БАЛАДА Й.-В. ҐЕТЕ «MIGNON» В УКРАЇНСЬКОМУ РЕЦЕПТИВНОМУ ПОЛІ Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

The contemporary writers depict the complex world of the female characters and present various options of their staying in complicated existential situations, permanent changes in their feelings, overcoming of loneliness, preserving the spiritual foundations.

The contemporary women's female prose cultivates the world of moral and ethical values, that is important nowadays, and the outlined in the novels life wisdom encourages readers to think deeply about significant problems of human existence. Such leading human instincts as the instinct of life and motherhood successfully counteract destructive impulses and get synthesized in the interestingly described personal traits of the female characters in the novels.

The prospect of the further literary research is to examine other perspectives of the world of women's prose, in particular, problematics, genre specificity, dominant elements of characterization. In our opinion, it will supplement the notion of such a phenomenon as women's prose.

Key words: folklore, motif, mythological consciousness, novel, psychologism, women's prose.

УДК 821.112.2-144.09:812.2'25

Л. О. Гулевич

БАЛАДА Й.-В. ГЕТЕ «MIGNON» В УКРАШСЬКОМУ РЕЦЕПТИВНОМУ ПОЛ1

У cmammi досл1джуеться поетика i жанрово-тематичш особливост1 украгнських nepewadie, nepecnieie та переробок балади Й.-В. Гете «Mignon» («Kennst du das Land?..» - «Чи знаеш край?..») eid часу появи першого ïï перекладу Б. ffidu^KUM у 1855 роц до nepeклaдiв та на^дувань цього твору у ХХстолтти

Клю^о^^ слова: Й.-В. Гете, балада «Mignon», украшськ вapiaнти ïï nepeклaдiв, nepeсniвiв та переробок.

Постановка проблеми. В Укршш творчютю Гете почали щкавитись ще за його життя. Першi переклади TBopiB шмецького поета на украшську мову з'явились у 30-х роках Х1Х столгття: у 1822 р. полтавський помщик П Бшецький-Носенко наслщував його тсню «Nähe des Gelibten», а в 1827 р. харювський письменник П. Гулак-Артемовський опублшував переств Гетево'1 балади «Der Fischer». З того часу аж до наших дшв украшсью перекладачi з бшьшими чи меншими перервами звертались до поезп цього гешального письменника.

Серед численних перекладiв поетично'1 спадщини Й-В. Гете на украшську мову особливу увагу привертае балада-тсня «Mignon» («Чи знаеш край...?»). Про ïï популяршсть свщчить велика кшькють перекладiв, переспiвiв i наслiдувань. Поетсв приваблював близький i зрозумiлий кожному основний романтичний лейтмотив цього твору - щемлива туга за рщною батьювщиною. Метою статт1 е дослщити, як украшсью поети iнтерпретували цей твiр протягом тривалого часу - вщ появи першого перекладу балади в середиш Х1Х ст. до наших дшв.

Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Переклади поези Гете на украшську мову завжди були предметом глибокого защкавлення багатьох л^ературознавщв i критикiв. У полi ïx зору е i балада «Mignon» («Мiньйона»). Чи не найбiльше уваги баладi придiлено у дослiдженнi Н. Бондаренко: перекладам «Мшьйони» у дожовтневий

перюд тут присвячено пiдроздiл дисертацп [1]. Не оминали «Мшьйони» у сво'1'х статтях про украшсью переклади лiрики Гете Я. Гординський [2], В. Жила [4], Д. Наливайко [12], В. Коптшов [7]. Проте окремо'1' працi про переклади цього твору нема, украшсью варiанти ще'1 поезп переважно розглядались у контекстi аналiзy Bciei творчостi Гете. Отже, назрша потреба комплексного системного дослiдження перекладiв балади «Mignon», що й зумовлюе актуальн1сть нашо'1' статт1 i вщкривае перспективи подальшого грунтовного опрацювання порушено'1' проблеми.

