CC BY
7PEDAGOGIKAL SCIENCES | ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
ПРОБЛЕМА МУЛЬТИКУЛЬТУРНОСТ1 ОСВ1ТИ В КОНТЕКСТ СУЧАСНИХ
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Атрощенко Т.О.
канд.пед.наук, доцент, MymHÍecbmü державний yuieepcumem
THE PROBLEM OF MULTICULTURAL EDUCATION IN THE CONTEXT OF CONTEMPORARY GLOBALIZATION PROCESSES
Atroshchenko T.O., Ph.D., Assistant professor, Mukachevo State University
АНОТАЦ1Я
У статл здшснено аналiз проблеми мультикультурносл освли в контексл сучасних глобалiзацiйних процесiв. Розкрито ochobhí дефшщп, пов'язаш з поняттям мультикультурносл ocbíth. Визначено ochobhí постулаты, необхвдш для впровад-ження мультикультурно! освли.
ABSTRACT
The article analyzes the problems of multicultural education in the context of contemporary globalization processes. It outlines the main definitions relating to the concept of multicultural education. The basic tenets necessary for the implementation of multicultural education.
Ключовi слова: глобaлiзaцiя, мультикультурaлiзм, мультикультурний соцум, мультикультурна освла, дiaлог культур, iнтернaцiонaльне виховання.
Keywords: globalization, multiculturalism, multicultural society, multicultural education, dialogue of cultures, international education.
Постановка проблеми. Глобaлiзaцiя e найважлившим, нaйвпливовiшим i нaйвирaзнiшим процесом у сучасних свлових суспiльних вiдносинaх. Це принципово новий етап у розвитку людства, якiсно вiдмiнний вiд попередшх iсторичних формaцiй. Видiляють чотири основш вимiри глобaлiзaцii: економiчнa, вiйськовa, еколопчна i сощаль-но-культурна.
При цьому слiд зауважити, що глобaлiзaцiя означае не тiльки прискорення розвитку соцiaльно-економiчних про-цесiв, але виведення !х на новий якiсний рiвень. Взаемоза-лежнiсть мiж крашами, соцiaльними спшьнотами набувае планетарного характеру. Нaйхaрaктернiшою ознакою гло-бaлiзaцii е посилення взаемодп та взaeмозaлежностi нaродiв свiту, завдяки чому формуеться «свлове суспшьство», пла-нетарний соцiум [1].
Мультикультурний прослр Украши виступае сферою взаемодй' етшчних спiльнот, що проживають на ii територи, просторовим розмiщенням на територи Украши осередкiв 12 етнiчних культур. Тому особливо гостро постае питання мультикультурно! освии, що мае на мел виховання м1жет-нiчноi толерантносл, терпимостi, дiaлогу культур, культури мiжнaцiонaльного спiлкувaння та iнших ii компоненлв в такому полiетнiчному середовищг
Анaлiз остaннiх дослiджень i публжацш. Остaннiм часом активно дослiджуються загальш проблеми мультикультурно! освiти (Г. Бейкер, В. Болгарша, В.Воронкова, Ю. Давидов, Н. Дем'яненко, Л. Горбунова, О. Грауман, М. £втух, В. Мaтiс, С. Нieто, О. Плахотшк, Я.Пруха, С. Сисоева, Л. Супрунова, А. Сущенко та íh.); заруб!жний досвiд запро-ва-дження полшультурно! освiти (I. Балицька, М. Нагач, В. Полiщук, Л. Пуховська, та íh.); виховання толерантносл, емпати, зокрема, у мiжетнiчних стосунках (З. Гасанов, О. Грива, В. Заслуженюк, В. Кузьменко та íh.). Проте в сучас-
нш педагогiчнiй лiтературi бракуе робiт, присвячених роз-криттю сутносл та шлямв становления мультикультурностi освгги в контекстi сучасних глобалiзацiйних процеав.
Мета статтi. Метою статтi е аналiз проблеми мультикуль-турностi освли в контекстi сучасних глобалiзацiйних про-цесiв.
