CC BY
012. Competition // Small Business Encyclopedia [Electronic resource]. - Electronic data. - Mode of access: https://www.entrepreneur.com
13. Competition (economics) // Wikipedia, the free encyclopedia [Electronic resource]. - Electronic data. -Mode of access: http://en.wikipedia.org
14. Dictionary of Business / Ed. by P.H. Collin. -Teddington: Peter Collin Publ., 1997. - 331 p.
15. Langacker R. W. Cognitive Grammar. A basic introduction / R. W. Langacker. - N.Y.: Oxford University Press, 2008. - 427 p.
16. Online Etymology Dictionary / by D. Harper (2001-2013) [Electronic resource]. - Electronic data. -Mode of access: http://www.etymonline.com/in-dex.php
17. Oxford Dictionary of Business English / Ed. by A.Tuck, M.Ashby. - Oxford: Oxford University Press, 2002. - 493 p.
18. Smith A. The Wealth of Nations / A. Smith // Electronic Classics Series, 2005 [Electronic resource]. - Electronic data. - Mode of access: est.pixel-online.org
fl^epe^a MaTepia^y gocmg^eHHH
Apple Marketing Report 2010 // http://www.scribd.com
Apple SWOT Analysis 2016 // http://www.mba-tutorials.com
Avon Annual Report 2012 // investor.avoncom-pany.com
Boeing Market Analysis 2010 // http://www.oppa-pers.com
Cargill Annual Report 2010 // http://www.mhlw. go.jp
Coca-Cola Annual Report 2012 // www.annualre-ports.com
Ford Motors SWOT Analysis 2010 // www.frees-wotanalyses.com
Hewlett-Packard Annual Report 2012 // www.3.hp.com
McDonald's SWOT Analysis 2010 // http://mar-ketingteacher.com
Microsoft SWOT Analysis 2011 // http://www.bsu.edu
McDonald's Annual Report 2012 // corpo-rate.mcdonalds.com
News Corp. Annual Report 2015 // http://www.newscorp.com
Nokia SWOT Analysis 2010 // http ://www. scribd.com
Oriflame Annual Report 2012 // www.ori-flame.com
PepsiCo SWOT Analysis 2015 // http://www.op-papers.com
Walt Disney SWOT Analysis 2013 // http://www.freeswotanalysis.com
Wal-Mart SWOT Analysis 2014 // http://market-ingteacher.com
ПРО ФОРМУ ПОЕТИЧНИХ ТВОР1В С. ВОРОБКЕВИЧА ДРУГОГО ПЕР1ОДУ ТВОРЧОСТ1
(1863-1867)
Никифорук Т.М.
Викладач кафедри суспшьних наук та укра'шознавства Вищого державного навчального закладу Украши «Буковинський державний медичний утверситет», Украша, Чернгвцг
ABOUT THE FORM OF S. VOROBKEVYCH'S POETRY IN THE SECOND PERIOD OF HIS
CREATIVITY (1867-1875)
Nykyforuk T.
Lecturer of the department of Social Sciences and Ukrainian Studies of Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University», Ukraine, Chernivtsi
Анотащя
У статп проаналiзовано вiршованi твори укранського буковинського поета Сидора Воробкевича у 3pi3i метрики, рштшки, строфши та римування. Показано, що в поетичнш творчосл (1867-1875) переважа-ють силабiчнi твори (92 %): (у рiчищi силабiки поет розвивав 6, 8, 10, 13, 14-складовик). 8% творiв поетово! творчосл цього перюду е силабо-тошчними. Б^шють творiв цього перюду е строфiчними. Прослвдкову-емо 7 титв строф: катрен, 5, 6, 7, 8, 9, 10-рядник. Катрени: ABCB, AbCb, aBcB, abcb, aabb, 5-рядники характеризуются такими схемами: aaBBa, CdEEd. Схему AbAbCCC знаходимо у 7-ряднику. 9-рядникам притаманне римування за схемою ABCBDFEFC. У творах С. Воробкевича зазначеного перюду переважа-ють жiночi рими (55 %). У 26 % спостертаемо чергування чоловiчих i жшочих рим. Чоловiчi рими фжсу-емо у шести творах.
Точш рими - 89 %; приблизш - 4 %, неточш - 7 %. У 39 % вах творiв рими - точнг Дде^вне римування знаходимо у 45.5; 25, % прослвдковуемо рiзнограматичне римування.
