CC BY
3
УДК 351.851:378(477)
DOI https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.4
ORCID: 0000-0003-0203-0599
ПРО ВПЛИВ 1НФОРМАТИЗАЦП НА П1ДГОТОВКУ АСПГРАНТГВ
Прюритетним завданням тдготовки здобувачiв третього освiтньо-наукового ступеня вищог освти - доктора фшософи е тформатизащя освiтнього простору пiд час навчання в аспiрантурi. Також Шформатизащя е принципово важливою характеристикою ниншнього етапу розвитку науки. Уряд Украти законодавчо затвердив завдання тформатизаци сустльства, чим пiдтвердив актуальтсть питання. Процес тформатизаци сус-тльства включае в себе медiатизацiю, комп'ютеризащю та iнтелектуалiзацiю. Серед кнуючих у вiдкритому др^ наукових розробок щодо питання iнтеграцii навчальног i науковог дiяльностi аспiрантiв, мало до^дже-ним е питання впливу тформатизаци на цей процес. Метою до^дження е вивчення впливу тформатизаци на науково-до^дну i навчальну роботи аспiрантiв та можливостi и використання як iнструмента ттеграцИ цих взаемопов'язаних сторiн дiяльностi аспiрантiв. В нацiональнiй доктрин розвитку системи освiти визначальним чинником ефективностi и iнформатизацii зазначено здаттсть викладачiв здтснювати професшну дiяльнiсть 1з використанням тформацтних та телекомунiкацiйних технологт. Розвиток та iнформатизацiя науки та освти вимагають вiд вишiв постшного коригування способiв пiдготовки аспiрантiв з урахуванням нових прогресивних методiв навчання та наукового дослiдження. Педагогам-до^дникам, схильним до iнновацiй, nростiше запро-вадити у навчальний процес результати сучасних наукових до^джень та ефективно використовувати сучаснi iнформацiйнi технологи. Корисно niдсилити увагу асniрантiв до того, що комп'ютерна техтка та iнформацiйнi технологи сприяють автоматизацИ та iнтенсифiкацii до^джень. 1нформатиза^я мае стати суттевим фактором iнтеграцii науковог та навчальног роботи асniрантiв.
Ключовi слова: iнформатизацiя, вища школа, заклад вищог освiти, асniрант, навчальна робота, науково-до^дна робота.
ABOUT THE INFORMATIZATION IMPACT ON THE POSTGRADUATE STUDENTS' TRAINING
The priority task of training the applicants of the third educational and scientific degree of higher education - PhD - is the informatization ofthe educational space during postgraduate studies. Informatization is also afundamentally important characteristic of the current stage of the development of science. The Government of Ukraine has legislatively approved the task of informatization of society, thereby confirming the relevance of the issue. The process of informatization of society includes mediatization, computerization, and intellectualization. Among the scientific developments in open print on the issue of integration of educational and scientific activities ofpostgraduate students, the question of the influence of informatization on this process is little researched. The purpose of the study is to study the impact of informatization on research and educational work ofpostgraduate students and the possibility of using it as a tool for integrating these interrelated aspects of the activities ofpostgraduate students. In the national doctrine of the development of the education system, the determining factor of the effectiveness of its informatization is the ability of teachers to carry out professional activities using information and telecommunication technologies. The development and informatization of science and education require universities to constantly adjust the methods of postgraduate students training, taking into account new progressive methods of teaching and scientific research. Educators-researchers prone to innovation find it easier to introduce the results of modern scientific research into the educational process and effectively use modern information technologies. It is useful to increase the attention of postgraduate students to the fact that computer equipment and information technologies contribute to the automation and intensification of research. Informatization should become an essential factor in the integration of scientific and educational work ofpostgraduate students.
Key words: informatization, higher school, institution of higher education, postgraduate student, educational work, research work.
S. O. VOINOVА
Сandidate of Тechnical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Automation of Technological Processes and Robotic Systems Odesa National University of Technology ORCID: 0000-0003-0203-0599
Постановка проблеми
В умовах глобалГзаци та прискорення штеграцшних процеав у вищш освт одним i3 ключових елементiв шновацшно1 iнфраструкгури сучасного вишу е дослГдницький CTyniHb професшно1 пiдготовки кадрiв найвищо! квалГфГкаци. Ключовi тенденци сучасно! вищо! освiти змiнюють структуру та методичш пiдходи до оргашзацп подготовки фах1вщв-досл1днишв. Тому необхiдне педагогiчне осмислення процеав, що вiдбувaються в цiй сферг
У сучaснiй вищiй школi з великою прогреаею зростае потреба в особистюно орiентовaному, креативному, конкурентоздатному педагогов!, який готовий не лише до вщтворення набутих знань, сформованих умшь i нави-чок, а й до самостшного проектування власно1 дiяльностi [1].
Прiоритетними завданнями подготовки здобувaчiв третього освiтньо-нaукового рiвня вищо1 освгти як нового поколiння педaгогiв, здатних до здшснення професшно1 дiяльностi в умовах шформацшно-комушкацшних тех-нологiй е шформатизащя освiтнього простору пГд час навчання в aспiрaнтурi.
Таким чином здшснюеться процес забезпечення системи освгти теорiею та практикою розробки та викорис-тання нових iнформaцiйних технологш, орiентовaних на реaлiзaцiю цiлей освгти та виховання - iнформaтизaцiя освгти [2].
З шшого боку, на рубеж! ХХ-ХХ1 столть парадигма e-science прийшла на зaмiну емпiричнiй, теоретичнш та обчислювaльнiй парадигмам, як! вже не могли забезпечити потрГбш темпи реестраци, накопичення, обробки та швидкосп обмшу необхщними обсягами науково1 шформаци за допомогою юнуючих засобГв, методГв та технологш. У всьому свт створюються ввдповгдт шфраструктури, яш здатш забезпечити швидке перемщення як первинних та оброблених даних, так i штенсивне наукове спшкування, засноваш на використанш глобальних мереж та Web-технологш [3].
Таким чином, принципово важливою характеристикою нишшнього етапу розвитку науки е становлення та стрГмкий розвиток комп'ютерних наук та шформацшних технологш, тобто шформатизащя науки.
1нформатизацГя (англ. Informatization), як сввдчить украшська ВЫпедГя, це - политика та процеси, спрямоваш на побудову та розвиток телекомушкацшно1 шфраструктури, що поеднуе територГально розподшеш шформа-цшш ресурси. Процес шформатизацп е наслщком розвитку шформацшних технологш та трансформацп техноло-пчного, продукто-орГентованого способу виробництва в постшдустрГальний. В основ! шформатизацп закладено шбернетичш методи та засоби управлшня, а також шструментарш шформацшних та комушкацшних технологш.
Загальновщомо, що наукова та навчальна робота е основними видами дГяльносп будь-якого асшранта, а необ-хвдтстъ 1хнього взаемопов'язання не викликае сумшвГв. При цьому необхвдш процеси штеграцп подГбних видГв дГяльносп асшранпв пропкають на фон! глобальних процеав шформатизацп освГти та повсюдного поширення шновацш.
Необхщний пошук значущих чинник1в пГдвищення ефективносп шдготовки асшранпв у вишах, оск1льки саме у астрантурГ вГдбуваеться подготовка педагопчно1 елГти - спещалспв, здатних розробити та реалГзувати бшь-шють шновацшних тдходГв у галуз! педагопки. До асшранпв традицшно пред'являються подвищеш вимоги, що полягають у необхщносп поеднання практично1 навчально1, науково-дослщнох та шновацшно1 дГяльносп в умовах повсюдного використання шформацшних технологш. При цьому сам! технологи багато в чому е шноващями.
