Научная статья на тему 'Немецкоязычное наследие Ивана Франко у формирование межкультурной компетентности будущих учителей иностранного языка'

Немецкоязычное наследие Ивана Франко у формирование межкультурной компетентности будущих учителей иностранного языка Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
135
40
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ИВАН ФРАНКО / НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОЕ НАСЛЕДИЕ / МЕЖКУЛЬТУРНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ / НАЦИОНАЛЬНАЯ КУЛЬТУРА / МЕЖКУЛЬТУРНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ / IVAN FRANKO / GERMAN HERITAGE / INTERCULTURAL ACTIVITY / NATIONAL CULTURE / INTERCULTURAL COMPETENCE / ІВАН ФРАНКО / НіМЕЦЬКОМОВНА СПАДЩИНА / МіЖКУЛЬТУРНА ДіЯЛЬНіСТЬ / НАЦіОНАЛЬНА КУЛЬТУРА / МіЖКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНіСТЬ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Рокицкая Наталия

Отображено немецкоязычное наследие И. Франко с учтом его межкультурной деятельности, которая особенно ярко отражена в публикациях писателя для немецкоязычного читателя и переводах его произведений. Отмечено, что в своей многогранной деятельности И. Франко всегда ориентировался на европейские масштабы, поддерживая своей литературоведческой деятельностью качественный уровень духовного наследия украинства. Поскольку важным условием формирование межкультурной компетентности в процессе профессиональной подготовки будущих учителей иностранного языка является культурологический компонент со сбережением ценносного отношения к национальной и иноязычным культурам, то предложено использовать немецкоязычное литературное наследие гениального писателя и мыслителя И. Франко.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

IVAN FRANKO’S GERMAN HERITAGE IN FORMING INTERCULTURAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS OF FOREIGN LANGUAGES

The article deals with Ivan Franko’s German heritage along with peculiarities of his intercultural activity, which is manifested in the poet’s works aiming at the German-speaking readers, and translations of his works. Versatile activity of I. Franko was based on European values, which contributed to high level of spiritual assets inherent to Ukrainian nation. Just as important condition for forming intercultural competencies through professional training of future teachers of foreign languages is a culturologic component with value attitude to national and foreign cultures, so it is brought forward to use creatively of the writer and thinker of genious, Ivan Franko. Franko’s Words are eternal and influence the minds of many people in Europe and the world. Franko was a great strategist of national culture. He set himself the task of making Ukrainian culture more European in general, attaching it to the themes and models of European and world literary process. German literary heritage of Franko should be viewed not only as an important facet of a prominent journalist, writer and scientist, an important means of rapprochement of peoples, mutual enrichment of cultures, but above all as a desire to educate native people, to awaken their national consciousness, to build their own state, and in this case, to form intercultural competence of future teachers, teachers of new generation.

Текст научной работы на тему «Немецкоязычное наследие Ивана Франко у формирование межкультурной компетентности будущих учителей иностранного языка»

_ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В_

REFERENCES

1. Varenko V. M. Informatsiyno-analitychna diyal'nist': Navch. posibnyk. [Informational and analytical activity: Textbook] / V. M. Varenko - K.: Universytet «Ukrayina», 2014. - 417 p.

2. Zhaldak M. I. Problemy informatyzatsiyi navchal'noho protsesu v shkoli i v vuzi [The problems of imformatization of study process at school and at a higher educational institution] / M. I. Zhaldak // Suchasna informatsiyna tekhnolohiya v navchal'nomu protsesi: zb. nauk. prats'. - K.: KDPI im. M. P. Drahomanova, 1995. - P. 3-16.

3. Informatsiyna kul'tura vchytelya pochatkovykh klasiv: monohrafiya [Information culture of a primary school teacher: monograph]; nauk. red. R. S. Hurevych. - Vinnytsya: VDPU, 2007. 379 p.

4. Morze N. V. Metodychna systema pidhotovky maybutnikh vchyteliv informatyky v pedahohichnykh universytetakh: dys. ... d-ra ped. nauk: 13.00.02 [Methodical system of future Information Technology teachers' training at pedagogical universities: dissertation] / N. V. Morze. - K., 2003. - 445 p.

УДК 37. 015. 311: 82. 091= 11 Франко

НАТАЛ1Я РОК1ЦЬКА

ndaniw@ukr.net

кандидат педагопчних наук, доцент,

Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет îm. Володимира Гнатюка

Н1МЕЦЬКОМОВНА СПАДЩИНА 1ВАНА ФРАНКА У ФОРМУВАНН1 M^KyAbTyPHOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В

1НОЗЕМНИХ МОВ

Висвгтлена нгмецькомовна спадщина I. Франка з урахуванням особливостей його м1жкультурно1 дгяльностг, яка найбгльш яскраво виявилась у публ1кац1ях письменника, скерованих до нгмецькомовного читача та перекладах його творгв. Показано, що в свош багатограннгй дгяльностг I. Франко завжди оргентувався на европейськ масштаби, пгдтримуючи своею лгтературознавчою дгяльнгстю ятсний ргвень духовних надбань украшства. Осюльки важливою умовою формування м1жкультурно'( компетентностг тд час професшно1 пгдготовки майбуттх учителгв iноземних мов е культурологгчна складова 1з збереженням цгннгсного ставлення до нац1онально'1 та iншомовних культур, то запропоновано в цьому процесi творчо використовувати нiмецькомовне лiтературне надбання генiального письменника i мислителя I. Франка.

Ключовi слова: 1ван Франко, нiмецькомовна спадщина, мiжкультурна дiяльнiсть, нацiональна культура, мiжкультурна компетентнiсть.

НАТАЛИЯ РОКИЦКАЯ ndaniw@ukr.net кандидат педагогических наук, доцент, Тернопольский национальный педагогический университет им. Владимира Гнатюка

НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОЕ НАСЛЕДИЕ ИВАНА ФРАНКО У ФОРМИРОВАНИЕ МЕЖКУЛЬТУРНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ

ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА

Отображено немецкоязычное наследие И. Франко с учтом его межкультурной деятельности, которая особенно ярко отражена в публикациях писателя для немецкоязычного читателя и переводах его произведений. Отмечено, что в своей многогранной деятельности И. Франко всегда ориентировался на европейские масштабы, поддерживая своей литературоведческой деятельностью качественный уровень духовного наследия украинства. Поскольку важным условием формирование межкультурной компетентности в процессе профессиональной подготовки будущих учителей иностранного языка является культурологический компонент со сбережением ценносного отношения к национальной и иноязычным культурам, то предложено использовать немецкоязычное литературное наследие гениального писателя и мыслителя И. Франко.

_ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В_

Ключевые слова: Иван Франко, немецкоязычное наследие, межкультурная деятельность, национальная культура, межкультурная компетентность.

