CC BY
13
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (32), 2021
УДК 343.4 Олексш Гумш
Нацiональний унiверситет "Львiвськa полтехшка", 1ститут права, психологи та шновацшно! осв^и, зaвiдувaч кафедри кримiнaльнoгo права i процесу,
доктор юридичних наук, gumin@ukr.net, ORCID: 0000-0002-8016-945Х Олег Шмiлик
Нaцioнaльний унiвeрситeт "Львiвськa полтехшка", 1ститут права, психологи та шшвацшш! oсвiти,
студент,
oleh.shmilyk.pv.2017@gmail.com Вюлетта Колякiна
Нaцioнaльний унiвeрситeт '^bBiBCbKa полтехшка", 1ститут права, психологи та шновацшно! oсвiти,
студентка,
violetta.koliakina.pv.2017@lpnu.ua
ПРОБЛЕМА ЛАТЕНТНОСТ1 ТА ТЕНДЕНЦП ТОРГ1ВЛ1 ЛЮДЬМИ
http: //doi.org/10.23939/law2021.32.121 © Гум1н О., Шмiлик О., Колякша В., 2021
Ця стаття заснована на дослщженш офщшнот статистики та офщшних матерiа-лах кримшальних проваджень, що розглядалися укратнськими судами упродовж 2013-2020 рокiв. Проаналiзовано якicно-кiлькicнi показники торгiвлi людьми, у тому чисш дiтьми, в1дпов1дно до статт 149 Кримiнального кодексу (далi - КК) УкраТни та пщпункпв cтаттi.
Загалом нами встановлено, що у 2013 р. прокуратура зарееструвала 130 випадшв торгiвлi людьми, у 2014 р. - 118, у 2015 р. - 110, у 2016 р. - 114, у 2017 р. - 340, у 2018 р. -268, у 2019 р. - 316, у 2020 р. - 205. Варто пщкреслити, що в загальнш cтруктурi злочин-ност розслщуваш порушення та злочини проти людськот вол^ чест та гщносл станов-лять незначну частку. Встановлено, що торгiвля людьми е другим за поширешстю зло-чином серед злочишв проти вол^ чеcтi та гiдноcтi пicля викрадення людини або незаконного позбавлення волi.
Зауважмо, що cьогоднi важко оцiнити фактичнi масштаби торгiвлi людьми на схо-дi УкраТни, а саме на непщконтрольних територiях, де не здшснюеться жодного мошто-рингу та правоохоронш органи не працюють належним чином.
Було встановлено, що бшьшкть зареестрованих випадкчв торгiвлi людьми належало до другот частини статт 149 КК УкраТни. Це пов'язано iз тим, що злочин здебшь-шого здiйcнюетьcя за попередньою змовою оаб.
Також хочемо пщкреслити, що ефектившсть досудового розслщування у крим^ нальному проваджеш про торгiвлю людьми е досить невисокою. Упродовж розглянуто-го першду, а саме з 2013 до 2020 роки, i3 обвинувальним актом до суду надсилають кожне друге, а то й трете провадження на рж.
Дослщжено особливост географiчного розподiлу торгiвлi людьми в Укратнь Здебiльшого такi порушення було зафжсовано в Киевi, Одесi, Харков^ Дншропетровсь-ку та Киевi, найменше - у Чернiвецькiй, Хмельницькiй, В1нницьк1й, Запорiзькiй, Рiвненськiй, Кiровоградськiй, Черкаськiй, Закарпатськш, Iвано-Франкiвськiй, Сумсь-кiй, Херсонськiй, Житомирськш областях.
Варто пiдкреслити, що прихований р1вень (тобто рiвень латентностi) дуже висо-кий. Проаналiзовано основнi причини торгiвлi людьми в Укратш.
Уточнено, що кшьккш показники торгiвлi людьми залежать вщ форм експлуатацн людей. Встановлено, що сексуальна експлуатащя е найпоширешшою метою торгiвлi людьми в Укратш. Другою е експлуатацiя у виглядi примусовот прац1. Трете мкце займае примусова участь у жебрацтвь
Ключовi слова: злочини проти воль чест та людськот гiдностi, торпвля людьми, кримiнологiчна характеристика, кiлькiснi якчсш показники злочинностi, латентнiсть торгiвлi людьми.
Постановка проблеми. Розробка ефективних заходiв щодо запобiгання торгiвлi людьми однозначно практично неможлива без належного шформацшного забезпечення, особливо якщо пе-редумовою е отримання об'ективно! шформацп про кшьюсно-яюсш показники вказаного злочину.
Аналiз дослiдження проблеми. Кримiнологiчнi аспекти торгiвлi людьми розглянуто В. С. Батиргареевою, М. Г. Вербенським, В. В. Голшою, Б. М. Головкiним, Н. О. Гуторовою, Т. А. Денисовою, Г. П. Жаровською, В. О. 1ващенко, К. Б. Левченко, О. В. Лисодедом, О. В. Наден, А. М. Орлеаном, Ю. В. Раковською, G. Д. Скулишем, Н. В. Сметаншою та iншими науковцями. Зважаючи на вклад зазначених вище вчених у вивчення феномену торгiвлi людьми, хочемо зазна-чити, що ця проблема потребуе безпереревного кримшолопчного монiторингу через те, що зазнае постшних змiн.
Метою статтi е вивчення офщшних та неофiцiйних статистичних даних та матерiалiв крим> нальних проваджень про торгiвлю людьми, розглянутих судочинством Украши з 2013 до 2020 роки, проаналiзувати яюсш, а також кiлькiснi, показники торгiвлi людьми у нашiй державi.