Широке поширення сучасних шформацшних технологш фундаментально змшило традицшш уявлення про можливосп розвитку людського штелекту та призвело до розробки принципово нових способГв оргашзацп його освгтньо-шзнавальнох сфери, зокрема на третьому освгтньо-науковому рГвнг
Актуальшсть застосування нових шформацшних технологш продиктована передуам педагопчними потребами у подвищенш ефективносп навчання, зокрема, потребою формування навичок самостшно1 навчально1 дГяльносп, дослодницького, креативного тдходу у навчанш, формування критичного мислення, ново1 куль-тури. Нин! з! стрГмким наростанням обсягу шформаци знання перестають бути самоцшлю, вони стають умовою усшшно1 реалГзаци особистосп, ll професшно1 дГяльносп. У зв'язку з цим важливо допомогти асшрантам стати активними учасниками процесу навчання та формувати у них потребу у постшному пошуку. Вщповодно, сто1ть завдання створити таку модель навчального процесу, яка б дозволяла розкривати та розвивати !х творчий потен-щал. 1нформацшно-комушкативш технологи сприяють побудов! под!бно1 моделГ, створенню вщкритого шформа-цшно-освгтнього простору, в основу якого покладено принцип спшьно1 творчо1 дГяльносп тих, хто навчаеться та навчае. Основна мета шформатизацп - створення единого шформацшно-освгтнього простору вишу, що е необ-хщним для шдтримки освгтньох, науково-досладнох та оргашзацшно-комерцшно1 дГяльносп закладу вищо1 освгти в умовах впровадження сучасних шформацшних технологш.
У нових умовах формування професшно значимих якостей майбутнього доктора фшософп освГта мае бути орГентована не так на обсяг i повноту конкретного знання, скхльки на здатшсть самостшно поповнювати знання, ставити i вирГшувати рГзномаштш завдання, висувати альтернативш рГшення, виробляти критерГ1 вГдбору най-ефективнГших з них.
ВзагалГ вГдбуваеться процес шформатизацп сустльства, який включае в себе як мшмум три елементи, що доповнюють один одного: медГатизацГю як процес удосконалення засобГв роботи з шформащею, комп'ютеризацГю
як процес удосконалення засобiв з обробки шформаци та штелектуалГзацш як процес удосконалення знань та здь бностей людини до породження та сприйняття шформаци [4].
Рш тому урядом Украши прийнятий Закон 2807-1Х (законопроект №2 6241) «Про Нацюнальну програму шформатизацп», який демонструе актуальнiсть питання у сучаснiй Украíнi [5].
Важливим проявом сучасних тенденцiй розвитку освинього простору е iнформатизацiя навчальноí та науко-воí роботи аспiрантiв [6, 7].
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй
Багато фахiвцiв дослгджують питання шформатизацп освiти i науки в вищш школ1, зокрема дiяльностi здо-бувачiв третього освiтньо-наукового рiвня вищо! освiти. Так I. В. Олшник вiдмiчае, що iнформатизацiя освiтнього простору майбутшх докторiв фшософи може суттево вплинути на результативнiсть педагогiчного процесу, на удосконалення особистостi у професшному та досл1дницькому аспектах [8]. В оглядi досл1дження свiтових тенден-цiй розвитку iнформатизацií освiти КНЕУ iм. В. Гетьмана акцентовано увагу на тому, що iнформатизацiя освии вимагае впровадження в не1 шновацшних за змiстом методiв, засобiв та форм професшно! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв ново! формацií, створення потужно! шформацшно! iнфраструктури у закладах вищо! освгга з розвине-ним iнформацiйно-комп'ютерним навчальним середовищем, впровадження Iнтернет-технологiй, електронного навчання, комунiкацiйних мереж (глобальних, нацiональних, локальних) [9]. О. О. Гагарiн та С. В. Титенко розкри-вають суть Web-систем та систем дистанцшного навчання стосовно штучного iнтелекту в освт, модел1 подання знань, системи керування вмГстом сайту, семантичного моделювання контенту тощо [10]. А. Яцишин наголошуе на те, що ввдповщно до нових вимог щодо подготовки аспiрантiв та докторантiв в Украш мають вГдбутися значнi органiзацiйнi та методичш змши у закладах, що будуть у подальшому реалiзовувати освиню програму та дослгд-ницький аспект; означен шноваци потребують обгрунтування та розроблення нових освишх програм, а для цього необхвдно здiйснювати координацш та науково-методичний супровГд, що мае забезпечити Нацюнальна академ1я педагогiчних наук Украши [11]. Передовi краши визнають iнформатизацiю важливим чинником нацiонального розвитку г створюють ввдповщну законодавчу та нормативну базу, на основГ яко1 здiйснюеться пол1тика (змГст, ресурси, фшанси) у цьому напрямГ [12]. Аспекти шформатизаци науки Г освии розглянуто у працях В. Ю. Бикова [13, 14], В. П. Вембер [15], Р. С. Гуревич [16], М. П. Шишкшо1 [17]. Питанням, пов'язаним з тдготовкою наукових Г науково-педагопчних кадрГв вищо1 квал1фшаци, присвячено пращ В. I. Лугового [18], I. Ю. Регейло [19, 20].
Проте мало дослГдженим е питання штеграци науково-досл1дно1 та навчальног' роботи асшранпв в закладах вищог' освии за шформатизацп цих напрямГв 1х дГяльносл.
Формулювання мети досл1дження
Метою дослГдження е вивчення впливу шформатизацп на науково-дослщну Г навчальну роботи асшранпв та можливосп и використання як шструмента штеграцп цих взаемопов'язаних сторш дГяльносп асшранпв.
Задачами дослГдження е наступш:
- дослГдити сутшсть основних видГв д1яльносп астранпв у закладах вищоí освии;
- уточнити поняття iнформатизацií освiтньоí та науковоí дГяльносп в вишц
- обгрунтувати необхвдшсть зародження та розвитку шновацшного компонента в д1яльносп асшранпв;
- проаналГзувати шдходи до вивчення аспрантами навчального матерГалу, методичних принцишв наукового мислення, лопчних засобГв шзнання, еташв шзнавального процесу;
- уточнити компоненти оновленоí стратегií розвитку системи вищоí освии;
- систематизувати пГдходи щодо розвитку творчосп в науковш та навчальнш д1яльносп астранпв.
Методи i матерiали дослiджень
Основним методом проведеного дослГдження був системний метод. Також використано так1 емтричш методи як спостереження та опис, а серед теоретичних методГв - анал1з, узагальнення, шдукщя, дедукщя, пояснення, класифшац1я тощо.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Швидш та глибош змши, що вГдбуваються в сучасному свт, як1 часто описуються як становлення глобального шформацшного сустльства, заснованого на знаннях, стали найважлившими факторами, що вплинули на розвиток вищоí школи в шнщ XX - початку XXI стотття. ЗмГнюеться роль, оргашзацшш форми та методи функ-цюнування науки. Змшюються Г форми життя вишу як одного з основних елеменпв системи освии, що грае в нш як системо- так Г культуроутворюючу роль. Сучасний заклад вищоí освии все часпше виявляеться на передньому краí шновацшного розвитку, де вГд нього потрГбно не тшьки виконання освишх функцш, а й створення наукових надшв для розвитку промисловосп, проведення науковоí експертизи бГзнес-проеклв, розробка наукомютких тех-нологш та передових теорш, здатних конвертуватися в ринковГ переваги для замовника дослвджень.
Вектор трансформацií унiверситетськоí освии супроводжуеться рГзномантними оргашзацшними змшами та переглядом мГсп вишГв, у яких прюритетними стають завдання гнучкого управл1ння штелектуальними та матерь альними ресурсами, стимулювання шновацш, позицюнування на ринку освишх послуг тощо. У той же час вишГ залишаються простором, де створюються та тдтримуються традицií наукового шзнання.
Традицшно вершиною системи вищо! професшно! освОти вважалася аспiрантура. На цьому ступеш, орОенто-ваному на подготовку фахiвцiв-дослiдникiв, концентрувалися цiнностi та змiст само! культури ушверситетсько! освiти, засновано! на поеднанш традицiй науково! працi та цшностей пiзнання i педагопчно! мОси збереження та передачi культурно! спадщини. Залишаючись невiд'емною частиною академiчного свiту та ушверситетсько! освiти, система подготовки фах1вщв-дослщнишв також стикаеться з необхiднiстю перегляду сво!х орiентирiв i форм роботи.
Одним iз найважливiших завдань вищо! школи е найбiльш повне розкриття iнтелектуального потенцiалу слу-хачiв, !х здiбностей генерувати та сприймати новi знання, формування умiнь застосовувати !х у сво!й повсякден-нiй та професшнш дiяльностi, використовуючи сучаснi шформацшш методи та засоби. Це завдання, а саме впро-вадження освггшх iнновацiй, зокрема iнформацiйних технологiй, серед шших прiоритетних напрямiв державно! полотки, поставлене в нацiональнiй доктринi розвитку освiти. Визначальним чинником ефективностi шформа-тизацi! вiтчизняно! системи освiти е здатшсть педагогiв здiйснювати професiйну дiяльнiсть iз використанням iнформацiйних та телекомушкацшних технологiй (рис. 1).
