CC BY
16
Л1тература
1. Шкчря Т.М. Технологiя i машини лiсосiчних робп\ - Льв!в: УкрДЛТУ, мТрiада плюс",
2003. - 352 с.
2. Библюк Н.1. люотранспорт в украшських Карпатах: головш етапи i тенденцп розвитку// Наук. вюник УкрДЛТУ: Люова iнженерiя: техшка, технология i довкшля. - Льв!в: УкрДЛТУ. -
2004, вип. 14.3. - С. 183-194.
3. Шкчря Т.М., Кий В.В., Сойма 1.В., Цимбалюк Ю.1. Щодо екологiчно невиснажли-вих засобiв трелювання лiсоматерiалiв в прськш мiсцевостi// Л1сове господарство, люова, па-перова i деревообробна промисловють: М!жвщ. наук.-техн. зб. - Львiв: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 26. - С. 58-62.
УДК 528.21/22 Доц. Т.В. Радьо, канд. техн. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРО ПОНЯТТЯ ГРАВ1ТАЦП У СВ1ТЛ1 ЗАКОНУ CTHXPOHHOÏ ПУЛЬСАЦП МАТЕРП
Виходячи з закону синхронно'1 пульсаци матерп розглянуто поняття грав^ацп та мож-ливостi практичного ïï використання.
Assist. prof. T.V. Radyo - NUFWT of Ukraine, L'viv
About concept of gravitation in trend of law of synchronous pulsation of matter
Coming the law of synchronous pulsation of matter from the concept of gravitation and possibility of practical its use is considered.
Загальна теор1я вщносност (ЗТВ) постулюе [5]: "...матер1я флуктуе, генеруючи гравгтацшш хвил1, як розповсюджуються з1 швидюстю свпла". А. Ейнштейном вперше, теоретично, було показано юнування третього абсолюту стану матери - довшьну пульсащю мас, що дало додатковий поштовх у шзнанш простору та часу, техшчному та технолопчному розвитку людства.
Виходячи з концепцн дов1льно1" пульсаци матери Л. Фрщман показав розширення та стиснення Галактик [8], Я. Зельдович - пульсащю Всесвпу [3], Ю. Буланже - динамжу гравгтацшного поля Земл1 [2], М. Машимов та ш-ш1 вщстоюють концепщю пульсацшного стану Земл1 [4] тощо.
Той факт, що в природ! повинш юнувати грав1тацшш хвил1, випливае з р1внянь ЗТВ. А. Ейнштейн показав, що щ р1вняння, як описують фундамен-тальш властивост матери, мають р1шення у вигляд1 хвиль грав1таци [1]. Як соб1 уявляють грав1тацшш хвил1 вчеш св1ту сьогодш? Маса, що коли-ваеться, - ïï можна одразу ж назвати передаючою грав1тацшною антеною, -створюе змшш грав1тацшш поля, тобто поля, як надають тшам змшш у час прискорення. Грав1тацшш хвил1 ще шким i школи не спостершались i основ-ш уявлення про них цшком взят з ЗТВ. Причину невловимост грав1тацшних хвиль покажемо нижче, а поки що нагадаемо деяк властивост грав1тацшних хвиль i особливост 1'х експериментального виявлення вченими св1ту.
В1дом1 на сьогодш властивост грав1тацшних хвиль наступш:
• грав1тацшна хвиля розповсюджуеться у простор1 з1 швидшстю св1тла;
• гравггацшт хвил1, так само, як i електромагттт - це поперечт хвилц
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
• гравггацшт хвилi утверсальт, вони взаемодшть з будь-якими тшами, з будь-якими масами, яю трапляються на !х шляху;
• довжина гравггацшно! хвилi залежить ввд швидкост розповсюдження i час-тоти коливання випpомiнювача;
• що стосуеться випpомiнювача, то поки що прийнято видiляти з усiх можли-вих випpомiнювачiв двi групи - ввдносно низькочастотнi й вiдносно високо-частотн1. Пеpшi здiйснюють коливання з частотами в долi герца (Гц) або в крайньому випадку одинищ герца, iншi - в сотт й тисячi герц;
• для високочастотних гpавiтацiйних випpомiнювань довжина хвиль вимipю-ються сотнями i тисячами кiлометpiв, для низькочастотних - сотнями тисяч i мiльйонами;
• штенсивтсть гравгащйно!" хвилi на вiдстанях, що вимipюються метрами i навiть кшометрами, змiнюеться дуже мало.
