CC BY
11
УкраТнський дсржкашши лiсoтeхнiчний унiвeрситeт
насаждения. При сильном изреживании на деревьях дуба увеличивается количество водяных побегов, снижается их полнодревесность. Под пологом древостоя происходит задернение почвы, что затрудняет естественное возобновление.
Рубки ухода в насаждении прекращаются за один класс возраста до главного пользования, в древостоях проводятся выборочные санитарные рубки.
Заключение
Научно-обоснованные рубки ухода способствуют формированию смешанных по составу дубовых насаждений. Ведение хозяйства с учетом данных рекомендаций (увеличение к возрасту рубки полноты до 0,8 и выше, оптимизация состава) позволит увеличить продуктивность елово-дубового насаждения на 20 %, повысить качество древесины. В богатых лесораститель-ных условиях к возрасту спелости доля дуба в составе елово-дубовых насаждений должна быть не ниже 70, ели - 30 %. При таком соотношении в 100-летнем возрасте запас достигает 407 м .
УДК 630*221:630*24 221 Ст. наук. ствроб. М.П. Савущик1, канд. с.-г. наук;
наук. ствроб. М.Ю. Попков2, канд. с.-г. наук
ПРО Л1С1ВНИЧ1 АСПЕКТИ П1ДЗАКОННИХ АКТ1В, ЯК1 РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ПРОВЕДЕННЯ РУБОК У Л1САХ УКРА1НИ
Проаналiзовано основш правила, яю регламентують проведення рубок у люах. Показана невщповщшсть окремих положень правил i'x трактуванню лiсiвництвом, особливо щодо люовщновних рубок. Зроблено висновок про необхщнють приведения нормативно}! бази до стандар^в Свропейського Союзу, виклавши вс питання сто-совно рубок у люах в одному документ - Правилах рубок у люах Украши.
Ключов1 слова: люовщновш рубки, рубки догляду, саштарш рубки, рубки головного користування, правила рубок.
Senior scientific employee М.P. Savuschik1; scientific employee M. Yu. Popkov2 On forest aspects of by-laws which regulate felling in forests of Ukraine
Main rules which regulate felling in the forest of Ukraine are analyzed. Particular provisions are shown as inconsistent with their interpretation by the forest enterprises. It concerns, first of all, forest regeneration felling. A conclusion is made on the necessity to bring the normative base into harmony with the EU standards uniting all issues on felling in one document - Felling Rules in Ukraine.
Keywords: forest regeneration felling, thinning, sanitary felling, final felling, felling rules.
Подальше удосконалення люового законодавства вимагае перегляду не тшьки Люового кодексу, але й ряду шдзаконних акпв 1з ведення люового гос-подарства. Особливо це стосуеться питання рубок у люах. Основними документами, як регламентують проведення рубок у люах Украши, е Правила рубок головного користування, Правила рубок, пов'язаних 1з веденням люового
1 Ки'вська люова науково-дослвдна станщя с. Лютж Кшвсько'' обл. (Candidate of Agricultural Sciences, Kiev Research Station, vil. Lutezh, Kiev oblast).
2 Науково-шформацшний центр люоуправлшня, м. 1ршнь Ки'всько'' обл. (Candidate of Agricultural Sciences, Scientific and Information Center of Forest Management, t. Irpen, Kiev oblast).
господарства та шших рубок, Санiтарнi правила [1]. Мета дано! роботи - ана-лiз трактування основних лiсiвничих положень у вказаних документах та !х вiдповiдностi як науковим лiсiвничим поняттям, так i пiдписаним Укра!ною мiжнародним конвенцiям.
У першу чергу, звернемось до класифжаци рубок. Виходячи з норма-тивних документiв, ми маемо рубки головного користування й рубки, пов'я-заш з веденням люового господарства та iншi рубки. Тобто формально рубки головного користування не вщносяться до ведення люового господарства. Подiбне трактування, на наш погляд, породжуе i буде породжувати низку проблем, а саме, хто повинен вести рубки в лiсi, мовляв, головним користу-ванням, яке не вщноситься до ведення люового господарства, люники не по-винш займатись, !хне завдання вирощувати лю, а не рубати. До речi реформа лiсового господарства в Роси саме призвела до такого стану, подiбне вщбу-ваеться у нас у Карпатському регюш.
