CC BY
13
2. Берко Й., Грицина М. Поздовжня симетрiя монокартчних пагоив видiв роду УегЬаБ-сит Ь. та й систематичне значення// Працi наук. т-ва iм. Шевченка. - Львiв, 1999, т.3. - С. 32-38.
3. Борисова И.В., Попова Т.А. Разнообразие функционально-зональной структуры побегов многолетних трав// Ботан. журн. - 1990. - 75, № 10. - С. 1420-1425.
4. Козш Б.1., Берко Й.М. Методика позонального моделювання будови монокартч-ного пагона трав'яних багатсрчниюв// Укр. ботан. журн. - 1989. - 46, № 2. - С. 93-97.
5. Марков М.В. Популяционная биология розеточных и полурозеточных малолетних растений. - Казань: Казанский ун-т, 1990. - 187 с.
6. Ростовцева З.П. Цитологическая характеристика верхушечной меристемы у связи с органогенезом. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. - 41 с.
7. Серебрякова Т.И. Морфогенез побегов и эволюция жизненных форм злаков. -М.: Наука, 1971. - 359 с.
8. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений. - М.: Советская наука, 1952. - 391 с.
УДК 630*181.28 Доц. О.П. Божок, канд. с.-г. наук;
асист. В. О. Божок, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПРО СТАН ШСОНАС1ННеВО1 БАЗИ КАРП НА ТЕРИГОРП УКРАШИ
Наведено характеристики дшянок групового зростання найбшьш поширених видiв карп, 1х плодоношення та можливостей використання насшня.
Doc. O.P. Bozhok; assist. V.O. Bozhok - USUFWT About situations of seed base brown on territory of Ukraine
It is Brought features of places group growing most wide-spread types brown, their generation and possibility of use seed.
1стор1я штродукци кари на територи Украши становить понад 150 ро-юв. Якщо на початку Х1Х ст. окрем1 11 види впроваджувались у вид1 поодино-ких дерев тшьки в парках та боташчних садах, то вже на початку ХХ ст. карда стали використовувати для створення люових культур. До цього етапу належать культури кари в Собол1вському та Ситковецькому люництвах Гайсинського держлюгоспу на Подшл1, Валя-Кузьминського люництва Чер-швецького держшсгоспу на Буковиш [1, 2].
Новий етап штродукци кари розпочався на початку 50-х роюв i пов'язаний з iменами В.1. Добровольського [3], П.Г. Кроткевича [4], О. Л. Ли-пи [5], П.1. Молоткова [6] та iнших вчених, що використовували насiння мю-цевого збору, або завозили з шших тодшшх республiк. У цей перюд карiя почала впроваджуватись у лiсовi культури на бiльших площах.
У результат проведено! протягом 1998-2003 рр. швентаризаци ми ви-явили 35 мюць зростання кари на територи Украши. Якщо до цього додати дат Г.С. Мисника [7], О. Л. Липи [5] та шших авторiв щодо зростання кари на швдш та сходi Укра1ни, то можна сказати, що сьогодш карiя е досить по-ширеною породою i сучасний етап 11 штродукци пов'язаний з впровадженням окремих 11 видiв у лiсове господарство. 1з 6 видiв кари, що зростають в парках, боташчних садах та люових насадженнях Украши, найбшьш поширени-ми е карiя овальна (Carya ovata K. Koch) та серцеподiбна (Carya cordiformis K. Koch). Бюгрупове зростання цих видiв у люових насадженнях вiдзначено в
Ситковецькому, Соболiвському та Гайсинському лiсництвах, що на Подшш, у Валя-Кузьминському лiсництвi на Буковиш та Кам'янецькому i Березин-кiвському лiсництвах на Закарпаттi. Кшьюсний та видовий склад дерев карп на дiлянках цих лiсництв наведено в табл. 1.