У тепер1шнш час вважають, що немае шчого простшого, шж створи-ти в лабораторних умовах випромшювач грав1тацшних хвиль, побудувати гравггацшний передавач. Для цього потр1бно взяти достатньо масивне тшо, привести його у рух, примусити здшснювати коливання (або обертати, якщо воно несиметричне) i таке тшо, що коливаеться, буде випромшювати грав1та-цшт хвиль на жаль, ця в принциш проста щея не зовЫм, як буде показано нижче, правильна. Численш лаборатори та вчеш св1ту стараються виявити та створити грав1тацшш хвиль
Рахуеться, що енерпя маси, яка рухаеться, перетворюеться в енергш грав1тацшних хвиль дуже погано, неефективно, якщо можна так мовити, з над-звичайно низьким коефщентом корисно! ди. Поки що, на жаль, важко соб1 уявити техтчт пристро!, як можуть випромшювати грав1тацшш хвил1 тако! енерги, щоб !х можна було б зарееструвати нав1ть на дуже близькш вщстат -вважають численш вчеш свггу. Сьогодш реально думають про реестраци гра-в1тацшних хвиль, як з'являються тшьки в ряд1 натуральних, природних проце-с1в, що здшснюються в космось В число кандидата на роль випром1нювача, грав1тацшш хвил1 вщ якого, можливо, вдасться зарееструвати, е так зваш под-вшт з1рки (це пари свггил з масами порядку маси Сонця, як знаходяться достатньо близько одне вщ одного, i досить швидко обертаються навколо загаль-ного центру мас), несиметричний колапс, несиметричне стискання з1рки, що призводить до створення чорно! д1рки, вибух надново! з1рки.
Окр1м джерел вщносно високочастотного грав1тацшного випромшю-вача, астроф1зики пропонують ще декшька вид1в низькочастотного випромь нення, тобто такого, для якого перюди коливань вим1рюються хвилинами i годинами. Для реестраци таких низькочастотних, тобто дуже довгохвильових випромшень, потр1бш антени велетенсько! довжини. В принциш, роль "крайшх точок" антени можуть грати два штучних супутники, як знаходяться на великш вщсташ один вщ одного, споряджеш чутливими та точними приладами для вим1ру прискорень i зв'язаш з наземним вим1рювальним комплексом радюзв'язку. Виявлення та штучне створення гравггацшних хвиль поки що лишились за Ымома печатками.
Проблему хвильового (пульсацшного) стану матери у 70-80-т роки ХХ стол1ття знову тдняла, для конкретного практичного користування, космонавтика [9].
74
Збiрник науково-техшчних праць
У робот [6] теоретично та експериментально обгрунтовуеться концеп-щя не довшьно!, а синхронно! пульсаци матери. Синхронна пульсащя мате-pi! - одночасна (в однш шерцшнш систем1 в1длжу) змша розм1р1в окремих небесних тш i !х складових, самих систем (Сонячно! та шших), нашо! Галактики, шших складових Всесвггу.
Сформульований закон синхронно! пульсаци матери говорить, що "в будь-яких системах, як складаються з центральних тш маси М i тш маси m, як вшьно рухаються навколо центральних тш на елштичних орбггах з перь одами Т, на вщстанях а, - тша синхронно пульсують, створюючи осцилю-ючий стан мас i систем у простор^' [6].
Закон синхронно! пульсаци матери передбачае:
• одночасну змшу pозмipiв тш (з piзними амплiтудами), складових мшро- та макpосвiту;
• просторове стиснення та розширення систем мiкpо- та макросв^ (наприк-лад, вше! Сонячно! системи, нашо! Галактики та шших складових Всесвггу також з piзними амплггудами);
• одночасне зближення чи ввддалення усiх небесних тш ввд сво!х центральних мас (наприклад, планет вiд Сонця, супутнишв ввд планет в межах Сонячно! системи).
• синхронну пульсацгю мас утворюють сили шерци, останнi у вшьному орбь тальному та обертових рухах небесних тш строго зв'язат. При цьому нале-жить ввдзначити, що "... фiктивнi сили (вiдцентpовi та доцентpовi) штерпре-туються як сили гравггаци" [5, 6].
Вщкрита короткоперюдична пульсащя Сонця (перюд 2 40m) в 60-70-т роки нашого стол1ття, виявлена також у сташ атмосфери Земл1, земнш ко-pi, нашш Галактищ незалежно астроф1зичними, геоф1зичними та геодезични-ми експериментальними дослщженнями [6, 7]. Це глобальне шдтвердження синхронност короткоперюдично! пульсаци матери.
