CC BY
18
• широке використання зрiдженого природного газу, альтернативних видiв пального, нових транспортних засобiв - електромобшв;
• введення рiзних присадок i нейтралiзаторiв до складу палива, як забезпечу-ють його бездимне згоряння;
• використання новiтнiх систем запалювання, якi сприяють повному згорян-ню палива;
• покращення екологи великих мшт за рахунок виконання вимог еколопчно-го законодавства, заборони будiвництва у цешр мiст автостоянок, контролю зведення автозаправних станцiй у межах мшта, будiвництво об'1'зних до-рщ припинення масового вирубування дерев i паркових насаджень пiд приводом "саттарного" рубання, розроблення шумового захисту i стимулю-вання екологiчно безпечного транспорту.
Лггература
1. Романченко 1.С., Сбитнев А.1. Створення системи керування станом навколишнього середовища у Збройних Силах Укра1ни// Наука 1 оборона. - 2003, № 1. - С. 38-43.
2. Гутаревич Ю.Ф., Матейчик В.П., Копач А.О. Шляхи пщвищення еколопчно! без-пеки дорожшх транспортних засоб1в// Вюник схщноукра'шського НУ 1м. Володимира Даля. -Луганськ, 2004№ 7(77), ч 1. - С. 11-15.
3. Рудзшський В.В. Нов1тт системи нейтрал1зац11 шюдливих викид1в дизел1в вантаж-них автомобшв// Автошляховик Укра1ни. - 2008. - № 1. - С. 8-9.
4. Пщлкна М.С. Обл1кування та нормування викид1в забруднюючих речовин в атмосферу парком озброення 1 техшки// Наук.-техн. зб. - Льв1в: ЛВ1. - 2004, вип. 3. - С. 72-76.
5. Слюсаренко О.1. Каташтичний нейтрал1затор - як споаб розв'язання еколопчно! проблеми автомобшьних викид1в// Наук.-техн. зб. - Льв1в: ЛВ1. - 2005, вип. 4. - С. 54-56.
6. Литвин Л.Л., Калшш О.М., Климчук В.Т. Обгрунтування необхщносп ремонту ав-томобшьно! техшки. М^це ремонту в експлуатацшному цикш вшськово! автомобшьно! техшки// Наук.-техн. зб. - Льв1в: ЛВ1. - 2005, вип. 4. - С. 40-42.
7. Глушко О.В., Клюев Н.В. Труд и здоровье водителя автомобиля. - М.: Транспорт, 1991. - 223 с.
8. Марцкерле Ю. Современный экономичный автомобиль/ Пер. с чешск. В.Б. Иванова. - М.: Машиностроение, 1987. - 320 с._
УДК 330.322:504 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук;
мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський - 1РД НАНУ; студ. А.В. Колодшчук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
1НОЗЕМНИЙ КАП1ТАЛ: ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Дослщжуються питания залучення шоземних швестицш та ix вплив на piBeHb еколопчно! безпеки як важливого фактора конкурентоспроможносп краши та ii регь онiв загалом.
Ключов1 слова: iнозeмний капiтал, конкурентоспроможнють, peгiон, eкологiя.
Senior research worker F.A. Vazhyns'ky; junior research worker V.M. Chertoryz'ky -IRD NANU; stud. A.V. Kolodiychuk -
NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Foreign capital: ecological aspect
In article questions of attraction of foreign investments and their influence on a level of ecosafety as the factor of competitiveness of the country and its regions are investigated.
Kewwords: the foreign capital, competitiveness, region, ecology.
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
Одним з вaжливих нaпpямiв iнвестицiйноï полiтики Укpaïни е зaлу-чення iноземного ranna^. Вiдомо тaкож, що як з точки зоpу потpеб Укpaïни, тaк i з точки зоpу мiжнapодних стaндapтiв, пpиплив цього кaпiтaлу в економь ку Укpaïни до 2003 p. був незтачним i не вщповдав основним пapaметpaм ïï економши: мaсштaбaм кpaïни, обсягaм виpобництвa, зокpемa екологiчних товa-piв, пpиpодно-pесуpсного потенцiaлу, чисельностi квaлiфiковaноï pобочоï сили.