Табл. 1.1нвентаризацшна вiдомiсть видiв кари, що зростають
у л'шових насадженнях Украти
Мшцезнаходження Пло- ща, га Т.л.у. Вид Вк, К-сть дерев Серед-га дат Об'ем стов-
д1лянки Тип л1су кари роки кари, шт. Н, м о, см бурз^ м
Гайсинський ДЛГ, Собол1вське л-во, кв. 60 Д2 К.с. 40 25 44 1,7
0,2 ГД К.о. К.г. 100 18 2 26 28 50 52 2,2 2,5
Гайсинський ДЛГ, 0,1 Д2 К.с. 100 16 26 48 2,1
Ситковецьке л-во, кв. 40 ГД К.о. 5 27 52 2,7
Гайсинський ДЛГ, 1,0 Дз К.с. 40 484 16 18 0,2
Гайсинське л-во, кв. 58 ГД К.о. 86 15 16 0,2
Вшницький ДЛГ, 6,3 Д2 К.с. 22 110 12 12 0,1
Прибузьке л-во, кв. 27 ГД
Чертвецький ДЛГ, 1,0 Дз К.о. 100 9 29 48 2,5
Валя-Кузьминське л-во, кв. 16 ГБк К.с. 1 з4 66 5,5
Закарпатська ЛДС "Березинка" 0,1 Дз К.с. 26 5 16 18 0,2
ГБк К.о. 15 10 12 12 0,1
Закарпатська ЛДС "Березинка" 0,1 Дз К.с. 40 15 18 20 0,з
ГБк К.о. 8 17 16 0,2
Закарпатська ЛДС "Березинка" 0,1 Дз К.п. 40 10 19 20 0,з
ГБк
Ужгородський ДЛГ, 0,1 Дз-4 К.о. 40 17 16 24 0,з
Кам'янецьке л-во, кв. 27 ГБк
Примггка: К.с. - кар1я серцепод1бна; К.о. - кар1я овальна; К.г. - кар1я гола; К. п. - кар1я пекан.
На дшянщ Прибузького люництва карiя входить до складу насаджен-ня тiльки у виглядi поодиноких дерев. Ранiше вона вщставала в ростi вiд дуба та граба, а тому була частково вирубана при доглядових рубаннях. Залишеш дерева зрiвнялись за висотою з дубом i мають добре очищеш стовбури. По-одинокi дерева почали плодоносити. Дшянка Валя-Кузьминського лiсництва видшена у заказник. Це змiшане насадження за участю дуба, ясена, бука, граба, клена та вшьхи. Карiя на дiлянцi займае тшьки 15 % вiд складу. Iншi дь лянки створенi як бюгрупи чи куртини чисто! карп.
Ус цi насадження вступили в стадш плодоношення, але якiсть i мож-ливий кiлькiсний збiр насiння в них рiзний. Дерева на дшянках старшого вiку щорiчно плодоносять, але заго^вля насiння не проводиться. На дшянках добре розвинений шдрют та шдлюок, у вiкнах вiдмiчений самосiв карп, який зго-дом вщмирае через значне притiнення. Насшня на цих дiлянках служить кормом для дрiбних лiсових гризушв у зимовий перiод. Насадження молодшого вiку тiльки вступили в стадш плодоношення. На таких дшянках добре помгг-ний подш дерев на протоандричш та протогенiчнi екземпляри. Промiжок ча-
38
Збiрник науково-технiчних праць
су у цвтнш рiзних квiток на одному деревi в середньому може становити один тиждень. Протогешчш екземпляри карп майже вдвiчi дають бшьше на-сiння i !м необхщно надавати перевагу при доглядових рубаннях на плантащ-ях. Спадковiсть того чи шшого типу дихогамн стосовно кари вивчена ще не-достатньо i потребуе врахування при створеннi спецiальних люонасшневих плантацiй штучного походження.
Ми встановили [1, 8], що яюсть насшня кари залежить вщ плодоно-шення та довжини вегетацшного перiоду. Незважаючи на високу морозос-тiйкiсть кари, 11 насiння потребуе для дозрiвання значно! суми додатних температур, як е найбшьшими i сприятливими в пiвденно-захiдних районах Украши. Тут кшьюсть повнозернистого насшня сягае 95 %. Варто зазначити, що на величину плодiв i насшня рiзних видiв кари впливае шдив^альна мiнливiсть дерев. Якщо порiвняти плоди i насiння кари серцеподiбно! Мука-чiвсько! та Гайсинсько! популяцiй, то коефiцiент варiащ! у першо! становить 34,5 %, а друго! - 18,7 %. Дерева Мукачiвсько! популяци вирощенi з насшня, що було зiбране П.1. Молотковим у дендропарках Швшчного Кавказу з ба-гатьох дерев, тодi як культури Гайсинсько! популяци вирощенi з насшня 90-рiчних дерев Соболiвського лiсництва, якi продукують насiння з малою мш-ливiстю за формою та масою. Така iндивiдуальна мшливють плодiв та насш-ня з окремих дерев характерна i для шших видiв кари. Iнодi сама форма пло-дiв може служити ознакою мiсця !х заготiвлi. Горiхи кари овально! Львiвсь-ко! популяци мають серцеподiбну форму, насiння того ж виду з м. Сторожин-ця округле, з Кам'янецького люництва - видовжене i з чггюше вираженими бiчними ребрами.