NATALIIA ROKITSKA ndaniw@ukr.net

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University

IVAN FRANKO'S GERMAN HERITAGE IN FORMING INTERCULTURAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS OF FOREIGN LANGUAGES

The article deals with Ivan Franko's German heritage along with peculiarities of his intercultural activity, which is manifested in the poet's works aiming at the German-speaking readers, and translations of his works. Versatile activity of I. Franko was based on European values, which contributed to high level of spiritual assets inherent to Ukrainian nation. Just as important condition for forming intercultural competencies through professional training of future teachers of foreign languages is a culturologic component with value attitude to national and foreign cultures, so it is brought forward to use creatively of the writer and thinker of genious, Ivan Franko. Franko's Words are eternal and influence the minds of many people in Europe and the world. Franko was a great strategist of national culture. He set himself the task of making Ukrainian culture more European in general, attaching it to the themes and models of European and world literary process. German literary heritage of Franko should be viewed not only as an important facet of a prominent journalist, writer and scientist, an important means of rapprochement of peoples, mutual enrichment of cultures, but above all as a desire to educate native people, to awaken their national consciousness, to build their own state, and in this case, to form intercultural competence offuture teachers, teachers of new generation.

Keywords: Ivan Franko, German heritage, intercultural activity, national culture, intercultural competence.

1нтенсивш штегративш прояви в умовах Болонського процесу зумовлюе важливу роль наукового сшвробггництва европейських кра!н в галузi мiжкультурноI освгги. З огляду на це у контекст загальноевропейсько! консолщаци одним з прюритетних напрямiв осв^ньо! дiяльностi нашо! держави е тдготовка сучасного вчителя - фахiвця ново! генераци, здатного до мiжкультурного навчання, ефективного виконання сво!х професшних функцш i громадянських обов'язюв, посередника мiж власною та шшомовними культурами.

Метою розвитку неперервно! педагопчно! осв^и стае тдготовка педагопв, здатних здшснювати професшну дiяльнiсть на нових концептуальних засадах, реалiзовувати рiзнобiчний розвиток особистосп, вщповщати II осв^шм i духовно-культурним потребам та запитам конкурентоспроможност на ринку пращ. Вщповщно до Стратеги сталого розвитку «Укра!на - 2020», прийнято! в d4m 2015 р., нарiжним фактором реформування осв^и е вивчення шоземних мов як прюритет внутршньо! полiтики Укра!ни щодо iнтеграцiI з €С. Особливо! актуальностi у зв'язку з цим, набувае проблема формування мiжкультурноI компетентносп майбутнiх учителiв шоземних мов.

Особливосп формування мiжкультурноI компетентносп майбутнiх учителiв iноземноI мови дослщжували О. Березовська, Н. Грицик, В. Калшш, Т. Колодько, О. Котенко, Л. Пуховська, С. Радул, В. Редько та ш.

Важливою умовою формування мiжкультурноI компетентностi пiд час професшно! пiдготовки майбутнiх учителiв шоземних мов е культуролопчна складова iз збереженням цiннiсного ставлення до нацюнально! культури та культури кра!ни, мову яких вони вивчають.

Нiмецькомовна спадщина 1вана Франка вже була предметом наукового вивчення Б. Бендзара, М. Возняка, М. Зимомр^ В. Жили, Я. Погребенник, Л. Рудницького, I. Теплого, Я. Яреми та шших вщомих вчених, однак в рамках питання II впливу на формування мiжкультурноI компетентносп майбутшх учителiв шоземно! мови ще не дослiджувалась.

Метою статт е висвiтлення ролi нiмецькомовноI спадщини I. Франка як феномена й одного iз засобiв у процес формування мiжкультурноI компетентностi майбутшх учителiв iноземних мов.

_ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В_

Багатогранна творча спадщина I. Франка, як життедайне джерело, у нашому сьогоденш переосмислюеться, збагачуючи нас новим досвщом. У сво!й багатограннiй дiяльностi письменник i мислитель завжди орiентувався на европейськi масштаби, пiдтримуючи своею лггературознавчою дiяльнiстю якiсний рiвень духовних надбань укра!нства. Творчо переймаючи свгговий, передусiм загальноевропейський досвiд, володiючи чотирнадцятьма iноземними мовами I. Франко пристрасно прагнув передати рiдною мовою найкращi духовнi, лiтературнi скарби рiзних народiв i рiзних епох. Нiхто - ш до Франка, нi шсля нього в Укра!ш не здобувся на такий широкий розмах майстерно! перекладацько! дiяльностi. «Франко як перекладач не мае в нашому письменсга рiвних анi за потужнiстю i широтою охоплення явищ св^ово! лггератури, анi за глибиною мистецько! ерудицп, анi за напругою творчо! вол^ спрямовано! на граничне розширення духовних обрив укра!нсько! культури» [22, с. 181].

Водночас, живучи i творячи в Австро-Угорськш iмперil, майстер слова перекладав украшсью твори iноземними мовами, писав науковi розвiдки, будучи невтомним будiвничем укра!нсько! европейсько! культури, закладав мiцний фундамент для системного мiжкультурного дiалогу. «Тiльки те, що здобудемо своею працею, - писав I. Франко, - те буде справдi наше надбання; i тiльки те, що з чужого культурного добра присво!мо собi також власного працею, стане нашим добром. От тим-то я старався присвоювати нашому народовi культурш здобутки iнших народiв i знайомити iнших з його життям» [12, с. 309].

«1ван Франко, визначний теоретик i майстер художнього перекладу, слушно розглядав мiжкультурнi звязки i !х найпродуктивнiшу ланку переклад як одну iз кардинальних домшант взаемозбагачення нацiональних культур, взаемопроникнення нащонального й iнтернацiонального у свiтовому лтературному рiчищi», - вказують М. та I. Зимомрi [6, с. 183].

Цшним надбанням франкознавства е видання Берлшсько! Академи наук у 1963 р. матерiалiв i дослiджень з ютори Схщно! Свропи, що повнютю присвяченi I. Франку. Ця велика монографiя, впорядкована вiдомими нiмецькими славютами професорами Е. Вiнтером i П. Юрхнером, стала першим майже повним зiбранням творiв письменника, написаних i опублiкованих нiмецькою мовою. У вступнш статтi подано грунтовну загальну оцшку шмецькомовно! спадщини I. Франка на тлi сучасно! йому епохи, правдивють, смiливiсть думки та великий художнш талант митця слова.