Виклад основного матерiалу. У 2013 р. прокуратура зарееструвала 130 випадкiв торгiвлi людьми, 118 зареестровано у 2014 р., 110 - у 2015 р., 114 - у 2016 р., 340 - у 2017 р., 268 - у 2018 р., 316 - у 2019 р., 205 злочишв - у 2020 р. Найменшу кшьюсть цих порушень зареестровано в 2015 р., найбшьша - у 2017 р. Ця статистика дозволяе також вважати, що упродовж 2013-2016 роюв кшь-юсть злочишв майже не мшялася взагаль У подальшi кiлька роюв ситуацiя кардинально змiнилася, динамiка аналiзованих злочинiв мае хвилястi характеристики: рiзкий стрибок (+ 198,2 5%) вщбувся восени 2017 р., вiдповiднi показники у 2018 р. (-21,18 %), i нове зростання в 2019 р. (+ 17,91 %), на-справдi був спад у 2020 р. (-31 %) [1].
В.С. Батиргереева вважае, що МВС Украши в цьому рощ проголосив роком боротьби з торп-влею людьми i це вщбилося на "переслщуванш" показниюв [2, с.23]. Очевидно, що тенденщя поля-гае в тому, щоб зарееструвати досить високi випадки торгiвлi, порiвняно iз 2013-2016 роками. Ц рiвнi проiлюстрованi насамперед високим рiвнем уваги у вказанi роки. Але необхщно брати до ува-
ги й iншi фактори: поступова бщшсть в умовах кризи, що призводить до вшташзаци та вдоскона-лення виявлення випадкiв торгiвлi людьми. Проанiлiзувавши вище вказанi показники за перюд
2014 по 2020 роки, не враховуються злочини, котрi були вчиненi на територiях Донбасу та Криму.
Заступником мшютра закордонних справ у березнi 2017 року С. Кислицею тд час дебапв
Ради безпеки ООН в Нью-Йорку про "Торпвлю людьми в умовах конфлшпв: примусова праця, рабство та iншi аналогiчнi практики" було заявлено, що «три роки росшсько! агресн проти Укра!ни призвели до збшьшення ризикiв, пов'язаних з торгiвлею людьми в Укра!ш. Ми також бачимо чис-леннi випадки торгiвлi людьми та примусово! працi i, навт, рабства в окремих районах Донецько! i Лугансько! областей, якi перебувають поза контролем укра!нського уряду" [3].
До того ж Управлшня Верховного комюара ООН iз прав людини звернуло увагу на сексуаль-ну експлуатацiю жiнок, пов'язану iз конфлштом на територп Донбасу [4]. Наша гшотеза як дослщ-никiв звучить так, що транснацюнальш злочиннi угруповання спiвпрацюють iз владними органами самопроголошених незаконних ДНР та ЛНР або з окремими особами, яю е !х представниками у сферi торгiвлi людьми та торгiвлi людськими органами [5, с. 24].
Окремо вщ цього, на думку експер^в, вшна на територп Донбасу призвела до випадюв нових для Укра!ни, але вiдомих у свiтi методiв та форм торгiвлi людьми. Йдеться про примусову рабську працю у вшськових умовах, про насильне примушування до участ у вiйськовому конфлiктi, про роль живого щита або шформатора, також використання дiтей для участ у незаконних военних формуваннях ДНР та ЛНР [6]. Враховуючи все те, реально оцшити масштаби торгiвлi живим товаром неможливо на окупованих територiях, тому що на них не здшснюеться жодного мошторингу та не працюють належним чином правоохоронш органи, а також мiжнароднi правозахиснi оргашзацп.
У засобах масово! шформацп та спецлiтературi не раз зазначалося, що через вшну на Донбасi та появу велико! кшькосп осiб, котрi перемiщалися всередиш кра!ни, виникли серйознi ризики збшьшення числа жертв торгiвлi людьми [7, с. 188]. Але мошторинг упродовж кiлькох рокiв дозво-ляе стверджувати, що якогось великого збшьшення маштабiв торiгiвлi людьми не вiдбулося. Анатз бази спостережень та дослiджень тдтверджуе, що, починаючи iз 2014 р., збшьшилася кiлькiсть жертв через внутршш перемiщення, але !хня частка становить тшьки декiлька вiдсоткiв. Водночас цей факт не спростовуе того, що тд час внутрiшнiх перемiщень особи е категорiею, щодо яких можна стверджувати про юнування пiдвищених ризиюв стати постраждалим вiд торгiвлi людьми [8]. Назваш ризики спричиненi тим, що частина ошб е у скрутному матерiальному становищi i тому 1м доводиться погоджуватися на сумтвт пропозицп вiд роботодавцiв, щоб вижити. Також треба взяти до у ваги те, що проблематика торгiвлi людьми мае економiчно-соцiальну основу, незважаючи вiд жертви.
