CC BY
26
вiдних та шших видiв ризику на форфейтера (банк), що робить форфейтуван-ня найкращим для продавця.
До решти основних переваг форфейтингу можна вщнести: прискорен-ня оборотностi капiталу унаслщок авансування платежiв покупщв, тдвищен-ня л^щносл пiдприeмств-експортерiв за допомогою зниження дебггорсь^ заборгованостi i пiдвищення рiвня грошових кошпв, можливiсть здiйснення нових каттальних вкладень.
Лiтература
1. Аналз форм i методiв управлiння дебгшрською заборгованiстю у складi оператив-них фiнансових активiв корпорацiï / Т.Е. Белялов // Актуальнi проблеми економжи. - 2005. -№ 9 (51). - С. 30-36.
2. Особенности оценки инвестиционных проектов, основанных на форфейтинге / И.Б. Швец, А.С. Галкина // Науковi пращ ДонНТУ. - Сер.: Екож^чна. - 2009. - Вип. 100-1. -С. 4-9.
3. Управление в условиях инновационной конкуренции : монография / Г.В. Гейер // ДонГУЭТ. - 2006. - 325 с.
4. Фшансов1 аспекти зовшшньоекож^чних операцш / Т.П. Басюк // Економжа, фшан-си, право. - 2007. - № 6. - С. 20-24.
5. Форфейтинг: проблемы и перспективы / Т.Н. Поддубная // Вюник Хмельницького нащонального ушверситету : зб. наук.-техн. праць. - Хмельницький : Вид-во Хмельницького НУ. - 2009. - № 5. - С. 132-134.
Шпаргало Г.Е. Характеристика форфейтинга как формы экспортного финансирования
Приведены теоретический и схематический анализ общих понятий форфейтинга. Исследованы наиболее важные факторы, вызывающие сложность в понимании форфейтинга. Осуществлен анализ преимуществ и недостатков форфейтинговых операций для их участников.
Ключевые слова: вексель, гарант, экспортер, импортер, форфейтер, форфейтинг.
Shparhalo G.Ye. Characteristic of forfaiting as form of export financing
The theoretical and schematic analysis of the general concepts of forfeiting. The investigated the most important factors that cause difficulty in understanding forfaiting. The analysis of advantages and disadvantages of forfeiting transactions for their members.
Keywords: bill, guarantor, exporter, importer, forfaiter, forfaiting.
УДК 330.322 Здобувач А.В. Яблонська1 - Льв1вський Д1НТУ
iM. Вячеслава Чорновола
ЗНАЧЕНИЯ М1ЖНАРОДНИХ 1НВЕСТИЦ1Й В ЕКОНОМ1ЧНИХ ПРОЦЕСАХ
Мiжнароднi швестици - найефектившший шструмент зростання конкурентос-проможност економжи Украши на свгтовому ринку. Високорозвинеш краши св^у зумши досягти такого рiвня сощально-екон^чного розвитку завдяки прискореному швестуванню свое!' економжи. Обрано саме шоземш швестици, оскшьки внутршшх довготермiнових та доступних швестицш недостатньо, аби задовольнити потреби ушх учасниюв ринку.
1 Наук. кер1вник: доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук - Льв1вський Д1НТУ ¡м. Вячеслава Чорновола
Постановка проблеми. Важливють залучення iноземних коштiв до украшсько! економiки е беззаперечною. 1нвестицп в шновацп принесуть у nepcneKTrni значнi прибутки як для iнвесторiв, так i для держави, давши при цьому поштовх до розвитку економiки Укра1ни та зростання швестування внутрiшнiми iнвесторами. З цiею метою необхвдно провести ряд законодав-чих реформ i впровадження тимчасових заходiв для створення оптимальних умов для iнвесторiв.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Огляд i аналiз лгтератур-них джерел показав, що за рiзнi перiоди в сучаснiй науковш лiтературi широко розглядаеться спектр проблем швестицшно-шновацшного розвитку економiки присвяченi численш науковi розробки вiдомих вiтчизняних i зарубiжних уче-них: I.A. Бланка, А.Б. Гончарова, А.С. Гальчинського, О.Д. Данилова, O.G. Кузьмша, I.I. Лукшова, А.В. Мертенса, Т.В. Майорово1, A.A. Пересади, В.А. Отецького, A.I. Сухоруково!, Л.Н. Свирини, A.A. Чухна, В.Г. Федоренко, та шоземних - М.Г. Брауна, Г.1. Бiрмана, Е. Дешсона, П. Друкера, Дж.М. Кейнса, I.B. Лiпсiса, Г. Марковiца, Й. Шумпетера, М. Портера та iнших.