Abstract
The article deals with the Ukrainian writer Bukovinian S.Vorobkevych (1867-1875) and his poetry from the point of view of metrics, rhythm, rhyme and stanza division. It is shown that in the works of the poet's second creative period, syllabic versification (92 %) with the predominance of any syllabic ordered forms dominates (the poet developed 6, 8, 10, 13, 14- pattern). The poet created (8 %) within syllabotonics. Most poetic works of S. Vorobkevych of this period have strophic structure. 7 types of stanzas are registered: quatrain, 5, 6, 7, 8, 9, 10-
liners. Among the quatrains we distinguish such scheme rhymes as: ABCB, AbCb, aBcB, abcb, aabb, 5-liner stanzas are characterized by the following rhyme schemes: aaBBa, CdEEd. Rhyming AbAbCCC is found in 7-liners. The 9-liners rhyme are according to ABCBDFEFC scheme. In S. Vorobkevych's verses of this period female rhyme dominates (55 %). In 26 % of poems male and female rhymes are applied alternatively. Male rhymes are registered in six works.
Accurate rhymes - 89 %; approximate - 4 %, inaccurate - 7 %. In 39 % of all works rhymes are accurate. The share of verbal rhyming is 45.5; 25, % are rhymes of different parts of speech.
Ключовi слова: версифжащя, метрика, ршшка, строфжа, рима, craa6i4Ha, силабо-тошчна системи вiршування, ритм.
Keywords: versification, metrics, rhythmic, strophic, rhyme, syllabic, syllabic-tonic, rhythm.
Постановка проблеми. С. Воробкевич - укра-шський буковинський письменник, композитор, музично-культурний дiяч, православний священик, педагог, редактор часописiв Буковини, художник. Найповшше талант С. Воробкевича проявився в лiричних вiршах, у яких поет, за словами I. Франка, «розсипае велике багатство життевих спостере-жень, осяяних тихим блиском щирого, глибокого, людського i народолюбного чуття»[9, c. 114]. Ха-рактерними рисами поезп Воробкевича е мело-дшнють, близькiсть до фольклорних джерел.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Ок-ремi питання життя i творчосп поета були об'ектом розгляду О. Маковея «Загальш замiтки про поезп 1зидора Воробкевича», 1909, I. Франка «До кторп коломийкового розмiру»,1983, М. 1васюка «Жайво-ронок рiдного краю», 1986, М. Юрiйчука та П. Ни-коненка «Сидiр Воробкевич: Життя i творчiсть», 1903, Б. Мельничука «Лiтературознавче i художне осмислення постал С. Воробкевича», 2012, Л. Ко-валець «Сидiр Воробкевич як об'ект нового науко-вого спостереження», 2012, П. Никоненка «Букови-нський жайвiр», 2016. У 1'хшх дослiдженнях наявнi окремi спостереження вiршознавчого характеру.
I. Франко у статп «До iсторii коломийкового розмiру» зазначав: «Коломийковим розмiром задля його легкостi та спiвучостi користувалися протягом XIX вiку деякi наш поети та буковинцi Федькович i оба брати Воробкевичi» [10, с.233] .
У додатку «Загальнi замггки про поезii Сидора Воробкевича» до видання творiв письменника у трьох томах, О. Маковей стверджував: «Форма его поезш не завсiгди нас вдовольняе; на наголоси Ук-ра!нщ певно не згодяться, хоч они народш, уживанi на Буковинi; рими часто не всюди добiрнi (в тст, правда, не чути так виразно 1'х), але з тим вам му-симо пам'ятати, що се поет старо1' школи, а не з но-вiтнiх, i що вiн на свiй час та ще на Буковинi дав багато i нового i свiжого i iдейного» [4, c. 407]. Вш звертав увагу на те, що <жрш I. Воробкевича нага-дуе Шевченка i Кулша, звiдки вiн взяв i строфу, яко1' часто уживав: трохеi 3+3, 4+3» [4, с.407]. На нашу думку, Осип Маковей не зовам прaвомiрно ототожнював поетову тонiзовaну силабжу з си-лaбо-тонiчними формами.