Виклад основного матер1алу. Поез^ «Mignon» нiмецький письменник написав у Веймарi в 1783-84 рр. для роману «Театральне покликання Вiльгельма Майстера», що був опyблiкований в 1895 р. тд назвою «Лiта науки Вшьгельма Майстера». Автор надрукував «М^поп» i як окремий хyдожнiй твiр у зiбраннi сво'1'х вiршiв у роздш «Балади». В основi вiрша - бiографiчнi переживання митця. Передумовою написання балади були мрп поета про Ггал^, яка в задушливш придворнiй атмосферi Веймара, де Гете був на посадi першого мшютра при дворi герцога Карла Августа, стала для нього символом особисто'1' артистично'1' свободи i синонiмом високого мистецтва. Баладу ствае одна з герошь - закохана у свого рятсвника ншвною напiвдитячою любов'ю дiвчинка-сирiтка Мiньйона, яка дуже нудьгувала за своею прекрасною батьювщиною - 1Ъатею.

Вiрш Гете вiдзначаеться строгою i гармонiйною композицiею. Вiн складаеться з трьох шестирядкових строф, у кожнш iз яких е п'ять «довгих» рядкiв п'ятистопного ямба i один рядок - чотиристопного. У кожному рядку тсля друго'1' стопи наявна цезура. Кожна строфа строго замкнута тематично. Теми ч^ко визначеш на початку вах трьох строф i пiдкресленi питальною iнтонацiею:

Kennst du das Land ? - батьювщина Мшьйони;

Kennst du das Haus ? - ii рщний дiм;

Kennst du das Berg? - важкий шлях через гори, що веде додому.

Як вщзначив В. Жирмунський [5, с. 415], така послщовшсть тем вщповщае логiчномy розгортанню сюжету; кожна строфа мiстить опис, що подаеться у формi лiричноi розповiдi геро'1'ш. У ii схвильованому голос тричi звучать запитання (Kennst du es wohl?) i вщповщьоклики (Dahin! Dahin Möcht ich mit dir, o mein Gelibter, ziehn!...

0 mein Beschützer, ziehn!... o Vater, laß uns ziehn!), що, вмщеш в кшщ строф, творять, пщмггив В. Жирмунський [5, с. 415], емоцшний стрижень вiрша.

Питальш речення на початку та в кшщ кожно'1' строфи i вщповвд -оклики становлять лiрично-емоцiйне обрамлення, утворюють своерiдне кiльце, яке потсм iз бiльшими чи меншими варiацiями повторюватиметься у переспiвах, наслiдyваннях, перекладах на украшську та iншi мови.

Балада Гете «Mignon» пройшла в украшськш лiтератyрi складний i щкавий шлях. Кожен поет по-своему штерпретував цей твiр залежно вiд певних лггературних

1 полiтичних умов, вщ особистих уподобань i вносив у свое трактування твору щось нове в художньому вщношенш. Дослiджyючи переклади «Мшьйони» дожовтневого перюду, Н. Бондаренко [1, с. 12], виокремлюе кшька титв цих перекладiв на украшську мову; кожен iз них доповнимо творами, написаними у пiзнiшi часи:

1. Власне переклади, завданням яких е передати змют балади украшською мовою. Це поезп «Пъсня Миноны» (1855) Б. Дщицького, «Mignon» (1885) К-о (криптонiм

B. Коцовського), «Мiньйона» (1890) М. Чернявського, «Итал1я» (1890) I. Гавришкевича, <«Мтьйона» (1897) П. Кул1ша, «Мтьйона» (1822) Д. Загула, «MiHbOH» (1928) Ю. Шкрумелюка, «Мтьйона» (1969) М. Рильського, М. Бажана,

C. Сакидона i В. Петрика (псевдонiм В. Стуса).

2. Вшьш переклади i переробки, головною темою яких е возвеличения рщио'1" землi - Украши. Це, властиво, самостшш твори, иаписаиi з використаииям деяких композицшио-стильових особливостей балади Гете (строфа, риторичш запитаиия тощо). До иих вiдиосимо такi поетичиi твори: «Туга» (1858) Н. Н. Устияновича, «Русь» (1861) Ю. Федьковича, «Верховина» (1886) В. Масляка, «Чи знаеш край?» (1890) Уляни Кравченко.

