CC BY
27
УДК 614.777:546.121
https://doi.org/10.32402/dovkil2020.03.065
THE PROBLEM OF ORGANOCHLORINE COMPOUNDS IN DRINKING WATERIN THE WORKS OF THE UKRAINIAN SCIENTISTS (literary review and own research)
Prokopov V.O., Lypovetska O.B., Zorina O.V., Kulish T.V., Sobol V.A.
ПРОБЛЕМА ХЛОРОРГАН1ЧНИХ СПОЛУК У ПИШИ ВОД1 У ПРАЦЯХ УКРД|НСЬКМХ НАУКОВЦ1В (огляд л!шератури та власних досл!джень)
У
ПРОКОПОВ В.О., ЛИПОВЕЦЬКА О.Б., ЗОР1НА О.В., КУЛ1Ш Т.В., СОБОЛЬ В.А.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», м. Кшв, УкраТ'на
виробництвi питноТ' води в УкраТш, як i у багатьох краТнах CBiTy, найбiльш поши-реним методом забезпечення ïï епще-Mi4Hoï безпеки залишаеться хлоруван-ня завдяки прямм ефективнiй бiоциднiй дiï хлору та виражешй певним часом пюлядп на мiкроорганiзми у водi розпо-дiльчих мереж. Проте хлор як дезшфи куючий агент мае й негативний бк: утворення у вод^ передусiм i3 поверх-невих джерел, токсичних хлороргашч-них сполук (ХОС), зокрема летких три-галометанiв (ТГМ) та нелетких галоген-оцтових кислот (ГОК), що володiють не лише загальнотоксичною, але й в^а-леною дiею на органiзм (канцерогенною, тератогенною, мутагенною) [1].
Бiльшостi ТГМ притаманш вираженi кумулятивнi властивостi. Для двадцяти з них юнують рiзного ступеня докази кан-
ПРОБЛЕМА ХЛОРОРГАН1ЧНИХ СПОЛУК У ВОД1У ПРАЦЯХ
УКРАНСЬКИХ НАУКОВЦ1В
(огляд лтератури та власних досл'1джень)
Прокопов В.О., Липовецька О.Б., Зорна О.В., Кул!ш Т.В.,
Соболь В.А.
ДУ «1нститутгромадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН Укра/ни», м. Кшв
Мета роботи - анал'\з сучасного стану вивчення проблеми ХОС у вод за результатами досл'1джень укранських науковшв. Матер!али та методи: джерела науково)лтератури про натурн'1, експериментальн'1, токсикологiчнi та епiдемiологiчнi дослiдження ХОС у вод. Використано метод теоретичного анализу науковоï iнформаци.
Основн! результати. Показано внесок втчизняних науковщв у вивчення проблеми хлорорганiчних сполук у питнй вод Укра)'ни. Встановлено спектр та р'1вн'1 летких ТГМ та нелетких ГОК у водо-провiднiй вод '1, визначено особливост та основнi закономiрностi \х утворення при використанн рiзних хлораген^в (газоподбний хлор, ппохлорит натрию, хлорамiн, д'юксид хлору) та видалення на очисних спорудах водопровода, вплив на процесс \х утворення рiзних природних та технолопчних чинникв (тип та доза хлораген-та, концентраця органiчних речовин, експозиця, рН, температура тощо). Отриманi результати досл'1джень з проблеми ХОС у вод для Украни е новими i св'щчать про потенщйну загрозу здоров'ю населення через тривале споживання питно) води, забрудненоï ХОС у понаднормативних клькостях. Останнми роками отримано першi результати медико-б'юлопчних досл'1джень впливу питно)' води, забрудненоï ХОС, на органiзм тварин та здоров'я людей. Ошнено ндивдуальний та популяцйний ризики для здоров'я через дю ХОС питноï води. Накопичуються епiдемiологiчнi дан '\ про вплив тривалого споживання хлоровано) питноï води з над-лишком ХОС на неiнфекцiйну захворювансть населення.
Ключовi слова: хлороргашчш сполуки, тригалометани, галогеноцтовi кислоти, умови утворення хос, фактори впливу, питна вода, токсикологiчнi дослщження, епщемюлопчш спостереження, ощнка ризиюв, ненфекцйна захворювашсть.
© Прокопов В.О., Липовецька О.Б., Зорна О.В., Кулш Т.В., Соболь В.А. СТАТТЯ, 2020.
церогенност! та мутагенность Найнебезпечншими серед них е хлороформ (ХФ), чотирихло-ристий вуглець (ЧХВ), трихло-ретилен,тетрахлоретилен,тет-рахлоретан, дихлорметан, 1,2-дихлоретан тощо. За систематичного впливу цих хлорвугле-водшв можуть спостер1гатися порушення у робот1 печ1нки та центрально! нервовоТ системи [2].
Менш вивченими, але не менш небезпечними, е ХОС й Ышо! групи у вод1 - нелетк галогеноцтов! кислоти. Прюритет-ними е 9 кислот - монохлороц-това (МХОК), дихлороцтова (ДХОК), трихлороцтова (ТХОК), монобромоцтова, дибромоцто-ва, трибромоцтова, бромхлор-оцтова, дихлорбромоцтова, ди-бромхлороцтова. Даних щодо небезпеки ГОК накопичено у л1тератур1 недостатньо, проте поодинок дослщження пока-зують Тхшй токсичний вплив на оргашзм тварин [2].
Хлороргашчш сполуки практично не видаляються 1з води пщ час проходження традицй ними для нашо! краТни очисни-ми спорудами водопровод1в та з питною водою, школи у понаднормативних ктькостях надходять до оргашзму люди-ни, що створюе ризик виник-нення нешфекцмних захворю-вань серед населення. Зо-крема, вважають, що онкоза-хворювання можуть бути по-в'язаними з надходженням до оргашзму хлороргашчних кан-церогешв з питною водою. Згщно з матер1алами ВООЗ часто рак товстого кишечника, нирок, печ1нки I сечового м1ху-ра пов'язують з1 споживанням хлоровано! питноТ води [1, 2]. Тому хлороргашчш сполуки, передус1м найбТпьш небезпеч-ш летк1 ТГМ, мають нормативи у питнш вод1 та увмшли до перелку показниюв, що постшно контролюються у багатьох краТнах св1ту та в УкраТш зокрема [3].
1стор1я вивчення хлорорга-
н1чних сполук розпочалася в1д 1974 року, коли J.J. Rook припустив, що наявнють ХОС у питн1й вод1 пов'язана з природ-ними орган1чними сполуками -гумЫовими та фульвокислота-ми [4]. Дослщження науковц1в Британп та ФЫлянди, як1 були опубл1кован1 на початку 1980-х роюв, показали важливють подальшого вивчення ХОС, оск1льки виявили, що високий р1вень поб1чних продукт1в хло-рування зб1льшуе ризик (вщ 50% до 100%) появи вродже-них вад у немовлят. Вщтод1 досл1дження хлорорган1чних сполук у питшй вод1 стали про-водитись у багатьох краТнах св1ту. У р1зн1 часи вони стосува-лися вивчення природи ХОС, умов Тх утворення, шлях1в над-ходження та метабол1зму у живих орган1змах, б1олог1чноТ' дм для тварин та небезпеки для людини [1, 2].
УкраТнськ1 вчеш-ппенюти на початку 2000-х рок1в також долучились до вивчення про-блеми ХОС у питшй вод1 за р1з-ними напрямками, передус1м з метою встановлення реальних Тхн1х р1вн1в та ппешчно'Т значу-щост1 у вод1, 1зольованоТ та ком-б1нованоТ дГТ на орган1зм тварин i здоров'я людини, розробки проф1лактичних заходiв [5].