В. Шаблювський звертав увагу на те, що: «Воробкевич вдало поеднував нaроднопiсеннi розмiри (особливо коломийковi) з лггературними силабо-тонiчними, використовував невластивий для фольклору анжамбеман (перенесення рядкiв) тощо» [11, c. 64].
Щкавими е спостереження П. Никоненка i М. Юрiйчукa щодо версифшацшних особливостей вiр-шованих творiв С. Воробкевича. Вони зазначають: «Як i в iнших творах С. Воробкевича, у цш поезii [«Рекрути»] поряд з досить вiдчутним впливом фольклору помiчaеться потяг автора до форми лле-ратурного вiршa. Вiн, зокрема, компонуе шестиряд-кову строфу з неоднаковою шльшстю склaдiв у рядках, а також, взявши за основу десятискладовий пiсенний розмiр, чiтко фiксуе у ньому ритмiчнi наголоси. Внaслiдок цього у вiршi досить виразно вчуваеться ритм хорея, мiсцями iпостaсовaного стопами трихгя, рiдше - ямба». Iншi поезii, як, наприклад, «Чом, дiвчино, не спiвaеш?», «Марно вiк мш упливае», «Ще дитиною в городi рожу посадила», «Обжинки» тощо за своею будовою набли-жаються до форми aстрофiчного вiршa. Вони напи-саш переважно коломийковим розмiром, але мютять нехaрaктернi для пiснi «перенесення» (ен-жамбемани), мають досить виразно означеш ямбiчнi та хореiчнi стопи» [6, с.61]. На нашу думку, висновки aвторiв щодо силaбо-тонiчностi поетово1' силaбiки вимагають статистично1' перевiрки.
Метрику, ршшку, строфiку та римування роз-глянула С. Протасова у працях: «Вiршувaння Ьи-дора Воробкевича 60-х рошв XIX столiття» та «Ве-рсифкащя Ю. Федьковича i Сидора Воробкевича 70-рошв XIX столiття».
У статп ставимо за мету розглянути вiршу-вання С. Воробкевича як складову поетики вiршо-ваних творiв С. Воробкевича другого перюду творчосп (1867-1875).
Виклад основного матерiалу. Щодо метрики i ритмiки, поетичнi твори С. Воробкевича 18671875 рошв витримаш у рiчищi силaбiчноi системи вiршувaння (92%).
Серед рiвносклaдових силaбiчних вiршiв у поета фшсуемо шестискладовик, восьми-, десяти-, тринадцяти-, i чотирнадцятискладовик.
Близько 3% з уах творiв цього перiоду харак-теризуються ритмом шестискладовика з катренною схемою 6,6,6,6. „Вечiрня пiсня" (1869), наприклад: Сонце ся сховало —UUU—U за високi гори, —U—U— тихо все дрiмaе —и—и—и луг, дуброва, бори[1, с. 85] ИИ—И—И Восьмискладовик автор використовуе у поезп ,,Братови моему" (1869). Наприклад:
Пам'ятаеш, рвдний брате, ИИ—И—И—И Як в садочку ми ся грали, ИИ—ИИИ—И
Гордi замки з верболозу —U—UUU—U I з лiщини будували? [1, c. 77] UU—ии—U У ритш тринадцятискладовика витриманi твори „Козак Торба" (1871), „Монастирська рожа" (1874). Приклад з твору „Козак Торба":
Ой на славнш Украш козак Торба жив; вш не зброю козацькую з собою носив, а барилку тисовую з добрим вишняком, хто з ним гарно знав щдити, той став козаком [1, с. 323]
—U—UUU—UU--и—
—U—UU—UUU—UU—
ии—ии—ии—иии— —и—и—и—и—иии—
Для балади „Скаменший богач" (1874) прита-манний ритм тринадцятискладовика зi схемою (7+6)2.
Ритм чотирнадцятискладовика зi схемою (8+6)2 мають твори ,,Драгоманка"(1868), „Белiзар" (1869). Для уах поетових чотирнадцятискладови-к1в характерна жшоча цезура:
Босфор стогне, скажете, аж сум побирае, 1з-за хмари бшолиций лячно виглядае, Византiя горда, славна, з вежами, хрестами Приодшась, украсилась, мраков, туманами. Там ам веж у мрацi мрiе, хвиля гх полоче...