Спiвпраця, листування I. Франка з передовими вченими Свропи дослщником К. Федерном, теологом i видавцем грецького Нового Зав^у Е. Нестле, адвокатом i пол^иком Е. Фюртом, основоположником вiзантологil в Шмеччиш К. Крумбахером принесли в майбутньому сво! плоди. Пiд час шдготовки докторсько! дисертаци у Вщеньському унiверситетi I. Франко знайомиться з такими видатними особистостями, як В. Ягич. Й. 1речек, Т. Масарик, А. Черни, Т. Герцль, М, Габерлянд, лггераторами й журналiстами Г. Баром, I. Зшгером, Г. Каннером, А. Бергером, К. Глосс та отримуе запрошення з австрiйських i нiмецьких лiтературних, наукових та етнографiчних журналiв. За посередництвом шмецько! мови вш починае друкувати, крiм полум'яних публiцистичних статей, численнi огляди украшсько! лтератури, iнформуе европейського читача про !! розвиток, популяризуе кращi твори укра!нських письменникiв. У Вiднi вш виголошуе кiлька рефератiв про загальнослов'янсью лiтературнi проблеми: «До переказу про кв^учу палицю короля Пржемислава», «Про Варлаама i Йоасафа», «Легенди про Магомеда у слов'ян», якi схвально ощнкив професор Вiденьського унiверситету В. Ягич. Чшьне мiсце у цих працях автор вiдводив укра!нськiй лiтературi як однiй iз ланок загальнослов'янсько! лiтературно! iсторi!.

Пiсля захисту докторату I. Франко активно долучаеться до шмецькомовного культурного життя. На меж1 ХК-ХХ ст. вважав австрiйський лтературознавець Г. Витрценс, вiн був найвщомшим i найактуальнiшим критиком i полемютом на вiденськiй культурнiй аренi. Пюля створення «Лiтературно-наукового вiсника» сприйняття i осмислення укра!нсько! лiтератури на тлi iнших европейських лiтератур, враховуючи шмецькомовш, стае для I. Франка елементом лтературознавчого мислення. Одна iз перших статей цього видання пропагувала щею: «Кожен чiльний сучасний писатель, чи вш слов'янин, чи нiмець, чи француз, чи скандшавець, являеться неначе дерево, що сво!м корiнням вриваеться у свiй рiдний нацiональний грунт, намагаеться ввюати в себе i переварити в собi якнайбiльше його живих сокiв, а сво!м пнем i кроною поринае в штернацюнальнш атмосферi^» [4, с. 220]. Особливого защкавлення заслуговуе нiмецькомовна стаття I. Франка, написана в листопадi 1899 р., «Малоросшсько-укра!нська

лГтература», в якiй автор подае загальний огляд icTopiï укра1нсько1 лГтератури, називаючи I. Котляревського «батьком украшсь^' лiтератури», а час опублiкування його «Енещи» (1798 р.) вважае початком новоï лiтератури. Високо оцiнюе I. Франко iншi твори письменника -«Наталку-Полтавку» та «Москаля-чарiвника», констатуючи, що його творчiсть вплинула на подальший розвиток украïнськоï лiтератури.

Лiтературознавець знайомить европейського читача з творчютю П. Гулака-Артемовського, Г. Квiтки-Основ'яненка, котрi своïми творами зробили чималий внесок у розвиток украшсько1' лiтератури. I. Франко дае високу оцшку творчост Марка Вовчка, яку називае «новим, найбiльш оригiнальним новелiстичним талантом». Критик зараховуе до талановитих белетристГв Г. Барвшок, О. Стороженка, а про I. Нечуя-Левицького з гордютю говорить як про «етчний талант». Характеризуючи стан укра1'нсько1' лiтератури XIX ст., I. Франко висвГтлюе творчiсть С. Руданського та М. Старицького, а також Панаса Мирного, якого називае «етком першого рангу», згадуе шших обдарованих письменникiв i серед них в першу чергу М. Коцюбинського та Лесю Украшку.

У журналi «Aus fremden Zungen» (Штутгарт i Лейпщг, 1901 р., № 8) виходить з друку стаття I. Франка «Украшська (руська) лiтература», на яку газета «Дшо» (1901, № 77) вщгукнулась так: «Огляд украшсько-русько1' лiтератури (д-ра Франка) - се в сво1'м родi щось справдi знаменитого. В трьох неповних стовпцях, що займають мало що понад одну сторону друку малого quarto потрафив д-р Франко з'ясувати чужинцям коротко, прецизно та ясно: що то е украшсько-руський нарщ, - яка його юторична доля, яю перiоди розвитку переходила наша лггература, як вона розвиваеться вiд часу «Енещи» та якi у нас найновiшi ïï представники» [1, с. 85]. Важливий акцент у статп зроблено на характеристик лiтературноï творчосп Л. Мартовича i В. Стефаника; новели та нариси останннього, вважае Франко, «дГють як найкращi народш пiснi». Поряд вмiщенi також переклади ix письменникiв (зокрема у № 8 за 1901 р. опублГкована в перекладi новела В. Стефаника «Камшний хрест»).

Плiдно I. Франко продовжуе популяризащю досягнень украïнськоï лГтератури у вiденському журналi «Österreichische Rundschau», публГкуючи частинами важливу працю «Украшська лггература в 1904 р.» (1-а частина в I томГ, № 5 вщ 1 грудня 1904 р.; 2-а частина в II-му томi, № 20 вiд 16 березня 1905 р.). Варто зауважити, що у цш публшацп не подана характеристика украшсько].' лiтератури 1904 р., лиш у стислiй формi зроблено огляд iсторiï всiеï украшсько].' лiтератури. На прохання редактора цього ж журналу К. Глосси (його лист до письменника вщ 5 вересня 1904 р.) I. Франко 15 червня 1907 р. публшуе статтю «Украшська лггература в 1904-1906 рр.».

Доробок I. Франка мав принципове значення, оскшьки росшсью шовшютичш дГячГ виступали проти украïнськоï мови i лГтератури.

Вгд 80-х роюв XIX ст. i дониш I. Франко залишаеться найвидатнiшим дослщником, невтомним перекладачем, видавцем i популяризатором спадщини Т. Шевченка. Глибинне дослщження спадщини Кобзаря розпочинаеться трактатом «Ь секретГв поетичноï творчостЬ» i налГчуе майже 60 праць, як друкувалися украшською, польською, шмецькою, росшською мовами та присвячеш безпосередньо його творчостГ.

У 1882 р. I. Франко почав перекладати шмецькою мовою твори Т. Шевченка «НеофГти», «МарГя», «Кавказ», «Сон», «Перебендя», «Заповт», «СвГте ясний», «Н. Костомарову», «О люди, люди небораки» та ш. Найбшьш плщним став 1904 рш I. Франко вщгукуеться на вс роботи, як так чи шакше стосуються творчосп Т. Шевченка, з-тд пера лГтературознавця виходять статп «Шевченко в шмецькому одязЬ>, «Шевченко по-шмецьки», що дотепер залишаються зразками перекладознавчого аналГзу.