Мета роботи - аналiз сучас-ного стану вивчення проблеми ХОС у питнiй водi за результатами дослiджень украТнських науковцiв.
Матерiали та методи. Дже-рела науковоТ лiтератури щодо натурних, експериментальних, токсикологiчних та епщемюло-пчних дослiджень ХОС у питнiй водк Використано метод теоретичного аналiзу науковоТ iнформацiТ.
Результати дослiджень. В Укра'Тш системнi науковi дослщження питноТ води на вмiст ХОС було розпочато на початку 2000-х роюв за iнiцiативи науков-щв 1нституту гiгiени та медичноТ екологп iменi О.М. Марзеева. До того часу на окремих найбть-ших рiчкових водопроводах краТни вже було розпочато визначення у хлоровашй питшй водi летких ТГМ, переважно хлороформу, як найбтьш не-безпечноТ сполуки даного класу ХОС. Такi дослщження були спрямованi на виконання вимог ДСан^Н № 383, за-тверджених МОЗ 1996 року та зареестрованих Мшюстом
1997 року, якими вперше про-понувалося обов'язкове визначення у питшй водi летких ТГМ, контроль яких у водi у колиш-ньому СРСР не передбачався.
За пщтримки МоЗ УкраТни нами було зiбрано та проанали зовано результати мошторин-гових дослiджень (2000-2003), що дозволило вперше отрима-ти реальну картину забруднен-ня питноТ води хлороформом на водопроводах iз рiзних дже-рел водопостачання. У роки проведення мошторингових дослiджень високий вмют хлороформу вiдзначався у Юрово-градськiй, Черкаськм, Запо-рiзькiй, Днiпропетровськiй, Ми-колаТвськiй, Херсонськiй, Пол-тавськiй та iнших областях, що забезпечуються хлорованою питною водою iз поверхневих джерел переважно Дшпровсь-кого басейну. Тут для очистки та знезараження води на рiчко-вих водопроводах використо-вувався переважно хлор-газ у великих дозах (вщ 2-5 мг/дм3 до 10-12 мг/дм3), що через значне забруднення вихщно'Т води оргашчними домшками призводить до утворення токсичного хлороформу, найчасти ше у понаднормативнiй кТпько-стi, особливо у теплий перюд року [5, 6].
У Волинсьюй, Сумськiй, Терно-пiльськiй, Чернiгiвськiй та част-ково 1вано-Франювсьюй областях, джерелом питного водопостачання яких е пiдземна вода, вмiст ХФ у водопровщшй питнiй водi не перевищуе 10 мкг/дм3 (норматив - 60 мкг/дм3), що зумовлено низьким рiвнем орга-нiчних сполук у пщземшй водi та застосуванням для ТТ знезараження малих доз хлору [5, 6].
Результати мошторингових дослщжень забруднення водо-провщно'Т питноТ води токсич-ними ТГМ визначили актуаль-нiсть ще'Т проблеми для багатьох населених пунк^в УкраТни. Це, у свою чергу, зумовило доцтьнють розгортання науко-вих дослщжень з проблеми ХОС у питшй водi для встановлення усього можливого у шй спектра хлороргашчних речо-вин, вивчення особливостей та основних закономiрностей Тх утворення, впливу на цей про-цес рiзних природних та техно-лопчних факторiв тощо. За цими напрямками нами першими, а тзшше й шшими дослiдниками, було виконано
рiзноплановi науково-дослiднi роботи, результати яких ви-свiтлено у багатьох публка^ях останнiх рокiв [5, 7, 8].
Нашими експериментальни-ми дослщженнями та дослiд-женнями на окремих водопро-вщних станцiях з рiчковим водозабором, де у технологи водо-пщготовки використовуються хлор-газ та iншi хлорагенти (хлорамiн, гiпохлорит натрiю, дiоксид хлору), встановлено, що найбiльшi концентрацiТ ТГМ (хлороформу, бромдихлорме-тану, хлордибромметану) утво-рюються у водi пiд час ТТ оброб-ки хлор-газом та гiпохлоритом натрю, помiтно меншi - з вико-ристаням хлорамiну, практично не утворюються у разi викори-стання дюксиду хлору [9]. Зокрема, дослiдження оброб-леноТ хлор-газом питноТ води iз водоочисного комплексу «Дш-про-Юровоград» у пунктах спо-стереження на 120-ктометро-вому шляху ТТ проходження водоводом вщ м. Свiтловодська до м. Кропивницького свщчать, що середня концентра^я хлороформу у водi iз водопровщ-них мереж мiст Св^ловодськ, Знам'янка, Олександрiя, Кро-пивницький становить вщ 142,5 мкг/дм3 до 163,0 мкг/дм3, максимальна - до 248,0 мкг /дм3, що у 2-4 рази перевищуе ппешчний норматив. Вмют у питшй водi бромдихлорметану та дибромхлорметану був знач-но нижчим, шж ХФ та становив дектька десятюв та одиниць мкг/дм3 вщповщно [10]. 1нша картина спостерiгаеться у м. Киев^ де на Дшпровському та Деснянському водопроводах у водопiдготовцi хлор-газ було замЫено хлорамонiзацiею. Це призвело до зниження вмюту у питнiй водi хлороформу до без-печних рiвнiв, у межах ГДК, кон-центрацiя бромдихлорметану та дибромхлорметану не пере-вищувала одиниць мкг/дм3 [5, 8, 9]. Аналопчш рiвнi зазначених ТГМ рееструються у питнiй водi мют Черкаси та Вiнниця, де на водопроводах, як i ум. Киев^ технолопею водопiдготовки пе-редбачено метод хлорування з преамонiзацiею [11, 12].
Подiбнi дослiдження питноТ води на вмют летких ХОС про-водилися у Донецькм областi Дмитренко О.А. [7]. Вона показала, що у мютах Макивка, Гор-лiвка, Марiуполь, Донецьк, Ар-темiвськ iнтенсивнiсть забруд-
нення води хлороформом у процес хлорування мала чiтко виражену тенденцю залежно вiд етапу и пiдготовки. Так, поверхнева вода питних водо-заборiв мiстила ХФ на рiвнi до 5 мкг/дм3, а вже топя головних споруд водопровщних станцiй його вмiст у водi становив 85452 мкг/дм3.
В Ышм роботi i3 Донецького регюну [13], що мiстить ре-зультати дослщжень СЕС, у мiстах Донецьк та Марiуполь у 2000-2003 роках встановлено забруднення питноТ води хлороформом до 0,11 мг/дм3 та 0,08 мг/дм3 вщповщно. В ок-ремих випадках вмiст ХФ у питшй водi у цих населених пунктах перевищував ГДК в 1,5-3 рази.
1нформа^я щодо забруднення водопровщноТ питноТ води леткими ХОС наводиться у роботах, що виконувалися у Дшпропетровсьюй област [14, 15]. Дослщженнями у Кривбас (м. Кривий Пг) показано, що вмiст ХФ у питнiй водi iз РЧВ на Карачунiвському водогонi був у межах 5,6-78 мкг/дм3, на Раду-шанському - 50-100 мкг/дм3. ^м того, на Радушанському та Леншському водогонах разом з ХФ визначалися також бромованi галогенорганiчнi сполуки (дибромхлорметан), що, ймовiрно, пов'язане з особливостями якюного складу оргашчних речовин у вихщ-нiй водi у кiлькостях, якi пере-вищують гiгieнiчний норматив в 2-6 разiв. Така ситуацiя може призводити до росту онколо-гiчноТ захворюваностi населен-ня регiону [14].
