Про вплив віку насадження на фауну дрібних ссавців Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Науковий вкник, 2005, вип. 15.5

джень, грамотне формування узлiсь, ведення рубок у перюд мшмально! ак-тивност земноводних i плазунiв, догляд за люовими водоймами i штучна ре-гуляцiя 1х стабiльностi, зведення до мшмуму фактора турбування тварин.

Вивчення видового складу земноводних i плазушв у лiсових екосисте-мах, з'ясування чисельностi та щiльностi популяцiй, вивчення живлення, вшу тварин дають змогу у багатьох випадках скорегувати термши ведення люо-господарських робiт, вдосконалити 1х технологiю з метою збереження фауни земноводних i плазунiв. Особливо актуальне це питання у випадку охорони рщюсних видiв тварин. Загальш батрахологiчнi та герпетологiчнi методики переорieнтоваш на дослiдження винятково у люових екосистемах дають змогу ощнити стан фауни i розробити рекомендаци для лiсових господарств з подальшою можливiстю оптимiзацil функцiонування популяцiй земноводних i плазунiв як невщ'емно! частини люово! екосистеми.

Лiтература

1. Програма и методика биогеоценологических исследований. - М.: Наука, 1974. - С. 132.

2. Шляхтин В.Г., Голикова В.Л. Методика полевых исследований экологии амфибий и рептилий. - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1986. - С. 4-67.

УДК 630*181.42 Acnip. В.П. Ходзтський1 -НЛТУ Украши

ПРО ВПЛИВ В1КУ НАСАДЖЕННЯ НА ФАУНУ ДР1БНИХ ССАВЦ1В

Видове pi3HOMarnTra та чисельшсть дрiбних ссавщв пов'язанi з вшом насад-жень. Найбшьш заселенi дрiбними ссавцями насадження II-IV класiв вшу. Видове pi3HOMaHiT^^ дрiбних ссавцiв найбiльше в насадженнях вшом 41-60 роюв.

Doctorate V.P. Khodzinsky - NUFWT of Ukraine About Influence of Age of Planting on Fauna of the Small Mammals

The age of planting affects on a species variety and quantity of small mammals. Most populated by the small mammals in the planting of II-IV age classes. Species variety of small mammals is most in planting by age 41-60 years.

Вивчення законом1рностей поширення ссавщв у люових насадженнях залежно вщ лшвничо-таксацшних показниюв насаджень мае пряме вщно-шення до шзнання структурно-функщональних особливостей л1су [1]. В умо-вах Захщного Ллсостепу Украши, дослщженням впливу вшу насадження на чисельшсть, видове р1зномашття др1бних ссавщв, для повнощнного вивчення участ дано! групи тварин у властивих люу процесах (грунтоутворення, роз-кладання рослинного детриту, люовщновлення, формування трав'яного вкриття тощо), достатньо! уваги дос не придшялось.

Матер1ал та методика

З метою вивчення впливу вшу насадження на фауну др1бних ссавщв в умовах Захщного Люостепу проведено облши вщносно! чисельност тварин у

1 ЛМГО "Студентське терюлопчне товариство" (LCSO "Student teriological society"). Наук. кер1вник: проф. В. Д. Бондаренко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Укра!ни

1. Лкове та садово-паркове господарство

97

Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши

репрезентативних для Захщного Лiсостепу насадженнях Львiвськоï ^bBÍBCb-кий ДЛГ, природний заповiдник "Розточчя", нацiональний природний парк мЯворiвськийм) та Тернопшьсько1' (Тернопiльський ДЛГ, Чорткiвський ДЛГ, природний заповщник "Медобори") областей на 20-ти дослщних дiлянках, якi характеризуются рiзним вiком насаджень. При облжу використано пас-тки Геро, приманка - кубики хлiба легко обсмажеш у соняшниковiй олiï. По-казник облжу: кiлькiсть особин на 100 пастко^б. За перiод дослiджень вщ-працьовано 2434 пастко-доби, вiдловлено 484 тварини. З вщловлених при об-лiках тварин знято метричнi ознаки тша (довжина тiла - L, довжина хвоста -Ca, довжина лапки - Pl, довжина вуха - Au), визначено стать та вщносний вж тварин. Данi характеристики використовували при встановленнi видовоï при-належностi здобутих тварин [2-5].

