CC BY
14
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
iнiцiативнi змши цiн. Пщприемство може допустити таю вщхилення вiд поль тики цшоутворення: запланованi цiновi знижки; торгов1 знижки; заплановаш знижки цiн як засоби стимулювання збуту; незаплановане низьке зниження цш - мцiнoва вiйнам.
Таким чином, можна стверджувати, що процес формування цшово! пoлiтики шдприемства е дуже складним, багатогранним i передбачае переду-сiм неoдмiнний контроль за виконанням цшово! стратеги пiдпpиемства i вра-хування всiх чинникiв, як можуть впливати на здiйснення цього процесу.
Лггература
1. Закон УкраТни "Про цши i цшоутворення" вщ 03.12.1990 р., змши та доповнення до нього.
2. Постанова Кабшету М1н1стр1в Укра!ни "Про регулювання цш" вiд 23.12.1992 р.
3. Артус М.М. Формування механiзму цiнoутвopення в умовах ринково! екoнoмiки : мoнoгpафiя. - Теpнoпiль : Екoнoмiчна думка, 2002. - 524 с.
4. Литвиненко Я.В. Сучасна полынка цшоутворення : навч. поабник. - К. : Вид. центр МАУП, 2001. - 274 с.
5. Шшшко В.С., Мединська Т.В. Цши i цшоутворення : навч.-метод. поабник. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2002. - 346 с.
6. Тормоса Ю.Г. Цши i цiнoва пол^ика : навч.-метод. пoсiбник. - К. : Вид. центр КНЕУ, 2003. - 422 с. _
УДК 336.531.2: 339.924 Доц. 1.Б. Хома, канд. екон. наук;
бакалавр Н.В. Пенгрин - НУ "Льbeiecbm полшехшка"
ШВЕСТИЦШНА ПОЛ1ТИКА ЯК ДОМ1НАНТА еВРОШТЕГРАЦП УКРА1НИ У СВ1ТОВ1 СТРУКТУРИ
Висвiтленo екoнoмiчну доцшьшсть штеграци Украши в GC в контексп формування державно! стратеги в бopoтьбi за пеpеpoзпoдiл мiжнаpoдних iнвестицiйних по-тoкiв. Встановлено, що глoбалiзацiйнi процеси е об'ективною рисою сучасного етапу розвитку суспiльства, яю несуть для екoнoмiки кожно! держави як нoвi мoжливoстi, так i загрози. Тому варто усвiдoмити, що екoнoмiчну iнтегpацiю для Укра1ни в жод-ному pазi не можна розглядати як чинник, який обов'язково забезпечить значне еко-нoмiчне зростання.
Ключов1 слова: iнтегpацiя, екoнoмiчна система Украши, пpямi iнoземнi iнвес-тици, iнвестування, кoнкуpентoспpoмoжнiсть.
Assoc. prof. I.B. Khoma; bachelor N.V. Penhryn - NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Investment politics as the dominant European integration
in the global structure
The article considers the economic expedience of the Ukrainian integration into the European Union in the context of the state strategy formation during the redistribution struggle for the international investment flows. It is set that globalization processes are the objective line of the modern stage of development societies, which carry for the economy of every state both new possibilities and threats. It is therefore coasted to realize that economic integration for Ukraine in any case can not be examined as a factor which will provide the considerable economy growing necessarily.
Keywords: integration, economy system of Ukraine, direct foreign investments, investing, competitiveness.
Актуальшсть проблеми. Сучасний етап розвитку свггово! економжи визначають глобалiзащею економiчного життя. Цей феномен сьогодш е прь оритетною домiнантою планетного масштабу та характеризуеться широким дь апазоном наукових пiдходiв як до виявлення сутностi глобально! економжи, так i до тенденцш i суперечностей 11 розвитку. Глобалiзацiя економiчноl дiяль-ностi iстотно впливае не лише на економiчне життя, але й мае полiтичнi, сощ-альнi, а також культурнi наслщки. Цi наслiдки все бiльше вдаувають практично всi краши i з-помiж них, звичайно, Украша, яка цiлком усвiдомлено, активно та цшеспрямовано рухаеться в напрямку штеграци у свiтовi структури. Вступ Украши у свiтову систему господарювання, створення вщкрито! конку-рентоспроможно! моделi економ^ здебiльшого залежить вiд рiвня активност iноземних iнвесторiв на територи Украши, iнтенсивностi руху капiталiв i тру-дових ресурсiв. Розвиток зовнiшньоекономiчних зв'язюв супроводжуеться ш-теграцiею нащонально! економжи у свiтове господарство. Украша розширюе коло сво1х торгових партнерiв, сшвпрацюе iз крашами, якi входять до рiзних регiональних об'еднань. Вiд правильного обраного та виправданого штегра-цшного курсу значною мiрою буде залежати ефективнiсть використання шо-земних швестицш, можливiсть 1х спрямування в русло нащональних iнтересiв, а також подальший соцiально-економiчний розвиток краши загалом [1].