За даними [15], середньорiч-ний вмiст хлороформу у водо-провiднiй питнiй водi за 20072015 роки iз Аульського, Кай-дацького та Ломiвського водо-водiв мiста Днiпро становив 97,8 мг/дм3, 120,0 мг/дм3 та 126,0 мкг/дм3, що перевищува-ло ГДК вщповщно в 1,6, 2,0 та 2,1 рази. Внаслщок засто-сування рiзних схем доочищен-ня водопровщно'Т питноТ води ХФ знижуеться у 2,2-6,5 разiв. В шшм роботi [16] доа^джува-лась хлорована водопровщна вода iз рiчок Днiпро та 1нгулець, що подаеться населенню мiст Днiпро, Кам'янське, Нкополь, Жовт Води. Встановлено пере-вищення ппешчного нормативу за вмiстом ХФ у водi в 1,2-2,1 рази.
У роботi [17] наводяться даш (отриманi Харкiвською СЕС) щодо забруднення водопровщно'Т питноТ води м. Харкова, яка виготовляеться з викори-станням хлору iз рiчок Си верський Донець та Дшпро.
Показано, що вмiст хлороформу у водi iз цих рiчок визначаеться у межах 0,0560,345 мг/дм3 (у середньому 0,20) та 0,04-0,36 мг/дм3 вщповщно. Водопровщна питна вода iз пщземних джерел практично не мютить ХФ (0,001 мг/дм3).
Експериментальними дослщженнями, що проводилися водною лабораторieю 1нсти-туту ппени та медичноТ еколо-гп iменi О.М. Марзеева, встановлено вплив на швидкiсть та величину утворення ТГМ дози хлору та часу контакту з водою, а також залежнють Тхшх рiвнiв вiд температури, рН, виду хлорагента тощо [8, 9]. Окремi результати цих дослщжень вперше у краТш висв^ле-но у кандидатсьюй дисертацп О.В. ЗорiноТ [8]. Зокрема, автором було показано, що за однаковоТ дози введеного активного хлору та Ыших рiв-них умов хлорокисники за своею спроможнютю до утво-рення ХОС у водi (ХФ) розта-шовуються у такм послщовно-стi: гiпохлорит натрю > хлорне вапно > хлорна вода > хлора-мiачна вода.
Отримаш Зорiною О.В. результати дослщжень утворен-ня у питшй водi ТГМ узгод-жуються з даними Дмитрен-ко О.А. [7]. Автором показано, що Ытенсивнють утворення та величина ХФ у питнш водi зумовленi статистично досто-вiрним впливом дози хлору, температурою води, вмютом органiчних сполук та залiза.
Найбiльша кiлькiсть хлороформу утворюеться на етапi первинного хлорування. У
ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ =
водопровщних мережах дос-товiрних змш у рiвнях ХФ у пит-нiй водi не виявлено [5, 8]. 1ншими дослiдниками [18] показано, що утворення ТГМ продовжуеться й тсля надход-ження хлорованоТ води до водопнно'Т мережi.
Джерелом надходження ХОС до органiзму людини, о^м питноТ води, може виступати й вода плавальних басейнiв. Хлорування води у басейнах гiпохлоритом натрю може призводити до утворення ХОС у концентращях у 2-9 разiв вищих за норматив для питноТ води [19].
У водшй лабораторп ДУ «1н-ститут громадського здоров'я iменi О.М. Марзеева НАМН Ук-раТни» останнiми роками про-водяться дослщження вмiсту у хлорованiй питшй водi, окрiм летких ТГМ, також й нелетких ГОК [9, 20]. В УкраТш дослщ-ження ГОК не проводилися, даних щодо вмюту Тх у питнiй водi населених мюць не було. Нами iз дев'яти прiоритетних представникiв ГОК, що виз-началися у питнiй водi Днi-провського та Деснянського водопроводiв м. Киева, вияв-лено лише монохлороцтову та трихлороцтову кислоти. При цьому вмют у водi цих гОк завжди був на порядок мен-шим за визначену у нiй кон-центрацiю ХФ. Найбiльша кон-центра^я МХОК i ТХОК, як i ХФ, рееструвалась у водi в осшньо-л^шй перiод року, що пов'язано з пщвищеним вми стом у вихщшй водi органiчних домiшок у теплий перюд року та необхщнютю у зв'язку з цим збтьшення доз хлору для досягнення потрiбноТ якостi очистки води. Максимальний вмют МХОК у питшй водi (РЧВ) Дшпровського водопроводу становив 20,2 мкг/дм3, Дес-нянського - 20,8 мкг/дм3. Ри вень вмiсту МХОК як прюри-
тетноТ серед шших ГО у бть-шост1 проб води не перевищуе заруб1жний норматив (20 мкг/дм3), але той факт, що в окремих пробах величина ц1еТ' речовини наближаеться або визначаеться у межах ГДК, I е пор1вняною з концентрац1ею ТГМ (хлороформом), вказуе на необх1дн1сть Тх контролю у раз1 оц1нки якост1 питноТ води [9]. Потр1бно також враховувати, що обидв1 ц1 речовини е висо-котоксичними з можливим проявом в1ддаленоТ дм на орга-н1зм (канцерогенний ефект). Контроль ГОК за сумою п'яти пр1оритетних речовин проводиться у питшй вод1 США, Канади тощо [5].
Таким чином, проведеними експериментальними дослщ-женнями встановлено основы особливост1 та залежност1 утворення ТГМ та ГОК пщ час хлорування води:
□ обидва класи ХОС за пр1-оритетними речовинами утво-рюються одночасно;
□ процес утворення ГОК, як I ТГМ, пщпорядковуеться «дозо-часовй залежност1;
□ р1вн1 ГОК у вод1 значно поступаються р1вням утворе-них ТГМ; на вщмшу в1д ТГМ (хлороформу), к1лькост1 ГОК у вод1 е значно нижчими за вста-новлен1 для них нормативи;
□ процес утворення ТГМ та ГОК, за р1вних умов хлорування, вщбуваеться з р1зною ефективнютю в1дпов1дно до окислювального потенц1алу хлорагент1в.
Окр1м основних чинниюв (тип та доза хлорагента, концентра-ц1я орган1чних речовин, експо-зиц1я), що прямо пропорц1йно впливають на штенсивнють утворення летких та нелетких ХОС п1д час хлорування води, значну роль у цьому процес1 вщграють реакц1я рН водного середовища та температура [9].
Останшми роками, окр1м сан1тарно-г1г1ен1чних дослщ-жень з проблеми ХОС, прово-дилися також токсиколопчш експерименти з вивчення 1зо-льованого та комб1нованого або поеднаного впливу ХОС з шшими чинниками довктля на орган1зм пщдослщних тварин. За цим напрямком дослщжен-ня проводяться переважно в 1нститут1 громадського здо-ров'я 1мен1 О.М. Марзеева. Ре-зультати, отриман1 в окремих роботах, були завершен! захи-
стом кандидатських дисерта-цш [9, 21, 22]. Зокрема, у робот1 [21] наводяться резуль-тати ппешчноТ оц1нки 1муно-токсичних ефект1в за комбшо-ваноТ дм хлороформу та фенолу, обгрунтовано значущ1сть 1мунотоксичних ефект1в (характер реакци, частота, штен-сивн1сть та час прояв1в) для оц1нки дм комб1нац1Т хлороформу та фенолу питноТ води; спе-циф1чною та найбТльш чутли-вою до комб1нованого впливу даних сполук е реакц1я ппер-чутливост1 негайного типу. В шшш робот1 [22] визначено характер та особливост1 струк-турно-функц1онального стану системи крови та кровотвор-них оргашв за комб1нованоТ дм електромагн1тного випромшю-вання (ЕМВ) та хлороформу для обГрунтування критер1Тв ппешчно'Т оцшки ТхньоТ неспри-ятливоТ дм на орган1зм. На пщ-став1 цих досл1джень визначено основы критерп оц1нки характеру б1олог1чноТ взаемо-д1Т комплексного впливу цих фактор1в.