Пюля зазначено! вище думки доцiльно погодитися iз В. С. Батиргаеевою, котра зазначае, що iз початком збройного конфлшту на Донбасi не виникли новi причини, крiм традицiйних особистю-них та економiчно-соцiальних причин. У загальнш структурi злочинiв торгiвля людьми, як i всi злочини такого типу (злочини проти вол^ чест та гiдностi особи), займае мiзерну частину. Так, упродовж 2020 р. зареестровано 360622 кримiнальних злочинiв, iз яких - 206 торгiвля людьми. 1з цього можна зробити висновок, що питома вага названого злочину вщносно загально! структури злочинiв е мiзерною. Також варто взяти до уваги, що засоби масово! шформацп тд поняттям "тор-гiвля людьми" деколи висв^люють явища, котрi не мають вщношення до тако!. Можна погодитися iз думкою В. С. Батиргареево!, котра стверджуе: "За бажанням драматизувати наявну в кра!нi ситу-ацiю втрачаються об'ективна оцiнка й тверезий погляд на те, що ми називаемо сьогодш торпвлею людьми" [9, с. 68-70].
Помiж злочишв, котрi спрямовано проти волi, чест та гiдностi особи, злочин торпвля людьми знаходиться одразу пiсля злочину незаконного позбавлення волi або викрадення людини. Також варто наголосити, що рiзниця в кiлькостi таких злочишв е досить ютотною: органи прокуратури облiкували у 2013 р. 267 злочишв позбавлення вол або викрадення людини, у 2014 р. - 1925 випадюв, у
2015 р. - 807, у 2016 р. - 536, у 2017 р. - 503, у 2018 р. - 558, у 2019 р. - 518, у 2020 р. - 414 [1].
Зi статистики можна зробити висновок, що у 2013-2018 роках зареестрована статистика незаконного позбавлення волi або викрадення людини була бшьшою, шж чисельнiсть зареестрованих випадкiв торгiвлi людьми у цей рiк у два рази, у 2016 р. - майже в п'ять разiв, у 2015 р. - понад шм разiв, а в 2014 р. - майже в 16 разiв. I тшьки у 2017, 2019-2020 роках рiзниця мiж такими злочинами була не така помина.
Доцшьно також привести деякi статистичш данi, котрi проiлюструють чисельнiсть випадюв торгiвлi людьми у представленнi трьох пiдроздiлiв статтi 149 Кримiнального Кодексу Украши, котрi встановлюють вiдповiдальнiсть за це дiяння. Для бшьшо! наочносп данi буде наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Чисельшсть випадкчв торгiвлi людьми вiдповiдно до пiдроздiлiв статтi 149 КК УкраТни
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Усього по ст. 149 КК Укра!ни 130 118 110 114 340 268 316 205
Ч. 1 ст. 149 КК 27 14 16 19 23 20 25 29
Ч. 2 ст. 149 КК 87 92 73 88 272 206 171 134
Ч. 3 ст. 149 КК 16 12 21 7 45 42 120 42
1з вище зазначеного можна зробити висновок, що здебiльшого вiдповiдальнiсть за торпвлю людьми припадае на ч. 2 статп 149 КК Укра1ни. Це спричинено таким фактором, що здебшьшого злочин вчинено групою осiб. Також для такого злочину властивий рецедив.
Кшьюсть зафшсованих випадкiв торгiвлi покарання, за котрi передбачено ч. 3 ст. 149 КК Украши, у 2013-2018 роках була порiвняно невеликою, не перевищувала 20 %. Але у 2019 р. число значно зросло аж до 38 % вщ загально! суми зареестрованих злочишв, у 2020 р. воно знизилося до колишшх показниюв. Як показують дослщження, найчастше попадаються такi квалiфiкуючi ознаки як вчинення торгiвлi малол^шми дiтьми, а також вчинення названого дiяння оргашзо-ваною групою.
Вище описаш данi доцiльно порiвняти iз числом кримiнальних проваджень, котрi дшшли до суду з обвинувальним актом прокурора.
Таблиця 2
Кшьккть обвинувальних проваджень, котрi д1йшли до суду
2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Усього по ст.149 КК Укра!ни 58 55 59 45 97 106 150 74
Ч. 1 ст. 149 КК 6 3 5 6 4 4 6 3
Ч. 2 ст. 149 КК 48 46 40 37 69 90 68 44
Ч. 3 ст. 149 КК 4 6 14 2 24 12 76 27
Вище наведеш данi обгрунтовують результати досудових розслщувань кримiнальних проваджень щодо торгiвлi людьми. Упродовж перюду 2013-2020 рокiв iз обвинувальними актами вщправилося тiльки кожне трете провадження. Найгiрша ситуацiя була у 2017 р. [1].
Необхщно зазначити, що будь-яю офщшш данi не враховують латентшсть такого злочину, без сумнiвiв латентнiсть злочину торгiвлi людьми е дуже великою. Такий висновок можна зробити тсля ознайомлення з дослщженнями шших науковцiв, думки яких висв^лено в зазначенiй роботi, а також тсля опитування представникiв правоохоронних оргашв. Торгiвлi людьми, зазвичай, вщпо-вщае природня латентнiсть.