На тлi глобальних процесiв iнформатизацi! освiти, тд якими мають на увазi процеси забезпечення системи освiти теорiею та практикою розробки та використання нових шформацшних технологш, орiентованих на реаль зацiю цiлей навчання та виховання, протжае процес iнтеграцi! науково-дослiдно! та навчально! роботи, як1 е осно-вними видами дiяльностi будь-якого асшранта.
Аспiранти повиннi володiти прийомами вщбору зi змiсту, методiв та засобiв науки основних iдей, законо-мiрностей, технологiй iнформатизацi! та будувати на цьому свою шновацшну дiяльнiсть, а через не! - змОст та методику навчання. Постшний розвиток науки та розширення пiдходiв до шформатизацп освiти вимагають вiд закладу вищо! освОти постiйного коригування способiв тдготовки аспiрантiв з урахуванням нових прогресивних методiв та засобiв навчання та наукового дослщження.
Сьогоднiшнiй аспiрант завтра займатиметься пiдготовкою здобувачiв вищо! освгга у вищiй школi, а лише педагог-дослщник, схильний до iнновацiй, може запровадити у навчальний процес результата сучасних наукових дослоджень, дОлитися зГ слухачами найцiннiшими науковими знах1дками та ефективно використовувати сучаснi iнформацiйнi технологи. Це тдтримае ОнновацОйну атмосферу занять, тдвисить привабливОсть науково! твор-чостО, познайомить здобувачОв вищо! освОти з сучасними завданнями, що стоять перед наукою.
1нформатизац1я освОти е процесом багатоплановим, який передбачае з боку асшранта - майбутнього викладача:
- управлшня навчальним процесом на основО використання автоматизованих банкОв даних науково-педагопч-но! ОнформацО!, ОнформацОйно-методичних матерОалОв, а також комушкацшних мереж;
- удосконалення методологи та стратеги водбору змОсту, методОв та органОзацОйних форм навчання, виховання, водповОдних задач розвитку особистостО учня в сучасних умовах шформатизаци суспОльства;
- створення методичних систем навчання, орОентованих на розвиток штелектуального потенцОалу;
- формування умОнь самостшно набувати знання, здОйснювати експериментально-дослОдницьку дОяльшсть; рОзноманОтнО види самостОйно! д1яльностО з обробки ОнформацО!;
- створення та використання комп'ютерних тестуючих, дОагностують методик контролю та оцшки рОвня знань учшв.
Програма ОнформатизацО! навчального процесу передбачае запровадження аспОрантом - майбутшм виклада-чем нових форм роботи з використанням шформацшних технологш. Один Оз ефективних шляхОв впровадження нових форм роботи бачиться у створенш комплексно! системи забезпечення навчального процесу.
ого \
3 У
Рис. 1. Складовi шформатизацп освгги
1нформатизац1я освии - процес змши зм1сту, метод1в та оргашзацшних форм шдготовки слухач1в на етап переходу до життя в умовах шформацшного суспшьства.
Таким чином, лопчш основш напрямки реал1заци програми шформатизаци навчального процесу у сучасних умовах:
- системне бачення рол1 шформацшних комп'ютерних технологш у рамках шформатизаци освии;
- проектування та мониторинг розвитку шформацшно-освииього середовища ушверситету на вс1х р1внях навчально-виховного процесу у ньому;
- формування готовност1 професорсько-викладацького колективу до використання нових шформацшних технологш у навчанш на основ1 системи шдтримуючого навчання, заснований на безперервному оволодшш новими знаннями;
- розвиток техшчно! бази; використання телекомушкацш та властивих 1м технологш; розвиток шформацшних ресурс1в освииього призначення.
Велика роль у становленш шновацшно! д1яльносл асшранта належить його науковому кер1внику, який повинен бути вз1рцем у проведенш наукових роб1т. Вш повинен шдвести асшранта до висновку, що наука збагачу-еться проблемами, через виршення яких виникають нов1 шновацшш 1де1". При цьому в асшранлв виробляються навички творчого мислення, розвиваеться потреба до шновацшно! д1яльност1 та використання шформацшних технологш.
У процес подготовки асшранпв особлива увага мае бути придшена анал1зу шдход1в до вивчення матер1алу, !х залучення до методичних принцитв наукового мислення, озброення лопчними засобами тзнання, ознайомлення з етапами шзнавального процесу. Шзнавальним результатом у цьому раз1 можуть бути нов1 факти, закони, теори, шноваци, методи д1яльност1, отримаш самими асшрантами, що спираються на використання нових комп'ютерних розробок.
Необхщно також виробити в асп1ранпв уявлення про те, що комп'ютерна техшка та водповщш технологи багато в чому здатш автоматизувати та штенсифшувати роботу, шдвищивши результатившсть практично! час-тини дослоджень, що проводяться. Астрантам необхщно враховувати, що будь-яка дослщницька робота почи-наеться з вивчення вичизняно! та заруб1жно! лггератури з обрано! теми. Така литература може публ1куватися в електронних ресурсах мереж! 1нтернет та бути доступною для стандартних прийом1в пошуку наукових джерел.
1нформатизац1я освпньо! д1яльност1 астранпв спричинила створення електронних подручников, електронного планування, електронного контролю. Характерною особлив1стю шформатизаци в ушверситеп взагал1 е пере-х1д в1д фрагментарно! до широкомасштабно! шформатизаци, засновано! на створенш шформацшних ресурав (бази даних, бази знань, електронш б1блютеки тощо), розвитку телекомушкацш, створенш програмного забез-печення мережевих шформацшних технологш, розробщ концептуальних та методолопчних засад шформатизаци наукових дослщжень. Кр1м шформацшних технологш, як1 е основними елементами власне навчального процесу, в ушверситеп бшьше уваги стали прид1ляти впровадженню та супроводу так званих обслуговуючих технологш (електронний подручник, мультимед1а, експертш системи, видавнич1 системи, вщеореклама).
Високу ефектившсть сучасного освии можна забезпечити лише за умови створення аспрантами - майбутшми викладачами таких комп'ютерних пакепв (електронних шдручнишв, поабнишв, тренажер1в, тестер1в та ш.), наяв-шсть яких забезпечить одне й те саме комп'ютерне середовище у спещал1зовашй аудитори на практичних занят-тях, у комп'ютерних класах закладу вищо! освии або гуртожитку, обладнаному для самостшно! роботи здобувач1в вищо! освии, здобувач1в р1вня PhD, а також вдома на персональному комп'ютер1 або на будь-яких гаджетах.
1нформатизац1я навчального процесу у виш1 заснована на добрш базовш комп'ютернш шдготовщ та реал1заци принципу безперервного застосування шформацшних технологш у навчальному процесс Тому без комп'ютерного забезпечення вишу говорити про шформатизацш не можна.
Кожен навчальний поабник е каналом педагопчного впливу викладача на слухача. У сукупносп так1 впливи зливаються в шформацшний шум. У цьому шум1 практично неможливо вид1лити систематичне та вичерпне дже-рело шформаци. Складаеться парадоксальна ситуащя: велика шльшсть навчальних поабнишв не знижуе, а поси-люе потребу викладача та студента в новому навчальному поабнику, максимально адекватному тому конкретному навчальному процесу, до якого вони залучеш.
Електронний подручник - комп'ютерний, педагопчний програмний зааб, призначений насамперед для пред'явлення ново! шформаци, що доповнюе друковаш видання, що служить для 1ндив1дуального та щдии-дуал1зованого навчання i дозволяе в обмеженш м1р1 тестувати отримаш знання та вмшня того, хто навчаеться. Модиф1кац1я електронного подручника може знадобитися, в першу чергу, для адаптаци його до конкретного навчального плану, що враховуе специфшу дисциплши, що вивчаеться в даному виш1, можливосп матер1ально-техшчно! бази, особистий досвод викладача, сучасний стан науки, базовий р1вень шдготовленост1 слухач1в, обсяг годин, видшених на вивчення дисципл1ни тощо.
