CC BY
25
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 37.014.5 : 81'246.2
H. I. ЗАКОРДОНЕЦЬ
РЕАЛ1ЗАЦ1Я КОНЦЕПЦИ ДВОМОВНОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ ПРОФЕС1ЙНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ПРОВ1ДНИХ КPAÏНAX
6ВРОПИ
Розглянуто основт напрямки оргатзацп двомовного навчання у nровiдниx крaïнax Свропи. Зазначено, що двомовне навчання при вивчент профестнт дисциплт значною мiрою сприяе сощокультурнт ттеграцп. Запропоновано дефтщйний aнaлiз понять «двомовне навчання», <^мерая», «ттегративне навчання». Наведено приклади використання передового европейського досвiду двомовного навчання у втчизнянт вищт начальнт закладак (ВНЗ).
Ключовi слова: бiлiнгвiзм, двомовна освта, двомовне навчання, iмерсiя, профестш дисциплти, ттегративне навчання.
Н. И. ЗАКОРДОНЕЦ
РЕАЛИЗАЦИЯ КОНЦЕПЦИИ ДВУЯЗЫЧНОГО ОБУЧЕНИЯ В ПРОЦЕССЕ
ИЗУЧЕНИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ДИСЦИПЛИН В ВЕДУЩИХ
СТРАНАХ ЕВРОПЫ
Рассмотрены основные направления организации двуязычного обучения в ведущт стрaнax Европы. Отмечено, что двуязычное обучение при изучении nрофессионaльныx дисциплин в значительной мере способствует социокультурной интеграции. Предложено анализ дефиниции понятий «двуязычное обучение», «иммерсия», «интегративное обучение». Приведены примеры использования передового европейского опыта двуязычного обучения в отечественныx высштучебныx зaведенияx (ВУЗ).
Ключевые слова: билингвизм, двуязычная образование, двуязычное обучение, иммерсия, профессиональные дисциплины, интегративное обучение.
N. I. ZAKORDONETS
IMPLEMENTATION OF BILINGUAL TEACHING STRATEGIES OF PROFESSIONAL DISCIPLINES IN THE LEADING EUROPEAN COUNTRIES
The article is devoted to the main areas of bilingual education of the leading European countries. It is indicated that bilingual teaching of professional disciplines contributes significantly to the socio-cultural integration. The definition analysis of the notions «bilingual education», «immersion», «integrative learning» has been carried out. The examples of the use of advanced European experience of bilingual education in local higher educational institutions have been suggested.
Keywords: bilingualism, bilingual education, bilingual teaching, immersion, professional discipline, integrative learning.
Двомовна освиа нaбyлa за останш десятилитя особливо1' i цшком oбгpyнтoвaнoï пoпyляpнoстi. Це пов'язано з наявшстю об'ективних сoцiaльнo-екoнoмiчних, сoцioкyльтypних та пoлiтикo-пpaвoвих пеpедyмoв, що о6умовили особливосп poзвиткy сyспiльствa на початку нишшнього тисячолитя. Вивчення ^облем бшшшзму та двомовного навчання y вичизнянш i зapyбiжнiй наущ e актуальним з точки зopy осмислення освишх пoтpеб, можливих спoсoбiв ïx в^шення на сучасному етaпi входження yкpaïнськoï системи освии в Gвpoпейський пpoстip вищо1' oсвiти.
Вже у XVIII ст. етшчна, мовна та культурна гетерогеншсть окреслюеться одшею з проблем у системах освии европейських кра!н. З плином часу змши в пол^ичнш, економiчнiй i соцiальнiй сферах зумовили появу нових тдходш до феномешв багатомовностi, багатонацiональностi та культурного плюралiзму [8, с. 34-35]. XX ст. в юторп людства пов'язане зi значними полiтичними i соцiально-економiчними трансформащями: широке визнання необхiдностi дотримання прав людини, практичнi кроки стосовно змщнення европейсько! едностi, активiзацiя масових м^рацшних процесiв тощо. У зв'язку з цим важливим завданням сучасного сустльства стае пiдготовка пiдростаючого поколiння до життя у глобальному свт, який вирiзняеться iнтеграцiйною едтстю рiзноманiття мов, культур, етносш i меншин. Одним з можливих шлях1в тако! тдготовки е двомовне навчання [13, с. 45-47].