3. Переосмислет щеолопчио переробки i пародп, що вщдалеио иагадують оригшал. Головиим мотивом тут е вболiвання за долю батькiвщиии, де <шчна тьма неволт (П. Кармаиський), де «строщеш тони, осквернений, сплюгавлений престы » (Б. Лепкий). У цих творах автори також дотримуються окремих форм шмецького зразка. До ще'1 групи належать поезп «Mignon» (1889) О. И. М. (криптошм О. Здерковського), «Украта» (1891) П. Кул1ша, «Чи знаеш той край...?» (1891) аиошмиого автора, иадруковаиий в америкаиському часопис «Свобода», «Kennst du das Land...» (1909) П. Карманського, «Наш Мтьйон» (1922) Б. Лепкого, «Та сама» («Mignon») (1932) Б. Лепкого, «Мшьон» («Мовчатиму i не промовлю слова») (1932) Б. Лепкого.

Першим переклав баладу «Mignon» на украшську мову Б. Дщицький у 1855 рощ. Саме у 1852-55 роках у галицьких перюдичиих видаииях «Зоря Галицкая», «Семейная библиотека», «Отечественный Сборникъ» та ш. з'являеться ряд перекладiв творiв Гете. Галичаии вщдавали шану шмецькому поету: у 1852 р. вщзиачали 30 роюв вщ його смерть Поява перекладiв iз шмецько!' лiтератури була продиктована, за словами Я. Гордииського, «намаганням иадати «вищого стилю» галицькiй лiтературi, а вибiр на те впав тому, що вже в штш вчили галичан пошани для великих шмецьких письмеииикiв» [2 с. 35].

Б. Дщицький загалом дотримувався форм оригшалу, його переклад майже досшвиий, але мова поезп иасичеиа русизмами вперемшку з елемеитами галицько'1 иародио'1 мови:

А знаешь ту гору и путь скалистый? Тамъ ищетъ мулъ дороги сквозь тумаиъ. Изъ стромных скалъ ручей струится чистый, Въ пещерахъ змЪй гиЪздится великаиъ; О, знаешь ихъ? - въ тотъ край и путемъ тЬмъ Идимъ, ахъ отче мой, идимъ? [3, с. 340]

У перекладi Б. Дщицького вщбито загальиу теидеищю в л^ературному процесi Галичиии того часу зблизити украшську мову до росшсько'1. Подiбнi переклади зустрiчаються i тзшше, як, иаприклад, «Италiя» (1890) I. Гавришкевича, хоча тут бiльше, шж у Б. Дiдицького, уступок народнш мовi.

У 2-iй половииi 60-х роюв у Галичииi сталися змши на користь иародио'1 мови. В ïï обороиi стають «Зоря Галицка», яка до 1856 р. иазивалась «Зоря Галицкая», вщеиський «ВЪстиикъ» i його додаток «Отечественный Сборникъ». З 1856 до 1874 року на украшську мову перекладеио 14 творiв Гете. Вони виконаш переважио в народному дуа. Часто це перестви i переробки, для яких характерний культ рiдноï земл^ як, иаприклад, у вiршi «Туга», який написав 18-лггиш сии письмеииика Миколи Леоитшовича Устияновича - теж Микола Устияиович. Вш створив цiлком оригiиальиий твiр, у якому вiд пiсиi видатиого шмецького поета запозичеио хiба що загальиий патрютичний иастрiй та рефрен «Знаешь-ли ...». У «Тузi» Устияиович-молодший змальовуе рiдиу Скiльщииу, «где смеречииа буяе, Где звукъ сопЪлокъ горы повтаряють... Товаръ по буйных цариикахъ играе» (Отечественный Сборникъ. - ВЪна, 1858. - № 13.)

