CC BY
54
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
УДК 630*181.28 Доц. О.П. Божок, канд. с.-г. наук;
ст. викл. В. О. Божок, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ФЕНОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ТА ЖИТТСЗДАТШСТЬ
КАРП НА ЗАХОД1 УКРА1НИ
Здiйснено фенологiчнi спостереження та дано оцшку життeздатностi окремих видiв карп. Вiдзначено високi адаптацшш можливостi "" видiв в умовах заходу Укра-"ни. Встановлено, що деякi з них можуть бути перспективними для впровадження в лiсовi культури.
Ключов1 слова: кapiя, штродукщя, фенофази, життeздaтнiсть.
Assoc. prof. O.P. Bozhok; senior teacher V.O. Bozhok-NUFWTof Ukraine, L'viv
Phenological peculiarities of growth and viability of Carya in Western Ukraine
Phenological observation has been made, and an estimate for viability of certain species of Carya is presented. It has also been recorded high adaptive capabilities of its species in climatic conditions of Western Ukraine. It has been fixed that some species of Carya could be perspective ones to be introduced into forest plantations.
Keywords: Carya, introduction, phenological phases, phenophases, viability.
Останшм часом стр1мко зростають обсяги штродукци рослин та "х впровадження у л1сов1 насадження [6]. Проте це питання вимагае ретельного оцшювання усшшност штродукци. Для багатьох вид1в воно залишаеться не-достатньо вивченим. Не е винятком i види роду Кар1я, що трапляються в парках та боташчних садах майже вЫе" Укра"ни, а окрем1 висаджеш i в культури [2, 3, 6, 7, 10].
Об'ект дослщження - 5 вид1в роду Кар1я, що зростають в парках та ль сових насадженнях заходу Укра"ни. Мета дослщження - визначення усшш-ност та перспективност подальшо" штродукци кари.
На думку багатьох дослщниюв [1, 4, 7, 8, 10, 11], одним 1з визначальних чинниюв, що впливае на процес штродукци деревних порщ, е "х стшюсть до низьких температур. Це проявляеться не лише тд час пониження температур у зимовий перюд, але i п1д час весняних та осшшх заморозк1в. Б1льш1сть вид1в карИ у швшчних районах свого природного ареалу спроможш переносити тем-ператури до - 35°С. Це вiдзнaчaе також Д. Магщ [11] для територй ввропи.
Якщо кapiя лише впроваджуеться у лiсовi культури, то гоpiх чорний, дуб червоний та робшя псевдоaкaцiя як супутнi породи кари, що природно почуваються у США, добре себе зарекомендували й в умовах Укра"ни i набули поширення на значних площах. До певно" мipи цi породи можуть бути шдика-торами культивування кари в тих умовах, де вони вщзначаються стшюстю та високою продуктившстю. Тому для виконання фенологiчних спостережень за кapiею дуб червоний та гоpiх чорний ми обрали як маркери для поpiвняння.
Дослiдження здшснювали за молодими саджанцями кapi" та за 120-piчними деревами кари овально" i бахромчасто" у боташчному саду НЛТУ Укра"ни (м. Львiв). Там же були пiдiбpaнi дерева дуба швшчного та гоpiхa чорного. Оцшюючи спpоможнiсть iнших видiв кари, здшснено спостереження в дендропарку "Березинка", що поблизу м. Мукачево та за групою дерев в Кам'янецькому лiсництвi ДП "Ужгородське ЛГ".
Феноpитмiку окремих видiв деревних поpiд в умовах м. Львова за 8-piчний пеpiод спостережень вщображена в табл. 1.
Вегетацшний перiод для кари розпочинаеться вiд початку кштня i тривае до юнця листопада. Фенолопчш спостереження дають змогу встановити взаемозв'язок ритму розвитку рослин залежно вiд середовища, тобто зiставити його зi змiнами температури повiтря, вологосп, кiлькостi опадiв i т.д. Ус цi чин-ники дiють одночасно i взаемопов'язано. Можна видiлити п'ять основних фено-фаз при реестрацй морфологiчних змiн, пов'язаних iз ходом розвитку кари та по-рiвняльних порiд: вегетативну, бутошзаци, цвiтiння, плодоношення та вiдмиран-ня [1, 4]. За 1.Н. Бейдеман [1], до них ще можна вiднести фазу спокою, яка спос-терiгаеться в зимовий перюд i характерна для вшх рослин помiрного клiмату.