Результати

На дослщних дiлянках виявлено 8 видiв дрiбних ссавцiв, а саме: кома-хоïднi (Insectívora) - мiдицевi (Soricidae) - бiлозубка велика (Crocidura leoco-don), бурозубки звичайна (Sorex araneus), середня (Sorex caecutiens), мала (Sorex minutus); мишоподiбнi гризуни (Muroidae) - мишачi (Muridae) - мишак лiсовий (Sylvaemus sylvaticus), мишак жовтогорлий (Sylvaemus tauricus) та но-рицевi (Arvicolidae) - нориця руда (Myodes glareolus), нориця шдземна (Terricola subterraneus). Латинськ назви видiв подано за I. Загороднюком [3]. Особливостi видового рiзноманiття дрiбних ссавцiв залежно вiд вiку насад-ження наведено в табл. 1 та на рис. 1.

Табл. 1. Вплив eîuy насадження на видоверiзноманimmя фауни dpi6Hux ссавщв

в умовах Захiдного Л'шостечу

BÍR насадження, р. Кшькшть вид1в др1бних ссавщв

Muroidae Soricidae Разом

оди- * ниць у % ввд загально1 кшькосп за- оди-ниць у % ввд загально1 кшькосп за- оди-ниць у % ввд загально1 кшькосп за-

реестрованих вид1в реестрованих видш реестрованих видш

1-20 1,5 37,5 0,5 12,5 2,0 25,0

20-40 2,8 70,0 1,0 25,0 3,8 47,5

41-60 3,0 75,0 4,0 100,0 8,0 100,0

61-80 2,8 70,0 1,0 25,0 3,6 45,0

81-100 3,0 75,0 1,0 25,0 4,0 50,0

101-120 1,0 25,0 - - 1,0 12,5

121-140 1,0 25,0 - - 1,0 12,5

141-160 1,0 25,0 - - 1,0 12,5

Примггка: * - вщношення кшькосп зареестрованих при обл1ках вид1в др1бних ссав-щв для класу вшу до кшькосп дослвдних дшянок у клас в1ку

З табл. 1 бачимо, що найбiльшу кiлькiсть видiв дрiбних ссавцiв за-реестровано в насадженнях вжом 41-60 рокiв. По одному виду (представники Muroidae) вщзначено в насадженнях, котрi старшi за 100 роюв.

Як видно з рис. 1, в люових насадженнях з I по III клас вiку кiлькiсть видiв дрiбних ссавщв збiльшуеться: I клас - 25,0 %; II клас - 45,7 %; III клас - 100,0 % вщ зареестрованоï кiлькостi видiв дрiбних ссавцiв. Загалом,

98

Збiрник науково-технiчних праць

Науковий тсиик, 2GG5, вип. 15.5

нacaджeння II-V клaciв вiкy, пoрiвнянo, xaрaктeризyютьcя нaйвищим видo-вим рiзнoмaнiття дрiбниx ccaвцiв (3,6-8,0 видiв aбo 45,0-100,0 %).

3 '5

в a c c

x

s

н

ю

'ü

«

И

'Э s

в

л

Ö

2 л

4

2

10

8

6

4

2

0

I

II

III

IV

V

VI VII VIII

Клacи вису

Рис. 1. Видоверiзноманiття dpi6Hux ссавцв залежно eid вку насадження

У нacaджeнняx дocлiдниx дшя^к мишoпoдiбнi гризуни чиceльнo ne-рeвaжaли нaд кoмaxoïдними твaринaми. Тaк, чи^льт^^ мишoпoдiбниx гри-зyнiв в oкрeмиx нacaджeнняx cягaлa 200-220 ocoбин m 1 ra, мiдицeвиx - да пeрeвищyвaлa 60 ocoбин нa 1 ra. Рoзпoдiл чиceльнocтi дрiбниx ccaвцiв зaлeж-нo вiд вiкy нacaджeння пoдaнo в тaбл. 2 тa нa риc. 2.

