати рiвень фшансово! грамотностi населення. З щею метою важливо визнати прiоритетнiсть проблеми на державному р!вш: розробити i запровадити Нацюнальну Стратегiю i Програму тдвищення фшансово! освии населення.
По-шосте, необхiдно переорiентувати роботу фiнансових установ з короткострокових цшей (отримання миттевих надприбутюв будь-якими способами) на довгостроков^ заснованi на принципах "морально! економжи" i корпоративно! сощально! вщповщальносл. Для цього фiнансовi компанп, що залучають заощадження домашнiх господарств, повинш придшяти першо-
рядну увагу реалiзацп принципiв соцiально вiдповiдального маркетингу фь нансових продукпв для населення в таких напрямках дiяльностi: реклама (повне розкриття шформацп про властивосп фiнансових продукпв та пос-луг); яюсне обслуговування клieнтiв протягом усього перюду ди договору; активна участь у шдвищенш рiвня фшансово! грамотносп населення шляхом проведення рiзноманiтних освггшх заходiв у формi роз'яснювально1 роботи з управлшня персональними фшансами, характеристик пенсшних i страхових продукпв, створення вщповщних iнформацiйних роздiлiв на сайтах фшансових установ, тощо; розкриття повно!, неупереджено!, доступно1 широкому колу споживачiв шформацп про фiнансово-економiчнi, еколопчш та сощаль-нi наслiдки дiяльностi (вiдповiдно до розроблених "Глобальною Мщативою з питань звiтностi пiдприeмств" форм i порядку складання нефшансово! звгг-ностi фiнансових органiзацiй).
Висновки. Заощадження населення - альтернативний зовнiшнiм ули-ванням потужний iнвестицiйний ресурс соцiально-економiчного розвитку Укра!ни, потенцiал якого на сьогодш не використаний. Реалiзуючи несистемна спонтаннi заходи щодо регулювання заощаджень, держава наразi не мае довгостроково! комплексно1 та чпко! полпики в цiй сферi. За такого тдходу розраховувати на активiзацiю ощадного процесу в Украш та прискорену трансформацiю заощаджень в швестицп неможливо. Отже, основними нап-рямками державного регулювання у зазначенш сферi мають стати: створення сприятливих умов для формування заощаджень населення; реформування сектора довгострокового страхування; поширення практики використання державних цшних паперiв як дiевого фшансового iнструмента; запроваджен-ня державно! Програми пенсiйних заощаджень; пiдвищення рiвня фшансово! грамотностi населення, орiентування дiяльностi фшансових установ на реаль зацiю принцишв "морально! економiки" та "сощально! вщповщальносл".
Л1тература
1. Horioka, Y. Charles. Why Do People Save? A Micro-Analysis of Motives for Household Saving in Japan / Charles Yuji Horioka, Wako Watanabe // The Economic Journal. - 1997. - Vol. 107, No. 442. - Р. 537-552.
2. Дерябина, М. Государственно-частное партнерство: теория и практика / М. Дерябина // Вопросы экономики : теорет. и научно-практ. журнал. - 2008. - № 8. - С. 61-77.
3. Дерябина, М. Государственно-частное партнерство: теория и практика / М. Дерябина // Вопросы экономики : теорет. и научно-практ. журнал. - 2008. - № 8. - С. 68.
4. Support of Housing in the Czech Republic - Buildings Savings - Association of Czech Building Savings Banks - Електрош текста даш (16129 байт). [Electronic resource]. - Mode of access http://www.acss.cz/en/buildings-savings/support-of-housing-in-the-czech-republic>.
5. Housing Finance Systems for Countries in Transition: Principles and Examples / Economic Commission for Europe. - ECE/HBP/138. - United Nations, New York and Geneva, 2005. - 96 p.
Литвин В.В., Королева Н.В. Ресурсное обеспечение устойчивого развития Украины: бюджетно-налоговое стимулирование организованных сбережений населения
На основе исследования концептуальных подходов к государственному стимулированию сбережений, обобщения зарубежного опыта регулирования сберегательного процесса предложен комплекс рекомендаций по совершенствованию государственной политики в сфере сбережений населения в Украине.
Ключевые слова: сбережения домашних хозяйств, сберегательный процесс, культура сбережения, механизм трансформации сбережений домашних хозяйств в инвестиции.
Lytvyn V.V., Korolyova N. V. Resource provision of sustainable development in Ukraine: budget-taxation stimulation of people's organized securities
Based on a study of conceptual approaches to promote public savings and foreign experience in regulating synthesis of savings there has been process, developed a set of proposals to improve public policy in the sphere of people's savings in Ukraine.
Keywords: household savings, saving process, saving culture, mechanisms to transform household savings into investments.
УДК 006.032:[628.5+364] Доц. Л.1. MaKCUMÏe1, канд. екон. наук;
доц. 1.М. MaKCUMie2, канд. екон. наук; маг^тр О. С. Пушко1
1НТЕГРУВАННЯ КОРПОРАТИВ^ СОЩАЛЬ^ В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 Б1ЗНЕСУ В СИСТЕМУ СТРАТЕГ1ЧНОГО ЕКОЛОГ1ЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Проанатзовано етапи становлення i розвитку стратепчного еколопчного менеджменту й шкорпорування у його структуру корпоративно!' сощально!' вщповщаль-ност бiзнесу. Для цього здшснено ж^вняння мiжнародних стандар™ еколопчного менеджменту й аудиту ISO 14001:2004 та EMAS III. Проаналiзовано можливють створення штегрованих систем еколопчного менеджменту й корпоративно!' сощально! вщповщальност згщно з ISO 26000 як шструменту управлшня сталим розвитком шдприемства.
Розглянуто систему шдикатс^в ефективност дiяльностi шдприемств вщповщ-но до рекомендацш Глобально! шщативи зi звiтностi GRI, наведено загальну характеристику зв^у про сталiсть розвитку.
Ключовг слова: стратепчний екологiчний менеджмент, штегрована система екологiчного менеджменту, корпоративна сощальна вiдповiдальнiсть, iндикатори сталого розвитку, зв^ про сталiсть розвитку, Глобальна шщатива зi звiтностi (GRI).
1дея розроблення стандартiв на системи менеджменту з метою вста-новлення всiх найважливiших цiлей, операцiй, видiв дiяльностi та управ-лiнських функцiй як запорука устшного функцiонування компанiй вперше виникла в 70-тi роки XX ст. Першим нацюнальним стандартом на системи менеджменту став Британський стандарт (British Standard) BS 5750, вт сто-сувався систем менеджменту якосп i був опублжований i введений в дж> у 1979 р. Цей документ став не лише першим стандартом, визнаним на мiжна-родному рiвнi, але й мiстив найважливiшi риси, притаманнi сучасним стандартам еколопчного менеджменту, зокрема стандартам менеджменту якосп ISO серiï 9000.
1сторично першою системою регулювання еколопчного менеджменту була Програма вiдповiдальностi (Responsible Care Programme - RCP). 1нщь аторами ïï запровадження виступили Канадська асощащя виробниюв хiмiч-ноï промисловост (Chemical Manufacturers Associations - СМА) та аналогiчна
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 1ЕПТ ¡м. В'ячеслава Чорновола НУ "Льв1вська полп^ехшка"