Справа поширення творчосп Т. Шевченка серед европейських народГв набувае для I. Франка особливо].' ваги. Справа ця, безперечно, важлива, проте нелегка, коли мова йде про переклад таких наскрГзь нацюнальних i своерщних творГв Т. Шевченка. Для нього не е важливим тшьки те, що юнують переклади творГв Кобзаря чужими мовами, а й те, як вони виконаш, як «хоч приблизно передати мелодшшсть i враження оригшалу», адже для вдалого вщтворення Шевченковоï поетики шоземними мовами потрГбш «золотарГ з дуже делГкатним струментом i дуже шжною рукою» [19, с. 196].

Окремо треба сказати про роль у популяризацп украшсько" лГтератури серед европейського читача на рубежГ столГть вщенського журналу «Ruthenische Revue» (1903-1905),

_ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В_

згодом «Ukrainische Rundschau» (1906-1916). Навколо цього видання об'едналися дiячi украшсько1 та зарубiжноï культури (Р. Сембратович, I. Франко, О. Кобилянська, О. Попович, В. Кушшр, М. Мочульський, О. Роздольський, О. Грицай, А. Бош та ш.). Журнал подавав широку картину духовного розвитку украшства (лтература, наука, фольклор, музика, живопис, полггичне та культурне життя), зосереджуючи свою увагу на визначних постатях. 15 травня 1903 р. було надруковано у «Ruthenische Revue» статтю «Тарас Шевченко i його заповгг» переклади шмецькою мовою вiршiв Т. Шевченка «Заповiт» та М. Некрасова «На смерть поета». I. Франко з глибокою любов'ю пише про Кобзаря: «Ощ рядки не е будь-якою вичерпною розвiдкою про найбшьшого украïнського поета. Можливо, менi колись доведеться з'ясувати шмецькому громадянству життя, поетичну творчiсть i значення ^eï визначноï людини в докладнiшiй пращ. Тут ... бажав би я тшьки коротко вказати на нього, як на найвищого представника новiтньоï украшсь^' лiтератури i подати в моему шмецькому перекладi один з найщкавших коротких вiршiв цього поета; ...вш народний поет у найповшшому i найкращому розумiннi цього слова... Вш е немов великий факел з украшського воску, що св^иться найяснiшим i найчистiшим вогнем европейського поступу, факел, що освiтлюe цший новiтнiй розвиток укра1'нсько1' лiтератури» [13, с. 386, 388]. I. Франко вщзначае, що на сторшках видання порушено добру справу: ознайомлення европейсько1' громадськостi з кращими здобутками украшсько1' лiтератури в перекладах.

Заборона росшського режиму святкування 100-рiччя вiд дня народження Т. Шевченка в 1914 р. яскраво засвщчили процес швидкого пробудження народних мас не лише в Украш, а й поза ïï межами. Вони стали блискавичним доказом того, що украшство йде твердою, хоч тяжкою, але певною дорогою зросту до загального визнання. Нiмецька газета «Die Zeit. Morgenblatt» (3 кв^ня 1914 р.) надрукувала статтю I. Франка «Taras Schewtschenko». «Коли б менi довелося звести поезда Шевченка до одше1' формули, писав вш, то я був би схильний назвати ïï поезieю бажання життя. Вiльне життя, шчим не опутаний розвиток одиницi i всieï суспiльностi — це щеал, якому Шевченко був вiрний протягом усього життя» [5, с. 386].

У спещальному ювшейному випуску (12 травня 1914 р., № 3-4), що вийшов окремим збiрником тд назвою «Taras Schewtschenko, der größte Dichter der Ukraine. Zur Jahrhundertfeier seiner Geburt» («Тарас Шевченко, найбшьший поет Украши до сторiчного ювшею його народження»), I. Франко вперше опублiкував «Присвяту» («Widmung»), тодi як украшською мовою вона появилась в газет «Нове слово» (1914 р., № 523). Подiбного про Т. Шевченка не написав шхто ш до I. Франка, нi шсля нього. «Присвята» - це синтетичне осмислення постав Кобзаря з погляду його значення не лише для украшсько].', а й для свiтовоï культури» [5, с. 386].

Вщрадно, що I. Франко з^рав неабияку роль як консультант, порадник i рецензент украшських та зарубiжних дослщниюв i перекладачiв творiв Т. Шевченка (зокрема, давав цшш поради професоровi нiмецькоï мови i лiтератури в Лозанш А. Зелiбу; украïнському публщистов^ одному з редакторiв журналу «Ukrainische Rundschau» В. Кушшру) [10].

Значний дiапазон зацiкавленостi багатогранною творчiстю Т. Шевченка властивий перекладам Юли Вiргiнiï «Ausgewählte Gedichte von Taras Schewtschenko» («Вибраш поези Тараса Шевченка» Ляйпщг, 1911), збiрнику статей, дослiджень та перекладiв, виданих редакцieю «Ukrainische Rundschau», «Taras Schewtschenko - der größte Dichter der Ukraine» («Тарас Шевченко - найбшьший поет Украши» Вщень, 1914) та монографи шведського славюта А. Енсена «Taras Schewtschenko - ein ukrainisches Dichterleben. Literarische Studie» («Тарас Шевченко - життя украшського поета. Лггературна студiя» Вщень, 1916). Так, у передмовi до видання Юлiя Вiргiнiя вiдзначила великий самобутнш талант Шевченка, який «мае право займати в св^овш лiтературi визначне мюце». Незважаючи на деякi фактичш помилки, яю вкралися у переклад та передмову до творiв Кобзаря, здшснених поетесою, I. Франко у свош статтi «Шевченко - по-шмецьки» вiдзначаeнамагання авторки скрiзь додержувати розмiру оригiналу, «хоч при додержаннi сього ïï змагання нiмецький вислiв не раз мусив вийти твердий та неприродний i бiльше або менше вiддалюватися вiд украïнського тексту» [20, с. 526].

Освоення творчостi Т. Шевченка шмецькомовним читачем значною мiрою позначене успiхами украïнського шевченкознавствав той час, зокрема виходом нових наукових видань творiв Кобзаря, а також бшьшою чи меншою причетнiстю I. Франка до поданих вище трьох книжок (перекладачi початку XX ст., серед них i Юлiя Вiргiнiя, мали в руках наукове двотомне видання творiв Т. Шевченка, що вийшло 1908 р. у Львовi за редакцieю I. Франка). На европейських

теренах виходять 36ipKM TBopiB Кобзаря у перекладах шмецькою (1911), англшською (1911) та польською (1913), появляешься чимало статей про славного укра!нця iншими мовами.