У 2007 p. в економжу Укpaïни iноземними iнвестоpaми вклaдено $S млpд. 710,6 млн. пpямих iнвестицiй. 1з кpaïн СНД нaдiйшло $632,9 млн. (7,3 % 3aranb^ro обсягу), з шших кpaïн свiту - $S млpд. 77,7 млн. (92,7 %). Зпдно з дaними Деpжкомстaту в цшому пpиpiст сукупного об'ему шоземного кaпiтaлу в економiку кpaïни, з уpaхувaнням його пеpеоцiнки, втpaт i т. ш., зa 2007 p. стaновив - $7 млpд. SS2,1 млн., що нa 67,1 % бшьше пpиpосту зa 2006 p. В^одовж 2007 p. 65 шд^иемств отpимaли iнвестицiï у pозмipi $20 млн. кожне, з них $10 - $100 млн. i бшьше.
Нйбшьше у 2007 p. в^ю ranean неpезидентiв iз Kiпpу - та $2 млpд. 754,3 млн., Нiдеpлaндiв - нa $977,4 млн., Швеци - нa $S69,3 млн., Росшсько1' Федеpaцiï - нa $460,1 млн., Австpiï - нa $441,4 млн., Об'едтаного Kоpолiв-ствa - m $405,4 млн., Нiмеччини - m $339,S млн. I нaдaлi нapощують свiй кaпiтaл iнвестоpи iз Польщi (пpиpiст кaпiтaлу стaновить $275,9 млн.), Bip-гiнських остpовiв, Бpитaнських ($239,5 млн.) i Фpaнцiï ($215,9 млн.).
Зтачний пpиpiст iноземного кaпiтaлу у 2007 p. вiдбувaвся та шд-пpиeмствaх, що здiйснюють ф^нсову дiяльнiсть - нa $2 млpд. 277,S млн., опеpaцiï з неpухомим мaйном, оpенду, iнжинipинг i нaдaння послуг тд-пpиeмцям - та $7S2,0 млн., будiвництво - та $779,4 млн., a тaкож та шд-пpиeмствaх пpомисловостi - та $2 млpд. 26,9 млн., у т.ч. добувно1' - нa $627,9 млн. i пеpеpобноï - та $1 млpд. 393,5 млн.
Зaгaльний об'ем пpямих iноземних iнвестицiй, вкгадених в Укpaïну, нa 1 Ычня 200S p. стaновив $29 млpд. 4S9,4 млн., що нa 36,5 % бшьше об'eмiв iнвестицiй та почaток 2007 p. в pозpaхунку нa одну людину - $636,5 (та 1 Ычня 2005 - $176,5 та людину) [1].
Незвaжaючи та зpостaння iнвестицiй в економшу Укpaïни еколопч-ним пpоектaм пеpшiсть не нaлежить. Анaлiз гaлузевоï стpуктуpи iнвестицiй в основний кaпiтaл свщчить, що здебiльшого кaпiтaльнi iнвестицiï зpосли у га-лузi тpaнспоpту i зв'язку, в легкш пpомисловостi i мaшинобудувaннi. Щодо потенцiaлу екологiчних швестицш в пpоекти спiльного впpовaдження техно-логiй в кpaïнaх з пеpехiдною економiкою, зa дaними вчених 1нституту еконо-мiчних дослiджень i полггичних консультaцiй, вiн оцiнюeться в $2,5-5,S млpд.
Незвaжaючи нa оптимютичш пеpспективи щодо зaлучення iноземних швестицш, е певш побоювaння стосовно спpaвжнього шдфунтя цих ^оек-тiв. Отже, цшком можливо, що iноземний iнвестоp, звaжaючи нa менш жоpсткi еколопчш ноpми Укpaïни, стaвить пеpед собою цш зовсiм iншого Штунку - зменшити конкуpентоспpоможнiсть укpaïнського пiдпpиeмствa, ви-коpистовуючи тi ж сaмi еколопчш apгументи. Нaпpиклaд, Укpaïнi буде зaп-pопоновaно зaстapiле екологiчне устaткувaння aбо кpaïнa-iнвестоp не здiй-
снюватиме принципово1 модершзаци технологи, обмежуючись простiшим вдосконаленням, наприклад, повпроочисних фiльтрiв. Такi методи не дадуть змогу досягти максимального зменшення викидiв. Принаймнi, годi сподiва-тися на те, що захщний швестор "вирощуватиме" потенцiйного конкурента, передаючи йому сучасш технологи [2].
Втизнянш промисловостi потрiбнi десятки мiльярдiв доларiв для повноцшно1 еколого-технолопчно1 модершзаци, а не сотш мiльйонiв, якi можна отримати вiд проектiв спiльного швестування. А отже, багато що, за-лежить вiд сторiн переговорiв - украшських власникiв шдприемств i потен-цiйних захiдних iнвесторiв, якi, звичайно, можуть знайти точки з^кнення сво1х iнтересiв еколого-економiчного характеру.