Патрютичш мотиви nicHi «Mignon» використав i Ю. Федькович у поезп «Русь» (1861). Це самостшний твiр, хоча автор зберГгае шестирядкову строфу, вiршований розмiр та композицiю поезГï Гете. У вiршi згадуються Галич, Левова палата, Днютер, Черемош, що, за словами М. Шалати, надае творовГ «чисто руського характеру» [17, с. 141]. У мовГ Ю. Федьковича багато дiалектизмiв («Ци знаеш, де mi cuHi нашi гори, Де Черемошу, де буйного i3eopu...»), однак це наслщування тсш Гете не позбавлене сили слова, оскшьки вжит тут елементи гуцульського дiалекту надають мовГ барвисто'1' колоритностГ.

У перекладах балади Гете 60-70-х роюв Х1Х ст. вГдбито характерну для лГтературного процесу того часу боротьбу за народну мову. Поширеним видом штерпретацп його поезп е вшьний переклад, так званий переспГв, що формально зберГгае ознаки оригГналу, але в якому, за словами Н. Бондаренко, допускаеться велика творча самостшшсть перекладача в передачГ лексики, фразеологп i вГршоскладання [1, с. 4].

З 1875 р., вщ появи Франкового перекладу уривка з поеми Гете «Фауст», Я. Гординський видшяе нову добу в Гсторп цих перекладГв i називае ïï «початковою фазою европе'1'заци укра'шських перекладГв Гз Гете в зв'язку зГ спробами витворення справжньо'1' лГтературно'1' мови, придатно'1' для перекладГв усяких важних творГв свГтового письменства. Ця доба в перекладах Гз Гете закшчуеться 1898 р. i е вона одним Гз явищ тдготовки пГд украшську модерну найновГших часГв» [2, с. 40-41]. У цей час рГзними авторами створено близько 40 перекладГв поетичних творГв Гете на украшську мову.

Мистецький переклад I. Франком першо'1' частини Гетевого «Фауста» був значним досягненням у розвитку украшсько'1' перекладно'1' лГтератури. На його тлГ далеко слабшими в художньому вГдношеннГ виглядають переклади поези Гете Гнших авторГв, як наприклад, В. Коцовського та В. Масляка. Мова обох перекладГв дещо незручна, пересипана галицькими провшщоналГзмами:

Чи знаешь домъ? Колонны дахъ вспирають,

Яснте саля, комнаты аяють,

Зъ мармору лиця CKpi3b глядять на тя,

Ой, що-жъ ти вчинено, мое дитя?

Ти знаешь го? Туда, туда,

Зъ тобою, пане мой. злинула бъ я. [8, ч. 23]

Або у В. Масляка:

Чи знаешь край, де тихо стали скелъ -

Втковъ сводки, мовъ скаменили филп,

По нихъ журчать хрустальни чисти воды,

Тамъ людъ - краса, дъвчата - чудо вроды -

Чи знаешь край? Ахъ тамъ, моя ти мила,

Намъ бувъ бы рай и жизнь бы щастемъ цвила. [11, ч. 10]

Ряд перекладГв (38) Гз Гете здшснив П. КулГш. Серед них - балада «Мшьйона» (1891) та ïï переспГв тд назвою «Укра'ша» (1891). ОбидвГ поезп П. КулГша вщзначаються намаганням передати змют Гетевого твору добГрною мовою, надати йому своерщно'1' форми. Безумовно, переклади украшського поета мають певну мистецьку вартють, однак част ампшфГкацп призводять до штучного розширення тексту. Наприклад, рядки «Dahin! Dahin / Geht unser Weg, o Vater, laß uns ziehn!» П. КулГш у переклав так:

Туди, туди Не дай мен1, м1й боженьку, зайти! Рятуй мене, татусеньку коханий, Забудь м1й гргх, м1йрозум окаянний! [9, с. 268-269].