Перед вичизняною педагогiчною теорiею i практикою постають завдання, подiбнi до тих, як1 послужили каталiзаторами активного розвитку двомовно! освiти в Сврот. Цi завдання пов'язанi з виршенням багатьох актуальних проблем, характерних для сучасного укра!нського суспiльства: експания, унiфiкацiя, iммiграцiя, iнтеграцiйнi процеси. Як ведомо, разом з людьми перемщаються i вiдповiднi подання про св^, зразки поведiнки i цiнностi. Таким чином, мпращйш процеси, глобалiзацiя, а також бурхливий розвиток iнформацiйних технологш зумовили iнтенсифiкацiю процесу взаемодii' рiзних культур у нашiй кра!ш, а також диверсифшащю спектра представлених нацюнальностей, культур i мов. При пошуку адекватних механiзмiв вирiшення цих проблем у сферi освiти важливо враховувати передовий мiжнародний педагогiчний досвiд щодо розвитку цiлей, моделей, органiзацiйних форм i змiсту двомовного навчання, беручи до уваги соцiально-економiчну, соцiокультурну своервдшсть ситуацп та приеднання Укра!ни до Болонського процесу.
Вихвдними державними документами, ям визначають концептуальнi пiдходи, змют i органiзацiю мовно! освiти в Укра!ш, е Закони Укра!ни «Про осв^» (2002) [4], «Про вищу осв^» (2002) [2], «Про ратифшащю Свропейсько! Хартп регiональних мов або мов меншин» (2003) [5], Указ Президента Укра!ни № 161/2010 «Про Концепщю державно! мовно! полиики» (2010) [6], проект Закону Укра!ни «Про мови в Укра!ш» (2010) [3]. У зазначених документах наголошуеться на необхвдносп модершзацп мовно! освiти в Укра!т, формування виважено! мовно! пол^ики. У цьому контекстi важливим е вивчення позитивного досвiду провiдних розвинених кра!н Свропи, як1 мають тривалий досвiд запровадження двомовно! освiти.
1сторико-культуролопчш аспекти двомовно! освiти вивчали Г. Баумгартнер, Л. Виготський, Г. Бюргер, М. Валенпк, I. Вальтер, Г. Гаас, Г. Кольде, К. Ланц; явище бшшшзму - С. Верещапн, У. Вайнрайх, А. Дiбольд, Л. Щерба; характеристику системи двомовно! освии - Д. Август, Дж. Камшгс, Х. Клосс, Дж. Кроуфорд, Дж. Маршал; теоретичш засади двомовно! освии як складово! мультикультуралiзму - Е. Бенкс, Ф. Боас, Ч. Гленн, Дж. Грш, Дж. Кроуфорд, Б. Мартш, М. Уолцер, Д Хаймс. Свиова практика досв^ дiяльностi двомовних шк1л висвiтлена у працях I. Дми^ево! I О. Коровiно!, М. Певзнера, М. Огуана, А. Ширша.
Аналiз вiтчизняних та зарубiжних джерел [1; 7; 8; 9; 10] засвiдчуе багатоаспектнiсть дослiджувано! проблеми i доводить, що, незважаючи на низку праць, як1 висвiтлюють питання функцюнування свiтово! бiлiнгвально! освiти, проблема двомовного навчання при вивченш професiйних дисциплш на Свропейському просторi вищо! осв^и поки що не стала предметом системного вивчення й окремого розгляду.
Отже, недостатня теоретична розробленiсть вказано! проблеми, !! соцiальна та практична значущють визначили необхiднiсть з'ясування особливостей двомовного навчання при вивченнi професшних дисциплiн на Свропейському просторi вищо! освии з метою екстраполяцi! передового зарубiжного досвiду в практику ВНЗ Укра!ни.
Мета статтi полягае у з'ясуванш особливостей трактування змiсту поняття «двомовне навчання» у вiтчизнянiй та зарубiжнiй педагогiцi, визначеннi основних закономiрностей органiзацi! двомовного навчання у проввдних кра!нах Свропи в iсторико-педагогiчнiй перспектив^ обгрунтуваннi напрямiв реалiзацi! мiжнародного досв^ у вiтчизнянiй системi вищо! освии.
Активiзацiя мiграцiйних процесiв, наслiдки глобалiзацi! та прагнення до iнтеграцi! в загальноевропейський економiчний, соцiокультурний та освинш прослр характернi для
Украши кшця XX - початку XXI ст. Цим обумовлена трансформащя сощального замовления до втизняно1 системи освiти: прiоритетного значения набувае задоволення потреб у забезпеченнi можливосл мирного спiвiсиувания представник1в рiзних культур i соцiальних груп в умовах демократичного гетерогенного за своею нацюнальною, мовною, етшчною та культурною структурою сустльства [13, с. 78-80].