Мета дослвдження. Трансформацiйнi процеси, якi вщбуваються в Ук-ра!ш, поступово наближують нас до рiвня держав котрi входять до GC. На цьому шляху присутнш великий ризик втратити нещодавш здобутки, прийнявши одне хибне ршення, тому необхiдно ретельно проаналiзувати можливi заходи, обрати найефективнiшi та об'еднати !х у програму.
Виклад основного матер1алу. Важливiсть дослiдження проблеми формування iнновацiйно-iнвестицiйного потенцiалу зумовлена роллю ос-таннього в забезпеченнi економiчного зростання, яка мае вияв у двох напря-мах:
• швестицшш витрати е найбiльш змшною складовою сукупного попиту, змь на яко! викликае коливання ринково! кон'юнктури, зумовлюе циктчшсть розвитку ринково! економжи. Забезпечення li вдаосно! стабiльностi привело б до стабЫзацп вие! економiчноl системи;
• швестици е важливою умовою швестицшного розвитку економжи. Збiльшення капiталу в рiзних його формах розглядають як принципо-
вий чинник економiчного зростання. Варто вщзначити, що iноземнi швестици розподшяються на державнi та приватш швестици, де:
• державш швестици - це позики, яю одна держава або група держав надае ш-шш державi. У цьому випадку мають мiсце вщносини мiж державами, що ре-гулюються мiжнародними договорами i до яких застосовуються норми мiж-народного права. M^Mmi й "дiагональнi вiдносини", коли консорщум (група) приватних банюв надае швестици державi;
• приватш швестици - це швестици, яю надають приватнi фiрми, компани чи громадяни одте! краши вщповщним суб'ектам шшо! краши. Iнвестицiйнi вдаосини таю складт та багатограннi, що нерщко вдаосини мiж державами тiсно пов'язаш з вдаосинами мiж приватними швесторами [4].
Приватнi iнвестори е бшьш привабливими для Укра!ни, адже за мину-лого уряду держава неодноразово отримувала мiжнароднi позики на розвиток i сучаснi борговi зобов'язання необхщно погашати не з нових кредитних траншiв, а з доходу держави. Як вщомо, за iмпорту шоземних кошпв в Укра-
1ну вщбуваеться компенсацiя дефiциту кошпв, видiлених на розвиток держа-ви, зокрема, економiчноl, шновацшно!, технолопчно! та виробничо1 складо-вих; запускаеться процес дослiдження новггшх чи недосконало застосовува-них ресурив, пожвавлюються iнтеграцiйнi процеси входження до мiжнарод-них економiчних органiзацiй i полiтичних об'еднань.
Призначення iноземних швестицш полягае у прискоренш економiчно-го розвитку держави загалом i слаборозвинених регюшв зокрема, шляхом збiльшення обсяпв виробництва, наповнення бюджету, зростання експорту i зменшення об'емiв iмпортованоl продукци, удосконалення квалiфiкацiйних навичок працiвникiв. Метою iнвесторiв завжди залишатиметься одержання гарантованого доходу за правово! безпеки здшснення швестицшно! дiяльнос-тi. Сприятливими факторами е наявнють розвинено! iнфраструктури; поль тичне керiвництво, яке позитивно зарекомендувало себе на свiтовiй полггач-нш аренi; вiдсутнiсть або низький та стабшьний рiвень шфляцп; податковi та iншi державнi пiльги на здшснення швестування; наявнiсть продуктивно! квалiфiкованоl порiвняно дешево! робочо! сили. Найбiльшими шоземними iнвесторами серед кра!н е США, Великобриташя, Нiмеччина, Японiя i Фран-цiя. В Укра1ну головна частка швестицш надходить саме вщ громадян i еко-номiчних суб'ектiв США. Економiчна та практична необхiднiсть у цих швес-тицiях для економiчного зростання Укра1ни недооцiнена.