Вiрш П. Кулша «Украша» е mродieю на вшьну переробку Гетево'' балади О. Толстим. Укра'нський поет узяв етграфом його рядки «Ты знаешь край, где всё обильем дышет». Лейтмотивом поези П. Кулша е вболiвання за долю мальовничо'' «квтчастог Украгни», за «...край той пишний, Де р1ченьки блищать ср1блом текучим, Де, мов кармазин, червонгють вишнг I дишуть медом пасгки пахущим...». Цей багатий край не мае вол^ його «дурив еси сус1д мгражем честг», тому в руках поета «понуро кобза дзвонить» [10, с. 340-341].

У складну атмосферу суспшьного життя на Укра'ш кшця Х1Х ст. переносить нас i аношмний автор переству «Чи знаешь той край..?» Водночас вш не вщступае вiд форм оригшалу, зберiгае ту ж, що у Гете, кiлькiсть строф, рефрени, риторичш запитання тощо. Поет з обуренням говорить про неподобства, що даться на його рщнш земль

Чи знаешь той край, де жиди панують, Де больше корчмы, нпжъ школы будують, Де всяка зволочь росте-процвитае, Де Русинъ мовы роднои ся встыдае,

- Чи знаешь той край ?.. [16, ч. 15].

У кшщ Х1Х-поч. ХХ ст. в украшськш лiтературi починаеться неспокшне шукання нових шляхiв розвитку. Спостер^аеться тенденщя тiснiшого зближення до Свропи. Народжуеться укра'нський модерн, зростають вимоги до укра'нського вiршування й, зокрема, до мови поетичних перекладiв. Активну перекладацьку дiяльнiсть продовжують I. Франко, Леся Укра'нка, з'являються переклади i переспiви творiв Гете новими талановитими письменниками. Настае, за висловом Я. Гординського, «...найсвгтший час в укра'нських перекладах iз Гете (1 не тiльки з цього автора), коли письменники в благородному суперницга з собою й тд впливом нов^ньо'' критики та теорп перекладу намагаються один поперед одним давати щораз кращi переклади» [2, с. 40]. У той час з'явилось 47 нових перекладiв iз Гете.

Одним iз кращих перекладачiв поезп Гете на укра'нську мову е Д. Загул. Вш добре знав шмецьку мову, мав глибоке вщчуття краси слова оригiналу i майстерно використовував у перекладах найновiшi здобутки укра'нського вiршування. У сво'й «Мiньйонi» автор допускав дрiбнi вщступи вiд нiмецького тексту, але вони покликаш зберегти дух твору шмецького поета:

Знаеш той край, де гай цитрин цвте, Де помаранча золота росте, Де вге нгжним леготом блакить, Де тихий мирт I гордий лавр стогть? Знаеш той край?

Туди! Туди

З тобою, любий, рада б я тти! [6, с. 225-226].

Не позбавлеш певно'' мистецько'' вартосп переклади М. Чернявського «Мшьйона» (1928) та Ю. Шкрумелюка «Мшьон».

Переклад М. Рильського вщзначаеться досконалютю, увагою до найменшо'' деталь Образна система перекладу, ритмша, мелодшшсть, синтаксична будова - все це робить укра'нський варiант ближчим до оригшалу, глибоко вщдзеркалюе настрiй та щейний задум нiмецького поета:

Ти знаеш край, де цитриновий цвт, Де помаранч1 золот1 м1ж eim, Де eie eimpoM лагiдним блакить, Де тихий Mipm i гордий лавр стоть? Ти знаеш ïx?

Туди, туди

Полинуть би, мш любий, назавжди [14, с. 89].

Анафора «де» пщсилюе щемливу тугу дiвчинки за рщним краем, а вдало дiбранi еттети «золото», «лагiдний», «гордий» нагадують ш про красу природи Ггалп. В. Жила зазначив, що eniTeT «гордий» - це внесок перекладача, бо вш добре тдходить до лавра i краще вiддзeркалюе його поставу i красу [4, с. 1220].