Табл. 1. Феноритмка деревних порiд в умовах м. Львова
Фенофази Породи
С. оуа1а С. 1астю8а 1и§1аш Queгcus гиЬ-
К. КоеИ ЬоМ тяга Ь. га М1сИх
Дата масового набухання бруньок 4. 04 2. 04 9. 04 6. 04
Розпускання бруньок 20. 04 19. 04 30. 04 27. 04
Р1ст паготв:
• початок 27. 04 25. 04 3. 05 29. 04
• кшець 20. 05 22. 05 10. 06 15. 06
Поява листя 28. 04 27. 04 30. 04 29. 04
Повний розвиток листя 21.05 19. 05 18. 05 20. 05
Заинчення розвитку листя 18. 06 20. 06 29. 06 15. 07
Початок цвтння 3. 05 5. 05 10. 05 30. 04
Масове цв1т1ння:
• початок 7. 05 7. 05 15. 05 3. 05
• кшець 13. 05 15. 05 20. 05 10. 05
Кшець цвтння 20. 05 22. 05 28. 05 12. 05
Початок осшнього забарвлення листя 15. 09 10. 09 15. 09 20. 09
Листопад:
• початок 27. 09 29. 09 5. 10 27. 09
• кшець 30. 10 5. 11 25. 10 25. 10
Опадання илод1в:
• початок 15.09 20. 09 5. 09 15. 09
• кшець 6. 11 30. 10 21. 10 15. 10
Як видно з даних табл. 1, першою починае вегетацш i закшчуе цвтн-ня карiя овальна. Супутнi породи карп у природних люах США (дуб черво-ний та горiх чорний) починають вегетацiю майже на тиждень шзшше, проте початок листопаду в них мало вiдрiзняеться вщ кари. На початок листопаду та опадання плодiв карп дуже впливають осiннi заморозки. 1х вiдсутнiсть у вересш вiдтягуе початок листопаду та опадання плодiв на кiнець вересня.
РЬст та здерев 'ямння пагомв. За даними львгвсько! зонально! метеостанций вегетацiйний перiод у м. Львовi розпочинаеться на початку квггня, коли денна температура сягае 12-16°С. За нашими спостереженнями, у цей перюд цвгте форзищя, на вербi з'являються зеленi листочки до 4-5 мм, набря-кають бруньки черешш та гiркокаштана кшського.
Розкривання бруньок та початок росту пагошв у кари проходить з 26 кшт-ня до 3 травня. У цей перюд заюнчуе цвтння алича, починаеться квiтування че-решнi, дуб червоний розпускае першi листочки, починае вегетацш горгх чорний: у нього спостерiгаеться бубнявшня бруньок лише на верхiвках пагонiв.
Haцioнaльний л^тех^чний унiверситет yKpa'1'ни
Рiст пагошв та фopмyвaння листкiв y rapn вiдбyвaeться iнтенсивнo з 21 квггня до 25 тpaвня за добово"' темпеpaтypи бiльше 10°С. У цей пеpioд па-гони кapiï мають добовий пpиpiст до 5 см, вони ще не здеpев,янiлi i на моло-дих кyльтypaх пoтpебyють пiдтpимки iнших poслин.
1з сеpедини чеpвня вiдбyвaeться зкopкoвiння пaгoнiв: спочатку лише бaзaльнoï частини, а по^м i всього пагона. У цей пеpioд вони ви^о^тую^-ся i мщшють, y пaзyхaх листкiв з'являються aкселяpнi бpyньки, а на веpxiв-цi - бiльшa за poзмipoм теpмiнaльнa бpyнькa, що вкpитa зовшшшми лyскaми.
Цвттня та формування плодiв. На деpевaх вiкy 30-35 p. i бшьше одночасно з poстoм пaгoнiв пpи ïx oснoвi з'являються чoлoвiчi сеpежки з ти-чинками. Мaтoчкoвi квiти poзвивaються на веpxiвцi пaгoнiв поточного poкy. Kiлькiсне сшввщношення чoлoвiчиx та жiнoчиx квiтiв на деpевi залежить вiд його пpинaлежнoстi до того чи iншoгo типу дихогами [5]. У пpoтoaндpичниx екземпляpiв paнiше квiтнyть тичинкoвi квгги, а в пpoтoгенiчниx - маточковь Пpoмiжoк часу у цвiтiннi piзниx квiтoк на одному деpевi в сеpедньoмy може становити один тиждень. ^оте, як ствеpджyють Ф.Л. Щепотьев та iншi [10], тpaпляються деpевa з одночасним цвiтiнням тичинкових i маточкових квтв.