У травнi 1915 р. I. Франко шдготував до друку шмецькою мовою зразковi переклади лiричних творiв Шевченка («Кавказ», «В невол^ в самотi немае», «О люди, люди небораки», «Заповгт», «Марiя», «Садок вишневий коло хати», «Пмн чернечий», «I день iде, i нiч iде», «I багата я, i вродлива я», «Не женися на багатш», «Я не нездужаю нiвроку» та iн.), якi називав «люксусовим артикулом свое! продукци». I. Франко звернувся в справi опублшування за допомогою до Союзу визволення Укра!ни у Вiднi, але останнш запропонував письменниковi послабити революцiйний змют поезiй Кобзаря. I лише у 1930 р. М. Возняк опублшував роздiл «Шевченко в нiмецьких перекладах Франка».

Украшська лтературознавець, перекладач А.-Г. Горбач у своему дослщженш «Франковi переклади Шевченково! поезп» (Мюнхен, 1966) робить висновок, що I. Франко, пропагуючи творчють Кобзаря, тдносив надбання рщно! лiтератури до найкращих досягнень тогочасних европейських л^ератур.

Чимало статей I. Франка сприяли популяризаци серед австршщв i нiмцiв укра!нських юторичних народних пiсень. Ще в 1876 р. вш розпочав переклад циклу тсень пiд заголовком «Вибiр iз народних пiсень укра!нщв» (опублiковано вперше в 1963 р.), де, серед шших, знаходимо шсш: «Сонце низенько, вечiр близенько», «Ой, Василю, Василю», «Ой, дiвчино, шумить гай», «Половина саду цвте», «Ой ти, дiвчино, зарученая», «Не сама я ходила», а також шсш юторично! тематики «Дума про мир Хмельницького в Бшш Цер^ та козацьку вшну», «Дума про сестру i брата», «Дума про вдову i !! синiв». Виконаний у 1882 р. переклад «Галицько-руських народних пiсень» («Три клопоти», «Плакуча iва», «Ах, мое горе, так байдуже» та ш.) також опублiковано вперше у 1963 р. Стаття I. Франка «Найстарша укра!нська народна пiсня» у вщенському журналi: «Zeitschrift für österreichische Volkskunde» (1907 р.) пропонуе шмецькомовному читачевi iсторичний огляд укра!нсько! народно! творчостг У спадщинi поета мiститься 23 листи з його листування iз Товариством австршсько! народно! творчостi щодо питань поширення укра!нських народних тсень шмецькою мовою.

I. Франко написав шмецькою мовою деяю сво! художш твори, також переклав нiмецькою iз свое! творчо! спадщини суспiльно-полiтичнi оповщання «Право свинi» («Свинська конституцiя»), <Жвчар», «Острий-преострий староста», «Розбiйник i тп», «Iсторiя одно! конфiскати», «Iз галицько! «Книги Битiя», «Терен у нозЬ>, «Хома з серцем i Хома без серця», «До свiтла!», як друкувались спочатку в австрiйськiй та шмецькш пресi, а згодом перекладались галицькими виданнями та рiзними закордонними перюдичними виданнями.

Нiмецька Франкiана започаткувалася у 1879 р. опублшованим у вщенському журналi «Die Heimat» перекладом вiрша «Каменярi», тодi як перша публiчна iнформацiя про I. Франка у Шмеччиш появилась 21 жовтня 1882 р. на шпальтах журналу «Magazin für Literatur des In- und Auslandes». Аношмний автор веде мову про перекладацью заслуги творiв св^ово! лiтератури I. Франка, що збагачують укра!нську лiтературу 80-х роюв. Першовiдкривачами Франкового слова нiмецькою стали К. Гельбiх i А.-Ш. Вуцю. Вони переклали оповiдання з тюремного життя «На днi» (1903), програмний вiрш «Гiмн» («Вiчний революцiонер»), окремi поезп збiрки «З вершин i низин» з циклу «Зiв'яле листя». 1916-1919 роки принесли нiмецькомовному читачевi вiдомостi про життевий шлях, письменницьку та громадську дiяльнiсть славного укра!нця. Вiденський журнал «Ukrainische Nachrichten» (1916, № 90 (91) друкуе статп «Франко - перекладач», «Франко - митець», «Франко - учений», А. Лютер публшуе у гамбурзькому журналi «Ukraine» (1919, № 1) нарис «!ван Франко», в науковому журналi «Archiv für slawische Philologie» (Берлш, 1918) подано короткий огляд творчосп укра!нського письменника.

Талановита лiтераторка А.-Ш. Вуцю видала у 1921 р. невеличку збiрку «З кра!ни колосся. Укра!нська лiрика в нiмецьких пересшвах», в якiй I. Франко представлений вiршами з циклу «Зiв'яле листя»: «По довпм, важкiм отупiнню», «За що, красавице, я так тебе люблю», «Як ти могла сказати се так рiвно...», «Тво! оч^ як те море», «Не минай з погордою», «Я не жалуюсь на тебе, доле», «Як почуеш вночi край свойого вшна», «Як вш в ярм^ отак я день за днем», «Якби знав я чари, що спиняють хмари» та ш. Добротш переклади А.-Ш. Вуцю передають елегiйно-пiднесений настрш i зворушливу щирiсть почуттiв лiричного героя Франково! поезЬ, вони не позбавлеш мелодiйностi й легкостi вислову, характерних для оригшалу.

_ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В_

Популярнють I. Франка новою хвилею продовжуеться у повоенш часи. Так, лейпщгське видавництво «Реклам» випустило в CBiT в 1953 р. 36ipKy прозових TBopiB Каменяра пiд заголовком «У кузш» та iншi оповщання» у перекладах G. та В. Вонсацьких. Новi повiстi й оповщання I. Франка (у збiрках «Мирон i велетень», «Буря у ТухлЬ»), перекладенi Е. Галевським та М. Борк, опублшоваш у 1954-1955 рр. Часописи «Buchbesprechung» (Лейпщг, 1955, № 5) i «Börsenblat für den Deutschen Buchhandel» (Лейпщг, 1955, № 9) зазначають, що поява творiв I. Франка шмецькою мовою е вщрадною подieю для нiмецького читача.

Та чи не найвагомший внесок до скарбнищ шмецько! спадщини Франюани зробили Е. Вайнерт, Е. Вштер та П. Кiрхнер. 3i зразками перекладацько! майстерностi талановитого нiмецького поета штерпретатора творчостi Франка Е. Вайнерта читач познайомився ще у 1940-х роках, коли журнал «Internationale Literatur» (1942, № 11; 1945, № 8-9) надрукував його переклади «Каменярiв», пролог до поеми «Мойсей», вiршi «Украш», «Думка в тюрмi» та iншi поези, якi згодом перевидавалися (1952, 1954, 1958).