Однieю з причин лaтентностi e шертшсть пострaждaдиx вiд тaкого виду злочину, тaкож зa нaшими спостереженнями, причини тaкоï iнертностi поxодить вщ форми експдyaтaцiï. Haприкдaд, пiсдя сексyaльноï експдyaтaцiï пострaждaдi не виявляють бaжaння звертaтися до прaвооxоронниx оргaнiв через те, що не xочyть визнaвaти, що зaймaдися проститyцieю здебiльшого добровшьно. Тaкож вaрто звернути yвaгy m те, що чaстинa пострaждaлиx зaймaлися проститyцieю нa територiï Укрaïни. Вaрто погодитися iз В. С. Бaтиргaреeвою, що нaвiть жiнки, котрi були втягненi шляxом обмaнy до проституцп тa iншиx секс послуг, через деякий чaс aдaптовyются тa перевaжно поверто-ються додому зi змшеною псиxологieю тa з думкою, що тaк цiлком нормaдьно можнa зaробляти грошi. Бyвaють випaдки, що тсля повернення до Укрaïни вони знову бaжaють виïxaти до iншиx держaв iз вище зaзнaченою метою, are сво1'ми силaми, тaкий феномен мae нaзвy "друга xвиля". Деколи ц жiнки нaмaгaються вивезти дiвчaт через те, що мaють потрiбнi зтання тa нaвички для пристосyвaння життя в iншiй держaвi тa вщомосп, як знaйти бaжaнy незaконнy роботу тa отриму-вaти зa не1' нормгльну винaгородy. Окрiм того, здебшьшого тaкi особи дyмaють, що зможуть тадо-вaти секс-послуги без посередниюв, iндивiдyaдьно тa плaтити зa житло та половину з iншою жш-кою [9, с. 71].
Дослiдження дaниx доводить, що тaкi особи перебyвaють y змовi з мiжнaродними злочин-ними yгрyповaннями. До приклaдy, Солом'янський рaйонний суд y Kиeвi постaновив, що громaдя-нга Т., котрa тривaдий чaс до того зaймaлaся нaдaнням iнтимниx послуг y держaвi Тyреччинa, познaйомилaся з чоловшом нa iм'я Сyлтaн, котрий порaдив ш пiдшyкyвaти дiвчaт в Укрaïнi, котрi б нaдaвaди сексу8дьш послуги в розпyсниx бyдинкax Туреччини, пообiцявши ш 200 долaрiв США зa одну зaвербовaнy дiвчинy, та що громaдянкa Т. погодилaся [10].
Що стосyeться жертв торгiвлi людьми, котрa бyлa вчиненa iз метою безкоштовно1' примусово1' прaцi, тобто експлyaтaцiï, дослiдження зaсвiдчyють, що здебiльшого потерпш бiльше переймоють-ся як отримaти зaробленi грошi, aнiж притягнути до вiдповiдaльностi кривдникiв. Цю позицiю пiдтримye В. С. Бaтиргaреeвa, якa стверджye, що основною причиною приведення експлyaтaторiв до вiдповiдaдьностi "дуже чaсто було бaнaдьне бaжaння циx потерпiлиx покaрaти посередникiв зa неотримaння обiцяного прибутку" [9, с. 71].
Причиною шертносп торгiвлi людьми, котрa бyлa вчинета з метою примусового втягнення y жебрaцтво, зв'язaнa з ïxнiм низьким рiвнем освiти тa юридично1' осмисленосп, зловживaнням пси-xотропними речовинaми, вщсутшстю постiйного мiсця проживaння, a тaкож iншими фaкторaми. У бaгaтьоx кримiнaльниx спрaвax потерпiлi не бaжaди звертaтися до прaвооxоронниx оргaнiв, до тaкоï позицiï ïx приводили дрyзi родич^ iнколи - сaмi ж прaвооxоронцi. До приклaдy, один потерпiлий шд чaс розгляду тaкого посягaння зaзнaчив, що "в полiцiю вiн сaм не бaжaв звертaтися, прaцiвники полщп сaмi до нього додому пришли й скaзaди, щоб вiн нaписaв зaявy" [11].
Haшi спостереження зaсвiдчyють, що перевaжнa бiльшiсть жертв aнaлiзовaного злочину, як i жертви трудово1' експлyaтaцiï, переживaють не зa притягнення кривдниюв до кримiнaльноï вiдповiдaльностi, a зa вiдшкодyвaння шкоди в грошовому еквiвaлентi. Доволi чaсто, отримaвши мaтерiaльнy компенсaцiю нa етaпi досудового розслiдyвaння, пострaждaлi вiдмовляються вiд сво!^ обвинyвaчень.
Потрiбно брaти до yвaги тaкож iншi фaктори. Якщо вiрити рiзним дослiдженням, то певнa чaстинa потерпiлиx не звертaються до прaвооxоронниx оргашв тому, що не вiрять y ïx допомогу, iнодi пострaждaдi побоюються реaлiзaцiï висловлениx в ïxнiй бш погроз. До приклaдy, Жошювсь-кий рaйонний суд Черкaськоï облaстi постановив, що особу, котрa не досяглa повнолiття, методом обмaнy зaвербyвaв i декшьга мiсяцiв зaстaвляв прaцювaти проти волi потерпiлоï громaдянин ромсько1' нaцiонaдьностi. Потерпiлa не звертaдaсь до прaцiвникiв прaвооxоронниx оргaнiв близько мiсяця, врешт з зaявою звернувся ïï ботько [12].
Ha нош погляд, одта з головниx причин лaтентностi торгiвлi людьми e те, що жертви пере-вожно потропляють до чужо1' кроши не зтаючи мови то мiсцевиx прaвозaxисниx особливостей. Це
все попршуеться тим, що потерпш перебувають у державах нелегально або якщо проститущя у KpaÏHi поза законом. Зазначмо також, що у вщомостях кримшальних справ е випадки, коли жертви звертаются до правоохоронщв, але тi виявляються iнертними i не реагують належно.
Наприклад, Синелiвський мiськрайонний суд Днiпропетровськоï областi постановив, що двi постраждалi вiд сексуальноï експлуатацiï повiдомили про свою ситуащю московськiй полiцiï, але у вщдшенш ïm вiдповiли, що допомогти шчим не зможуть [13]. Пiд призмою цього випадку необхщно додати, що торпвля людьми - це дуже прибутковий бiзнес, котрий деколи працюе пiд прикриттям певних працiвникiв правоохоронних оргашв.
