CC BY
10
Науковий iskiniK, 2002, вип. 12.2
оргашв. У свою чергу, сертиф1катори повинж проводити свою д1ялыпсть зпдно з державними законодавчими та ¡ншими нормативно-правовими документами, не суперечити державним стандартам.
8. Принцип гласиосп та об'сктнвного воображения результате сер-тиф1кацГ1 полягае у тому, що з процесом i результатами сертифжащУ повинно бути об1знане широке коло громадськостк Органи сертиф1кацм через засоби масовоУ шформащУ будуть ¡нформувати населения про загальний стан справ та процес Ух-ньоУ д1яльносп. Передбачаеться, що населения повинно бути пошформоване про все, що не € комерцшною чи ¡ншою таемницею пщпрнемств, що проходять сер-тиф1кац1ю. Мали б бути висв1тлеш, зокрема, кшькють сертиф1 кованих л1Ыв, Ух вщсоток вщ загальноУ юлькосгп Л1с1в, швидюсть проведения сертиф1каци, nopiB-няльш даш з минулими роками, динамжа росту на майбутне тощо.
На нашу думку, дат принципи могли б з ycnixoM бути застосоваш на прак-тиц1, оскшьки враховують вщповщш еколопчш i економ1чш умови ведения люо-вого господарства в УкраУш та сприяють вдосконаленню Л1сово1 полп-ики. Станом на 1.01.2002 року в УкраУш сертиф1ковано тшьки 4 держл1сгоспи за системою FSC, але по Mipi переходу на засади сталого л1сокористування в УкраУш люова сертифжащя повинна стати невщ'емним атрибутом лшовоУ пол^ики ecix де-ржл1сгоств та в1зитною карткою при виход1 з вгтчизняною продукшею на свгго-вий ринок деревини.
Лггература
1. Снияксвич I. М. Еколопчна i .псова полпика - Льв1в: УкрДЛТУ. -2001. -202 с.
2. Страхов В. В. К стратегии устойчивого управления лесами: сертификация лесов и лесной продукции. - Лесное хозяйство, 1996, №¡5.
3. Тупыця IO. IO. Экономические проблемы комплексного использования и охраны лесных ресурсов. - Львов: Виша школа. - 1976.
4. Introducing of forest certification. DG - VIII Forest Certification Advisory Group (FCAG). Forest Certification Briefing Note №1. 1998.
5. FSC and ISO approaches to forest certification: a comparison and suggested ways forward. Forest Certification Briefing Note №2. 1998.
6. Forest stewardship principles and criteria for natural forest management. - June, 1994. - Oax-aca, Mexico. - Forest stewardship council. - 7 p._
УДК 630*27:630*181.28 Acnip. B.O. Божок - УкрДЛТУ
ОСОБЛИВОСТ1 ПЛОДОНОШЕНИЯ ТА П1ДГОТОВКИ НАС1ННЯ
КАРП ДО ВИС1ВУ
Розглянуто результата йпродукцн карп на територй Украши, особливосп плодоношения окрсмих вшив та як1сть насшня, що потребуе довготривало! стратифжацп при по-нижених температурах.
V.O. Bozliok - USUFWT The Particularities bear fruit and preparing the fruits brown to sowing
They are Considered results an introduce brown on territory of Ukraine, particularities bear fruit separate its types and quality fruits, which require long the stratifications under negative temperature.
1. Jlicime та салово-паркове rucno.ia pens» 93
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
У парках та боташчних садах Украши зростае 6 вид1в карп |11, але для л1-сового господарства найбщьший ¡нтерес мають: кар1я гола (Сагуа glabra Sweet), кар1я овальна (Сагуа ovata К. Koch), та кар1я бахромчата (Сагуа laciniosa Sarg.). За нашими спостереженнями [2], ïx життездатшсть оцшюеться вщ 93 до 100 башв за шкалою ПЛ. Лапша та C.B. СшневоТ [3|, що свщчить про ïx здатшсть майже у по-вному oô'cMi проходити цикли сезонного та онтогенетичного розвитку.