Ефективне використання шновацшного потенцiалу економiки Укра-!ни неможливе без залучення iноземного катталу. Крiм економiчноl складо-во1, важливим е приплив iноземних фахiвцiв котрi полегшують пiдготовку висококвалiфiкованих кадрiв, сприяють впровадженню найсучаснiших уп-равлiнських систем i методiв. Детальний розгляд швестицшного процесу на мезорiвнi довiв вагомють потенцiалу iнфраструктури економiчного ринку у розподЫ наданих iнвестицiй згiдно з потребами кожного з суб'екпв тд-приемницько! дiяльностi вiдповiдно до !х можливостей та продуктивносп й ефективносп застосування отриманих коштiв, а не лише залежно вiд оч^ва-ного розмiру частини прибутку, отримано! для розвитку шфраструктури на мезорiвнi.
В основi ефективно! оргашзацп шоземно! швестицшно! дiяльностi покладено понад 100 рiзних правових i нормативних документiв (закошв, постанов, указiв, положень, iнструкцiй та ш.). До них належить також згада-ний Закон Укра!ни "Про режим шоземного iнвестування". Уся законодавча база мае принаймш два основних недолжи: нестабiльнiсть; вiдсутнiсть комплексной та суперечностi в самих законодавчих актах.
Нестабшьшсть зумовлюе неможливiсть спрогнозувати виробничо-гос-подарську та фiнансову дiяльнiсть об'ектiв iнвестування. У статтi 1 роздшу 1 Закону визначаеться тшьки частка шоземно! швестици у статутному фондi виробника з iноземними швестищями (щонайменше 10 %). Законами Украши передбачено захист шоземних швестицш в Укра!ш вiд конфюкацп державою за винятком випадюв надзвичайного характеру [6].
Оптимальним рiшенням було б розроблення та прийняття единого правового документа, котрий регулював би залучення i перебування шозем-
ного кашталу в кра!ш та умови репатрiацп iнвестованих коштiв пiсля завер-шення процесу. Такий пiдхiд забезпечуе стабшьнють позицiй держави на мiжнародному швестицшному ринку i дае змогу швесторам сформувати оп-тимальну програму швестицшно! дiяльностi на теренах Укра1ни.
З метою уникнення зловживань тд час швестування в iнновацiйну сферу слщ основоположним критерiем у наданнi швестицшних пiльг шнова-цiйним проектам слщ визнати рентабельнiсть реалiзацп цього проекту за пев-ний перюд, адже термш iснування багатьох таких суб'еклв господарювання обмежений часом отримання податково! пiльги. Застосування ще! технологи сприяло б зростанню ефективностi iнновацiй та убезпечувало б державнi кошти, ко^ поверталися б пiсля завершення контрольного перюду за вщсут-ностi жодних вагомих результапв. На соцiально-економiчний розвиток Укра-!ни здiйснюеться вiдчутний вплив швестицшно! дiяльностi, котрий зумовлюе необхщшсть прискiпливого аналiзу принципiв формування та використання швестицшних процешв поеднано з шновацшною складовою i розроблення й удосконалення методiв управлiння та взаемоди. Реалiзацiя поставлених зав-дань для втiлення швестицшно! стратеги головним чином витжатиме з впро-вадження ефективного комплексу активацп iнвестицiйних коштiв i грамотного управлiння ними. 1нвестицшна стратегiя - це цiлiсний комплекс щшьно взаемопов'язаних управлiнських заходiв у економiчнiй, фшансовш, бюджет-но-податковш, грошово-кредитнш, правовiй та iнших сферах спрямований на досягнення максимального прибутку в оптимальний термiн.
Пiдтримуючи макроекономiчну стабшьшсть, не варто забувати про стабЫзащю економiчного та фiнансового становища на регюнальному рiвнi та розвивати вггчизняний iнвестицiйний потенцiал. Доречними будуть зрос-тання доходiв населення, розумiння важливосп заощаджень та !хнього швес-тування в нацюнальш iнновацiйнi проекти.