Дослiдженi нами судовi справи говорять про те, що до вщповщальност притягаются здебшь-шого особи, котрих спшмали на гарячому, тобто при перетиш кордону. Данi про факт скоення зло-чинного дiяння правоохоронним органам вдаеться отримувати з рiзних джерел, у тому чи^ вiд самих жертв, деяю з яких вчасно засумнiвалися у пропозищях, котрi ïm дають, i заявляють до право-охоронцiв. При такому перебту подiй пiд час досудового слщства вдаеться встановити багато факпв торгiвлi людьми, скоених такими особами. Цей факт також свщчить про великий рiвень ла-тентносп.
Проведене нами дослiдження доводить, що деяю випадки торгiвлi людьми органами досудового розслщування, а також судами, помилково квалiфiкуеться за сумiжними статтями КК Украïни. Наприклад, ст. 169, 302, 303. Цей фактор також впливае на статистичш показники тор-гiвлi людьми [14].
На нашу думку, латентшсть злочину як-от торпвля людьми залежить вщ фактору з форми експлуатацп людини. Хочемо зазначити, що найменший рiвень латентност е у злочинiв, пов'язаних iз торгiвлею дiтьми, скоених ïхнiми батьками-откунами. Аналiз дослiджень шдгвер-джуе, що зазначеш випадки дуже швидко розкриваються, також важко довго приховувати факт дитини, яка зникла.
Дати вщповщь на питання, яюй iз вцщв торгiвлi людьми притаманний найбiльший рiвень ла-тентностi, е складно. Якщо погодитися iз Я. I. Гшшським, то вiн наголошуе, що одним iз найбшь-ших латентних видiв торгiвлi людьми е експлуатацiя та торпвля з метою вилучення оргашв [15, с. 249]. Але на нашу думку, достатшх причин для такого висновку немае. Наприклад, рiвень латентност торгiвлi людьми, скоеноï з метою вилучення ïï внутрiшнiх оргашв, е менший, нiж вчи-œ^ï з метою трудовоï чи секс-експлуатацп. Згiдно з нашою позицiею таю обставини, пов'язаш з важкiстю операцш iз пересадки органiв, котрi неможливо провести у лшарш, завдяють проблем у пiдборi пiдходящих донорiв.
На жаль, статистика Генеральноï прокуратури Украши не мае в собi юльюсних даних щодо форми експлуатацiï людей. Таю вщомосп мiстяться у звпах Мiжнародноï органiзацiï працi в Украшу Упродовж останнього десятилiття ця оргашзащя зафiксовуе змiни кiлькiсних показниках трудовоï та сексуальноï експлуатацiï. У 2009 р. сшввщношення зареестрованих випадкiв становило 51 % - секс-експлуатащя, 44 % - трудова експлуатащя, а в 2020 р. спостерталася кардинальна змь на ситуацiï. Так сексуальна експлуатащя становила 7 %, а трудова - 86 %, iншi форми експлуатацп людини залишилися незмшними [16].
Дослщження матерiалiв 300 кримшальних проваджень, котрi були розглянутi в судах за перюд вщ 2010 до 2020 роюв, засвiдчують, що на першому мiсцi е торпвля людьми з метою сексуальноï експлуатацп (234 провадження). Наступна за поширенням експлуатацiя, на котру вказуе законода-вець, е експлуатацiя у формi примусовоï працi (ч. 1 статп 149 КК Украïни - 20 проваджень). На третьому мющ стоггь примусове втягнення у жебрацтво (19 проваджень). Серед загальних форм експлуатацп, котрi зазначено в статтi 149 КК Украши, трапляються використання у порнобiзнесi (3 провадження), вилучення оргашв (4 провадження). 1нших випадкiв торгiвлi людьми, вчинених iз iншою метою, виявлено не було, але це не означае, що таких випадюв немае [17, с. 13].
Якщо погодитися i3 вище вказаним, то сама поширена мета торгiвлi людьми - це сексуальна експлуатащя. Також ми наголошуемо на тому, що за весь термш дослщження такий факт був незмшний та привертае на себе увагу велика кшьюсть проваджень сексуально! експлуатаци. Заначмо, що кiлькiсна рiзниця мiж зафiкованими фактами експлуатаци у формах примусового втягнення у жебрацтво 19 та примусово! працi 20 проваджень.
Деяю дослiдники переконують, що "нерщко постраждалi вiд торгiвлi людьми шддаються змiшанiй експлуатаци - зазвичай трудовш та сексуальнiй, однак можуть траплятися й iншi комб> нащ!" [7, с. 188]. Нашi спостереження не шдтверджують такого тiльки в одному випадку - було ви-користання людини в сексуальнiй експлуатаци та порнобiзнесi. Щодо трудово! та сексуально! експлуатаци, то вони не перетиналися. Ц факти дають змогу стверджувати, що в такому бiзнесi е пев-на спецiалiзацiя.
Варто зазначити, що злочин "торпвля людьми" скоюется не тiльки з метою експлуатаци. Так, серед проаналiзованих злочишв науковцем А. В. Андрушком в його дослщженш виявлено, що 26 стосувалися торгiвлi дiтьми, вчиненими !хшми батьками, 20 iз них не були пов'язаш iз метою експлуатаци взагал^ тобто кожний десятий випадок торгiвлi дiтьми скоено батьками чи откунами [17, с. 13].