Виходячи з цього, було б доцшьно згадати загальновизнане поняття користування лiсом. Адже ще Г.Ф. Морозов [2] вказував на те, що в лшвниц-твi, у зв'язку з двома видами користування - головним i промiжним - е два види рубок, а саме рубки головного користування, яю виходячи з принципу постшност користування, е рубками люовщновними, i рубки промiжного ко-ристування, або рубки догляду.
На нашу думку, доцшьно повернутись саме до тако! класифжаци люо-вих користувань i рубок. Необхiдно нагадати, що до останнього перегляду шдзаконних ак^в вона довгий час дiяла в лiсовому господарствi Укра!ни.
Аналiзуючи Правила рубок головного користування необхщно вщзна-чити, що вони не зачшають питання способу проведення суцшьних рубок, виходячи з фактично! структури люового фонду, а саме середньо! величини видiлу насаджень, вiднесених до експлуатацшного фонду. Зазвичай у нас сьогодш пануе правило, згiдно з яким, чим менша лiсосiка i чим вона повшь-нiше розширюеться, тим краще вона поновлюеться. Як наслщок, в лiсовому фондi ми маемо велику юльюсть розкиданих, незначних за площею лiсосiк, що у юнцевому варiантi призводить до ще бшьшого подрiбнення лiсових насаджень у межах кварталiв. При застосуванш таких рубок протягом тривало-го часу люосжи стають все бшьше розкиданими, знищуються суцiльнi лiсовi масиви, яю добре зберiгають свое внутршне середовище, всюди трапляються лiсосiки, яю змiшуються з невеликими кусками стиглого люу. Поряд з цим установлено, що при штучному люовщновленш вузьких люосж проходить значне пригнiчення люових культур пiд стiнами насаджень, утруднюеться механiзацiя процесiв лiсовирощування i, вщповщно, !х здороження.
Саме тому важливо поряд з нормативними величинами площ люосш зазначити притримки з !х застосування виходячи з особливостей люового фонду, вказавши випадки i межi вiдступу вiд встановлених правилами розмь рiв лiсосiк для запобiгання подальшому подрiбненню лiсового фонду.
Актуальним як у класифжацшному вiдношеннi, так i в лiсiвничому розумiннi е питання люовщновних рубок, адже об'еми !х значно зростають (рис.). Спочатку розглянемо коротко юторда !х виникнення. З прийняттям
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
постанови про подш лiсiв на три групи акцент на обов'язковють люовщнов-лення шсля рубки головного користування все бшьше належить до лiсiв пер-шо! групи. Виникае так звана господарська класифжащя рубок головного користування, вщповщно до яко! вс способи рубок подiляють на люовщновш, лiсогосподарськi i лiсопромисловi. Причому люовщновт рубки регламенту -ються як обов,язковi в лiсах першо! групи, незважаючи на те, що люовщнов-лення також актуальне i пiсля рубки головного користування в шших люах. Тобто серед рубок головного користування видшяеться особливий вид, який носить назву люовщновних.
У зв'язку з цим важливо оцiнити, чим даний вид рубок вiдрiзняеться вiд способiв рубок головного користування, чи вш не несе у собi шчого нового, за винятком термшологи. Для цього звернемось до нормативних ак^в, якi регламентують проведення люовщновних рубок. Уперше термiн лiсовiдновнi рубки в нормативах з'являеться у 1952 р., саме тодi колишне Мшютерство ль сового господарства затверджуе для застосування у практичнш дiяльностi Правила люовщновних рубок. Як i для звичайних рубок головного користування, цей документ установлюе вж i способи проведення лiсовiдновних рубок. Залежно вiд головно! породи люостану й типу лiсу як люовщновш вис-тупають суцiльно-лiсосiчнi, поступовi, вибiрковi та групово-вибiрковi рубки. Саме таке трактування люовщновних рубок пройшло у вЫх нормативних документах за чашв Радянського Союзу.