и — — и и — и и — и и — и и и — и и и — и — и и и — и и и — и — и — и — и и и — и и и — и и и — и — и и и — и и и — и — и — и — и и и — и
У п'есi ,,Гнат Приблуда" (1875) наявний ритм чотирнадцятискладовика зi схемою (8+6)2. Напри-клад:
Гуцулочки-коломийки, хто вас зна спiвати, Тому ноги здоймаються, аж гинуть гуляти! Ой як-же нам не гуляти, - та в гуцулщ сила, Що до тебе, як до меду, липне чорнобрива [1, с. 36]
и — и и — и — и — и — и — и — и — и и — и и и — и и — и и — и — и и — и и и— и — и и и — и и и — и — и и и — и
Частка рiзноскладових силабiчних творiв скла-дае 74% ввд загально! шлькосп, з них 68% урегу-льованi, 5% - неврегульоваш рiзноскладовими.
Тринадцятискладовики з катренною схемою 8, 5, 8, 5 характеры для поезií ,,Молiться Богу" (1869), що становить 3% ввд загально! кiлькостi творiв цього перiоду, наприклад: Як лягаеш спочивати у вечер трудний, знов до Бога помолися: щоб Господь святий дав ти в мирi шч проспати, збудитись здоров, бо нам Господь в ночи, дниш защита, покров [1, с. 88]
и и — и и и — и и — и и — и и — и и — и и и — и — и и — и и и — и
и — и и — и — и — и — — и и — и и —
Чотири поезп мають ритм 13-складовика з ка-тренною схемою 7, 6, 7, 6, що складае 11% вщ зага-льног кiлькостi: „Перстень" (1868), ,,Збудилась Русь" ,,1869", ,,На марши" (1869), „Скаменша богачка" (1869), приклад з поези ,,На марши": Як сурми, труби грають, як чути барабан, то жовшр так веселий, неначе мосцьпан [1, с. 81]
и — и — и — и и — и и и — и — и и и — и и — и — и —
Чотирнадцятискладовик з1 схемою 7,5,7,7 про-стежуемо у поезп ,,Три круки"(1870): Ой летши круки три, С1ли над Дшпром, Стали грати ся вс1 три Дзьобом 1 крилом [1, с.322]
— и — и — и —
— и и и —
— и — и и и —
— и и и —
Чотирнадцятискладовик фжсуемо у таких тво-рах: ,,Мов загуло, проминуло"(1869), ,,Рiдна мова"(1869), ,,Над ставочком м1сяць св1тить" (1869), ,,Вже зайшло за гори сонце"(1869), „Величайте Бога" (1869), ,,1ван з Путилова"(1870), ,,Ще дитиною в городГ (1870), ,,Прилетiли ласпво-ньки"(1871), ,,Ставок в долин1 там стояв"(1871), ,,Одним доля на сорочку" (1873), що становить 26% твор!в. Наведемо приклади: Мово рвдна, слово рщне, хто вас забувае, той у грудях не серденько, т1лько камiнь мае. Як ту мову мож забути котрою учила нас вах ненька говорити, ненька наша мила? [1, с. 80]
— и — и — и — и и и и и — и
и и— и и и — и
— и — и — и
— и — и — и — и и — и и — и
— и — и и и — и —и — и — и
Або:
Одним доля на сорочку Лен пряде др!бненький, Другим дитя у корил Колише маленьке [1, с. 99]
и — — и и и — и и и — и — и и и и — и и — и и — и и — и
15-складовики засввдчет у творах з1 схемою 8,7,8,7, що становить 5% ввд загально! шлькосп: ,,У
дубровi над водою", ,,Шсня черновецьких пaничiв з року 1800" (1871), наприклад: У дубровi над водою Там столггаш дуб стояв, Зелешв i красувався,
В сине небо зазирав [1, с. 86]
И И — И И И — И
И И — И — И — И И — И И И — И — И — И И —
Фжсуемо в автора i приклад амнадцятискла-довика з катренною схемою 9,8,9,8 ,,Жовняр" (1869) (3%):
Гудiли, гримiли гармати, Кровавий, горячий був день; Завзято враги нападали,
Стинали, рубали ся в пень [1, с. 318]
И — И И — И И — И
И — И И — И И — И — И И — И — И И — И И — И И —
У поезiях ,,Для забави" (1869), „Озеро царя"(1869) маемо ,,чергування" 15-складовика зi схемою 8,7,8,7 та 16-, 14-складовика зi схемою 8,8,7,7 (5%):
Кругом столинш лiс СТоЙЪ, Там озеро видати Глибоке, чорне, як той ^х,
Аж лячно споминати[1, с. 314]
И—И—И—И—
И—ИИИ—И
И—И—ИИИ—
И—ИИИ—И
Комбiнaцii рiзносклaдових урегульованих си-лaбiчних рядков хaрaктернi для 13 % творiв. ,,Мер-твецька шчна гульня" (1869), - 12, 11, 12, 11, „Веснянка" (1869) - 4,4,5,5,4, ,,Чорш хмари ся розп-лили" (1869) - 8, 6, 8, 6, 8, 8, 8, 8, ,,Небо наша вичина" (1869) - 8, 7, 8, 7, 8, 8, 8, 8, ,,Ранок" (1869) - 8, 7, 8, 7, 8, 8, 6. Пол1метричними вважаемо твори ,,Нечай", ,,Шсш черновецьких панночок з року 1800"(1871), що становить 5% ввд загально1' шлько-сп творiв цього перiоду, характерними е ритми 14-складовика (8, 6, 8,6).