Нaявнiсть деpев piзнoгo типу диxoгaмiï спpияe пеpеxpеснoмy запилен-ню й пiдвищенню якoстi насшня. Якщо ж це пooдинoкi екземпляpи чи бюг-pyпoве poзмiщення деpев piзниx видiв кapiï, то може вщбуватися самозапи-лення або yтвopення гiбpидiв. Спaдкoeмнiсть того чи шшого типу диxoгaмiï вiднoснo кapiï ще вивчена недостатньо i пoтpебye ствopення спецiaльниx плaнтaцiй штучного походження.
За даними В.О. Божка [2, 3], сyмapнa кшьюсть додатних добових тем-пеpaтyp для цвiтiння кapiï в умовах м. Львова становить 350-410°С. За тaкoï темпеpaтypи настае цвтння чoлoвiчиx сеpежoк. Весь пеpioд цвтння становить два тижнi i закшчуеться сумою додатних добових темпеpaтyp 900-970°С. За кaлендapем це вщбуваеться в пеpioд з 5 до 20 тpaвня. Майже одночасно з кapieю цвiте i гopix чopний, яблуня, бузок, гpyшa та гipкoкaштaн кiнський. Гopix гpецький та дуб чеpвoний зaкiнчyють квiтyвaння на 4-5 дшв paнiше.
Рiст та дoзpiвaння плoдiв тpивae ще й у липш та сеpпнi. Пiд юнець œp-пня ïx poзмip сягае величини стиглих. У цей пеpioд плоди вже дoбpе пoмiтнi сеpед листя i 1хню кiлькiсть вже можна пopaxyвaти. Дуже важливим моментом у забезпеченш якoстi плoдiв е темпеpaтypнi умови веpесня. До цього моменту вегетативш opгaни зaвеpшили вегетацш i пiдгoтoвкy до зими, а тому вс по-живнi pечoвини, що фopмyються у пpoцесi фотосинтезу, надходять до плoдiв. У цей пеpioд вони е нaйвaжливiшoю частиною вегетаци. Якщо у веpеснi бува-ють piзкi пониження темпеpaтypи нижче 5°С, то це може с^ичини™ пеpед-часне пoжoвтiння листя, що веде до сповшьнення пpoцесiв фотосинтезу й ^и-току opгaнiчниx pечoвин у гopixи. Таке явище спoстеpiгaлoсь у 2001 p., коли пoвнoзеpнистiсть гopixiв кapiï бaxpoмчaстoï не пеpевищyвaлa 26 %. Якщо у 1999 та 2000 pp. опадання плoдiв у кapiï пpoдoвжyвaлoсь до 15 листопада, то у 2001 p. плоди та листя опали з ydx видiв rapn до 25 жовтня.
Пoгoжi й теплi дш oсенi спpияють не лише ^одовженню вегетацй, але й кpaщoмy визpiвaнню плoдiв, а водночас, i тдвищенню ïx пoвнoзеpнис-тoстi. Досить спpиятливим для визpiвaння плoдiв був 2007 prn. Цьому пос-
34
Зб1рмик' нaукoвo-технiчних npaub
прияла тепла погода з кшця серпня i на початку вересня, а в перюд з 19 по 24 липня денна температура повггря доходила до 35°С, а шчна - 20°С. Якiсть насiння у 2007 р. наведено в табл. 2.
Показники Дата збору Всього
22.09 25.09 26.09 28.09 30.09 7.10 14.10 22.10
Всього 210 796 726 801 970 276 276 20 4075*
заготовлено 125 677 571 683 663 144 71 5 2939
Повно-зернис-тгсть, %% 59,5 85,1 78,6 85,2 68,4 52,2 25,7 25,0 72,1
Примтка: *в чисельнику загальна кiлькiсть, у знаменнику лише повнозернисте
Як бачимо, вгдсоток повнозернистостi рiзко знизився в кгнщ жовтня. Опадания плодiв повнгстю закiнчилось до кiнця жовтня мгсяця.
Життездатшсть окремих eudie Kapiï. За даними П.1 Лапiна та С.В. Сщнево1 [8], перспективнiсть iнтродукцiï залежить вiд здатностi рослин в повному обсязi проходити цикли сезонного та онтогенетичного розвитку. Певнг вiдхилення в ïx проходженнi дають змогу судити про можливостг вико-ристання рослин у районг iнтродукцiï. На бшьшш територiï Украïни голов-ним чинником, що лгмгтуе можливiсть iнтродукцiï деревних рослин, i карп зокрема, е низькi температури повiтря й грунту восени, взимку та навеснг. В окремих районах до цього може долучитись сухгсть повггря й грунту, засоле-нгсть i т.д. Окремг з них можуть регулюватись з боку людини, але найважли-вгшим все-таки е температура.