Закарпатська Ки!вська Льв1вська Харювська Укра!на
1998 1999 2000 2001 2002 2003 Рис. Динамжа лiсовiдновних рубок у л^ах Держкомл^госпу Украгни
Таким чином, можна стверджувати про те, що з позицш лiсiвництва як науки люовщновш рубки не являють собою новий вид рубок, а цим термь ном об'еднують вiдомi системи рубок головного користування, як можуть проводитись i не тшьки в люах першо! групи.
З прийняттям у 1995-996 рр. шдзаконних актiв по люовому господар-ству в Укра!ш, лiсовiдновнi рубки були вилученi з рубок головного користування i ввiйшли до рубок, пов'язаних iз веденням лiсового господарства. Вщ-повщно до Правил рубок, пов'язаних з веденням люового господарства, люо-вщновш рубки призначаються в лiсах з обмеженим режимом люокористуван-ня у середньовжових та пристигаючих насадженнях iз повнотою до 0,4, якщо шшими лiсiвничими заходами не можна досягти поновлення !х захисних, во-доохоронних та шших корисних властивостей; у стиглих i перестшних насадженнях при зниженш повноти до 0,5.
Пiд час визначення повноти таких насаджень у цих випадках не вра-ховуються дерева, що пiдлягають сашгарнш рубцi. Необхiдно вказати, що в насадженнях Ï3 такими ж таксацшними характеристиками призначаються i су-цшьт санiтарнi рубки. Саме це призвело до появи запит1в i роз'яснень стосов-но особливостей призначення суцшьних санiтарних i лiсовiдновних рубок.
Тобто люовщновш рубки були вибранi як захщ корiнноï замiни вщми-раючих деревостанiв у лiсах, що належать до категорш захисностi, якi мають обмежений режим лiсокористування. Пiдтвердженням сказаного е територь альний розподiл об,емiв лiсовiдновних рубок (рис.). Адже половина ïx проводиться в тих областях, де частка вилучених iз користування стиглих та перес-тшних насаджень найбiльша.
У зв'язку з таким вибором виникае питання про ефектившсть даного шляху на вщмшу вщ запровадження в них традицшного режиму люокористу-вання з певними обмеженнями у вжах стиглостi та способах проведення рубок. Аналiз сортиментноï структури насаджень, якi поступають до люовщ-новних рубок, показуе, що дотримання на кореш насаджень до розпаду приз-водить до iстотноï втрати дiловоï деревини i, вщповщно, його вартостi. Нап-риклад, ми пiдраxували, що для сосняюв, вiднесениx до зеленоï зони Киева, втрата щни насадження становить близько 3 тис. грн. на 1 га за таксами чинного прейскуранта 07-01.
Наведений тдрахунок переконливо свщчить про збитковють вибрано-го шляху призначення люовщновних рубок у люах Украши. Як вихщ, ïx призначення пропонуеться проводити у порядку, встановленому для рубок головного користування. При цьому за основу вжу рубки можна прийняти вж функцiональноï стиглостi, який сьогоднi використовують для розподшу насаджень за вiковими групами при проведенш облiку.
Саме тому сьогодш вкрай необxiдно не шукати додатковi критери призначення лiсовiдновниx рубок, а повернути 1'м початковий змют, тобто вiднести ïx до рубок головного користування, розробивши вщповщт систе-ми ведення лiсового господарства для насаджень ^eï чи iншоï категори за-xисностi. При цьому важливо уточнити вж заxисноï стиглостi люових насаджень, до якого доцшьно залишати на коренi деревостан для виконання ним еколопчних функцiй з найменшою втратою його продуктивностi як у кшьюс-ному, так i в яюсному вiдношеннi, i тим самим зведення до мшмуму збитюв вiд невчасноï рубки.