Ефективна швестицшна полiтика повинна посiдати центральне мiсце в комплексi всiх державних заходiв. За умови державно! тдтримки iнновацiй в усiх !х багатопланових проявах i рацiональне та максимально ефективне використання науково-дослiдних розробок та шновацшних винаходiв вщбу-деться тдвищення конкурентоспроможностi економiки Укра!ни у свт.
Проявом державно! пiдтримки можуть бути не лише зазначенi подат-ков^ економiчнi та законодавчi фактори, застосоваш з метою спрощення фь нансового та органiзацiйного аспектiв тдприемства, а й урядовi швестицп в регюнальну iнфраструктуру чи матерiально-технiчну базу державних дослщ-них лабораторiй. Правильно розставлеш прiоритети в iнвестицiйному процеш забезпечать розвиток iнновацiй в держава проведення наукових дослщжень, розроблення новгтшх засобiв i процесiв виробництва, створення ушкальних пiдприемств тощо. 1снуе низка перешкод тд час формування ще! економiч-но! модет, а саме:
• недосконале патентне законодавство [ низький ршень захисту його об'ектш на всх стад1ях дослвдження несе загрозу можливо! втрати винаходу, що спричиняе вщтж проекпв винаход1в до шоземних патентних бюро;
• моральне [ ф1зичне зношення матер1ально-техшчно! бази, котра надзвичайно важлива в шновацшнш сферц
• пасившсть та ввдсуттсть зацжавленосп оргашв мюцевого самоврядування в шдтримщ мюцевпх НДДКР, але !хне заохочення на вседержавному ршш е найвагомшпм i може гстотно змшптп актпвшсть шновацшно! д1яльносл та науково-досл1дних, конструкторських державних тдроздшш;
• брак необхщно! кiлькостi робочих мiсць для висококвалiфiкованого робочо-го персоналу та недофшансування !х заробгшо! плати роботодавцями, що призводить до так званого "вщтоку штелекту" за кордон з бшьш сприятливи-ми умовами працi та розвитку власних здiбностей.
Розглянемо прирiст прямих шоземних iнвестицiй по Украш. До початку 2009 року вш становив 2972,1 млн дол. США, а в 2010 р. - 2546,7 млн дол. США. Становище по регюнам вказано у таблищ. У таблиц наведено даш, зокрема отримаш вiд НБУ та ФДМУ (щодо рiзницi мiж ринковою та номь нальною вартiстю акцiй, майна тощо, не облжовано! у статистичнш звiтностi окремих пiдприемств), якi розподшеш за регiонами. Як бачимо, прирют прямих iноземних iнвестицiй протягом початку 2010 р. вщчутно зменшився сто-совно до аналогiчного перюду попереднього року.
Табл. 1. Прямi тоземт твестици в УкраТну за 2009-2010 рр.
№ з/п Репон Прирiст (зменшення) прямих iноземних iнвестицiй до початку року, млн. дол. США На одну особу нароста-ючим тдсумком з початку швестування, дол. США
2009 2010 2009 2010
1 м. Ки!в 1312,2 1938,3 6693,2 7740,8
2 Дншропетровська 90,1 229,4 2046,3 2166,7
3 Донецька 83,6 33,6 357,8 364,5
4 Полтавська -92,5 45,4 280,6 331,3
5 Зап^зька 31,9 8,9 505,1 508,8
6 Харювська 398,4 31,7 724,1 761,4
7 Кшвська 137,9 64,1 860,1 924,7
8 Луганська 258,2 -2,8 278,8 273,7
9 Л^вська 224,6 68,1 467,2 495,3
10 Одеська 27,4 48,9 418,7 458,3
11 Сумська 59,8 4,2 183,3 195,4
12 Микола!вська 10,2 13,0 143,5 147,4
13 АР Крим 72,9 66,3 368,6 400,9
14 Рiвненська 4,0 -0,9 268,0 266,6
15 Черкаська 61,9 65,8 176,1 222,4
16 Чернiгiвська -8,6 3,6 85,1 83,5
17 Хмельницька 52,1 -36,9 141,1 136,9
18 Херсонська 5,1 4,6 179,7 184.5
19 1вано-Франкшська 120,7 -84,6 450,4 399,4
20 Вiнницька 17,1 22,5 107,5 124,0
21 Житомирська 28,1 17,1 182,2 197,7
22 Волинська 59,6 14,8 318,1 335,9
23 Кровоградська 1,7 -14,9 79,8 66,6
24 Тернопiльська 10,0 -0,2 62,8 60,9
25 Чернiвецька 2,6 1,2 69,5 69,9
26 Закарпатська 3,2 2,5 289,9 295,0
Для подолання подiбних наслщюв кризового становища економжи потрiбна розроблення дiевоl системи управлiння швестицшною дiяльнiстю в
деpжaвi з pегiонaльною aдaптaцieю нa мicцяx, як зacобy впливу деpжaви нa ф^нтовий ринок.