Переклади М. Бажана та С. Сакидона також близью до оригшалу, обидва поети виявили велику увагу до кожно'1 важливо'1 деталь

Образшстю мови, красою слова, вмшням передати дух оригшалу вщзначаеться переклад «Мшьйони» Василем Стусом (надруковано тд псевдошмом В. Петрик):

Ти знаеш край, де быий цвт цитрин, Де nомаранчi з барвою жарин, Де легт випрозорюе блакить, Де тихий лавр iз миртом гомонить, -Чи знаеш ти?

Туди, туди Мене за руку, милий, поведи! [13, с. 57].

Висновки. Огляд пeрeкладiв балади Гете «Mignon» свщчить, що в украшськш лiтeратурi тема любовi до рщно'1 зeмлi завжди була i е актуальною. На украшському грунт! «Мшьйона» в рiзну юторичну добу проходила складний шлях: вщ потреби утвердження народно'1 мови до осмислення поетами перекладу як процесу европйзацп нашо'1 л^ератури. Iсторiя украшських пeрeкладiв цього твору - це в мiнiатюрi iсторiя укра'1нсько'1 поезп, бо вона вщбивае в собi всю ïï долю й недолю майже за 150 роюв.

Список використано'1 л1тератури

1. Бондаренко Н. И. Поэзия Йоганна Вольфганна Гете в украинских переводах (дооктябрьский период) : автореф. ... дис. канд. фшолог. наук : спец. 10.01.04 / Надежда Ивановна Бондаренко ; АН УССР. Ин-т литературы им. Т. Г. Шевченко. -Ки'1'в, 1966. - 18 с. ; Bondarenko N. I. Poeziya Yoganna Volfganna Gete v ukrainskikh perevodakh (dooktyabrskiy period) : avtoref. ... dis. kand. filolog. nauk : spets. 10.01.04 / Nadezhda Ivanovna Bondarenko ; AN USSR. In-t literatury im. T. G. Shevchenko. - Kiïv, 1966. - 18 s.

2. Гординський Я. Украшсью переклади й перестви з Гете / Я. Гординський // В столггтя смерт Йоганна Вольфганга Гете. - Л^в : Наук. т-во iм. Шевченка у Львов^ 1932. - С. 27-67 ; Hordynskyi Ya. Ukrainski pereklady y perespivy z Gete / Ya. Hordynskyi // V stolittia smerti Yohanna Volfhanha Gete. - Lviv : Nauk. t-vo im. Shevchenka u Lvovi, 1932. - S. 27-67.

3. Дщицький Б. ПЬсня Миноны / Б. Дщицький // Семейная библиотека. - Львов, 1855. - С. 340 ; Didytskyi B. Ptsnia Mynony / B. Didytskyi // Semeinaia byblyoteka. -Lvov, 1855. - S. 340.

4. Жила В. Украшсью переклади лiрики Гете / В. Жила // Визвольний шлях. -Лондон : Украшська видавнича спшка, 1981. - Кн. 9. - С. 1096-1106 ; Кн. 10. - С. 12151226 ; Zhyla V. Ukrainski pereklady liryky Gete / V. Zhyla // Vyzvolnyi shliakh. - London : Ukrainska vydavnycha spilka, 1981. - Kn. 9. - S. 1096-1106 ; Kn. 10. - S. 1215-1226.

5. Жирмунский В. Огихотворения Гете и Байрона «Ты знаешь край ?..» («Kennst du das Land ?...» - «Know Ye the Land ?..»). Опыт сравнительно-стилистического исследования // Жирмунский В. Cравнительное литературоведение / В. Жирмунский. -Ленинград : Шука, Ленингр. отд-ние, 1979. - C. 408-426 ; Zhirmunskiy V. Stikhotvoreniya Гete i Bayrona «Ty znaesh kray ?..» («Kennst du das Land ?...» - «Know Ye the Land ?..»). Opyt sravnitelno-stilisticheskogo issledovaniya // Zhirmunskiy V. Sravnitelnoe literaturovedenie / V. Zhirmunskiy. - Leningrad ; Nauka, Leningr. otd-nie, 1979. - S. 408426.