Видавництво «Культура i прогрес» у 1951 р. даруе шмецькому читачевi збiркy Франкових поезш Е. Вайнерта пiд назвою «I бачив я в думщ безмежнi поля». В перекладi шмецького франкознавця вiдчyваеться i суворий, бойовий дух, i нестримний порив до дiяльностi на благо стражденного людства, i щирiсть та непохитнiсть переконань. З подиву пдною точнiстю i влyчнiстю переданi ним не лише поетичш образи й думки оригшалу, а й багатство та глибина емоцш, складна й мiнлива гама почутпв. Переклади поезiй «Декадент», «Товаришам iз тюрми», «На сyдi», «Гримить!!», «Земле моя, всеплодющая мати», «Пюня i праця - великi двi сили», «В шинку», «Як там у небЬ», «Моя любов», «Сурка», «АнтошковЬ», «Думка в тюрмi», «Iдилiя» бездоганнi.

Перекладацька дiяльнiсть франкознавцiв колишньо! НДР йшла в парi з серйозною науковою працею над творчою спадщиною I. Франка, упорядниками яко!, як ми вже згадували вище, стали Е. Вiнтер i П. Юрхнер. Антологiя охоплюе п'ять роздшв, перший з яких подае п'ять автобiографiчних творiв I. Франка, написаних в ешстолярнш формi на прохання редакци «Енциклопедичного словника Гердера». Другий роздш мiстить лiтератyрознавчi статтi, присвячеш Г. Успенському, М. Конопнiцькiй, Т. Шевченку (двi статтi), yкраiнськiй лiтератyрi (4 статтi). До третього роздшу включенi лiтератyрно-критичнi твори: про мистецтво перекладання, переклади укра'нських народних тсень та 20 Шевченкових поезiй. Четвертий роздш мютить низку оповiдань I. Франка: «Терен у нозi», «Свинська конститyцiя», «Острий-преострий староста», «Iсторiя одно! конфiскати», «До свiтла», <Жвчар» та iн. У п'ятому роздш зiбрано 146 листiв австрiйських i нiмецьких полiтичних дiячiв, письменникiв, видавщв i жyрналiстiв до I. Франка.

Шмецью yкладачi наголошують, що читачевi досi недостyпнi наyковi працi I. Франка в цариш нiмецькоi лтератури, зокрема розвiдки про Й.-В. Гете, Ф. Шшлера, К.-Ф. Маера, яю не yвiйшли до пiдготовленоi ними антологи, а також численнi його статп про старослов'янську лiтератyрy, етнографiчнi дослiдження, критичнi матерiали з питань релш!, рiзнi ескiзи й фрагменти та велика кшьюсть листiв, що збершаються в партiйних, державних i редакцiйних архiвах Вiдня чи у приватних осiб.

До нiмецькомовних франкознавчих праць належать ще стаття П. Юрхнера «Новi аспекти вивчення творчосп Франка» («Zeitschrift für Slawistik», 1966, т. XI, кн. 5) та його рецензiя на переклади Е. Вайнерта («Weltbühne», 1956, № 35), стаття Е. Вштера «!ван Франко: лтературний свгг» («Zeitschrift für Slawistik», 1957, т. II). П. Юрхнер у 1964 р. захистив докторську дисертащю «Генеза i сyспiльно-кyльтyрна проблематика творiв Т. Шевченка в шмецькомовних перекладах I. Франка та Е. Вайнерта», а I. Метковська-Кайзер - «Зв'язки Iвана Франка з Польщею у боротьбi проти клерикалiзмy» (1965) у Берлшському yнiверситетi iменi Гумбольдта. Вщрадно, що у 1983 р. вчений-украшст П. Кiрхнер був удостоений Мiжнародноi преми iм. I. Франка Спшки письменникiв Укра!ни.

Зауважимо, що твори I. Франка в перекладах шмецькою мовою виходили i за радянсько! доби. Так, у 1930р. i 1938 р. з'явилися двi збiрки Франкових оповiдань, в 1956 р. М. Бажан та О. Дейч опублшували про Каменяра змютовш статтi у журналах «Presse der Sowjetunion» (№ 104) та «Sowjet-Literatur» (книга 8).

В останньому доробку I. Качанюк-Спех «Безмежнее поле. Укра'нська поезiя у переспiвi нiмецькою мовою» (2010) височать постам класикiв украшсько! лтератури, представленi

поезiями I. Франка «Тво! очЬ>, «Гримить», «Безмежнее поле», «Котляревський», «Земле, моя всеплодющая мати» та «Сипле CHir». Ця вибiрка дiйсно зроблена «... за покликом серця з метою шанобливо i впевнено . ..вщкрити нiмецькому читачевi органiчнiсть та неповторшсть украшського поетичного мистецтва» [7, с. 6].

До 155^ччя вiд дня народження I. Франка в Тернопшьському нацюнальному педагогiчному унiверситетi iменi Володимира Гнатюка побачила свiт, укладена нами розвщка «... Um die Seele der gesamten Nation zu bereichern» на основi малодоступних або взагалi невiдомих матерiалiв. Вона мiстить шмецькомовш лiтературознавчi статтi вiдомих франкознавцiв, рiзножанровi нiмецькомовнi тексти митця слова - здебшьшого переклади нiмецькою мовою украшських народних пiсень та поезii Т. Шевченка, автобiографiю, а також переклади Франкових поезш Е. Вайнерта та I. Качанюк-Спех. Ця пiдбiрка матерiалу може бути корисною не тшьки для формування мгжкультурно! компетентностi студенпв-майбуттх учителiв, а й допоможе студентам-фшологам, якi проходять педагогiчну практику в школ^ краще зорганiзувати навчальний процес i створити на уроках атмосферу шшомовного спiлкування.

Цьогорiч символiчним подарунком до 160-го ювшею I. Франка вщ факультету iноземних мов Львiвського нацiонального унiверситету iменi Iвана Франка стало видання антологп нiмецькомовних творiв письменника «Vivere memento», яку тдготувала до друку кафедра мiжкультурноi комушкаци та перекладу унiверситету у сшвпращ з Вiденським унiверситетом та за сприяння Австрiйськоi служби академiчних обмшв у Львовi, докторантсько! дослiдницькоi групи «Галичина» (Galizien-Kolleg der Universität Wien). Упорядниками видання е завщувач кафедри мiжкультурноi комунiкацii та перекладу А. Паславська, асистент кафедри, лектор Австршсько! служби академiчних обмiнiв Т. Фогель та заступник директора шституту славютики Вiденського унiверситету А. Вольдан.