Мета статть Аналiз i вивчення особливостей швестицшно! взаемоди Украши з Свропейським Союзом та визначення впливу шоземного капiталу на економiку краш-рецишеш1в.
Виклад основного матерiалу. Досвiд економiчного розвитку рiзних краш засвiдчуе, що за певних умов iноземнi швестицп позитивно впливають на зростання економжи, тому всi краши свiту ведуть активну конкурентну боротьбу за швестици. Практично не залишилося краш, як б не були задiянi в процес мiжнародноl швестицшно! спiвпрацi [2].
Останшм часом швестици стали вадгравати особливу роль у житл будь-яко! краши пострадянського перiоду. Коли е кошти, то !х можна швес-тувати в основнi фонди або в оборотш кошти, та якщо продукцiя мае достат-нш ринок збуту, то можна "жити" досить респектабельно навiть в умовах нестабшьно! економiки. Але де знайти кошти тод^ коли нестабiльнiсть як в економщ, так i в законодавствi? Згiдно з визначенням грошi е в iнвесторiв, але бшьшють !х знаходиться за кордоном, де фшансисти "грають" за своши правилами. Вони готовi вкладати грошi тшьки в тi проекти, якi принесуть 1м найбiльшу користь. Дослiдженню проблеми швестування економiки завжди надавали особливу увагу економiчноl думки. Це обумовлено тим, що швестицй торкаються найглибших основ господарсько! дiяльностi, визначають про-цес економiчного зростання загалом.
У сучасних умовах вони виступають найважливiшим засобом забезпе-чення умов виходу з економiчноl кризи, структурних зрушень у народному гос-подарств^ зростання технiчного прогресу, пiдвищення яюсних показникiв гос-подарсько! дiяльностi на мжро - i макрорiвнях. Активiзацiя iнвестицiйного процесу е одним iз надiйнiших механiзмiв соцiально-економiчних перетворень. Ситуащя економiчного розвитку, яка склалась зараз в Укра!ш, дуже складна.
4. Економжа, планування i управлiння галузi
227
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
Серед багатьох причин, що сприяли економiчнiй кризi та утримують перехiд Укра!ни на траекторш економiчного зростання, чи не найголовшшою е низька iнвестицiйна активнють. На поточну дату обсяг ВВП порiвняно з 1991 р. скоро-тився майже вдвiчi. При цьому абсолютна бшьшють вiдтворювальних ресурсiв ледве покривае фiзичне зношування виробничого апарату, а чистого нагрома-дження (прирют основного капiталу) практично немае. Ця тенденщя тiсно пов'язана з явищами щорiчного падiння обсягiв капiтальних вкладень, пос-тiйним зменшенням бюджетного фшансування народного господарства. З 1998 по 2008 рр. обсяг каттальних вкладень скоротився на 78,2 % [3].