6. Загул Д. Miньйона // Загул Д. Поези / Д. Загул. - Khïb : Pадянський письменник, 1990. - C. 225 ; Zahul D. Miniona // Zahul D. Poezii / D. Zahul. - Kyiv i Radianskyi pysmennyk, 1990. - S. 225.

7. Спилов В. Украшсью переклади лiрики Гете / В. Спилов // Лгтературна Укра'1'на. - 1999. - 16 вересня. - C. 7 ; Koptilov V. Ukrainski pereklady liryky Gete / V. Koptilov // Literaturna Ukraina. - 1999. - 16 veresnia. - S. 7.

8. ^цовський В. Mignon / В. ^цовський // Зоря. Письмо литературно-наукове для русскихъ родинъ. - Львовъ, 1885. - Ч. 23 ; Kotsovskyi V. Mignon / V. Kotsovskyi // Zoria. Pysmo lyteraturno-naukove dlia russkykhъ rodynb. - Lvovb, 1885. - Ch. 23.

9. ^гаш П. Miньйона // ^лш П. Твори у 2-х т. / П. ^лш. - Khïb, 1989. - Т. 1. -C. 556 ; Kulish P. Miniona // Kulish P. Tvory u 2-kh t. / P. Kulish. - Kyiv, 1989. - T. 1. -S. 556.

10. ^гаш П. Украша // ^лш П. Твори у 2-х т. / П. ^лш. - Khïb, 1989. - Т. 1. -C. 533 ; Kulish P. Ukraina // Kulish P. Tvory u 2-kh t. / P. Kulish. - Kyiv, 1989. - T. 1. -S. 533.

11. Mасляк В. Верховина (посля Gotthe) / В. Mасляк // Зоря. Письмо л^ературно-наукове для руських родин. - Львов, 1886. - Ч. 10 ; Masliak V. Verkhovyna (poslia Gotthe) / V. Masliak // Zoria. Pysmo literaturno-naukove dlia ruskykh rodyn. - Lvov, 1886. -Ch. 10.

12. ^ливайко Д. Лiрика (Йоганн-Вольфганг Гете в перекладах Mиколи Бажана) / Д. Шливайко // Вгтчизна. - 1983. - № 5. - C. 16-29 ; Nalyvaiko D. Liryka (Iohann-Volfhanh Gete v perekladakh Mykoly Bazhana) / D. Nalyvaiko // Vitchyzna. - 1983. - № 5. -S. 16-29.

13. Петрик В. ^тус В.) Miньйона // Гете Й.-В. Твори / Й.-В. Гете. - Khïb : Mолодь, 1969. - 506 с. ; Petryk V. (Stus V.) Miniona // Gete Y.-V. Tvory / Y.-V. Gete. - Kyiv i Molod, 1969. - 506 s.

14. Pильський M. Miньйона // Pильський M. Вибраш твори у 2-х т. / M. Ph^^^^

- Khïb : Украшська енциклопедiя, 2006. - Т. 2 : Переклади. - C. 89 ; Rylskyi M. Miniona // Rylskyi M. Vybrani tvory u 2-kh t. / M. Rylskyi. - Kyiv i Ukrainska entsyklopediia, 2006.

- T. 2 i Pereklady. - S. 89.

15. Устиянович M. Туга / M. Устиянович // Отечественный сборник. - 1858. -№ 13 ; Ustiyanovich M. Tuga / M. Ustiyanovich // Otechestvennyy sbornik. - 1858. - № 13.

16. Чи знаeш той край ? // Cвобода. Часопись для руского народа въ АмерицЪ и орган «Pyского народного союза». - 1897. - Ч. 15 ; Chy znaiesh toi krai ? // Svoboda. Chasopys dlia ruskoho naroda vb Amerytsk y orhan «Ruskoho narodnoho soiuza». - 1897. -Ch. 15

17. Шалата M. Юрш Федькович. Житгевий i творчий шлях / M. Шалата. - Khïb, 1984. - 245 c. ; Shalata M. Yurii Fedkovych. Zhyttievyi i tvorchyi shliakh / M. Shalata. -Kyiv, 1984. - 245 c.