В питанш ¡нтродукцп Kapiï иентрапьним i найважлившим е плодоношения, визр1вання та ямсть плод1в окремих ïï вид1в, що i е метою наших дослщжень. Bei три види починають плодоносити з 25 -30 poKie, хоч можуть бути i винятки. Оскщьки, для всього роду характерним е явище дихогамп, тому на врожайшеть Kapiï може впливати походження та розташування материнських дерев, ïx ocbît-лення, bîk та погодш умови року. Результата досшджень показали, що у мюцях, де довший вегетацшний перюд i сума додатних температур бшьше шж 10°С на-ближаеться до 3000 i бшьше градуав, там повнозернистють насшня вища. Якщо в Кам'янецькому люництв1 Ужгородського ДЛГ вона становила для Kapiï овально"! 95 %, то у дендропарку "Березинка", що бщя м. Мукачева -75,9 %, а у м. Сторо-жинш Чершвецько'! обласп коло 80,0 %, у м. Львов! -54,5 %. Якщо оцшювати по-внозернист!сть Kapiï ripKOÏ (Сагуа cordiformis К. Koch), то у м. Мукачев! вона становила 71,8%, в Гайсинському ДЛГ Вшницько')' област1 -65,9%, у м. Khcbî -26,7%. Повнозерниспсть Kapiï голоТ у м. Khcbî становила в 2001 рощ тшьки 11,7 %, a Kapin-nenaH (Сагуа olivaeformis Nutt.) при BucoKifi врожайносп мала ну-льову n0BH03epHHCTicTb. Все це говорить про те, що оцшка врожайносп карп за шкалою В.Г. Каппера |4| не завжди вщповщатиме реальному стану, по вщношен-ню до Kapiï вона бшьше характеризуватиме тшьки плодоношения, а повнозернис-TicTb може бути набагато нижчою.
Щоб виявити залежшеть повнозернистосп вщ довжини вегетацшного перюду та врожайносп Kapiï, нами проведено м1жфакторний aHani3 3i врахуванням коефщ1ента множинно!' лшшно'Г кореляци для Kapiï овальнок Для ¡нших вншв ка-piï nofliÖHi розрахунки не проводились у зв'язку з ïx малим розповсюдженням на територи Украши.
Результата дослщжень показали, що для Kapiï овально'1 коефщ1ент множинно'1 лшшно'1 кореляци становить г^ =0.950, a napui коефЫенти м1ж повнозе-рнист!стю (у) та врожайшетю (х), м1ж врожайшетю та довжиною вегетацшного перюду (z) i м1ж повнозерниепстю та довжиною вегетацшного перюду становили вщповщно:
гХу = 0.915; г„ =0.469; ryz =0.654
Критерш достовфносгп Рф> F0s i становить вщповщно 45,0>4,74 при Vi=2 та V2 =10 степенях свободи.
Р1вняння множинноТ perpeciï можна записати у такому виглядЬ у =-61,1 +12.05Х +0.43z;
Розрахунок повнозернистосп залежно вщ врожайносп та довжини вегетацшного перюду приведений у табл. 1.
Дата настання, як i пром!жок часу, протягом якого проходить опадания плод1в кари, кожен piK змшюеться, але у середньому початок опадания onoflie по-чинаеться з кшця вересня мюяця. Якщо у 1999 р. масове опадания у Kapiï овально!' та бахромчато!" у м. Львов1 розпочалось 27 вересня i продовжувапось до 10 листо-
94 Збфннк няукопо-i е\н |ч нн х пряць
Науковий isiciiiiK, 2002, вип. 12.2
пада, то у 2001 р. масове опадания плод!в на тих самих деревах попалось I жовтня I закшчилось 20 жовтня. Такий переб1г подш в 2001 рощ був зумовлений тимча-совим понижениям шчноУ температури до 0 °С, що спричинило р1зке пожовтшня листя та опадания недозришх плод1в.
Табл. 1. Розрахунок повнозернистост/ кари овально'1 за р/внянням множинно/
регресп, в %
Врожайшсть, х Протяжшсть вегетацшного перюду, Z (дш)
170 180 190 200 210
1 24,1 28,4 32,1 37,0 41,1
2 36,1 40,0 44,1 49,0 53,1
3 48,1 52,0 56,1 61,0 65,1
4 62,0 64,0 68,1 73,0 77,1
5 72,0 76,3 80,6 84,9 89,2
Зародок вс1Х вид1в кар1¥ зовш оточений товстим оплоднем 1 знаходиться у твердш шкаралуш. Таке насшня потребуе стратифшацп вщ 2 до 4 м1сящв. За да-ними М.Г. ШколаевоУ [5|, причиною такого тривалого спокою насшня кари може бути недорозвинений зародок та сильний ф1зюлопчний мехашзм тормозшня про-ростання. Щоб порушити цей спокш, потр1бна тривала холодна стратифшащя. Автор застер1гае, що пщвищення температури у перюд стратифжаци до 15 °С 1 61-льше може викликати повторний спокш, який може бути значно глибшим, шж був попереднш, тому таке насшня потр1бно буде стратифжувати довше, «¡ж це перед-бачапось до цього. Тому необхщно не допускати перевищення температури б1пьше шж 10 °С (компенсацшний пор1г), яка б могла викликати вторинний спокш.