Зношування основних фондiв у деяких галузях досягло критичного рiвня i не компенсуеться новими капiтальними вкладеннями. У забезпеченнi виходу економiки з кризового стану i стабiльного И розвитку виршальну роль вiдiграе науково обгрунтована iнвестицiйна полiтика держави. Саме вона виз-начае реальнi джерела, напрями, структуру швестицш, здiйснюе ращональш та ефективнi заходи для виконання загальнодержавних, регiональних i мюце-вих соцiально-економiчних i технологiчних програм, вщтворюе процеси на макро- й мiкроекономiчному рiвнях. Водночас держава повинна створювати сприятливий iнвестицiйний клiмат з метою ширшого залучення iноземних ш-весторiв на взаемовигiдних засадах поряд з внутршшми iнвестицiями. Загаль-новiдомо, що ефективне реформування економжи будь-яко! кра!ни, 11 струк-турне перетворення з яюсним оновленням товаровиробництва, ринково! та со-щально! iнфраструктури немислимi без вщповщних капiталовкладень, тобто без належного iнвестування. Без надiйних капiталовкладень неможливо забез-печити створення i впровадження нов^шх технологiй, систем сучасно! орга-шзаци та управлiння товаровиробництвом i збутом продукци, розвиток ринково! iнфраструктури, iнформатизацiю суспiльства тощо. Це фундаментальш основи для забезпечення конкурентоспроможност нацiонального товаровиробництва, без чого не може бути й усшшно! штеграци нашо! кра!ни в Свро-пейське спiвтовариство. Складнi вiдтворювальнi процеси вщбуваються вик-лючно на базi iнвестування. Чим воно активнiше, тим швидшi темпи вщтво-рення i ефективнiсть ринкових перетворень. Крiм того, швестици дають змогу впроваджувати науково-техшчш досягнення у виробництво i на цш основi за-безпечувати зростання ВНП, продуктивност працi, реальних доходiв на душу населення, а також виршувати багато соцiальних проблем. Дослщженнями встановлено пряму залежнiсть мiж темпами зростання ВНП та швестищями, бо конкурентоспроможшсть i темпи розвитку шдприемства визначають швес-тицiями. Без них виробничо-господарська структура будь-яко! форми влас-ностi приречена на банкрутство. Тому в розвинених кра!нах надають особливо! уваги швестицшнш дiяльностi. Органи державного управлшня в них вико-ристовують широкий спектр методiв швестицшного стимулювання: приско-рена амортизацiя; ращональна податкова полiтика; кредити та регулювання банювських вiдсоткових ставок; заохочення лiзингу.
В Укра!ш ж досi не створено обгрунтовано! системи державно! шдтрим-ки iнвестицiйно! дiяльностi пiдприемств. Тому, в швестицшнш дiяльностi кра-!ни утворилося замкнене коло, коли недошвестування народного господарства
посилюe спад в^обництва, що, своeю чеpгою, спpичиняe зниження швести-цiйниx можливостей суб^кпв господapювaння та деpжaви. Вивести У^ашу з цieï ситуаци може лише обфунтована iнвестицiйнa полiтикa деpжaви [4].
1з piзниx фоpм шоземнж iнвестицiй нaйбiльше значення для модеpнi-заци економiки, теxнологiчного pозвитку мають пpямi iноземнi iнвестицiï. Це обумовлено низкою ^ичин: по-пеpше, пpямi шоземш iнвестицiï - довготеp-мiнове додаткове джеpело кaпiтaльниx вкладень у в^обництво товapiв i пос-луг, ^м того, у бiльшостi випaдкiв ïx здiйснюють у виглядi пеpедaчi сучас-ниx теxнологiй, ноу-xaу, новiтнix методiв упpaвлiння та мapкетингу; по-дpу-ге, вони не e тягapем для деpжaвного бюджету; по-тpетe, за давильного pоз-мiщення пpямi iноземнi швестици можуть ^^rap^rn вiдновлення ^офть-нж галузей i pегiонiв, aктивiзувaти конкуpенцiю товapовиpобникiв.