Значний науковий 1нтерес являють експериментальш до-сл1дження з встановлення 1зо-льованоТ та комб1нованоТ д1Т на оргашзм тварин питноТ води з понаднормативним вмютом пр1оритетних летких та нелетких ХОС, зокрема хлороформу та монохлороцтовоТ кислоти, що узагальнено у кандидатсь-к1й дисертац1Т Кулш Т.В. [9]. Досл1дженнями протягом 6 мюяц1в встановлено зм1ни в орган1зм1 тварин п1д впливом цих речовин у концентрац1ях, вищих за ГДК (60,0 мкг/дм3 та 20,0 мкг/дм3), як1 посилю-ються за залежнютю «доза -час - ефект» з1 зб1льшенням р1вня ХФ та МХОК, часу дм та сумюного Тх надходження до орган1зму, що бТльшою м1рою зумовлене д1ею хлороформу. Виходячи з цього споживання населенням хлорованоТ питноТ води з понаднормативним вм1-стом прюритетних ХОС (ТГМ та ГОК), передус1м ХФ, як1 кла-сиф1куються як високонебез-печ1 речовини, може стати одним з фактор1в ризику ви-никнення не1нфекц1йних, у тому числ1 онколопчних, захво-рювань людей [9]. Таким чином, експериментальш дослщ-ження на тваринах показали, що тривале надходження до оргашзму з водою ХОС у
понаднормативних концентра-ц1ях спричиняе хрошчну неспе-циф1чну д1ю, яка проявляеться порушенням роботи 1мунноТ системи, зниженням загальноТ резистентност1 оргашзму, ви-кликае р1зноман1тн1 б1олог1чн1 ефекти.
Останшм часом нами запро-ваджено методологю оц1нки неканцерогенного та канцерогенного ризику для здоров'я через споживання забрудненоТ ХОС питноТ води з використан-ням для його визначення зару-б1жних розрахункових формул, адаптованих до в1тчизняних умов водокористування.
У перших дослщженнях ри-зик для здоров'я (Ыдивщуаль-ний, популяцмний) через д1ю токсикант1в питноТ води розра-ховували лише для одного (перорального) шляху його надходження до оргашзму людини [8, 23], у тзшших дослщженнях пщ час розра-хунку ризику враховували три шляхи впливу ХОС (перораль-ний, шгаляцмний, перкутан-ний) на здоров'я населення [7, 24, 25]. Зокрема, Дмитрен-ко О.А. [7] було показано, що ризик для здоров'я у раз1 комплексного надходження ХФ до оргашзму людини формуеться на 35,13% за рахунок пер-оральноТ експозицп, на 37,84% - шгаляцшноТ, на 27,03% -перкутанноТ, при цьому пер-винним ланцюгом ризику виявлялася питна вода.
Визначення та оц1нка ризику для здоров'я через споживання хлорованоТ питноТ води, забрудненоТ ХОС (переважно ХФ), проводилися для меш-канц1в мют КиТв [8, 9], Черкаси [24], окремих мют Донеччини [7], Юровоградщини [25] та шших. Було встановлено за-лежнють шдивщуального ризику непухлинноТ та онколопч-ноТ патолог1Т людини в1д р1вшв вм1сту у питн1й вод1 ХФ, який зростае в1дпов1дно до збть-шення його концентрац1Т у вод1. Якщо хлороформ у питн1й вод1 визначаеться на р1вн1 2-3 ГДК, онколопчний ризик зг1дно з чинною оцшочною шкалою становить 10-4, що е непри-йнятним для населення, на вщмшу вщ ризику на р1вш 10-6, який е характерним для питноТ води з вмютом ХФ у межах ГДК.
Ниш у наш1й кра1ш зд1йсню-ються еп1дем1олог1чн1 досл1д-
№ 3 2020 Еоттошжг & НелМИ 68
THE PROBLEM OF ORGANOCHLORINE
COMPOUNDS IN DRINKING WATERIN
THE WORKS OF THE UKRAINIAN SCIENTISTS
(literary review and own research)
Prokopov V.O., Lypovetska O.B., Zorina O.V.,
Kulish T.V., Sobol V.A.
SI «O.M. Marzieiev Institute for Public Health,
NAMS Ukraine», Kyiv, Ukraine
Objective : We analyzed the current state of the study of the problem of OCC in drinking water according to the results of research of the Ukrainian scientists.
Materials and methods : We used the sources of the scientific literature on the field, experimental, toxicological and epidemiological studies of OCC in drinking water. We applied the method of theoretical analysis of the scientific information. Results: The contribution of the Ukrainian scientists into the study of the problem of organochlorine compounds in drinking water of Ukraine is shown. The spectrum and levels of volatile THM and nonvolatile HAA in tap water have been established. The distictions and basic regularities of their formation at the use of different chloragents (gaseous
chlorine, sodium hypochlorite, chloramine, chlorine dioxide) and removal of water pipelines at the treatment plants, influence on the process of formation of various natural and technological factors (type anddose of chloragent, concentration of organic substances, exposure, pH, temperature etc.) have been defined. The obtained findings of the research on the problem of OCC in water are new for Ukraine, they indicate a potential threat to the health of the population at the long-term consumption of drinking water contaminated with OCC in excess amount.
In recent years, the first results of biomedical studies of the effects of the contaminated with OCC drinking water on the organism of the animals and human health have been obtained. Epidemiological data on the effects of long-term consumption of chlorinated drinking water with excess OCC on non-communicable morbidity are being accumulated. Keywords: organochlorine compounds, trihalomethanes, haloacetic acids, conditions оf ОСС formation, influence factors, drinking water, toxicological studies, epidemiological studies, risk assessment, non-communicable morbidity.
ження впливу тривалого спо-живання хлорованоТ питноТ води (забрудненоТ ХОС) на нешфекцмну захворюванють населення. На жаль, таю до-слщження у нас ще поодиною, результати Тх не завжди дозво-ляють зробити достатньо об-фунтований висновок про роль та внесок хлорованоТ питноТ води у формування неЫфекцм-ноТ патологи населення,насам-перед онкозахворювань. У свт продовжуеться дискуая сто-совно ролi хлорування рiчковоТ питноТ води у збтьшенн ризику виникнення окремих форм раку. Вважаеться, що частка ХОС у формуванн канцерогенного ризику становить 5% вщ за-гального популяцмного канцерогенного ризику [13].
З небагатьох наукових роб^, що виконан в УкраТн за напрямком «хлорована питна вода - захворюванють населення», штерес являють до-слщження Дмитренко О.А. [7], Прокопова В.О. зi ствавтора-ми [26, 27].
Визначення залежност мiж рiвнем ХФ у питшй водi i захво-рюванютю населення Донбасу (пщ спостереженням перебу-вало близько 2,5 млн. оаб, перюд мошторингу склав 11 роюв) засвщчило [7] зростання захворюваност на злоякюш пухлини в 1,3-8,6 разiв внасш-док хрошчного впливу ХФ питноТ води. Коефщенти кореляцГТ й детермЫацп (р<0,001) пщ-тверджували зв'язок мiж кон-
центрацiею ХФ i частотою уах випадкiв захворювань на злоякюш новоутворення (г=0,85 i D=72%), рак шлунка, сечового мiхура, нирок, прямоТ кишки, ободовоТ кишки (г=0,75-0,85 i D=53-72%).