Виявлеш на сьогодш, стиснення Мюяця та Земл1, зближення Фобоса з Марсом з1 швидюстю 4 см в рж та шше - вщкриття 85-95 роюв минулого столбя, шдтверджують синхроншсть пульсаци матери [6]. Виявлеш взаемозв'яз-ки м1ж динамжою розм1р1в Земл1, рухом !! полюс1в, глобальною сейсм1чною та вулкашчною актившстю планети, флуктуащями температур приземних шар1в земно! атмосфери, актившстю Сонця, динамжою грав1тацшного поля Земл1, змшами р1вня свггового океану - цший блок експериментальних дослщжень, якi шдтверджують довгоперюдичш та вжов1 синхронш пульсаци матери у межах Сонячно! системи [2, 4, 7, 9]. Приймаючи концепцш синхронно! пульсаци матери, як уточнений третш абсолют у сташ матери, який виявлено теоретично А. Ейнштейном стае можливим i бшьш глибоко побачити ф1зичну реаль-шсть оточуючого нас простору, передбачити подальше у технолопчному та техшчному розвитку людства. В силу синхронност пульсаци матери будь-якi антенш методи виявлення грав1тацшних хвиль не дають i не дадуть позитив-них результата 1з-за одночасност коливань складових мжро- та макросв1ту, приймача та передавача гравггацшного випромшення. Це вщповщь на питання "Чому невловим1 грав1тацшш хвил17".
Синхронна пульсащя мас створюе в оточуючому середовишд та всере-диш самих тш синхронш хвильов1 процеси. Кожна одиниця матери, що зна-ходиться в орбггальному та обертовому рухах, створюе два р1зних процеси
^цшнальний лiсoтeхнiчний yнiвeрситeт Украши
пpиcкopeння чacтoк з oднaкoвим пepioдoм пyльcaцiï та piзними aмплiтyдaми кoливaнь, тoбтo кoлiнeapнo cтвopюютьcя два iдeнтичниx за фopмoю, aлe piз-ниx за cилoю та нaпpямoм xвильoвi пoля. ^жна oдиниця мacи е гeнepaтopoм i пpиймaчeм cинxpoнниx гpaвiтaцiйниx xвиль вcepeдинi й зoвнi ceбe.
Вiдcтaнь мiж нeбecними тiлaми (та poзмipaми caмиx тiл) мoжнa кла-cичнo iнтepпpeтyвaти, як мнoжник швидкocтi poзпoвcюджeння зoвнiшнix i внyтpiшнix гpaвiтaцiйниx xвиль, вщ cинxpoннo пyльcyючиx мac, на чac ^o-тiкaння пpoцeciв. Toдi, з oбчиcлeнь [6], випливае:
• yci нeбecнi тша вiльнo oбepтaютьcя нaвкoлo cвoïx цeнтpaльниx тш на ввдета-няx, яю дopiвнюють oднiй дoвжинi зoвнiшньoï гpaвiтaцiйнoï xвилi, щo crao-pena ввд ïx пyльcaцiй;
• opбiтaльний pyx бyдь-якoгo нeбecнoгo тша cпpичиняe xвильoвий npou,ec в нaвкoлишньoмy дo тша пpocтopi, а ташж вcepeдинi йoгo;
• oбepтoвий pyx мac ne yтвopюe xвильoвoгo npouecy за мeжaми тш, а тшьки вcepeдинi ïx;
• вшьний oбepтoвий pyx нeбecниx тш cпpияe cтвopeнню гpaвiтaцiйнoï xbnni, за дoвжинoю piвнiй poзмipaм тша, та нaпpaвлeнiй дo йoгo цeнтpy тяжшня;
• cH^po^a пyльcaцiя мac е oб'eктивнa peaльнicть cтaнy мaтepiï y пpocтopi, та oбoв'язкoвoю cклaдoвoю pyxy та operaran™ мac мaтepiй.
Рeecтpaцiя гpaвiтaцiйниx xвиль вiд cинxpoннoï пyльcaцiï мac бyдe мoжливa пpи штyчнiй змiнi ïx пepioдiв пyльcaцiй. Пoшyк виду та^ лaбopa-тopнoï ycтaнoвки пpивoдить rnc дo кoнcтpyкцiï, яка пoвиннa зaдoвoльняти oбoв,язкoвiй yмoвi: мтiлo (aбo тша) oбoв,язкoвo пoвиннi пpиймaти yчacть в кpyгoвoмy, eлiптичнoмy opбiтaльнoмy та oбepтoвoмy pyxax".