Пpоaнaлiзyвaвши pеaльне cтaновище iнновaцiйного виpобництвa тa нayково-теxнологiчниx достщжень, нaдaють оцiнкy потенцiaлy регюну, ок-ре^Егать концептyaльнi пiдxоди подолaння викpитиx недолтв тa ro^a-щення вже ic^K^x зaxодiв зaпобiгaння ïx виникненню, контролюють обcяг iнвеcтовaниx кошпв, cтвоpюють орган cтpaxyвaння iнвеcтицiйниx pизикiв. Уcе це гармоншно поeднyeтьcя в згaдaнiй cиcтемi yпpaвлiння iнвеcтицiйною дiяльнicтю. Тaкa pоботa повиннa пеpедбaчити cинxpоннy взaeмозaлежнicть, взaeмозв'язок, взaeмозaмiннicть i ефективнy cиcтемy caмовдоcконaлення еле-ментiв оpгaнiзaцiйноï cтpyктypи як веpтикaльно, тaк i гоpизонтaльно. Поряд 3i cтвоpенням новиx cиcтем мae пpоводитиcь модифiкaцiя оpгaнiзaцiйниx i виpобничиx структур, дифеpенцiaл yпpaвлiння, дивеpcифiкaцiя опеpaцiй, роз-ширення пpaв пеpcонaлy, розвиток пpогpеcивниx iнфоpмaцiйниx теxнологiй.
Iнновaцiйнa cиcтемa e бaгaтоpiвневою. yci ïï лaнки взaeмопов'язaнi тa взaeмозaлежнi, ïx поедмння cпpияe обмiнy i взaeмодоповненню викоpиcтовa-ниx iнновaцiй. Що ширше й мacштaбнiше проникнення iнновaцiй, то легше доcягти збaлaнcовaноcтi зaгaльнодеpжaвниx, пpивaтниx пiдпpиeмницькиx тa iншиx iнтеpеciв в iнновaцiйнiй тa cоцiaльно-економiчнiй cфеpax дiяльноcтi то вищий ефект зaвдяки зycиллям пapтнеpiв, що беpyть yчacть в iнновaцiйномy пpоцеci. Президент Укpaïни Вiктоp Янукович y cвоeмy щоpiчномy Поcлaннi до Веpxовноï Рaди "Про внyтpiшнe тa зовнiшнe cтaновище Укpaïни у 2011 рощ" окрестив оcновне довгоcтpокове зaвдaння для деpжaви - "зpоcтaн-ня конкypентоcпpоможноcтi економiки тa пiдвищення продуктивност! пpaцi".
Ha нaшy думку, для доcягнення поcтaвленоï мети iнвеcтyвaння в шно-вaцiï пiдxодить якнaйкpaще. Що й тдтверджуетызя дaлi. "Вiдтaк першочер-говим пpiоpитетом для Укpaïни у ^ред^о^^о^в^ пеpcпективi e прижо-рення iнновaцiйного розвитку, теxнiчне тa теxнологiчне оновлення виробни-чиx потyжноcтей, розвиток виробництв 5-го тa б-го теxнологiчниx yклaдiв. Безумовно, cтpyктypнa пеpебyдовa нaцiонaльноï пpомиcловоcтi Укpaïни, тд-вищення ïï ефективност! тa конкypентоздaтноcтi потpебyвaтиме знaчниx ш-веcтицiй. Тому ycпix iнновaцiйноï cтpaтегiï буде безпоcеpедньо зaлежaти вщ здaтноcтi деpжaви зaбезпечити cпpиятливий iнвеcтицiйний клiмaт, cтвоpити нaлежнi умови для cпpямyвaння фiнaнcовиx, теxнологiчниx, тa оpгaнiзa-цiйниx pеcypciв нa iнновaцiйнi цш", - зaявив Глaвa деpжaви.