К. Ланц вважае, що бшшшзм, пов'язаний iз засвоениям друго1 мови, розширюе можливосл iндивiда долучитися до цшностей iншоï культури. Оскiльки мова i культура перебувають у тiсному взаемозв'язку, то мова е компонентом i формою вираження певноï культури, що актуалiзуе проблему розумiння на рiвнi «ушверсально1' осв^и». В iнформацiйному суспшьств^ члени якого в процесi даяльносп повиннi контактувати з значною шльшстю iнших людей, спiлкувания мае бути адекватним i чiтким. Унiверсальним засобом такого стлкування може бути тшьки едина, загальна для всiх, стандартизована усна та писемна мова [11, с. 23-25].
Бшнгвальна освга стосовно широкого залучення людини до свiтовоï культури включае в себе полшультурне вихования i бiлiнгвальне навчання. Шд двомовним навчаниям розумiемо взаемопов'язану дiяльнiсть викладача та студентiв у процес вивчения окремих предметiв засобами рiдноï та iноземноï мови, що забезпечуе, насамперед, високий рiвень володiния шоземною мовою, освоения змiсту предметно-професiйних, мiжкультурних i мовних компетенцiй [12, с. 135-137].
З одного боку, для мовних меншостей тдтримка бiлiнгвiзму у ходi двомовного навчання е необхвдною лише для повного засвоения друго1' мови, а вiдтак - для устшно1' iнтеграцiï у домiнантну культуру, осшльки пiсля отримания шкiльноï освии майбутнiй фахiвець може послуговуватись лише другою мовою, якщо цього вимагатиме його професiональна дiяльнiсть. З шшого боку, для представнишв англомовно1' бшьшосп, як1 засвоюють мову меншостi, котра е водночас «свиовою» мовою, бшшшзм може бути метою двомовно1' освии, тому що у майбутньому вшьне володiння другою мовою може знадобитись у професшнш дiяльностi [12, с. 140-142].
Етапом генезису вдей двомовного навчання у проввдних крашах Свропи виявилися концепцiï кроскультурно1' освiти, що е своервдною промiжною ланкою мiж педагогiчними iдеями асимiляцiï i мультикультурно1' освiти. З одного боку, прихильники концепцiï не виключають дiалогу культур, з шшого - застертають ввд iстотного взаемопроникнения цiнностей рiзних субкультур в освггнш процес. 1деологи кроскультурно1' освiти вiдiйшли вiд обмежень монокультури, сформулювавши перспективу до спiвiснувания субкультур. Виявлено, однак, що подiбна модель не передбачае активного дiалогу культур у сферi освiти [8, с. 51-53].
У концепцп двомовного навчання при вивченш професiйних дисциплiн в европейських кра1'нах присутнi загальнi аспекти виховання i навчания. Концепцiï об'еднують очiкувания мiжетнiчного та мiжкультурного дiалогу. Проголошуеться демократичне рiшения шляхом аналiзу i вирiшения проблем культурного, лшгвютичного, соцiального, економiчного рiзноманiття, декларуеться заохочення шляхом виховання i навчания, вшьного розвитку субкультур у складi едино1' нацiï. Видiляеться необхiднiсть такого розвитку для культур етшчних меншин. Пропонуеться органiзацiя освiти на основi вдей соцiальноï справедливостi, вихования критичного мислення, рiвних можливостей усiх етнокультурних меншин. Специфша двомовно1' освiти в европейських крашах вiдображена в певних прюритетах, сформульованих у моделях педагогiчного мультикультуралiзму, зокрема: етнiчному, антирасистському, критичному, лiберально-демократичному [14].
У школах Свропи iмерсiя е спецiальним методом двомовного навчания. 1мерая - це «занурения» у мовне середовище, органiзацiя навчального процесу, коли навчания повнiстю проводиться шоземною мовою, що не е рвдною для студенпв [11, с. 89]. Цей метод вважаеться «найбшьш устшним зразком» для вивчения iноземноï мови, осшльки саме так досягаеться високий р1вень знань при одночасного глибокому засвоенш учиями предметного змiсту окремих дисциплш, як1 викладаються за допомогою шоземно1' мови [13, с. 75].