Якщо про iншi дiлянки зростання кари можна дiзнатись iз спецiально! лiтератури, то дшянку в кв. 27 Кам'янецького люництва Ужгородського ДЛГ вперше ми виявили в 2003 рощ i вщомост про не! в лiтературi вiдсутнi. Усi 17 дерев кари овально! розмщеш на дiлянцi у виглядi лiсонасiнневого саду при повнот 0,5 i мають добре розвинену крону та добре плодоносять. Дшян-ка розмщена на березi струмка i колись була пасовищем. З трьох боюв вона оточена горами, а з швденно-схщного напрямку вщкрита i добре прогрь ваеться. У зв'язку з вщсутшстю догляду, на дшянщ добре розвинений пiдрiст та шдлюок з граба, клена, вшьхи, кари, лiщини, крушини, бузини, а також трав'яний покрив з ожини, кропиви, осоки та шших рослин, що створюе нез-ручност при зборi насiння.
У 2003 рощ плодоношення окремих дерев на дшянщ можна було ощ-нити вщ 2 до 4 балiв за шкалою В.Г. Каппера Яюсть опалого насшня карп овально! на дшянщ становила на початку жовтня 60,3 %, а вже 19 жовтня -80,5 %, а 25 жовтня - тшьки 50,3 %. Це ще раз шдтвердило нашi висновки [1, 8], що повнозернистють насшня кари з перших дшв опадання зростае, а по-^м знову зменшуеться. Якщо порiвняти повнозернислсть кари на дшянщ ль су i двох окремих дерев бшя контори лiсництва, що ростуть на вщкритому i добре освiтленому мющ, то дозрiвання насiння i його максимальна повнозер-нистiсть наступае на цший тиждень ранiше, хоча вщстань мiж дiлянками близько 500 м. Отже, на визрiвання та яюсть насшня кари впливають умови
освiтлення та температурш чинники. Всього на дшянщ заготовлено 15 кг ви-сокояюсного насiння кари овально!. Це тшьки четверта частина всього урожаю за 200з рж. Частина його вже в жовтш мiсяцi була знищена бiлками та iншими гризунами, що полюбляють смачнi i поживш горiхи карi!.
Результати дослiдження урожайност на iнших дiлянках у попередш роки засвiдчили, що на територи Укра!ни карiя регулярно плодоносить i дае високоякiсне насiння, яке, на жаль, не заготовляеться пращвниками люового господарства, за винятком Гайсинського люництва, де розпочали заготiвлю насiння кари прко!. Насiння карi!, яке ми зiбрали в попереднi роки передане для створення !! культур у Хмельницькш, Львiвськiй i Тернопiльськiй областях. Сшвпраця з працiвниками об'еднань "Вiнницялiс", "Хмельницьклiс", "Львiвлiс" та "Тернопшкшс" дала змогу розробити технологiю вирощування сiянцiв карi!, яка може бути використана i на iнших шдприемствах Укра!ни. Достатня лiсонасiннева база та висока яюсть насiння створюють прекрасш пе-редумови для впровадження кари в лiсовi культури лiсостепово! зони Укра!ни.
Л1тература
1. Божок В.О. Особливосп плодоношення та пiдготовки насшня кари до виаву// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.2. - С. 9з-96.
2. Рябчук В.П., Божок В.О., Божок О.П., Золотий П.С. Бюлопя та впровадження кари в люов1 культури Укра!ни// Люовий та мисливський журнал. - 2001, № 4-5. - С. з0.
3. Добровольский В.И. Наставление по разведению орехов из рода гикори в лесхозах Европейской части СССР. - М.: Гослесбумиздат, 1951. - 18 с.
4. Кроткевич П.Г. Культура орехоплодных. - М.: Гослесбумиздат, 1954. - 150 с.
5. Липа О.Л. Визначш сади та парки Укра!ни та !х охорона. - К.: КДУ 1м. Т.Г. Шев-ченка, 1960. - 176 с.
6. Молотков П.И. Древесные и кустарниковые породы дендрария Закарпатской ЛОС и Мукачевского лесокомбината// Выращивание устойчивых лесных насаждений. - Ужгород, 1971. - С. 80-107.
7. Мисник Г.Е. Сроки и характер цветения деревьев и кустарников. - К.: Наук. думка, 1976. - з96 с.
8. Рябчук В.П., Божок В.О. Особенности плодоношения карии в условиях Украины// Лесной журнал. - 2001, № 5-6. - С. 188-191._
УДК 630*627.3 Астр. Е.А. Кульчицька1 - УкрДЛТУ
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦШНО-ТУРИСТИЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В СИСТЕМ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИСМСТВ
З метою виявлення перспектив реал1зацп люогосподарськими об'ектами влас-них можливостей для розвитку рекреацшно-туристичного господарства у данш стат-т1 дослщжеш взаемозв'язки рекреацшно-туристично! д1яльносп з шшими видами дь яльносп люогосподарських тдприемств.
1 Наук. KepiBHm: доц. А.М. Bi4eBH4 - кафедра менеджменту ЗЕД, УкрДЛТУ
40
Збiрник науково-техшчних праць