Подiбнi епiдемiологiчнi до-слiдження виконувалися у рiзнi роки й авторами щеТ публiкацiТ. У м. Черкасах (до впроваджен-ня на водопроводi хлорамош-зацiТ) та в окремих мютах КiровоградськоТ области населення яких забезпечуеться рiч-ковою водопровiдною питною водою з надлишком ХОС (за ХФ на рiвнi 2-3 ГДК), проводи-лися монiторинговi дослщжен-ня вмiсту ХФ у водi та спосте-реження за рiвнем первинноТ захворюваностi населення на рак протягом 10 роюв [26, 27]. Для мешкан^в м. Черкас вста-новлено прямий сильний коре-ляцiйний зв'язок (р<0,01) мiж раком ободовоТ кишки та питною водою, забрудненою ХФ, який у вкових групах 55-69 роюв дорiвнюе 0,7, 70 рокiв i бiльше - 0,8 [26].
Для населення дослщжених мiст КiровоградськоТ област статистично достовiрний (р< 0,05) кореляцшний зв'язок (г=0,9) з питною водою, забрудненою ХФ, встановлено для таких онкозахворювань, як пухлини шлунка та ободовоТ кишки [27].
Таким чином, вже першi результати епщемюлопчних дослщжень впливу питноТ
води, забрудненоТ ХОС, на здоров'я людей, виконаш у нашм краТш, свщчать, що проблему хлорування питноТ води потрiбно розглядати та вири шувати не лише пщ кутом зору бiоцидноТ дiТ хлору на мiкро-органiзми, але й враховувати утворення небезпечних про-мiжних продуктiв хлорування, насамперед летких ХОС, кон-центрацiТ яких можуть сягати понаднормативних значень у водi i створювати загрозу здо-ров'ю людей у разi ТТ тривалого споживання.
Висновки
1. В УкраТш системш науковi дослщження проблеми ХОС у питнiй вод^ якi започаткованi нами, проводяться за такими саме напрямками, як i у про-вiдних краТнах свiту. Найбiльшу кiлькiсть наукових роб^ в УкраТнi та за кордоном при-свячено вивченню саштарно-ппешчних аспектiв проблеми ХОС у водi та суттево менше -медико-бюлопчним питанням впливу забрудненоТ ХОС питноТ води на оргашзм тварин та здоров'я людей.
2. Отримаш вченими-ппеш-стами результати дослiджень з проблеми ХОС у водi для УкраТни е новими. Вони дозволили вперше з урахуванням особливостей стану та якост води водойм, застосовуваних у краТш хлорних технолопй водо-пiдготовки, скласти об'ективну картину про забруднення питноТ води прюритетними представ-
никами летких та нелетких ХОС, можливих Т'хшх piBHiB, часто понаднормативних, що стано-витиме потенцмну загрозу для здоров'я людей у pазi тривало-го споживання такоТ води.
3. Поодинокi у нашм кpаТнi науковi роботи щодо встанов-лення ризику здоров'ю вщ дiТ ХОС питноТ води та епщемюло-гiчних спостережень про вплив тривалого споживання хлоро-ваноТ питноТ води з надлишком ХОС на нешфекцмну захворю-ванiсть населення, яких i у свiтi дотепер виконано ще обмаль, та результати Тх часто супе-pечливi, що робить подальше проведення дослщжень за цими напрямками актуальними та потребуе Тх штенсифкацп. Це сприятиме pозpобцi науко-во обфунтованого прогнозу можливих епщемюлопчних на-слiдкiв вiд дм ХОС питноТ води на здоров'я людей.
4. Результати епщемюлопчних спостережень свщчать про мож-ливий вплив тривалого споживання хлорованоТ питноТ води, забрудненоТ ХОС, на неЫфекцм-ну захворюванють населення, у тому чи^ онкологiчну, якi коре-люють з розрахунковими дани-ми про ризик для здоров'я через надходження до оргашзму ток-сичних ХОС, передуам хлороформу, що мае стати основою для наукового обГрунтування необхщност замiни у техноло-гiях водопщготовки питноТ води на piчкових водопроводах «агре-сивних» хлоpагентiв (газоподiб-ний хлор, ппохлорит натpiю) на «м'яю» хлорагенти (хлоpамiн, дiоксид хлору), здатних мiнiмiзу-вати до безпечних piвнiв утво-рення ХОС.
Л1ТЕРАТУРА
1. Guidelines for Drinking-Water Quality: Recommendations. Third Edition Incorporating the First and Second Addenda. Geneve : WHO, 2008. 668 p.
2. A Review of Human Carcinogens: Chemical Agents and Related Occupations. IARC Monographs. Lyon, 2012.
Vol. 100. Part F. 628 p.
3. Ппешчш вимоги до води питноТ, призначеноТ для спо-живання людиною : ДСан^Н 2.2.4-171-10 / МОЗ УкраТни. КиТв, 2012. 55 с.
4. Rook J.J. Formation of haloforms during chlorination of natural waters. Environmental Science & Technology. 1977. Vol. 11. № 5. P. 478-482.
5. Прокопов В.О. Питна вода УкраТни: медико-еколопчш та саштарно-ппешчш аспекти. КиТв : Медицина, 2016. 400 с.
6. Прокопов В.О., Чичковська Г.В., Бардик Ю.В. та iH. Мошторинг питноТ води УкраТни щодо вмюту у шй хлороформу. ririeHa населених м'юць : зб. наук. пр. К., 2003. Вип. 42. С. 80-84.
7. Дмитренко О.А. Ппешчна оцшка впливу хлороформу питноТ води на здоров'я населення : автореф. дис. ... канд. мед. наук. К., 2011. 20 с.
8. Зорша О.В. Ппешчне обфунтування шляхiв м^ми зацп утворення хлороргашч-них сполук при застосуванш хлору у водопщготовщ : автореф. дис. ... канд. бюл. наук. К., 2006. 21 с.
9. Кулш Т.В. Порiвняльна ппешчна оцiнка небезпеки летких та нелетких хлорорга-нiчних сполук, що утворю-ються при хлоруваннi питноТ води, та ризики для здоров'я населення : автореф. дис. . канд.. бюл. наук. К., 2018. 25 с.
10. Прокопов В.О., Зори на О.В., Соболь В.А. та н Результати монiторингу вмiсту летких токсичних ХОС у хлоро-вашй питнiй водi населених пунктiв Юровоградщини, що забезпечуються водою з водопроводу «Дшпро-Юровоград». Актуальн'1 питання ппени та еколопчно'1 безпеки Украши (Х марзeeвськi читання) : зб. тез доп. наук.-практ. конф. К., 2014. Вип. 14. С. 60-64.
11. КП «Черкасиводоканал». Контроль якост питноТ води (11.03.2020). URL:http:// vodokanal.ck.ua/index.php?opti on=com_content&view=article&i d=1088&Itemid=38 (in Ukrainian).
12. КП «Вшницяоблводо-канал». Якiсть води за лютий 2020 р. URL :
https://vinvk. com. ua/2015-07-21-08-02-13/pokazniki-yakosti-pitnoji-vodi (in Ukrainian).