Виклад основного матерiалу. Почнемо з основних визна-чень. Термш «мультикультурнють» з'явився в культурному дискурс Заходу в 70-х роках ХХ столитя, проте до цих тр не мае загальновизнано! чiткоi дефшщп. Синонiми: баггато-культурнiсть, полiкультурнiсть.
В даному контекстi пропонуеться пiд багатокультурш-стю розумiти стан культурно! неоднорщносл суспiльства, конкуренцii рiзних морально-цiннiсних моделей, стандарлв поведiнки i дiяльностi (теоретичне осмислення феномена багатокультурностi суспiльства кристалiзуеться в концепцii' мультикультуралiзму).
Поняття «мультикультуралiзм» входить до наукового обiгу в 1957 рощ, коли постала потреба охарактеризувати политику Швейцарii, спрямовану на формування едино! на-цii з рiзних етнокультурних спiльнот, в тому чи^ меншин, якi iсторично мешкали на цш територii.
В науково- полiтичному вжитку цей термiн вкоренився в 1971 р., коли в Канадi уряд прем'ер-мшстра П'ера Е. Трю-до прийняв Офiцiйний акт про мультикультуралiзм. Окрiм США i Канади, мультикультуралiзм е державною политикою Австралii. В Gвропi iдеi мультикультуралiзму офщш-но визнали Велика Бриташя, ФРН, Францiя, Нiдерланди, Швещя, Фiнляндiя та iншi кра!ни.
1деолопя i полiтика мультикультуралiзму визнае право кожно! нацiональноi чи культурно! (субкультурно!) стль-ноти на культурне самовизначення; вживаються заходи щодо збереження нацюнально! самосвiдомостi народiв та
етшчних стльнот (у тому чи^ iммiгрантiв), як1 живуть у держава Така полiтика зберiгаe культурне рiзноманiття, чи культурный плюралiзм, тобто охороняе i розвивае мовнi, культурнi, релшйш особливостi рiзних народiв, яких доля звела разом. Отже, мультикультуралiзм пропонуе мирне спiвiснування рiзних культур в однш краíнi, пропонуе визна-ти рiвнiсть усiх культур та !хне однакове право на життя [2].
Мультикультуршсть е чи не найголовшшою ознакою сьо-годнiшнього свiту. Мультикультурний соцiум - це суспшь-ство, яке юнуе на демократичному принцип культурного плюралiзму. Вплив етнiчних особливостей у процей íх ште-граци та вiдсутнiсть чiтких мовних нормативiв загострюють проблему самощентифтацп людини у полшультурному се-редовищi. Внаслщок цього цшшсна самоiдентифiкацiя наб-увае особливо! значущосп передусiм у перiод глобалiзацi!. Глобалiзацiя, як iсторична форма едносп свггово! спшьно-ти, послаблюе етшчш структури на рiзних рiвнях !х юну-вання: державному, нацiонально-етнiчному, iндивiдуально-му, змiнюе спосiб щентифтацп подш та явищ учасниками глобального суспшьства, перетворюе традицiйнi структури та принципи етнощентифшаци.
Як сввдчить анал1з наукових джерел, детермiнантами оп-тимiзацi! мюця i рол1 Укра!ни в евроштеграцшних процесах е досягнення етнонацюнально! щентичносп. Одним iз на-прямк1в дослщження глобалiзацiйних процесiв сучасностi е дослщження етнонацюнально! iдентичностi в сучасних умовах укра!нського суспiльства, яка сприяе довгостроково-му сталому розвитку суспiльства. Формування нацюнально! iдентичностi в умовах глобалiзацi! е надзвичайно складним i суперечливим процесом в усiх сферах життедiяльностi -економiчнiй, полiтичнiй, фiнансовiй, освггнш [3].