Актуальним е ще один лiсiвничий аспект Правил рубок, пов'язаний iз ве-денням лiсового господарства, а саме введений ними норматив повноти для призначення прорiджувань i прохщних рубок. Нагадаемо, що вщповщно до правил прорiджування за повноти 0,7, а прохщш рубки за повноти 0,8 i нижче не плануються. З лiсiвничоï точки зору, вiдомо значення своечасного призначення прорщження i першо1' проxiдноï рубки. Адже саме вони попереджують масове самозрiдження насаджень i активiзують свiтловий прирiст деревостанiв, що вкрай важливо для насаджень сосни. Проте згаданий вище норматив не дае змо-ги призначати вказаш рубки саме в цей перюд росту, що призводить до попр-шення саштарного стану насаджень. Нагромаджений у результатi цього вiдпад
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
у насадженнях вибираеться вибiрковими санiтарними рубками, mi за сво1'м призначенням не можуть замiнити згаданi вище види рубок догляду.
Саме тому, при переглядi Правил рубок, пов'язаних iз веденням люо-вого господарства, важливо дати ощнку вказаним вище нормативам, провiв-ши попередньо дослiдження змiн стану люових насаджень.
Необxiдно зазначити, що в бшьшосп европейських краш призначення рубок догляду в насадженнях проводиться на засадах програмованого люови-рощування. Вггчизняною люовою наукою також розроблеш вiдповiднi прог-рами, але, на жаль, вони не були покладеш в основу нормативiв iз ведення рубок догляду в люах, а це означае, що вони залишились не використаними практичним лiсiвництвом.
Зупинимось на лiсiвничиx аспектах призначення саштарних рубок, якi регламентують Санiтарнi правила в люах Украши. У лiсiвництвi загально-прийнято, що санiтарнi рубки проводять у насадженнях, як постраждали вiд пожеж, вiтровалiв, шкiдникiв i хвороб люу. Причому, при регулярному про-веденнi рубок догляду саштарш рубки не потрiбнi, оскiльки при рубках догляду xворi дерева прибирають обов'язково. Самостiйне значення саштарш рубки мають у тих випадках, коли рубки догляду не ведуться або у перюд мiж ïx проведенням деревостани постраждали вщ пожеж, вiтровалiв, сшгола-мiв, ентомошкiдникiв.
Проте вказаш аспекти не знаходять вщображення у Санiтарниx правилах. Тобто вибiрковi санiтарнi рубки можна практично призначати у кожному насадженш. Адже витримати норматив у 5 куб. метрiв на гектарi сухостою або ослаблених дерев можна в бшьшосп насаджень. Для того, щоб у цьому впевнитись, необхщно звернутись до вщомих уЫм нормативiв для так-сацiï лiсiв Украши, розроблених кафедрою таксацп НАУ.
Виходячи з европейського досвщу необxiдно зазначити, що проведення систематичних рубок догляду для збшьшення приросту насаджень, а тим самим i ïx економiчноï цшносл в майбутньому, е бшьш прийнятним, шж практика призначення саштарних рубок для задоволення сьогодшшшх потреб у деревиш.
Поряд iз цим, окремi положення нормативiв не вiдповiдають загаль-ноeвропейськiй концепци збереження бiорiзноманiття. Так, типи дерев, яю необxiдно вибирати для проведення саштарних рубок вщповщно до ддачих Санiтарниx правил е цiнними з точки зору бiорiзноманiття i повинш вирубу-ватись лише у випадку реальноï загрози для здоров'я люу. Особливу значи-мiсть це питання набувае у зв'язку з проблемою сертифшаци украïнськиx лiсiв.