13. Ермаченко А.Б., Котов В.С., Пономарева И.Б. и др. Галогенсодержащие соединения в питьевой воде как фактор риска формирования онкологической заболеваемости населения. Пгieнiчна наука та практика на рубежi столть : матер. XIVз')'зду ппенюлв Укра/ни. Днтропетровськ, 2004. Т. 1. С. 204-207.
14. Лисий А.Ю., Риженко С.А., Грузш 1.1. та н Ппешчна оцш-
ка забруднення питноТ води тригалогенметанами i впливу на онколопчну захворюванють населення Кривбасу. Ппена населених м'юць : зб. наук. пр. К., 2008. Вип. 51. С. 93-103.
15. Коваль В.В. Ппешчна оцшка доочищеноТ питноТ води, яка споживаеться насе-ленням iндустрiального мюта : автореф. дис. ... канд. мед. наук. К., 2018. 21 с.
16. Зайцев В.В. Обфунтування програми мошторингу питноТ водопровщноТ води на пiдставi ппешчно'Т оцшки впливу хлороргашчних сполук на здоров'я мюького населення промислового регюну: автореф. дис. ... канд. мед. наук. К., 2019. 20 с.
17. Кратенко И.С., Колпако-ва Т.М., Мельник Л.Н. и др. Результаты изучения химического состава питьевой воды, подаваемой населению г. Харькова, и его возможного влияния на заболеваемость населения. Пгieнiчна наука та практика на рубежi столть : матер. XIV з '¡зду гiгieнiстiв Укра/ни. Днтропетровськ, 2004. Т. 1. С. 359-362.
18. Загороднюк Ю.В., Оме-льчук С.Т., Загороднюк К.Ю., Василиненко М.1. Законо-мiрностi утворення хлороргашчних сполук у процесах очи-щення та транспортування питноТ води (на прикладi водо-очисних споруд мюта Нко-поль). Медичнi перспективи. 2011. Т. XVI. № 2. С. 110-117.
19. Бурлака А.1., Гаркавий С.1., Коршун М.М., Прокопов В.О., Соболь В.А., Забродська Т.М. Тригалометани у водi плаваль-них басейшв при навчально-виховних закладах залежно вщ метода знезаражування. Пгieна населених м'юць: зб. наук. пр. К., 2013. Вип. 61. С. 105-112.
20. Прокопов В.О., Труш 6.А., Гуленко С.В., Соболь В.А., Кулш Т.В. Галогеноцтовi кис-лоти у хлоровашй питшй водi як ппешчна проблема (систе-матиза^я та аналiз св^ово'Т л^ератури). Пгieна населених м'юць : зб. наук. пр. К., 2013. Вип. 61. С. 88-100.
21. Лук'янчук С.В. Ппешчна оцшка iмунотоксичних ефек^в за комбшовано'Т дм прюритет-них забруднень водного сере-довища : автореф. дис. ... канд. бюл. наук. К., 2010. 20 с.
ПРОБЛЕМА ХЛОРОРГАНИЧЕСКИХ СОЕДИНЕНИЙ
В ВОДЕ В РАБОТАХ УКРАИНСКИХ УЧЕНЫХ
(обзор литературы и собственных исследований)
Прокопов В.А., Липовецкая Е.Б.,
Зорина О.В., Кулиш Т.В., Соболь В.А.
ГУ «Институт общественного здоровья
им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев, Украина
Цель работы - анализ современного состояния изучения проблемы ХОС в воде по результатам исследований украинских ученых. Материалы и методы: источники научной литературы о натурных, экспериментальных, токсикологических и эпидемиологических исследованиях ХОС в воде. Использован метод теоретического анализа научной информации. Основные результаты. Показан вклад отечественных ученых в изучение проблемы хлорорга-нических соединений в питьевой воде Украины. Установлен спектр и уровни летучих ТГМ и нелетучих ГУК в водопроводной воде, определены особенности и основные закономерности их образования при использовании различных хло-рагентов (газообразный хлор, гипохлорит натрия, хлорамин, диоксид хлора) и удаления на очистных сооружениях водопроводов, влияние на процесс их образования различных природ-
ных и технологических факторов (тип и доза хлорагента, концентрация органических веществ, экспозиция, рН, температура и т.д.). Полученные результаты исследований по проблеме ХОС в воде для Украины являются новыми и свидетельствуют о потенциальной угрозе для здоровья населения при длительном употреблении питьевой воды, загрязненной ХОС в сверхнормативных количествах. В последние годы получены первые результаты медико-биологических исследований влияния питьевой воды, загрязненной ХОС, на организм животных и здоровье людей. Оценены индивидуальный и популяционный риски здоровью от воздействия ХОС питьевой воды, накапливаются эпидемиологические данные о влиянии длительного потребления хлорированной питьевой воды с избытком ХОС на неинфекционную заболеваемость населения. Ключевые слова: хлорорганические соединения, тригалометаны, галогенуксусные кислоты, условия образования хос, факторы влияния, питьевая вода, токсикологические исследования, эпидемиологические наблюдения, оценка рисков, неинфекционная заболеваемость.
22. Кравчун Т.е. Ппеычна оцЫка поеднаноТ дм фiзичних та хiмiчних чинниюв довктля на ocHOBi структурно-функцюналь-них змЫ системи крови i крово-творення : автореф. дис. ... канд. мед. наук. К., 2013. 20 с.
23. Оцшка канцерогенного ризику для здоров'я населен-ня вщ споживання хлорованоТ питноТ води : методичн вка-зiвки МВ 2.2.4-122-2005. К., 2006. URL : http://document. ua/docs/tdoc9152.php
24. Прокопов В.О., Гулен-
ко С.В. Ппешчна оцЫка канцерогенного ризику здоров'ю через споживання хлорованоТ питноТ води. Довклля та здоров'я. 2013. № 2 (65). С. 50-54.
25. Прокопов В.О., Липо-вецька О.Б., Кулш Т.В., Гарка-вий С.С. ОцЫка канцерогенного ризику для населення вщ споживання хлорованоТ питноТ води. Довклля та здоров'я. 2017. № 4 (84) С. 37-39.
26. Прокопов В.А., Шушков-ская С.В. Влияние хлорированной питьевой воды на заболеваемость населения раком ободочной кишки (эпидемиологическое исследование). Довклля та здоров'я. 2012. № 3 (62). С. 46-51.
27. Прокопов В.О., Липовець-ка О.Б. Вплив хлороформу питноТ води на онколопчну захворюванють населення Юровоградщини. Довклля та здоров'я. 2019. № 3. С. 42-46.
REFERENCES
1. Guidelines for Drinking-Water Quality: Recommendations. Third Edition Incorporating the First and Second Addenda. Geneve : WHO; 2008 : 668 p.
2. A Review of Human Carcinogens: Chemical Agents and Related Occupations. IARC Monographs. Lyon; 2012 ; 100; Part F : 628 p.
3. Ministry of Health of Ukraine. Hihiienichni vymohy do vody pytnoi, pryznachenoi dlia spozhyvannia liudynoiu : DSanPiN 2.2.4-171-10 [Hygienic Requirements for DrinkingWater for Human Consumption: SSanRN 2.2.4171-10]. Kyiv ; 2012 : 55 p.
(in Ukrainian).
4. Rook J.J. Formation of Haloforms during Chlorination of Natural Waters. Environmental Science & Technology. 1977 ; 11 (5) : 478-482.
5. Prokopov V.O. Pytna voda Ukrainy: medyko-ekolohichni ta sanitarno-hihiienichni aspekty [DrinkingWater of Ukraine: Medico-Ecological and Sanitary Aspects]. Kyiv : Medytsyna ; 2016 : 400 p. (in Ukrainian).