У десяти роздшах поеми ,,Нечай" нaявнi рiвно-склaдовi та рiзносклaдовi (урегульовaнi i неврегу-льовaнi) силaбiчнi рядки: у I роздш маемо 10-скла-довик з катренною схемою (5+5), 14-складовий вiрш у катренному вaрiaнтi зi схемою 12, 10, 12, 10; у II - схеми 10, 11, 9, 8 та 9, 9, 8, 8; у III - 9, 8, 9, 8, IV - 10, 10, 6, 6, 5; V, VII, VIII - 14-складовий вiрш у катренному вaрiaнтi зi схемою (8+6)2; VI - 6-скла-довик; IX - 6, 6, 8, 6; X - 5-15.
Будова 8% творiв окресленого перюду мае си-лабо-тошчний характер.
Урегульований Я4343 властивий поези ,,За-грай, ти цигане старий" (1870), наприклад: Заграй, ти Цигане старий, И—И—ИИИ— Тако1', як гадаю: И—И—И—И I грошей дам, вина ти дам И—И—И—И— I всього, що лиш маю; [1, с.93] И—И—И—И
The scientific heritage No 14 (14),2017 Ритм чотиристопового амфiбрахiя з жшочою цезурою тсля друго! стопи характерний для поези „Наша Буковина"(1869), „Маршка" (1875). Приклад з поези „Наша Буковина": Де красне смерека i сосна росте, Де мильше трембпа у вечер гуде, Де б№ше пасе ся розшшний товар, Де висше ся носить орел аж до хмар? [1, с. 91]. U—UU—UU—UU— U—UU—UU—UU— U—UU—UU—UU— U—UU—UU—UU— У поези „Маршка": Дитино рщненька, що сталось з тобов? I днину i шчку долинов, горов Шукала-м, питала-м. Де-сь була? скажи! На двое серденька у грудях не рви [1, с. 325] U—UU—UU—UU— U—UU—UU—UU— U—UU—UU—UU— U—UU—UU—UU—
84% поетичних творiв I. Воробкевича цього перюду - строфiчнi. З них 79 % монострофiчнi, рiз-нострофiчнi становлять 5%.
Поет використав 6 видiв строф (катрен, п'яти-рядник,шестирядник, семирядник, дев'ятирядник, десятирядник).
Серед монострофiчних творiв переважають чо-тирирядковi 68%, з них 50% становлять поези, яш автор не подшяе на катрени.
Для 55% поезш характерне неповне риму-вання. Серед них видшяемо так1 схеми римування: АВСВ (26%) - „Величайте Бога", ,,Вечiрня т-сня", ,,Над ставочком мюяць свiтить", ,,Р1дна мова", ,,Мов загуло, проминуло", ,,Вже зайшло за гори сонце", ,,Братови моему", „Прилепли ласпво-ньки", ,,Ще дитиною в гродГ', „Одним доля на сорочку":
Прилетши ластiвоньки А з далекого краю В та ствають, лпаючи: С Витаем тя, маю! [1, с. 95] В АЬСЬ (21%) - ,,Мертвецька нiчна гульня", „Молпъся Богу", ,,Збудилась Русь", ,,Жовняр", ,,Скаменiла багачка", „Перстень", ,,На марши", ,,У дубровi над водою".