Аналiз розподшу iнвестицiй останнiми роками показуе, що прюритет-ними напрямками (сегментами) подальшого розвитку нацiонального еколо-гiчного ринку були й у недалекому майбутньому будуть: 1. Охорона водних ресурЫв (приблизно 62 % спшьних швестицш); 2. Охорона атмосферного по-вгтря (16 %); 3. Охорона надр i рацюнальне використання мiнеральних ресур-сiв, земель, природно-заповiдного фонду (12 %); 4. Використання i переробка вiдходiв (10 %) [3,4].
Офщшно визначеними прiоритетними завданнями для шоземного ш-вестування еколопчно1 сфери економжи Украши е:
• виробництво еколопчно чистих товар1в широкого вжитку з ор1ентащею на шдвищення якост1 життя, культури споживання;
• структурна перебудова економ1ки, створення сучасно1 галузево1 структури на основ1 технолопчного оновлення виробництва (впровадження ресурсо-ощадних, еколопчно чистих технологш);
• подолання залежност1 Украши ввд 1мпорту;
• розвиток ринково1 шфраструктури для бшьш ефективного просування това-р1в до споживач1в;
• розвиток еколопчно1 шфраструктури;
• реабштащя забруднених радюнуклвдами територш.
в загальш цiлi, якi за допомогою залучення iноземного капiталу вирь шуються i на рiвнi окремого пiдприемства, i на рiвнi регiону або краши в щ-лому. Це - шдвищення технiчного рiвня i розширення масштабiв виробництва, впровадження еколопчно чистих технологш шдвищення конкурентос-проможност вiтчизняних екологiчних товарiв i послуг з метою виходу на зовшшнш ринок. Проте шляхи виршення цих завдань для кожного з назва-них рiвнiв е рiзними.
Сьогодш iнвестицiйне спiвробiтництво на рiвнi шдприемств мае здiйснюватися з урахуванням того, що бшьшють украшських пiдприемств не мають у наявностi власно1 валюти, а вiльнi кошти для И купiвлi на бiржi теж обмежеш. У цьому випадку перевiреною формою тривалого спiвробiтництва з iноземним партнером з метою залучення передово1 технологи, може бути сшвпраця саме на пiдставi договору (контракту).
З метою залучення кош^в мiжнародних iнвесторiв для кредитування суб'ек^в малого та середнього шдприемництва на рiвнi регiону доцшьно вжити таких заходiв:
Нацшнальний лкотехшчний ун1верситет УкраТни
• тдготовку пропозицiй щодо усунення правових, адмшстративних, еконо-мiчних та органiзацiйних перепон для надходження iнвестицiй в регюн;
• надання п1льг з оподаткування тдприемств, як спрямовуються на розвиток власного виробництва в еколопчних сферах ^з створенням нових робочих мшць);
• надання юридичних, експертно-консультацiйних послуг;
• забезпечення умов для розвитку перспективних форм фiнансування та кре-дитування малого бiзнесу, в тому чи^ лiзингу, франчайзингу, кредитних спшок та iн.;
• створення ефективно! iнфраструктури пiдтримки тдприемництва на облас-ному та районному (мiському) рiвнях;
• пiдтримку зовнiшньоекономiчноl дiяльностi суб'екпв тдприемництва, включаючи сприяння розвитку 1х торговельних, науково-технiчних, вироб-ничих, шформацшних зв'язшв з тдприемцями iнших краш;
• розробку пропозицiй щодо вдосконалення прийняття рiшень про можливе зниження податшв i зборiв стосовно тдприемництва, що дiе у прiоритетних напрямках тдприемницько! дiяльностi;
• забезпечення участ тдприемщв областi в регiональних конкурсах на пшь-гове кредитування загальнообласних проектiв тдприемств у сферi шнова-цшного тдприемництва та високих екотехнологш.
Визначаючи регюнальш прюритети розвитку шоземно! швестицшно1 д1яльност1, домшуючим фактором для Укра1ни необхщно вважати нер1вно-м1ршсть територ1ального розмщення еколого-економ1чного потенщалу дер-жави. Це спричиняе ютотш сощально-економ1чш диспропорций як негативно впливають на безпеку держави.