3a допомогою pозpобленоï cиcтеми yпpaвлiння швестицшною дiяль-нicтю тa нaявниx потенцiaлiв Укpaïнa згодом зможе впливaти та зовнiшнe œ-редовище, обиpaти з-помiж потенцiйниx iноземниx iнвеcтоpiв нaйкpaщиx тa пpопонyвaти ïм виcокоpентaбельнi iнновaцiйнi проекти m двоcтоpонньо ви-гiдниx yмовax. Це cпpиятиме пошуку i тдтримщ iнновaцiй тa нayковиx до^ лщжень, дacть змогу збiльшити iнтелектyaльний pеcypc кpaïни i зaоxотити внyтpiшнix iнвеcтоpiв до конкypентноï боротьби зa iнвеcтyвaння. У першек-тивi yкpaïнcькi cyб'eкти пiдпpиeмницькоï дiяльноcтi caмi зможуть агати бa-жaними iнвеcтоpaми в iншиx кpaïнax.
Iнновацiйна политика perioHy мае бути результатом глибокого досль дження ринку, постiйного його мониторингу, повинна опиратися на сучасш наyково-технiчнi досягнення та ефективне використання штелектуального й творчого потенцiалy. "Водночас в Украïнi залишаеться значний нереалiзова-ний потенцiал внyтрiшнього iнвестyвання. Для того, щоб мобiлiзyвати цi ре-сурси в першу чергу необхщно зацiкавити громадянина iнвестyвати у майбутне. Уряд мае для цього вш необхщш механiзми", - запевнив В. Януко-вич. Президент додав, що з огляду на це, 2011 р. мае стати перюдом побудо-ви новоï нормативно-правовоï бази захисту прав та штерешв iнвесторiв, впровадження сучасних механiзмiв промисловоï полиики та надання держав-ноï тдтримки високотехнологiчним пiдприемствам та секторам економжи.
Прямi iноземнi iнвестицiï можуть у повному обсязi задовольнити потреби шновацшно-технолопчного розвитку. Тому уряд Украши повинен сприяти реалiзацiï iнвестyвання шоземних коштiв в iнновацiйнi проекти i ви-робництва та пiд час освоення ринюв збуту нацiональноï продукцп. Спiльне фiнансyвання iнвестицiйних проектiв вггчизняними та зарyбiжними швесто-рами можливе в процесi створення авторитетних швестицшних центрiв чи консалтингових фiрм, яю надаватимуть достовiрнy iнформацiю про можливi iнвестицiйнi об'екти, правовi та економiчнi умови спiвробiтництва. Отож, Ук-ра'на обрала правильний шлях повноцiнноï штеграцп в глобальну шнова-цiйнy сферу, головне, щоб вистачило сил впровадити все у сьогоденну дшсшсть економiчного життя краïни.
Висновки. В Укра'ш створено оптимальнi умови для розвитку шнова-цiй та залучення до них швестицш, а саме:
• проводяться усшшт наyковi дослiдження в перспективных напрямках;
• наявний висококвалiфiкований персонал та освiтнiй базис для вдосконалення тдготовки фахiвцiв у прюритетних галузях;
• економiчно випдне розташування виробництва з точки зору "цша-яшсть" (вщносно дешева та продуктивна робоча сила i багата сировинна база);
• шфраструктура, що швидко розвиваеться.
На поточному етапi, незважаючи на позитивну тенденщю розвитку ш-новацiйноï сфери в Украïнi, iснyють проблеми, яю перешкоджають ïï потен-цшнш реалiзацiï. Дедалi актyальнiшими вони стають з плином часу; наприк-лад, у Львiвськiй областi темп зростання обсягу прямих iноземних iнвестицiй у % до обсяпв на початок року в 2009 р. становив 123,4 %, протягом наступ-ного року цей показник змшився i становив 105,7 %. Одна з найгострших -недосконалють застарiлого чи нецшьового законодавства, що своею чергою актyалiзyе проблему пошуку й отримання шоземних фшансових iнвестицiй. Тому доцшьним е побудова полiтики iнновацiйного швестування на принци-пi концентрацiï ресуршв на прiоритетних напрямах економiчного розвитку.