Приклад з поеми „Скаменша багачка" У нашш Буковинi, А Де Черемош тече, b Де сосна i смерека С Щд хмари аж росте,- [1, с. 76] b аВсВ (3%) - „Озеро царя": Кругом столпит лiс сто!ть, а Там озеро видати В Глибоке, чорне, як той ^х, с Аж лячно споминати [1. с.314] В ааЬЬ (8%) представлене у чотирьох вiршах, що становлять 10% ввд загально! кiлькостi: „Скамень лий богач", „Монастирська рожа", ,,Марiйка", ,,Ко-зак Торба":
Дитино рiдненька, що сталось з тобов? а I днину i шчку долинов, горов а Шукала-м, питала-м. Де-сь була? скажи! b
На двое серденька у грудях не рви[1, с. 325] b ААВВ (5%)„Драгоманка", „Белiзар": Босфор стогне, скажете, аж сум побирае, А 1з-за хмари бiлолиций лячно виглядае, А Византiя горда, славна, з вежами, хрестами В Приодiлась, украсилась мраков, туманами[1, с. 319-320] В
аЬсЬ (5%)- ,,Ставок в долиш там стояв", ,,Три круки":
Ой летши круки три а Сши над Днiпром, b Стали гратися всi три с Дзюбом i крилом[1, с. 322] b У п'ятиряднику ,,Веснянка" (3%) засв!дчено таку схему римування ааВВа, CdEEd.
Для семиряднишв (5%) характернi так! схеми римування: AbAbCCC („Ранок"), aabbccD („Наша Буковина").
Один раз поет вдався до дев'ятирядника. Дев'ятив!ршова строфа з римуванням AВСВDFEFG характерна для твору ,,1ван з Путилова" (1870).
Несистемне римування фжсуемо у шести тво-рах (,,Чорш хмари ся розплили", ,,Для забави", ,,Небо наша вичина", ,,Нечай", ,,Заграй, ти Цигане старий", ,,Шсня черновецьких панночок з року 1800").
Характерною ознакою цього перюду е перевага твор!в з жшочими римами (55%). Поези, в яких чолов!ч! i жшоч! рими чергуються у р!знш послщо-вносп, становлять 26%.
Жшоча рима характерна для таких поезш, як „Величайте Бога", ,,Веч!рня тсня", ,,Над ставоч-ком мюяць свггить", „Рвдна мова", ,,Мов загуло, проминуло", ,,Вже зайшло за гори сонце", ,,Братови моему", „Прилетши ласпвоньки", ,,Ще дитиною в гродГ, „Одним доля на сорочку",,1ван з Путилова", „Драгоманка", ,,Бел1зар".
У творах „Скаменший богач", ,,Монастирська рожа", „Маршка", ,,Козак Торба", „Ставок в долин! там стояв", ,,Три круки" спостертаемо чолов!чу риму.
Дактил1чну риму у творах цього перюду не фь ксуемо жодного разу.
89% поетових рим цього перюду - точш, 7% -неточш, 4% - приблизш.
39% складають твори, в яких ус! рими - точш („Чорш хмари ся розплили", ,,На марши", ,,Над ста-вочком мюяць свггить", ,,Для забави", ,,Величайте Бога", ,,Мол1ться Богу", ,,Ранок", ,,Наша Буковина", ,,Заграй, ти Цигане старий", „Прилетши ласпвоньки", ,,Козак Торба", ,,Три круки", ,,Мертве-цька шчна гульня").
45.5% поетових рим д!есл!вш, 25% - р!зногра-матичш.
87% рим цього перюду - бщт, 83% - глибока, 86% - неповна, що вказуе на низький р!вень худож-ньо! вишуканосп творчосп поета. Отже, у творах С. Воробкевича (1867-1975) дом!нуе силаб!чне в!р-шування (92%). Р!зноскладов! твори (74%) прева-люють над р!вноскладовими (18%). Серед р!вно-
складових поет розробляв шестискладовик, восьми-, десяти-, тринадцяти-, i чотирнадцятискладо-вик.