Cтаття надшшла до редакци 30.10.2018.

L. Hulevych

J.-W.GOETHE'S BALLAD «MIGNON» IN UKRAINIAN RECEPTIVE FIELD

The article analyses the poetics and genre-thematic features of Ukrainian translations, free versifications and alterations of Goethe's ballad «Mignon» («Kennst du das Land...?» -«Do you know the land.?»), since its first translation by B. Didyts'kyi in 1855 until the translations and imitations of this work in the 20th century.

Among the numerous translations of Goethe's poetic heritage into Ukrainian, this ballad is particularly noteworthy. It always attracted poets' attention with its main romantic leitmotiv, immeasurable wistfulness over the homeland, which resonates with and is understandable for everyone. The poem «Mignon» has an interesting history in Ukrainian literature. Each poet approached this work differently depending on certain literary and political conditions, personal preferences, and ideological beliefs. However, they all introduced something artistically novel in their translations.

The article highlights several types of translations of Goethe's ballad into Ukrainian:

1. Translations proper, the main task of which is to convey the meaning of the ballad in Ukrainian. These are the poems «Pysnia Mynony» («Mignon's Song») (1855) by B. Didyts'kyi, «Mignon» (1885) by K-o (Kotsovs'kyi's cryptonym), «Min'iona» («Mignona») (1890) by M. Cherniavs'kyi, «Ytalia» («Italy») (1890) by I. Havryshkevych, «Min'iona» («Mignona») (1897) by P. Kulish, «Min'iona» («Mignona») (1922) by D. Zahula, «Min'ion» («Mignon») (1928) by Yu. Shkrumeliuk, «Min'iona» («Mignona») (1969) by M. Ryl's'kyi, «Min'iona» («Mignona») by M. Bazhan, and «Min'iona» («Mignona») by B. Petryk (Stus's pseudonym).

2. Free translations and alterations, the main theme of which is the glorification of Ukraine as the motherland. These are apparently independent works with only some of the compositional-stylistic features of Goethe's ballad (stanza, rhetorical questions, etc.) being used. The former include «Tuha» («Wistfulness») (1858) by N. N. Ustyianovych Jr, «Rus'» («Ruthenia») (1861) by Yu. Fed'kovych, «Verkhovyna» («Highland») (1886) by B. Masliak, and «Chy znaiesh krai?» («Do you know the land?») (1890) by Uliana Kravchenko.

3. Ideologically reinterpreted alterations and parodies that bear only a vague resemblance to the original. The main motif is the concern about the fatherland, immersed in «the eternal darkness of slavery» (P. Karmans'kyi) and with «smashed icons and the profaned, dishonoured altar» (B. Lepkyi). The authors of these works were highly selective in borrowing the forms of the German original. This group includes «Mignon» (1889) by O. Y. M. (Zderkovs'kyi's cryptonym), «Ukraine» (1891) by P. Kulish, «Chy znaiesh toi krai..?» («Do you know the land..?») (1891) by an unknown author, published in the American magazine «Freedom», «Kennst du das Land...» («Do you know the land...») (1909) by P. Karmans'kyi, «Nash Min'ion» («Our Mignon») (1922) by B. Lepkyi, «Ta sama» («She is») / «Mignon» (1932) by B. Lepkyi, and «Mignon» / «Movchatymu i ne promovliu slova» («I will keep silent and won't say a word») (1932) by B. Lepkyi.

The analysis of Goethe's ballad «Mignon»'s Ukrainian translations suggests that the fatherland theme has always been topical in the Ukrainian literature. The history of the Ukrainian translations of this work represents a minimized version of the history of Ukrainian poetry, reflecting its joys and sorrows over almost 150 years.

Key words: J.-W. Goethe, ballad «Mignon», Ukrainian variants of its translations, imitations, alternations.