У Швейцари дотримуються думки, що вивчения шоземних мов е дуже вигiдним для кра1'ни з економiчноï точки зору, тож володiння громадянами цiеï кра1'ни будь-якою iноземною мовою спрямоване на збiльшения людського катталу нацiï [10, с. 530]. Швейцарсьш навчальнi
заклади е мультилшгвальними i мультикультурними не тшьки за ознакою того, що у них навчаються студенти - представники рiзних нацiональностей i носи рiзних мов, але й за оргашзащею навчально-виховного процесу i щлями професiйно! пiдготовки та виховання, головними з яких е так1: досягнення високого рiвня успiшностi i штелектуального розвитку майбутнiх фахiвцiв; виховання пол^льтурно! свiдомостi; досягнення високого рiвня багатофункцюнального використання щонайменше двох мов: перша з яких англшська, а шша -одна з офiцiйних мов Швейцари - нiмецька, французька, иалшська [13, с. 45-46]. Зазначимо, що 17 з 26 кантонш е мономовними у використанш нiмецько!, 4 кантони - французько! i 1 кантон - иалшсько! мови. Три кантони - Берн, Вале i Фрiбур - е франко- i нiмецькомовними, а кантон Граубюнден е тримовним, оск1льки в його межах проживае три спiльноти: iталiйська, шмецька i ретороманська. Зауважимо, що ретороманська стльнота становить лише 0,5% населения Швейцари, де загалом проживае близько 7 млн. ошб. Варто сказати, що ретороманськш мовi статус офщйно! надано порiвияно недавно, оск1льки !! було визнано як таку, що перебувае тд загрозою зникиения, а тому потребуе особливо! тдтримки.
З'ясовано, що двомовне викладання професiйних дисциплш у навчальних закладах кра!ни ввдбуваеться на основi iнтерактивно! моделi навчання, основною характеристикою яко! е постшна, активна взаемодiя всiх студентiв тд час навчального процесу [11, с. 43-44]. Основною особливютю швейцарсько! моделi двомовного навчання е iмерсiйнi програми. У ВНЗ Швейцарi! магiстерським програмам властива повна шерая, яка передбачае вивчення усiх дисциплiн другою мовою, тодi як часткова iмерсiя, що обмежуеться певним набором предмелв, як вивчаються у бiлiнгвальному режимi характерна на рiвнi бакалаврату.
Для двомовного навчання у Шмеччиш характерна наявшсть широкого спектра моделей та оргашзацшних форм, що охоплюють як шкшьний, так i позашк1льний освiтнiй проспр. Для конструювання змiсту двомовно! освии ключове значення мають принципи багатовишрносп (багаторакурсностi) i мiжпредметних зв'язюв. На рiвнi змiсту освiти також простежуеться зростаючий вплив рiшень Свропейського Союзу у сферi вивчення iноземних мов та ютори, чим обумовлено прюритетний розвиток бiлiнгвальних i бiкультурних моделей осв^и. До особливостей органiзацi! змюту двомовного навчання вiдносяться наявна тенденщя його орiентацi! на освiтнi стандарти кра!н-партнерiв, суб'ектний виклад змiсту, гумаштаризащя змiсту природничонаукових освiтнiх курсiв у мультилшгвальнш перспективi [7, с. 20-22].
У Австри практика двомовно! освии розвиваеться за трьома напрямами: для дтай нацiональних меншин кра!ни, пол^льтурного дiалогу (поглибленого вивчення iноземно! мови), дией iммiгрантiв. Т. Боднарчук виокремила чотири моделi бiлiнгвально! освiти в цш кра!нi: монокультуризацiйна, iдентифiкацiйна, штеграцшна та полiкультурна [1, с. 56-57].
У проввдних европейських кра!нах у процеа двомовного навчання велика увага придметься змiстовному аспекту iнтеграцi!, тобто створенню необхiдно! понятшно-iнформацiйно! бази, яка послужила б основою для устшно! професiйно-орiентовано! комунiкацi! iноземною мовою, а також ввдбраному i дидактично оргашзованому текстовому матерiалу з урахуванням предметного змiсту професiйних дисциплш [9, с. 78-79].
Одшею з найважливших умов органiзацi! двомовного навчання у вичизняних ВНЗ е iнтегративнiсть процесу навчання на двох рiвнях реалiзацi! - внутрiшньопредметному в рамках дисциплши «1ноземна мова» та мiжпредметному як дидактичний синтез iноземно! мови i професiйних дисциплiн за змiстовим, дiяльнiсним та органiзацiйно-методичним аспектом пiдготовки студенпв при збереженнi автономного статусу штегрованих дисциплiн.
Комплекс вправ у процеа двомовного навчання при вивченнi професшних дисциплiн повинен включати чотири групи вправ: формування мовленневих лексичних навичок; вживання лексичних одиниць у рiзних видах мовленнево! дiяльностi; комунiкативно-тзнавальш завдання щодо актуалiзацi! взаемопов'язаних видiв мовленнево! дiяльностi; вправи для формування культури мовного спiлкувания.