Можна видшити тенденцi!, котрi пов'язанi з розглядуваними посяганнями за дослiджуванi роки.
Суттево змiнилися методи та способи вербування людей. Ранiше для цього використовували модельш, туристичнi та шлюбш агентства, котрi пропонували навчання або ж роботу в шших кра!-нах, то на вказаному еташ можна стверджувати, що такi методи вербовки стали поодинокими. На змшу ним прийшов 1нтернет, тепер жертв вербують за його допомогою, йдеться не тшьки про спе-щальш сайти. Всесвiтня мережа сильно спростила комушкащю не тiльки мiж злочинцями та жертвами, а також мiж спiвучасниками названого злочинного промислу. Данi дослiджень вказують, що з метою вербування використовують месенджери, як-от Viber, WhatsApp, Telegram, а також Signal, Skype. Використовують програми для аношмного доступу до вебсайтiв: TOR, I2P.
Запровадження в 2017 р. безвiзового режиму мiж Укра!ною та Свропейським Союзом вщгра-ло роль iз позитивного боку: це спростило процедури перетину кордонiв та одшею з умов при вступi було посилення боротьби iз торгiвлею людьми. Також режим "без вiз" не означае вшьний перетин кордону, а перетин кордону тшьки за наявност бюметричного паспорта. Такi фактори на-врядчи спричиняють зростання торгiвлi людьми. До цього хочемо доповнити, що процеси лiбералi-зацi! спростили деяю елементи торгiвлi людьми, насамперед йдеться про оформлення вiз, ця думка стосуеться тiльки кра!н, iз якими в Укра!ш "без вiз".
Рашше жертв привозили до мiсця призначення перевiзники, тепер дедалi частiше вони при!жджають сво!м ходом. Це унеможливлюе затримання самих посередникiв-перевiзникiв при перетин кордонiв.
На цей момент змшилися кра!ни призначення. Якщо ранiше ними були держави Захвдно! Свропи, у тому чи^ Росiя, Кiпр, Туреччина та 1зра!ль, то тепер жертв вербують новi кра!ни, як-от Китай, ШрьЛанка, Пiвденна Корея, Казахстан, Iндонезiя, Мексика. Що стосуеться трудово! експлуатаци, то дослщження засвiдчують, що переважно людей експлуатують на територiях Роси та Укра!ни. Зазначмо, що вшна на Донбасi зменшила кшьюсть людей, котрi хочуть працювати в Роси. Цей факт призвiв до зменшення числа кiлькостi жертв в цш кра!нi.
Висновок. Пiдсумовуючи вище зазначеш думки, необхiдно пiдкреслити, що запобтання тор-гiвлi людьми можливе тшьки за умови врахування вище проаналiзованих показниюв. Здебiльшого торгiвля людьми вчиняеться проти ж1нок.
На даний час через досить високий рiвень латентносп немае даних щодо реально! кшькоси укра!нських громадян, котрi потерпали чи потерпають вщ названого злочину. Торпвля людьми мо-
же бути у трьох формах: торпвля людьми, вчинення незаконно! угоди, об'ектом котро! е людина, а також вербування, приховування перемiщення, передача або ж одержання людини проти и волi. Переважно метою таких заходiв е експлуатацiя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Статистична шформащя про зареестроваш кримшальш правопорушення та результати !х досудового розслгдування за 2013-2020 рр. Офщшний сайт Генерально! прокуратури Укра!ни. URL: https://www.gp.gov.ua/ ua/statinfo.html (дата звернення: 05.05.2021).
2. Батиргареева В. С. Щодо сучасних рис явища торпвл1 людьми в Укра'ш та особливостей його запобтання. Протидгя незаконнш мгграцИ та торггвлг людьми: матер1али II Мгжнародного наук.-практ. симпоз1уму (м. 1вано-Франшвськ, 16-17 березня 2018 р.). 1вано-Франшвськ, 2018. С. 21-25.
3. У МЗС розповши про числент випадки торпвт людьми i рабства на окупованих територ1ях Донбасу. УН1АН. 15 березня 2017 р. URL: https://www.unian.ua/society/1825462-u-mzs-rozpovili-pro-chislennivipadki-torgivli-lyudmi-i-rabstva-m-okupovanih-teritoriyah-donbasu.html (дата звернення: 05.05.2021).
4. Сексуальне насильство, пов'язане з конфлжтом в Украшг 14 березня 2014 р. - 31 ачня 2017 р. Управлгння Верховного ком1сара ООН з прав людини. URL: http://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/ ReportCRSV_UA.pdf (дата звернення: 05.05.2021).
5. Головин Б. М. Торпвля органами людини: украшсьш реалл. Журнал сх1дноевропейського права. 2016. № 27. С. 21-26.
6. Доброта В. Окупащя Донбасу породила появу нових форм торгiвлi людьми. ГЛАВКОМ. 6 грудня 2016 р. URL: https://glavcom.ua/interviews/okupaciya-donbasu-porodila-poyavu-novih-form-torgivlilyudmi-386519.html (дата звернення: 05.05.2021)
7. Сметанша Н. В., Манагарова £. С. Кримшолопчна характеристика злочинiв, пов'язаних iз торгiвлею людьми в умовах пбридно! вiйни. Часопис КиЫського утверситету права. 2018. № 1. С. 186-190.