6. Prokopov B.O., Chychkovska H.V., Bardyk Yu.V. et al. Monitorynh pytnoi vody Ukrainy shchodo vmistu u nii khloroformu [Monitoring of Drinking Water of Ukraine on the
Content of Chloroform in It]. In : Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of Settlements]: Sci. Works Coll. Kyiv ; 2003 ; 42 : 8084 (in Ukrainian).
7. Dmytrenko O.A. Hihiienichna otsinka vplyvu khlo-roformu pytnoi vody na zdorovia naselennia : avtoref. dys. ... kand. med. nauk [Hygienic Assessment of the Impact of Drinking Water Chloroform on the Health of the Population : Ph. D. in Biological Sciences Diss.]. Kyiv ; 2011 : 20 p. (in Ukrainian).
8. ZorinaO.V. Hihiienichne obgruntuvannia shliakhiv mini-mizatsii utvorennia khlororhanichnykh spoluk pry zastosuvanni khloru u vodopid-hotovtsi : avtoref. dys. ... kand. biol. Nauk [Hygienic Substantiation of the Ways of the Minimization of the Formation of Organochlorine Compounds in the Use of Chlorine in Water Treatment: Ph. D. in Biological Sciences Diss.]. Kyiv ; 2006 : 21 p. (in Ukrainian).
9. Porivnialna hihiienichna otsinka nebezpeky letkykh ta neletkykh khlororhanichnykh spoluk, shcho utvoriuiutsia pry khloruvanni pytnoi vody, ta ryzyky dlia zdorovia naselennia : avtoref. dys. ... kand.. biol. Nauk [Comparative Hygienic Assessment of the Dangers of Volatile and Non-Volatile Organochlorine Compounds
Formed at the Chlorination of Drinking Water and Risks to Public Health: Ph. D. in Biological Sciences Diss.]. Kyiv ; 2018 : 25 p. (in Ukrainian).
10. Prokopov V.O., Zorina O.V., Sobol V.A. et al. Rezultaty moni-torynhu vmistu letkykh toksych-nykh KhOS u khlorovanii pytnii void naselenykh punktiv Kirovohradshchyny, shcho zabezpechuiutsia vodoiu z vodoprovodu «Dnipro-Kirovohrad» [The Results of Monitoring of the Content of Volatile Toxic OCC in Chlorinated Drinking Water of the Settlements of Kirovohrad Region Provided by Water from the Dnipro-Kirovohrad Water Pipeline]. In : Aktualni pytannia hihiieny ta ekolohichnoi bezpeky Ukrainy (desiati marzieievski chytannia): mater. konf. [Topical Issues of Hygiene and Environmental Safety of Ukraine (10-th Marzieiev's Reading): Conf. Mater.]. Kyiv ; 2014 ; 14 : 60-64 (in Ukrainian).
11. KP «Cherkasyvodokanal». Kontrol yakosti pytnoi vody (11.03.2020) [Cherkasyvodokanal ME. Drinking Water Quality Control (03/11/2020)]. URL: http://vodokanal. ck. ua/index.p hp?option=com_content&view= article&id= 1088&Itemid=38
(in Ukrainian).
12. KP «Vinnytsiaoblvodokanal». Yakist vody za liutyi 2020. [Vinnytsiaoblvodokanal ME. Water Quality over February 2020]. URL :
https://vinvk.com.ua/2015-07-21 -08-02-13/pokazniki-yakos ti-pitnoji-vodi (in Ukrainian).
13. Ermachenko A.B., Kotov V.S., Ponomareva I.B. et al. Galogensoderzhashchiye soyedineniya v pityevoy vode kak factor riska formirovaniya onkologicheskoy zabole-vayemosti naseleniya [Halogen-Containing Compounds in Drinking Water as a Risk Factor of the Formation of Oncological Morbidity in the Population]. In : Hihiienichna nauka ta praktyka na rubezhi stolit: mater. XIV zizdu hihiienistiv Ukrainy [Hygienic Science and Practice at the Turn of the Century: Mater. XIV Congress of the Hygienists of Ukrain]. Dnipropetrovsk; 2004 ; 1 : 204207 (in Russian).
14. Lysyi A.Yu., Ryzhenko S.A., Hruzin I.I. et al. Hihiienichna
otsinka zabrudnennia pytnoi vody tryhalohenmetanamy i vplyvu na onkolohichnu zakhvo-riuvanist naselennia Kryvbasu [Hygienic Assessment of Drinking Water Contamination with Trihalogenmethane and Impact on the Oncological Morbidity of the Population of Kryvbas]. In : Hihiiena nase-lenykh mists [Hygiene of Settlements]: Sci. Works Coll. Kyiv ; 2008 ; 51 : 93-103 (in Ukrainian).
15. Koval V.V. Hihiienichna otsinka doochyshchenoi pytnoi vody, yaka spozhyvaietsia nase-lenniam industrialnoho mista : avtoref. dys. ... kand. med. nauk [Hygienic Assessment of Purified Drinking Water Consumed by the Population of an Industrial City: Ph.D. in Medical Sciences Diss.]. Kyiv; 2018: 21 p.
(in Ukrainian).
16. Zaizev V.V. Obgruntuvannia prohramy monitorynhu pytnoi vodoprovidnoi vody na pidstavi hihiienichnoi otsinky vplyvu khlororhanichnykh spoluk na zdorovia miskoho naselennia promyslovoho rehionu : avtoref. dys. ... kand. med. nauk [Substantiation of the Program on the Monitoring of DrinkingTap Water on the Basis of Hygienic Assessment of the Effect of Organochlorine Compounds on the Health of Urban Population in the Industrial Region: Ph.D. in Medical Sciences Diss.]. Kyiv ; 2019 : 20 p. (in Ukrainian).
17. Kratenko I.S., Kolpako-va T.M., Melnik L.N. et al. Rezultaty izucheniya khimich-eskogo sostava pityevoy vody, podavayemoy naseleniyu m. Kharkova, i ego vozmozhnogo vliyaniya na zabolevayemost naseleniya [The Results of the Study of the Chemical Composition of Drinking Water Supplied to the Population of Kharkov and Its Possible Impact on the Incidence of the Population]. In : Hihiienichna nauka ta praktyka na rubezhi stolit: mater. XlVzizdu hihiienistiv Ukrainy [Hygienic Science and Practice at the Turn of the Century: Mater. XIVCongress of the Hygienists of Ukraine]. Dnipropetrovsk; 2004 ; 1 : 359362 (in Ukrainian).
18. Zahorodniuk Yu.V., Omelchuk S.T., Zahorodniuk K.Yu. and
Vasylynenko M.I. Zakonomirnosti utvorennia khlororhanichnykh spoluk u protsesakh ochyshchennia ta transportuvannia pytnoi vody (na prykladi vodoochysnykh sporud mista Nikopol) [Regularities of the Formation of Organochlorine Compounds in the Processes of Purification and Transportation of Drinking Water (in Example of Water Treatment Facilities of the City of Nikopol)]. Medychni perspectyvy. 2011 ; XVI (2) : 110-117 (in Ukrainian).
19. Burlaka A.I., Harkavyi S.I., Korshun M.M., Prokopov V.O. and Sobol V.A., Zabrodska T.M. Tryhalometany u vodi plavalnykh baseiniv pry navchalno-vykhovnykh zakladakh v zalezh-nosti vid metodu znezarazhu-vannia [Trigalomethanes in Water of Swimming Pools at the Educational Institutions, Depending on the Method of Disinfection]. In : Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of Settlements]: Sci. Works Coll. Kyiv ; 2013 ; 61 : 105-112
(in Ukrainian).