Л1тература
1. Закон Украши "Про прюритетш напрями iнновацiйноï дiяльностi в Укра'ш" вiд 16.01.2003 р., № 433-IV // Голос Украши. - 2003. - № 28 (3028).
2. Борщ Л.М. 1нвестування: теорiя i практика : навч. пошбн. / Л.М. Борщ, С.В. Герасимова. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 685 с.
3. Павленко 1.А. Iнновацiйне пiдприeмство у трансформацшнш економiцi Укра!ни : мо-нографiя / 1.А. Павленко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2007. - 248 с.
4. Карпунь 1.Н. Державна iнвестицiйна полiтика та мехашзм II реашзацп : монографiя / 1.Н. Карпунь. - Л. : Изд-во "Мерси", 2011. - 573 с.
5. Череп А.В. 1нвестознавство : навч. поабн. / А.В. Череп. - К. : Вид-во "Кондор", 2006. - 398 с.
Яблонская А.В. Роль международных инвестиций в экономических процессах
Международные инвестиции - самый эффективный инструмент роста конкурентоспособности экономики Украины на мировом рынке. Высокоразвитые страны мира сумели достичь такого уровня социально-экономического развития благодаря ускоренному инвестированию своей экономики. Выбраны именно иностранные инвестиции, поскольку внутренних долгосрочных и доступных инвестиций недостаточно, чтобы удовлетворить потребности всех участников рынка.
YavlonskaA.V. Role of international investment in the economic process
International investments - the most effective instrument of growth of economy of Ukraine's competitiveness on world markets. Highly developed countries have managed to achieve the level of socio-economic development through the accelerated investment of its economy. Chosen because it is foreign investment and domestic long-term investments not available to meet the needs of all market participants.
УДК 339.747:33 Магистр О.Б. Яким; доц. 1.Р. Боднар - Льв1вська КА
ВПЛИВ СВ1ТОВО1 Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ НА ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК КРА1Н СХ1ДНО1 СВРОПИ
Дослщжено проблеми виникнення св^ово! фшансово! кризи у крашах Схщно! Свропи. Внаслщок останньо! фшансово! кризи очжуеться спад виробництва у крашах Схщно! Свропи на рiвнi менше 5 %. Найбшьш вдалим виходом з кризи е пол> тика кра!н Польщi та Словаччини.
Ключовг слова: криза, св^ова фшансова криза, Сидна Свропа.
Актуальшсть теми. Проблеми економ1чного зростання особливо актуально постали перед людством у ХХ ст., але це не означае, що вони шкого не хвилювали рашше. Уперше про економ1чне зростання заговорили меркан-тилюти, а бшьш-менш предметно цю проблему порушив ф1зюкрат Ф. Кене. Протягом останшх десятилпъ одшею з найважливших довгострокових цшей економ1чно! полиики уряду будь-яко! кра!ни е стимулювання економ1чного зростання, тдтримка його темтв на стабшьному та оптимальному р1вн1. Усе це вимагае ч1ткого уявлення про економ1чне зростання, фактори його стимулювання i стримування. Рецешя, яка почалась наприкшщ 2007 р. у США як звичайний економiчний нетривалий спад пiсля несподiваного банкрутства банку Lehman Brothers у 2008 р. набула глобальних масштабiв. За багатьма параметрами вона стала найбшьш серйозною з чашв Велико! депресп. Масштабна глобальна економiчна фiнансова криза була зумовлена диспропорщ-ями, що нагромадилися в останнi роки у свгтовш економiцi, недолiками в ш-ституцiональнiй сферi (насамперед у регулюванш й наглядi), посиленням конкуренцп й взаемозалежносп кра!н внаслiдок прискорення процешв глоба-лiзацil. Для укра!нсько! економжи криза також виявилася дуже важкою: рiзко