Слод зазначити, що електронний подручник мае не просто повторювати друковаш видання, а використати ва сучасш досягнення комп'ютерних технолог1й.
Електронний подручник необхОдний для самостшно! роботи при очному О, особливо, дистанцшному навчанш тому, що вОн полегшуе розумшня матерОалу, що вивчаеться за рахунок Онших, нОж у друкованОй навчальнш лгге-ратурО, способОв подачО матерОалу:
- шдуктивний подход, вплив на слухову та емоцОйну пам'ять тощо;
- допускае адаптацОю вОдповодно до потреб слухача, рОвня його подготовки, штелектуальних можливостей та амбОцОй;
- звшьняе вод громоздких обчислень О перетворень, дозволяючи зосередитися на суп предмета, розглянути бОльше прикладОв О виршити бОльше завдань;
- надае найширшО можливостО для самоперевОрки на вах етапах роботи;
- надае можливОсть акуратно оформити роботу О здати !! у виглядО файлу або роздрушвки;
- виконуе роль нескшченно терплячого наставника, надаючи практично необмежену шльшсть роз'яснень, повторень, тдказок та Онше.
Електронний подручник необходний слухачевО, осшльки без нього не може отримати мщт та всебОчш знания та вмОння з ще! дисциплОни.
Електронний пОдручник корисний на практичних заняттях у спецОалОзованих аудиторОях тому, що вОн:
- дозволяе використовувати комп'ютерну пОдтримку для виршення бшьшо! кшькостО завдань, звОльняе час для аналОзу отриманих рОшень та !хньо1 графОчно! штерпретацп;
- дозволяе викладачевО проводити заняття у формО самостшно! роботи за комп'ютерами, залишаючи за собою роль керОвника та консультанта;
- дозволяе викладачевО за допомогою комп'ютера швидко та ефективно контролювати знання учнОв, задавати змОст та рОвень складностО контрольного заходу.
Електронний пОдручник зручний для викладача тому, що вш дозволяе виносити на лекци та практично заняття матерОал на власний розсуд, можливо, менший за обсягом, але найбОльш суттевий за змОстом, залишаючи для самостОйно! роботи з ним те, що виявилося поза рамками аудиторних занять, а також:
- звОльняе вод стомлюючо! перевОрки ОндОводуальних завдань, типових розрахуншв О контрольних робот, пере-даючи цю роботу комп'ютеру;
- дозволяе оптимОзувати спОввОдношення кшькостО та змОсту прикладОв О завдань, що розглядаються в аудиторО! та задаються додому;
- дозволяе ОндивОдуалОзувати роботу зО слухачами, особливо у частиш, що стосуеться домашнОх завдань та контрольних заходОв.
Говорячи про контроль та систематизащю результатов ОнновацОйно! дОяльностО аспОрантОв, не можна не зупинитися на регулярних доповвдях, рефератах та звОтах, якО вони складають. При виконаннО подОбних проектОв вОдбуваеться активний процес закршлення наукових досягнень, систематизуються знання, отри-манО в ходО вивчення науково! лОтератури та довОдкових посОбникОв, робляться висновки про необхвдшсть коригування напрямОв експериментально! дОяльностО, бОльш ефективно застосовуються новО засоби шфор-матизацО! освОти.
Одним Оз прикладОв залучення Укра!ни до процесОв глобалОзацО! освОти та науки е и участь у Болонському процесО, який з окремого политичного процесу, спрямованого на тдвищення якостО подготовки та мобОльностО квалОфшэваних кадрОв у Свропейському союзО, став основою реформування системи професОйно! освОти в Укра!ш та Онших кра!нах свОту. Болонськ1 угоди розглядають астрантуру (докторантуру - у термОнологО! захОдно! освОти) як третОй ступОнь освОти, який також мае будувати свою роботу з урахуванням його базових принцитв. ОкрОм Свросоюзу потужний вплив на розвиток ушверситетських дослОджень надають США та кра!ни англосаксонсько! культури, як1 акумулюють дедалО бОльше молодих дослоднишв.
Таким чином, Укра!на стикаеться з впливом нових глобальних тенденцш у сферО подготовки фах1вщв-дослОд-нишв. Тому для впровадження вОдповОдних тдходОв до використання ОнформацОйних технологОй в астрантурО корисним може стати досвОд ОнформатизацО! подготовки майбутнОх науковцОв, наявний в Онших кра!нах.
Загалом у свт склалися три основнО моделО органОзацО! наукового та педагогОчного життя унОверситету, якО рОзняться за сво!ми прОоритетами та установками щодо ролО науки та освОти в !х дОяльностО.
НОмецька модель передбачае злиття викладання та наукових дослОджень в ушверситетах. Французька модель воддае перевагу подшу цих двох функцОй, залишаючи унОверситету переважно педагогОчнО завдання. Третя, «атлан-тична», британська модель е комбшащею перших двох, запозичуючи рОзний досвод О традицО!.
Французька модель переживае нинО глибоку кризу.
Два шшО типи органОзацО! академОчного життя, яш були втОленО у континентальной £врош, за останнО 50 рошв суттево еволюцОонували у бОк компромюних рОшень. Досвод кра!н - економОчних лОдерОв показуе, що провОдна роль у переходО до ОнновацОйно! економОки належить унОверситетам, оск1льки тут сконцентроваш основнО скла-довО успОху: подготовка висококвалОфшэваних спецОалОстОв; науково-технОчнО оде! та розробки; можливостО вирО-шення мОждисциплшарних проблем.
На вершино порамоди освотньо! системи розвинених кра!н стоять уноверситети особливого типу, як останном часом стали називати онновацойними унiверcитетaми, як1 роблять нaйбiльше для розвитку науки, винаходу нових технологой та розвитку нових ринкiв та галузей.
Докторанти вiдiгрaють значну роль у сповпрацо мiж унiверcитетaми та промисловостю. Докторанти виконують три ключoвi функцо! в цiй cпiвпрaцi:
- по-перше, вони виступають як виробники нового знання в рамках науково! твoрчocтi та системи розробки онновацой та технoлoгiй;
- по-друге, сприяють поширенню знань у ширшому соцоальному cередoвищi;
- по-трете, е сполучною ланкою у конфогурацо! мереж партнерства мiж унiверcитетaми та кoмерцiйними подприемствами.
Навчання в дoктoрaнгурi дозволяе фaхiвцю-дocлiднику здобути навички критичного мислення, науково! кому-нiкaцi!, oргaнiзaцi! дослоджень, яш вiн може реал1зовувати у тих сферах дiяльнocтi, де продовжуе свой професой-ний розвиток. Докторанти вишов створюють онфраструктуру онновацой як сукупносто людського та соцоального капоталу в рамках тих органозацой, у яких вони ведуть свою дояльность. Таким чином, подготовка дослоднишв у вишо виконуе важливо функцо! зо створення спольнот та соцоальних мереж, що складаються з людей, здатних створювати нове знання, сприймати його та втолювати в технологи, що служать суспольному благу та економоч-ному зростанню.
Дистанцойне навчання в докторантуро набуло широкого поширення в США. У £врош уноверситети лише кшь-кох кра!н, таких як Великобританоя, 1спаноя, Копр, Швейцароя мають онлайн-програми докторсько! освоти.
За даними зборки «Guide to Online Schools» в США онлайн-навчання з розних предметних областей, нацолене на подальше одержання ступенов PhD, пропонують 274 акредитовано уноверситети або !х подроздоли [21]. Усього американськими вузами пропонуеться 1425 онлайн-програм навчання в докторантуро. Найбольш популярно дис-танцойно програми в галузо бознесу (120 програм) та л1дерства (118 програм). 1х пропонують 14 та 52 американ-ських освотнох органозацо!, водповодно. Популярно також програми з фозоолого!: 95 онлайн-програм подготовки PhD-дoктoрaнтiв пропонують 15 освотнох органозацой. Докторсько програми з педагогоки (близько 458 програм) пропонують 122 освотно оргашзацп.
Цо фактори сводчать про явне розширення сфер застосування онформацойних технологш под час подготовки аспорантов. Кром традицойного застосування комп'ютерно! техноки при проведенно дослоджень та обробцо результатов !х експериментальних частин засоби онформатизацо! стають невод'емним компонентом системи засобов навчання в аспорантуро. У поеднанно з новими органозацойними подходами до подготовки аспорантов онформатиза-цоя спричинить водповодний ефект о сприятиме зростанню шлькосто високоефективних наукових кадров.