Антолопя знайомить iз нiмецькомовними текстами I. Франка - художтми творами, публщистикою, лiтературною та перекладацькою критикою, приватними листами, автобiографiею, а завершуе збiрку поезiя i проза велета думки i слова в перекладах шших авторiв. Тут знаходимо i переклади, здшснеш за життя I. Франка, i новi переклади його творiв: оповiдання «Odi profanum vulgus» (А. Вольдана) i «Доктор Бессервюсер» (А. Па^ав^^' i Т. Вольдана), поези з циклу «Gврейськi мелодп» (I. Качанюк-Спех) та ш.

Упорядники переконат, що запропонована збiрка буде щкавою передовсiм для нiмецькомовного читача, який належно оцiнить генiя украiнського народу, а також вона буде корисною для украшських дослщниюв нiмецькомовноi спадщини I. Франка, гермашспв, усiх, хто плекае нiмецьку мову в Укршш. До сьогоднi генiальне слово I. Франка звучить не лише до його земляюв, воно - вiчне i надалi несе у to6í суттевий вплив на свiдомiсть багатьох народiв Свропи i свiту. Воютину ми ще iще раз утверджуемось у пророчому i вiчному - «як много важить слово».

I. Франко - европеют. За словами О. Пахльовськоi, одним iз головних юторичних вузлiв його дiяльностi, розв'язання яких зробило його великим стратегом нацiональноi культури, - це послщовна i цшеспрямована европеiзацiя украiнськоi культури загалом, прилучення ii до тем i моделей загальноевропейського i св^ового лiтературного процесу.

Рiзноманiтну нiмецькомовну спадщину I. Франка потрiбно розглядати не лише як важливу грань дiяльностi видатного публiциста, письменника i вченого, важливий засiб зближення народiв, взаемозбагачення культур, а насамперед як прагнення просвiти рiдного народу, пробудження його нацiональноi свiдомостi, розбудови свое! держави, а в нашому випадку - й формуванню мiжкультурноi компетентностi майбутнх учителiв, педагогiв нового поколiння.

Л1ТЕРАТУРА

1. Бендзар Б. Вклад !вана Франка в справу популяризаци надбань укра1нсько1 лггератури серед австршщв та шмщв / Б. Бендзар // Украшське л1тературознавство: м1жв!домчий республ1канський зб1рник. Iван Франко. Статт1 i матер1али. - Льв1в: Вид-во Льв1в. ун-ту, 1968. - Вип. 3. - С. 83-88.

2. Бендзар Б. Поетична спадщина I. Франка шмецькою мовою / Б. Бендзар // Украшське лггературознавство: республжанський м1жшдомчий зб1рник. Iван Франко. Статт1 i матер1али. -Льв1в: Вид-во Льв1в. ун-ту, 1971. - Вип. 14. - С. 46-51.

3. Возняк М. Поези Шевченка в шмецьких перекладах Франка // З життя i творчосп !вана Франка. -К.: Вид-во АН УРСР, 1955. - С. 266-303.

4. Гнатюк М. !ван Франко i проблеми теори ттератури: навч. пос1бник / М. Гнатюк. - К.: ВЦ «Академ1я», 2011. - 240 с.

_ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В_

5. Горак Р. 1ван Франко. Quo tendis. Книга десята. Ч. 1 / Р. Горак, Я. Гнапв. - Львiв, 2009. - 434 с.

6. Зимомря М. 1ван Франко: лопка штерпретацп мовою мети / М. Зимомря, I. Зимомря // Рецептивш моделi творчосп 1вана Франка; за ред. М. П. Ткачука. - Тернопiль: ТНПУ, 2007. - С. 182-194.

7. Качанюк-Спех I. Безмежнее поле: украшська поез1я у переспiвi шмецькою мовою / I. Качанюк-Спех. -Тернопль, 2010. - 160 с.

8. Космеда Т. А. Комушкативна компетенщя 1вана Франка: мiжкультурнi, iнтерперсональнi, риторичш вимiри / Т. А. Космеда. - Львiв: ПА1С, 2006. - 328 с.

9. Москаленко М. Нариси з ктори украшського перекладу / М. Москаленко // Всесвгг. - 2006. - № 5-6. -С. 174-194.

10. Погребенник Я. Шевченко в шмецькомовному свт / Я. Погребенник // Шевченко i свгг. - К.: Дншро, 1989. - С. 167-200.

11. Рудницький Л. 1ван Франко i нiмецька лiтература; ввдп. ред. О. Купчинський. Ч. 10. - 2-ге уточ. i розшир. вид. / Л. Рудницький. - Львiв, 2002. - 239 с.

12. Франко I. Промова на 25-лггаьому ювше! // 1ван Франко. Зiбр. творiв: у 50-ти тт. - К.: Наук. думка, 1981. - Т. 31. - С. 308-311.

13. Франко I. Тарас Шевченко i його «Заповп» // !ван Франко. Зiбр. творiв: у 50-ти тт. - К.: Наук. думка, 1981. - Т. 34. - С. 386-388.

14. Франко I. Нарис кторп украшсько-русько! лиератури до 1890 р. // !ван Франко. Зiбр. творiв: у 50-ти тт. - К.: Наук. думка, 1984. - Т. 41. - С. 194-410.

15. Франко I. Вибiр украшських народних шсень // !ван Франко. Зiбр. творiв: у 50-ти тт. - К.: Наук. думка, 1977. - Т. 10. - С. 111-112.

16. Франко I. Auswahl aus den Volksliedern der Kleinrussen // !ван Франко. Зiбр. творiв: у 50-ти тт. - К.: Наук. думка, 1977. - Т. 10. - С. 119-132.

17. Франко I. I3 шмецьких народних шсень // !ван Франко. Зiбр. творiв: у 50-ти тт. - К.: Наук. думка, 1977. - Т. 10. - С. 397-414.

18. Франко I. Реценз1я на чесьш переклади творiв Тараса Шевченка // Зiбр. творiв: у 50-ти тт. - К.: Наук. думка, 1981. - Т. 29. - С. 492-544.

19. Франко I. Шевченко в шмецьюм одязi // !ван Франко. Зiбр. творш: у 50-ти тт. - К.: Наук. думка, 1982. - Т. 35. - С. 189-196.

20. Франко I. Шевченко - по-шмецьки // !ван Франко. Зiбр. творiв: у 50-ти тт. - К.: Наук. думка, 1983. -Т. 38. - С. 525-530.

21. Ярема Я. Франкознавчi студи; упоряд. С. Яреми; наук. ред. I. Лучук / Я. Ярема. - Львiв, 2007. -Вип. 8. - 288 с.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

22. Franko I. Beiträge zur Geschichte und Kultur der Ukraine: Ausgewählte deutsche Schriften des revolutionären Demokraten 1882-1915. Unter Mitarbeit von O. Bileckyj und I. Bass. Herausge-geben und eingeleitet von E. Winter und P. Kirchner // Quellen und Studien zur Geschichte Osteuropas. Herausgegeben von E. Winter. Band XIV. - Berlin: Akademie-Verlag, 1963. - 578 s.