Водночас, е вс тдстави стверджувати, що практично вс захщт регь они Укра1ни поки що не використовують свш потенщал у таких прюритет-них для краши сферах, як еколопчна шфраструктура, транспортно-комушка-цшна шфраструктура, м1жнародний туризм тощо. А таю област^ як Льв1всь-ка, Волинська, Закарпатська { Чершвецька, мають найкрашд умови для розвитку регюнальних форм штернацюнашзацп (прикордонно1 торпвл1, створення вшьних економ1чних зон тощо) [5].
Внаслщок активного придбання або вщкриття шоземних фшш у вщ-повщних мюцевих галузях вщбуваеться 1х технолопчне оновлення, яке сти-мулюе д1яльшсть й шших галузей. 1ноземний сектор спонукае м1сцев1 ф1рми до впровадження сучасних технологш, форм оргашзацп { управлшня вироб-ництвом, нових метод1в маркетингу, що приводить до рацюнашзаци виробництва та шдвищення його ефективност [6,7].
1ноземний каштал сприяе насиченню внутршнього ринку кра1н - ре-цитенлв товарами { послугами, що обумовлюе до збшьшення експорту това-р1в { послуг.
На жаль, приплив шоземного кашталу супроводжуеться зростанням навантаження на природу краши, порушенням норм природокористування та забрудненням навколишнього середовища. Еколопчш "переваги розмщен-ня" стають причиною перемщення брудних тдприемств у кра1ни, де еколопчш стандарти та еколопчне законодавство е бшьш м'якими, шж у крашах з розвиненою економжою. Треба зауважити, що норми, закршлеш в базових угодах Свгтово! оргашзацп торпвл1 (СОТ), стосуються тшьки торпвл1 та зов-
Ым iгноpують пов'язaнi з нею пpоблеми екологiчного зaхисту, пpaвa спожи-вaчiв тa в^обниюв [S]. Щодо конкуpентних пеpевaг, кpaсномовно зaувaжуe кеpiвник дослiдницького центpу ,Tенесaнс Kaпiтaлум Ролaнд Неш, менш жоpсткi, нiж в Gвpопi, ноpми екологи зaлишaються вaжливою конкуpентною пеpевaгою укpaïнських пiдпpиeмствм [9].
Як ми бaчимо, позитивнi тa негaтивнi ефекти шоземних кaпiтaловклa-день в кpaïну юнують плiч-о-плiч. Поки що мaло pозкpитi мехaнiзми нa шць онaльному i мiжнapодному piвня, якi могли б пiдтpимувaти позитивнi для та-цiонaльноï економiки ефекти i зупиняли б негативш. Тому полiтикa стосовно iнвестоpiв повиннa бути pезультaтом pетельного дослщження всiх мзaм i "^о-ти". Полiтикa шиpокого пpитягнення iноземних швестицш у piзних фоpмaх пеpедбaчae дотpимaння iнтеpесiв нaцiонaльноï еколого-економiчноï безпеки.
Вщповщно до свiтовоï пpaктики тi чи iншi обмеження стосовно pозмi-щення шоземного кaпiтaлу (iнвестицiй) нa теpитоpiï кpaïни збеpiгaються, a-дже у витадку пpоведення полiтики мaксимaльноï лiбеpaлiзaцiï зовшшньо-економiчноï дiяльностi зaбоpони aбо обмеження пошиpюються i нa пpодaж aкцiй iноземцям у вiдповiдних гaлузях. У Японiï, нaпpиклaд, у гaлузi зв'язку i деяких iнших пpодaж aкцiй iноземцям зaбоpонено [10].
Обмежувaльну пpaктику щодо iноземного кaпiтaлу тpебa зaстосовувa-ти у всiх витадгах, коли вiн спpямовaний нa монополiзaцiю окpемих гaлузей, пеpешкоджaють змiцненню конкуpентоспpоможностi вiтчизняного в^обниц-твa нa зовшшшх i внутpiшнiх pинкaх, спpичиняють зpостaння безpобiття, с^и-яють нелегaльному вивезенню стpaтегiчних мaтеpiaлiв, технологи, кaпiтaлу.
^облеми еколого-економiчноï безпеки в пpоцесi ^ш^гнен^ шозем-ного кaпiтaлу, iнвестоpiв вини^ють у зв'язку з тим, що сьогодшшш куpси aкцiй укpaïнських комтанш низькi. Це дae змогу шоземцям купувaти aкцiï зa центи, i тaким чином вони стaють стpaтегiчними iнвестоpaми. Kупуючи зa безцiнь укpaïнськi пiдпpиeмствa, великi iноземнi фipми не зaвжди спpияють pозвитку нaшоï ^ai™, a iнодi можуть пpaгнути усунення конкуpентa нa ук-païнському pинку.