Не слод забувати, що наукова та тосно пов'язана з нею онновацойна робота аспорантов е сполучною ланкою м1ж закладом вищо! освоти та соцоально корисною професойною дояльностю, та !! основною метою е закроплення тео-ретичних знань та набуття навичок !х практичного застосування, формування творчого та онновацойного потенцо-алу майбутнох науковцов, залучення !х до використання передових онформацойних технологой. Важливою для розвитку подобно! онновацойно! роботи е можливость онтеграцо! всох видов дояльносто, яш виконуються аспорантами: педагогочно!, науково-дослодно! та онновацойно! на тло повсюдно! онформатизацо! освоти.
Щодо онформатизацо! наукових дослоджень, яш проводяться аспорантами, слод зазначити, що онформацойно техно-лого! водограють ключову роль у процесо накопичення, поширення та ефективного використання нових знань (рис. 2).
Рис. 2. Завдання шформатизацш науково-дослщноТ дiяльностi
^огодш традицшш методи iнформaцiйноï тдтримки нayковиx дослОджень, як1 полягали здебiльшого y комп'ютеризаци мaтемaтичниx розрaxyнкiв, використaннi методiв статистичного моделювання та розповсю-дженнi по телекомyнiкaцiйниx мережax нayково-теxнiчноï iнформaцiï, вже не задовольняють вчениx. На змОну 1м приxодять новi методи, що бaзyються на використaннi швидко прогресyючиx можливостей зaсобiв iнформaтики та перспективна iнформaцiйниx теxнологiй.
Яскравими прикладами можуть 6ути телеконференций розподiленi нayковi колективи, що об^днуються спшь-ною шформацшно-телекомушкацшною мережею, i нaвiть методи комплексного шформацшного моделювання склaдниx природниx процеав i явищ; методи штучного штелекту, що дозволяють знaxодити рiшення погано фор-мaлiзовaниx завдань, а також задач з неповною iнформaцieю та нечеткими виxiдними даними; методи когнiтивноï комп'ютерноï грaфiки, що дозволяють у просторовш формi представляти на екраш комп'ютера рiзнi мaтемaтичнi формули та сшввщношення тощо.
Для yспiшного плaномiрного розвитку та впровадження новиx ^форма^йн^ теxнологiй у вищiй освiтi необ-xiднa фундаментальна розробка нayковиx засад новт iнформaцiйниx теxнологiй з наступн^ проблем:
- системний aнaлiз розвитку та впровадження новт iнформaцiйниx теxнологiй, своeчaсне уточнення обрaниx прiоритетниx нaпрямiв, прогнозування та попередження можливиx негативна тенденцiй;
- розробка новиx принцишв оргaнiзaцiï обчислювaльниx процесiв, методiв подання, обробки та зaсвоeння дaниx та знань;
- розробка методОв опису предметниx галузей та математичного моделювання;
- проектування та використання зaсобiв новиx iнформaцiйниx теxнологiй (iнтерaктивнi аудю- та вОдеозасоби, комп'ютернi та телекомушкацшш середовища).
Мета iнформaтизaцiï нayково-дослiдноï дОяльносп полягae у прискореннi здобуття та поглиблення нayковиx знань про явища та закономОрносп в природ^ теxнiцi та суспшьствО за рaxyнок використання новиx шгформацш-ниx теxнологiй на вж етaпax нayковоï роботи.
Для цього необxiдно, зокрема, забезпечити виршення нaстyпниx завдань:
- проведення дослщжень у фyндaментaльниx гaлyзяx, що визначають методолопчну базу новиx шформацш-нт теxнологiй у нayковиx дослiдженняx;
- проведення дослщжень з використання перспективниx прогрaмно-aпaрaтниx засобОв;
- забезпечення доступу до баншв дaниx та баз знань провiдниx нayковиx центрОв сфери вищоï освии Украши та зaрyбiжниx крaïн з використанням телекомушкацш;
- оргашзац1я профiльовaниx нayково-нaвчaльниx центрОв з шформатизацп нayковиx дослОджень, переподготовка фaxiвцiв з yрaxyвaнням циx центов.
Як зазначалося, сьогодш в свт домiнye парадигма e-science. Ïï xaрaктерними ознаками e так1:
- автоматизована реeстрaцiя та накопичення дaниx спостережень та експерименпв на електронниx to^x;
- широке використання комп'ютерниx ресурав та чисельниx методОв для моделювання явищ, у тому числ розподiлениx обчислювaльниx середовищ;
- широке використання aвтомaтизовaниx методОв обробки та аналОзу дaниx для виявлення закономОрностей та здобуття новт знань;
- використання глобально мереж (Internet) для обмОну результатами дослщжень, наукового спшкування, доступу до нaкопичениx нayковиx результапв;
- кооперац1я науковщв та нayковиx ресурав у проведенш дослОджень на рОзнт рiвняx [22].
Виконання дослОджень у такт yмовax потребye об'eднaння ресурав всieï нayковоï спшьноти на рОзнт рiвняx (установ, держав, мiжнaродниx колаборацш), розподшення всього обсягу дослщжень мОж окремими науковцями та науковими колективами, штенсивного обмОну результатами дослОджень. Для цього як в окремт ^arnax, так i в цшому свт створюються вщповщт шфраструктури, яш здатш забезпечити швидке перемщення як первин-ниx та оброблениx дaниx, так i штенсивне наукове спшкування, засноваш на використанш глобaльниx мереж та Web-теxнологiй.
Переxiд до новоï парадигми потребye вiдповiдноï перебудови мaтерiaльноï' та оргaнiзaцiйноï бази нayковиx дослОджень, опанування кожним науковцем новиx методОв виконання науковт дослщжень, наукового спшку-вання та взaeмодiï у науковому процеа.
Cтaтyс Haцiонaльноï академп наук Украши як вищоï' держaвноï нayковоï оргашзаци передбaчae ïï провщну роль в оргашзаци та координаци фyндaментaльниx нayковиx дослщжень, здшсненш наукового прогнозування та експертноï' оцшки розвитку економши, сустльства, науки i теxнологiй, активну участь у формуванш та реaлiзaцiï держaвноï' нayковоï та нayковотеxнiчноï политики [23].
Проблема шформатизаци власне нayковиx дослОджень e багатоплановою, i для ïï виршення необxiдний сутге-вий прогрес у галузО обчислювaльноï теxнiки, програмування, штучного штелекту тощо.
Cпецифiкa процесу нayковиx дослОджень потребye поeднaння обчислювальнт та iнформaцiйниx ресурав нау-ковт спшьнот та ïx сумОсне використання. Проведення чисельнт теоретичниx обчислень, обробка результапв
експерименпв потребуе величезних потужностей, недосяжних одному науковцю Г навпъ окремш науковш установи При цьому навантаження на обчислювальш потужносп в процес наукових дослщжень досить нерГвно-мГрне. В перюд проведення експерименпв воно велике, однак процеси аналГзу та оформлення результата не потребують таких величезних потужностей. Поеднання ресурав та хх сумГсне використання дозволяе згладити нерГвномГрносп навантаження ресурав.
Ще в 2009 рощ почалося виконання Державноí цiльовоí науково-технiчноí програми «Впровадження Г засто-сування грГд-технологш на 2009-2013 роки» Г було побудовано Украíнський Нацюнальний ГрГд [24]. Головним досягненням виконання програм е створення украíнськоí нацiональноí грГд-шфраструктури виробничого типу, iнтегрованоí до £вропейськоí грГд-шфраструктури, яка об'еднуе бшьше, шж 22 тисячГ досл1дник1в з усього свгту. Це забезпечило необхвдш сервГси украшським вченим для проведення цифрових дослщжень светового рГвня як самостшно, так Г в колабораци з вченими шших краш.
В даний час у закладах вищоí освии реал1зуеться оновлена стратепя розвитку, яка передбачае орГентащю на формування творчоí особистосп слухача, вироблення у нього нестандартного мислення, свободи вибору, потреби та готовносп до iнновацiйноí д1яльносп в умовах шформатизацп. У сукупносп засобГв, що забезпечують вирь шення зазначених завдань, особлива роль належить обл1ку та аналГзу не лише досвщу д1яльносп сучасного вишу, а й позитивного Гсторичного досвГду шслядипломного навчання та д1яльносп видатних науковщв - виклада-чГв. Потреба вивчення накопиченого людством досвГду повшстю вГдноситься до процесу шдготовки асшранпв Г, зокрема, до штеграцп ними педагогiчноí, iнновацiйноí та науково-дослiдноí д1ялъносп.