Рекомендован дослгдниками сгм показникгв визначення життездатнос-тг рослин, якг описанг в 1'хнш методицг робгт, ми використали для оцгнки ргвня акшматизацп карп в умовах заходу Украши. П.1. Лапгн та С.В. Сгднева [8] спробували оцгнити жигтездатнiсть одним гнтегральним показником. З цгею метою вони рекомендують кожному гз семи показникгв присвогти певне чис-лове значення з урахуванням його важливостг в загальнгй ощнщ життездат-ностг. Максимальна оцгнка цих показникгв наступна: ступгнь щоргчного визрг-вання пагонгв - 20, зимостгйкгсть - 25, збереження габгтусу - 10, здатнгсть до пагоноутворення - 5, регулярнгсть приросту пагонгв - 5, здатнгсть до генеративного розвитку - 25 та доступнг способи розмноження гнтродуцента у дано-му районг - 10. 1нтродуцент вважаеться цглком перспективним при сумг балгв вгд 91 до 100, перспективним - вгд 76 до 90, менш перспективним - вгд 61 до 75, мало перспективним - вгд 41 до 60, неперспективним - вгд 21 до 40, та абсолютно непридатним для штродукцп - вгд 5 до 20 балгв.
Вгзуальнг спостереження за каргею, котрг ми здгйснили у м. Львовг, Мукачевг, Гайсинг, Ужгородг та Киевг, дали змогу оцгнити жигтездатнiсть ïï видгв, показники яких наведено у табл. 3.
Як видно з даних табл. 3, до групи цглком перспективних належать: каргя овальна, серцеподгбна та гола, до менш перспективних - каргя-пекан. Каргя бахромчата належить до перспективних за умови захисту сгянцгв вгд за-морозкгв. Поргвняно з каргею овальною у не1' г нижча повнозернистгсть насгн-ня, що свгдчить про ïï вимоги до тепла.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Табл. 3. Оцтка життсз))атност'1 вид'ш кари за результатами спостережень
Види кари Вк, роки Показники життездатносп Сума бал1в
Здере-в'ятння паготв ь -т 8-1 К 'К СП -р о Збере-ження габ1тусу Пагоно-ввднов-лення Приршт у висоту Генера-тивний розвиток Можли-в1сть роз-множення
Овальна 120 20 25 10 5 5 25 10 100
Серце-под1бна 30 20 25 10 5 5 25 7 97
Бахромчата 120 20 25 10 4 5 21 4 89
Гола 100 20 25 10 5 5 24 4 93
Пекан 80 15 20 10 3 5 15 1 69
Розмноження кари самоЫвом свщчить про усшх штродукци i вщобра-жае найповнiшу вiдповiднiсть певного виду природним умовам конкретного району. За цим показником найкраще акшматизувались карiя серцеподiбна та овальна, тд деревами яких помiчено самосiв як на Подалт, так i на Львiвщи-нi. Що стосуеться карй-пекан, то в умовах ДП "Мукачiвське ЛГ" вона не пошкоджувалась морозами до того часу, поки була оточена буковим наса-дженням. Шсля проведення суцiльних рубань залишенi дерева пекана мали частково пiдмерзлi прирости.
Необхщно зазначити, що всi види кари, за винятком серцеподiбноl, характеризуются повiльним ростом у молодому вщ, пiсля 4-5 роюв вони збшь-шують прирiст у висоту. Бiльшiсть видiв належать до дерев iз середнiми темпами приросту, але цi темпи зберiгаються довше, нiж у дуба, клена, липи чи шших мiсцевих порiд. Тому карiя пiсля 50 роюв виходить у верхнiй ярус i е породою домшантною, а И деревина вщзначаеться рiвномiрною товщиною рiчних кшець.
Висновки:
1. Беручи до уваги дат фенолопчних спостережень за ростом \ розвитком окремих вид1в карп та порщ-супутнишв кари в природних деревостанах США - дуба червоного та гор1ха чорного, можна зробити висновок, що рщ Кар1я належить до порщ 1з тзтм початком розвитку та тзтм завершенном вегетацп;
2. Устшний рют на територи Украши супутнх порщ кари з и природного ареалу може служити основою для пдбору мюць 11 можливого впровадження;
3. За показниками життездатносп кар1ю овальну та серцепод1бну слщ вщ-нести до цшком перспективних для впровадження в умовах захщних та центральних областей Украши, а кар1ю бахромчату - до перспективних.