8. Стадник Г. Переселенщ - серед потенцшних жертв торговщв людьми. Deutsche Welle. 10 квггня 2015 р. URL: http://www.dw.com/uk (дата звернення: 05.05.2021)
9. Батиргареева В. С. Торпвля людьми в Укрш'ш: погляд iз сьогодення. Питання боротьби з1 злочиннгстю. 2017. Вип. 33. С. 68-77.
10. Армв Солом'янського районного суду м. Киева за 2010 р1к. Справа № 1-837/10. URL: https://reyestr. court.gov.ua/№ 1-837/10 (дата звернення: 05.05.2021).
11. Армв Знам'янського мюькрайонного суду Кiровоградськоi обл. за 2011 рш. Справа № 1-50/11. URL: https://reyestr.court.gov.ua/№ 1-50/11 (дата звернення: 05.05.2021).
12. Армв Жашкiвського районного суду Черкасько! обл. за 2014 рш. Справа № 2304/2043/12. URL: https://reyestr.court.gov.ua/№ 2304/2043/12 (дата звернення: 05.05.2021).
13. Архiв Синельникiвського мiськрайонного суду Дншропетровсько! обл. за 2011 рш. Справа № 1-305/11. URL: https://reyestr.court.gov.ua/№ 1-305/11 (дата звернення: 05.05.2021).
14. Кримшальний кодекс Укра!ни вiд 5 квггня 2001 року 2341-III. URL: www.zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 05.05.2021).
15. Гилинский Я. И. Криминология: теория, история, эмпирическая база, социальный контроль. СанктПетербург: Юридический центр Пресс, 2009. 504 с.
16. Протидгя торгiвлi людьми в Укрш'ш. Статистика МОМ станом на 31 грудня 2018 р. Програма протидИ торггвлг людьми. Представництво Мгжнародно! органгзацИ з мгграцИ (МОМ) в Украт. URL: http:// stoptrafficking.org/sites/default/files/mom/I0M%20VoT%20Statistics.pdf (дата звернення: 05.05.2021).
17. Андрушко А. В. Сучасний стан i ключовi тенденцп торгiвлi людьми в украшг Вчет записки ТНУ 1мен1 В. 1. Вернадського. Сер1я: Юридичш науки. 2020. Т. 31(70). Ч. 3. № 2. С. 7-15.
REFERENCES
1. Statistichna informaciya pro zareyestrovani kriminalni pravoporushennya ta rezultati yih dosudovogo rozsliduvannya za 2013-2020 rr. Oficijnij sajt Generalnoyi prokuraturi Ukrayini. URL: https://www.gp.gov.ua/ ua/statinfo.html (Accessed: 05.05.2021) [in Ukrainian].
2. Batirgareyeva V. S. (2018). Shodo suchasnyh rys yavysha torgivli lyudmy v Ukrayini ta osoblivostej jogo zapobigannya. Protidiya nezakonnij migraciyi ta torgivli lyudmi: materialy II Mizhnarodnogo nauk.-prakt. simpoziumu (m. Ivano-Frankivsk, 16-17 bereznya 2018 r.). Ivano-Frankivsk. S. 21-25 [in Ukrainian].
3. U MZS rozpovili pro chislenni vipadki torgivli lyudmi i rabstva na okupovanih teritoriyah Donbasu. UNIAN. 15 bereznya 2017 r. URL: https://www.unian.ua/society/1825462-u-mzs-rozpovili-pro-chislennivipadki-torgivli-lyudmi-i-rabstva-na-okupovanih-teritoriyah-donbasu.html (Accessed: 05.05.2021) [in Ukrainian].
4. Seksualne nasilstvo, pov'yazane z konfliktom v Ukrayini. 14 bereznya 2014 - 31 sichnya 2017 r. Upravlinnya Verhovnogo komisara OON z prav lyudini. URL: http://www.ohchr.org/Documents/ Countries/UA/ ReportCRSV_UA.pdf (Accessed: 05.05.2021) [in Ukrainian].
5. Golovkin B. M. (2016). Torgivlya organami lyudini: ukrayinski realiyi. Zhurnal shidnoyevropejskogo prava. No. 27. S. 21-26 [in Ukrainian].
6. Dobrota V. Okupaciya Donbasu porodila poyavu novih form torgivli lyudmi. GLAVKOM. 6 grudnya 2016 r. URL: https://glavcom.ua/interviews/okupaciya-donbasu-porodila-poyavu-novih-form-torgivlilyudmi-386519.html (Accessed: 05.05.2021) [in Ukrainian].
7. Smetanina N. V., Managarova Ye. S. (2018). Kriminologichna harakteristika zlochiniv, pov'yazanih iz torgivleyu lyudmi v umovah gibridnoyi vijni. Chasopis Kiyivskogo universitetu prava. 2018. No. 1. S. 186-190 [in Ukrainian].
8. Stadnik G. Pereselenci - sered potencijnih zhertv torgovciv lyudmi. Deutsche Welle. 10 kvitnya 2015 r. URL: http://www.dw.com/uk (Accessed: 05.05.2021) [in Ukrainian].
9. Batirgareyeva V. S. (2017). Torgivlya lyudmi v Ukrayini: poglyad iz sogodennya. Pitannya borotby zi zlochinnistyu. Vуp. 33. S. 68-77 [in Ukrainian].
10. Arhiv Solom'yanskogo rajonnogo sudu m. Kiyeva za 2010 rik. Sprava No. 1-837/10. URL: https://reyestr.court.gov.ua/No. 1-837/10 (Accessed: 05.05.2021) [in Ukrainian].