Асшрантам у свош дГяльносп необхвдно не лише спиратися на позитивний вичизняний та зарубГжний досвГд, а й шукати своí шляхи виршення проблем, що стоять перед теорГею та практикою освгти, здшснюючи при цьому взаемозв'язок навчального, досл1дницького та шновацшного компоненпв в умовах шформатизацп освии. АналГз та характеристика структури педагогiчноí, науково-дослiдноí та iнновацiйноí д1яльносп асшранпв показують, що оптимальшсть штеграцп цих трьох основних напрямГв шдготовки залежить вщ рГзних факторГв, таких як спе-щальшсть, вж та рж навчання, загальний та педагопчний стаж роботи, здатшсть до використання комп'ютерноí техшки у професшнш дГяльносп.
Важливим фактором, що впливае на усшх iнновацiйноí дГяльносп асшранпв, е необхГдний рГвень професь оналГзму як у педагопчнш, так Г в дослщницькш дГяльносп. Вш формуеться у майбутшх вчених при шдготовщ у закладГ вищоí освии в умовах самостiйноí практичноí дГяльносп, яка спрямовуеться науковим керГвником при використанш шформацшних та телекомушкацшних технологш. Бшьш того, основи науковоí, iнновацiйноí та педагогiчноí творчосп мають бути закладеш у стшах закладу вищоí освии та слугувати головним показником якосп подготовки астранпв. Очевидним е висновок про бажашсть збшьшення частки асшранпв, яш професшно володшть як педагопчними, так Г науково-дослвдними та шновацшними аспектами дГяльносп в умовах шформатизацп. 1нформатизац1я освии та коректне застосування вщповГдних технологш та засобГв можуть розглядатися як суттевий фактор штеграцп таких видГв д1яльностг
Роль самостiйноí роботи при навчанш в асшрантурГ в сучасних умовах мае тенденщю до зростання, виходячи з вимог до фахГвщв вищоí квалiфiкацií, де велике значення придГляеться вмшню самостшно орГен-туватися у стрГмкому потощ iнформацií та необхщносп постшного шдвищення професшного зростання та самовдосконалення.
Одним Гз найбшьш революцшних досягнень останшх десятирГчь, який значно вплинув на освинш процес у всьому свт, стало створення всесвiтньоí комп'ютерноí мереж1 1нтернет. Цей фактор зумовив новГ вимоги до технiчноí оснащеносп освишх установ, íх доступу до свиових шформацшних ресурав, а з шшого боку, дав потужний Гмпульс розвитку змюту дГяльносп викладача, використання нових видГв, методГв Г форм навчання, орГентованих на активну шзнавальну д1яльшсть асшранпв. 1нтернет розвивае навички, пов'язаш з розумовими операщями: аналГзу, синтезу, абстрагування, порГвняння, зГставлення, вербального та смислового прогнозування та попередження тощо.
Використання нових ГнформацГйних технологш при навчаннГ в аспГрантурГ обумовлено як прагненням до новизни, так Г можливютю реалГзувати особистГсно орГентований пГдхГд до аспГранта, що е основним концепту-альним напрямом освии XXI ст. Г забезпечуе ГндивщуалГзащю та диференцГацГю навчання з урахуванням здГбнос-тей слухачГв, íхнього рГвня навченостГ, схильностей тощо.
ПрГоритетом сьогодення у навчаннГ майбутнГх докторГв фшософп е орГентацГя на формування комунiкативноí компетенцií, решта всГх цГлей (освгтня, виховна, розвиваюча) реалГзуються в процеа здГйснення цiеí головноí мети. Комушкативна домГнантна у навчаннГ представляе серйозш вимоги до змГсту та форм оргашзацп навчального процесу. Комушкативний пГдхГд у сучасному його розумшш мае на увазГ навчання спшкуванню та формування здатностГ до мiжкультурноí взаемодií, що е основою функщонування Iнтернету.
УмГння вчитися - це побГчний продукт будь-якоí навчальноí д1яльностГ. Формування умГнь самонавчання (тобто набуття здатностГ вчитися) - це складова частина всГх цГлей навчання. Тому проблема формування навчаль-ноí компетенцií в аспГрантГв у процесГ íхньоí самостiйноí роботи е на сьогодшшнш день дуже актуальною.
Крiм комушкативних потреб, аспранти повинш володiти методикою роботи в 1нтернеп, щоб бути бшьш вщ-повiдальними за свое власне навчання.
Головне завдання шформацшних та комунiкацiйних технологiй у навчальному процесi - розвинути в асшран-тiв новi пiзнавальнi можливостi, необхгдш людям, що живуть в епоху цифрових технологiй, дати можливiсть для самоосвпи здобувачам з рiзними стратегГями в навчаннi.
Пiдготовка аспiрантiв мае здшснюватися з урахуванням багатьох чиннишв !хньо! педагопчно!, науково! та шновацшно! дiяльностi з опорою на шдвищення ефективностi викладачiв та науковцiв, яш працюють у закладi вищо! освгга, а також базуватись на численних аспектах, тенденщях та перевагах шформатизацп освiти. При цьому шноваци, !х створення та просування у поеднанш з iнформатизацiею можуть розглядатися як основа для бажано! штеграци, навчально!, освггаьо! та науково-дослщно! роботи асшранпв (рис. 3).
Говорячи про шформатизацш роботи аспiрантiв, не можна не сказати про актуальшсть застосування систем та технологш електронного управлiння у заклащ вищо! освiти в цшому. У найближчому майбутньому наявшсть системи онлайн взаемодп всiх суб'ектiв освинього процесу («Електронна навчальна частина», «Електронний деканат» тощо) буде однiею з конкурентних переваг освггаьо! установи. Електронне управлiння розглядаеться сьогоднi як перспективна стратепя управлiння вишу.
Серед очшуваних наслiдкiв створення системи електронного управлшня закладом вищо! освiти видiляються економiчнi (скорочення витрат на обслуговування слухачiв вишу), технiчнi (поява необх1дних технологш), соць альнi (пiдвищення культури здобувачiв вищо! освiти та здобувачiв ступеня доктора фшософи).
1. Прiоритетним завданням подготовки здобувачiв третього освiтньо-наукового рiвня вищо! освiти е шформа-тизащя освинього простору шд час навчання в аспрантург
2. Принципово важливою характеристикою нишшнього етапу розвитку науки е и шформатизац1я.
3. Основною метою шформатизацп закладу вищо! освгга е створення единого шформацшно-освинього простору в ньому.
4. Процес шформатизаци сусшльства включае в себе медГатизацш, комп'ютеризацш та штелектуалГзащю.
5. Уряд Укра!ни законодавчо затвердив завдання шформатизаци сусшльства, чим шдтвердив актуальшсть питання.
6. Серед юнуючих у вгдкритому друш наукових розробок щодо питання штеграцп навчально! Г науково! д1яль-носп асшранпв, мало дослщженим е питання впливу шформатизацп на цей процес.
7. В нацюнальнш доктрин розвитку системи освгга визначальним чинником ефективносп !! шформатизаци зазначено здатшсть викладачГв здшснювати професшну д1яльшсть Гз використанням шформацшних та телекому-шкацшних технологш.
8. Розвиток та шформатизащя науки та освгга вимагають вгд вишГв постшного коригування способГв шдго-товки аспГранпв з урахуванням нових прогресивних методГв навчання та наукового дослгдження.
9. Педагогам-дослгдникам, схильним до шновацш, проспше запровадити у навчальний процес результата сучасних наукових дослгджень та ефективно використовувати сучасш шформацшш технологи.
10. Корисно пгдсилити увагу асшранпв до того, що комп'ютерна техшка та шформацшш технологи сприяють автоматизацп та штенсифГкацп дослщжень.
Рис. 3. 1мтегращя складових роботи аамранмв
Висновки
11. KpiM шформацшних технологш, у вишах важливо впроваджувати обслуговукш технологи (електронний пвдручник, мультимедiа, експертнi системи, видавничi системи та ш.).