Технологiя двомовного навчання при вивчент професiйних дисциплш у ВНЗ передбачае педагопчну взаемодш викладача-лiнгвiста i викладача з профшьних предметiв на всiх ланках освинього процесу, а також включае форми, методи, засоби та прийоми навчання i забезпечуе взаемопов'язаний комунiкативний, соцюкультурний i когнiтивний розвиток особистост1
студента, забезпечуе здатнють стати активним учасником мiжкультурного професiйного стлкування.
Таким чином, двомовне навчання при вивченш професiйних дисциплiн надае майбутшм фахiвцям можливiсть сформувати навички крос-культурного спiлкування, сприяе 1хнш соцiокультурнiй штеграцп в едине европейське суспiльство i закрiплюе навички володiння другою та третьою iноземними мовами. Англiйська мова у цьому випадку вивчаеться не лише як окремий предмет, а й використовуеться як зашб вивчення шших профiльних предметiв. За таких умов розширюеться сфера li використання i забезпечуеться бiльш успiшне формування в студенпв мовленневих умiнь. При цьому рiвень засвоення змiсту предмета за умови належно! оргашзацп процесу професшно! пiдготовки не знижуеться.
Л1ТЕРАТУРА
1. Боднарчук Т. В. Розвиток бшшгвально! освiти в Австрп (1945-2010 рр.) : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Боднарчук Тетяна Вжтс^вна. - Львiв, 2012. - 276 с.
2. Закон Укра!ни «Про вищу освгту» [Електронний ресурс] // Верховна Рада Укра!ни. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main
3. Закон Укра!ни «Про мови в Украш» : проект [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF0S703A.html
4. Закон Укра!ни «Про освгту» [Електронний ресурс] // Верховна Рада Укра!ни. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1060-12
5. Закон Укра!ни «Про ратифжащю Свропейсько! Хартп регiональних мов або мов меншин» [Електронний ресурс] // Верховна Рада Укра!ни. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=802-15
6. Концепцiя мовно! освiти в Украш (проект) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbb.com.ua/news/1170/5
7. Певзнер М. Н. Билингвальное образование в контексте мирового опыта (на примере Германии) : монография / М. Н. Певзнер, А. Г. Ширин. - Новгород, 1999. - 94 с.
8. Descy P. The value of learning: evaluation and impact of education and training: third report on vocational training research in Europe: synthesis report / P. Descy, M. Tessaring. - Luxembourg : Office for official publications of the European Communities, 2005. - 61 p.
9. Hubert E. Modularisation of Vocational Education in Europe. NVQs and GNVQs as a Model for the Reform of Initial Training Provisions in Germany / E. Hubert. - Oxford : Symposion Books, 2000. - 290 p.
10. Kolde G. Language Contact and Bilingualism in Switzerland / G. Kolde, C. Paulston // International Handbook of Bilingualism and Bilingual Education. - New York, 1988. - P. 515-537.
11. Lanz C. Bilingual Education in Switzerland : A Comparative Study of Foreign Language-medium Classes in English / Corinne Lanz. - Oxford : Basil Blackwell, 2002. - 107 p.
12. Lindholm K. Bilingual Immersion Education: Criteria for Program Development / K. Lindholm, A. Padilla, C. Valadez // Bilingual Education : Issues and Strategies. - Newbury Park : CA, 1990. - P. 134-156.
13. Porter R. P. The Politics of Bilingual Education / R. P. Porter. - New York : Basic Books, 1990. - 178 p.
14. Towards the European higher education area. Bologna process : National reports 2004-2005. - Bern, 2005. - 12 p. [Електроний ресурс]. - Режим доступу : www.bolognareform.ch.
УДК 37.013.42(438)
А. АНТАС-ЯЩУК
ОСВ1ТН1 ТА СОЩАЛЬШ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ «ВУЛИЧНИХ» Д1ТЕЙ У
ПОЛЬЩ1
Розглядаються педагогiчнi та c^ianbm аспекти проблеми «вуличних дтей» у Польщi. Звернено увагу на сучасш заходи, як здшснюе педагог у вихованш вказаних дтей. Обгрунтовано важливiсть c^ianbHoi дiяльностi, спрямованоЧ на допомогу «вуличним» дтям, особливо роботи з см'ею, ocoбиcтicтю дитини, громадсьюстю. Акцентовано, що метою дiяльнocтi педагога, який працюе з «вуличними» дтьми, е створення i розвиток oптимaльнoi для рiзнoгo середовища мoделi зaпoбiжних coцiaльнo-вихoвних зaхoдiв тд час безпосереднього контакту з такими дтьми