В економiцi Укpaïни в цьому плат склалася непpостa ситуащя. Деp-жава, що збiднiлa внаслщок гостpоï економiчноï кpизи, втpaчae надшш дже-pелa потpiбного iнвестувaння. I тепеp, пpaгнучи xочa б iз чималим зашзнен-ням вiдpодити й aктивiзувaти полiтику вiдтвоpення як основу стабшзаци та оновлення нaцiонaльного товapовиpобництвa, нapaзилaся на пpотидiю пев-нж полiтичниx i економiчниx сил. Концешращя фiнaнсового кaпiтaлу у сфе-pax новиx стpуктуp, тiньового обiгу та банювсько!" системи, якi не ^агнуть до виpобничого iнвестувaння, по сут^ гaльмуe вiдтвоpювaльнi пpоцеси, еко-номiчну стaбiлiзaцiю i зpостaння. Aнaлiз надаодження iноземниx iнвестицiй в Укpaïну свщчить, що на сьогоднi ця молода незалежна деpжaвa ще не ствоpи-ла надежно!" бази для залучення кaпiтaлiв з-за коpдону. Тому найважливши-ми умовами залучення пpямиx шоземнж iнвестицiй e стaбiлiзaцiя ма^оеко-номiчного сеpедовищa, а також удосконалення закошв i ноpмaтивниx aктiв. Але, водночас, щ питання не можна в^шити без загальнох' сощально-еконо-мiчноï стабшзаци у ^ami. Нaйiстотнiшою пеpешкодою для дiяльностi шо-земниx iнвестоpiв в У^шт e недосконaлiсть вiдповiдного законодавства. С^оби вдосконалення ноpмaтивниx aктiв зпдно iз завданнями Укpaïни, а також мотиваци iноземниx пapтнеpiв зумовили част змiни в укpaïнському за-конодaвствi. Досi не зaпpопоновaно жодного законодавчого акту, який би був достатньо вщ^ацьованим та унiвеpсaльним. Усклaднюe ситуaцiю i пpaктикa коpигувaння ноpмaтивниx aктiв пiд час ïxнього pуxу вiд веpxнix piвнiв у^ав-лшня до нижнix. Це пов'язано з тим, що закони та постанови мають часто деклapaтивний xapaктеp. Тому оpгaни упpaвлiння нижчиx piвнiв 'фактують ïx на свiй pозсуд. До головниx чинникiв, що стpимують фоpмувaння економiч-ного сеpедовищa, спpиятливого для залучення ^ямж iноземниx iнвестицiй, можна вщнести також i невизнaченiсть ^^pm^™ pинкового тpaнсфоpму-вання економiки та повшьшсть пpоцесiв пpивaтизaцiï. Пpоблеми сощально-псиxологiчного xapaктеpу в зaдученнi ^ямж iноземниx iнвестицiй пов,язaнi з вщсутшстю pинкового ментaлiтету у вiтчизняниx бiзнесменiв, що вияв-ляeться у í^rá нездaтностi сaмостiйно пpиймaти вiдповiдaдьнi piшення, швидко оpieнтувaтись у мiнливому економiчному сеpедовищi. Залученню пpямиx iноземниx швестицш пеpешкоджaють неpозвиненiсть комушкацш-ниx зaсобiв, незaбезпеченiсть повною, нaдiйною ноpмaтивно-пpaвовою та ко-
4. Eкoнoмiкa, плaнyвaння i yпрaвлiння гaлyзi
229
Haцioнaльний л^тех^чний yнiвeрcитeт Укрaïни
меpцiйнoю iнфopмацieю. Toмy для стимyлювання залyчення прямих шозем-них iнвестицiй та усунення негативних тенденцiй в екoнoмiцi Украши до-цiльнo здiйснити низку захoдiв, opieнтyючись на принципи:
• стабтьност! основних законодавчих акт1в щодо умов шоземного швестування;
• диференцшованого тдходу до податкових та 1нших пшьг для шоземних ш-вестор1в з урахуванням обсяпв i форм швестування, а також прюритет1в у розвитку економ1ки Украши;
• надшност!, доступност та оперативности оргатзацшного та шформацшного забезпечення залучення шоземних 1нвестицш.
Пол^ика Украши як молодо!" незалежно!" держави щодо активiзацiï процесу залучення П11, насамперед, пов'язана з ринковим сощально-еконо-мiчним трансформуванням сyспiльства. Отже, створення загальнополгтич-них, правових та шституцюнальних умов, сприятливих для iнвестyвання, e одночасно як передумовою, так i результатом устшних реформ у нашш дер-жавi. Говорячи про шоземт iнвестицiï треба зважати на свгтовий дoсвiд, який пoказye, що найбшьших yспiхiв у залyченнi iнoземних швестицш дося-гають тi краши, яю, по-перше, ставлять таку мету, як прюритетну в свош екoнoмiцi, по-друге, використовують, можливо, бiльший набip захoдiв.
Отже, треба зазначити, що загалом iнвестицiйнo-пiдпpиeмницький клiмат Укра1'ни e складним. Залучаючи до кра1'ни iнoземний каштал, не варто забувати, що з нишшньо1' кризи Укра1'ну виведуть лише власш зусилля. Не варто надавати пiдпpиeмствам з iнoземними iнвестицiями пoдаткoвi пiльги, яких не мають втизняш, зайнятi в тiй же сфеpi дiяльнoстi. Як показав дос-вщ, такий захiд майже не впливаe на iнвестицiйнy активнiсть iнoземнoгo ка-пiталy, але призводить до виникнення на мющ кoлишнiх укра1'нських вироб-ництв пiдпpиeмств iз формальною шоземною участю, якi претендують на пшьгове оподаткування. Пoтpiбнo намагатися створити сприятливий швести-цiйний клiмат не тшьки для iнoземних iнвестopiв, але й для вгтчизняних.