23. Um die Seele der gesamten Nation zu bereichern / Автор-укладач Н. В. Рокщька. - Тернотль: Вид-во ТНПУ, 2011. - 160 с.

24. Vivere Memento! Antologie deutschsprachiger Werke von Ivan Franko / Herausgeber: A. Paslawska, T. Vogel, A. Woldan. - Lwiw: VNTL-Klasyka, 2016. - 300 s.

REFERENCES

1. Bendzar B. Vklad Ivana Franka v spravu populiaryzatsii nadban ukrainskoi literatury sered avstriitsiv ta nimtsiv [Ivan Franko's contribution in popularization of Ukrainian literature achievements among Austrians and Germans] // Ivan Franko. Statti i materialy. Ukrainske literaturoznavstvo: Mizhvidomchyi respublikanskyi zbirnyk. Vyp. 3. Lviv: Vyd-vo Lviv. un-tu, 1968. S. 83-88.

2. Bendzar B. Poetychna spadshchyna I. Franka nimetskoiu movoiu [Ivan Franko s poetic heritage in German] // Ukrainske literaturoznavstvo: Respublikanskyi mizhvidomchyi zbirnyk. Ivan Franko. Statti i materialy. Lviv: Vyd-vo Lviv. un-tu, 1971. Vyp. 14. S. 46-51.

3. Vozniak M. Poezii Shevchenka v nimetskykh perekladakh FrankaZ zhyttia i tvorchosti Ivana Franka. [Shevchenko's poetry in German translations by Franko. From life and work of Ivan Franko]. - K.: Vyd-vo Akademii nauk URSR, 1955. S. 266-303.

4. Hnatiuk M. Ivan Franko i problemy teorii literatury:navch. posib. [Franko and problems of literary theory, teach. guidances]. - K.: VTs «Akademiia», 2011. - 240 s.

5. Horak R., Hnativ Ya. Ivan Franko / Kn. desiata. Quo tendis [Ivan Franko. Tenth book. Quo tendis]. - Ch. 1. - Lviv, 2009. - 434 s.

6. Zymomria M., Zymomria I.Ivan Franko:lohika interpretatsii movoiu mety [Ivan Franco: logic interpreting by the language of purpose] //Retseptyvni modeli tvorchosti Ivana Franka. /Za red. prof. M. P. Tkachuka. - Ternopil: TNPU, 2007. - S. 182-194.

_nPOQECMHA niflfOTOBKA MAHEyTHIX nE^AfOriB_

7. Kachaniuk-Spiekh I. Bezmezhneie pole. Ukrainska poeziia u perespivi nimetskoiu movoiu [Boudless field. Ukrainian poetry in German rehash]. - Ternopil, 2010. - 160 s.

8. Kosmeda T.A. Komunikatyvna kompetentsiia Ivana Franka: mizhkulturni, interpersonalni, rytorychni vymiry [Franko's communicative competence: intercultural, interpersonal, rhetorical dimensions]. - Lviv, 2006. - 328 s.

9. Moskalenko M. Narysy z istorii ukrainskoho perekladu [Essays on the History of the Ukrainian translation] // Vsesvit. - 2006.- № 5-6. - S. 174-194.

10. Pohrebennyk Ya. Shevchenko v nimetskomovnomu sviti [Essays on the History of the Ukrainian translation] // Shevchenko i svit. - K.: Dnipro - 1989. - S. 167-200.

11. Rudnytskyi L. Ivan Franko i nimetska literatura: Ch. 10. Vidp. red. O. Kupchynskyi Naukove vydannia. Druhe utochnene i rozshyrene vydannia. [Franko and German literature: scientific publications]. Lviv, 2002. 239 s.

12. Franko I. Promova na 25-litnomu juwilei [Speech by 25-year anniversaries], K.: 1981; t. I, S. 308-311.

13. Franko I. Taras Shevchenko I joho zapovit [Taras Shevchenko and his "Testament"], K.: 1981 t. 34, S. 386-388.

14. Franko I. Narys istorii ukrainsko-ruskoi literatury do 1890 r. [Historical Essay about Ukranian-Ruthenian Literature till 1890] - Lviv, 1984. - S. 194-410.

15. Franko I. Vybir ukrainskykh narodnykh pisen [The choice of Ukrainian folk songs] // Ivan Franko. Zibr. tvoriv: u 50-ty tt. K.: Nauk. dumka, 1977. T. 10. S. 111-112.

16. Franko I. Auswahl aus den Volksliedern der Kleinrussen // Ivan Franko. Zibr. tvoriv: u 50-ty tt. K.: Nauk. dumka, 1977. T. 10. S. 119-132.

17. Franko I. Iz nimetskykh narodnykh pisen [From German folk songs] // Ivan Franko. Zibr. tvoriv: u 50-ty tt. K.: Nauk. dumka, 1977. T. 10. S. 397-414.

18. Franko I. Retsenziia na cheski pereklady tvoriv Tarasa Shevchenka [Review of the Czech translations of Taras Shevchenko] // Zibr. tvoriv: u 50-ty tt. K.: Nauk. dumka, 1981. T. 29. S. 492-544.

19. Franko I. Shevchenko v nimetskim odiazi [Shevchenko in the German clothing] // Zibr. tvoriv: u 50-ty tt. K.: Nauk. dumka, 1982. T. 35. S. 189-196.

20. Franko I. . Franko I. Shevchenko - po-nimetsky [Shevchenko in German] // Franko I. Zibr. tvoriv: u 50-ty tt. - K., 1983. T. 38. S. 525-530.

21. Iarema Ya. Frankoznavchi studii [Franko's studios] / Uporiadkuv. S. Yaremy; nauk. red. I. Luchuk. Vyp. 8. Lviv, 2007. 288 s.

22. Franko I. Beiträge zur Geschichte und Kultur der Ukraine: Ausgewählte deutsche Schriften des revolutionären Demokraten 1882-1915. Unter Mitarbeit von O. Bileckyj und I. Bass. Herausge-geben und eingeleitet von E. Winter und P. Kirchner // Quellen und Studien zur Geschichte Osteuropas. Herausgegeben von E. Winter. Band XIV. Berlin: Akademie-Verlag, 1963. 578 s.

23. Um die Seele der gesamten Nation zu bereichern / N. V. Rokitska. Ternopil, 2011. - 160 s.

24. Vivere Memento! Antologie deutschsprachiger Werke von Ivan Franko / Herausgeber: A. Paslawska, T. Vogel, A. Woldan.-Lwiw: VNTL-Klasyka, 2016. - 300 s.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.