Табл. 2. Вплив вшу насадження на чисельшсть дрiбних ссавщв в умовах

BÍR naca-^en-ня, р. Чиceльнícть дрiбниx ccaвцíв

Muroidae Soricidae 3aзoм

oc. та 100 таст-XO-AÍ6 % вщ ßan к-cri вíдлoвлeниx OCO6MR oc. na 100 таст-XO-AÍ6 % вщ ßan к-cri вíдлoвлeниx OCO6MR oc. na 100 racr-XO-AÍ6 % вщ san к-cri вíдлoвлeниx oco6MR

1-20 4,5 4,4 0,5 1,8 5,0 3,8

20-40 16,2 15,8 4,0 14,3 20,2 15,5

41-60 33,4 32,6 15,7 56,3 49,1 37,7

61-80 26,0 25,4 4,5 16,1 30,5 23,4

81-100 9,3 9,1 1,9 6,8 11,2 8,6

101-120 - - 1,3 4,7 1,3 1,0

121-140 6,3 6,1 - - 6,3 4,8

141-160 6,8 6,6 - - 6,8 5,2

Разом - 1GG,G - 1GG,G - 1GG,G

Чиceльнicть мишoпoдiбниx гризутв y нacaджeнняx з I дo III клacy вь ку вiднocнo швидкo зрocтae; вiд 5 дo 49,1 ocoбин та 100 пacткo-дiб (тaбл. 2). У нacaджeння III клacy вiкy вiдлoвлeнo 37,7 % ycix здoбyтиx тд 4ac oблiкy, щo вiдбyвaeтьcя кiлькaрaзoвo, твaрин (мишoпoдiбнi гризуни (Muroidae) -32,6 %; мiдицeвi (Soricidae) - 56,3 %). Дaлi, iз збiльшeнням вiкy нacaджeння, вiдбyвaeтьcя пocтyпoвe cпaдaння чиceльнocтi. мишoпoдiбнi гризуни, нa вщ-мiнy вiд кoмaxoïдниx твaрин, трaпляютьcя в нacaджeнняx прaктичнo вcix вь кoвиx груп.

1. Лiсове та садово-паркове господарство

99

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

о К л ч

ей и ей

СО

.5 "¡3

к ю о о

о

*

к

К <и ч и о ч

.5 "¡3

'н о о и л ч

40,0

30,0

20,0

10,0

0,0

I

II III IV V

VI

VII VIII

Класи вку

Рис. 2. Залежшсть чисельностi дрiбних ссавщв вiд вк насадження

Найбшьш чисельно др1бт ссавщв представлен в П-^ класах вшу. Зазначимо, що вплив вшу насадження на чисельшсть та видове р1зномашгтя др1бних ссавщв близький (рис. 1-2).

Висновки. Видове р1зномашття та чисельшсть др1бних ссавщв пов'я-заш з вшом насаджень. Представники родини мщицевих (Soricidae) в насад-женнях вшом понад 100 роюв облшами не зареестроваш. Насадження вшом 41-60 роюв характеризуються багатим видовим складом (100 % зареестрова-них облшами вид1в) та високою чисельшстю др1бних ссавщв (близько 50 ос. на 100 пастко-д1б). У насадженнях П-^ клас1в вшу чисельшсть др1бних ссавщв найвища (20,2-49,1 ос. на 100 пастко-д1б).

Л1тература

1. Булахов В.Л. Млекопитающие степных лесов и их значение// Вопросы степного лесоведения и охраны природы// Труды комплексной экспедиция ДГУ: Сб. научных трудов. -Днепропетровск: ДГУ. - 1977, вып. 8. - С. 138-143.

2. Виноградов Б.С., Громов И.М. Грызуны фауны СССР. Изд-ние 2-ое, доп. и испр. - Ленинград: Наука, 1984. - 273 с.

3. Загороднюк 1.В. Польовий визначник дрiбних ссавщв Украши// Пращ Терюлопч-но'1 школи. - К.: Наука. - 2002, вип. 5. - 60 с.

4. Огнев С.И. Звери СССР и прилежащих стран. Том VII: Грызуны. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1950. - 720 с.

5. Татаринов К. А. Фауна хребетних Заходу Украши (еколопя, значення, охорона). -Львiв: Вид-во Львiвського ун-ту, 1973. - 258 с.

УДК 330.342:167 Здобувач В.М. Щербина1 - Рада з вивчення

продуктивних сил НАН Украти

АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ МЕХАН1ЗМУ ПЛАТИ ЗА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Розкриваються питання вдосконалення мехашзму платного природокористу-вання. Подаеться класифшащя платежiв за користування природними ресурсами.

1 В1ддш проблем використання 1 охорони люових ресурс1в

100

Збiрник науково-техшчних праць