Частка строФ1чних твор1в (84%) е значно бшь-шою, н1ж не строф!чних, хоча часто сам автор на под!ляе в1рш на строфи. Для Для 55% поезiй харак-терне неповне римування з1 схемами АВСВ, АЬСЬ, аВсВ. 89% поетових рим цього перюду - точш, 7%
- неточш, 4% - приблизш.
Висновки. У статт проанал!зовано в!ршоваш твори укра!нського буковинського поета Сидора Воробкевича у зр1з1 метрики, ритшки, строФ1ки та римування. Показано, що в поетичнш творчост1 (1867-1875) переважають силабiчнi твори (92 %): (у р1чищ1 силабiки поет розвивав 6, 8, 10, 13, 14-скла-довик). 8% твор!в поетово! творчосп цього перiоду е силабо-тонiчними. Б1льш1сть твор1в цього перiоду е строф!чними. Прослвдковуемо 7 тип1в строф: катрен, 5, 6, 7, 8, 9, 10-рядник. Катрени: АВСВ, АЬСЬ, аВсВ, аЬсЬ, ааЬЬ, 5-рядники характеризуются такими схемами: ааВВа, С№Е± Схему АЬАЬССС знаходимо у 7-ряднику. 9-рядникам притаманне римування за схемою АВCВDFEFC. У творах С. Воробкевича зазначеного перюду переважають жшоч! рими (55 %). У 26 % спостертаемо чергування чо-лов1чих i ж1ночих рим. Чолов1ч1 рими фiксуемо у шести творах.
Точн1 рими - 89 %; приблизш - 4 %, неточш -7 %. У 39 % вс1х твор!в рими - точш. Дде^вне римування знаходимо у 45.5; 25, % прослвдковуемо рь знограматичне римування.
Загалом треба зазначити, що твори С. Вороб-кевича у вiршуваннi не е дуже високояшсними, але деяш його зразки можуть стати добрим прикладом для наслщування. Основн1 параметри тому вказь вка. Таким було в!ршування С. Воробкевича ран-нього перюду творчосп. На чай - розгляд поетово! версифiкацií' наступних перюдав.
Лiтература
1. Твори 1зидора Воробкевича. - У 3 т. Т. 1.-Льв1в: Просвiта, 1909. - 420 с.
2. Твори 1зидора Воробкевича. - У 3 т. Т. 3.-Льв1в: Просвiта, 1909. - 418 с. Ковалець Л. М. В епоху Федьковича, в епоху ранньо! Кобилянсько!. .. до проблеми актуалiзацií спадщини 1нших учасни-к1в лiтературного процесу на Буковиш / Л1д1я Ковалець // Слово i час. - №6.- 2016. - С. 63-67.
3. Ковалець Л. М. «Я душею вегда на вас думав.» (С.Воробкевич у взаеминах з Ю. Федькови-чем) /Лщя Ковалець //Науковий в1сник Чершвець-кого нацiонального ушверситету iменi Ю. Федьковича: зб. наук. праць / наук. ред. Бунчук Б. I. -Чершвщ: Чершвецький нац. ун.-т, 2012. - Вип.: 585
- 586. - Слов'янська фшолопя. - С.144-148.
4. Маковей О. Загальнi замiтки про поези 1зи-дора Воробкевича /Осип Маковей / Воробкевич I. Твори. - Льв1в, 1909, Т. 1, С. 403-407.
5. Мельничук Б. Лггературознавче i художне осмислення постап С. Воробкевича /Богдан Мельничук //Науковий вюник Чернiвецького нацюналь-ного ушверситету !меш Ю. Федьковича: зб. Наук.
праць / наук. ред. Бунчук Б. I. - Чершвщ: Чершве-цький нац. ун.-т, 2012. - Вип.: 585 - 586. - Слов'ян-ська фiлологiя. - С.138-144.
6. Никоненко П., Юрiйчук М. I. Сидiр Вороб-кевич: Життя i творчiсть.- Чернiвцi: Рута, 2003. -208с.
7. Протасова Свплана Вiршувaння С.Вороб-кевича 60-х рошв XIX столiття / Свiтлaнa Протасова //Науковий вiсник Чернiвецького нацюналь-ного унiверситету iменi Ю. Федьковича: зб. наук. праць / наук. ред. Бунчук Б. I. - Чершвщ: Чершве-цький нац. ун.-т, 2008. - Вип.: 394 - 398. - Слов'ян-ська фшолопя. - С.139-144.