П11 e одним з основних елемеилв iнтеpнацioналiзацiï свгтово1' еконо-мiки, тому Укpаïнi пoтpiбнo, максимально використовуючи переваги iнтегpа-ци, одночасно протистояти ïï негативним наслщкам, щоб пoсiсти гiдне мiсце у св^овому гoспoдаpствi.
Iнтегpацiйнi процеси - ушверсальна закoнoмipнiсть сучасно1' епохи, яка виявляeться як у сеpедoвищi сучасних економж, так i у сфеpi мiждеpжав-них вiднoсин. Найтiснiша штеграцшна взаeмoдiя вiдбyваeться в GC, який створено внаслщок тривалого поетапного зближення економж захiднoeвpo-пейських кра1'н. Gвpoпейський Coюз - одне з найпривабливших oб,eднань. Яскравим свiдченням цього e те, що за швстолгтню юторш кiлькiсть його дiйсних членiв зросла бшьше, нiж учетверо. Незважаючи на вЫ проблеми та кризи, у GC постшна pепyтацiя найпpивабливiшoï частини Gвpoпи, а також одного з найвпливовших свiтoвих гpавцiв та основного постачальника iнвес-тицiй у вш кра1'ни свiтy.
Gвpoсoюз - наймогутшше екoнoмiчне утворення за сyкyпнiстю багат-ства, oсвiти та пpoфесiйнo-технiчнoï шдготовки населення, якiсним piвнем iнфpастpyктypи, внеском у розвиток свгтово1' культури, науки i технологш. Toмy, вибip Украши екoнoмiчнoï системи GC за стратепчний вектор i мету
230
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних npaub
своeï системноï суспiльноï тpaнсфоpмaцiï e об,eктивно зумовлений уЫм xо-дом ïï тpивaлого суспiльно-економiчного поступу i, без сумшву, вiдкpивae якiсно новi пiдxоди подальшого pозвитку й pозквiту. З економiчного погляду, вступ Укpaïни до СС може спpияти пpитоку iноземниx швестицш, за^ова-дження новiтнix теxнологiй, pестpуктуpизaцiï економiки, вiдкpивaти доступ до eвpопейського pинку товapiв i послуг, що забезпечить конкуpентоспpо-можнiсть кpaïни та шдвищення життeвого piвня населення [5].
Bиcнoвки. Отже, глобaдiзaцiйнi пpоцеси e об^ктивною pисою сучас-ного етапу pозвитку суспiльствa, що несуть для економжи кожноï деpжaви як новi можливостi, так i зaгpози. Тому вapто усвiдомити, що економiчну штег-paцiю для Укpaïни в жодному paзi не можна pозглядaти як чинник, який обов'язково забезпечить значне економiчне зpостaння. Для викоpистaння можливостей економiчноï iнтегpaцiï потpiбне, нaсaмпеpед, забезпечення на-цiонaдьноï конкуpентоспpоможностi у глобальному сеpедовищi, в iншому ви-падку глобaлiзaцiя, може спpичинити дефоpмaцiю нaцiонaльноï економiки.
Лiтeрaтyрa
1. Жaлiлo Я.А., BaîH.^K Я.Б., Бeлiнcькa Я-B. та ш. Kонкуpентоспpоможнiсть еконо-мiки Укpaïни в умовax глоб^заци / за pед. Я. А. Жалша. - К. : Вид. цент-p НСД, 2005. - 236 с.
2. Гой I.B., Ba6iiï I.B. Пpобдеми iнтегpaцiï Укpaïни в св1тов1 догiстичнi стpуктуpи // Вю-ник Хмельницького нацюнального унiвеpситету. - 2008. - № 2. - С. 130-136.
3. Дихa M.B. Теоpетичнi основи дослщження гдобaльноï конкуpентоспpоможностi xpa-ïrm // Вюник Хмельницького нац1онального унiвеpситету. - 2008. - № 1. - С. 96-101.
4. Keama С., naraKa H. Haпpями i ^облеми iнтегpaцiï Укpaïни у св1товий економ1ч-ний пpостip // Економ1ка Укpaïни. - 2001. - № 9. - С. 77-81.
5. ¡нфюрмяшя Дeржкoмcтaтy Укрaïни. [Едектpон. pесуpс]. - Доступний з: http://www. ukrstat.gov.ua/. _
4. EKoiioMiKa, плaнyвaння i yпрaeлiння гaлyзi
231