Поняття «освгта» i «культура» часто зустрiчаються в одному кон-тексп. Мiж ними багато стльного - в першу чергу !х багатовимiрнiсть, багатоплановiсть, неоднозначнiсть, що вражае велику кiлькiсть смислiв i смислових вщтшшв.
У ракурсi обрано! нами теми визначимо культуру як со-щальний досвщ адаптацп людей до середовища iснування, як «систему надбюлопчних програм людсько! життед1яль-ностi, що юторично розвиваються», як сукупнiсть шформа-цiйних кодiв, вiдповiдно до яких вщтворюеться органiзацiя соцiуму як цшого.
Дана дефiнiцiя мае на уваз^ що будь-яка соцiально оформлена спшьнють людей мае свою культуру i основу ще! культури, И ядро i фундамент утворюють своерщш свiторозумiння i свiтовiдчутгя, систему цшностей, мораль-но-поведiнковi установки («Субстанцiя цшого, дух цшого, виходячи з якого живуть, працюють i дшть» - у К. Ясперса [4], або «домшуюча ютина, прийнята даною культурою i су-спiльством» - у П. Сорокина [5], або «дом^юча соцiальна парадигма» - на мовi соцюлоги).
Iнформацiйнi коди культури забезпечують вщтворення i розвиток не пльки структури соцiуму, а й тишв особисто-стей, властивих даному суспшьству. Саме культура формуе i несе в собi «вiчнi образи належного», «моделi культурно! людини», «культурнi зразки», зумовлюе цiнностi, як1 мае засво!ти культурна людина, якими нормами поведшки !й сл1д керуватися, що вона повинна знати i що - вмгга. Можна сказати, що модель «культурно! людини» - це якийсь образ щеально! людини, що породжуеться загальноприйнятою системою цiнностей.
Як сформувати мультикультурнiсть людства в непростих сучасних реал1ях? Тут сл1д видшити освiту, як чинник пере-дачi досвiду, знань, переконань, традицiй тощо.
Збереження, накопичення i розвиток культури псно пов'язанi з !! транслящею (передачею) у часi i в простора Як ведомо, передача культури в чай - вщ поколшня до по-кол1ння здiйснюеться в процей соцiалiзацi!, навчання i ви-ховання молодi. I в цьому сенсi процес освiти, безумовно, повинен охоплювати всi фактори, що формують особистiсть (не тiльки традицiйну шшльну систему але цiлий комплекс сощальних взаемодiй).
У довiдниковi лiтературi мультикультурна освiта трак-туеться як концептуальна щеолопчна течiя в освiтнiй практищ сучасного демократичного суспiльства; як освгт-ня стратег1я, що являе собою послщовш освiтнi процеси (органiзацiя, реалiзацiя, результат), мета яких - виршення освiтнiми засобами проблем, що виникають у суспiльствi в ходi еволюци нацiональних держав i мiграцiйних процеав; як освiта, спрямована на збереження i розвиток усього рiз-номанитя культурних цiнностей, норм, зразк1в i форм д1яль-ностi, якi юнують у даному суспiльствi, i на передачу цього спадку молодому поколшню [6, с.72].
У контекстi впровадження мультикультурно! освiти ак-туалiзуеться потреба в розробщ навчальних програм i ор-ганiзацi! навчального процесу, що орiентованi на подолання культурного ввдчуження вихованцiв, визнання i розвиток основоположних демократичних цiнностей: прав людини, свободи, демократ, солiдарностi, плюралiзму.
Анал1з доробку вчених i практиков засвiдчив, що як свггоглядна позиц1я, мультикультурна освгта являе собою новiтнiй освiтянський шститут iдентичностi сучасно! людини; що найбшьш важливими функцiями мультикультурно! освгга е: створення нового освiтнього середовища як важ-ливого стабiлiзуючого чинника громадянського суспiльства; зниження мiжетнiчно! напруженостц виховання толерант-ностi у вщносинах мiж представниками рiзних культур.