Пiдсумовуючи сказане вище, при переглядi пiдзаконниx акпв iз прийняттям новоï редакцiï Люового кодексу, доцiльно врахувати такi пропози-цiï. Украïна вибрала за основу свого подальшого розвитку iнтеграцiю до европейського ствтовариства. Таке ршення потребуе приведення всieï норматив-^ï бази до стандартiв ввропейського Союзу. Ця робота неминуча i для люово-го господарства. Про це свщчить досвщ краïн Прибалтики, Чехи, Словаччини. Саме цю обставину необхщно враховувати при переглядi нормативноï бази з люового господарства. I починати ïï необxiдно вже сьогоднi, i скорше за все з
термiнологiï. Адже сьогоднi лiсiвнича термiнологiя украшських пiдзаконних акпв не вщповщае европейським стандартам. Так, наприклад, термш "люовщ-новна рубка" означае за европейськими стандартами суцiльну рубку.
Bei питання стосовно рубок у люах Украши бажано викласти в одному документ^ який можна назвати Правилами рубок у люах Укрaïни. У ньому необхщно вiдобрaзити основнi лiсiвничi аспекти рубок у лiсaх Украши, як б забезпечували загальноевропейськ пiдходи до сталого розвитку ль сового господарства й збереження бiорiзномaнiття лiсiв;
Виходячи з того, що люовщновш рубки дають змогуся в люах бшьшос-тi кaтегорiй захисносп, за винятком лiсiв зaповiдникiв, заповщних i рекре-aцiйних зон нащональних природних i регiонaльних ландшафтних парюв, пам'яток природи, зaповiдних урочищ, ïx призначення пропонуеться проводи-ти у порядку, встановленому для рубок головного користування. При цьому за основу вiку рубки можна прийняти вiк функцiонaльноï стиглостi, у подальшо-му встановивши вiки рубок постановкою спецiaльниx наукових дослщжень.
Л1тература
1. Зб1рник галузевих нормативних докуменпв люового господарства Украши (чин-них станом на 2001 рш). - 1ртнь: ВО Укрдержшспроект, 2003. - 404 с.
2. Морозов Г.Ф. Рубки возобновления и ухода. - М.-Л. Наука, 1930. - 86 с.
УДК 630*11:18 Б.Ф. Танцюра, канд. с.-г. наук - Нащональний аграрный ун-т;
В. О. Рибак, канд. с.-г. наук - Боярська лкова domidrn станщя
Л1СОВ1 Ф1ТОЦЕНОЗИ У ПОЛ1СЬКОМУ ЛАНДШАФТ
Лю е домшуючою рослинною формащею у полюькому ландшафтi. Лiсiвники i боташки при докладному вивченнi фiтоценозiв видшяють у ix складi бiогрупи, роз-ташованi в межах парцели. Подаються матерiали вивчення трьох характерних урочищ Боярського люництва. Вiдзначено доцшьшсть видiлення фацiй i урочищ вщпо-вiдно до фiтоценозiв, а також високу шдикаторну здатнiсть класiв боштету головних лiсоутворюючих порiд.
Ключов1 слова: ф^оценоз, ландшафт, урочище, фацiя, боштет.
B.F. Tanzjura - Institute for Forestry and landscape architecture;
V.O. Rybak - Bojarska Forest Experimental Statoin
Forest phytocenosis in Polisssia landscape
Forest is a dominating plant formation in Polissia landscape. Foresters and botanists pick out inside forest biogroups, that are situated within parcells, during detail investigation. The description of three typical forest massives of Bojarka forest unit is presented. The expediency of allocation of phases and forest massives accordingly borders of phytoceno-ses, and high indication capasity of quality classes of main forest species is showm.
Keywords: phytocenoses, landscape, forest massive, phases, quality clases.
Сучасш лшвники визнають положения Г.Ф. Морозова, що лю е по-няття географ1чне, що покладено в основу лiсовоi типологи. Типолопчна школа еколопчного напрямку (Алексеева-Погребняка) базуеться на двох факторах середовища - родючост грунту i зволоженш. Фггоценолопчна ти-полопя люу оперуе як поняттями геоботашки, так i фiзичноi географи. Шсля