8. Ткаченко А. Мистецтво слова (Вступ до ль тературознавства): пiдручник для гумаштарпв. - К.: Правда Ярославичiв, 1997. - 488с.
9. Франко I Зiбр. творiв: У 50-и т.- К:Наук. думка, 1982. - Т.33. - С. 114.
10. Франко I. Зiбр. творiв: в 50-ти т. - К. : Наук. думка, 1983. - Т. 39: [Штературно-критичш пращ (1911-1914). Лггература i мистецтво]. - 703 с.
11. Шаблювський В. Фольклорш джерела украшомовно! та румуномовно! творчостi С. Воро-бкевича /В. Шаблiовський //Слов'янське лтгерату-рознавство i фольклористика Вип. 14. /редкол.: Г. Д. Вервес, О. I. Дей, В. О. Захаржевська та ш. - К. : Наук. думка, 1984.- С. 62-68.
ДИАЛЕКТИКА ДЕТСТВА И УСИЛЕНИЕ РЕАЛИСТИЧЕСКОГО НАЧАЛА В АВТОБИОГРАФИЧЕСКОЙ ПРОЗЕ С.ЩИПАЧЕВА
Яхьяева З.И.
к.ф.н., доцент кафедры литературы и методики преподавания Чеченского государственного педагогического университета
THE DIALECTIC OF CHILDHOOD AND BEGINNING TO GAIN A REALISTIC AUTOBIOGRAPHICAL PROSE S.SCHIPACHEVA
Yahyaeva Z.I.
PhD, assistant professor of literature and methods of teaching the Chechen State Pedagogical University
Аннотация
В статье рассматриваются особенности художественного исследования диалектики детства в автобиографической прозе известного русского поэта советского периода С.Щипачева, ставится цель анализа отражения детской психологии. Отмечается зрелость писателя в воссоздании эпохи первых двух десятилетий ХХ века проблемы национального народного характера. В работе проводится характеристика усиления реалистического начала в автобиографической книге С.Щипачева.
Abstract
The article discusses the features of the artistic study of the dialectic of childhood in the autobiographical prose of the famous Russian poet of the Soviet period S.Schipacheva, the aim is the analysis of the reflection of child psychology. Noted writer maturity in recreating the era of the first two decades of the twentieth century, the problem of the national popular character. The work is carried out the gain realistic start in his autobiography S.Schipacheva.
Ключевые слова: автобиографическая, лиро-эпическая проза, реализм, деталь, бытийно-онтологиче-ское, социальное, психологизм.
Keywords: autobiographical, lyrical-epic prose, realism, detail, existentially-ontological, social, psychology.
В наследии известного русского поэта советского периода Степана Щипачева (1899 —1980) занимает непреходящее место его автобиографическая проза - а именно произведение, которое вышло в свет в 1958 году на волне оттепели (книга С.Щипачева «Березовый сок" (Повесть о детстве)». Действие повести происходит в сложный исторический период - на протяжении первых полутора десятилетий XX века, в ней представлено глубоко художественное исследование детской психологии, диалектики детской судьбы. По нашему мнению, автобиографическая проза писателя отличается не меньшей широтой и глубиной бытийно-онтологи-ческого постижения многогранной действительности, чем его поэзия. С.Щипачев глубоко показывает, как при детском доверчивом, открытом, наивном и непосредственном восприятии людей,
явлений и событий в юном автобиографическом герое повести «Березовый сок» постепенно формируются стойкие черты характера, твердые убеждения и принципы.
Социальное взросление десятилетнего героя активно происходит во время его работы батраком (главы "В чужую деревню", "Не пашне", '^озяй-ский хлеб"). Неожиданно в безмятежную и светлую картину детства, пусть босоногого и полунищего, но живого, активного, полноценного, врывается тревожная нота. В самом разгаре игры мальчика позвали домой. «Обхватив рукой ведерко, я вбежал в избу, еще не остывший от игры. Xотелось похвастаться, сколько бабок выиграл, но я словно споткнулся, остановился у порога и не знал, что де-лать»[1,330]. Резко замедляется и как бы сникает стремительный ритм прозы: «На лавке сидел хо-