У мультикультурнш освiтi особливе значення надаеться одночасному вивченню мов етнiчних меншин i домiнуючо! культури. В якосп концепцi! та стратегi! освiти, мультикультурна освгта протилежна теорi! асимшяци в освiтi.
Дуже актуальними i чiткими е позицi! Яна Прухи, який розглядае мультикультурну (iнтеркультурну) освпу як освiтню дiяльнiсть, зосереджену на тому, щоб вчити людей рiзних нацюнальностей, народiв, расових i релтйних груп жити разом, поважати один одного i працювати разом. Це робиться за рахунок рiзноманiтних шкшьних програм i по-занавчальних заходiв, освiтнiх акцiй, рекламних кампанiй i полiтичних заходiв.
Мультикультурна освiта розглядаеться науковцем як процес, в основi якого лежать знання. Отже, благородна мю1я мультикультурно! освiти, яка виражаеться у визначенш, представленому ранше, може здiйснюватися вчителями (з !хшми вихованцями, школярами, студентами i широкою громадсьшстю), як1 мають грунтовнi знання щодо явищ ет-нiчного, культурного i расового спiвiснування.
В обласл знань, навичок i вмiнь учшв, Я.Пруха вважае за необх1дне: отримати знання про рiзнi етнiчнi i культур-нi групи, як1 проживають в краíнi i европейському сустль-ствi; навчитися спiлкуватися, жити з членами рiзних груп, розумiючи, що ва етнiчнi групи i вй культури еквiвалент-нi, i жодна з них не перевершуе шшу; розвивати здатнiсть розпiзнавати i з терпимютю сприймати вiдмiнностi iнших
нацюнальних, етшчних, релiгiйних груп i працювати з ними, визнаючи ознаки расовое' нетерпимостi та ксенофоби (знаючи про можливi наслгдки !х вербального i невербального), нести ввдповщальшсть за сво! ди; оволодiти базовою мультикультурною термiнологieю: культура, етнiчнa прина-лежшсть, iдентичнiсть, дискримiнaцiя, расизм, нацюналь-носп, нетерпимiсть i т.д.
Дослгдник виводить своергдну формулу мультикультурно! освгти:
Мультикультурна освiтa = дослiджувaти (шзнавати, вив-чати) ^ розумiти ^ поважати (iншi культури, етноси, народи) ^ спiвiснувaти та ствпрацювати [7, с. 16].
Г. Бейкер, науковець у сферi мультикультурно! освгти, чiтко розводить поняття полГетшчно! (multiethnic), мультикультурно! (multicultural) i глобально!, або штернацю-нально! (global/international), освгти. Учена стверджуе, що етшчна, шзшше полГетшчна, освГта спрямована на вивчен-ня i засвоення етносами свое! рщно! орипнально! культури, мови, ютори, лггератури. ПолГетшчна освГта е основою полГкультурно! освгти, оскшьки остання ставить за мету ви-ховання поваги, толерантносп, вмшня жити й взаемодГяти з представниками шших рас, культур, реллш на основ! знання й розумшня вгдмшностей i спшьносп людських цшностей. Глобальне, або штернацюнальне виховання вщрГзняеться вгд полГетшчного й полшультурного тим, що воно не фо-кусуеться на вивченш етноав чи нацюнальних культурних особливостей. Воно розглядае специфшу рГзних кра!н, стиль життя, форми правлшня, мюце держави у свгтовш сшльноп, при цьому звертаеться увага й на нацюнальш, етшчш культури, яш поширеш в тш чи тш кра!ш [8].