12. Реалiзацiя парадигми e-science потребуе об'еднання ресурсiв вае1 науково! спiльноти, розподiлення всього обсягу дослiджень мiж окремими науковцями та науковими колективами, iнтенсивного обмiну результатами дослвджень.
13. Специфiка процесу наукових дослщжень потребуе поеднання обчислювальних та шформацшних ресурав наукових спiльнот та !х сумiсне використання.
14. Впровадження електронного управлiння закладом вищо! освгга забезпечить нову органiзацiю дiяльностi його адмшстративних пiдроздiлiв та змiну всього комплексу ввдносин адмiнiстрацiï i3 здобувачами освгга та викладачами.
15. Сдиний шформацшно-освггаш простiр вишу можна i мае побудувати через забезпечення високоï штер-активностi освiтнього процесу, единого темпу навчання, своечасного зворотного зв'язку.
16. Методичним вирiшенням проблеми органiзацiï самостшного пошуку iнформацiï може стати створення електронних електронних робочих мiсць, що мають самонакопичувану базу завдань i використовуються при шд-готовцi слухачiв всiх спецiальностей вишу.
17. 1нформатизащя мае стати суттевим фактором штеграцп науковоï та навчальноï роботи асшранпв.
Список використаиоТ лiтератури
1. Дншров О. Концептуальнi засади розвитку освгга Украши. Вища школа. 2019. № 7. С. 7-12.
2. Кочарян А. Сучасш тренди 1КТ в освт. Тенденцiï 1х розвитку. 1нформатика та тформацшнг технолога в навчальних закладах. 2021. № 5. С. 10-15.
3. Семенюк Н. Необхвдшсть шформацшного супроводу освгга впродовж життя. Плея : науковий вгсник. 2017. № 11. С. 294-297.
4. Тверезовська Н. Т. Борисюк О. Б. 1нформацшш технологи в освт. Науковий вкник Нацюнальногоунгверси-тету бгоресурсгв i природокористування Украши. Сер.: Педагогжа. Психологгя. Фшософгя. 2018. Вип. 175. Ч. 1. С. 239-247.
5. Про Нацюнальну програму шформатизаци : Закон Украши вгд 01. 12.2022 р. № 2807-1Х. URL: https://www. rada.gov.ua/news/razom/231623.html.
6. Yakubash I., Voinova S. The higher education quality' improving by information technologies' implementation.
Стан, досягнення та перспективи Шформацшних систем i технологш : матерiали XXIII всеукр. наук.-техн. конф., м. Одеса, 20-21 кшт. 2023 р. Одеса, 2023. С. 128-130.
7. Якубаш I. В., Вошова С. О. Про сучасш шформацшш технологи у вищш техшчнш школг Збiрник наукових праць молодих учених, асniрантiв та студентiв Одеського нацюнального технологiчного утверситету. Одеса, 2023. С. 92-93.
8. Олшник I. В. 1нформатизащя освггаього простору - важлива передумова формування дослщницько1 ком-петентносп майбутнiх докторгв фiлософiï в умовах навчання в астрантург URL: https://vseosvita.ua/library/ informatizacia-osvitnogo-prostoru-vazliva-peredumova -formuvanna-doslidnickoi-kompetentnosti-majbutnih-doktoriv-filosofii-v-umovah-navcanna-v-aspirantu-318004.html (дата звернення: 25.11.2023).
9. Дослвдження свггових тенденцiй розвитку шформатизацп освгга. URL: https://kneu.edu.ua/ua/ dosl_glot/ informedu/_(дата звернення: 25.11.2023).
10. Гагарiн О. О., Титенко С. В. Семантичш технологи в електронному навчаннi. URL: https://apeps.kpi.ua/ computer-applications (дата звернення: 25.11.2023).
11. Яцишин А. 1нформатизащя освгга Украши та подготовка наукових кадргв вищоï квалiфiкацiï до ïï здш-снення. URL: https://pi.iod.gov.ua/images/pdf/2016%201/8.pdf(дата звернення: 25.11.2023).
12. Задорожна Н. Т., Кузнецова Т. В., Юльченко А. В. Методолопя iнформатизацiï науковоï та управлiнськоï дгяльносп установ НАПН Украши на основГ Web-технологiй: монографiя. Кив : Апка, 2014. 160 с.
13. Биков В. Ю. Сучаснi завдання шформатизацп освгга. 1нформацшт технологи i засоби навчання. 2015. № 1(15). URL: http://journal.iitta.gov.ua (дата звернення: 25.11.2023).
14. Биков В. Ю. Основш концептуальш засади шформатизацп освгга i головна парадигма прийдешнього сусшльства знань. Збiрник наукових праць 1н-та пед. освiти i освiти дорослих НАПН Украши: «Я-концепщя» акаде-мжа Н. Ничкало у вимiрi професшного розвитку особистостi. 2014. С. 32-42.
15. Вембер В. П. 1нформатизацгя освгга та проблеми впровадження педагопчних програмних засобiв в навчальний процес. 1нформацшт технологи i засоби навчання. 2017. № 3. URL: http://www.journal.iitta.gov.ua (дата звернення: 25.11.2023).
16. Гуревич Р. С. Розвиток шформацшних технологш в освт - важливий чинник розвитку сусшльства. Нау-ковi пращ Чорномор. держ. унiвер. iменi П. Могили комплексу «Киево-Могилянська академiя». Серiя: Педагогжа. 2011. Т. 153. Вип. 141. С. 20-24.
17. Шишкина М. П. Проблеми шформатизаци освгга Укра!ни в контексп розвитку дослвджень оцшювання якосп засоб1в 1КТ. Iнформацiйнi технологи i засоби навчання. 2012. № 1 (27). URL: http://www.journal.iitta. gov.ua (дата звернення: 25.11.2023).
18. Луговий В. I., Семиченко В. А., Кононко О. Л. Модершзащя тдготовки наукових i науково-педагопчних кадр1в в асп1рантур1 та докторантур1 наукових установ АПН Укра!ни в контексп Болонського процесу: досввд, проблеми, перспективи. Педагогжа i nсихологiя. 2008. № 1. С. 94-102.
19. Регейло I. Ю. Розвиток докторсько! освгга в шновацшному суспшьствг Hctymei записки Шжинського держ. ymieep. iменiМ. Гоголя. Серiя: Психолого-педaгогiчнi науки. 2013. № 4. С. 62-68.
20. Регейло I. Ю. Шдготовка наукових i науково-педагопчних кадр1в вищо! квал1ф1кацп в Укра!ш у ХХ -початку XXI столт^я: 1стор1ограф1чн1 аспекти. Педaгогiчний дискурс. 2020. № 7. С. 189-194.
21. Guide to Online Schools. URL: https://www.guidetoonlineschools. com/degrees/doctoral (дата звернення: 25.11.2023).
22. Загороднш А. Г., Андон П. I., Процикевич I. А. Впровадження сучасних шформацшних технологш в наукових дослвдженнях НАН Укра!ни. Проблеми програмування. 2017. № 3. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/ handle/123456789/144492/01-Zagorodny.pdf? sequence=1_(дата звернення: 25.11.2023).
23. Статут Нацюнально! академп наук Украши : Постанова Президи НАН Укра!ни ввд 14.04.2016 р. № 2. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ v0002550-16#Text (дата звернення: 25.11.2023).
24. Загородний А.Г., Свистунов С.Я., Белоус Л.Ф. UA-Grid: Украинская национальная гридпрограмма. International Conference "Parallel and Distributed Computing Systems" PDCS 2013, Kharkiv, 13-14 of March 2013. URL: https://www.imath.kiev.ua/~baranovskyi/confitune/2013/ (дата звернення: 25.11.2023).
References
1. Dniprov O. (2019) Kontseptualni zasady rozvytku osvity Ukrainy [Conceptual foundations of Ukraine education development]. Vyshcha shkola, no 7, pp. 7-12.
2. Kocharian A. (2021) Suchasni trendy IKT v osviti. Tendentsii yikh rozvytku [Modern ICT trends in education. Trends in their development]. Informatyka ta informatsiini tekhnolohii v navchalnykh zakladakh, no 5, pp. 10-15.