Ha нaш погляд, пiдвищенню пpивaбливостi iноземних iнвестицiй еко-логiчного спpямувaння нa piвнi pегiону спpиятимуть тaкi зaходи:
• na piвнi о^емих pегiонiв (зокpемa пpикоpдонних) зaстосувaння эктазио! iнфоpмaцiйноï пол1тики щодо швестицшних можливостей теpитоpiï;
• нaдaння увaги пpоблемaм побудови aдеквaтних методик pейтинговоï оцшки швестицшно1 пpивaбливостi pегiонiв (для шоземних iнвестоpiв e вaжливою iнфоpмaцiя ^о pентaбельнiсть виpобництвa);
• пiдтpимкa талежного стaну основних фонд1в. Cеpйознi iнвестоpи, як1 спpaв-д1 здaтнi вклaсти кошти у виpобництво, не можуть не зaцiкaвитись можли-в1стю пpидбaти готов1 до викоpистaння основн1 фонди, не вклaдaючи кошти у буд1вництво.
Доцiльно ствоpити нaцiонaльний швестицшний бaнк для сеpедньо-i довгостpокового кpедитувaння екологiчно спpямовaних iнвестицiйних пpог-paм, меpежу кpедитних союзiв для нaдaння кpедитiв суб'eктaм пiдпpиeмниць-ко1' дiяльностi нa пpидбaння устaткувaння пpиpодоохоpонного ^готчення тощо.
2. Екологiя довкiлля
93
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Для розширення ÍH03eMH0r0 капiталовкладення необхiдно вдоскона-лювати законодавчу i нормативну бази, покращувати органiзацiю роботи з iноземними швесторами. Але головною умовою позитивних зрушень в швес-тицiйному клiматi е початок стiйкого економiчного росту, що сприятиме роз-ширенню внутрiшнього ринку, в якому особливо защкавлеш шоземш швес-тори.
Лiтература
1. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://economic-ua.com/articles/29673
2. ¡ваненко-Свинцицька I.G. Iноземнi швестицп в Украiнi: стан та можливост залу-чення// Формування ринкових вщносин в Украiнi. - 2003, № 4 (23). - С. 43.
3. Баласинович Б.О., Р1хард Меркер. Проблеми залучення шоземних iнвестицiй в еко-номiку Украши// Дослiдження соцiально-економiчних проблем перехiдного перiоду, вип. Ш/ ЧТЕ1 КНТЕУ. - Чернiвцi. - С. 34-41. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.eco.com. ua/cgi-bin/index.cgi? id=1783
4. Еколопя входить у ринок. Ольга Попова. Дзеркало тижня On The WEB. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.zn. kiev.ua./ ie/ show/ 364/32523/.
5. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.niurr.gov.ua/ukr/econom/invest/rozdil_ 2-2.htm.
6. Прямые иностранные инвестиции для России: стратегия возрождения промышленности. - М.: Финансы и статистика, 1999 С. 15.
7. Любен Кирев. За и против иностранных инвестиций// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. на-учн. тр. - Донецк: ДонНУ. - 2000, ч. 2. - 252 с.
8. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.greenparty.org.ua/ua/about/news_pzu/.
9. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.rionews.com.ua/statja.php.
10. Мацука В.Н. Методи регулювання мiжнародноi швестицшно'1' дiяльностi на наць ональному рiвнi// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. научн. тр. - Донецк: ДонНУ, 2002. - 678 с.
УДК3338.45:624:349.442/(447) Магктрант Н.О. Феньо; доц. В.€. Швець,
канд. екон. наук - Львiвський НУ iM. 1вана Франка
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОРГАНВАЦП ЕКОЛОГIЧНОÏ ЕКСПЕРТИЗИ БУД1ВНИЦТВА
Запропоновано пщхщ до формування документального забезпечення та органь зацп еколопчно'1 експертизи, який передбачае скорочення процесу отримання дозво-лiв, проектсв, погоджень, зменшення витрат суб'екпв будiвництва, а також заборону на отримання документального забезпечення, яке може призвести до еколопчно'1 чи технолопчно'1 катастрофи.
Ключов1 слова: будiвництво, документальне забезпечення, еколопчна експер-тиза, суб'екти будiвництва.
Master's degreeN.O. Fenio; assoc. prof. V.Ye. Shvec' -
L'viv NU named after Ivan Franko
The relevant problems in creating of documental ensuring and organizing of ecological assessment building
This article offers approach to creating of documental ensuring and organizing of ecological assessment, which means reducing the period of receiving permissions projects,