4. В умовах Украши кар1я добре плодоносить, але яшсть насшня значною м1рою залежить вщ погодних умов перюду визр1вання плод1в. В ус1х ви-д1в кари насшня мае найвищу повнозернспсть на Закарпатт та Буковит.
Л1тература
1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ. - Новосибирск: Наука, 1974. - 154 с.
2. Божок В.О. Особливост плодоношення та пщготовки насшня кари до виаву// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.2. - С. 93-96.
3. Божок О.П., Божок В.О. Про стан люонасшнево! бази кари на територи Украши// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.7. - С. 37-40.
4. Булыгин Н.Е. Биологические основы дендрофенологии. - Л.: Наука, 1982. - 79 с.
5. Гришко-Богменко Б.К. До питання про явище дихогамл в родi Горiх// Iнтродукцiя та аклiматизацiя рослин на Укра1'т. - К.: Наук. думка. - 1970, вип. 1. - С. 158-164.
6. Каталог деревьев и кустарников ботанических садов Украинской ССР. - К.: Наук. думка, 1987. - 72 с.
7. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 184 с.
8. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений// Опыт интродукции древесных растений. - М., 1973. - С. 7-68.
9. Рябчук В.П., Божок В.О., Божок О.П., Золотий П.С. Бюлопя та впровадження кари в лiсовi культури Украши// Люовий та мисливський журнал. - 2001, № 4-5. - С. 30.
10. Щепотьев Ф.Л., Павленко Ф.А., Р1хтер О.А. Горiхи. - К.: Урожай, 1987. - С. 91-107.
11. Magic D. Hickorya a jej pestovanie v lese. - Lesnicky casopis, 1958, r. 4. - S. 258-314.
УДК 57.01:634.36 Мол. наук. ствроб. В.А. Втенко, канд. бюл. наук -
Нащональний дендрологiчний парк ''Софивка''НАН Украти
ПРОГНОЗ МОЖЛИВОСТ1 МАСОВОГО ПОШКОДЖЕННЯ ТУТОВОЮ ЩИТ1ВКОЮ {PSEUDAULACASPIS PENTAGONA TARGIONITOZZETTI) РОСЛИН РОДИНИ MORASEAE L. НА ТЕРИТОРП УКРА1НИ
Дано опис тутово'1 щипвки, характер пошкодження нею рослин i методи бо-ротьби. Встановлено, що 3i змшою кшматичних умов на землi юнуе загроза широкого розповсюдження цього шкщника на територп Украши.
Ключов1 слова: тутова щипвка, шовковиця бша, систематика тутово'1 щшивки, шкодочиннiсть, пошкодження рослин, методи боротьби.
Junior research officer V.A. Vitenko - National Dendrological Park
"Sofiyivka" of NASof Ukraine
Prognosis of possibility of massive damage of Moraceae family plants by Pseudaulacaspis Pentagona Targioni Tozzetti over the territory of Ukraine
Pseudaulacaspis Pentagona Targioni Tozzetti, the mode of damage of mulberry-trees caused by this insect and methods of pest control are described. Threat of wide spread of this pest over the territory of Ukraine connected with the change of climate conditions on the Earth is asserted.
Keywords: Pseudaulacaspis Pentagona, Morus alba L., systematization Pseudaula-caspis Pentagona, injury, plants injuries, control methods.
Останшм часом людство з1ткнулося з проблемою змши кшмату на планер Земля. Ц змши несуть з собою багато небажаних наслщюв (напр., переселення р1зних шюдниюв у нов1 м1сцевост1). Одним 1з найбшьш небез-печних шюдниюв е тутова щипвка (Pseudaulacaspis pentagona), котра поши-рена практично на вЫх континентах (Свропа; Аз1я; Африка; Швденна, Шв-шчна, Центральна Америка). В Сврош вщ цього шюдника найбшьше потер-пають деревш та кущов1 рослини Болгарп, Греци, Шмеччини, Польщд, Пор-тугали, Францп, Югослави.
На територда колишнього СРСР тутова (бша сливова) щипвка (ТЩ) потрапила 1з Японп в юнщ 20-х - початку 30-х роюв ХХ ст. Перший спалах було зафжсовано в 1933 р. у Сухум1 на японсьюй вишш [1]. Вважалося, що в