11. Arhiv Znam'yanskogo miskrajonnogo sudu Kirovogradskoyi obl. za 2011 rik. Sprava No. 1-50/11. URL: https://reyestr.court.gov.ua/No. 1-50/11 (Accessed: 05.05.2021) [in Ukrainian].
12. Arhiv Zhashkivskogo rajonnogo sudu Cherkaskoyi obl. za 2014 rik. Sprava No. 2304/2043/12. URL: https://reyestr.court.gov.ua/No. 2304/2043/12 (Accessed: 05.05.2021) [in Ukrainian].
13. Arhiv Sinelnikivskogo miskrajonnogo sudu Dnipropetrovskoyi obl. za 2011 rik. Sprava No. 1-305/11. URL: https://reyestr.court.gov.ua/No. 1-305/11 (Accessed: 05.05.2021) [in Ukrainian].
14. Kriminalnij kodeks Ukrayini vid 5 kvitnya 2001 roku 2341-III. URL: www.zakon.rada.gov.ua (Accessed: 05.05.2021) [in Ukrainian].
15. Gilinskij Ya. I. (2009). Kriminologiya: teoriya, istoriya, empiricheskaya baza, socialnyj kontrol. Sankt-Peterburg: Yuridicheskij centr Press. 504 s. [in Ukrainian].
16. Protidiya torgivli lyudmу v Ukrayini. Statistika MOM stanom na 31 grudnya 2018 r. Programa protidiyi torgivli lyudmу. Predstavnictvo Mizhnarodnoyi organizaciyi z migraciyi (MOM) v Ukrayini. URL: http:// stoptrafficking.org/sites/default/files/mom/I0M%20VoT%20Statistics.pdf (Accessed: 05.05.2021) [in Ukrainian].
17. Andrushko A. V. (2020). Suchasnyj stan i kljuchovi tendenciji torghivli ljudjmy v ukrajini. Vcheni zapysky TNUimeni V. I. Vernadsjkogho. Serija: Jurydychni nauky. T. 31(70). Ch. 3. No. 2. S. 7-15 [in Ukrainian].
14. Criminal Code of Ukraine of 5 April 2001 2341-III. URL: www.zakon.rada.gov.ua (access date 05.05.2021)
15. Gilinsky Ya.I. Criminology: theory, history, empirical basis, social control. St. Petersburg: Legal Center Press, 2009. 504 p.
16. Combating human trafficking in Ukraine. IOM Statistics as of December 31, 2018 / Anti-Trafficking Program. Representation of the International Organization for Migration (IOM) in Ukraine. URL: http: // stoptrafficking.org/sites/default/files/.pdf (Accessed 05.05.2021)
17. Andrushko AV current state and key trends in human trafficking in Ukraine. Scientific notes of TNU named after VI Vernadsky. Series: legal sciences. 2020. Vol. 31 (70). Part 3. No. 2. P. 7-15.
Дата надходження:26.10.2021 р.
Oleksiy Humin
Lviv Polytechnic National University, doctor of law,
Head of the Department of Criminal Law and Procedure, Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education of the
Oleg Shmilyk student of Institute of Law, Psychology and Innovative Education Violetta Koliakina student of Institute of Law, Psychology and Innovative Education
THE PROBLEM OF LATENCY AND TRENDS IN HUMAN TRAFFICKING
This article is based on a study of official statistics and official materials of criminal proceedings considered by Ukrainian courts from 2013 to 2020. Analyzed quantitative indicators of human trafficking, including children, were analyzed in according with article 149 of the Criminal Code of Ukraine and subparagraphs of the article.
In total, it was established that in 2013 the prosecutor's office registered 130 cases of human trafficking. In 2014, 118 were registered, in 2015 - 110, in 2016 - 114, in 2017 - 340, in 2018 - 268, in 2019 - 316, in 2020 - 152. It should be emphasized that the general structure of crime investigates violations and crimes against human rights will, honor and dignity are insignificant. Trafficking in human beings has been identified as the second most common crime against crimes against will , honor and dignity following abduction or unlawful deprivation of liberty.
It should be emphasized that it is currently difficult to assess the actual scale of human trafficking in eastern Ukraine, namely in uncontrolled areas no monitoring is carried out and law enforcement agencies are not working properly.
It was established that the majority of registered cases of trafficking in human beings belonged to the second part of article 149 of the Criminal Code of Ukraine. This is due to the fact that the crime is mainly committed by prior conspiracy.
It should be emphasized that the effectiveness of the pre-trial investigation in criminal proceedings on trafficking in human beings is not high enough. During the period under review, namely from 2013 to 2020, every second or even third proceeding per year is sent to court with an indictment.
The peculiarities of the geographical distribution of human trafficking in Ukraine have been studied. Most of such violations were recorded in Kyiv, Odesa, Kharkiv, Dnipropetrovsk and Kyiv. The least in the regions are Chernivtsi, Khmelnytsky, Vinnytsia, Zaporizhia, Rivne, Kirovohrad, Cherkasy, Zakarpattia, Ivano-Frankivsk, Sumy, Kherson, and Zhytomyr regions.
It should be emphasized that the latent level (the level of latency) is very high. The main causes of human trafficking in Ukraine are analyzed.
It is specified that the quantitative indicators of human trafficking depend on the forms of human exploitation. It has been established that sexual exploitation is the most common target of human trafficking in Ukraine. The second is exploitation in the form of forced labor. The third place is occupied by forced participation in begging.
Keywords: crimes against will, honor and human dignity, human trafficking, criminological characteristics, quantitative qualitative indicators of crime, latency of human trafficking.