3. Semeniuk N. (2017) Neobkhidnist informatsiinoho suprovodu osvity vprodovzh zhyttia [The need for informational support of education throughout life]. Naukovyi biuleten Hileia, no 11, pp. 294-297.
4. Tverezovska N. T. Borysiuk O. B. (2018) Informatsiini tekhnolohii v osviti [Information technologies in education] Naukovyi visnykNatsionalnoho universytetu bioresursiv ipryrodokorystuvannia Ukrainy. Sen: Pedahohika. Psykholohiia. Filosofiia, vol. 175, no. 1, pp. 239-247.
5. Zakon Ukrainy vid 01.12.2022 No 2807- IX "Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsii" [About the national informatization program]. Retrieved from: https://www.rada.gov.ua/ news/razom/231623.html (accessed 25 November 2023).
6. Yakubash I., Voinova S. (2023) The higher education quality improving by information technologies implementation. Proceedings of the Stan, dosiahnennia ta perspektyvy informatsiinykh system i tekhnolohii: XXIII vseukr. nauk.-tekhn. konf. (Ukraine, Odesa, April 20-21, 2023), Odesa: ONTU, pp. 128-130.
7. Yakubash I. V., Voinova S. O. (2023) Pro suchasni informatsiini tekhnolohii u vyshchii tekhnichnii shkoli [About modern information technologies in the higher technical school]/ Zbirnyk naukovykh prats molodykh uchenykh, aspirantiv ta studentiv Odeskoho natsionalnoho tekhnolohichnoho universytetu [A collection of scientific works of young scientists, graduate students and students of the Odessa National University of Technology], pp. 92-93.
8. Oliinyk I. V. Informatyzatsiia osvitnoho prostoru - vazhlyva peredumova formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti maibutnikh doktoriv filosofii v umovakh navchannia v aspiranturi [Informatization of the educational space is an important prerequisite for the formation of research competence of future doctors of philosophy in the conditions of study at a graduate school]. Retrieved from: https://vseosvita.ua/library/informatizacia-osvitnogo-prostoru-vazliva-pered umova-formuvanna-doslidnickoi-kompetentnosti-majbutnih-doktoriv-filosofii-v-umovah-navcanna-v-aspirantu-318004.html (accessed 23 November 2023).
9. Doslidzhennia svitovykh tendentsii rozvytku informatyzatsii osvity [Study of global trends in the development of informatization of education]. Retrieved from: https://kneu.edu.ua/ua/dosl_glot/informedu/ (accessed 23 November 2023).
10. Haharin O. O., Tytenko S. V Semantychni tekhnolohii v elektronnomu navchanni [Semantic technologies in electronic learning] Retrieved from: https://apeps.kpi.ua/computer-applications (accessed 23 November 2023).
11. Yatsyshyn A. Informatyzatsiia osvity Ukrainy ta pidhotovka naukovykh kadriv vyshchoi kvalifikatsii do yii zdiisnennia [Informatization of Ukrainian education and training of highly qualified scientific personnel for its implementation] Retrieved from: https://pi.iod.gov.ua/images/pdf/2016%201/8.pdf (accessed 23 November 2023).
12. Zadorozhna N. T., Kuznetsova T. V, Kilchenko A. V. ta in. (2014) Metodolohiia informatyzatsii naukovoi ta upravlinskoi diialnosti ustanov NAPN Ukrainy na osnovi Web-tekhnolohii: monohrafiia [Methodology of informatization
of scientific and management activities of the National Academy of Sciences of Ukraine based on Web technology: monograph]. Kyiv: Atika. (in Ukrainian)
13. Bykov V Yu. (2015) Suchasni zavdannia Modern tasks of informatization of education]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia [Information technologies and teaching aids] (electronic journal), no 1(15). Retrieved from: http:// journal.iitta.gov. ua. (accessed 23 November 2023).
14. Bykov V Yu. (2014) Osnovni kontseptualni zasady informatyzatsii osvity i holovna paradyhma pryideshnoho suspilstva znan [The main conceptual principles of informatization of education and the main paradigm of the future knowledge society]. Zbirnyk naukovykh prats In-ta ped. osvity i osvity doroslykh NAPN Ukrainy: «Ia-kontseptsiia» akademika N. Nychkalo u vymiri profesiinoho rozvytku osobystosti [Collection of scientific works of the Institute of Ped. of education and adult education of the National Academy of Sciences of Ukraine: "I-concept" of academician N. Nychkalo in the dimension of professional development of the individual], pp. 32-42.
15. Vember V. P. (2017) Informatyzatsiia osvity ta problemy vprovadzhennia pedahohichnykh prohramnykh zasobiv v navchalnyi protses [Informatization of education and the problems of introducing pedagogical software tools into the educational process]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia [Information technologies and teaching aids] (electronic journal), no 3. Retrieved from: http://www.journal.iitta.gov.ua (accessed 23 November 2023).
16. Hurevych R. S. (2011) Rozvytok informatsiinykh tekhnolohii v osviti - vazhlyvyi chynnyk rozvytku suspilstva [The development of information technology in education is an important factor in the development of society]. Naukovi pratsi Chornomor. derzh. univer. imeni P. Mohyly kompleksu «Kyievo-Mohylianska akademiia». Seriia: Pedahohika [Scientific works of the Black Sea State University named after P. Mohyli of the "Kyiv-Mokhilianska Academy" complex. Series: Pedagogy], vol. 153, no. 141, pp. 20-24.
17. Shyshkina M. P. (2012) Problemy informatyzatsii osvity Ukrainy v konteksti rozvytku doslidzhen otsiniuvannia yakosti zasobiv IKT [Problems of informatization of education in Ukraine in the context of research development and evaluation of the quality of ICT tools]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. [Information technologies and teaching aids] (electronic journal), no 1 (27). Retrieved from: http://www.journal.iitta.gov.ua (accessed 23 November 2023).
18. Luhovyi V. I., Semychenko V A., Kononko O. L. ta in. (2008) Modernizatsiia pidhotovky naukovykh i naukovo-pedahohichnykh kadriv v aspiranturi ta doktoranturi naukovykh ustanov APN Ukrainy v konteksti Bolonskoho protsesu: dosvid, problemy, perspektyvy [Modernization of scientific and scientific-pedagogical staff in post-graduate and doctoral research institutions of APN Ukraine in the context of the Bologna process: experience, problems, perspectives]. Pedahohika i psykholohiia, no 1, pp. 94-102.
19. Reheilo I. Yu. (2013) Rozvytok doktorskoi osvity v innovatsiinomu suspilstvi [Development of doctoral education in an innovative society]. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzh. univer. imeni Mykoly Hoholia. Seriia: Psykholoho-pedahohichni nauky, no 4, pp. 62-68.
20. Reheilo I. Yu. (2020) Pidhotovka naukovykh i naukovo-pedahohichnykh kadriv vyshchoi kvalifikatsii v Ukraini u XX - pochatku XXI stolittia: istoriohrafichni aspekty [Training of highly qualified scientific and scientific-pedagogical personnel in Ukraine in the 20th and early 21st centuries: historiographical aspects]. Pedahohichnyi dyskurs, no 7, pp. 189-194.
21. Guide to Online Schools. Retrieved from: https://www.guidetoonlineschools.com/degrees/doctoral (accessed 23 November 2023).
22. Zahorodnii A. H., Andon P. I., Protsykevych I. A. (2017) Vprovadzhennia suchasnykh informatsiinykh tekhnolohii v naukovykh doslidzhenniakh NAN Ukrainy [Implementation of modern information technology in scientific research of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Problemyprohramuvannia [Programming problems] (electronic journal), no. 3. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/144492/01-Zagorodny.pdf? sequence=1_
23. Postanova Prezydii NAN Ukrainy vid 14.04.2016 r. № 2 : Statut Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy [Statute of the National Academy of Sciences of Ukraine]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002550-16#Text (accessed 23 November 2023).
24. Zahorodnyi A.H., Svystunov S.Ia., Belous L.F. (2013) UA-Grid: Ukraynskaia natsyonalnaia hrydprohramma [UA-Grid: Ukrainian national grid program]. Procceedings of the Parallel and Distributed Computing Systems: International Conference (Ukraine, Kharkiv, March 13-14, 2013). Retrieved from: https://www.imath.kiev. ua/~baranovskyi/confitune/2013/( accessed 23 November 2023).