лaбopaтopний гpaвiтaцiйний пepeдaвaч y виглядi мacивнoгo тiлa, ^и-вeдeнoгo y pyx i здiйcнюючoгo тливання (aбo oбepтaння, якщo тiлo нecимeт-pичнe), нe зaдoвoльняe вищeвкaзaнiй yмoвi. Така мexaнiчнa ycтaнoвкa cпpияe пyльcaцiï вcepeдинi мacи (пpивoдячи ïï дo poзвaлy), oднaк зoвнiшньoгo вип-poмiнeння нe дае, тoмy щo в^ут^й кpyгoвий та eлiптичний pyx дашго тiлa.
Гeнepyвaльним штучним вyзлoм пyльcaцiï (ШВП) лaбopaтopнoï уета-нoвки мoжe бути кoнcтpyкцiя, пpивeдeнa на p^. 1. Зaпpoпoнoвaний ШВП yc-ташвки вoлoдie opбiтaльним i oбepтoвим pyxaми, пoвepтaнням мac кpyгoви-ми та eлiптичними opбiтaми, зoвнiшнiм i внyтpiшнiм гpaвiтaцiйними випpo-мiнeннями. Пpи цьoмy ШВП мoдyлюe peaльний cтaн cиcтeм у пpocтopi. Така ycтaнoвкa мoжe бути викopиcтaнa для piшeння piзниx нayкoвиx i пpaктичниx задач в кocмoнaвтицi, aвтoмoбiльнiй пpoмиcлoвocтi тoщo.
Звepтaючиcь у oблacть кoнcтpyювaння тpaнcпopтниx зacoбiв, виднo, щo якщo кopпycy мexaнiчнoï cиcтeми ШВП пpидaти aepoдинaмiчнy фopмy (фopмy диcкa чи iншy), а вaжeлi змiннoï дoвжини ШВП ^дати у виглядi гвинтiв, тo oтpимyeмo нoвий вид лiтaючoгo aпapaтa кoвзaнeвoгo типу (ЛАКТ), який мoжe pyxara^ i мaнeвpyвaти на piзниx швидкocтяx у вoдi, пo-вiтpi та бeзпoвiтpянoмy пpocтopi.
ЛАКТ (pиc. 2) бyдe вoлoдiти лoкaльним гpaвiтaцiйним пoлeм та iнши-ми пepeвaгaми:
зшт i nocaAxa на aбcoлютнo нeпiдгoтoвлeнi (нeвeлнкi) нaзeмнi та пiдвoднi плoщaдки; швидкий нaбip вeлнкнx швндкocтeй; вишка мaнeвpeнicть;
76
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних праць
величезна дальнють лету у рiзних грав^ацшних полях; вихiд з будь-якого грав^ацшного поля; високий коефiцieнт корисно! ди тощо[6].
Рис. 1. Штучний вузол пульсацП (ходова та енергетична частина ЛАКТ):
1 - маси (дисковог форми); 2 - з'еднувалът важел1 змтно! довжини; 3 -розподыювач з двигуном; 4 - направляюче коло; 5 - хомути на магнтних подушках
Рис. 2. ЛЬтальний апарат ковзаневого
типу (ЛАКТу загальному виглядь):
1 - камера управлтня та життезабезпечення; 2 - ходова камера; 3 - зовншне крило-круг; 4,5 - люки горизонтальног та вертикальног складовог руху; 6 - шаа
Висновок
Закон синхронно! пульсацП матери вказуе на юнування третього абсолюту стану матери, пояснюе невловимють грав1тацшних хвиль особливост !х утворень, можливост !х реестраци та використання гравггацшно-шерцшного стану мас в техшчному аспект та шших науково-практичних областях.
Лгтература
1. Брагинський В.Б. Физические эксперименты с пробными телами. - М.: Наука, 1970. - 136 с.
2. Буланже Ю.Д. Вековые изменения силы тяжести/ Геофизический бюл. - 1962, № 12. С. 74-80.
3. Зельдович Я.Б., Новиков И.Д. Релятивистская астрофизика. - М.: Наука, 1967. - 654 с.
4. Машимов М.М. Планетарные теории геодезии. - М.: Недра, 1982. - 262 с.
5. Мёллер Х. Теория относительности. - Пер. с англ. - 2-е изд. - М.: Атомиздат, 1975. - 400 с.
6. Радьо Т.В. Динамжа Землi та глобальт еколопчт проблеми. - К.: Основа, 2003. - 254 с.
7. Северный А.Б. Физика Солнца. - М.: Изд. АН СССР, 1956. - 156 с.
8. Фридман Л.А. Избранные труды. - Под. ред. Л.С. Толоха. - М.: Наука, 1966. - 462 с.
9. Чечельницкий А.М. Экстремальность, устойчивость, резонансность в аэродинамике и космонавтике. - М.: Машиностроение, 1965. - 311 с.
2. Лкоексплуатащя
77