Виходячи !з сутносп мультикультурно! освгти, необхщно видшити компетентности засвоення яких утворюють муль-тикультурну компетентнють особистосл в рамках пол!куль-турного репону:
- сощально-громадянська компетентшсть (сукупнють знань у галуз! штори, суспшьствознавства, соцюлоги, права, економГки, основ политологи, що дозволяють особистосл вшьно орГентуватися в житп громадянського сустльства, правильно визначати способи свое! поведшки i життев! пла-ни);
- сощально-культурна компетентшсть (сукупшсть знань у галуз! лггератури, культуролог!!, мистецтва, що дозволяють особистосп вшьно орГентуватись у сучасному сшвто-вариств! людей, правильно визначати способи свого повод-ження з урахуванням сучасних сощальних свгтових реалш);
- етнокультурна компетентшсть (сукупнють знань в об-ласп етшчних культур, народних мистецтв, лггератури, тра-дицш, звича!в i т. д.), що дозволяе особистосп вшьно ор!ен-туватися в житп багатокультурного сустльства, правильно визначати способи продуктивно! взаемоди, мультикультурно! поведшки з людьми, що належать до рГзних етнокуль-турних груп.
Висновки. Отже, результатом мультикультурносл освгти, яка е надзвичайно актуальною в сучасних процесах глобаль
заци сустльства, е усвгдомлення вама людьми зростаючо! вадповадальносп за стан мГжнацюнальних вщносин, гостро! необхщносп подолати небезпечш для дол! кра!ни тенденци й явища, прищеплення вмшня наполегливо i послгдовно бо-ротися за задоволення штереав уах народГв, виявляючи те стльне, що !х об'еднувало й об'еднуе, з тим, щоб !х рГвшсть не обмежувалася лише конституцшним рядком; виховання довГри до громадян рГзних нацюнальностей, духу розсудли-восп, громадянсько! зршосп i знову-таки ввдповщальносп.
Основними постулатами для впровадження мультикуль-турно! освгти вважаемо:
- мультукультурна освГта повинна бути холютичною i включати вс сторони життя сустльства на рГзних рГвнях;
- мультикультурна освГта мае бути превентивною i ко-ригувальною (аналГз потреби тих, хто ввдчувае культурний стрес або конфлшт; коригувальш ди пов'язаш з освгтшм впливом на тих людей, яким потрГбш базов! вмшня для вирь шення вже сформованих конфлжтних ситуацш);
- мультикультурна освГта мае бути тривалою i прогресив-ною (формування людини культури, творчо! особистосл, здатно! до активно! й ефективно! життедГяльност! в багато-нацюнальному середовищ!, яка володГе розвиненим почут-тям розумшня i поваги до шших культур, умшням жити в мир! i злагод! з людьми рГзних нацюнальностей, рас, в!ро-сповщань) [9, с.3-4].
Лгтература
1. Основи культуролог!!: Навч. поаб. / За ред. Л.О. Сан-дюк та Н.В. Щубелки. - К.: Центр учбово! лГтератури, 2012. - 400 с.
2. Горбунова Л. МультикультуралГзм як теоретична та практична проблема: орГентири для освгти: круглий ст!л в редакци журналу «ФГлософГя освГти» / Л.Горбунова, 1.Пред-борська, КетлГн Джилл та íh. // ФГлософГя освгти: наук. часо-пис. - 2009. - № 1-2 (8). - К.: Вид-во НПУ !меш М. П. Драго-манова, 2009. - С. 35-44.
3. Воронкова В.Г. МГсце i роль Укра!ни в глобалГзацшних процесах сучасност! //ГуманГтарний вГсник ЗД1А. - Випуск 37. - 2009. - С.16-32.
4. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М.: Политиздат, 1991. - 527 с.
5. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. - М.: Политиздат, 1992. - 543 с.
6. Современный образовательный процес: основные понятия и термины /Авторы-составители М.Ю.Олешков, В.М.Уваров. - М.: Компания Спутник. - 2006. - 191 с.
7. Prucha Jan. Multikulturní vychova: Pfírucka (nejen) pro ucitele / Jan Prucha. - Praha: Triton, 2011. - 167 s.
8. Baker G. C. Planning and Organizing for Multicultural Infraction / G. C. Baker. - Addison-Wesley Publishing Company USA, 1994. - 217 р.
9. Bourget J. Development of Polycentric Consciousness: A Model for Multicultural Education. In http: //www.users.csbsju. edu/~intercul