Оптимальною для проходження стратифжаци е температура 1-5 °С (010 °С), яку можна задавати у спешальних юиматокамерах 1 добиватись високих результате схожост1. За вщсутносгп таких умов стратифшащю проводять в умо-вах, близьких до природних. Найдоступшшим е намочування гор1х1в у вод1 протя-гом 10 -14 дшв, а пот1м Ух осшнш виЫв у розсадник. Можна також викопати перед морозами яму глибиною до 30 см, насипати гор1хт \ залита Ух водою до верх-нього ршня, пот1м зверху прикрити листям 1 присипати 25 см шаром землк Так насшня добре стратифжуеться 1 досягае 80 % схожосп.
У 2000 р. нами було проведено дослщження на стратифжащю 3 -х видш карп в ящиках з вологим тском у пщвальному прим1щенш та в ям1 з шском глибиною до 50 см. Щоб утримати температуру близьку до 0°С, яму та ящики з шс-ком весною обкладали льодом. Вис1в насшня проведений 6 кв1тня у дендропарку УкрДЛТУ на глибину 5 см. Перил сходи з'явились 11 червня. Результата експе-рименту наведеш у табл. 2.
Табл. 2. Вплив виду стратифтаци на грунтову схожкть насшня кари
Вид Kapii 1рунтова схож1сть мюля стратифжацп, в %
в ящиках з вологим niCKOM в flM¡ 3 ВОЛОГИМ niCKOM ocimiiñ bhcíb у розсадник
овальна 15,0 35,0 10,0
прка 75,2 55,0 15,0
бахромчата 20,5 60,5 8.5
1. Лгсиве та садово-паркове i осподарство 95
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Як бачимо, найнижч1 показники схожосп у тих ropixie, що були виаяш без попередньси стратифжацн. Стратиф1кац1я в ящиках у пщвал1 дала Kpaiyi результата для Kapiï пркоУ, а стратиф1кащя в ям1 з шском -портняно крани результата для bcîx вид1в Kapiï.
За даними М.Г. ШколаевоТ [5|, пщвищити грунтову схожють насшня Kapiï можна шляхом його обробки пбберелшом, що сприяе кращому дозр!ванню заро-дка. Але це потребуе вщповщного обладнання для контролю вологосп та темпе-ратури пов1тря.
За результатами дослщженя можна зробити висновки:
• що найвищоУ повнозернистост! насшня Kapiï досягае у районах з довгим вегета-щйним псрюдом при хорошш врожайносп (Закарпаття, Буковина), де i рекомен-дуеться проводити його зaгoтiвлю з метою створення культур за участю Kapiï;
• у виробничих умовах найкраш результати дае стратифжашя насшня в ям1 з Бологим пюком.
Л1тература
1. Рябчук B.II., Божок В.О. Божок O.I1. Морфолопчж особливосп uiuin роду К ар ¡я та можливосп ïx впровадження у л1сов1 культури Розточчя// Природно-заповцший фонд Розточчя i перспективи розвитку природно -мереж! у perioni. Тези доп. науково-практ. конфсренцп, м. Явор1в, 2000р.-С. 222-226.
2. Божок В.О. Ошнка життездатноеп та перспективи штродукци Kapiï за даними В1зуаль-1гих спосгережень// Екологтя. Людина. Суспшьство. 36ipunK тез IV М1жнароднш науково -практично! конференци студетчв, acnipainiB та молодих вчених. - К., 2001 - С. 12-14.
3. Лапин П.И., Сиднева C.B. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений. - В кн.: Опыт интродукции древесных растений. - М., 1973. -С. 7-68.
4. Каппер В.Г. Об организации ежегодных систематических наблюдений над плодоношением древесньк пород//Тр. Гос НИИЛХа.-Л., 1930, вып. VIII. - С. 103-139.
5. Николаева М.Г. Ускоренное проращивание покоящихся семян древесных растений. -Л., Наука, 1979. - 78 с. _
УДК504.05:549.25 Acnip. B.I. Козловський - Incmumym екологи Карпат
НАЛ У крап t и
ВАЖК1 МЕТАЛИ У МОХАХ ТА ЛИШАЙНИКАХ АЛЬШЙСЬКОГО ПОЯСУ ЧОРНОГОРИ (УКРАШСЬК! КАРПАТИ)
Встановлено pieenb нагромадження важких метагпв (Си, Pb, Zn, Cd, Mn, Fe) найбшьш розповсюдженими видами moxIb та лишайшшв алыпйського поясу Чорногори. BMicr цих елеменпв виявився вищим, жж у фонових районах Пшшчно! Свропи i близьким до величин, встановлених для найменш забруднених прських заповшних територш Полыш.
V. Kozlovskyy
Heavy metals in Mosses and lichens of the alpic belt of the Chornohora massive
(Ukrainian Carpathians)
Level of the accumulation of heavy metals (Cu, Pb, Zn, Cd, Mn, Fe)in most prevalent species of mosses and lichens of alpic zone of the Chornohora massive was determined. Content of these elements is higher than in the samples of the North Europe background and similar to the least polluted reserve territories of the mountains in Poland.
95 ioipnitк няуково-техшчних пряць