20. Prokopov V.O., Trush Ye.A., Hulenko S.V., Sobol V.A. and Kulish T.V. Halohenotstovi kysloty u khlorovanii pytnii vodi yak hihiienichna problema (system-atyzatsiia ta analiz svitovoi liter-atury) [Haloacetic Acids in Chlorinated Drinking Water as a Hygienic Problem (Systematization and Analysis of World Literature)]. In : Hihiiena naselenykh mists [Hygiene of Settlements]: Sci. Works Coll. Kyiv ; 2013 ; 61 : 88-100
(in Ukrainian).
21. Lukianchuk S.V. Hihiienichna otsinka imuno-toksychnykh efektiv za kombi-novanoi dii priorytetnykh zabrudnen vodnoho sere-dovyshcha : avtoref. dys. ... kand. biol. nauk [Hygienic Evaluation of the Immunotoxic Effects at the Combined Action of the PriorPollutions of the Aquatic Environment: Ph.D. in Biological Sciences Diss.]. Kyiv ; 2010 : 20 p. (in Ukrainian).
22. Kravchun T.Ye. Hihiienichna otsinka poiednanoi dii fizychnykh ta khimichnykh chynnykiv dovkillia na osnovi strukturno-funktsionalnykh zmin systemy krovi i krovotvorennia : avtoref. dys. ... kand. med. nauk
[Hygienic Assessment of the Combined Effect of Physical and Chemical Environmental Factors on the Basis of Structural and Functional Changes in the Blood and Blood Systems: Ph.D. in Medical Sciences Diss.]. Kyiv ; 2013 : 20 p. (in Ukrainian).
23. Otsinka kantserohennoho ryzyku dlia zdorovia naselennia vid spozhyvannia khlorovanoi pytnoi vody : metodychni vkazivky MV 2.2.4-122-2005 [Assessment of the Carcinogenic Risk for the Health of the Population from the Consumption of Chlorinated Drinking Water: Guidelines 2.2.4-122-2005].
Kyiv ; 2006. URL :http://docu-ment. ua/docs/tdoc9l52.php (in Ukrainian).
24. Prokopov V.O. and Hulenko S.V. Hihiienichna otsinka kantserohennoho ryzyku zdoroviu cherez spozhyvannia khlorovanoi pytnoi vody [Hygienic Assessment of Carcinogenic Health Risks Due to the Consumption of Chlorinated Drinking Water]. Dovkillia ta zdorovia (Environment & Health). 2013 ; 2(65) :50-54
(in Ukrainian).
25. Prokopov V.O., Lypovet-ska O.B., Kulish T.V. and Harkavyi S.S. Otsinka kantserohennoho ryzyku dlia naselennia vid spozhyvannia khlorovanoi pytnoi vody [Assessmentof the Carcinogenic Risk for the Population from Chlorinated Drinking Water Consumption]. Dovkillia ta zdorovia (Environment & Health). 2017 ; 4 (84) : 37-39 (in Ukrainian).
26. Prokopov V.A. and Shush-kovskaya S.V. Vliyaniye khloriro-vannoy pityevoy vody na zabole-vayemost naseleniya rakom obodochnoy kishki (epidemio-logichesykoe issledovaniye) [The Dovkillia ta zdorovia (Environment & Health). 2012 ; 3 (62) : 46-51 (in Russian).
27. Prokopov V.O. and Lypo-vetska O.B. Vplyv khloroformu pytnoi vody na onkolohichnu zakhvoriuvanist naselennia Kirovohradshchyny [Influence of Drinking Water Chloroform on the Oncological Morbidity of the Population in Kirovograd Region]. Dovkillia ta zdorovia (Environment & Health). 2019 ; 3 : 42-46 (in Ukrainian).
Haa 'Mwno go pegaK^i' 14.06.2020
КУЗЬМ1НОВ Б.П., СЕНЮК Н.В., ЛОЗИНСЬКИЙ 1.М.
НД1 етдемюлогп та ппени ЛНМУ iM. Данила Галицького, м. Львiв, УкраТна kuzminovborys@gmail.com
УДК 61.001.5 https://doi.org/10.32402/dovkil2020.03.073
THE CREATIVE WAYOF DANYLO HALYTSKYIRESEARCH INSTITUTE OF EPIDEMIOLOGY AND HYGIENE, LNMU: EXPERIENCE, ACHIEVEMENTS, PROSPECTS
Kuzminov B., Seniuk N., Lozynskyi I.
ТВОРЧИЙ ШЛЯХ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНОГО 1НСТИТУТУ
ЕП1ДЕМ1ОЛОГ11 ТА Г1Г1БНИ ЛНМУ iM. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО: ДОСВ1Д, ДОСЯГНЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ
иншнього року виповнюеться 80 poKiB з часу заснування ^nbBÎBCbKoro саытарно-бактерюлопчного Ыституту (НД1 епще-мюлогп та ппени ЛНМУ iMe^ Данила Галицького). yci ц роки дiяльнiсть Ысти-туту була спрямованою на запоб^ання поширенню особливо небезпечних та керованих засобами масовоУ iмунoпрo-фшактики iнфeкцiйних захворювань, на встановлення рoлi eтioлoгiчних чинникiв у розвитку екозалежних хвороб, на пошук альтернативних моделей для ток-сикoлoгiчних дослщжень.
Нин лабoратoрiï iнституту укомплек-тoванi сучасним обладнанням, що до-зволяе використовувати як класичн методи лабораторного аналiзу, так i пeрeдoвi методи дiагнoстики (ПЛР у рeжимi реального часу, iмунoфeрмeнт-ний аналiз, люмiнeсцeнтна мкроскотя). Наявнiсть сучасного навiгацiйнoгo та Ыформацмно-комункацмного облад-нання дозволяе впроваджувати у практику епщемюлопчного нагляду ГЮ-тех-нологи.
Мета дослiдження. Ретроспективне дослщження eтапiв створення, розвитку та основних напрямюв науково-
ТВОРЧИЙ ШЛЯХ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНОГО1НСТИТУТУ ЕПЩЕМЮЛОП1 ТА ППеНИ ЛНМУ iM. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО: ДОСВ1Д, ДОСЯГНЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ Кузьмнов Б.П., Сенюк Н.В., Лозинський 1.М.
НЩ1 епщемюлоги та ппени ЛНМУ iM. Данила Галицького, м. Львiв, Украша
Щосл'1джено icTop^4Hi вiхи розвитку однеï з найстарiших уста-нов протиепДемiчного профлю Укра'1'ни - Науково-дослдного iнституту епiдемiологiï та ппени, пдсумовано основнi науковi здобутки. Фахiвцi iнституту зробили вагомий внесок у розвиток епiдемiологiчноï та гiгiенiчноï науки, вивчення природно-вогни-щевих особливо небезпечних iнфекцiй, iнфекцiйних хвороб, керованих засобами масовоï iмунопрофлактики, розробку заходв епiдемiологiчного нагляду та профлактики. Комплексними науковими досл'1дженнями за участ ппенюлв рiзного профлю встановлено вплив антропотехногенного забруднення об'еклв навколишнього середовища на розвиток екозалежних захворювань та стан здоров 'я населення.
Ключов'1 слова: епщемюлопя, гПена, HayKOBi дослщження, icTop^HÏ аспекти, природно-вогнищев'1 iнфекцiï, керован'1 нфекцп, екозалежн захворювання.
© Кyзьмiнoв Б.П., Сенюк Н.В., Лозинський 1.М. СТАТТЯ, 2020.
